Психологічні основи формування професійної індивідуальності майбутніх учителів

Теоретико-методологічні підходи до проблеми професійної індивідуальності та психологічні основи її формування у майбутніх учителів. Обґрунтування категорії психологічної готовності студентів до самовизначення змісту успішної професійної діяльності.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2015
Размер файла 113,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Результати моніторингового дослідження вибору студентами стратегії професійної ідентичності показали, що особливого значення студенти надали власній творчості (25,4%), педагогічному мисленню (17,9%), вивченню досвіду професіоналів, якими для них виступають окремі викладачі. Важливого місця у виборі стратегії професійної ідентичності студенти надали сформованості професійного “Я” (16,4%).

Неочікуваними результатами у виборі стратегії професійної ідентичності виявилась увага студентів до інноваційних моделей навчання (4,5%), у них не визначилася функція інтегрування професійних знань (10,4%).

При аналізі результатів вибору студентами стратегії самоменеджменту виявлено, що студенти усвідомили основну психологічну сутність стратегії - оволодівати раціональним плануванням. На основі професійно-планувальної функції стратегію самоменеджменту вибрали 21 студент з 67 осіб.

При виборі стратегії самоменеджменту студенти віддали перевагу особистісній участі в спільній діяльності (25,4%). 13,4% студентів при виборі стратегії самоменеджменту підкреслили необхідність дотримання професійно обдуманого ризику при організації професійної індивідуальної діяльності. Вагомим обґрунтуванням вибору стратегії самоменеджменту у студентів визначилися часові обмеження ( 10,4%).

В таблиці 1 проілюстровано результати вибору студентами стратегій саморозвитку професійної діяльності.

Таблиця 1

Вибір студентами стратегій саморозвитку професійної діяльності (n = 67)

Психологічні характеристики

кількість

%

Самопізнання

індивідуальна позиція

самопочуття

статус

авторитет

“Я” в групі

імідж

індивідуальні властивості

самоставлення

7

9

8

6

4

13

14

6

10,4

13,4

11,9

9

6

19,4

20,9

9

Професійна ідентичність

професійне “Я”

ідеальний об'єкт

реальний об'єкт

творчість

мислення

інноваційні моделі

інтеграція знань

досвід професіоналів

11

2

3

17

12

3

7

12

16,4

3,0

4,5

25,4

17,9

4,5

10,4

17,9

Самоменеджмент

управління

контроль

планування

ризик

спрямовування потреб

сумісна діяльність

технологізація

часові обмеження

5

2

21

9

3

17

3

7

7,5

3,0

31,3

13,4

4,5

25,4

4,5

10,4

До висновків моніторингу вибору стратегій професійного саморозвитку слід віднести наступне: створення “зон” активного навчання, зокрема, запропоновані студентам психологічні характеристики стратегій, їх вибір на діагностичній основі, виявилися ефективним засобом у експериментальному визначенні психологічних основ формування професійної індивідуальності.

В понятті “психологічна готовність” узагальнено представлено особистісне новоутворення, в якому діє сформована самовизначеність особистістю сфери й змісту структурних компонентів майбутньої педагогічної діяльності, засобів їх реалізації в кар'єрному зростанні й досягненні нових рівнів професійної компетентності та самодостатності.

Аналіз отриманих даних показав, що при визначенні рівнів сформованості психологічної готовності студентів в окремих компонентах існує певна нерівномірність. Низький рівень сформованості психологічної готовності виявлено у дослідженні компоненту “Я-концепція” та професійної компетентності. 27 студентів (40,3%) слабко усвідомлювали свою соціальну роль суб'єкта професійної діяльності, 21 студент (31,3%) чітко не визначилися в суттєвому змісті образу професійної індивідуальності. У значної кількості студентів на низькому рівні знаходиться рефлексивне самооцінювання та діагностичний самомоніторинг. Відповідно, 17 студентів (25,4%) і 19 студентів (28,3%) ще слабко володіють психологічними механізмами прийняття кар'єрних рішень, не проводять постійний діагностичний самомоніторингу. Помітно покращилися результати, що стосуються рівнів суб'єктивного відчуття незалежності в параметрі її індивідуальної властивості - впевненості. Лише у 15 студентів (22,4%) на низькому рівні виявлена впевненість, у 29 студентів (43,3%) - на достатньому, у 23 студентів (34,3%) - на високому рівні.

