Подружні конфлікти

Ще один типовий варіант -- обох чоловіків, і той і інший, прагнуть бути лідером, і жоден не хоче поступитися іншому. Це може виявлятися явно, відкрито, а може приймати і приховані форми, коли на поверхні відносин цієї проблеми неначе немає, а фактично кожний з подружжя прагне узяти верх. Наприклад, в сім'ї йде постійна відкрита боротьба за лідерство з невеликою перевагою у бік дружини. На цьому грунті може бути гострий відкритий конфлікт, який посилюється неспівпаданням представлень подружжя про розподіл ролей в побутовій сфері. Або ж такий варіант: в сім'ї йде неявна боротьба за лідерство, кожний чоловік тягне в свою сторону, виникає прихований конфлікт на цьому грунті; положення може ще і ускладнюватися серйозною розбіжністю в ієрархії сімейних цінностей і в розподілі ролей.

Можливий також варіант, коли один з подружжя має сильну тенденцію до домінування, а інший налаштований на встановлення рівноправних відносин; при цьому поведінка останнього розвивається як «боротьба за незалежність». Наприклад, постійного лідера в сім'ї немає; їм прагне бути чоловік, причому діє дуже жорстко, у приказному порядку, нерідко використовуючи шантаж («якщо не кинеш палити -- розлучуся»); дружина активно протестує проти цього -- «я доросла людина, сама знаю, що добре, що погано»; проте сварки між ними йдуть з дрібних, поверхневих приводів, тобто конфлікт тут прихований. Може бути ролевих розузгоджень у них і ні, але, цілком можливо, є розбіжності в ієрархії цінностей (у тому числі і сімейних).

Нарешті ще один, не так вже частий, але все таки існуючий варіант-лідер знаходиться зовні сім'ї. Звичайно при цьому ним є свекруха або теща; в таких випадках чоловік, мати якого грає роль лідера, приймає це положення, тоді як його партнер веде приховану або явну боротьбу за самостійне рішення подружніх проблем. Ілюстрацією може служити такий приклад: Подружжя живе з матір'ю дружини, в наявності її явне домінування, вона втручається в всі їх внутрішні справи; при цьому дружина вимагає, «щоб всі питання вирішувати разом з матір'ю». Чоловік опирається такому положенню, йде відкрита боротьба за лідерство між ним і тещею, має місце відкритий конфлікт із цього приводу. Цей варіант частіше за все зустрічається в сім'ях у дуже молодого подружжя -- 19 -- 21 рік.

Як вже наголошувалося вище, для формування власної сім'ї людині необхідно психологічно відділитися від своїх батьків, досягти певного рівня психологічної зрілості. В даному випадку має місце саме психологічна неготовність до браку, незрілість подружжя, яка і визначає їх надмірну (для досягнення задовільної подружньої адаптації) прихильність до своїх батьків (звичайно до матері).

З всього сказаного можна зробити висновок, що проблема лідерства в сім'ї є однією з найгостріших проблем перших літ подружнього життя. Проте немало конфліктів виникає також на грунті різних представлень подружжя, про сімейні ролі і цінності сім'ї. Потрібно помітити, що для сучасної молодої сім'ї характерний розузгодження уявлень про подружні ролі не тільки і не стільки в господарсько-побутовій сфері, скільки в області міжособових відносин. Нерідко претензії одного або обох подружжя полягають в невідповідності партнера бажаному ідеальному образу чоловіка або дружини. Так, наприклад, дружина може вважати, що чоловік, надає їй недостатньо уваги, не уміє вчасно її підтримати, не цінує її старанності і досягнень на терені домашнього господарства, що в цілому його манери залишають бажати кращого. А він, у свою чергу ухиляється від обговорення цієї проблеми, просто не розуміючи, що від нього потрібен.

