Психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей у навчальному процесі вищого навчального закладу

Аналіз результатів показав, що є кореляція позитивних особистісних змін у студентів з позитивними змінами результатів успішності. За результатами дослідження з'ясувалось, що у студентів обох спеціальностей експериментальних груп від курсу до курсу, відбувається стабільне поліпшення успішності. Можна зробити висновок про те, що, впливаючи на особистісні особливості студентів, корекційний вплив одночасно позитивно впливає і на успішність студентів. Зміна показників відбувається поступово від першого до четвертого курсу.

Таким чином, корекційний вплив сприяє зміні показників самооцінки, ставлення до свого “Я”, особистісної тривожності, самовладання, наполегливості, життєвої настанови, здатності до психологічної близькості з іншими людьми. Очікувані позитивні зміни, хоча і меншою мірою, сталися за показниками невротизації, мотивації досягнень, самопідготовки, почуття громадянського обов'язку.

За результатами дослідження з'ясувалось, що можна цілеспрямовано впливати на психологічні особливості особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей. Психологічний супровід, в рамках якого відбувався корекційний вплив, може сприяти особистісному розвитку професіонала, вирішенню його особистісних проблем, а також допомогти знайти способи вирішення проблем у професійній сфері.

Загальні висновки

Результати теоретичного і емпіричного дослідження психологічних особливостей особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей дозволили зробити такі висновки:

1. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у більшості студентів, як технічних, так і економічних спеціальностей, існують проблеми особистісного і професійного розвитку, пов'язані з адекватністю самооцінки, тривожністю, невротичними розладами, самоставленням, вольовим самоконтролем і мотивацією досягнень, з можливістю психологічної близькості з іншою людиною, почуттям громадянського обов'язку, з розумінням важливості розвитку себе не тільки як вузького спеціаліста, а і як особистості, а також з усвідомленням важливості особистісних і психологічних аспектів саморозвитку.

2. Вибір студентами технічних і економічних спеціальностей пов'язаний з істотними відмінностями в їхніх психологічних особливостях. Показники чотирьох блоків на початку першого курсу різняться за відповідними особистісними якостями. Характеристики представників контрольних і експериментальних груп кожної спеціальності значуще різняться за такими показниками, як невротизація, ставлення до свого “Я”, можливість психологічної близькості з іншою людиною, самовладання, життєва настанова. Зафіксовані значущі розбіжності за показниками самооцінки і планів професійної підготовки у інженерів та професійних намірів у економістів. Розбіжності за показниками особистісної тривожності, мотивації досягнень, наполегливості, почуття громадянського обов'язку виявилися незначущими. При порівнянні показників двох спеціальностей також існують розбіжності: на рівні експериментальних груп значущими виявилися всі показники, за виключенням особистісної тривожності, яка у інженерів і економістів має задовільний рівень. Розбіжності за показниками невротизації, тривожності, ставлення до свого “Я”, планів професійної підготовки представників різних спеціальностей контрольних груп виявилися незначущими.

Таким чином, встановлено, що для представників обох спеціальностей характерний незадовільний рівень: здатності до психологічної близькості з іншою людиною (однак ці показники у економістів нижчі, ніж у інженерів), особистісної зрілості за показником життєвої настанови, самоставлення, почуття громадянського обов'язку (у інженерів рівний відсоток високого і незадовільного рівня), низький рівень самовладання (відсоток таких студентів економістів вищій, ніж в інженерів). Для тих, хто обирає технічні спеціальності характерні: низький рівень невротизації, переважно адекватна самооцінка, незадовільний рівень мотивації досягнень, високий рівень наполегливості, незадовільні показники життєвої настанови. Вони менш, ніж економісти, упевненні в тому, що будуть працювати за спеціальністю. Економічні спеціальності обирають люди більш невротизовані, з переважно заниженою самооцінкою, більш упевненні в своєму бажанні працювати за спеціальністю і в тому, що правильно вибрали свою професію, з задовільним рівнем мотивації досягнень, і низьким рівнем наполегливості.

