Особистісна реалізованість людини в онтогенезі

Таблиця 1 Середні значення показників “Опитувальника особистісної реалізованості”

Примітка: * гендерні розбіжності статистично значущі при р < 0,05.

Аналіз гендерних розбіжностей засвідчив, що в досліджуваних обох гендерних груп визначаються однакові тенденції у віковій динаміці показників особистісної реалізованості. При цьому на всіх вікових етапах оцінки жінок є значно вищими порівняно з чоловіками.

У шостому розділі - “Особистісна реалізованість людини як психічний феномен” - наведено результати дослідження особистісної реалізованості як окремого психічного феномену.

Описано зв'язок особистісної реалізованості з психологічними характеристиками процесу самоздійснення людини в онтогенезі (смислом життя, суб'єктивною картиною життя, життєвими перспективами, відповідальністю, задоволеністю / незадоволеністю життям) та психічними властивостями, що забезпечують успішність подолання життєвих труднощів (життєстійкістю, толерантністю до невизначеності, копінг-поведінкою).

Встановлено, що особистісна реалізованість пов'язана із низьким рівнем загальної осмисленості життя, відсутністю в житті цілей на майбутнє.

Виявлено, що переживання фрустрації потреби в досягненні життєвого успіху, незадовільна оцінка власної активності й енергійності в теперішньому, переживання вичерпаності власного потенціалу та можливостей властиві людям з низьким рівнем відповідальності за власне життя.

Показано, що особистісна реалізованість як негативний психічний феномен зумовлена відсутністю розвинутої усвідомлюваної життєвої перспективи, бідністю психологічного майбутнього, незадовільним життєвим плануванням, негативним емоційним ставленням до життя, незадоволеністю його якістю.

Низький рівень особистісної реалізованості людини пов'язаний з якостями, що забезпечують здатність долати життєві труднощі: життєстійкістю, толерантністю до невизначеності, конструктивними копінг-стратегіями.

Визначено онтогенетичні особливості показників особистісної реалізованості (див. табл. 1 та рис. 1).

Рис. 1 Онтогенетична динаміка показників “Опитувальника особистісної реалізованості”

Однофакторний дисперсійний аналіз показав, що вік досліджуваних значущо впливає на переживання, пов'язані із незадоволенням перебігом та результатами процесу самореалізації, відчуттям вичерпаності особистісних ресурсів життєтворення:

- юнацький вік характеризується низькими оцінками особистісної реалізованості в перспективі (вимір майбутнього) й актуальному часі (вимір теперішнього) та дещо вищими в ретроспективі (вимір минулого);

- онтогенетичний період максимального розвитку психічних та фізичних можливостей людини пов'язаний із найнижчими показниками особистісної реалізованості в усіх трьох вимірах - минулому, теперішньому, майбутньому;

- у пізній зрілості показники особистісної реалізованості за всіма трьома вимірами є найвищими і продовжують поступово зростати.

Типологічний аналіз результатів, отриманих за “Опитувальником особистісної реалізованості” (K-Means Cluster Analysis), дав змогу стверджувати, що досліджуваних можна поділити на три типи залежно від рівня особистісної реалізованості (низького, середнього та високого). Результати кластерного аналізу наведені в табл. 2 та на рис. 2.

Таблиця 2 Рівень особистісної реалізованості в трьох групах (кластерах) досліджуваних

Рис. 2 Рівень особистісної реалізованості в трьох групах (кластерах) досліджуваних

Середній рівень особистісної реалізованості за всіма її показниками мають 41,99% дорослих, високий рівень діагностовано у 24,31% досліджуваних, що підтвердило теоретичну та практичну значущість дослідження засад психологічної корекції та запобігання особистісній реалізованості.

Більш детальний типологічний аналіз показників особистісної реалізованості (Hierarchical Cluster Analysis) показав, що поєднання рівнів особистісної реалізованості у вимірах минулого, теперішнього та майбутнього утворюють дев'ять якісно своєрідних типів:

- “задоволені”;

- “незадоволені”;

- “результативно-активно-потенційні”;

- “задоволені пасивні песимісти”;

- “ті, що зупинилися у зростанні”;

- “тимчасово кризові”;

- “незадоволені пасивні оптимісти”;

- “незадоволені активні оптимісти”;

- “незадоволені пасивні песимісти”.

