Психологічний аналіз копінг-поведінки студентів

Досліджуючи статеві відмінності в стилі подолання стресу, Н.Ендлер і Д.Паркер дійшли висновку, що у жінок молодого віку стиль подолання депресії емоційніший і більш орієнтований на уникнення. Проте і чоловіки, і жінки з явно вираженою депресивною симптоматикою більш схильні до емоційного стилю подолання стресу, чим люди з менш вираженою депресією (Endler N.S., Parker J.D., 1990).

За даними Н.К'юпера із співавторами, дистанціювання, самоізоляція розглядаються як неефективні стратегії поведінки, сприяючі виникненню депресії. Встановлено також, що при боротьбі із стресогенними подіями вразливі люди використовують неадекватні стратегії, переважно самоізоляцію (Kuiper N., 1989).

Т.А. Вілле досліджував поведінкові копінг-стратегії, які включають дії, сприяючі або не сприяючі вживанню психоактивних речовин. Поведінка, направлена на уникнення контактів з людьми, що вживають наркотики, полегшує протистояння соціальному тиску і зменшує вірогідність наркотизації. Пошук соціальної підтримки у осіб, що не вживають наркотики, сприяє припиненню наркотизації. Поведінка ж, направлена на реалізацію поведінкової стратегії "пошук задоволення", пошук підтримки у наркоманів, сприяє посиленню наркотизації (Wills Т.А., 1985).

Інтерес дослідників до проблеми подолання стресу привів до того, що за останні 15 років збільшилося число робіт, автори яких намагалися не тільки вивчити, але й виміряти копінг-поведінку, створюючи для цієї мети спеціальні анкети.

Автори опитувальників найчастіше виходили з потреби досліджувати:

окремі, конкретні ситуативні копінг-стратегії;

стратегії, розділені за основними сферами психічної діяльності (когнітивні, емоційні, поведінкові);

базисні стратегії копінг-поведінки, що включають когнітивні, поведінкові і емоційні варіанти реагування на стрес і об'єднані з окремих ситуативно-специфічних копінг-стратегій за принципом активності-пасивності подолання стресу;

окремі ситуативно-специфічні копінг-стратегії і базисні копінг-стратегії, для чого в опитувальників включалися шкали, націлені на вивчення тих і інших типів стратегій.

У 1978 році Л. Перлін і К. Шулер вперше використовували метод інтерв'ю для вимірювання копінг-поведінки дорослих випробовуваних. Вони виділили три копінг-стилі, відповідні основним сферам психічної діяльності: поведінкові відповіді, які змінюють ситуацію; відповіді, які змінюють значення або оцінку ситуації; відповіді, націлені на контроль негативних відчуттів (Pearlin L.I., Schooler С, 1978).

Р. Лазарус і С. Фолькман створили опитний лист "Способи копінгу" (1980), що складається з 118 пунктів, який в подальшому в різних модифікаціях став одним з найбільш популярних інструментів вимірювання копінг-поведінки. Методика визначає 8 видів ситуативно-специфічних копінг-стратегії: конфронтація, самоконтроль, пошук соціальної підтримки, відхід-уникнення, планове вирішення проблем, позитивна переоцінка, прийняття відповідальності (Lazarus R.S., Folkman S., 1980).

У подальші роки були розроблені різні варіанти опитувальників для вивчення копінг-поведінки. А. Біллінгс і Р. Моос створили опитувальника, за допомогою якого виділили три види копінгу: націлений на оцінку; націлений на проблему; націлений на емоції (Billings A.G., Moos R.H., 1984). Е. Хейм запропонував методику дослідження особливостей копінг-поведінки, диференційованих по основних сферах психічної діяльності, в якій виділялося більше 25 ситуативно-специфічних копінг-стратегій. Ці стратегії були розділені на три групи: більш адаптивні, менш адаптивні і такі, що мають невизначений вплив на адаптацію (Heim E., 1988).

У 1989 році була створена шкала копінг-поведінки, в якій виділяються дві форми копінг-поведінки: характерологічну і ситуативну (Carver C.S., Sheier M.F., 1989).

