Психологічні особливості міжособистісного спілкування у підлітків

Текст опитувальника

1. Вам належить ординарна або ділова зустріч. Вибиває Вас її чекання з колії?

 2. Чи викликає у Вас сум'яття і невдоволення доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на будь нараді, зборах чи тому подібному заході?

3. Чи не відкладаєте Ви візит до лікаря до останнього моменту?

4. Вам пропонують виїхати у відрядження в місто, де Ви ніколи не бували. Приклали б Ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?

5. Чи любите Ви ділитися своїми переживаннями з ким би то не було?

6. Нервуєтеся Ви, якщо незнайома людина на вулиці звернеться до Вас з проханням (показати дорогу, назвати час, відповісти на якесь питання)?

 7. Чи вірите Ви, що існує проблема "батьків і дітей" і що людям різних поколінь важко розуміти один одного?

8. Посоромилася Ви нагадати знайомому, що він забув Вам повернути гроші, які зайняв кілька місяців тому?

 9. У ресторані або в їдальні Вам подали явно недоброякісне блюдо. Промовчіть Ви, лише розлючено відсунувши тарілку?

10. Опинившись один на один з незнайомою людиною. Ви не вступите з ним у бесіду і будете перейматися, якщо першим заговорить він. Чи так це?

11. Вас приводить в жах будь-яка довга черга, де б вона не була (у магазині, бібліотеці, касі кінотеатру). На Вашу відмовитися від свого наміру або встанете в хвіст і будете нудитися в очікуванні?

12. Чи боїтеся Ви брати участь у будь комісії з розгляду конфліктних ситуацій?

13. У Вас є власні суто індивідуальні критерії оцінки творів літератури, мистецтва, культури і ніяких чужих думок на цей рахунок Ви не приймаєте. Це так?

14. Почувши де-небудь у кулуарах висловлювання явно помилкової точки зору з добре відомого Вам питання, чи віддаєте перевагу Ви промовчати і не вступати в розмову?

15. Чи викликає у Вас досаду чия-небудь прохання допомогти розібратися в тому чи іншому службовому питанні або навчальній темі?

16. Охочіше Чи Ви викладаєте свою точку зору (думку, оцінку) в письмовій формі, ніж в усній?

2.3 Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В.В. Бойко

Шкали: спонтанність агресії, нездатність гальмувати агресію, невміння переключати агресію, анонімна агресія, провокація агресії в оточуючих, схильність до відображеної агресії, аутоагресія, ритуализация агресії, схильність заражатися агресією натовпу, задоволення від агресії, розплата за агресію

Призначення тесту :Відмінністю даної методики є не тільки доступність, але і широта і інтегральність діагностичного діапазону. Крім тонких форм проявів агресивності та потреби у ній, вона дозволяє визначити й ступінь агресивного зараження, і здатність до гальмування, і способи переключення агресивності.

Інструкція до тесту : У бланку для відповідей поряд з номером судження проставте свої відповіді у формі «так» чи «ні».

Тест

1. Часом я несподівано «вибухаю» злістю, гнівом.

2. Якщо я бачу, що моє роздратування або злість передається іншим, то зазвичай тут же беру себе в руки.

3. Щоб позбавлятися від накопичилася злості, я придумав собі особливий ритуал: періодично Б'ю подушку, боксую в стінку, бігаю навколо будинку і т. п.

4. На роботі я зазвичай стримуюся, а вдома буваю невитриманим.

5. Іноді я розумію, що викликаю в когось злість, роздратування, але мені важко змінити свою поведінку чи я не хочу цього робити.

6. Якщо мені грубіянять, я, як правило, стримуюсь і не допускаю різкості.

7. Іноді я чесно зізнаюся собі: я погана людина.

8. Варто мені розлютитися, як я домагаюся свого від оточуючих.

9. Нерідко я опиняюся втягнутим в яку-небудь протиборче угрупування.

10. Час від часу мене немов тягне посваритися з ким-небудь.

11. Я часто розплачуюся за свою різкість або грубість.

12. Часто небудь дрібниця виводить мене з себе.

13. Розлютившись, я можу вдарити когось (дитини, партнера і т. п.).

14. Відчуваючи приплив злості, я можу розрядитися на неживих предметах (б'ю кулаком об стіл, що-небудь ламаю, б'ю посуд).

15. Я дозволяю собі злість або гнів там, де мене ніхто не знає.

16. Я думаю, що мій характер-не подарунок.

17. Якщо хтось із колег погано відгукнеться про мене, я висловлю йому все, що думаю про нього.

