Розвиток професійної позиції шкільного психолога у післядипломній освіті

У процесі розв'язання завдань дисертаційного дослідження ми дійшли наступних висновків:

1. На основі аналізу літератури виявлено різноманітність теоретико-методологічних поглядів на позицію особистості, що певною мірою свідчить про складність і неоднозначність цього феномена в системі наукового знання.

Доведено, що позиція виступає основою для здійснення людиною своїх внутрішніх потенцій в особистісному, професійному, соціальному планах, закріплює єдність і самоідентичність особистості, визначає мораль і характер її особистісної та професійної орієнтації, зрілість у цілому, впливає на формування професійно-значимих якостей та рис особистості. Професійна діяльність є однією з найбільш поширених сфер реалізації особистості. А наявність професійно-особистісної позиції є визначальним фактором успішності спеціаліста.

2. Професійна позиція шкільного психолога - це цілісне смислове утворення особистості, що відображає стійку систему ставлень до професії, до учасників освітнього процесу, до самого себе, включає оцінку професійного досвіду, реальності, перспектив, а також власних домагань, що реалізуються в тій чи іншій мірі в обраній діяльності.

Професійна позиція багато в чому віддзеркалює особистісну позицію, яка формується всім попереднім життям і діяльністю суб'єкта; відбиває стійку, усвідомлену сукупність ставлень спеціаліста до обраної професії, спосіб самовизначення психолога, прийняття і реалізації ним власної професійно-діяльнісної й особистісної концепції; виступає сукупною детермінантою його активності, стимулює високу продуктивність професійної діяльності незалежно від дії зовнішніх умов і факторів; може розвиватися і змінюватися з часом під впливом нового досвіду, навчання, саморозвитку особистості, а також у наслідок спеціальних коригувальних впливів.

3. Змістовні складові позиції шкільного психолога включають професійні та особистісні компоненти.

Професійна складова віддзеркалює систему оцінки професійного досвіду, набутих знань, умінь і навичок і включає ставлення психолога до вибору і теоретичного обґрунтування основ надання психологічної допомоги, ставлення до вибору видів діяльності, методів, прийомів, технік психологічного впливу.

Особистісна складова визначає систему ставлень психолога до професії та своїх можливостей у ній, до учасників освітнього процесу, до самого себе. При цьому виокремлено та доведено пріоритетність особистісної складової професійної позиції шкільного психолога як провідного фактора успішності та ефективності професійної діяльності.

4. У процесі реалізації дослідницьких процедур, що включали інформаційний пошук, емпіричне дослідження, експертні оцінки, розроблена й апробована структурна модель показників виявлення особистісної складової професійної позиції шкільного психолога. Виділено ціннісно-світоглядний, рефлексивно-смисловий, особистісно-динамічний та особистісно-діяльнісний компоненти, які проявляються через такі показники: гуманістична спрямованість та позитивне ставлення до професії; наявність позитивної Я-концепції та психологічної стійкості; динамізм, гнучкість, самостійність і відповідальність за прийняття рішень; вміння рефлексивно взаємодіяти на основі ідентифікації, емпатії, рефлексії та керувати процесом спілкування.

5. Емпіричне дослідження рівня розвитку професійної позиції шкільних психологів показало, що в умовах традиційної підготовки та перепідготовки спеціалістів тільки незначна частина психологів досягає високого рівня розвитку професійної позиції насамперед через несформованість цілісного уявлення про позицію. Порівняльне дослідження виявило послідовно-системний, емпатично-усталений, оптимальної динаміки типи корекції професійної позиції. Основними засобами її розвитку є цілеспрямована організація і психологічне супроводження діяльності початкуючих психологів, що передбачає спеціалізоване навчання, тренінгову роботу, самодіагностику, організоване професійне спілкування, реалізацію індивідуальних програм особистісного і професійного саморозвитку.

6. Ефективний розвиток і становлення професійної позиції шкільного психолога можливі в результаті реалізації технології, що включає принципи, стратегію застосування засобів, критерії оцінки, за таких психолого-педагогічних умов: системне упорядкування, послідовність та особистісна орієнтація навчання та розвивальних впливів; комплексність використання засобів, прийомів і рефлексивна спрямованість завдань; організація, активізація професійного спілкування; усвідомлення, розвиток шкільними психологами власної системи цінностей.

7. Впровадження експериментальної програми, що інтегрована в процес підвищення кваліфікації психологів системи післядипломної освіти, доводить можливість розвитку професійної позиції шкільних психологів у спеціально створених для цього умовах. Становлення необхідної позиції відбувається через такі механізми, як усвідомлення та вербалізація змістовних структур власної смислової сфери, інтерналізаціїї, прийняття нових цінностей як складової тих, з якими живе індивід, самопізнання, ідентифікації з ідеальним образом психолога-професіонала, шляхом входження до групи колег, розвитку особистісної та професійної рефлексії.

Перспективи подальшого дослідження авторка вбачає в поглибленні психологічних уявлень про професійну позицію шкільного психолога, збільшенні обсягу експериментальної вибірки та розширенні регіону проведення досліджень, виявленні потенційних можливостей різних форм навчальної, методичної роботи в системі післядипломної освіти, розширенні арсеналу корекційно-розвивальних дій щодо особистісного і професійного зростання шкільних психологів.

Зміст дисертації викладено у таких публікаціях

1. Подолянюк О.Л. Засоби та механізми становлення особистісної позиції шкільного психолога в системі післядипломної освіти // Актуальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. академіка С.Д. Максименка. - К., Нора-Друк, 2003. - Вип. 23. - С. 293-305.

2. Подолянюк О.Л. Технологія формування особистісної позиції шкільного психолога, адекватної вимогам професії //Актуальні проблеми психології. ТомІ: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002, ч. 6. - С. 288-294.

3. Подолянюк О.Л. Проблема особистісної позиції психолога-практика // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова, Вип. 14. - 2001. - С. 358-372.

4. Подолянюк О.Л. Позитивна Я-концепція як умова становлення адекватної особистісної позиції шкільного психолога // Вісник Дніпропетровського університету. Педагогіка і психологія. - Вип.6. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 39-46.

5. Проблеми становлення позиції шкільного психолога як умови успішності діяльності // Нива знань - інформаційно-педагогічний альманах. Дніпропетровськ: МП Промінь, 2002. - № 4. - С. 27-37.

6. Подолянюк О.Л. Деякі підходи до формування особистісної позиції в процесі освоєння спеціальності психолога // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. - Тернопіль,1996. - С.64-66.

7. Подолянюк Е.Л. Некоторые штрихи к профессиональному портрету психолога // Нива знань - інформаційно-педагогічний альманах. Дніпропетровськ: МП Промінь, 1996. - №3. - С. 13-16.

8. Подолянюк О.Л. Проблема переорієнтації професійних установок учителів, які працюють шкільними психологами // І Всеукраїнський конгрес з практичної психології 27-30 вересня 1994 року. Тези доповідей і повідомлень. - Херсон, 1994. - С. 137-138.

Размещено на Allbest.ru