Сьомий розділ - “Методологічні засади, форми та методи психологічної корекції особистісної реалізованості в дорослому віці” - присвячений визначенню методологічних засад та практичних методів психологічної корекції особистісної реалізованості.

Як методологічний принцип корекції особистісної реалізованості обґрунтовано розвиток життєтворчих здібностей. Створено надійну й валідну методику, яка дає можливість оцінювати загальний рівень розвитку життєтворчих здібностей та окремих їх видів за шкалами: “осмисленість життя”, “життєстійкість”, “цілеспрямованість”, “пластичність”, “прагнення до особистісного зростання”, “креативність”, “рефлексивні здібності”.

Показано, що рівень розвитку життєтворчих здібностей обернено пов'язаний із рівнем особистісної реалізованості.

Розроблено програму психологічної корекції особистісної реалізованості через розвиток життєтворчих здібностей особистості, особливістю якої є поєднання групових (психотренінг життєтворчих здібностей) та індивідуальних (екзистенційна консультаційна бесіда) форм впливу на особистість.

Апробація та оцінювання ефективності життєтворчої програми психологічної корекції особистісної реалізованості показали статистично значущу позитивну особистісну динаміку як безпосередню, так і у віддаленій перспективі: визначено збільшення рівня розвитку життєтворчих здібностей та стійке зниження показників особистісної реалізованості (табл. 3). Отже, психологічна корекція та запобігання особистісній реалізованості можуть бути успішно здійснені через розвиток життєтворчих здібностей.

Таблиця 3 Результати психокорекції особистісної реалізованості через розвиток життєтворчих здібностей особистості

Примітки: * статистична значущість при р < 0,05; ** статистична значущість при р < 0,01; *** статистична значущість при р < 0,001.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало змогу здійснити теоретико-методологічне обґрунтування та емпіричне вивчення феномену особистісної реалізованості; розробити методику її діагностики; дослідити онтогенетичну динаміку, гендерні особливості та особистісні кореляти; розробити механізми психологічної корекції. За результатами дослідження можна сформулювати такі висновки:

1. Найвищою рушійною силою суб'єктного самоздійснення людини в онтогенезі є прагнення до самореалізації як найбільш повного використання закладеного в людині потенціалу. Самореалізація та досягнення важливих життєвих цілей можуть мати певні негативні ефекти. Для позначення сукупності негативних ефектів самоздійснення суб'єкта життєвого шляху введено нове психологічне поняття - “особистісна реалізованість”.

Вихідні положення розробки поняття “особистісна реалізованість”:

- переживання власної вичерпаності, спустошеності особистісних ресурсів на будь-якому етапі життєвого шляху далеко не завжди залежить від дійсної наявності в людини психічних або фізичних ресурсів, отже, особистісна реалізованість може розглядатися тільки як суб'єктивна оцінка результатів самореалізації, власне уявлення, психічний образ;

- оскільки життєвий шлях людини є нерозривною єдністю минулого, теперішнього та майбутнього, результати самореалізації, а отже, й особистісна реалізованість мають розглядатися, за аналогією із суб'єктивною картиною життя, в трьох вимірах - теперішньому, минулому та майбутньому;

- базові категорії для розробки поняття особистісної реалізованості: “образ” - чуттєва форма психічного явища, що має в ідеальному плані просторову організацію та часову динаміку, є найважливішою компонентою дій суб'єкта, орієнтує його в конкретній ситуації, спрямовує на досягнення встановленої мети та розгортає дії в просторі й часі; “переживання” - психічне явище, яке стало подією внутрішнього життя особистості, зайняло в ньому певне місце, набуло певної специфічності, неповторності та значущості.