18. Бувають хвилини, коли я ненавиджу або зневажаю себе.

19. Щоб змусити себе зробити що-небудь важке або складне, мені іноді треба себе гарненько розлютити.

20. Бувало так, що я опинявся членом нехорошою компанії (угруповання).

21. Зазвичай, коли я посварився з кимось, мені стає легше.

22. Деякі люди ображені на мене за мою різкість чи злість.

23. Коли я дуже втомлююся, легко можу розлютитися, вийти з себе.

24. Моя злість звичайно швидко проходить, якщо той, хто її викликав, перепрошує або визнає свою неправоту.

25. Мені вдається гасити роздратування та інші напружені стану в активному відпочинку - у спорті, туризмі, культурних заходах.

26. Буває, я з'ясовую відносини з продавцем або клерком на підвищених тонах.

27. У мене гострий язик, мені палець в рот не клади.

28. Я звичайно легко «заводжуся», коли стикаюся з грубістю, агресивністю або злістю оточуючих.

29. Багато чого з того поганого, що трапилося зі мною в житті, я напевно заслужив.

30. Злість найчастіше допомагає мені в житті.

31. Я часто лаюся в чергах.

32. Іноді мені кажуть, що я злюся, але я цього не помічаю.

33. Переживання злості чи гніву явно шкодить моєму здоров'ю.

34. Іноді я починаю злитися ні з того ні з сього.

35. Якщо я розлючуся, то найчастіше відходжу майже миттєво.

36. Щоб заспокоїти нервову систему, я часто спеціально починаю займатися якою-небудь справою (читання, телевізор, господарські турботи, професійна робота).

37. У транспорті або магазині я буваю агресивніший, ніж на роботі.

38. Я людина різкий або дуже категоричний.

39. Якщо хто-небудь буде зло жартувати наді мною, я швидше за все поставлю його на місце.

40. Я часто злюся на себе з якогось приводу.

41. У спілкуванні вдома я часто спеціально надаю своєму обличчю суворого вигляду.

42. Якби знадобилося піти на барикади, я б пішов.

43. Зазвичай моя злість дає мені імпульс активності.

44. Я кілька днів переживаю наслідки того, що не зміг стриматися від злості.

45. Бувають моменти, коли мені здається, що я всіх ненавиджу.

46. Коли я відчуваю приплив злоби чи агресії, то часто йду куди-небудь, щоб нікого не бачити і не чути.

47. Я часто заспокоюю себе тим, що зриваю зло на речах кривдника.

48. Іноді в транспортній товкотнечі або в черзі я буваю настільки агресивний, що потім мені стає ніяково за себе.

49. Я часто буваю незговірливим, впертим, неслухняним.

50. Я легко лажу з людьми, які провокують грубість чи злість.

51. Якщо Бог коли-небудь покарає мене за мої гріхи, то це буде заслужено.

52. Щоб вплинути на оточуючих, я часто лише зображую гнів чи злість, але глибоко не переживаю, не відчуваю цих станів.

53. Я б взяв участь у стихійному мітингу протесту, щоб відстоювати разом з усіма свої насущні інтереси.

54. Після спалаху роздратування, злості я зазвичай добре почуваюся деякий час.

55. Моя дратівливість негативним чином позначалася на відносинах з близькими або друзями.

Обробка та інтерпретація результатів тесту

Опитувальник дозволяє вивести «індекс агресії» з урахуванням 11 параметрів, кожен з яких оцінюється окремо в інтервалі від нуля до 5 балів. За кожну відповідь, відповідний ключу, нараховується один бал; чим вище оцінка, тим більше проявляється вимірюваний показник агресивності.

1. Спонтанність агресії: +1, +12, +23, +34, +45;

2. Нездатність гальмувати агресію: -2, +13, -24, -35, -46;

3. Невміння переключати агресію на діяльність або неживі об'єкти: -3, -14, -25, -36, -47;

4. Анонімна агресія: +4, +15, +26, +37, +48;

5. Провокація агресії в оточуючих: +5, +16, +27, +38, +49;

6. Схильність до відображеної агресії: -6, +17, +28, +39, -50;

7. Аутоагресія: +7, +18, +29, +40, +51;

8. Ритуализация агресії: +8, +19, +30, +41, +52;

9. Схильність заражатися агресією натовпу: +9, +20, +31, +42, +53;

10. Задоволення від агресії: +10, +21, +32, +43, +54;

11. Розплата за агресію: +11, +22, +33, +44, +55.