Водночас слід підкреслити, що явище нерівномірності якісно доповнюється достатнім рівнем розуміння професійної індивідуальності. Відповідно, 25 студентів (37,3%) мають достатній рівень сформованої “Я-концепції”, 29 студентів (43,3%) впевнені в тому, що професійна індивідуальність буде успішною при її практичній реалізації, 25 студентів (37,3%) навчилися рефлексивно оцінювати і приймати майбутні кар'єрні рішення.

Результати моніторингового аналізу показали певну тенденцію у зростанні окремих компонентів психологічної готовності. Так, на високому рівні у студентів ІV-V курсів знаходиться діагностичний самомоніторинг, рефлексивне оцінювання. Відповідно, у 31 студента (46,3%) виявлено постійність, добросовісність, ґрунтовність у використанні діагностичного самомоніторингу, у 25 студентів (37,3%) - здатність до прийняття кар'єрних рішень шляхом рефлексивного самооцінювання. Високого рівня досягли 15 студентів (22,4%) у формуванні “Я-концепції”, включаючи до неї індивідуальне оволодіння соціальною роллю.

З метою підтвердження значущості відмінностей проводився порівняльний аналіз показників, одержаних у експериментальній та контрольній групах. Для порівняння використовувалися результати виконання студентами завдання, в якому вимагалося змоделювати індивідуальне освітнє середовище, в умовах якого випускники вузу планують реалізувати набуті професійні знання.

Порівняльний аналіз даних переконує, що в даних групах випускники віддають перевагу зовнішньому оформленню адміністративно-управлінського корпусу й навчально-виховної організації. Відповідно, 11 і 14 студентів (16,4% і 20,9%) експериментальної групи, 27 і 21 студент (40,3% і 31,3%) контрольної групи з достатньою чіткістю описали названі ланки навчального середовища. Разом з тим, існують відмінності в кількісних даних. У контрольній групі майже удвічі більше виявилось випускників, які приділяли увагу зовнішньому оформленню директорського корпусу і класних приміщень. Випускники експериментальної групи помітно урізноманітнили зовнішню сторону навчального середовища, 12 студентів (17,9%) змоделювали профільні кабінети і рекреації школи, 11 студентів (16,4%) досить чітко описали психолого-профорієнтаційний центр школи, 9 студентів (13,4%) - спортивно-оздоровчу базу. У контрольній групі виявилось значно менше випускників, які приділяли увагу названим ланкам навчального закладу (2 студенти (3%), 5 студентів (7,5%), 7 студентів (10,4%). Отримані дані порівняльного експерименту представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Результати порівняльного експерименту (показники студентів експериментальної і контрольної групи, n=67)

п/п

Дослідницькі позиції

Кількісне визначення

експер. гр.

(к-ть/%)

контр. гр.

(к-ть/%)

1.

Зовнішня ознака

адміністративно-управлінський корпус;

навчально-виховний комплекс;

профільні кабінети та рекреації;

шкільний театр;

психолого-профорієнтаційний центр;

спортивно-оздоровча база;

соціальне партнерство

11/16,4

14/20,9

12/17,9

5/7,5

11/16,4

9/13,4

5/7,5

27/40,3

21/31,3

2/3,0

3/4,5

5/7,5

7/10,4

2/3,0

2.

Внутрішній зміст

організаційно-управлінська процедура;

освітні інновації і технології;

діагностичні комплекти;

авторство вчителів і індивідуальність учнів;

17/25,4

23/34,3

15/22,4

12/17,9

35/52,3

17/25,4

8/11,9

7/10,4

3.

Очікування випускників від професійної діяльності

нестандартний стиль;

професійна незалежність особистості;

відповідальність;

ризик;

престиж і статус;

комфорт, культура, традиції;

організаційне дозвілля;

визнання і похвала;

заробітна платня;

дисципліна і регламент;

партнерські відносини;

соціальна захищеність

8/11,9

7/10,4

9/13,4

7/10,4

6/9,0

5/7,5

5/7,5

3/4,5

9/13,4

2/3,0

3/4,5

3/4,5

2/3,0

7/10,4

2/3,0

3/4,5

1/1,5

3/4,5

-

3/4,5

21/31,2

3/4,5

17/25,4

5/7,5

Аналогічно до описаного вище виявилася тенденція у моделюванні студентами змісту внутрішнього наповнення виділених ланок. На організаційно-змістовній стороні діяльності школи акцентована увага у 17 студентів (25,4%) експериментальної групи і 35 студентів (52,3%) контрольної групи, освітніх інноваціях і технологіях - 23 студенти (34,3%) експериментальної групи і 17 студентів (25,4%) контрольної групи. Порівняльний аналіз цих даних показав, що, навіть у моделюванні внутрішнього змісту освітнього середовища значущі переваги виявилися на боці випускників експериментальної групи. Майже удвічі більше виявилось студентів експериментальної групи порівняно з контрольною групою, які визначилися у необхідності створення діагностичної основи для визначення успішності учнів у навчанні - 15 студентів (22,4%) і 8 студентів (11,9%); актуалізували авторство вчителів і творчу індивідуальність учнів як шляхи удосконалення змісту навчально-виховного процесу 12 студентів (17,9%) експериментальної групи і 7 студентів (10,4%) контрольної групи.

