Сімейні фактори формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності

У жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається менший вплив моделей успішної батьківської поведінки. Хоча емоційна близькість вагітної з матір'ю сприяє формуванню моделі успішної материнської поведінки, батьківські моделі не впливають на формування її мотивації до материнства. Крім того, у жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається менший вплив батьківських моделей на формування власного материнського образу. Образ успішної матері містить тільки одну рису - “активність”. Основними вимірами образу успішного батька є “активність”, “надійність” та “безпека”. Обидві моделі - як успішної матері, так і успішного батька - менш диференційовані, ніж у здорових вагітних. Образ матері ще менш диференційований, ніж образ батька, він не має вираженої гендерної належності та не відтворюється у власному материнському образі вагітної. Отже, підтверджені літературні дані щодо того, що у жінок із загрозою переривання вагітності образ матері є недиференційованим. З двох моделей тільки образ батька має виражену гендерну (маскулінну) забарвленість. З моделей поведінки матері й батька в образі вагітної відтворюється тільки образ успішного батька. Вагітна наслідує від батька такі якості, як “сила”, “безпека” та “надійність”. Отже, в результаті у жінок із загрозою переривання вагітності власний образ себе як матері включає маскулінні риси. Фігура матері не бере участі у створенні безпечного та стабільного середовища; недостатня кількість фемінних рис в образі матері робить батьківську діаду більш маскулінною, що відбивається на Я-концепції вагітної. Остання вбирає в себе батьківські характеристики безпеки та стабільності, її образ є більш маскулінним, ніж у здорових вагітних.

Таким чином, в уяві жінок із загрозою переривання вагітності модель успішної матері є недиференційованою, в ній недостатньо фемінних рис. Їхній власний образ себе як матері теж більш маскулінний, ніж у здорових вагітних. Інтеріоризований образ матері у жінок із загрозою переривання вагітності не виконує функції підтримки.

П'ятий розділ - “Дослідження образу тіла жінки під час вагітності” - розкриває особливості образу тіла і динаміку ставлення до власної зовнішності у вагітних та їхній вплив на прихильність до плоду.

Результати дослідження показали, що у здорових жінок та жінок із загрозою переривання вагітності існує різна динаміка задоволення власним тілом на різних термінах вагітності. Ставлення до свого тіла у вагітних проілюстровано

Рис. 1 Динаміка ставлення до свого тіла у вагітних

З рис видно, що характер змін у групах різний. Для здорових жінок характерні більш плавні зміни, з невеликим розкидом значень та загальною тенденцією до збільшення задоволеності власним тілом. Задоволеність власним тілом більша у жінок на першому та другому триместрах, коли тіло набуває ознак вагітності. У жінок на третьому триместрі, ближче до пологів, вона трохи менша, але загальний рівень задоволеності власним тілом під час вагітності статистично вищий за той, що був до вагітності (р=0,029). Отже, цінність власного тіла у здорових вагітних за час вагітності підвищується.

Для жінок із загрозою переривання вагітності характерні більш різкі коливання та суттєвіший розкид значень. Звертає на себе увагу, що у жінок на першому триместрі є тенденція до більш позитивної оцінки тіла, ніж до вагітності. Це той час, коли стають більш вираженими фемінні ознаки (наприклад, збільшення молочних залоз), але немає решти ознак вагітності. У жінок на другому триместрі, коли тіло набуває усіх ознак вагітності, його цінність менша, і ця різниця є статистично значущою (р=0,014). У жінок на третьому триместрі рівень задоволеності власним тілом наближається до того рівня, який був до вагітності. Отже, для жінок із загрозою переривання вагітності властива тенденція до зменшення цінності власного тіла протягом вагітності і повернення до вихідного рівня задоволеності власним тілом наприкінці вагітності.

У здорових вагітних та жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається різниця у складових формування ставлення до власного тіла до та під час вагітності.