Інтерпретація результатів тесту

Відсутність або дуже низький рівень агресії (від 0 до 8 балів) зазвичай свідчить про нещирість відповідей респондента, його прагнення відповідати соціальній нормі. Такі показники зустрічаються у людей з пониженою самокритичністю й завищеними домаганнями.

Невисокий рівень агресії (9-20 балів) відзначається у більшості опитуваних. Він звичайно обумовлений спонтанною агресією і сполучений з невмінням перемикати агресію на діяльність і неживі об'єкти (в цьому, можливо, немає необхідності).

Середній рівень агресії (21-30 балів) зазвичай виражається в спонтанності, деякій анонімності й слабкій здатності до гальмування.

Підвищений рівень агресії (від 31 до 40 балів). До атрибутів, характерних для її середнього рівня, зазвичай додаються показники розплати, провокації.

Дуже високий рівень агресії (41 і більше балів) пов'язаний з отриманням задоволення від агресії, перейняті агресії натовпу, провокуванням агресії в оточуючих.

Висновок 2

Описані вище методики дослідження міжособистісного спілкування підлітків дають змогу виявити чимало комунікативних особливостей дітей,а саме : дозволяє розкрити поведінку людей у конфліктних ситуаціях ;дозволяє визначити інтегральні форми комунікативної агресивності; дає можливість визначити рівень товариськості та комунікативності. Це визначалось за такими методиками як :

1. Тест К. Томаса (адаптований варіант Н.В. Гришиної) розкриває поведінку людей у конфліктних ситуаціях. На думку Томаса, вивчаючи конфліктне спілкування, потрібно сконцентрувати увагу на таких аспектах: які форми поведінки в конфліктних ситуаціях характерні для людей, які з них конструктивні, а які деструктивні, яким чином можна стимулювати конструктивну поведінку тощо. Для опису стилів поведінки в конфлікті Томас застосовує двопараметричну модель, що зорієнтована на:

· задоволення власних інтересів;

· задоволення інтересів опонентів

Ці методики являються досить ефективними, не складними та доступними для дорослих та дітей зокрема підліткового віку.

2. Тест Ряхівського на визначення оцінки рівня товариськості та комунікативності містить можливість визначити рівень комунікабельності людини.

3. Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В.В. Бойко.

Відмінністю даної методики є не тільки доступність, але і широта і інтегральність діагностичного діапазону. Крім тонких форм проявів агресивності та потреби у ній, вона дозволяє визначити й ступінь агресивного зараження, і здатність до гальмування, і способи переключення агресивності.

Розділ 3. Емпірічне дослідження особливостей міжособистісного спілкування у підлітків

3.1 Організація, умови та методи дослідження

15 січня 2013 року мною була проведена експериментальна робота в десятому класі Магдалинівської ЗОШ 1-3 ступенів Дніпропетровської обл. Вибірка складалась з 32 досліджувальних віком від 14 до 16 років. Діти активно приймали участь в дослідженні. За вимогами етичного кодексу психолога досліджування проводилось анонімно, при обробці результатів досліджувані зашифровані під порядковими номерами.

У своїй роботі я використовувала наступні методики :

1. Тест описання поведінки К. Томаса. Тест адаптовано Н.В. Грішиною і використовується для виявлення типу поведінки в конфліктній ситуації.

В опитувальникові для виявлення типових форм поведінки К. Томас описує кожен з п'яти перерахованих можливих варіантів 12-ма виразами про поведінку людини в конфліктній ситуації. В різних ситуаціях їх згруповано в 30 пар. Після проведення підраховується кількість відповідей за кожним типом поведінки у конфлікті (від 0 до 12).

2. Тест на оцінку рівна товариськості Ряхівського. Тест оцінки рівня товариськості, комунікативності дає можливість виявити рівень комунікабельності особистості. В тесті необхідно відповісти на 16 питань, використовуючи відповіді "так", "ні" або "інколи". Результати згруповано наступним чином: 0-13 балів - високий рівень товариськості; 14-24 балів - середній рівень; 25-31 бал - низький рівень товариськості.

3. Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні за В.В. Бойком дозволяє визначити домінування однієї зі стратегій психологічного захисту в спілкуванні (миролюбства, уникнення, агресії) чи присутність їх однаковою мірою в-поведінці респондента. Звернення до цієї методики допоможе визначити чинники комунікативних барґєрів, повґязані зі стратегіями взаємодії.