В результатах порівняльного аналізу особистих очікувань студентів від професійної діяльності виявились значущі відмінності в їх якісному змісті. Так, студенти експериментальної групи порівняно з контрольною групою очікують реалізації в професійній діяльності нестандартного стилю в поведінці, у взаєминах з учнями, батьками та вчителями, з якими працюють в одному класі. Відповідно, показовими є результати 8 студентів (11,9%) експериментальної групи і 2 студентів (3%) контрольної групи.

Значно більше випускників експериментальної групи порівняно з контрольною готові приймати рішення і особисто відповідати за їх реалізацію (відповідно 9 студентів (13,4%) і 2 студенти (3%)). Випускники експериментальної групи очікують набути власного статусу і престижу (6 студентів (9%) 1 студент (1,5%)). В них зросла потреба у виявленні і користуванні ризикованими формами організації професійної діяльності. В очікуваннях студентів експериментальної і контрольної груп залишаються стійкими прагнення до визнання в діяльності творчого підходу і похвали за успішне виконання поставлених перед ними завдань, матеріального забезпечення, комфорту, до набутих традицій.

Важливим результатом формувального експерименту стала теоретико-методологічна визначеність і системно-поетапне експериментальне обґрунтування особистісно зорієнтованих психологічних основ формування професійної індивідуальності майбутніх учителів. Їх узагальнений зміст визначився в наступному: створення в системі формування професійної індивідуальності науково обґрунтованих “зон” активного навчання і “зон” творчої самостійності, спрямованих на розвиток психологічної готовності студентів до самовизначення структурного змісту майбутньої успішної професійної діяльності та власного місця в ній; визначення на діагностичній основі індивідуальних властивостей особистості майбутніх учителів для ефективного професійного навчання та самостійного вибору стратегії неперервного професійного саморозвитку; введення нових психологічних технологій розвитку індивідуальних властивостей особистості.

ВИСНОВКИ

Психологічні основи формування професійної індивідуальності майбутніх учителів у своїй головній сутності інтегрують зміст результатів теоретичного аналізу проблеми, методологічно обґрунтованої концепції дослідження, дослідження психологічних передумов формування професійної індивідуальності.

Підводячи підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати такі висновки:

1. У дисертації наведене нове теоретико-експериментальне вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті поняття професійної індивідуальності, розробці та визначенні вихідного категоріального апарату, визначенні структурно-динамічної організації формування професійної індивідуальності у майбутніх учителів.

Професійна індивідуальність - це психологічне новоутворення особистості, в якому особистісні та професійні властивості інтегровані таким чином, що забезпечують успішну професійну діяльність та самодостатність майбутнього учителя. Професійна індивідуальність як інтегроване психологічне новоутворення особистості набуває сутнісного змісту в умовах навчально-професійної діяльності, гарантує майбутньому учителю творчу активність і підтримку в успішній професійній діяльності та в неперервному розвитку пізнавального інтересу до індивідуальних можливостей власної особистості.

2. Категоріальний простір поняття професійної індивідуальності складався в цілому із сутності індивідуальності, що зумовлює самобутність особистості й забезпечує постійність її взаємовідносин із зовнішнім світом. Індивідуальність людини в професії вирізняє її неповторність, яка пов'язана зі способом буття в якості самостійного суб'єкта професійної діяльності.

3. Сутнісним результатом впливу соціальної ситуації та взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників на підготовку студентів стає поява у них нової за суттю пізнавальної потреби визначати власну фахову позицію у вирішенні професійних завдань та створювати власне освітньо-інноваційне середовище для впровадження соціально-економічних змін у зміст і форми розвитку індивідуально-орієнтованої професійної діяльності.

4. Концептуальні основи формування професійної індивідуальності майбутніх учителів розроблено з врахуванням актуальності реального призначення вищої професійної освіти, актуалізованого усвідомлення студентами власного індивідуального творчого потенціалу; профopiєнтування майбутніх учителів на набуття індивідуальної професійної компетентності, завдяки чому забезпечується розв'язання практичних завдань неперервної професійної освіти.