У зв'язку з питанням про перевагу тип сім'ї і відповідну структуру влади, якому віддається, особливий інтерес представляють погляди майбутніх мужів і дружин щодо професійної кар'єри жінки. Як правило, якщо жінка бере активну участь в професійній діяльності, вона користується і великими правами в рішенні основних сімейних проблем. Питання про те, в якому ступені жінка повинна присвятити себе сім'ї або ж роботі, часто є предметом суперечок між подружжям. Мабуть, думки із цього приводу повинні бути злагоджений ще до весілля. Нині поширена думка, що заміжня жінка повинна працювати, але не в збиток інтересам сім'ї (так вважає 46% наречених і 61% наречених). При цьому в 52% випадків установки майбутнього подружжя розходяться: наприклад, в 41 % пара дівчини орієнтовані на професійну діяльність більшою мірою, чим це хотілося б нареченим.

Розбіжності в розподілі господарських ролей теж нерідкі, вони можуть робити істотний вплив на характер відносин, що складаються, між майбутнім подружжям, т. до., у свою чергу, можуть йти врозріз з формованими у партнерів установками і очікуваннями з приводу сімейного життя. Неспівпадання установок може викликати серйозні конфлікти, особливо на початковому етапі сумісного життя. Можна розглянути установки в тих сферах сімейного життя, де частіше за все зустрічаються розбіжності між подружжям. Перш за все у зв'язку з зміною положення жінки в суспільстві, необхідністю поєднання нею виробничих і сімейних ролей збільшується значущість справедливого розподілу домашніх обов'язків між подружжям. Сім'ї, в яких прийнята эгалитарная модель розподілу господарсько-побутових обов'язків і установки чоловіка і дружини в цьому відношенні співпадають, відрізняються більшою стабільністю.

В багатьох сім'ях в перший рік після висновку браку народжується дитина. Його народження змінює ролі подружжя: їм доводиться пристосовуватися до нового способу життя, до збільшених психічних і фізичних навантажень, обмеженням загального дозвілля і т. д. Якщо всі ці і інші задачі доводиться вирішувати швидко, а до них ще додаються невирішені проблеми з раніше колишніх етапів розвитку сім'ї, то сама ситуація, що вимагає швидкої зміни сімейних відносин, стає сильним стресовим чинником.

Вказаний сімейний конфлікт ілюструє одну з типових схем кризи молодої сім'ї. Побутові труднощі, розбіжності з найближчими родичами, незадоволеність інтимними відносинами і т. п. окремо можуть бути прийнятий, але їх сукупність перевищує можливості подружжя чинити опір стресу.

Зараз вже можна вважати встановленим той факт, що дошлюбна вагітність є чинником «високого ризику» з погляду успішності майбутнього браку, і перш за все в тих випадках, коли подружжя дуже молоде. Скорочується необхідний період залицяння і підготовки до весілля, молоді люди виявляються психологічно не готові до браку. Крім того, вони часто економічно неспроможні і потребують підтримці батьків або вимушені переривати навчання.

Слід вказати, що схожі кризи в деякій частині молодих сімей як би заплановані. За даними вже згаданих опитів, 21% майбутніх молодожонів і 19,6% молодих подружжя серед мотивів, що спонукали їх укласти брак, вказали на вагітність. Очевидно, що дошлюбна вагітність не є безумовною причиною майбутньої сімейної кризи. Частіше за все вона тільки підштовхує до юридичного підтвердження постійного інтимного і психологічного зв'язку. Але вона може підштовхнути до цього і ті пари, які недостатньо підготовлені до ухвалення сімейних прав і обов'язків. Психологічно самою проблемною стає ситуація вагітності після короткочасного знайомства.

Несприятливі тенденції розвитку подружніх відносин і їх передумови в якихось випадках руйнують сім'ю, в інших сприяють великій диференціації батьківських і материнських обов'язків.

До народження дитини обидва чоловіки мають схожу нагоду працювати, вчитися, спілкуватися з близькими і друзями. Після народження дитини навіть дуже допомагаючий батько і далі працює, зустрічається з друзями, а дружина якийсь час в основному піклується тільки про дитину. Крім того, народження дитини як би пропонує молодим батькам нові можливості спілкування і співпраці і звужує ті, що вже були. Ось це створює передумови як для сприятливого, так і для несприятливого розвитку сім'ї. Реалізація цих передумов залежить від багатьох чинників, серед яких особливо впливовим стає наявний досвід спілкування подружжя. Якщо вони навчилися враховувати інтереси один одного, розуміти відчуття, спільно вирішували виникаючі перед сім'єю задачі, то народження дитини частіше за все укріплює сімейні зв'язки. Подружжя і далі ділиться своїми переживаннями і таким чином розширює інтереси один одного, повідомляють один іншому емоційну і ділову інформацію про досить різні сфери діяльності. У такому разі розділення ролей подружжя не слабшає, а усилює спільність сім'ї.