3.2 Обробка і аналіз отриманих даних

Таблиця 1. Результати тесту описання поведінки ( за К. Томасом)

№	тип стратегії
	суперництво	співпраця	компроміс	уникнення	пристосування
	наявність	бали	наявність	бали	наявність	бали	наявність	бали	наявність	бали
1	+	5	+	4	+	7	+	6	+	8
2	+	9	+	8	+	7	+	5	+	1
3	+	9	+	6	+	9	+	3	+	2
4	+	5	+	4	+	9	+	10	+	2
5	+	4	+	6	+	4	+	7	+	9
6	+	2	+	8	+	10	+	4	+	6
7	+	3	+	2	+	9	+	8	+	8
8	+	1	+	8	+	7	+	5	+	9
9	+	6	+	5	+	8	+	5	+	6
10	+	11	+	6	+	6	+	2	+	5
11	+	5	+	10	+	7	+	4	+	4
12	+	4	+	6	+	11	+	6	+	3
13	+	2	+	7	+	9	+	8	+	4
14	+	9	+	5	+	4	+	8	+	4
15	+	6	+	6	+	5	+	7	+	3
16	+	5	+	4	+	7	+	6	+	8
17	+	9	+	8	+	7	+	5	+	1
18	+	9	+	6	+	9	+	3	+	2
19	+	5	+	4	+	9	+	10	+	2
20	+	4	+	6	+	4	+	7	+	9
21	+	2	+	8	+	10	+	4	+	6
22	+	3	+	2	+	9	+	8	+	8
23	+	1	+	8	+	7	+	5	+	9
24	+	6	+	5	+	8	+	5	+	6
25	+	11	+	6	+	6	+	2	+	5
26	+	5	+	10	+	7	+	4	+	4
27	+	4	+	6	+	11	+	6	+	3
28	+	2	+	7	+	9	+	8	+	4
29	+	9	+	5	+	4	+	8	+	4
30	+	6	+	6	+	5	+	7	+	3
31	+	5	+	4	+	7	+	6	+	8
32	+	9	+	8	+	7	+	5	+	1

За кожну відповідь, що співпала з ключем, відповідному типу поведінки в конфліктній ситуації нараховується один бал. До 5 балів - низький рівень, від 5 до 7 - середній, а більше 7 - високий рівень (домінуючий).

Проаналізувавши результати таблиці 1, ми можемо сказати, що суперництво є домінуючим типом у 14 досліджуваних (2,3,10,14,17,21,25); співпраця - у 6 досліджуваних (10,20,23); компроміс - у 12досліджуваних (6,7,9,12,13,16,18,22,24); уникнення притаманне 1 із учасників (4);пристосування домінує у 6 досліджуваних (1,5,8,15,19,26).

2. Тест на оцінку рівня товариськості Ряховського.

Обробка результатів: після відповіді на 16 питань ("так", "ні", "інколи") підраховується загальна кількість балів. "Так"-2 бала, "інколи"-1 бал, "ні"-0 балів.

Таблиця 2

№	Рівні
	високий	середній	низький
	наявність	бали	наявність	бали	наявність	бали
1	+	4	-	-	-	-
2	-	-	+	24	-	-
3	+	9	-	-	-	-
4	+	9	-	-	-	-
5	+	6	-	-	-	-
6	+	6	-	-	-	-
7	-	-	+	19	-	-
8	+	12	-	-	-	-
9	+	11	-	-	-	-
10	-	-	+	14	-	-
11	+	12	-	-	-	-
12	+	11	-	-	-	-
13	+	7	-	-	-	-
14	-	-	+	17	-	-
15	+	7	-	-	-	-
16	+	5	-	-	-	-
17	-	-	+	16	-	-
18	+	10	-	-	-	-
19	+	8	-	-	-	-
20	+	11	-	-	-	-
21	-	-	+	18	-	-
22	-	-	+	14	-	-
23	+	8	-	-	-	-
24	+	13	-	-	-	-
25	-	-	+	20	-	-
26	+	10	-	-	-	-
27	+	10	-	-	-	-
28	+	8	-	-	-	-
29	+	11	-	-	-	-
30	-	-	+	18	-	-
31	-	-	+	14	-	-
32	+	10	-	-	-	-

Проаналізувавши дані таблиці 2, ми можемо сказати, що у 18 (1, 3-6,8,9,11-13,15,16,18-20,23, 26) досліджуваних високий рівень товариськості (0-13 балів), у 8 (2,7,10,14,17,21,22,25) - середній рівень (14-24 бала) і у жодного з досліджуваних нема низького рівня.

3. Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В.В. Бойко.

Опитувальник дозволяє вивести "індекс агресії" з урахуванням 11 параметрів, кожен з яких оцінюється окремо в інтервалі від 0 до 5 балів. За кожну відповідь, що співпадає з ключем, нараховується 1 бал, чим вища відмітка, тип більше проявляється вимірювальний показник агресивності.

Виділяються наступні параметри: 1)спонтанність агресії,2) неможливість гальмувати агресію,3) невміння переключити агресію на діяльність або неживі предмети,4) анонімна агресія,5) провокація агресії,6) схильність до відображеної агресії,7) аутоагресія,8) ритуалізація агресії,9) схильність заражатися агресією натовпу, 10)задоволення від агресії,11) розплата за агресію. У таблиці ці параметри будуть позначатися відповідними цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.

Проаналізуємо дані таблиці 3. Наявність спонтанності агресії ми спостерігаємо у 26 досліджуваних (1-26); неможливість гальмувати агресію - у 19 досліджуваних (1-3,5,6,9-14,17,18,20-25); невміння переключити агресію на діяльність або неживі предмети - у 23 осіб (1-3,5-16,18,19,21-26); анонімна агресія - у 12 досліджуваних (2-4,7,9-12,15,16,19,22,23,26); провокація агресії - 24 особи (2-18,20,21-26); схильність до відображеної агресії - 25 осіб (1-20,22-26); аутоагресія - 23 досліджуваних (1-12,14-22,24,25); ритуалізація агресії - 20 осіб (1-5,7,9-12,14-18,21,23-26); схильність заражатися агресією натовпу - 23 особи (2-7,9-22,24-26);задоволення від агресії - 22 досліджуваних (2-5,7-16,18-22, 24-26); розплата за агресію - 23 особи (2-5,7-16, 18-22,24-26).

Тобто найбільш властиве досліджуваним групи спонтанність агресії (у всіх досліджуваних), а найменш властива учасникам групи анонімна агресія.

Таблиця 3

№	показники
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.	н.	б.
1	+	3	+	2	+	1	-	-	-	-	+	6	+	7	+	1	-	-	-	-	+	1
2	+	4	+	3	+	2	+	1	+	5	+	5	+	2	+	3	+	4	+	2	+	3
3	+	2	+	4	+	2	+	1	+	2	+	3	+	1	+	3	+	3	+	2	+	1
4	+	1	-	-	-	-	+	1	+	3	+	2	+	2	+	1	+	1	+	1	-	-
5	+	5	+	2	+	3	-	-	+	2	+	5	+	2	+	2	+	3	+	2	+	2
6	+	4	+	1	+	3	-	-	+	2	+	4	+	4	-	-	+	2	-	-	+	1
7	+	2	-	-	+	1	+	1	+	1	+	1	+	1	+	1	+	1	+	1	+	4
8	+	3	-	-	+	1	-	-	+	3	+	4	+	4	-	-	-	-	+	2	+	2
9	+	4	+	3	+	2	+	2	+	5	+	5	+	3	+	3	+	2	+	5	+	2
10	+	2	+	2	+	2	+	4	+	2	+	4	+	3	+	4	+	2	+	4	+	1
11	+	3	+	3	+	1	+	1	+	3	+	5	+	3	+	1	+	1	+	4	+	2
12	+	3	+	2	+	2	+	1	+	5	+	4	+	5	+	1	+	3	+	2	+	2
13	+	2	+	2	+	1	-	-	+	2	+	3	-	-	-	-	+	2	+	1	+	1
14	+	2	+	3	+	1	-	-	+	3	+	3	+	3	+	2	+	2	+	2	+	1
15	+	2	-	-	+	1	+	1	+	3	+	4	+	4	+	1	+	1	+	3	+	1
16	+	4	-	-	+	2	+	1	+	6	+	5	+	2	+	2	+	2	+	3	+	1
17	+	1	+	3	-	-	-	-	+	5	+	3	+	4	+	1	+	4	-	-	+	2
18	+	4	+	2	+	3	-	-	+	2	+	2	+	4	+	1	+	3	+	1	+	4
19	+	3	-	-	+	4	+	1	-	-	+	4	+	1	-	-	+	1	+	2	+	3
20	+	2	+	4	-	-	-	-	+	4	+	2	+	3	-	-	+	3	+	3	+	2
21	+	5	+	1	+	3	-	-	+	3	-	-	+	3	+	1	+	2	+	2	+	3
22	+	4	+	3	+	1	+	1	+	4	+	1	-	-	-	-	+	1	+	1	+	3
23	+	1	+	3	+	2	+	1	+	2	+	4	+	1	+	2	-	-	-	5	-	-
24	+	2	+	2	+	1	-	-	+	1	+	4	+	3	+	1	+	2	+	1	+	4
25	+	3	+	4	+	4	-	-	+	2	+	3	+	5	+	3	+	2	+	4	+	2
26	+	1	-	-	+	3	+	2	+	5	+	1	-	-	+	2	+	3	+	2	-	-
27	+	3	-	-	+	4	+	1	-	-	+	4	+	1	-	-	+	1	+	2	+	3
28	+	2	+	4	-	-	-	-	+	4	+	2	+	3	-	-	+	3	+	3	+	2
29	+	5	+	1	+	3	-	-	+	3	-	-	+	3	+	1	+	2	+	2	+	3
30	+	4	+	3	+	1	+	1	+	4	+	1	-	-	-	-	+	1	+	1	+	3
31	+	1	+	3	+	2	+	1	+	2	+	4	+	1	+	2	-	-	-	5	-	-
32	+	2	+	2	+	1	-	-	+	1	+	4	+	3	+	1	+	2	+	1	+	4

