Психологічні особливості дружніх стосунків

Спілкування старшокласників з дорослими. Особистісний розвиток у ранній юності особливо залежить від стосунків з дорослими, які доповнюють спілкування з однолітками. За даними досліджень, 85% старшокласників визнають потребу в спілкуванні з дорослими актуальною для себе, з них понад 66% найбажанішими партнерами у спілкуванні вважають батьків.

Темами спілкування старшокласників з дорослими є навчання, вибір майбутньої професії, міжособистісні стосунки, захоплення, норми моралі, минуле, теперішнє і майбутнє дитини, атмосфера у сім'ї тощо. Звернення до дорослих зумовлене переконаністю юнаків, що проблеми життєвого самовизначення неможливо розв'язати у спілкуванні з ровесниками, оскільки їхній соціальний досвід ще недостатній для цього.

Основною умовою спілкування з дорослими є довіра. Старшокласники щиріші у спілкуванні з ровесниками, оскільки переконані, що ті розуміють їх краще, ніж дорослі. Дослідження свідчать, що спілкування з однолітками є довірливим у 88% старшокласників, з батьками -- лише у 29% (переважно з матерями), нерегламентоване спілкування з учителями -- у 4%. Відсутність довіри у вирішенні проблем особистісного та професійного самовизначення є однією з причин тривоги, яку юнаки відчувають у спілкуванні з батьками і тими дорослими, від яких вони залежать.

Для старших школярів нестерпними є прямі спонукання, втручання дорослих в їхні справи. Вони потребують тактовної допомоги, на основі якої виникає довіра. Конфлікти з батьками і вчителями завжди є результатом помилок як дітей, так і дорослих. Вони свідчать про необхідність коригування позиції дорослих стосовно старших школярів. Інтимне спілкування у ранній юності. Побачення в ранній юності забезпечують задоволення багатьох важливих соціально-психологічних потреб особистості. До таких потреб передусім належать:

1) можливість розважитися, повеселитися з ровесниками протилежної статі;

2) прагнення соціалізуватися, пізнати представника протилежної статі, оволодіти відповідними способами міжособистісної взаємодії;

3) бажання підвищити свій статус у групі ровесників, з'явившись серед них зі своїм хлопцем чи дівчиною;

4) можливість установити стосунки з представниками протилежної статі для вибору дружини чи чоловіка;

5) набуття сексуального досвіду або одержання сексуального задоволення;

6) прагнення знайти друга протилежної статі, з яким можна спілкуватися та мати спільні інтереси;

7) встановлення тісних, глибоко особистісних стосунків з людиною протилежної статі з метою самовираження.

У ранньому юнацькому віці хлопці та дівчата ставляться до побачень набагато серйозніше, ніж підлітки. Більше уваги вони звертають не на зовнішність, а на особистісні якості представника протилежної статі, переймаються його планами на майбутнє. Важливими мотивами побачень для більшості старшокласників є дружні стосунки та вибір партнера для майбутнього сімейного життя. Однак дівчата зорієнтовані на глибоко особистісні, хлопці -- на сексуальні стосунки.

Отже, міжособистісне спілкування на етапі ранньої юності є важливим чинником розвитку особистості. Спілкування з ровесниками характеризується розширенням його сфери. Емоційна прив'язаність у міжособистісних стосунках реалізується у юнацькій дружбі. У сфері інтимних стосунків старшокласники задовольняють свої важливі соціально-психологічні потреби. Основною умовою спілкування з дорослими є довіра.

Висновки

Дружба - це етична форма любові. На відміну від інших форм любові вона обирає свій предмет користуючись моральними критеріями, і будує своє ставлення до нього, виходячи з цих критеріїв.

Але дружба ще й перевагу. Бути другом завжди означає, що тебе люблять більше, ніж іншого, що тебе віддають перевагу комусь іншому, величезною безликої масі інших.

Дружба - це відносини між двома абсолютно вільними індивідами,зустріч рівних. Двоє можуть стати друзями, навіть якщо у них різне економічний та соціальний стан, але лише за тієї умови, якщо вони зустрінуться як дві вільних незалежних людей, що володіють однаковою владою і рівним гідністю. Це процес здійснення рівності. Але вона гине, якщо ми беремо собі за правило безперервно користуватися допомогою одного.

Дружба не терпить обману, не допускає зловмисних вчинків.

Ніколи, ні за яких умов. У дружбі треба вміти побачити гідності іншого та оцінити їх.

Існують межі, існує певний поріг, який ніхто не повинен переступати. Ми не можемо вимагати від нашого друга, щоб він заради нас вчинив щось негідне, наприклад лжесвідчити б у нашу користь у суді. Якщо ми вимагаємо цього, то порушуємо основні правила дружби і перестаємо вести себе так, як належить одному.

Ми не вибираємо в друзі людей, яких не поважаємо. Дружба - це такий соціальний простір, де люди ставляться один до одного моральніші,сердечніше, ніж до тих, хто перебуває за межами цього простору. Тут моральні норми дотримуються найсуворішим чином: так, як вони в ідеалі повинні були б дотримуватися всіма.

Список використаної літератури

1. «(Б. Мещеряков, В.Зінченко Психологічний словник).»

2. Скрипченко О.В.. Лисянська Т.М.. Скрипченко Л.О. Довідник з педагогіки і психології. Навчальний посібник для викладачів, аспірантів та студентів педагогічних навчальних закладів. -- К., 2000.

3. Загальна психологія - Скрипченко О.В.

4. Фельдштейн Д.І. Соціальний розвиток у просторі часу дитинства. М. 1997.

5. Рогов Е. І. “ Психологія людини “ - М.; Гуманит. Вид. Центр ВЛАДОС , 1999. - 320 с.

6. Обухова Л. Ф. Возрастная психология / Л. Ф. Обухова. - М., 2001.-442 с.

Размещено на Allbest.ru