Психологічні основи формування професійної індивідуальності майбутніх учителів у змістовній взаємодії “зон” активного навчання та “зон” творчої самостійності сприяють виробленню у студентів психологічної готовності до самовизначення структурного змісту успішної майбутньої професійної діяльності та власного місця в ній.

5. Формування професійної індивідуальності доцільно аналізувати як процес усвідомленого вибору студентами сукупності навчально-професійних дій, які базуються на взаємодії індивідуальних властивостей особистості та нормативно визначених професійних знань, умінь та навичок. Психологічні основи формування професійної індивідуальності визначаються у двох взаємопов'язаних аспектах - особистісному та соціально-економічному. На першому - особистісному - сформованість професійної індивідуальності закономірно залежить від актуалізованого природозумовленого потенціалу особистості студентів, їх системи ставлень до професійного навчання, готовності до оволодіння професійною діяльністю та індивідуально-професійної компетентності. На другому - соціально-економічному - професійна індивідуальність зумовлена потребою освіти у спеціалістах з інтегрованою спеціальністю, готових забезпечити власне професійне зростання та саморозвиток системи знань, умінь, навичок, що відповідають новим соціальним потребам, детерміновані рівнями продуктивної адаптації індивідуальних властивостей особистості до змін та ринкових нововведень в освіті.

6. Дослідження психологічних передумов формування професійної індивідуальності засвідчило такі позитивні результати: студенти успішно оволодівають новими підходами в адаптуванні індивідуальних властивостей до сучасних соціально-професійних цінностей та вимог; простежуються помітні зрушення у динаміці набуття ними пошуково-дослідницької компетентності; виявлено здатність поставити пізнавальну задачу; зросла цінність набуття рефлексивного аналізу на засадах ділової співпраці. Проблематичним для студентів залишилося планування діяльності, самоорганізація діяльності, вибір об'єкту для вивчення передового педагогічного досвіду.

7. Системно-поетапне дослідження психологічних основ формування професійної індивідуальності майбутніх учителів здійснено засобами тематичного психодіагностичного комплектування методик для експериментального дослідження та самодослідження. У експериментальному дослідженні одержано наступні результати: усвідомлене ставлення студентів до професійної підготовки; особистісна готовність студентів до самоактивізації індивідуальних властивостей особистості у самовизначенні структурного змісту майбутньої педагогічної діяльності; вибір стратегії професійного саморозвитку; моделювання освітньо-професійного середовища на перевірку сформованості індивідуального “бачення” власної моделі особистості сучасного фахівця освіти.

8. Практична результативність дослідження відображена в змісті таких психологічних основ формування професійної індивідуальності: спрямованість процесу навчання на формування професійно-індивідуальних предметних компетенцій майбутнього учителя; впровадження особистісно зорієнтованого й діяльнісного підходів та системно-поетапної організації навчання, в умовах яких актуалізується природозумовленість та соціально-економічна детермінованість формування професійної індивідуальності у студентів; реалізація цілеспрямованої актуальної і потенційної творчості студентів в трансформації психологічних знань у вибір стратегії професійного саморозвитку та моделювання структури професійно-індивідуальної діяльності.

9. Визначений і експериментально апробований комплекс особистісно орієнтованих психологічних основ формування професійної індивідуальності відповідає основним завданням державної програми “Вчитель”. Продуктивна їх реалізація вимагає удосконалення психологічного змісту професійної підготовки майбутніх учителів. Провідним аспектом такої є активізація індивідуальності як необхідного чинника розвитку психологічного новоутворення в особистості майбутніх учителів. Завдяки новоутворенню забезпечується ефективне входження особистості в ринкове середовище праці.

Підвищенню якості підготовки майбутнього учителя в даному експерименті сприяли, з одного боку, впровадження особистісно орієнтованих засад у системно-поетапне визначення психологічних основ формування професійної індивідуальності; з іншого - розробка психологічних характеристик змісту стратегій, їх впровадження в експериментальне навчання й організована на основі індивідуальних властивостей спрямованість студентів на вибір стратегії професійного саморозвитку.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів надзвичайно складної наукової проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні соціально-психологічних та економічних чинників розвитку професійної суб'єктності у майбутніх учителів, формування прагнень студентів до самоосвіти, реалізацію індивідуальних властивостей особистості, що забезпечують сформованість соціальної відповідальності майбутніх учителів за конкурентоспроможність вітчизняної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Сергєєнкова О.П. Професійна індивідуальність майбутніх учителів: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. К.: Наук. світ, 2004. 344 с. Бібліогр.: с. 327 - 342.