Особистісну реалізованість визначено як психічний образ, у якому відображено суб'єктивно незадовільну оцінку результатів, перебігу та перспектив реалізації особистісного потенціалу людини. Цей образ пов'язаний із переживанням стагнації процесу самоздійснення, фрустрації потреби в самореалізації на трьох етапах життя: у минулому, теперішньому та майбутньому.

До основних емпіричних індикаторів особистісної реалізованості належать: фрустрація потреби в досягненні життєвого успіху; переживання “втрачених можливостей” - незадовільна оцінка результатів самореалізації в минулому; неможливість знайти в минулому основу для майбутніх життєвих досягнень; незадовільна оцінка власної активності й енергійності в минулому та теперішньому; відсутність життєвого планування; песимістичні прогнози та несприятливі перспективи на майбутнє; переживання вичерпаності власного потенціалу та можливостей; відсутність або мала кількість значущих життєвих подій і справ.

Особистісна реалізованість може мати різні рівні прояву - від мінімального, що свідчить про психічне благополуччя людини, до високого, що пов'язаний із стагнацією суб'єктного самоздійснення. Рівень особистісної реалізованості може мати суттєві кореляти серед показників успішності суб'єктного самоздійснення людини в онтогенезі та її особистісних якостей.

2. Особистісна реалізованість виявляється в певних особливостях суб'єктивної картини життєвого шляху: низьких оцінках насиченості минулого, теперішнього, майбутнього та життя в цілому, нерозробленості життєвих планів та перспектив, “психологічній старості”, високих показниках виконаності життєвого шляху. Характеристиками, що свідчать про низький рівень реалізованості, є ті особливості суб'єктивної картини життя, які свідчать про спрямованість у майбутнє, активність життєвого планування, розвинуті життєві перспективи, оптимістичні прогнози, “психологічну молодість”, віру досліджуваних у наявність ще нереалізованого творчого потенціалу.

3. Психобіографічні характеристики особистісної реалізованості в суб'єктивній картині життя обернено пов'язані з показниками успішності суб'єктного самоздійснення людини в онтогенезі - осмисленістю життя, відповідальністю, суб'єктивною якістю життя, показниками самоактуалізації.

Високий рівень особистісної реалізованості (“психологічна старість”, низький рівень активності та мотиваційного потенціалу, відсутність прагнення до значущих цілей) пов'язаний з екзистенційною фрустрацією - депривацією потреби в смислі життя; відсутністю усвідомлюваних цілей на майбутнє, які б надавали життю часової перспективи; невпевненістю в можливості контролювати та керувати перебігом власного життя; переживанням безперспективності і безвиході; схильністю приписувати відповідальність за події власного життя зовнішнім факторам - обставинам та іншим людям; низьким рівнем суб'єктивної якості життя; відчуттям психологічного неблагополуччя; недостатністю самоактуалізації.

4. Психобіографічні характеристики особистісної реалізованості в суб'єктивній картині життєвого шляху обернено пов'язані з якостями, що забезпечують здатність людини долати життєві труднощі: життєстійкістю, толерантністю до невизначеності, стратегіями копінг-поведінки.

Відчуття реалізованості, бідність психологічного майбутнього, відсутність розроблених планів і перспектив, песимістичне ставлення до життя в цілому та окремих його етапів пов'язані із низьким загальним рівнем життєстійкості; відчуттям відчуженості, відстороненості від життя; переживанням безпорадності та неможливості впливати на результати власної діяльності; небажанням діяти за умов невизначеності та відсутності чітких гарантій успіху; невмінням розглядати позитивні й негативні результати діяльності як джерело корисного досвіду; неготовністю до прийняття ризику, переживанням втрати контролю над власним життям та виключеності з перебігу подій; інтолерантністю до нової, незвичайної інформації, складних непрогнозованих ситуацій і стресових обставин; низьким рівнем креативного потенціалу; обранням неефективних та деструктивних стратегій копінг-поведінки.