Узагальнюючи описані тенденції, можна виділити деякі більш загальні моменти. Найважливіший з них -- це позитивне відношення молодого подружжя один до одного. Багато хто з них цікавиться відчуттями один одного, розуміє, що є перспектива удосконалювати свої відносини. На цьому сприятливому фоні навіть значні розбіжності звичайно виявляються тільки в якійсь одній сфері життєдіяльності сім'ї, зачіпають тільки одну з її функцій. Тому молодожони, які конфліктують, наприклад, через побут, можуть бути задоволений загальним дозвіллям, інтимними відносинами і т. д.

1.7 Методи дозволу подружніх конфліктів

Вирішення конфлікту - процес знаходження взаємоприйнятного рішення проблеми, що має особисту значущість для учасників. Дозвіл може бути повним і неповним. Дозвіл повний відбувається при усуненні причин, предмету конфлікту і конфліктної ситуації. Дозвіл неповний - коли усуваються не всі причини конфлікту або конфліктні ситуації. У такому разі неповний дозвіл може бути етапом на шляху до його повного дозволу Мариновская И. Д., Цветков, В. Л. Гришин А. А. Конфликтология. Учебное пособие. - М.:

Фит. 2001 .

Прагнення до пошуку способів дозволу подружніх конфліктів пов'язано не тільки з перевагою, яку надають багато людей мирному, безконфліктному дозволу виникаючих у відносинах між ними проблем, що виражено у відомій приказці: «Поганий мир краще за доброй сварку». Воно має цілком об'єктивні підстави в самій природі людських взаємостосунків. Річ у тому, що психодинаміка цих взаємостосунків не тільки підштовхує людей до конфліктів. Навпаки, в їх розвитку існують і протилежні тенденції, що допомагають перейти від конфлікту до співпраці. Якщо подружжя правильно визначить ці тенденції і зможе утілити їх в практиці своїх взаємодій один з одним, то стане можливим перетворити конфлікт на співпрацю, а зіткнення в світ. Більш того, виникне можливість уникнення конфліктів, їх запобігання Громова О. Н. Конфликтология. Курс лекций. - М.: Тандем, 2001..

Технологія дозволу подружніх конфліктів вельми різноманітна, вона включає декілька взаємозв'язаних дій, що становлять в своїй сукупності певні стандарти поведінки, що дозволяють уникати конфліктів і уміло дозволяти останні, коли вони виникають Еникеева Д. Несчастливый брак. - М.: «РИПОЛ КЛАССИК», 1998.-224с..

Поза сумнівом, першою дією, що створює передумову вирішення конфлікту, є уміння визначити, в чому укладені істинні причини конфлікту. Необхідно мати на увазі, що істинна причина конфлікту досить часто ховається однією або обома конфліктуючими сторонами. Задача відшукання істинної причини конфлікту не відноситься до числа простих. Вона вимагає доброго знання психології чоловіка. Якщо причина конфлікту визначена вірно, то стає більш ясною і зрозумілою конфліктна ситуація, а отже, у такому разі легше визначити найприйнятніші способи вирішення конфлікту.

Аналіз виникаючої, а ще краще - тільки назріваючій конфліктній ситуації дає можливість не тільки своєчасно і успішно направити подружній конфлікт в конструктивне русло, але і знайти способи уникнути його, попередити його виникнення Авсиевич М.Т., Мельник Л.И. Супружеские конфликты и пути их преодоления. - М.: Материал в помощь лектору, 1988.-22с..