Так, у здорових вагітних цінність власного тіла за час вагітності підвищується, і тіло набуває більшої цінності, ніж воно мало до вагітності. Якщо до вагітності його цінність пов'язувалася тільки з власною активністю, то під час вагітності вона пов'язана з більшою кількістю характеристик, які стосуються себе, чоловіка та плоду. Так, вагітна має більш диференційоване позитивне самосприйняття: вона вважає себе більш “приємною”, “активною” та “стійкою”. Її задовольняють відносини з чоловіком, які сприймаються як ніжні. Плід для неї є “зрозумілим” та “красивим”. Таким чином, у жінок зі здоровою вагітністю материнство посилює цінність власного тіла. Для цих жінок материнство через більше прийняття свого тіла є кроком до більшої жіночності.

Для жінок із загрозою переривання вагітності (у порівнянні зі здоровими вагітними) характерне надання підвищеного значення власному тілу до вагітності. До вагітності задоволення тілом забезпечувало емоційну стабільність жінки і зменшення напруги, додавало жінці впевненості у міжособистісних стосунках. Динаміка ставлення до власного тіла у цих жінок відрізняється від відповідної динаміки у здорових вагітних. Зменшення цінності тіла під час другого триместру супроводжується негативним самосприняттям. Внаслідок збільшення ваги вагітна сприймає себе “складною” та “тяжкою”. Її емоційний фон погіршується: вона стає більш тривожною та напруженою. Із зменшенням задоволення своїм тілом вагітна втрачає впевненість у міжособистісних стосунках і не вірить в те, що оточуючі люблять її. Вона емоційно віддаляється від образу майбутньої дитини, з якою пов'язані тілесні зміни. Стурбованість тілесними змінами не дає вагітній сконцентруватися на відчуттях, тому майбутня дитина сприймається нею як “складна”, “незрозуміла”. Таким чином, зменшення цінності тіла під час вагітності для жінок із загрозою переривання вагітності супроводжується негативним ставленням до себе, до майбутньої дитини та зменшенням впевненості у міжособистісних стосунках. На основі цих результатів було зроблено висновок, що жінки із загрозою переривання вагітності мають певну специфіку сприйняття свого тіла. Для них у сприйнятті свого тіла та його сигналів первинним є не кінестетичні відчуття, а зоровий образ, те, як тіло виглядає та як його сприймають інші. Особливістю жінок із загрозою переривання вагітності є те, що вони сприймають своє тіло як тіло для інших, і це пов'язано з тим, що тіло у них виконує функцію побудови відносин з оточуючими.

Таким чином, у жінок із загрозою переривання вагітності формування ставлення до власного тіла більше залежить від його зовнішніх характеристик, ніж від кінестетичних відчуттів. Оскільки ознаки материнства загрожують деформацією зовнішності, у вагітної виникає негативне ставлення до себе та дитини.

Результати дослідження показують, що у здорових жінок та жінок із загрозою переривання вагітності існує різне сприйняття образу свого тіла, зокрема - його меж.

Межі образу тіла визначалися за допомогою показників “бар'єрності” та “проникності”.

В обох групах показник бар'єрності пов'язаний з негативним сприйняттям оточуючих, відносин з ними, а також плоду та майбутньої дитини. Тобто, він є проявом захисної позиції під час вагітності, коли оточуючі та відносини з ними сприймаються як ворожі, і коли вагітна прагне відділитися від них. Результати, отримані ними, узгоджуються з захисною теорією використання персонального простору (Cavallin B.A., Houston B.K., 1980), яка наголошує на тому, що персональний простір захищає індивіда від неприємних почуттів. Однак, наші дані спростовують припущення S. Fisher про те, що визначені межі образу тіла захищають плід. За нашими даними, плід, який знаходиться всередині тіла вагітної, також сприймається нею як ворожий об'єкт. Щодо показника проникності, то в обох групах він пов'язаний з позитивним ставленням до оточуючих, плоду та настановою на контакт. Таким чином, показник проникності в обох групах є проявом контактної позиції, що підтверджує припущення S. Polster та С.К. Нартової-Бочавер.

Результати нашого дослідження показали, що у вагітних обох груп досить чітко виражений показник бар'єрності, який є проявом захисної позиції та дозволяє відмежуватися від середовища. Плід має подвійний статус: перебуваючи всередині тіла, він також сприймається як не-Я об'єкт. Показник проникності, що є проявом контактної позиції, у вагітних обох груп виражений менше.