5. Психобіографічні характеристики особистісної реалізованості в суб'єктивній картині життєвого шляху мають певну онтогенетичну динаміку:

- юнацький вік є таким етапом онтогенезу, що характеризується переважним домінуванням орієнтації на поточний момент у власному існуванні та гедоністичний спосіб життя. Майбутнє сприймається позитивно, хоча когнітивна розробленість життєвих планів та перспектив перебуває на недостатньому рівні. До того ж слід відзначити, що свідомі оцінки майбутнього переважають над неусвідомлюваними емоційними. Ставлення до минулого є більш негативним, порівняно з періодом зрілості;

- оптимального співвідношення показники реалізованості та потенційності досягають у період максимального прояву психічних і фізичних можливостей людини (24-49 років). Досліджувані цього віку характеризуються позитивною оцінкою минулого, у якому отримують ресурси для нових досягнень. При цьому вони мають розроблені та структуровані плани і перспективи, зазирають далеко в майбутнє, мають оптимістичні прогнози та сподівання;

- із досягненням передпенсійного віку починають зростати показники особистісної реалізованості як відчуття вичерпаності особистісного потенціалу. У досліджуваних домінує орієнтація на минуле, тенденція до його ідеалізації та детального відтворення у власних спогадах. Із віком знижуються оптимістичність прогнозів стосовно майбутнього та розробленість життєвих планів і перспектив;

- за продуктивністю створення образів майбутнього й емоційним ставленням до нього період пізньої зрілості та старості подібний до юнацького віку, розбіжності стосуються ставлення до минулого, яке в літніх досліджуваних є більш позитивним, та орієнтації на гедоністичний спосіб життя в теперішньому, яка є менш вираженою.

6. Створено психодіагностичну методику (опитувальник) для вивчення особистісної реалізованості як психічного феномену, який має задовільні психометричні характеристики за показниками надійності та валідності. “Опитувальник особистісної реалізованості” дає змогу вивчати особистісну реалізованість - загальний рівень та її три виміри (минуле, теперішнє, майбутнє) - за шкалами:

- “ретроспектива” характеризує уявлення людини про низький рівень досягнення життєвого успіху, неповне використання особистісних ресурсів на шляху до досягнення значущих цілей, неефективність життєвого планування в минулому, низький рівень активності й енергійності в реалізації запланованого, незадоволення від процесу та вже наявних результатів самореалізації.

- “поточний момент” характеризує уявлення досліджуваного про ненасиченість сьогодення важливими справами, низький рівень активності, спрямованої на досягнення важливих життєвих результатів, виявляє незадоволення повнотою використання особистісних ресурсів;

- “перспектива” оцінює негативні прогнози людини щодо реалізації важливих планів та мрій у майбутньому, переживання вичерпаності особистісного потенціалу, відсутність значущих задумів та проектів, недостатнє прагнення до особистісного зростання;

Високі оцінки за всіма показниками “Опитувальника особистісної реалізованості” пов'язані із психобіографічними показниками особистісної реалізованості в суб'єктивній картині життєвого шляху: низькими оцінками насиченості минулого, теперішнього, майбутнього та життя в цілому в суб'єктивній картині життєвого шляху; “психологічною старістю”; високими показниками виконаності життєвого шляху при досить низькій суб'єктивній оцінці обсягу реалізованого потенціалу.

7. Рівень особистісної реалізованості людини, визначений за допомогою “Опитувальника особистісної реалізованості”, обернено пов'язаний із показниками успішності суб'єктного самоздійснення людини в онтогенезі - смислом життя, суб'єктивною картиною життя, життєвими перспективами, відповідальністю, задоволеністю / незадоволеністю життям.

Значна особистісна реалізованість (фрустрація потреби в досягненні життєвого успіху, незадовільна оцінка власної активності й енергійності в теперішньому, переживання вичерпаності власного потенціалу та можливостей) пов'язана із низьким рівнем загальної осмисленості життя, відсутністю в житті цілей на майбутнє та розвинутої усвідомлюваної життєвої перспективи; бідністю психологічного майбутнього; незадовільним життєвим плануванням; низьким рівнем відповідальності за власне життя, невпевненістю в можливості успішно прагнути до реалізації нових цілей; негативним емоційним ставленням до життя, незадоволеністю його якістю в усіх сферах.