Один з надійних способів запобігання подружній, як і будь-яких міжособових конфліктів, - уміння особи дотримувати принципи «соціальної дистанції» у взаємостосунках з людьми. Соціальна дистанція виражає ступінь соціально-психологічної сумісності, близькості або віддаленості людей, яка сприяє легкості і трудності їх взаємодії і яка, якщо її правильно вибрати і дотримуватися, здатна запобігти конфліктам, які можуть спалахнути, коли люди дуже близькі один до одного, але можуть виникнути і в тих випадках, коли вони надмірно далекі один одному. Тому у взаємостосунках з чоловіком (дружиною) необхідно прагнути того, щоб межа психологічного зближення ніколи не була досягнута, щоб залишилася можливість руху, залишився простір, в якому ще можна зближуватися. Громова О. Н. Конфликтология. Курс лекций. - М.: Тандем, 2001.

Другим, не менше важливим методом запобігання подружніх конфліктів в молодих сім'ях є проходження «правилу різноманітності». Чим більше взаємної зацікавленості подружжя, чим різноманітніше їх інтереси і ніж більше збігу цих інтересів, тим значніше ресурс співпраці, тим менше можливостей для виникнення конфліктного протистояння. Якщо ж інтереси, що зв'язують подружжя, дуже вузькі і обмежені (наприклад, тільки сексуальний або тільки фінансовий), то база можливих конфліктів між цими людьми істотно розширяється. Тому одним з важливих способів запобігання подружніх конфліктів є правило, згідно якому у взаємодіях чоловіка і дружини необхідно не зводити один на одному світло клином, завжди бути особою, що зберігає до певної міри свою психологічну незалежність навіть від улюбленої людини. А для цього потрібно весь час коректувати відносини, виводити їх з тупиків, направляти енергію конфліктів на особове зростання обох, а не на взаємні звинувачення і розлучення. Громова О. Н. Конфликтология. Курс лекций. - М.: Тандем, 2001.

Звичайно, легко сказати «направляти енергію конфліктів на особове зростання обох», але дуже важко це зробити. До числа способів, використовуючи які можна добитися успіху на цьому нелегкому шляху, відносяться ухилення від конфлікту. Д. Карнеги переконаний, що в світі існує один спосіб взяти верх в суперечці - це відхилитися від нього Дейл Карнеги. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. МЦ «Потенциал», «Полиграфия», 1989. - 94 с.. В браках відхід від конфліктної ситуації особливо бажаний і продуктивний, оскільки тут гармонійні відносини з партнером куди більш значущі, ніж перемога в конфлікті з ним.

Третім способом, який може стати в нагоді для перетворення енергії конфлікту, що нагромаджується, в енергію співпраці, є правило «згладжування»: «сглаживатель» прагне не випустити назовні ознаки конфлікту і погасити прагнення до конфліктного протистояння у іншої людини.

Згідно Дейлу Корнеги, важливим способом, за допомогою якого можна запобігати або згладжувати конфліктні ситуації, є уміння давати що співробітничає з даною людиною людям можливість відчути себе «своєю людиною». Такі відносини відрізняється психологічною близькістю, взаємною авторитетністю партнерів, позитивною емоційною забарвленою. Воно володіє найбільшим потенціалом значущості, осознаваемости, тривалості свого існування, приносить найбільше задоволення партнерам. Таким чином якнайповніші задовольняється потреба людини бути значущим для інших.

В своїх порадах, як викликати до себе прихильність людей, Д. Карнеги пропонує давати людям можливість відчути їх значність. Ми частіше всього прагнемо викликати до себе прихильність інших, демонструючи перед ними свої достоїнства - начитаність, доброту, чуйність і т.п. тоді як більш короткий і ефективний шлях до безконфліктної співпраці з іншою людиною - надати йому можливість для прояву його особистої значущості Дейл Карнеги. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. МЦ «Потенциал», «Полиграфия», 1989. - 94 с.. Метод звернення до значущості іншого і всемірної підтримки його значущості є дуже важливим компонентом в стратегії запобігання подружніх конфліктів.

В запобіганні подружніх конфліктів здатний виконати важливу конструктивну роль метод соціальної демонстрації, що виключається. Пригадаємо, як часто конфлікти виникають через те, що один з партнерів щосили прагне демонстрації своїх достоїнств, успіху, інтелекту, сили і т.п., викликаючи тим самим роздратування і агресивність іншого, підштовхуючи його до конфліктної протидії. Чим частіше і активніше за дружину виключають соціальну демонстрацію, тим менше виникає приводів для конфліктів Громова О. Н. Конфликтология. Курс лекций. - М.: Тандем, 2001..