В обох групах показник бар'єрності є приблизно однаковим, тобто захисна позиція однаково виражена і в контрольній, і в експериментальній групі. Разом з тим, у жінок зі здоровою вагітністю спостерігається статистично вищий показник проникності (р=0,017), що говорить про більш виражену контактну позицію. Щодо емоційного стану жінок обох груп, то жінки із загрозою переривання вагітності відчувають страх перед впливом іззовні, намагаються закритися, в той час як у здорових є вираженою тенденція до відкритості. Таким чином, контактна позиція також є важливою для здорового виношування.

Отже, під час здорової вагітності домінує захисна позиція вагітної, яка через загострення меж образу тіла дає можливість вагітній відмежуватися від середовища та заглибитися у себе, водночас менш виражена контактна позиція дозволяє вагітній утримувати зв'язок з оточенням та психологічно “залишати” плід всередині тіла. У жінок із загрозою переривання вагітності також домінує захисна позиція, але рівень контактної позиції недостатній, і тому плід психологічно відчужується.

Таким чином, результати дослідження показують, що у жінок із загрозою переривання вагітності з двох психологічних позицій - захисної та контактної - більше виражена захисна, а рівень контактної є недостатнім. Тому на рівні меж образу тіла жінка захищається від плоду, і плід психологічно відчужується.

У шостому розділі - “Програма психокорекційної роботи з метою профілактики переривання вагітності” описано три розроблені автором корекційні програми, спрямовані на розвиток материнської сфери у жінок та зменшення ризику загрози невиношування вагітності.

Запропонована профілактична програма “Психологія материнства” може бути реалізована в рамках шкільного курсу “Сімейне виховання” або “Психологія”. Її мета - розвинути у школярів усвідомлене та відповідальне ставлення до материнства, “вбудувати” материнство в систему їх цінностей, викласти принципи ефективної материнсько-дитячої взаємодії. Форми реалізації програми включають демонстрацію відеоматеріалів, лекції та групові дискусії.

Запропонована психотерапевтична програма “Клуб успішних мам” заснована на отриманих даних щодо психологічних особливостей жінок із загрозою переривання вагітності та дозволяє цільовим чином пропрацювати внутрішні проблеми, які могли б вплинути на перебіг їхньої вагітності. Ця програма покликана стимулювати інтенсивний особистісний розвиток. Рекомендовано використовувати такі методи, як психодрама, гештальттерапія, когнітивна терапія та сімейна терапія. Форми реалізації програми - індивідуальні психотерапевтичні сесії, робота з сімейною парою та групові заняття.

Найбільш детально викладено програму психологічної допомоги жінкам, які переживають загрозу переривання вагітності або загрозу передчасних пологів. Ця програма може бути реалізована в умовах стаціонару або в умовах санаторно-лікувальних установ, де жінки перебувають під наглядом лікарів з метою збереження вагітності. Мета програми “Він буде жити” - емоційна підтримка вагітних, набування ними психологічних ресурсів для успішного виношування вагітності та більш якісного формування материнської сфери. Програма покликана максимально використати ресурси, які формують материнську сферу під час вагітності (наприклад, підтримку значущих інших та ворушіння плоду), допомогти вагітній у виконанні найнагальніших особистісних завдань вагітності - прийняття тілесних змін та нового образу себе, прийняття чоловіка у новій ролі, формування власної материнської ролі, включення дитини у власну сімейну систему як рівноправного учасника. Програма містить опис особливостей триместру, на якому виникає загроза невиношування, перелік цілей психологічної роботи, рекомендації стосовно форми занять та план занять. Передбачається групова форма роботи та присутність на деяких заняттях матері та чоловіка вагітних.

В обговоренні результатів стисло проаналізовано стан наукового дослідження проблеми невиношування вагітності. Результати дослідження викладено у відповідності до поставлених завдань, показано значення розв'язання цих завдань для науки і практики.

Висновки

Узагальнення отриманих результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати його висновки.

1. Аналіз детермінант загрози невиношування першої вагітності виявив, що порушення репродуктивної функції жінки пов'язані з неадекватним формуванням її материнської сфери, що проявляється в порушенні прихильності до плоду. Факторами формування материнської сфери під час вагітності є стосунки із значущими іншими та їхня підтримка, динаміка формування у вагітної образу себе як матері та прийняття образу свого тіла.