8. Низький рівень особистісної реалізованості людини пов'язаний з якостями, що забезпечують здатність людини долати життєві труднощі: життєстійкістю, толерантністю до невизначеності, конструктивними копінг-стратегіями.

9. Визначено характеристики онтогенетичної динаміки та гендерні особливості особистісної реалізованості, показано, що вік і гендерна належність досліджуваних впливає на переживання, пов'язані із незадоволенням перебігом та результатами процесу самореалізації, відчуттям вичерпаності особистісних ресурсів життєтворення:

- юнацький вік характеризується низькими оцінками особистісної реалізованості в перспективі (вимір майбутнього) й актуальному часі (вимір теперішнього) та дещо вищими в ретроспективі (вимір минулого);

- віковий період максимального розвитку психічних і фізичних можливостей людини пов'язаний із найнижчими показниками особистісної реалізованості в усіх трьох вимірах - минулому, теперішньому, майбутньому;

- у пізній зрілості показники особистісної реалізованості за всіма трьома вимірами є найвищими і продовжують поступово зростати;

- особливості вікової динаміки особистісної реалізованості є подібними для чоловіків і жінок, хоча в середньому вони дещо вищі в останніх. Гендерні розбіжності виявляються також у тому, що: негативні оцінки у вимірі минулого в чоловіків є значно нижчими на всіх вікових етапах; у жінок після 50 років та старших негативні прогнози щодо майбутнього стають дедалі інтенсивнішими, ніж у чоловіків; жінки із досягненням передпенсійного віку починають все більше сумувати за втраченими можливостями.

10. Типологічний аналіз показників особистісної реалізованості показав, що поєднання рівнів особистісної реалізованості у вимірах минулого, теперішнього та майбутнього утворюють дев'ять якісно своєрідних типів: “задоволені”, “незадоволені”, “результативно-активно-потенційні”, “задоволені пасивні песимісти”, “ті, що зупинилися у зростанні”, “тимчасово кризові”, “незадоволені пасивні оптимісти”, “незадоволені активні оптимісти”, “незадоволені пасивні песимісти”.

11. Рівень розвитку життєтворчих здібностей обернено пов'язаний з психобіографічними показниками особистісної реалізованості в суб'єктивній картині життєвого шляху та особистісною реалізованістю як самостійним психічним феноменом. Особам з високим рівнем розвитку життєтворчих здібностей притаманні висока продуктивність побудови суб'єктивної картини життєвого часу, багатство психологічного минулого та майбутнього, розвинуті в майбутнє життєві перспективи, потенційність життєвого шляху. Здатність до життєтворчості дає людині змогу позитивно оцінювати власні життєві успіхи, відчувати задоволення від досягнення вже наявних результатів самоздійснення на життєвому шляху. Низький рівень розвитку життєтворчих здібностей пов'язаний з особистісною реалізованістю (переживанням стагнації життєвого самоздійснення, фрустрацією потреби в життєвому успіху, песимістичними прогнозами щодо майбутнього).

12. Розроблено методологічні засади, визначено форми та методи психологічної корекції особистісної реалізованості. Показано, що психологічна корекція й запобігання особистісній реалізованості можуть бути успішно здійснені через розвиток життєтворчих здібностей особистості - позитивна особистісна динаміка відзначається як безпосередньо після реалізації психокорекційної програми, так і у віддаленій перспективі. Основними напрямами цієї роботи є поєднання групових (психотренінг життєтворчих здібностей) та індивідуальних (екзистенційна консультаційна бесіда) форм впливу. Отже, розвиток життєтворчих здібностей виступає механізмом психологічної корекції особистісної реалізованості та фактором позитивної динаміки особистості як суб'єкта творчого самоздійснення на життєвому шляху. Як особистісні детермінанти запобігання особистісній реалізованості можна розглядати комплекс найважливіших життєтворчих здібностей, що містить: здатність до осмисленості життя, життєстійкість, цілеспрямованість, особистісну пластичність, прагнення до особистісного зростання, креативність, рефлексивні здібності.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Большакова А.М. Психологія особистісної реалізованості суб'єкта життєвого шляху : монографія / А.М. Большакова. - Запоріжжя : КПУ, 2011. - 312 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Большакова А.М. Професійне здоров'я та ціннісно-смислова сфера студентів-менеджерів / А.М. Большакова // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Х. : ХНПУ, 2008. - Вип. 27. - С. 5-16.