На основі узагальнення різних способів запобігання міжособових, у тому числі подружніх конфліктів, можна сформулювати декілька правил безконфліктного спілкування. Перше з них свідчить: Не «вживайте конфликтогенов». Нагадаємо, що конфликтогенами називаються слова, дії або бездіяльності, здатні привести до конфлікту. Якщо ми на конфликтоген на нашу адресу прагнемо відповісти більш сильним конфликтогеном, то конфлікт стає неминучим Немов Р. С. Психология: В 3-х кн. Кн. 2, 3 - М.: Просвещение, Владос, 1995..

Тому друге правило безконфліктної взаємодії звучить так: Не «відповідайте конфликтогеном на конфликтоген». Щоб пригадати одне з цих правил або обидва їх, потрібно поставити себе на місце контрагента, відчути відчуття, бажання, зрозуміти думку співбесідника. Цей процес називається эмпатией. Тому третє правило безконфліктного спілкування свідчить: «Проявляйте эмпатию до співбесідника». У взаємодії людей один з одним існує явище, протилежне конфликтогену. Це - доброзичливі посылы на адресу співбесідника. До їх числа відноситься все, що піднімає настрій людині: дружня усмішка, увага, інтерес до особи, поважне відношення, співчуття і т.п.

Тому четверте правило безконфліктного спілкування зводиться до наступного: «Робіть якомога більше доброзичливих посылов». Кожний з нас потребує позитивних емоціях, тому чоловік, що одаровує свою половину доброзичливими посылами, здатний запобігти конфлікту, навіть якщо для такого виникають деякі передумови.

Розглянемо принципи дозволу конфліктів:

А. Відділення людей від проблеми

Розмежуйте взаємостосунки з опонентом від проблеми.

Поставте себе на його місце.

Не йдіть на поводі своїх побоювань.

Показуйте готовність розібратися з проблемою.

Будьте тверді по відношенню до проблем і м'які до людей.

B. Пропонуйте взаємовигідні варіанти

He шукайте єдина відповідь.

Відділіть пошук варіантів від їх оцінки.

Розширюйте круг варіантів.

Шукайте взаємну вигоду.

З'ясовуйте, що вважає за краще інша сторона.

З. Увага інтересам, а не позиціям

Питайте «чому?» і «чому ні?».

Фіксуйте базові інтереси і їх множину.

Шукайте загальні інтереси.

Пояснюйте життєвість ваших інтересів.

Визнавайте їх інтереси частиною проблеми.

D. Використовуйте об'єктивні критерії

Будьте відкриті для доводів іншої сторони.

Не піддайтеся тиску тільки принципу.

По кожній частині проблеми - об'єктивні критерії.

Використовуйте справедливі критерії.

Використовуйте декілька критеріїв Мариновская И. Д., Цветков, В. Л. Гришин А. А. Конфликтология. Учебное пособие. - М.:

Фит. 2001. .

Вирішення конфлікту може проходити шляхом компромісу, співпраці і шляхом зовнішньої дії. Розглянемо етапи вирішення конфлікту цими способами.

А. Вирішення конфлікту шляхом компромісу

Переклад конфлікту з емоційного рівня на інтелектуальний;

Необхідно выравнить позиції між опонентами;

Усунути суперечність, а не обмежуватися примиренням сторін;

Підготовка блоку різних варіантів взаємних поступок;

Добровільна відмова суб'єктів конфлікту від частини об'єкту в користь; свого опонента з метою заволодіти іншою частиною об'єкту.

B. Вирішення конфлікту шляхом співпраці

Для суб'єктів конфлікту їх інтереси дуже важливі і компроміс для них неприйнятний;

Переклад конфлікту з емоційного рівня на інтелектуальний;

Необхідно выравнить позиції між опонентами;

Усунути суперечність, а не обмежуватися примиренням сторін;

Доброзичливе відношення суб'єктів конфлікту один до одного, взаємна пошана і готовність вислухати;

Висновок «довгострокової угоди».

