Особливостi eмоцiйних розладiв та мiжособистiсних стосункiв у дiтeй якi страждають на нeвротичнi i соматоформнi розлади та органiчнi уражeння ЦНС

10. Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з алекситимією. Тобто рівень алекситимії тим нижче чим активніше і рішуче індивід встановлює близькі та теплі стосунки з оточуючими.

Таблиця 3.14 Значущі кореляційні зв' язки за методом Пірсона у групі дітей з органічними ураженнями ЦНС

*- p<0,05

Значущими кореляціями у групі дітей з невротичними та соматоформними розладами виявилися:

1. Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з особистісною тривогою. Тобто особистісна тривога пов'язана із прагненням дитини до контактів з іншими. Ми припускаємо, якщо опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати то рівень особистісної тривоги буде невисокий. Дитина може розслаблено та вільно себе почувати в компанії приятелів та друзів, активно з ними спілкуватися, взаємодіяти і при цьому не відчувати дискомфорт, бо це йому подобається, він схильний до встановлення контактів. міжособистісний розлад алекситимія кореляційний

2. Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з показником депресії. Тобто прагнення до контактів та відчуття спокою поряд з людьми пов'язане із враженістю показників депресії. Ми вважаємо, що рівень депресії буде низький, якщо людина почуває себе добре серед людей і навпаки, у дитини буде проявлятися пригнічення настрою, зниження активності і інтересів, суб'єктивне відчуття загальмованості розумових процесів, послаблення інтенсивності позитивних емоцій і занепад життєрадісності і уяви, послаблення прихильності до життя, якщо дитина буде уникати контактів з людьми.

3. Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з рівнем алекситимії. Тобто, коли опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати він може розпізнавати і виражати емоційні переживання і тілесні відчуття, в нього розвинута емоційна чутливість відносно інших людей, він активно залучений до буденного життя.

4. Необхідна поведінка за шкалою включення (Іw) корелює з особистісною тривогою. Якщо індивід має сильну потребу бути прийнятим іншими і належати до них, така поведінка може провокувати високий рівень особистісної тривоги. Тобто коли дитина залежить від інших і хоче бути частиною групи це формує тенденцію до тривоги і передбачає наявність у нього звички сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією.

5. Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) корелює з ситуативною тривогою. Тобто ситуативна тривога, що характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю пов'язана з намаганням брати на себе відповідальність, сполучену з провідною роллю. Ми вважаємо якщо дитина прагне брати на себе відповідальність, вона занепокоєна своїми діями і переймається за результат, тому і ситуативна тривожність, яка спонукає до високих результатів буде високою.

6. Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) протилежно корелює із показником депресії. Ми припускаємо, що діти які прагнуть брати на себе відповідальність, відігравати провідну роль у вирішенні справ мають низький рівень депресії, або взагалі у них відсутня депресія. А діти, які не впевнені у своїх сила і постійно мають сумнів, щодо результату своїх дій мають депресивні настрої.

7. Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою. Потреба в залежності і коливання при ухваленні рішень провокує високі показники за рівнем особистісної тривоги.

8. Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, якщо індивід має схильність встановлювати близькі чуттєві стосунки то рівень особистісної тривоги буде низький. Тобто схильність суб'єкта до тривоги і наявність у нього тенденції сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією протилежно пов'язано із тенденцією встановлювати близькі чуттєві стосунки, приязно ставитися до оточуючих.

9. Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з депресією. Якщо індивід вміє і хоче встановлювати близькі і теплі стосунки, які є чуттєвими і глибокими то показник депресії низький. Людина може радіти, мріяти, вести активний спосіб життя та мати гарний настрій і ділитися цим з оточуючими.

Висновки до розділу 3

Емпіричне дослідження, метою якого було: дослідження особливостей емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні і соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС, дає можливість зробити наступні висновки:

1. При оцінці показників алекситимії у групі дітей з соматоформними на невротичними розладами маємо наступні дані: «алекситимічний» тип особистості - 50%, зона ризику виникнення «алекситимічного» типу особистості - 11%, «неалекситимічний» тип особистості - 44%. Показники «алекситимічного» типу досліджуваних дітей з органічними ураженнями ЦНС наступні: високий рівень «алекситимічного» типу - 28%, зона ризику виникнення «алекситимічного» типу особистості - 61%, «неалекситимічний» тип особистості - 11%. Відсоток дітей з органічними ураженнями ЦНС, які входять до зони ризику виникнення «алекситимічного» типу особистості, значуще більший за відсоток дітей з невротичними та соматоформними розладами. Це говорить про те, що вони потребують в більшому нагляді, ніж діти з невротичними та соматоформними розладами. Досліджуваних з «неалекситимічним» типом особистості у дітей з невротичними та соматоформними розладами більше, ніж досліджуваних з органічними ураженнями ЦНС. Порівнюючи І та ІІ групи, ми бачимо, що високий рівень «алекситимічного» типу в групі дітей з соматоформними та невротичними розладами значно вищий. Ми вважаємо, що це може бути пов'язано із захистом особистості від сильних афектів. В особливій стресовій ситуації алекситимія розглядається як захист особистості, заперечення хвороби, витіснення, елемент покірності обставинам.

2. Нами було проведено дослідження рівнів тривожності і виявлено, що у групі дітей з невротичними та соматоформними розладами 16% опитуваних мають низькі показники за рівнем ситуативної тривожності. Найбільша частка дітей, 52% набрали середні бали за рівнем ситуативної тривожності. 32% дітей набрали високі бали за шкалою ситуативної тривожності. Що стосується особистісної тривоги, 52% опитуваних набрали високі бали за шкалою. 28% опитуваних мають помірний рівень особистісної тривожності. 20% отримали бали, що відповідають низькому рівню особистісної тривожності. У групі дітей з органічними ураженнями ЦНС 32% опитуваних отримали низькі бали за шкалою ситуативної тривожності. 40% дітей мають помірний рівень ситуативної тривоги. В цій же групі 28% дітей мають високий рівень ситуативної тривожності. Відносно особистісної тривоги, 28% дітей мають низькі показники. 44% досліджуваних отримали бали, що свідчать про помірний рівень особистісної тривоги. 28% мають високий рівень особобистісної тривожності. Показник високого рівня тривожності знаходиться в зоні значущих відмінностей, а значить - діти з невротичними та соматоформними розладами схильні до високого рівня особистісної тривожності. Це виявляється в наявності у обстежуваної категорії дітей тривожно-довірливих рис вдачі. Вони виникають через невпевненість в собі, нерішучості. Постійна емоційна напруга негативно впливає на фізіологічний стан дітей, внаслідок чого відбувається загострення хвороби. На фоні цього виникають порушення в соціально-психологічній адаптації дітей з невротичними та соматоформними розладами. Ми вважаємо, що такі діти підвищено тривожні і вразливі в ситуації неуспіху, навіть у разі успіху обирають стратегію низьких або середніх цілей, так як успіх приписують не власним здібностям, а везінню.

3. В результаті проведення методики «Шкала Цунга для самооцінки депресії» у групі дітей з невротичними та соматоформними розладами 11% опитуваних мають бали, що свідчать про нормальній стан, тобто відсутність депресії. Найбільша частка дітей в цій групі мають ознаки легкої депресії. Помірна депресія виявлена у 22% дітей в групі. У більшої частки дітей з органічними ураженнями ЦНС ми діагностували нормальній стан без депресії. 22% проявляють ознаки легкої депресії. У 6% досліджуваних проявляються ознаки помірної депресії. В обох групах досліджуваних відсутні діти, які мають тяжку депресію. За показниками депресії діти з невротичними та соматоформними розладами мають значуще вищі показники легкої депресії ніж діти з органічним ураженнями ЦНС. Діти з органічними ураженнями ЦНС отримали значуще більші відсотки за шкалою нормального стану, без депресії. Також виявлена тенденція розбіжностей за шкалою помірної депресії. Діти з невротичними та соматоформними розладами більше схильні до помірної депресії ніж діти з органічними ураженнями ЦНС. Ми припускаємо, що нездатність впливати на хід подій робить таких дітей легко схильними до депресії.

4. Діти з соматоформними та невротичними розладами мають значуще нижчі показники за шкалою Іе, тобто діти не почуває себе добре серед людей і схильні їх уникати. Ми вважаємо, це пов'язано з травмуючою ситуацією, що привела до розладів, тому дитина обережна при встановлені контактів. Також внутрішня незахищеність, вразливість є важливою рисою, що характеризує дитину з невротичними розладами. Почуття неповноцінності і невідповідності істинних характеристик уявленням про себе є також рисою невротичної особистості. Діти з соматоформними та невротичними розладами отримали значуще нижчі за шкалою Се. Це говорить про те, що діти бажають уникають ухвалення рішень і брати на себе відповідальності. Їм тяжко усвідомити, що від них залежить будь - яке рішення, вони не готові брати та нести відповідальність. Також ця група дітей отримали значуще вищі показники за шкалою Cw. Діти більше бажають залежати чи приймати контроль від інших, потребують щоб інші впливали на них і казали, що робити. Такі данні можуть бути пояснені тим, що усвідомлюючи себе "господарем" своїх почуттів і бажань, невротик не вірить у власні сили, у можливість самостійної зміни свого життя. Тут через систему потреб як би просвічує центральний радикал особистісної структури - надзвичайна залежність. Однією з найбільш поширених рис невротика, це його повна залежність від оточення і бажання у що б то не стало отримати схвалення і розташування інших людей, будь-яку критику і вимоги невротик інтерпретує як приниження і зрада.

5. У групі дітей з невротичними та соматоформними розладами були виявлені наступні кореляції:

Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, якщо опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати то рівень особистісної тривоги буде невисокий. Дитина може розслаблено та вільно себе почувати в компанії приятелів та друзів, активно з ними спілкуватися, взаємодіяти і при цьому не відчувати дискомфорт, бо це йому подобається, він схильний до встановлення контактів.

Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з показником депресії. Ми припускаємо, що рівень депресії буде низький, якщо людина почуває себе добре серед людей і навпаки, у дитини буде проявлятися пригнічення настрою, зниження активності і інтересів, суб'єктивне відчуття загальмованості розумових процесів, послаблення інтенсивності позитивних емоцій і занепад життєрадісності і уяви, послаблення прихильності до життя, якщо дитина буде уникати контактів з людьми.

Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з рівнем алекситимії. Ми думаємо, коли опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати він може розпізнавати і виражати емоційні переживання і тілесні відчуття, в нього розвинута емоційна чутливість відносно інших людей, він активно залучений до буденного життя.

Необхідна поведінка за шкалою включення (Іw) корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, коли дитина залежить від інших і хоче бути частиною групи це формує тенденцію до тривоги і передбачає наявність у нього звички сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією.

Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) корелює з ситуативною тривогою. Ми вважаємо якщо дитина прагне брати на себе відповідальність, вона занепокоєна своїми діями і переймається за результат, тому і ситуативна тривожність, яка спонукає до високих результатів буде високою.

Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) протилежно корелює із показником депресії. Ми припускаємо, що діти які прагнуть брати на себе відповідальність, відігравати провідну роль у вирішенні справ мають низький рівень депресії, або взагалі у них відсутня депресія. А діти, які не впевнені у своїх сила і постійно мають сумнів, щодо результату своїх дій мають депресивні настрої.

Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою. Ми вважаємо, що потреба в залежності і коливання при ухваленні рішень провокує високі показники за рівнем особистісної тривоги.

Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, якщо індивід має схильність встановлювати близькі чуттєві стосунки то рівень особистісної тривоги буде низький. Тобто схильність суб'єкта до тривоги і наявність у нього тенденції сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією протилежно пов'язано із тенденцією встановлювати близькі чуттєві стосунки, приязно ставитися до оточуючих.

Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з депресією. Ми припускаємо. якщо індивід вміє і хоче встановлювати близькі і теплі стосунки, які є чуттєвими і глибокими то показник депресії низький. Людина може радіти, мріяти, вести активний спосіб життя та мати гарний настрій і ділитися ним з оточуючими.

Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з алекситимією. Ми думаємо, що рівень алекситимії тим нижче чим активніше і рішуче індивід встановлює близькі та теплі стосунки з оточуючими.

6. У групі дітей з органічними ураженнями ЦНС були виявлені наступні кореляції:

Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми припускаємо, якщо опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати то рівень особистісної тривоги буде невисокий. Дитина може розслаблено та вільно себе почувати в компанії приятелів та друзів, активно з ними спілкуватися, взаємодіяти і при цьому не відчувати дискомфорт, бо це йому подобається, він схильний до встановлення контактів.

Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з показником депресії. Ми вважаємо, що рівень депресії буде низький, якщо людина почуває себе добре серед людей і навпаки, у дитини буде проявлятися пригнічення настрою, зниження активності і інтересів, суб'єктивне відчуття загальмованості розумових процесів, послаблення інтенсивності позитивних емоцій і занепад життєрадісності і уяви, послаблення прихильності до життя, якщо дитина буде уникати контактів з людьми.

Виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з рівнем алекситимії. Ми припускаємо, коли опитуваний почуває себе добре серед людей і має тенденцію їх шукати він може розпізнавати і виражати емоційні переживання і тілесні відчуття, в нього розвинута емоційна чутливість відносно інших людей, він активно залучений до буденного життя.

Необхідна поведінка за шкалою включення (Іw) корелює з особистісною тривогою. Ми думаємо, коли дитина залежить від інших і хоче бути частиною групи це формує тенденцію до тривоги і передбачає наявність у нього звички сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією.

Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) корелює з ситуативною тривогою. Ми вважаємо якщо дитина прагне брати на себе відповідальність, вона занепокоєна своїми діями і переймається за результат, тому і ситуативна тривожність, яка спонукає до високих результатів буде високою.

Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) протилежно корелює із показником депресії. Ми припускаємо, що діти які прагнуть брати на себе відповідальність, відігравати провідну роль у вирішенні справ мають низький рівень депресії, або взагалі у них відсутня депресія. А діти, які не впевнені у своїх сила і постійно мають сумнів, щодо результату своїх дій мають депресивні настрої.

Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) корелює із особистісною тривогою. Ми думаємо, що потреба в залежності і коливання при ухваленні рішень провокує високі показники за рівнем особистісної тривоги.

Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з особистісною тривогою. Ми вважаємо, якщо індивід має схильність встановлювати близькі чуттєві стосунки то рівень особистісної тривоги буде низький. Тобто схильність суб'єкта до тривоги і наявність у нього тенденції сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією протилежно пов'язано із тенденцією встановлювати близькі чуттєві стосунки, приязно ставитися до оточуючих.

Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з депресією. Ми припускаємо, якщо індивід вміє і хоче встановлювати близькі і теплі стосунки, які є чуттєвими і глибокими то показник депресії низький. Людина може радіти, мріяти, вести активний спосіб життя та мати гарний настрій і ділитися цим з оточуючими.

Висновки

На підставі теоретичного аналізу та аналізу отриманих даних були сформульовано наступні висновки:

1. Емоційні розлади як у дітей так і у дорослих актуальна і важлива проблема. Емоційні розлади в дитячому віці характеризуються рудиментарністю, нетиповістю, які проявляються у вигляді еквівалентів: поведінкових і соматовегетативних. У зв'язку з цими особливостями, немає єдиної класифікації емоційних розладів у дітей, і важко провести диференціальний діагноз між емоційними розладами у дітей з невротичними розладами і дітей з органічною патологією ЦНС.

2. При оцінці рівня алекситимії виявлено, що високий рівень «алекситимічного» типу в групі дітей з невротичними та соматоформними розладами значно вищий. В групі з органічними ураженнями ЦНС відсоток дітей, які потрапили до зони ризику виникнення алекситимічного типу особистості високий. Ми вважаємо, що це може бути пов'язано із захистом особистості від сильних афектів. В особливій стресовій ситуації алекситимія розглядається як захист і вбирає в себе заперечення хвороби, витіснення, елемент покірності обставинам.

3. При вивчені тривожності ми виявили, що діти з невротичними та соматоформними розладами схильні до високого рівня особистісної тривожності. Ми вважаємо, що постійна емоційна напруга негативно впливає на фізіологічний стан дітей, внаслідок чого відбувається загострення хвороби. На фоні цього виникають порушення в соціально-психологічній адаптації дітей з невротичними та соматоформними розладами. Ми вважаємо, що такі діти підвищено тривожні і вразливі в ситуації неуспіху, навіть у разі успіху обирають стратегію низьких або середніх цілей, так як успіх приписують не власним здібностям, а везінню.

4. Виявлено, що за показниками депресії діти з невротичними та соматоформними розладами мають значуще вищі показники легкої депресії ніж діти з органічним ураженнями ЦНС. Діти з органічними ураженнями ЦНС отримали значуще більші відсотки за шкалою нормального стану, без депресії. Це може свідчить, що у дітей з невротичними та соматоформними розладами більше страждає емоційна сфера, а у дітей з органічними ураженнями когнітивна. Ми припускаємо, що нездатність впливати на хід подій робить таких дітей легко схильними до депресії.

5. Проаналізувавши характер міжособистісних стосунків ми виявили, що діти з соматоформними та невротичними розладами не почуває себе добре серед людей і схильні їх уникати. Ми вважаємо, це пов'язано з травмуючою ситуацією, що привела до розладів, тому дитина обережна при встановлені контактів. Також внутрішня незахищеність, вразливість є важливою рисою, що характеризує дитину з невротичними розладами. Діти з соматоформними та невротичними розладами бажають уникають ухвалення рішень і брати на себе відповідальності. Їм тяжко усвідомити, що від них залежить будь - яке рішення, вони не готові брати та нести відповідальність. Також ця група дітей більше бажають залежати чи приймати контроль від інших, потребують щоб інші впливали на них і казали, що робити. Такі данні можуть бути пояснені тим, що усвідомлюючи себе "господарем" своїх почуттів і бажань, невротик не вірить у власні сили, у можливість самостійної зміни свого життя. Тут через систему потреб як би просвічує центральний радикал особистісної структури - надзвичайна залежність.

6. У дітей з невротичними та соматоформними розладами і органічними ураженнями ЦНС були виявлені наступні кореляції: виражена поведінка за шкалою включення (Іе) протилежно корелює з особистісною тривогою, з показником депресії, з рівнем алекситимії; Необхідна поведінка за шкалою включення (Іw) прямо корелює з особистісною тривогою; Виражена поведінка за шкалою контролю (Се) прямо корелює з ситуативною тривогою, протилежно корелює із показником депресії; Необхідна поведінка за шкалою контролю (Сw) прямо корелює із особистісною тривогою, із ситуативною тривогою; Виражена поведінка за шкалою афекту (Aе) протилежно корелює з особистісною тривогою, з депресією, з алекситимією.

Невротики надзвичайно залежні від думок і оцінок значущих інших, конформних щодо загальноприйнятих традицій і авторитетів; підвищено тривожні і вразливі в ситуації неуспіху, навіть у разі успіху обирають стратегію низьких або середніх цілей, так як успіх приписують не власним здібностям, а везінню. Нездатність впливати на хід подій робить таких дітей легко схильними до депресії.

Ми вбачаємо перспективи подальшого дослідження у виявленні нових зв'язків, які б давали нам повну картину що до особливостей емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей які страждають на невротичні та соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС.

Список літератури

1. Азимова Ю. Э. Депрессия и ее соматические проявления/Ю. Э. Азимова, Г. Р. Табеева // Лечащий врач. - №9.- 2009.- С. 31-35.

2. Алекситимия и методы ее определения при пограничных психосоматических расстройствах: пособие для психологов и врачей / Д.Б.Ересько, Г.Л.Исурина, Е.В.Кайдановская, Б.Д.Карвасарский, Э.Б.Карпова, Т.Г.Корепанова, Г.С.Крылова, А.У.Тархан, Е.И.Чехлатый, В.Б.Шифрин. ? СПб.: Институт им.В.М. Бехтерева, 2005. ? 24 с.

3. Антропов, Ю. Ф. Клинико-патогенетические особенности и терапия соматизированной депрессии у детей и подростков /Ю.Ф. Антропов // Российский психиатрический журнал. - 1999. - № 1. - С. 7-11.

4. Бобров А.С. Интегративная оценка депрессий, тревоги и соматоформных расстройств / А.С. Бобров, О.В. Петрунько, Л.А. Иванова // Журнал неврологии и психиатрии. - 2007.- №5. - С.24-31.

5. Большая Советская энциклопедия: Фрейдизм. - М.: Советская энциклопедия, 1978. - с. 274. 

6. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / Вейн А.М. - М.: МИА, 2003.- 752 с. 

7. Виш И.М. Генез и систематика психогенных расстройств при соматических заболеваниях. Актуальные проблемы соматопсихиатрии и психосоматики/ И.М. Виш, В.Я. Романюк. -М.: Москва, 1990. - С. 51-52.

8. Гиндикин В.Я. Справочник: соматогенные и соматоформные психические расстройства (клиника, дифференциальная диагностика, лечение)/ В.Я. Гиндикин -М.: Триада-Х, 2000. - 256 с.

9. Дети с отклонениями в развитии: методическое пособие /[Сост. Н.Д.Шматько]. -М.: Аквариум, 1997.- 128с.

10. Дмитриева, Т. Б. Расстройства аффективной сферы у детей и подростков (обзор литературы) / Т. Б. Дмитриева, Е. В. Макушкин, М. А. Федина // Психиатрия и психофармакотерапия. 2001. - Том 3, № 5. - С. 10--13.

11. Дунаева З.М. Проблемы специальной психологии и психодиагностика отклоняющегося развития/ Дунаева З.М. -М.: МЕДпресс-информ, 1998.-С. 120-124.

12. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия /А.И. Захаров. - СПб.: Союз, 1998. - 336 с. 

13. Истаманова Т.С. Функциональные расстройства внутренних органов при неврастении/ Т.С. Истаманова. - М.: Медгиз, 1958.- 262с.

14. Каган В. Психотерапия депрессии // Независимый психиатрический журнал. -- № 4.-- 2003. С. 71 - 75.

15. Лебединский В.В. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция/В.В.Лебединский, О.С.Никольская, Е.Р.Баенская.- М.: изд-во МГУ, 1990.-197 с.

16. Личко А.Е. Особенности депрессий и депрессивные подростковые эквиваленты. Подростковая психиатрия./ А.Е. Личко. -- М.: Медицина, 1985. -- 416с.

17. Мосолов, С. Н. Биполярное аффективное расстройство: диагностика и терапия / С. Н. Мосолов.- М.: МЕДпресс-информ, 2008. - 384 с.

18. Подкорытов В. С. Депрессия и резистентность / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка// Журнал психиатрии и медицинской психологии. -- №1.-2002. -- С. 118--124.

19. Попов Ю.В. Современная клиническая психиатрия/ Ю.В. Попов, В.Д. Вид.- М.: Экспертное бюро, 1997. - 496с.

20. Простомолотов В.Ф. Комплексная терапия соматоформных расстройств. В.Ф. Простомолотов. - Кишинев: Prеsa, 2000.- С. 34-38.

21. Смулевич А. Б. Аффективные заболевания непсихотического уровня -- циклотимия, дистимия. Клинические проявления депрессии. Эндогенные психические заболевания / А. Б. Смулевич, Э. Б. Дубницкая/ [Под ред. Академика РАМН А. С. Тиганова], 2005. 397с. -- (Научный Центр Психического Здоровья РАМН).

22. Смулевич А. Б. Психосоматические расстройства (клиника, эпидемиология, терапия, модели медицинской помощи)/ А. Б. Смулевич, А.Л. Сыркин, В.Н. Козырев // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1999. - № 4. - С. 4-16

23. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / [Под ред. С.Ю. Циркина]. - СПб.: Питер, 2000. - 752 с.

24. Статистика депрессии в мире [Электронный рессурс]. - Режим доступа: URL: http://lossofsoul.com/DЕPRЕSSІON/statіstіc.htm.

25. Теоретические и прикладные проблемы медицинской (клинической) психологии: Материалы Всероссийской научно-практической конференции [К 85-летию Юрия Федоровича Полякова], (Москва, 14-15 февраля 2013года)/ ГОУ ВПО «Московский городской психолого-педагогический университет» и ФГБУ «НЦПЗ» РАМН, 2013. - 237с.

26. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп/ Н.П Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - С.167-171.

27. Фрейд З. Введение в психоанализ: [Перевод]/З. Фрейд [Психоаналитические этюды]. - Минск: Попурри, 1997. - С. 5-150.

28. Хайгл-Эверс А. Базисное руководство по психотерапии: [Перевод] /А. Хайгл-Эверс и др. - СПб.: Восточно-Европейский Институт психоанализа совместно с изд-вом «Речь», 2001. -784 с.

29. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи /Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. - СПб.: Питер, 2001. - 656 с.

30. Энциклопедия психодиагностики [Электронный рессурс]. - Режим доступа: URL: http://psylab.іnfo/Шкала_самооценки_тревоги_Цунга.

31. Zung WWK, Durham NC. A sеlf-rat- іng dеprеssіon scalе. Arch Gеn Psychіatry. 1965; 12: 63-70.

Аннотация

Дипломное исследование посвящено проблеме особенностей эмоциональных расстройств и межличностных отношений у детей, страдающих невротическими и соматоформные расстройства и органические поражения ЦНС. Мы выяснили, что испытуемых с «неалекситимичним» типом личности в группе детей с невротическими и соматоформными расстройствами больше, чем испытуемых в группе с органическими поражениями ЦНС. Дети с невротическими и соматоформными расстройствами подвержены высокому уровня личностной тревожности чем дети с органическими поражениями ЦНС. Выявлено, что по показателям депрессии дети с невротическими и соматоформными расстройствами имеют значимое высокие показатели легкой депрессии чем дети с органическим поражением ЦНС. Дети с невротическими и соматоформными расстройствами значимо больше склонны принимать контроля над собой чем дети с органическими поражениями ЦНС. По шкале выраженной поведения аффекта дети с органическими поражениями ЦНС имеют более низкие показатели, отражающие их осторожность при установлении близких интимных отношений. Полученные корреляционные связи специфические для детей с невротическими и соматоформными расстройствами и органическими поражениями ЦНС.

Дипломне дослідження присвячене проблемі особливостей емоційних розладів та міжособистісних стосунків у дітей, які страждають на невротичні та соматоформні розлади та органічні ураження ЦНС. З'ясовано, що досліджуваних з «неалекситимічним» типом особистості у групі дітей з невротичними та соматоформними розладами більше, ніж досліджуваних у групі з органічними ураженнями ЦНС. Діти з невротичними та соматоформними розладами схильні до високого рівня особистісної тривожності ніж діти з органічними ураженнями ЦНС. Виявлено, що за показниками депресії діти з невротичними та соматоформними розладами мають значуще вищі показники легкої депресії ніж діти з органічним ураженнями ЦНС. Діти з невротичними та соматоформними розладами значуще більше схильні приймати контролю над собою ніж діти з органічними ураженнями ЦНС. За шкалою вираженої поведінки афекту діти з органічними ураженнями ЦНС мають більш низькі показники, що відображає їхню обережність при встановленні близьких інтимних стосунків. Отримані кореляційні зв'язки специфічні для дітей з невротичними та соматоформними розладами і органічними ураженнями ЦНС.

Ключові слова: емоційна сфера, міжособистісні стосунки, депресія, тривожність, алекситимія.

Abstract

Thе prеsеnt thеsіs rеsеarch іs dеvotеd to an іssuе of еmotіonal dіsturbancеs and іntеrpеrsonal rеlatіonshіps pеculіarіtіеs of chіldrеn wіth nеurotіc and somatoform dіsordеrs and organіc lеsіon of CNS. Wе havе еxplorеd that pеrsons undеr tеst wіth “non-alеxіtymіc” pеrsonalіty typе arе morе іn group of chіldrеn wіth nеurotіc and somatoform dіsordеrs than pеrsons undеr tеst іn group wіth organіc lеsіon of CNS. Chіldrеn wіth nеurotіc and somatoform dіsordеrs havе hіghеr traіt anxіеty lеvеl than chіldrеn wіth organіc lеsіon of CNS. Іt has bееn rеvеalеd that іn accordancе wіth dеprеssіon valuеs chіldrеn wіth nеurotіc and somatoform dіsordеrs havе sіgnіfіcantly hіgh valuеs of mіld dеprеssіon than chіldrеn wіth organіc lеsіon of CNS. Chіldrеn wіth nеurotіc and somatoform dіsordеrs sіgnіfіcantly morе іnclіnеd to takе control ovеr thеmsеlvеs than chіldrеn wіth organіc lеsіon of CNS. Corrеlatіon connеctіons spеcіfіc for chіldrеn wіth nеurotіc and somatoform dіsordеrs and organіc lеsіon of CNS havе bееn obtaіnеd as wеll.

Kеy words: affеctіon, іntеrpеrsonal rеlatіonshіps, dеprеssіon, anxіеty, alеxіthymіa, nеurotіc dіsordеrs, organіc lеsіon of CNS

Размещено на Allbеst.ru