3. Большакова А.М. Суб'єктивна картина життєвого шляху та соціальна фрустрованість особистості / А.М. Большакова // Наукові записки ун-ту Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Х. : ХУПС, 2008. - Вип. 2 (31). - С. 133-143.

4. Большакова А.М. Екзистенційна фрустрація та суб'єктивна картина життєвого шляху особистості / А.М. Большакова // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Х. : ХНПУ, 2008. - Вип. 28. - С. 11-23.

5. Большакова А.М. Суб'єктивна якість життя та психологічне майбутнє в юнацькому віці / А.М. Большакова // Социальные технологии : Актуальные проблемы теории и практики : межвуз. сб. науч. работ. Вып. 38. - К. - М. - О. - Запорожье : Изд-во Классического приватного ун-та, 2008. - С. 63-71.

6. Большакова А.М. Когнітивний та емоційний аспекти ставлення до майбутнього в юнацькому віці: ціннісно-смислові фактори неузгодженості / А.М. Большакова // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер.: Психологія. - Х. : ХНУ, 2008. - № 807. - Вип. 40. - С. 38-45.

7. Большакова А.М. Неузгодженість когнітивного та емоційного компонентів установки щодо майбутнього та особливості мотиваційної сфери в юнацькому віці / А.М. Большакова // Наукові записки. Сер.: Психологія і педагогіка. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2008. - Вип. 11. - С. 11-22.

8. Большакова А.М. Гендерні розбіжності у побудові суб'єктивної картини життєвого шляху в юнацькому віці / А.М. Большакова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Вип. 20. - Ч. 1. - С. 135-142.

9. Большакова А.М. Поведінка типу А та особливості побудови суб'єктивної картини життєвого шляху майбутніх менеджерів / А.М. Большакова // Психологічні перспективи. - Луцьк : Волинський нац. ун-т, 2009. - Вип. 13. - С. 17-27.

10. Большакова А.М. Особистісний потенціал як детермінанта побудови психологічного майбутнього в юнацькому віці / А.М. Большакова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 21. - Ч. 4. - С. 7-15.

11. Большакова А.М. Психологічне минуле як детермінанта розвитку життєстійкості в юнацькому віці / А.М. Большакова // Проблеми гуманітарних наук : Наук. записки ДДПУ Ім. Івана Франка. - Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДППУ ім. Івана Франка, 2009. - Вип. 23. Психологія. - С. 27-38.

12. Большакова А.М. Креативний потенціал особистості та особливості суб'єктивної картини життєвого шляху / А.М. Большакова // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер.: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К. : Гнозис, 2009. - Тем. вип. № 1: Креативність і творчість. - С. 36-43.

13. Большакова А.М. Ефективність копінг-поведінки та особливості суб'єктивної картини життєвого шляху в юнацькому віці / А.М. Большакова // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Х. : ХНПУ, 2009. - Вип. 32. - С. 5-16.

14. Большакова А.М. Психодіагностичний інструментарій вивчення суб'єктивної картини життєвого шляху / А.М. Большакова // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Південного наук. центру АПН України. Спецвипуск : Проект “Психологія особистості: теорія, досвід, практика”. - 2009. - № 8. - С. 101-105.

15. Большакова А.М. Роль емоційного інтелекту в побудові життєвих програм особистості / А.М. Большакова // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Південного наук. центру АПН України. Спецвипуск : Проект “Проблеми емоційної регуляції діяльності”, “Психологічна освіта в системі вищої школи”. - 2009. - № 9. - С. 3-7.