(Примітка: н.-наявність агресії; б.-бали).

3.3 Інтерпретація результатів дослідження

1. Тест описання поведінки К. Томаса (адаптація Грішиної).

Всім досліджуваним в якійсь мірі притаманна та чи інша стратегія в конфліктній ситуації.

Кількісні відношення показників типів стратегій поведінки в конфлікті представлена в таблиці 2.8. Проаналізувавши яку, робимо висновок, що із п'яти виділених стратегій поведінки в конфліктній ситуації серед досліджуваних виділяється як найпоширеніший тип компроміс 34.6 % (13 осіб), суперництву віддають перевагу 26.9% (7 досліджуваних), пристосуванню -23.2% (7 осіб), співпраці - 11.5; (3 особи), уникнення - 3.8% (1 особа).

Таблиця 3.4 Кількісні показники типів стратегій поведінки в конфлікті

стратегія	кількісні показники
	абсолютні (люди)	відносні (%)
суперництво	8	26.сен
співпраця	3	11.май
компроміс	13	34.6
уникнення	1	03.авг
пристосування	7	23.фев

Такі показники вказують на те, що більшість дітей в класі не конфліктні,а більш схильні до компромісів, завдяки чому вони мирно і дружно товаришують між собою.

2. Тест Ряхівського на визначення оцінки рівня товариськості

За даними таблиці 2.6 можна зробити висновок, що високий рівень товариськості у 69.23 % досліджуваних (23 осіб), середній у 30.77 % (9 осіб), а низький рівень - відсутній.

Таблиця 3.5 Кількісні показники тесту на оцінку рівня товариськості

Рівні	Кількісні показники
	Абсолютні (люди)	Відносні (%)
високий	23	69.23
середній	9	30.77
низький	0	0

Це свідчить про те, що учні в класі досить товариські (часом, можливо, навіть надміру). Цікаві, говіркі, люблять висловлювати свою думку. Охоче знайомляться з новими людьми. Люблять бувати в центрі уваги, нікому не відмовляють в проханнях, хоча не завжди можуть їх виконати. Чого їм бракує, то це посидючості, терпіння й відваги у випадку серйозних проблем. Все ж вони можуть себе змусити не відступати.

3. Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В.В. Бойко.

Кількісні відношення рівнів комунікативної агресії представлені в таблиці 3.6. За даними таблиці, ми можемо спостерігати, що низький рівень показали 26.92 % досліджуваних (9 осіб), середній - 61.54 % (19 осіб), високий - 11.54 % (4 особи).

Таблиця 3.6. Кількісні відношення рівнів комунікативної агресії

рівні	кількісні
	абсолютні (люди)	відносні (%)
низький	9	26.92
середній	19	61.54
високий	4	ноя.54

Середній рівень виражається в спонтанності, деякій анонімності й слабкій здатності до гальмування.

Під агресією розуміються акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодять іншій особі або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, що характеризується проявом сили в спробі завдати шкоди або збиток особистості або суспільству. Це більшою мірою так чи інакше виявляється лише у 4 учнів.

