Отримані у попередніх дослідах дані про переважання оптимістичного стилю поведінкових реакцій у студентів різних спеціальностей спонукали нас розпочати дослідження ступеню прояву загальної емоційності вивчаємого контингенту.

На рис.3.6 представлені результати тестування за методикою "Визначення загальної емоційності". Виявилось, що найбільш емоційними є студенти соціально-гуманітарного факультету (10 балів). Трохи нижчими виявились показники ступеню загальної емоційності у студентів історичного факультету, показники яких дорівнювали 9 балів. Студенти біолого-екологічного факультету мали середній ступінь емоційності (8 балів). Найнижчі показники загальної емоційності виявились у студентів фізичного факультету (6 балів).

Відомо,що у різних людей прояв емоцій виявляється по-різному, в зв'язку з чим говорять про таку особистісну характеристику як експресивність. Чим більш людина проявляє свої емоції за допомогою міміки, жестів, голосу,рухових реакцій - тим більш у неї виражена експресивність. Відсутність зовнішніх проявів емоцій не говорить про відсутність емоцій; людина може ховати свої переживання, загоняти їх вглиб, що може стати причиною довгої психічної напруги, яке негативно впливає на стан здоров'я.

Рис.3.6 Ступінь прояву загальної емоційності у студентів третього курсу різних факультетів.

Різняться люди і по емоційній збудливості; деякі емоційно реагують на найбільш слабкі подразники, інші - тільки на дуже сильні. Емоції володіють здібностями заразливості. Це означає, що одна людина може невільно передавати свій настрій, переживання іншим людям, які спілкуються з нею. Внаслідок цього може виникнути як загальне весілля так і нудьга, або навіть паніка. Формування емоцій здійснюється в процесі вибору соціальної сфери своєї самореалізації.

Разом з цим, емоційна поведінка людини значною мірою визначається типом її характеру. Згідно класифікації французьких вчених існує вісім типів характеру: нервічний, холерічний, сангвінічний, флегматичний, палкий, безтурботний, вразливий, меланхолічний.

Це спонукало нас провести дослідження по розподілу типів характеру серед студентів різних спеціальностей.

При зіставленні цих типів характерів можна побачити, що холерик (ЗАК) як би отримав до себе у пару нервічного (ЗнАК), сангвінік (нЗАК) - безтурботного (нВнАК), флегматик (нЗАД) - палкого (ЗАД), меланхолік (нЗнАД) - вразливого (ЗнАД).

Серед досліджуваного контингенту студентів були зареєстровані сім типів характеру: палкий, вразливий, сангвінічний, нервічний, холерічний, флегматичний, меланхолічний. Такого типу характеру, як безтурботний виявлено не було (рис 3.7).

Згідно рис.3.8, на якому відображені відповідні характеристики емоційності, студенти природничих та гуманітарних спеціальностей відрізняються певними особливостями. Так, збудливість емоційності в більшій мірі притаманна соціологам та історикам. Цей показник дорівнює у них по 4 бали. Емоційна збудливість у біологів та фізиків дорівнює 3 балам. Ці дані підтверджують попередні наші висновки про більш вищий ступінь прояву загальної емоційності у студентів гуманітарних спеціальностей.

Найбільш висока інтенсивність емоційності у біологів 6 балів, друге місце по цьому показнику займають соціологи 5 балів, третє історики 4 бали, найнижчою інтенсивність емоційності виявилась у студентів фізичного факультету 3 бали.

Відносно довгості емоційності картина була наступною. Найбільшим цей показник виявився у біологів та істориків 5 балів. У фізиків та соціологів цей показник був на відмітці 4 бали.

Найбільшою негативністю емоційності відрізнялися студенти історичного факультету 5 балів, фізики і соціологи досягли відмітки 4 бали відносно ступеня прояву цього показника. Найменше значення негативної емоційності було виражене у студентів біолого-екологічного факультету 3 бали.

Отримані дані свідчать про те, що вивчення тільки загальної емоційності студентів різних факультетів недостатнє, бо загальна емоційність є сукупністю певних характеристик, які мають окреме проявлення. З цієї точки зору загальна емоційність соціологів має в своїй основі більшу інтенсивність, у істориків визначається довгістю та негативністю емоцій. Загальна емоційність біологів пов'язана насамперед, із інтенсивністю, і крім того із довгістю. Невеликий показник загальної емоційності у фізиків у порівнянні із студентами інших факультетів, є проявом досить низьких показників у них збудливості та інтенсивності емоцій.

Рис.3.8 Характеристики емоційності

Рис.3.7 Розподіл типів характеру студентів різних спеціальностей.

Позначення типів характеру:

1. Палкий

2. Вразливий

3. Сангвінічний

4. Невротичний

5. Холеричний

6. Флегматичний

7. Меланхолічний

Порівняльний аналіз розподілу типів характеру у студентів різних спеціальностей показав наступне. Всі вказані сім типів характеру були зареєстровані у біологів і соціологів у такій послідовності: палкий-25% у біологів, соціологів-20%; вразливий-21% у біологів, 29% у соціологів; сангвіничний-10% у студентів біолого-екологічного факультету, 15% у студентів соціально-гуманітарного; нервічний-15% у біологів, 12% у соціологів; холеричний-11% у біологів, 6% у соціологів; флегматичний-9% у біологів, 11% у соціологів; меланхолічний-9% у студентів біолого-екологічного факультету, 7% у студентів соціально-гуманітарного факультету. Причому флегматичний тип характеру був притаманний лише студентам біолого-екологічного та соціально-гуманітарного факультету.

Видно, що серед біологів перше місце посідає палкий характер, друге-вразливий, третє - нервічний. У соціологів перше місце займає вразливий, друге-палкий, третє-сангвінічний тип характеру.

Серед істориків було зареєстровано шість типів характеру. Розподіл типів характеру був схожий із соціологами, але певний відсоток належав також студентам із холеричним типом характеру на відміну від соціологів.

Своєрідний розподіл типів характеру належав фізикам. Серед них значний відсоток (88%) мали палкий тип характеру, всього 12% належало вразливому типу характеру. Інших типів характеру серед студентів фізичного факультету зареєстровано не було.

Найменший відсоток серед усіх типів характеру належав холеричному у соціологів та меланхолічному у студентів соціально-гуманітарного та історичного факультетів.

Таким чином студентам природничих спеціальностей більш притаманний палкий тип характеру, в той час, як студенти гуманітарних спеціальностей мають в більшій мірі вразливий тип характеру. Це може бути проявом різного менталітету, з одного боку, а з іншого-наявністю різних об'єктів дослідження: "людина-природа" у біологів та фізиків, "людина-людина" у соціологів та істориків. І якщо палкий тип характеру допомагає біологам і фізикам поглиблено вивчати явища природи, то вразливий характер соціологів та істориків сприяє вмінню проникнутись до людей співчуттям, пізнати їх думки, вболівання, бачити історичну картину взаємовідносин людей минулих століть.

Висновки