У 1990 році з'явився багатовимірний опитувальник, що визначає 3 види копінгу: орієнтований на завдання; орієнтований на емоції; орієнтований на уникнення. (EndlerN.S., Parker J.D., 1990).

Дж. Амірхан на основі факторного аналізу різноманітних копінг-відповідей на стрес розробив "Індикатор копінг-стратегій". Він виділив 3 групи копінг-стратегій: вирішення проблем, пошуку соціальної підтримки і уникнення (Amirkhan J., 1990).

"Індикатор копінг-стратегій" можна вважати одним із найбільш вдалих інструментів дослідження базисних стратегій поведінки людини. Ідея цього опитувальника полягає в тому, що всі поведінкові стратегії, які формуються у людини в процесі життя, можна підрозділити на три великі групи:

Стратегія вирішення проблем - це активна поведінкова стратегія, при якій людина прагне використовувати всі наявні особистісні ресурси для пошуку можливих способів ефективного вирішення проблеми.

Стратегія пошуку соціальної підтримки - це активна поведінкова стратегія, при якій людина для ефективного вирішення проблеми звертається за допомогою і підтримкою до навколишнього середовища: сім'ї, друзів, значущих інших.

Стратегія уникнення - це поведінкова стратегія, при якій людина прагне уникнути контакту з оточуючою дійсністю, піти від вирішення проблем.

Людина може використовувати пасивні способи уникнення, наприклад, відхід у хворобу або вживання алкоголю, наркотиків, може зовсім "піти від вирішення проблем", використавши активний спосіб уникнення - суїцид.

Стратегія уникнення - одна з провідних поведінкових стратегій при формуванні дезадаптивної, псевдоподолальної поведінки. Вона направлена на подолання або зниження дистресу людиною, яка перебуває на нижчому рівні розвитку. Використання цієї стратегії зумовлене недостатністю розвитку особистісно-середовищнихкопінг-ресурсів і навиків активного вирішення проблем. Проте вона може носити адекватний або неадекватний характер залежно від конкретної стресової ситуації, віку і стану ресурсної системи особистості (Сирота Н.А., Ялтонський В.М., 1996).

Найбільш ефективним є використання всіх трьох поведінкових стратегій, залежно від ситуації. В деяких випадках людина може самостійно справитися з виниклими труднощами, в інших їй потрібна підтримка оточуючих, у третіх вона просто може уникнути зіткнення з проблемною ситуацією, наперед подумавши про її негативні наслідки.

Розділ 2. Емпіричне дослідження копінгу як вміння подолати стрес

2.1 Опис методики дослідження та характеристика вибірки

Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 - юнаки і 16 - дівчата. Дослідження проводилось на базі описаної методики "Копінг-поведінка в стресових ситуаціях (С. Норман, Д.Ф. Ендлер, Д.А. Джеймс, М.И. Паркер; адаптований варіант Т.А. Крюкової)". Мета дослідження - встановити розподіл у зазначеній групі особливостей подолання стресових ситуацій.

Шкали: копінг-поведінки- рішення задачі, емоції, уникнення, відвернення, соціальне відвернення.

Адаптований варіант копінг-стресової поведінки включає перелік заданих реакцій на стресові ситуації і націлений на визначення домінуючих копінг-стресових поведінкових стратегій.

Інструкція для проведення дослідження.

Нижче наводяться можливі реакції людини на різні важкі ситуації, що засмучують або стресові. Вкажіть, як часто ви поводитеся так само у важкій стресовій ситуації і поставте відповідну цифру в бланку відповідей.

Ніколи | Рідко | Іноді | Найчастіше | Дуже часто

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Тестовий матеріал.

Типи поведінки і реакцій в стресових ситуаціях:

1. Прагну ретельно розподілити свій час.

2. Зосереджуюся на проблемі і думаю, як її можна вирішити.

3. Думаю про щось хороше, що було в моєму житті.

4. Прагну бути на людях.

5. Виню себе за нерішучість.

6. Роблю те, що вважаю самим відповідним в даній ситуації.

7. Занурююся в свій біль і страждання.