Наукові посібники, підручники

2. Сергєєнкова О.П. Самопізнання: Навчальний посібник. К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. 184с. (Гриф МОН України).

3. Сергєєнкова О.П., Грейліх О.О., Плачкова О.М. Психологія: Навчальний посібник для студентів вищих і середніх педагогічних закладів. К.: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет, 2004. 168 с. (Автором розроблено структурний зміст та форму подачі науково-навчальної інформації) (Гриф МОН України).

4. Сергєєнкова О.П. Медична психологія: Навчально-методичні матеріали. К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. 41 с.

5. Сергєєнкова О.П., Підтілок І.В. Пізнаю себе: Навчальний посібник з психології для молодших школярів. К.: Наук. світ, 2004. 104 с. (Автором розроблено зміст інформаційного матеріалу посібника.).

6. Сергєєнкова О.П. Вибір стратегії розвитку професійної індивідуальності: Психодіагностика у професії: Навчальний посібник. К.: Наук. світ, 2004. 86 с.

7. Побірченко Н.А., Сергєєнкова О.П., Підтілок І.В. Людина і праця: Навч. посіб. Для 10 кл. К.: Наш час, 2006. 180 с. (Автором розроблено програму спецкурсу “Людина і праця”, зміст 3 розділів посібника) (Гриф МОН України)

8. Психологічний словник/ Авт.-уклад.: Синявський В.В., Сергєєнкова О.П.; За ред. Н.А.Побірченко. К.: Наук. світ, 2007. 274 с. (Автором розроблено структурний зміст, означено перелік понятійних визначень та форму подачі науково-довідникової інформації) (Гриф МОН України).

Статті у наукових фахових виданнях

9. Сергєєнкова О.П. Розвивальні функції викладача психології у вищому медичному навчальному закладі// Науковий вісник ХДПУ. Психологічні науки / Гол. ред. акад. Прокопенко І.Ф. Харків: ХДПУ, 1998. Вип. 2. С. 133-137.

10. Сергєєнкова О.П. Проблема професійного самоменеджменту у майбутнього лікаря // Психологія: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 1 (4), К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999.- С. 132-134.

11. Сергєєнкова О.П. Професійно-орієнтований розвиток діловитості в особистості майбутнього спеціаліста ринкової економіки // Психологія: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 2 (5), К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999. С. 240-246.

12. Сергєєнкова О.П. Особливості спілкування та розвитку мовлення п'ятирічних дітей: комплект діагностичного матеріалу для дослідження // Журнал “Палітра педагога” (додаток до журналу “Дошкільне виховання”), 1999. № 1. С. 20-23.

13. Сергєєнкова О.П. Розвиток професійної ідентичності у майбутніх вчителів // Психологія: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 3 (10), К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. С. 283-288.

14. Сергєєнкова О.П. Ідентифікаційні процеси у розвитку професійно мобільних якостей особистості майбутніх вчителів // Вісник ХДПУ імені Г.С.Сковороди: Психологія. Харків, 2001. Вип. 6. С. 75-80.

15. Сергєєнкова О.П. Розвиток неперервної психологічної освіти в забезпеченні професійного успіху сучасного педагога // Психологія: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 15, К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. С. 282-289.

16. Сергєєнкова О.П. Психологічна техніка розвитку конструктивної мотивації досягнень у навчанні студентів вищих навчальних закладів // Психологія: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 17, К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. С. 235-238.

17. Сергєєнкова О.П. Психологічна допомога старшокласникам щодо вибору професії // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. 2002. Вип. 1 (5). С. 165-170.

18. Сергєєнкова О.П. Психологічні акценти суб'єктно-орієнтованого становлення фахівців освіти у вищому навчальному закладі // Актуальні проблеми психології: Том І. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К.: “Міленіум”, 2002. Ч. 8. С. 144-150.

19. Сергєєнкова О.П. Взаємозв'язок теоретичних знань з практикою розвитку професійної суб'єктності студентів // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний часопис. Переяслав-Хмельницький, 2003. С. 353-350.

20. Сергєєнкова О.П. Профільна і професійна підготовка сучасного фахівця до ринкових стосунків: психологічний аспект // Психологія: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Вип. 21, К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. С. 242-248.

21. Сергєєнкова О.П. Психологічна сутність розвитку професійної індивідуальності майбутніх вчителів. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12 // Психологічні науки. Вип. 1 (25), К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. С. 214-221.