Висновок 3

Дослідження, що було проведено, констатує той факт, що у більшості підлітків рівень товариськості високий, а низький рівень відсутній у учасників дослідження. Це свідчить про те, що учні в класі досить комунікабельні,чуйні,товариські (часом, можливо, навіть надміру). Цікаві, говіркі, люблять висловлювати свою думку. Охоче знайомляться з новими людьми. Люблять бувати в центрі уваги, нікому не відмовляють в проханнях, хоча не завжди можуть їх виконати. Чого їм бракує, то це посидючості, терпіння й відваги у випадку серйозних проблем. Все ж вони можуть себе змусити не відступати.

Це нам ще раз показує, що ведучий вид діяльності підлітків - міжособистісне спілкування.

Переважає середній рівень конфліктності, але є і такі досліджувані, що показали як низький, так і високий рівень. При цьому і рівень агресивності переважно середній (але також є невисокий і підвищений). Далі проаналізуємо стратегії поведінки в конфліктній ситуації. Всі досліджувані надають перевагу поєднанню стратегій, бо в тій чи іншій ситуації обирають одну із запропонованих стратегій, але, як показало дослідження, все ж частіше використовується така стратегія як компроміс, а рідше за все - уникнення і співпраця, а суперництво і пристосування обрала середня кількість досліджуваних.

Загальні висновки

Кожний вік є важливим для розвитку людини (як фізичного, так і психічного). Але, все ж таки, підлітковий вік займає особливе місце у віковій психології. Цей період є найскладнішим з усіх дитячих періодів, він являє собою період становлення особистості, саме в цей період відбувається той важливий для кожного з нас момент - перехід від дитячого віку до дорослого. Ведучим видом діяльності виступає міжособистісне спілкування. У підлітковому віці всі сторони розвитку піддаються якісним змінам, утворюються і формуються нові психічні новоутворення, закладаються основи свідомої поведінки, формуються соціальні установки.

Взагалі, якщо казати про спілкування, то це - складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також в сприйнятті і розумінні партнерами один одного.

Структура спілкування має три взаємопов'язані сторони: комунікативна, інтерактивна і перцептивна.

Комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються. Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами під час спілкування (обмін діями). Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами зі спілкування і встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Також спілкування має декілька видів: воно поділяється за змістом, метою спілкування і засобами.

Виділяють соціальні та психологічні функції спілкування.

Основні важкі моменти в спілкуванні - конфлікти виникають через батьківський контроль за поведінкою, навчанням підлітка, його вибором друзів і т.д.

В психології конфлікт визначається як "сутичка протилежно напрямлених, несумісних одна одній тенденцій, окремо взятого епізоду в свідомості, в міжіндивідуальних відносинах індивідів чи груп людей, пов'язаних з негативними переживаннями".

Існує п'ять стратегій поведінки у конфлікті. Підлітки, що спираються на суперництво, в конфлікті частіш за все обирають активний спосіб поведінки. Вони не осмислюють причин, що викликали протиріччя, пошуків шляхів для їх конструктивного вирішення. Агресивність, властива їм при захисті власних інтересів, провокує ескалацію конфлікту і заважає конструктивному вирішенню проблеми.

Підлітки, що обирають стратегію співробітництва, проявляють товариськість та доброзичливість у відносинах , бажання взаємодії з метою припинення конфлікту, високу активність, демонструють властивість брати на себе відповідальність за взаємовідносини.

Підлітки, які обирають компроміс, товариські, напрямлені на спільну діяльність, в якій прагнуть задовольнити потреби всіх сторін.

Підлітки, які частіше за все обирають стратегію уникнення, намагаються якомога швидше анулювати конфліктну ситуацію, тому відмовляються від реалізації власних інтересів, не приймають участь в прийнятті рішень.

У підлітків, що віддають перевагу пристосуванню, особливості самооцінки виражаються в байдужості до власного Я, тенденції недооцінювати свою духовність. Через це вони очікують, що оточуючі будуть сприймати їх негативно, в першу чергу звертаючи увагу на їх недоліки. обираючи такий стиль, вони діють разом з іншими і не намагаються відстоювати власні інтереси.

Відношення з оточуючими - найважливіша сторона життя підлітків. Якщо потреба в повноцінному спілкуванні з дорослими і однолітками, що мають значення для дитини, не буде задоволена, то у дітей з'являються тяжкі переживання. Ці переживання можуть бути пом'якшені і навіть зовсім усунені при розумінні проблем підлітка і бажанні їх усунути.

Тому спілкування у підлітковому віці є провідною діяльністю, без нього неможливий нормальний розвиток особистості. Тільки в контакті з дорослими, однолітками підліток бачить себе збоку, порівнює свої можливості, випробовує різні соціальні ролі, формує та удосконалює себе.