8. Виню себе за те, що опинився в даній ситуації.

9. Ходжу по магазинах, нічого не купуючи.

10. Думаю про те, що для мене найголовніше.

11. Прагну більше спати.

12. Балую себе улюбленою їжею.

13. Переживаю, що не можу справитися з ситуацією.

14. Відчуваю нервову напругу.

15. Згадую, як я вирішував аналогічні проблеми раніше.

16. Говорю собі, що це відбувається не зі мною.

17. Виню себе за дуже емоційне ставлення до ситуації.

18. Іду абикуди перекусити або пообідати.

19. Відчуваю емоційний шок.

20. Купую собі яку-небудь річ.

21. Визначаю курс дій і дотримуюся його.

22. Звинувачую себе за те, що не знаю, як поступити.

23. Іду на вечірку.

24. Прагну вникнути в ситуацію.

25. Застигаю, «заморожуюся» і не знаю, що робити.

26. Негайно вживаю заходам, щоб виправити ситуацію.

27. Обдумую те, що трапилося або своє ставлення до того, що трапився.

28. Жалію, що не можу змінити того, що трапилося, або своє ставлення до того, що трапилося.

29. Іду в гості до друга.

30. Турбуюся про те, що я робитиму

31. Провожу час з дорогою людиною.

32. Йду на прогулянку.

33. Говорю собі, що це ніколи не трапиться знову.

34. Зосереджуюся на своїх загальних недоліках.

35. Розмовляю з тим, чию пораду я особливо ціную.

36. Аналізую проблему, перш ніж реагувати на неї.

37. Дзвоню другові.

38. Відчуваю роздратування.

39. Вирішую, що тепер найважливіше робити.

40. Дивлюся кінофільм.

41. Контролюю ситуацію.

42. Докладаю додаткові зусилля, щоб все зробити.

43. Розробляю декілька різних рішень проблеми.

44. Беру відпустку або відгул, віддаляюся від ситуації.

45. Відіграюся на інших.

46. Використовую ситуацію, щоб довести, що я можу зробити це.

47. Прагну зібратися, щоб вийти переможцем з ситуації.

48. Дивлюся телевізор.

Обробка і інтерпретація результатів тесту.При обробці результатів підсумовуються бали, поставлені випробовуваними з урахуванням приведеного нижче ключа.

Для копінгу, орієнтованого на рішення задачі, підсумовуються наступні 16 пунктів: 1, 2, 6, 10, 15, 24, 26, 27, 36, 39, 41, 42, 43, 46, 47.

Для копінгу, орієнтованого на емоції, підсумовуються наступні 16 пунктів: 5, 7, 8, 13, 14, 16, 17, 19, 22, 25, 28, 30, 33, 34, 38, 45.

Для копінгу, орієнтованого на уникнення, підсумовуються наступні 16 пунктів: 3, 6, 9, 11, 12, 18, 20, 23, 29, 31, 32, 35, 37, 40, 44, 48.

Можна підрахувати субшкалу відвернення з 8 пунктів, що відносяться до уникнення: 9, 11, 12, 18, 20, 40, 44, 48.

Субшкала соціального відвернення може бути підрахована з наступних 5 пунктів, що відносяться до уникнення: 4, 29, 31, 35, 37. (Зверніть увагу, що пункти уникнення 3, 23 і 32 не використовуються в субшкалах відвернення і соціального відвернення).

2.2 Аналіз результатів дослідження

Результати дослідження у зазначеній групі розподілилися наступним чином (див. табл.)

Таблиця 1.Результати дослідження копінг-поведінки в стресових ситуаціях.