З. Вирішення конфлікту шляхом зовнішньої дії

Ліквідовувати об'єкт конфлікту;

Усунути можливість вступу до контакту суб'єктів конфлікту;

Замінити об'єкт конфлікту;

Привернути до вирішення конфлікту третейських суддів Мариновская И. Д., Цветков, В. Л. Гришин А. А. Конфликтология. Учебное пособие. - М.: Фит. 2001.

Розроблено багато методик по нормалізації подружніх взаємостосунків, попередженню переростання спірних ситуацій в конфлікти (В. Владін, Д. Капустін, І. Дорно, А. Егидес, В. Льовковіч, Ю. Рюріков). Більшість з них зводиться до наступного:

Поважати себе, а тим більше іншого. Пам'ятати, що він (вона) найближчий для тебе людина.

Прагнути не копити помилки, образи і «гріхи», а відразу реагувати на них. Це виключить накопичення негативних емоцій.

Виключити сексуальні докори, оскільки вони не забуваються.

Не робити зауважень один одному у присутності інших (друзів, знайомих, гостей і т.д.).

Не перебільшувати власні здібності і достоїнства, не рахувати себе завжди і у всьому правим.

Більше довіряти і зводити до мінімуму ревнощі.

Бути уважним, уміти слухати і чути чоловіка.

Не опускатися, піклуватися про свою фізичну привабливість, працювати над своїми недоліками.

Ніколи не узагальнювати навіть явні недоліки чоловіка, вести розмову тільки про конкретну поведінку в конкретній ситуації.

Відноситися до захоплень чоловіка з цікавістю і пошаною. В сімейному житті іноді краще не знати правду, ніж в що б то ні стало намагатися встановити істину. Прагнути знаходити час для того, щоб хоча б іноді відпочити один від одного. Це допомагає зняти емоційно-психологічну перенасиченість спілкуванням.

Конструктивність дозволу подружніх конфліктів, як ніяких інших, залежить в першу чергу від уміння подружжя розуміти, прощати і поступатися Еникеева Д. Несчастливый брак. - М.: «РИПОЛ КЛАССИК», 1998.-224с..

Одна з умов завершення конфлікту люблячого подружжя -- не добиватися перемоги. Перемогу за рахунок поразки улюбленої людини важко назвати досягненням. Важливо поважати іншого незалежно від того, яка вина лежить на ньому. Потрібно бути здатним чесно запитати у самого себе (і головне, чесно відповісти собі), що ж тебе насправді хвилює. При аргументуванні своєї позиції прагнути не проявляти недоречний максималізм і категоричність. Краще самим придти до взаєморозуміння і не втягувати в свої конфлікти інших -- батьків, друзів, сусідів і знайомих. Тільки від самого подружжя залежить благополуччя сім'ї.

Висновки

Аналізуючи теоретичну частину, можна знайти, що:

1. Стабільна благополучна сім'я може функціонувати тільки при певній підготовці молодих людей до сумісного сімейного життя.

3. Доведено, що сімей без конфліктів практично не буває, в особливості це відноситься до молодих сімей.

4. Конфлікт в молодій сім'ї відбувається через наявність у молодят подружжя уявлень про сімейне життя, в чомусь що суперечать один одному.

Таким чином, конфлікт - обопільний негативний психічний стан двох або більш людей, що характеризується ворожістю, відчуженістю, негативізмом у відносинах, викликане несумісністю їх поглядів, інтересів або потреб Семейно-бытовая культура. - Минск, 1987.-106с..

Подружні конфлікти можуть носити конструктивний і деструктивний характер. Конструктивно вирішувані конфлікти властиві всім подружнім союзам. Більш того, вони є необхідною складовою подружніх відносин.

Деструктивні конфлікти проходять не безслідно, і завдають подружжю психологічної травми. Тому дії учасників подружнього конфлікту повинні бути направлений на зміну характеру конфлікту з деструктивної в конструктивний.

Одним із способів врегулювання подружніх конфліктів є психологічне консультування, єство якого полягає у виробленні рекомендацій по зміні негативних психологічних чинників, що утрудняють життя подружжя і що викликають конфлікти.

2. Емпіричне дослідження причин виникнення подружніх конфліктів

2.1 Мета, задачі, гіпотези і методи дослідження

Мета роботи - вивчення причин конфліктів в молодих сім'ях.