3. Аналіз результатів дослідження виявив, що у звичайних умовах навчання у ВНЗ значна частина студентів обох спеціальностей протягом всього періоду навчання мають ряд серйозних особистісних проблем, які не вирішуються від курсу до курсу. У студентів обох спеціальностей зафіксовані значущі позитивні зміни показників ставлення до свого “Я” (зростає відсоток студентів із задовільним рівнем ставлення до себе) і негативні - показників самовладання та наполегливості (зростає відсоток студентів з низьким рівнем цих чинників). У інженерів зафіксовані значущі позитивні зміни показників задовільного рівня мотивації досягнень, зміни всіх інших особистісних характеристик виявилися незначущими. У економістів значуще негативно змінюються показники тривожності і позитивно - здатність до психологічної близькості з іншою людиною.

Дослідження виявило, що розбіжності показників контрольних груп інженерів і економістів характеризуються неоднорідністю змін релевантних для них показників. Зафіксовано розбіжності за показниками самооцінки, здатності до психологічної близькості з іншою людиною, професійних намірів, психологічних аспектів професійної підготовки, мотивації досягнень, самовладання та наполегливості. Розбіжності за чинниками невротизації, тривожності, самоставлення, життєвої настанови виявилися незначущими.

Таким чином, виявляється така динаміка показників студентів від 1 до 4 курсу: у студентів обох спеціальностей майже незмінним залишається рівень невротизації. У студентів технічних спеціальностей існують такі тенденції: зростання частки студентів з високим рівнем особистісної тривожності, показників низького рівня самовладання, зменшення відсотка студентів з середнім рівнем наполегливості та показників особистісного аспекту професійної підготовки. У студентів економічних спеціальностей зростають показники особистісного аспекту професійної підготовки. Існує тенденція поступового зниження низького рівня самовладання, відзначається стабільність показників мотивації досягнень і зростання відсотка студентів з середнім рівнем наполегливості. При цьому особистісні якості змінюються по-різному: більше змінюються у економістів характерологічний і емоційно-вольовий блоки, менше комунікативний і мотиваційний. У інженерів більше змінюється емоційно-вольовий, менше мотиваційний, комунікативний та менше за все характерологічний блок особистісних якостей. Виходячи з приведених даних, виникає закономірний висновок про необхідність удосконалення навчального процесу у технічних і економічних ВНЗ та зміни переважаючого традиційного підходу до навчання на сучасний, з використанням психологічного супроводу.

4. Порівневий психологічний супровід в рамках роботи психологічної служби ВНЗ суттєво змінює картину динаміки особистісного розвитку студентів порівняно зі звичайними умовами навчання. Позитивно сенситивними до психологічного супроводу є, незалежно від спеціальності, показники всіх чотирьох блоків особистісних якостей.

Зафіксовані статистично значущі зміни в експериментальних групах обох спеціальностей за всіма показниками. Значущі розбіжності між особистісними характеристиками інженерів і економістів з 1 по 4 курс виявлені за чинниками невротизації, самооцінки, здатності до психологічної близькості з іншою людиною, професійної підготовки, психологічних аспектів професійної підготовки, мотивації досягнень, самовладання. Розбіжності за показниками особистісної тривожності, ставлення до свого “Я”, наполегливості та життєвої настанови виявилися статистично незначущими. На 4 курсі показники контрольних і експериментальних груп обох спеціальностей відрізняються статистично значуще за такими характеристиками, як тривожність, ставлення до свого “Я”, самооцінка, професійні наміри, особистісний і психологічний аспекти професійної підготовки, мотивація досягнень, самовладання, наполегливість, життєва настанова. Незначущими є розбіжності за показниками невротизації у інженерів та здатності до психологічної близькості з іншою людиною у економістів.