№ п/п. | Ім'я | Стать | Кількість балів

Копінг, орієнтований на рішення задачі | Копінг, орієнтований на емоції | Копінг, орієнтований на уникнення | Субшкала відвернення | Субшкала соціального відвернення

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

1 | Анатолій К. | чол. | 10 | 14 | 15 | 8 | 4

2 | Андрій С. | чол. | 10 | 13 | 5 | 5 | 1

3 | Богдан Л. | чол. | 1 | 12 | 1 | 4 | 4

4 | Борис Ф. | чол. | 2 | 6 | 13 | 7 | 2

5 | Валентин Г. | чол. | 1 | 8 | 2 | 6 | 5

6 | Валерій З. | чол. | 11 | 7 | 7 | 7 | 2

7 | Володимир Б. | чол. | 11 | 15 | 13 | 6 | 2

8 | Геннадій С. | чол. | 12 | 6 | 3 | 5 | 2

9 | Євгеній Ц. | чол. | 11 | 14 | 5 | 6 | 5

10 | Ігор Н. | чол. | 6 | 10 | 11 | 7 | 3

11 | Ілля Д. | чол. | 6 | 9 | 8 | 3 | 3

12 | Максим У. | чол. | 11 | 12 | 12 | 5 | 5

13 | Микита Т. | чол. | 15 | 4 | 4 | 6 | 1

14 | Руслан Ш. | чол. | 6 | 10 | 14 | 6 | 4

15 | Анастасія Ш. | жін. | 10 | 8 | 3 | 6 | 4

16 | Анжела З. | жін. | 5 | 3 | 16 | 6 | 4

17 | Валентина Р. | жін. | 14 | 15 | 2 | 6 | 3

18 | Валерія П. | жін. | 5 | 9 | 6 | 7 | 4

19 | Іванна Б. | жін. | 10 | 13 | 11 | 4 | 3

20 | Лариса Т. | жін. | 6 | 10 | 5 | 2 | 4

21 | Леся К. | жін. | 14 | 7 | 5 | 7 | 3

22 | Людмила П. | жін. | 8 | 10 | 7 | 2 | 1

23 | Марина О. | жін. | 12 | 6 | 4 | 5 | 5

24 | Мирослава В. | жін. | 15 | 15 | 2 | 7 | 2

25 | Настасія Г. | жін. | 12 | 15 | 12 | 2 | 3

26 | Оксана Д. | жін. | 9 | 16 | 16 | 6 | 2

27 | Олена К. | жін. | 11 | 15 | 9 | 8 | 3

28 | Соломія Х. | жін. | 16 | 15 | 3 | 4 | 1

29 | Софія В. | жін. | 8 | 11 | 16 | 8 | 2

30 | Христина М. | жін. | 16 | 3 | 10 | 5 | 4

Таблиця 2. Кількісний розподіл вибірки копінг-поведінки в стресових ситуаціях.

Показник | Копінг, орієнтований на рішення задачі | Копінг, орієнтований на емоції | Копінг, орієнтований на уникнення | Субшкала відвернення | Субшкала соціального відвернення

Кількість осіб | 9 | 21 | 8 | 22 | 16 | 14 | 3 | 27 | 11 | 19

% | 30 | 70 | 26,7 | 73,3 | 53,3 | 46,7 | 10 | 90 | 36,7 | 63,3

Юнаки | 6 | 8 | 4 | 10 | 7 | 7 | 1 | 13 | 6 | 8

% | 42,9 | 57,1 | 28,6 | 71,4 | 50,0 | 50,0 | 7,1 | 92,9 | 42,9 | 57,1

Дівчата | 3 | 13 | 4 | 12 | 9 | 7 | 2 | 14 | 5 | 11

% | 18,8 | 81,3 | 25,0 | 75,0 | 56,3 | 43,8 | 12,5 | 87,5 | 31,3 | 68,8

За результатами дослідження можна зробити наступні висновки:

схильних до копінгу, орієнтованого на рішення задачі більшість досліджуваних (з умовою, що відповіді були правдивими) - 21 учасник (70 %). Серед них юнаки становлять 8 осіб (57,1 %), а дівчатка - 13 осіб (81,3);

схильних до копінгу, орієнтованого на емоції 22 учасники дослідження (73,3 %). З більш емоційними є дівчатка - 12 осіб з 16 (75 %). Серед юнаків цей показник теж високий - 10 осіб, або 71,4%;

схильних до копінгу, орієнтованого на уникнення 14 осіб (46,7 %). За цим показником переважають юнаки - 7 осіб, або 50 %. Дівчат також 7 (43,8 %), але у вибірці дівчата складають більшість;

за субшкалою відвернення позитивний результат спостерігається у 27 осіб (90 %). Юнаків серед них 13, або 92, 9 %. Дівчаток - 14, або 87,5 %;

за субшкалою соціального відвернення позитивний результат у 19 (63,3 %) учасників дослідження. Юнаків серед них 8, або 57,1 %. Дівчаток - 11, або 68,8 %.