22. Сергєєнкова О.П. Розвивальний самомоніторинг // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. 2004. Додаток до випуску 2. С. 8-41; Психодіагностичний самоконтроль // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. 2004. Додаток до випуску 2. С. 44-68.

23. Сергєєнкова О.П. Психологічний зміст управлінської функції “координація” в професійній підготовці майбутніх вчителів // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. Випуск 1. Київ. П/П ЕКМО, 2004. С. 199-208.

24. Сергєєнкова О.П. Психодіагностична допомога у конфліктних ситуаціях в процесі становлення професійної індивідуальності майбутніх учителів // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика: Зб.наук.праць - Вип. 4. К. 2005. С. 95-104.

25. Сергєєнкова О.П. Взаємозв'язки процесів самопізнання і оволодіння професійною індивідуальністю в підготовці майбутніх вчителів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. VІІ, вип. 5. К., 2005 - С. 295-303.

26. Сергєєнкова О.П. Дослідження індивідуально-професійних компетенцій в процесі становлення професійної індивідуальності майбутніх учителів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. VІІ., вип. 7. К., 2005. С. 284-293.

27. Сергєєнкова О.П. Психологічні передумови вибору студентами стратегії професійного саморозвитку // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. № 7 (31). С. 123-129.

28. Сергєєнкова О.П. Дослідження професійної ідентичності в теорії та практиці підготовки вчителів // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. К.: “Міленіум”, 2005, Т. 7, вип. 5, ч. 2. С. 209-220.

29. Сергєєнкова О.П. Психологічні передумови сприйняття соціальних детермінацій студентами педагогічних університетів // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. К.: Главник, 2005. Вип. 26, в 4-х томах. Том 4. С. 45-50.

30. Сергєєнкова О.П. Організаційно-розвивальні напрями діяльності психологічної служби у вищій школі // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. Переяслав-Хмельницький, 2006. Вип. 10. С. 196-199.

31. Сергєєнкова О.П. Індивідуалізація професійно-педагогічної підготовки студентів // Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Випуск 7 / За ред. С.Д.Максименка. К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. С. 242-248.

32. Сергєєнкова О.П. Дослідження соціальної ідентичності у студентів вищих навчальних закладів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. ІХ, ч. 5. К., 2007. С. 353-248.

Статті в інших виданнях та матеріали наукових конференцій

33. Сергєєнкова О.П. Психолого-педагогічна служба експерименту // Підготовка учнівської молоді до підприємницької праці: Мат. круглого столу. К., 1998 р. С. 144-156.

34. Сергєєнкова О.П., Побірченко Н.А. Особистісна готовність викладача до організації і проведення занять з студентами університету // Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства: Мат. доп. міжнарод. науково-практичної конференції, 21-23 квітня 1999 р. Ч. 1. К.: КНЕУ, 1999. С. 223-227. (Автором розкрито психологічну структуру особистісної готовності викладача вузу).

35. Сергєєнкова О.П. Психологічний самоменеджмент як професійний потенціал викладача медичного університету // Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства: Мат. доп. міжнарод. науково-практичної конференції, 21-23 квітня 1999 р. Ч. 1. К.: КНЕУ, 1999. С. 249-254.

36. Сергєєнкова О.П. Особистісна ідентичність як проблема наступності та перспективності розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку // Наукове видання “Дитинство: наступність і перспективність”: Зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2000. С. 38-41.

37. Сергєєнкова О.П. Психолого-педагогічна модель самоменеджмента як напрям в неперервній підготовці сучасного фахівця ринкової економіки // Зб. наук. праць “Проблеми педагогічних технологій”: Вип. 3, Луцьк, 2000. С. 79-83.

38. Сергєєнкова О.П. Розвиток економічного мислення в учнів базового професійно-технічного закладу// Управління якістю професійної освіти: Зб. наук. праць. Донецьк, ТОВ “Лебідь” - 2001. С. 107-110.

39. Сергєєнкова О.П. Психодіагностична служба в художньо-професійній підготовці сучасних фахівців// Професійно-художня освіта України: Зб. наук. праць. Київ - Черкаси: Вид-во “Черкаський ЦНТЕІ”, 2002. С. 131-137.

40. Сергєєнкова О.П. Психологічне забезпечення підготовки фахівців в вищому начальному закладі: концепція, методологія // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. праць. Ч. 1. Харків: ХТУ “ХПУ”, 2002. С. 400-405.