16. Большакова А.М. Структурна організація суб'єктивної картини часу життя / А.М. Большакова // Вісник Нац. техніч. ун-ту України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка : зб. наук. праць. - К. : ІВЦ “Політехніка”, 2009. - № 3 (27). - Ч. 1. - С. 74-78.

17. Большакова А.М. Психобіографічні характеристики у контексті психологічного благополуччя особистості / А.М. Большакова // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Південного наук. центру АПН України. - 2009. - № 10. - С. 12-17.

18. Большакова А.М. Локус контролю як фактор потенційності/реалізованості життєвого шляху студентів ВНЗ / А.М. Большакова // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер.: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Дод. 4, Т. ІІ (14). - 2009. - Тематичний випуск № 3. “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - С. 331-338.

19. Большакова А.М. Інтолерантність до невизначеності як особистісний чинник реалізованості в суб'єктивній картині життєвого шляху / А.М. Большакова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 24. - Ч. 1. - С. 43-52.

20. Большакова А.М. Діагностика життєтворчих здібностей як фактора попередження повної життєвої реалізованості особистості / А.М. Большакова // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Південного наук. центру АПН України. Тематичний спецвипуск “Когнітивні процеси і творчість”, 2010. - Лютий. - С. 307-313.

21. Большакова А.М. Рівень самоактуалізації та характеристики потенційності/реалізованості життєвого шляху / А.М. Большакова // Вісник Нац. техніч. ун-ту України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка : зб. наук. праць. - К. : ІВЦ “Політехніка”, 2010. - № 1 (28). - С. 77-81.

22. Большакова А.М. Рівень самоактуалізації та психобіографічні показники особистості / А.М. Большакова // Зб. наук. праць : філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпатського нац. ун-ту ім. Василя Стефаника, 2010. - Вип. 15. - Ч. 2. - С. 305-314.

23. Большакова А.М. Вікова динаміка показників особистісної реалізованості/потенційності / А.М. Большакова // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка, Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2010. - Вип. 10. - С. 43-53.

24. Большакова А.М. Вікові та гендерні особливості показників опитувальника особистісної реалізованості / А.М. Большакова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - Вип. 26. - Ч. 2. - С. 68-75.

25. Большакова А.М. Опитувальник особистісної реалізованості / А.М. Большакова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - Вип. 28. - Ч. 1. - С. 14-24.

26. Большакова А.М. Опитувальник життєтворчих здібностей / А.М. Большакова // Вісник Нац. техніч. ун-ту України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка : зб. наук. праць. - К. : ІВЦ “Політехніка”, 2010. - № 2 (29). - С. 70-75.

27. Большакова А.М. Особистісна реалізованість людини на її життєвому шляху / А.М. Большакова // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Х. : ХНПУ, 2011. - Вип. 39. - С. 22-37.

28. Большакова А.М. Розвиток життєтворчих здібностей як механізм психологічної корекції особистісної реалізованості / А.М. Большакова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2011. - Вип. 30. - Ч. 2. - С. 61-71.

29. Большакова А.М. Емпірична типологія показників особистісної реалізованості / А.М. Большакова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2011. - Вип. 31. - Ч. 2. - С. 32-41.

Тези виступів та матеріали наукових симпозіумів, з'їздів, конференцій:

30. Большакова А.М. Розвиток життєтворчих здібностей особистості та інноваційні педагогічні технології / А.М. Большакова // Інноваційна культура навчального закладу : матеріали наук.-практ. конф. - Х. : ХНПУ, 2008. - С. 348-352.

31. Большакова А.Н. Субъективная картина жизни как субъектный фактор самоэффективности человека / А.Н. Большакова // Личность и бытие : субъектный подход : материалы науч. конф., посвященной 75-летию со дня рождения члена-корреспондента РАН А.В. Брушлинского, 15-16 октября 2008 г. - М. : Ин-т психологии РАН, 2008. - С. 446-449.