Висновок

Отже, копінг-поведінка визначається так: копінг- це "безперервно змінні когнітивні і поведінкові спроби справитися із специфічними зовнішніми і/або внутрішніми вимогами, які оцінюються як надмірні або такі, що перевищують ресурси людини". Автори підкреслюють, що копінг- це процес, який весь час змінюється, оскільки особа і середовище утворюють нерозривний, динамічний взаємозв'язок і роблять один на одного взаємний вплив.

Як показано Лазарусом, стверджується, що стрес - це дискомфорт, що відчувається, коли відсутня рівновага між індивідуальним сприйняттям запитів середовища і ресурсів, доступних для взаємодії з цими запитами. Саме індивід оцінює ситуацію як стресову чи ні. За Лазарусом і Фолкманом, індивіди оцінюють для себе величину потенційного стресора, зіставляючи запити середовища з власною оцінкою ресурсів, якими вони володіють, щоб справитися з цими самими запитами.

Роботи, присвячені вивченню феномена копінг-поведінки, з'являються в зарубіжній психології з другої половини XX століття. У роботі німецьких авторів використовується термін "bewaltigung" (подолання). Вітчизняні дослідники поняття "Копінг-поведінка" інтерпретують як опанувальну поведінку або психологічне подолання. Копінг-поведінка має на увазі індивідуальний спосіб справляння людини із скрутною ситуацією відповідно до її значущості в її житті і з особистісно-середовищними ресурсами, які багато в чому визначають поведінку людини.

До копінг-ресурсів, що допомагають справитися із стресогенними ситуаціями відносяться: ресурси особистості (Я-концепція; інтернальний локус контролю; ресурси когнітивної сфери; афіляція; емпатія; позиція людини по відношенню до життя, смерті, любові, віри; духовність; ціннісна мотиваційна структура особистості) і ресурси соціального середовища (оточення, в якому живе людина, а також її уміння находити, приймати і подавати соціальну підтримку).

Проблемі подолання стресу присвячено безліч досліджень. Серед них найбільш популярні роботи, що вивчають механізм дії копінг-стратегій (поведінкових стратегій), їх зв'язок з копінг-ресурсами (особистісними ресурсами) та іншими психологічними характеристиками. У цих роботах визначаються стилі поведінки подолання, вивчається його вплив на процеси адаптації, самопочуття людей. Великий інтерес викликають вікові і статеві відмінності копінг-поведінки.

Встановлено, що психічне і фізичне самопочуття залежить від вибору копінг-стратегій у момент зіткнення з психотравмуючою ситуацією. Використання активних поведінкових стратегій подолання і відносно низька сприйнятливість до стресових ситуацій сприяють поліпшенню самопочуття. А до його погіршення і наростання негативної симптоматики приводять уникнення проблем і застосування пасивних стратегій, направлених не на вирішення проблеми, а на зменшення емоційної напруги.

У використанні копінг-стратегій існує певна вікова динаміка. Із збільшенням віку підвищується вірогідність використання активних поведінкових стратегій вирішення проблем.

Дослідження стратегій подолання стресу, використовуваних студентами, показало, що емоційно-орієнтовані поведінкові стратегії служать безпосередньому емоційному вирішенню, зняттю негативних відчуттів, а стратегії, орієнтовані на проблему, направлені на зміну реальної ситуації. Крім того, було встановлено, що люди з високою тривожністю частіше використовують емоційні копінг-стратегії (уникнення, звинувачення і т.п.), які пов'язані із зниженням самооцінки, погіршенням адаптації до захворювань, а високий рівень психологічної зрілості людей, відчуття власної значущості, висока самооцінка обумовлюють використання когнітивних копінг-стратегій.