Проведене мною емпіричне дослідження показало , що у більшості підлітків рівень товариськості високий, а низький рівень взагалі відсутній у учасників дослідження. Це свідчить про те, що учні в класі досить комунікабельні,чуйні,товариські (часом, можливо, навіть надміру). Цікаві, говіркі, люблять висловлювати свою думку. Охоче знайомляться з новими людьми. Люблять бувати в центрі уваги, нікому не відмовляють в проханнях, хоча не завжди можуть їх виконати. Чого їм бракує, то це посидючості, терпіння й відваги у випадку серйозних проблем. Все ж вони можуть себе змусити не відступати.

Це нам ще раз показує, що домінуючий вид діяльності підлітків - міжособистісне спілкування.

Також була виявлена середня конфліктність, тобто діти більше надають перевагу стратегії компромісу,. рідше за все - уникнення і співпраця, а суперництво і пристосування обрала середня кількість досліджуваних.

При цьому і рівень агресивності переважно середній (але також є невисокий і підвищений).

Література

1. Андреева Г.М. Социальная психология.-М.: Аспект Пресс, 1996.-241 с.

2. Бодалёв А.А. "Личность и общение. - М.: Просвещение, 1983.-271 с.

3. Божович Л. И. "Личность и её формирование в детском возрасте". - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.

4. "Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков" под редакцией Эльконина Д.Б., Драгуновой Т.В. - М.: Просвещение, 1967. - 372 с.

5. Григорьева Т.Г. "Основы конструктивного общения. Практикум.- Новосибирск: изд-во Новосибирского университета, 1997. - 140 с.

6. Добрович А.Б. "Воспитателю о психологии и психогигиене общения", М.: Просвещение , 1967. - 260 с.

7. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учебное пособие. Ростов на Дону: Издательство "Феникс ", 1997 . - 544 с.

8. Казнова Г.В. Взаимосвязь общественно-полезной деятельности и общения подростков //Вопросы психологии. 1983, №3. - С. 40-45

9. Киршева А. А., Рябчикова А. А. Психодиагностика личности.- М.: Гелікон, 1995. - 198 с.

10. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Характер, коммуникабелъность. Популярное пособие для родителей и педагогов. - Ярославль: Академия развития, 1996. - 208 с.

11. Кон И.С. Психология ранней юности - М.: Просвещение, 1980. - 213 с.

12. Кон И. С. Психология старшеклассника: Пособие для учителя - М.: Просвещение, 1980. - 180 с.

13. Лисина М.И. Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. - М.: Педагогика, 1978. - 317 с.

14. Малевин К.О. Мир детства // Подросток, №2 - М, 1982. - С. 12-13

15. Моргун В.Ф., Тітов І.Г. Основи психологічної діагностики.навч.посіб.-К.:Вид.дім «Слово»,2009. - с.185

16. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников, М.: Педагогика, 1984. - 194 с.

17. Немов Р.С. Психология. Книга 1: Основы общей психологии. - М.: Просвещение, 1994.- 606 с.

18. Підліток: як йому допомогти / упорядник Т. Гончаренко.- К.: Ред.. загальнопед. Газ., 2004. - 120 с.

19. Поварницына Л.А. Психологический анализ трудностей общения, М.:Педагогика, 1987. - 274 с.

20. Психология современного подростка под редакцией Д.И.Фельдштейна - М.: Педагогика, 1987. - 289 с.

21. Рабочая книга школьного психолога под редакцией Дубровиной И.В., М.: Международная педагогическая академия, 1995. - 196 с.

22. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты.- Самара: изд. Дом "БАХРАХ-М", 2001. - 672 с.

23. Степанов В. Г. Психология трудных школьников. - М.: Академия, 1997. - 207 с.

24. Учителям и родителям о психологии подростка под редакцией Араканова Т.Г. - М.: Высшая школа, 1990. - 198 с.

25. Фельдштейн Д.И. Психологические аспекты изучения современного подростка.// Вопросы психологии. - М., 1985, №1

26. Фельдштейн Д.И. Психологические проблемы общественно-полезной деятельности как условие формирования личности подростка.// Вопросы психологии. - М. 1980, №4

27. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту под редакцией Дубровиной И.В. - М.: Педагогика,1987. - 276 с.

28. Фридман Л.М., Калугина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 152 с.

29. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития. - М.: Интерпракс, 1995. - 211 с.

30. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте .// Вопросы психологии. - М., 1971, №4

Размещено на Allbest.ru