Задачею є дослідження основних причин конфліктів в молодих сім'ях:

а) виявити за допомогою тесту чи «Розумієте ви один одного?» рівень взаєморозуміння між подружжям.

б) визначити рівень конфліктності кожного з досліджуваних;

в) досліджувати подружні пари на задоволеність браком;

г) вивчити способи дозволу конфліктних ситуацій у досліджуваних пар.

Гіпотези:

Недолік взаєморозуміння є однією з причин сімейних конфліктів.

Недостатня обізнаність один про один приводить до сімейних конфліктів.

Різні погляди і стереотипи поведінки є важливими у виникненні конфліктів, а також уявлення подружжя про значущість в сімейному житті сексуальних відносин, моральної і емоційної підтримки і т.д.

Методи:

Тест чи «Розумієте ви один одного?»

Тест на рівень конфліктності (Чи «конфліктна ви особа?»)

Тест чи «Задоволені ви браком?»

Тест Томаса

Тест «Задоволеність відносинами в парі»

1. Чи знайомі ваші близькі друзі з ___?

1. так

2. ні

2. Як вам здається, чи подобається ___ вашим близьким друзям?

1. так ___ їм подобається

2. ймовірно ___ їм подобається

3. навряд чи ___ їм подобається

4. ні ___ їм не подобається

3. Чи знайомі ваші батьки з ___?

1. так

2. ні

4. Як ви думаєте, чи подобається ___ вашим батькам?

1. так ___ їм подобається

2. ймовірно ___ їм подобається

3. навряд чи ___ їм подобається

4. ні ___ їм не подобається

5. Чи буває вам скучно удвох з ___?

1. не буває практично ніколи

2. буває, але дуже рідко

3. бывыает, і досить часто

4. буває практично завжди

6. (*)Чи можна сказати, що ви завжди були згодні один з одним в

оцінці більшості ваших друзів?

1. ні

2. швидше ні, ніж так

3. швидше так, ніж ні

4. так

7. Чи хочеться вам іноді відпочити від ___, побути якийсь час в

самотності?

1. ні, ніколи

2. так, але дуже рідко

3. так, але тільки періодично

4. так, дуже часто

8. Як часто, на ваш погляд, ви з ___ проводьте разом власний час

ходіть в театр, в кіно, на виставки, гуляєте, їздите за місто і т.д.?

1. часто

2. досить часто

3. досить рідко

4. рідко

9. Як ви вважаєте, чи добрим партнером по розвагах є ___?

1. дуже добрим

2. достатньо добрим

3. досить поганим

4. поганим

10. (*)Коли у вас буває неприємність, поганий настрій і т.д.

чи стає вам легше від спілкування з ___?

1. рідко стає легшим

2. іноді стає легшим

3. часто стає легшим

4. стає легшим практично завжди

11. Чи бували у вас серйозні конфлікти, тривалі сварки

1. було 1 разів

2. 2 рази

3. 3 рази і більш

12. (*)Чи трапляється, що ___ різко розмовляє з вами?

1. завжди

2. це часто

3. це рідкісно

4. ніколи

13. Чи вважаєте ви себе дружною парою?

1. так

2. швидше так, ніж ні

3. швидше ні, ніж так

4. ні

14. (*)Чи трапляється, що ви різко розмовляєте з ___?

1. завжди

2. часто

3. рідко

4. ніколи

15. Чи часто у вас з'являється бажання розлучитися з ___?

1. ніколи

2. дуже рідко

3. іноді

4. часто

16. (*)Якщо ваші погляди з ___по якому-небудь мотиву розходяться, чи завжди ви намагаєтеся переконати ___, що ви маєте рацію?

1. намагаюся завжди

2. часто

3. рідко

4. ніколи не намагаюся переконати

17. (*)Якщо ваші погляди з якого-небудь приводу не співпадають з поглядами ___, то чи завжди ___ прагне довести вам свою правоту?

1. намагається завжди

2. часто

3. рідко

4. ніколи

18. Як ви думаєте, чи можна вас з ___ назвати близькими людьми?

1. так

2. швидше так, ніж ні

3. швидше ні, ніж так

4. ні

19. (*)Чи часто ви сваритеся з ___?