2. Батьківська сімейна система жінок із загрозою переривання вагітності характеризується тим, що межі підструктур в ній розмиті та існують ознаки триангульованості. Характеристики батьківської сімейної системи переносяться вагітними у власну подружню сімейну систему та посилюються.

3. Оскільки жінки із загрозою переривання вагітності емоційно залежать від батьків, у їхньому сімейному житті відбувається подружній розкол, спостерігається погіршення відносин з чоловіком. Подружня сімейна система має розмиті зовнішні межі, батьки впливають на відносини вагітної з чоловіком та ставлення до дитини. У жінок формується суперечливе емоційне ставлення до плоду.

4. Жінки із загрозою переривання вагітності мають труднощі у прийнятті ролі матері. У них формується суб'єкт-об'єктні відносини з майбутньою дитиною, ставлення до неї є маніпулятивним, з настановою на домінантну гіперпротекцію та емоційну холодність.

5. У жінок із загрозою переривання вагітності порушено межі образу тіла, і плід під час вагітності ними психологічно відчужується. Зміни у зовнішності викликають надмірну тривогу, плід сприймається як загроза для зовнішності, що викликає негативне ставлення до вагітності та плоду.

6. Вплив сімейних чинників на розвиток материнської сфери під час вагітності проявляється в тому, що жінки із загрозою переривання вагітності не можуть адекватно виконати особистісні завдання вагітності - побудувати адекватні відносини зі значущими іншими, особливо з чоловіком, сформувати образ себе як матері, інтегрувати новий образ тіла. Це проявляється в якості їхньої материнської прихильності: для жінок із загрозою переривання вагітності дитина недостатньо значуща, виступає як об'єкт та викликає суперечливе емоційне ставлення.

Перспективи подальшого дослідження проблеми невиношування вагітності полягають, насамперед, у дослідженні характеру впливу сімейних факторів на виникнення різних типів патології, що призводять до невиношування вагітності, у висвітленні механізмів компенсації сімейного впливу на материнську сферу жінки, а також у поглибленні знань про післяпологову материнсько-дитячу взаємодію у жінок із загрозою переривання вагітності.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Мальована Ю.М. Вагітність: динаміка психологічного стану жінки // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: ГНОЗІС, 2002. - Т. ІV, ч. 5. - С. 156-160.

2. Мальована Ю.М. Материнство та вагітність в психоаналітичній перспективі // Актуальні проблеми психології. Том І.: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2004. - Вип. 12. - С. 84-88.

3. Мальована Ю.М. Межі тіла у вагітних жінок // Актуальні проблеми психології. Том І.: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2004. - Вип. 13. - С. 50-53.

4. Мальована Ю.М. Сімейні фактори формування Я-концепції та батьківських установок у жінок зі здоровою та ускладненою вагітністю // Вісник Харківського університету. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету, 2004. - № 617. - С. 140-146.

5. Мальована Ю.М. Вагітність як кризова точка пошуку жіночої ідентичності // Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, 2002. - Ч. ІІ. - С. 191-195.

6. Мальована Ю.М. Психологічні межі тіла у вагітних жінок // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Тези VII Всеукраїнської конференції молодих науковців. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2005. - С. 111-115.

Анотація

Мальована Ю.М. Сімейні фактори формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу сімейних факторів на формування материнської сфери під час вагітності у жінок із загрозою невиношування. Розглянуто особистісні завдання вагітності, які впливають на формування материнської сфери та прихильності до плоду: побудова стосунків зі значущими іншими, формування образу себе як матері та інтеграція нового образу тіла. Сімейні передумови розвитку материнської сфери у жінок із загрозою невиношування проаналізовано з точки зору теорії сімейних систем. Показано системний вплив сімейних чинників на формування материнської сфери під час вагітності.

Ключові слова: загроза переривання вагітності, ускладнена вагітність, невиношування вагітності, передчасні пологи, материнська сфера, значущі інші, теорія сімейних систем, материнська поведінка, образ тіла.