Результатами емпіричного дослідження підтверджено гіпотезу про те, що стратегії подолання стресу є індивідуальними.

Список використаної літератури

1. Александрова Л.А. К концепции жизнестойкости в психологии // http://hpsy.ru.

2. Андреева Г.М. Психология социального познания. М., 2000.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 1999.

4. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. -1994. - №1. - С. 3-19.

5. Анцыферова Л.И. Психология повседневности: жизненный мир личности и "техники" ее бытия // Психологический журнал. - 1993. - №2. - С. 3-16.

6. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс // Психологический журнал. - 1996. - №4. - С. 64-74.

7. Вассерман Л.Л., Ерышев О.Ф. и др. Психологическая диагностика индекса жизненного стиля: Пособие для врачей и психологов. -СПб., 1999.

8. Вишневский В.А. Клинические особенности депрессивного развития личности / Журн. неврологии и психиатрии. - 1989. - № 12. - С. 73-78.

9. Волкова Н.В. Copingstrategies как условие формирования идентичности // Мир психологии. - 2004. - №2. - С. 119-124.

10. Дементий Л.И. К проблеме диагностики социального контекста и стратегий копинг-поведения // Журнал прикладной психологии. - 2004. - №3.

11.Карвасарский Б.Д., Абабков Б.А., Васильева А.В. и др. Копинг-поведение у больных неврозами и его динамика под влиянием психотерапии. -СПб., 1999.

12.Каррье Р., Фельдман Д. Как справиться с потерей работы. - М., 1995.

13.Келли Дж. Психология личности: теория личностных конструктов. -СПб, 2000.

14. Лакин Г.Ф. Биометрия: Учебное пособие для университетов и педагогических институтов. - М.: Высш. шк., 1973. - 343 с.

15. Лакосина Н.Д., Трунова-М.М. Неврозы, невротическое развитие и психопатии: клиника и лечение. - М., 1994. - 192.

16. Леонтьев Д.А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова. Вып. 1 / Под ред. Б.С.Братуся, Д.А.Леонтьева. - М.: Смысл, 2002. - С. 56-65.

17. Магун В.С. Стратегииадаптациирабочих на рынке труда // Социологическиеисследования. - 1993. - №9. - С. 73-83.

18. Маклаков А.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях // Психологический журнал. -2001. - Т. 22. - № 1. - С. 16-24.

19. Нартова-Бочавер С.К. "Copingbehavior" в системе понятий психологии личности // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. - № 5. - С. 20-30.

20. Пельцман Л. Стрессовыесостояния у людей, потерявшихработу // Психологический журнал. -1992. - №1. - С. 126-130.

21. Прайс Р. Ситуации риска // Психология социальных ситуаций. Хрестоматия. / Сост. и общая редакция Н.В. Гришиной; СПб.: Питер. - 2001. - С. 354-363.

22. Прохоров А.О. Саморегуляция психических состояний: феноменология, механизмы, закономерности. - М.: ПЕР СЭ. 2005. - 352 с.

23. Сергиенко Е.А. Когнитивная репрезентация в раннем онтогенезе человека // Ментальная презентация: динамика и структура. М.: Ин-тпсихологии РАН, 1998. - С. 135-162.

24. Сибгатуллина И.Ф., Апакова Л.В., Зайцева Л.Д. Особенности копинг-поведения в реализации интеллектуальной деятельности субъектами высшей школы // Прикладная психология. - 2002. - №5-6. – С. 105.

25.Соколова Г.Н. Социальные издержки безработицы и пути их снижения // Социологические исследования №9, 1995, с. 65-68

26.Феофанов К.А. Ценностно-нормативный аспект безработицы в России // Социологические исследования. - 1995. - №9. - С. 69-73.

27.Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности. - М., 1987.

28.Хекхаузен Х. Личностные и ситуационные подходы к объяснению поведения // Психология социальных ситуаций. Хрестоматия. / Сост. и общая редакция Н.В. Гришиной. -СПб.: Питер, 2001. - С. 58-91.

Размещено на Allbest