Зафіксована специфіка динаміки особистісних особливостей у студентів різних спеціальностей. У студентів технічних спеціальностей найбільш динамічними є показники рівня особистісної тривожності, ставлення до свого “Я”, самооцінки, здатності до психологічної близькості з іншою людиною, професійних намірів, мотивації досягнень, самовладання, життєвої настанови; менше змінюються показники невротизації, планів професійної самопідготовки, почуття громадянського обов'язку, наполегливості. У студентів економічних спеціальностей найбільш динамічними є показники невротизації, особистісної тривожності, ставлення до свого “Я”, самооцінки, здатності до психологічної близькості з іншою людиною, показники особистісного і психологічного аспектів професійної самопідготовки, особистісної зрілості за показниками почуття громадянського обов'язку, самовладання, наполегливості. Менш динамічними є показники професійних намірів, мотивації досягнень, життєвої настанови. При цьому блоки особистісних якостей змінюються різною мірою: більше змінюються характерологічний, комунікативний, емоційно-вольовий, менше - мотиваційний блок. У цілому корекційний вплив в рамках психологічного супроводу дозволяє на четвертому курсі досягти задовільних результатів за всіма показниками чотирьох блоків особистісних якостей. Виявлено, що позитивним змінам показників особистісних якостей студентів обох спеціальностей відповідає поліпшення показників успішності. Таким чином, психологічний супровід студентів, який здійснюється протягом всього періоду навчання у ВНЗ орієнтований на більш повний розвиток та розкриття їхніх особистісний якостей, корекцію їх небажаних проявів, допомогу у розвитку професійних якостей, необхідних майбутньому професіоналу, сприяє ефективності підготовки фахівців технічних і економічних спеціальностей. Результати дослідження дозволяють визначити поняття особистісного і професійного розвитку як позитивне, прогресивне, еволюційне, яке полягає у збільшенні цінних, значущих, соціально бажаних особистісних і професійних якостей. Поняття особистісного та професійного розвитку студентів можуть бути використані при вивченні проблем якості підготовки спеціалістів технічного і економічного профілю.

Перспективи дослідження. Межі нашої дисертаційної роботи не дозволили розв'язати низку проблем, які б могли поглибити уявлення про психологічні закономірності студентського віку в їх зв'язку з попередніми етапами розвитку індивіда; дослідити подальше професійне та особистісне становлення досліджуваних; розробити структуру психологічної служби ВНЗ. Потребує спеціального дослідження також особистість практичного психолога ВНЗ. Необхідним є подальше опрацювання результатів дисертаційного дослідження для їх введення в практику вищих навчальних закладів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Фальова О.Є. Гуманізація системи освіти // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 5. - С. 187-191.

2. Фальова О.Є. Динаміка розвитку особистісних особливостей студентів технічних спеціальностей у процесі навчання у ВНЗ // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. - К., 2004. - Вип. 38. - С. 190-200.

3. Фальова О.Є. Інноваційний потенціал практичного психолога в системі освіти //Вісник Харківського університету, № 432. - Сер. Психологія. - Х., 1999. - С. 321-325.

4. Фальова О.Є. Особистість практичного психолога у ВНЗ технічного й економічного профілю // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Х.: ХДПУ, 2004. - Вип.. 11. - С. 239-244.

5. Фальова О.Є. Проблема адаптації студентів як напрямок професійної діяльності практичного психолога технічного ВНЗ // Торгівля і ринок України: Тематичн. зб. наук. праць. Вип. 14. Т.2 / Гол. ред. О.О. Шубін. - Донецьк: Дондует, 2002. - С. 29-36.

6. Фальова О.Є. Соціально-психологічний супровід у діяльності психолога технічного ВНЗ як інтегральна характеристика його праці // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Актуальные проблемы реформирования экономики в регионе: Сб. науч. трудов / Отв. ред. Н.Д.Прокопенко. - Донецк, 2002. - С. 183-186.

7. Фалёва Е.Е. Экспериментальное исследование динамики личностных особенностей студентов экономических и технических специальностей (характерологический блок) // Вісник ХНУ. Психологія. - Х.: ХНУ, 2003. - № 599. - С. 313-317.

8. Фалёва Е.Е. Гуманистические основы парадигмы личностно-ориентированного образования // Психолого-педагогічна підтримка навчально-виховного процесу / А.К. Бровченко, М.В. Гадецький, Т.В. Дрожжина та інш.: Навч. посібник для ін-тів післядипломної освіти, ФПК. - Х.: ХДПУ, 2001. - С. 117-162.

9. Фалёва Е.Е. Инновационная деятельность практического психолога // Психолого-педагогічна підтримка навчально-виховного процесу / М.В. Гадецький, О.А. Гульбс, Т.Г. Журавльова та ін.: Навч. посібник для ін-тів післядипломної освіти, ФПК. - Х.: ХДПУ, 2000. - С. 67-101.

10. Фалёва Е.Е. Личность студента в ВУЗе: развитие и коррекция: Учеб. пособие. - Краматорск: КЭГИ, 2004. - 136 с.

11. Фальова О.Є., Заїка Є.В. Особистість та пізнавальні процеси студентів у ВНЗ: розвиток, діагностика, корекція: Навч. посібник для ВНЗ. - Краматорськ, 2005. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru