Психологічні умови розвитку рефлексії у молодших школярів

Одержані в результаті формуючого експерименту дані було піддано статистичній обробці. Вірогідність відмінностей між двома середніми значеннями, що виявлялася у показниках рефлексивної позиції досліджуваних на констатуючому і контрольному етапах, обраховувалася за критерієм Ст'юдента. Оцінка достовірності виявлених відмінностей показала, що збільшення кількості дітей, які проявляють здатність до рефлексії в експериментальних умовах порівняно із звичайними, статистично значуще: t = 3,1 (р?0,05).

У висновках підведено підсумки здійсненого теоретико-експериментального дослідження, а також накреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено висновки, які підтвердили гіпотези дослідження:

1. Розкрито змістовну та функціональну сутність рефлексії у молодшому шкільному віці. Вона визначається ступенем володіння дитиною здатністю до самоаналізу, характером її самооцінки і вмінням самовизначатися за умов дезорієнтуючих впливів, спроможністю регулювати власну поведінку, співвідосити її з чеканнями значущих інших.

2. Показано, що важливими процесуальними чинниками розвитку рефлексії як інтегрованої особистісної характеристики є поглиблення механізму децентрації, удосконалення механізмів ідентифікації, диференціації та узагальнення.

3. З'ясовано, що варіювання модальності, інтенсивності та стабільності прояву показників критеріїв визначення рівнів розвитку рефлексії відображається у певному типі рефлексивної позиції (ідеальному, оптимальному, нестабільному, зародковому, амбівалентному) - багатовимірній, зумовленій характером самооцінки системі уявлень, оцінок, ціннісних ставлень і самоставлень суб'єкта, на підставі якої здійснюється регуляція власної поведінки і діяльності у різних сферах особистісного буття.

4. На основі виявлених відмінностей у проявах здатності до рефлексії у дітей різних вікових груп встановлено, що розвиток рефлексії у молодшому шкільному віці детермінується індивідуально-особистісними, а не віковими особливостями.

5. Показано, що розвиток рефлексії у молодшому шкільному віці є важливою лінією особистісного становлення дитини, та експериментально доведено, що особистісно орієнтований підхід у вихованні є продуктивною психологічною основою оволодіння молодшими школярами здатністю до рефлексії як потенційною здібністю.

Перспектива подальшого дослідження проблеми вбачається у виявленні статевих модифікацій у розвитку рефлексії дітей молодшого шкільного віку.

Основний зміст роботи викладено у таких публікаціях автора

1. Пеньковська Н. Рефлексія як об'єкт психологічного аналізу // Психологія і суспільство. - 2000. - № 2. - С. 66-73.

2. Пеньковська Н. Рефлексія як структурний компонент моделі ефективного консультанта // Особистість психотерапевта у терапевтичному полі: Тези доповідей V науково-практичної конференції Української спілки психотерапевтів. - Тернопіль, 2000. - С. 84-88.

3. Пеньковська Н. Сім'я формує самооцінку дитини // Дошкільне виховання. - 2002. - № 6. - С. 16-19.

4. Пеньковська Н. Роль самооцінки у формуванні особистості дитини // Початкова школа. - 2002. - № 10. - С. 5-8.

5. Пеньковська Н.М. Рефлексія як новоутворення молодшого шкільного віку (теоретичний аспект проблеми) // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 23. - Рівне: РДГУ, 2002. - С. 13-16.

6. Пеньковська Н. Проблема рефлексії та її відображення в українській психологічній науці // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: "ГНОЗІС", 2002. - Т. ІV, ч. 5. - C. 182-187.

7. Пеньковська Н. Рефлексія як професійно значуща системна якість майбутнього психолога-практика // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Тернопіль: ТДПУ, 2003. - С. 148-154.

Размещено на Allbest.ru