Аннотация

Малеваная Ю.М. Семейные факторы формирования материнской сферы у женщин с угрозой прерывания беременности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию влияния семейных факторов на формирование материнской сферы во время беременности у женщини с угрозой невынашивания.

В рамках анализа невынашивания беременности как социально-психологической проблемы проанализировано демографическое состояние в Украине, рассмотрены физиологические детерминанты угрозы невынашивания, ее физиологические и психологические последствия. Приведены социально-психологические и психологические модели возникновения угрозы прерывания беременности, происходящей по причине гестоза или без объяснимых причин. Отмечена роль психологических особенностей женщины в патогенезе невынашивания беременности. В рамках психоаналитического и культурно-исторического подходов проанализировано развитие материнской сферы. В работе прослежены детерминанты, этапы развития и структура материнской сферы. Обоснована роль беременности как этапа развития материнской сферы; рассмотрены особенности первой беременности и динамика психологичесих состояний беременных. Описаны факторы риска невынашивания беременности, среди которых существенным считаются психологические особенности женщины. Обобщены факторы успешного формирования материнской сферы на протяжении онтогенеза и во время беременности. В ходе критического анализа зарубежных исследований выделен ряд личностных задач беременности, решение которых существенно влияет на развитие материнской сферы и пренатальной привязанности: построение отношений со значимыми другими, формирование образа себя как матери и интеграция нового образа тела. В рамках психоаналитического и системного семейного подходов рассмотрены семейные факторы развития материнской сферы у женщин с угрозой невынашивания. Использованы теория объектных отношений и теория привязанности. Прослежено влияние на формирование личности женщины таких аспектов, как ранний опыт интеракций с матерью, стиль семейного воспитания и семейных паттернов поведения.

В исследовании были применены следующие проективные методики: методика определения границ образа тела (для диагностики особенностей восприятия беременными своих телесных границ), методика семантического дифференциала (для исследования малоосознаваемого отношения к значимым другим), методика Hand-Test (для диагностики существующих потребностей, мотивов и конфликтов). Также использовались методика PARi Е.Шеффер и Р.Белла (для исследования собственных установок беременных относительно семейной жизни и восприятия ими соответствующих установок матери) и специально разработанная анкета (для фиксации демографических данных и отношения беременных к различным аспектам беременности).

Семейные факторы развития материнской сферы женщин с угрозой прерывания беременности проанализированы с точки зрения теории семейных систем. Описаны особенности родительской семейной системы этих женщин: размытость границ подсистем и наличие признаков триангулированности. Показано системное влияние семейных факторов на формирование материнской сферы во время беременности, которое проявляется в том, что во время беременности женщины с угрозой прерывания беременности не могут успешно решить личностные задачи: построить адекватные отношения со значимыми другими, особенно с мужем, сформировать образ себя как матери, интегрировать новый образ тела. Это находит выражение в качестве их материнской привязанности, которая характеризуется недостаточной значимостью для них будущего ребенка, противоречивым эмоциональным отношением к плоду, а также объектным отношением к нему.

На основе полученных результатов разработан ряд программ профилактической и коррекционной работы, направленной на развитие у женщин материнской сферы и уменьшение риска невынашивания беременности.

Ключевые слова: угроза прерывания беременности, осложненная беременность, невынашивание беременности, преждевременные роды, материнская сфера, значимые другие, теория семейных систем, материнское поведение, образ тела.

Summary

Malyovana Y.M. Family factors of maternal sphere development in women with risk of miscarriage. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate degree in psychology, speciality 19.00.04 - Clinical Psychology. - G.S. Kostyuk Institute of Psychology, the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2006.

The thesis presents the investigation of influence that family factors have on maternal sphere development in pregnant women with risk of miscarriage. Personal challenges of pregnancy affecting development of maternal sphere and prenatal attachment were scrutinized, such as establishment of relations with significant others, creation of mothering Self-conception and integration of the new body image. Family determinants of maternal sphere development in women with risk of miscarriage were analyzed in terms of the family system theory. The systemic impact of family factors on the maternal sphere development in the period of pregnancy was shown.

Key words: threat of miscarriage; high-risk pregnancy; spontaneous abortion; premature labor; maternal sphere; significant others; family system theory; maternal behaviour; body image.

Размещено на Allbest.ru