32. Большакова А.Н. Субъективное качество жизни и факторы совладания с трудной жизненной ситуацией инвалидности / А.Н. Большакова // Актуальные проблемы личности в современном мире : человек в трудных жизненных ситуациях : материалы V Всероссийской научно-практ. конф. - Магнитогорск : МаГУ, 2008. - С. 90-93.

33. Большакова А. М. Гендерні особливості психологічного майбутнього у юнацькому віці / А. М. Большакова // Практична психологія у міждисциплінарному аспекті : проблеми та перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 15-16 жовтня 2008 р. - Д. : ДГУ, 2008. - С. 326-328.

34. Большакова А.М. Толерантність до невизначеності як фактор побудови психологічного майбутнього в юнацькому віці / А.М. Большакова // Психологічні проблеми адаптації особистості до змінюваних умов життєдіяльності : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 13-14 листопада 2008 р. - Д. : ДНУ, 2008. - С. 53-54.

35. Большакова А.Н. Фрустрированность как фактор деформации субъективной картины жизненного пути человека / А.Н. Большакова // Психология психических состояний : теория и практика: материалы І Всерос. науч.-практ. конф., Казанский гос. ун-т, 13-15 ноября 2008 г. - Казань : Новое знание, 2008. - Ч. 1. - С. 132-136.

36. Большакова А.М. Використання опитувальника ZTPI на українській виборці / А.М. Большакова // Актуальні проблеми практичної психології : зб. наук. праць. - Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2009. - Ч. 1. - С. 97-103.

37. Большакова А.М. Вивчення особистісного інноваційного потенціалу студентів ВНЗ : проблема розробки психологічного інструментарію / А.М. Большакова // Розвиток інноваційного середовища навчального закладу : матеріали наук.-практ. конф. - Х. : ХНПУ, 2009. - С. 235-240.

38. Большакова А.М. Життєтворчий потенціал психологічної освіти для фахівців непсихологічних спеціальностей / А.М. Большакова // Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи : тези VI Міжнар. наук.-метод. конф., м. Київ, 13-14 жовтня 2009 р. - К. : Азимут-Україна, 2009. - С. 14.

39. Большакова А.Н. Потенциальность/реализованность в субъективной картине жизненного пути и проблема психологического благополучия личности / А.Н. Большакова // Вызовы эпохи в аспекте психологической и психотерапевтической науки и практики : материалы IV Междунар. науч.-практ. конф., Казанский гос. ун-т, 12-14 ноября 2009 г. - Казань : Отечество, 2009. - С. 172-175.

40. Большакова А.М. Рівень самоактуалізації студентів як фактор потенційності/реалізованості життєвого шляху / А.М. Большакова // Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України : матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 4 грудня 2009 р. - Х. : ХНУВС, 2009. - С. 149-153.

41. Большакова А.Н. Изучение жизненной реализованности с помощью психобиографических диагностических методик / А.Н. Большакова // Актуальні проблеми практичної психології : зб. наук. праць. - Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2010. - Ч. 1. - С. 56-59.

42. Большакова А.Н. Смысложизненные ориентации и психобиографические характеристики жизненной реализованности [Электронный ресурс] / А.Н. Большакова // Психологические проблемы смысла жизни и акме : электронный сборник материалов XV симпозиума. - М. : Психологический институт, 2010. - С. 168-170. - Режим доступа: http://pirao.ru/ru/ scilife/conf/ sbornik_15_simpozium_ razdel_3_new.pdf.

43. Большакова А.М. Вікові особливості показників реалізованості в суб'єктивній картині життєвого шляху / А.М. Большакова // Становлення цінностей у психологічному вимірі соціального буття особистості. Соціальна мужність і цінність : матеріали міжнар. конф., м. Львів - м. Камянець-Подільський, 3-4 червня 2010 р., - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2010. - С. 43-44.

44. Большакова А.Н. Смысл жизни и личностная реализованность субъекта жизненного пути / А.Н. Большакова // Психологические проблемы смысла жизни и акме : электронный сборник материалов XVІ симпозиума. - М. : Психологический институт, 2011. - С. 271-273. - Режим доступа: http://justpage.ru/akma2.pdf.

Размещено на Allbest.ru