41. Сергєєнкова О.П., Побірченко Н.А. Психологічна культура колективного професійного орієнтатора учнівської молоді // Стан та перспективи професійної орієнтації, трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів: Мат. Всеукр. наук.-прак. конф, 13-14 лютого, 2002 р., м. Бориспіль. К.: Інституту проблем виховання АПН України. 2002. С. 368-373. (Автором подана структура психологічної культури).

42. Сергєєнкова О.П. Розвиток здатності до організації власної діяльності у студентів педагогічного університету // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Мат. ІІ міжн. науково-практичної конференції. Хмельницький: ТУП, 2003. С. 386-392.

43. Сергєєнкова О.П. Теорія розвитку суб'єктності в підготовці практичних психологів // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи. Мат. Всеукр. наук.-практ. конф., 27-28 лютого 2003 р. Тернопіль. С. 112-118.

44. Сергєєнкова О.П. Концептуальні засади розвитку професійної індивідуальності у майбутніх вчителів // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб. наук. праць / За ред. І.А.Зязюна. Київ, 2003. С. 92-97.

45. Сергєєнкова О.П., Побірченко Н.А. Економічна психологія в навчання учнів гімназії основам підприємницької діяльності. Формула успіху - гімназія “Діалог”: реалії та перспективи. К.: Плеяди, 2003. С. 26-32. (Автором розроблено психолого-методичні принципи побудови змісту та форм навчального матеріалу для учнів).

46. Сергєєнкова О.П. Проблема розвитку фахової майстерності педагогів професійної школи // Педагог професійної школи: Зб. наук. праць / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 2003. Вип. 4. С. 139-143

47. Сергєєнкова О.П. Личностные противоречия в социальной практике // Мат. Международной конференции 6-7 ноября 2003 г., Катовице, Польша. Mystowice, 2003. С. 299-302.

48. Сергєєнкова О.П. Особистісно орієнтований розвиток професійної індивідуальності у сучасних студентів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід проблеми. Зб. наук. праць - Київ - Вінниця. Тов. “Вінниця”, 2005. Вип. 8. С. 54-67

49. Сергєєнкова О.П. Психологічна технологія розвитку професійної індивідуальності студентів / Дидактика професійної школи: Зб. наук. праць; Вип. 3. Хмельницький: ХНУ, 2005. С. 195-198.

Навчальні програми та комплекси, методичні рекомендації

50. Сергєєнкова О.П. Самопізнання: Дослідницькі програми для розвитку дітей дошкільного та учнів школи. К.: Наук. світ, 2000. 66 с.

51. Сергєєнкова О.П. Психологічні дослідження рівня розвитку у студентів схильностей до само менеджменту // Психологічні виміри якості підготовки фахівців освіти у навчальному закладі: Методичні рекомендації для ректорату, деканатів, професорсько-викладацького персоналу, практичних психологів, студентів. Переяслав-Хмельницький, 2001. С. 22-24; 46.

52. Сергєєнкова О.П., Побірченко Н.А. Вияви підприємницького ділового стилю поведінки у студентів: Методичні рекомендації для ректорату, деканатів, професорсько-викладацького персоналу, практичних психологів, студентів - Переяслав-Хмельницький, 2001. С. 31-33. (Автором обґрунтовано поняття “стиль поведінки” з позиції вікової психології).

АНОТАЦІЯ

Сергєєнкова О.П. Психологічні основи формування професійної індивідуальності майбутніх учителів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2007.

В дисертації досліджено теоретико-методологічні засади, соціально економічні детермінанти та природозумовлені індивідуальні властивості особистості формування професійної індивідуальності майбутніх учителів; проведено констатувальний і формувальний експерименти.

Аналітичним визначенням стану дослідженості проблеми в дисертації аналізуються сучасні теоретико-психологічні чинники формування професійної індивідуальності майбутнього учителя в таких аспектах: розробка диференційованих навчальних програм; інтегрування та впровадження міжпредметного змісту навчального матеріалу; моделювання систем особистісно орієнтованого навчального процесу в єдності змістових, технологічних та методичних параметрів.

В якості провідного чинника рішення проблеми в дисертації обґрунтовано професійну індивідуальність майбутнього учителя як психологічне новоутворення, в якому особистісні та професійні властивості інтегровані таким чином, що забезпечують успішну професійну діяльність та самодостатність майбутнього учителя.

Ключові слова: професійна індивідуальність; суб'єкт; продуктивна адаптація; стратегія розвитку; професійна ідентичність; самоменеджмент; самопізнання; моделювання освітнього середовища.

АННОТАЦИЯ

Сергеенкова О.П. Психологические основы формирования профессиональной индивидуальности будущих учителей. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина, Харьков, 2007.

В диссертации исследовано теоретико-методологические основы, социально экономические детерминанты и природообусловленные индивидуальные особенности личности в формирования профессиональной индивидуальности; проведен констатирующий и формирующий эксперименты.

Изучением проблемы на теоретическом уровне охвачено современные психологические источники развития профессиональной деятельности у будущих учителей. Проанализировано научные аспекты разработки дифференцированных учебных программ; интегрирование и внедрение междисциплинарного содержания учебного материала; проектирования систем личностно ориентированного учебного процесса во взаимосвязи содержательных и технологических параметров профессионального обучения.

В качестве основных понятий в диссертации обоснована профессиональная индивидуальность как психологическое новообразование личности, формируемое во взаимодействии индивидуальных и профессиональных особенностей личности, которые обеспечивают успешную профессиональную деятельность и самодостаточность будущего учителя.

Теоретическое и методологическое обоснование понятия “профессиональная индивидуальность” осуществлено категоризацией близких, но не тождественных по сути понятий, используемых в исследовании психологических основ детерминации профессиональной индивидуальности будущего учителя. К таким относим понятия “субъект” как носитель активности личности, которая, познавая внешние влияния путём интериоризации и экстериоризации формирует объект деятельности..

Содержанием понятия “индивидуально-профессиональная компетентность” конкретизируется приобретённая личностью способность к качественному выполнению основных функций педагогической деятельности.

В диссертации исследуются следующие функции: интерактивная, поисково-исследовательская, функция рефлексивного анализа и контрольно-оценивающая.

Рассматриваемое в диссертации понятие “психологическая готовность студентов к самоопределению структурного содержания успешной профессиональной деятельности и собственного места в ней” систематизируется как комплекс склонностей, способностей личности к выделению в структуре профессиональной деятельности значимого для личности психологического образования (компонента), посредством которого будущий учитель достигает высокого уровня педагогического мастерства и жизненных удовольствий.

Психологическая готовность интегрирует такие личностные новообразования: „Я”- концепцию (осознанная социальная роль); профессиональную компетентность (образ профессиональной индивидуальности); самочувствие независимости (уверенность); рефлексивное самооценивание (принятие карьерных решений); диагностический самомониторинг (постоянность, основательность).

В работе доказана универсальность личностно ориентированных психологических основ формирования профессиональной индивидуальности, которыми обеспечивается у будущих учителей становление самооценивания, самоконтроля, предоставляются преимущества мотивации успеха и продуктивной адаптации индивидуальных свойств личности к социально значащим ценностям психолого-педагогической деятельности.

Экспериментом проверена и описана в работе формирующая значимость „зоны” актуального обучения и „зоны” творческой самостоятельности (по Л.С. Выготскому), моделирование образовательной среды на личностно-индивидуальном и деятельностном подходах (по В.В. Рыбалка, О.В. Скрипченко), изучение передового педагогического опыта в дифференциации будущими учителями профессиональных знаний, умений, привычек, которые составили их психологическую готовность к выбору стратегии развития профессиональной индивидуальности.

В диссертации показан выбор студентами таких стратегий саморазвития: самопознание, профессиональная идентичность и самоменеджмент.

Ключевые слова: профессиональная индивидуальность; субъект; продуктивная адаптация; стратегия развития; профессиональная идентичность; самоменеджмент; самопознание; моделирование образовательной среды.

SUMMARY

Sergeenkova O.P. The psychological basis of forming the professional individuality of future teachers. - Manuscript.

The dissertation for a doctor scientific degree in psychology in speciality 19.00.07 - educational and developmental psychology. - Kharkiv national university named after V.N.Karazin, Kharkiv, 2007.

The dissertation contains the investigations of theoretical and methodological nature dependent individual characters of the personality, social and economical determinants of the professional individuality and establishing and forming the experiments have been performed.

The modern theoretical and psychological basis of forming the professional individuality of the future teacher analysed through analitical state determination of problem investigation in such aspects: development of the differentional learning programs; integrating and implementation of intersubject content of the learning material; modelling of personality-oriented learning process in the integration of contential technological and methodological parameters.

The professional individuality as the psychological new formation obtaining in the personality individual character interaction and its basic activity is the main factor of problem solving.

The interaction investigation function reflex analysis function and control-estimation function are investigated as the dominating professional functions characterizing the professional individuality.

Key words: professional individuality, subject, productive adaptation, development strategy, professional identity, self-cognition, self-menedment, modeling the educational environment.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.