1. дуже часто

2. іноді

3. рідко

4. ніколи

20. Чи часто ви, звертаючись один до одного, використовуєте смішні прізвиська (наприклад, «Винни-пух» і т.п.)?

1. майже завжди

2. іноді

3. рідко

4. ніколи

21. Чи часто ви прагнете розсмішити один одного?

1. майже завжди

2. іноді

3. рідко

4. ніколи

22. Як, по вашому, хто з вас двох більше дорожить відносинами, ви або

___?

1. ми дорожимо відносинами в рівному ступені

2. ___ дорожить відносинами більше, ніж я

3. я дорожу більше, ніж ___

4. важко сказати

23. Як ви вважаєте, чи достатньо часу ви проводите вмісите з ___?

1. так

2. швидше так, ніж ні

3. швидше ні, ніж так

4. ні

24. (*)Чи часто ваші погляди по різних проблемах не співпадають з поглядами ___?

1. майже завжди

2. іноді

3. рідко

4. ніколи

25. (*)Чи часто ви з ___ розважаєтеся окремо?

1. майже завжди

2. часто

3. рідко

4. практично ніколи

Обробка результатів:

Підрахунок балів здійснюється по трьох показниках. Бали приписуються таким чином.

Варіанти відповідей на питання без знака (*) оцінюються в порядку зростання балів: за перший варіант - 1 бал, за другою - 2, за третій - 3, за четвертий - 4 бали.

Варіанти відповідей на питання із знаком (*)оцінюються в порядку убування балів: за перший варіант - 4 бали, за другою - 3, за третій - 2 за четвертий - 1 бал.

Перше і третє питання не оцінюються, але якщо в цих питаннях даний негативний варіант відповіді, то немає необхідності відповідати на другій і четвертий питання (вони пропускаються).

Далі обчислюються три показники.

1. Безпосередній показник задоволеності відносинами (показник «Ун»). В нього входять ті питання, в яких відповідаючий безпосередньо оцінює задоволеність відносинами з ___.

Ун = (сума балів на питання 11, 13, 15, 18, 22) : 5.

Висновок: чим менше середньоарифметичний бал, тим вище безпосередня задоволеність відносинами з ___.

2. Непрямий показник задоволеності відносинами (показник «Ук»). В нього входять такі питання, відповіді на які дають непряму оцінку задоволеності відносинами (наприклад відсутність сварок і т.п.).

Ук = (сума балів на питання 5, 7, 9, 10, 19) : 5.

Висновок: чим менше середньоарифметичний бал, тим вище непряма задоволеність відносинами з ___.

3. Показник «позитивності», загальної сприятливості відносин в парі (показник «П»). В нього входять питання, що оцінюють непряму задоволеність відносинами, і питання визначальні відносини до різних явищ навколишнього світу.

П = (сума балів на питання 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14 16, 17, 19, 20,21,23, 24, 25) : 18 або розділити на 17 або 16 залежно від того, чи були дані відповіді на 2-й і 4-й питання чи ні.

Висновок: чим менше середньоарифметичний бал, тим вище загальна сприятливість (позитивність) відносин.

Тест-опитувальник задоволеності браком

1. Коли люди живуть так близько, як це відбувається в сімейному житті, вони неминуче втрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини.

а) вірно;

б) не упевнений;

в) невірно.

2. Ваші подружні відносини приносять Вам:

а) швидше турбота і страждання;

б) утрудняю відповісти;

в) швидше радість і задоволення.

3. Родичі і друзі оцінюють Ваш брак:

а) як що вдався;

б) щось середнє;

в) як невдалий.

4. Якби Ви могли, то:

а) Ви б багато що змінили в характері Вашого чоловіка (Вашої дружини);

б) важко сказати;

в) Ви б не стали нічого міняти.

5. Одна з проблем сучасного браку в тому, що все «приїдається», у тому числі і сексуальні відносини:

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

6. Коли ви порівнюєте Ваше сімейне життя з сімейним життям Ваших друзів і знайомих, Вам здається:

а) що Ви нещасніше інших;

б) важко сказати;

в) що Ви щасливіше інших.

7. Життя без сім'ї, близької людини -- дуже дорога ціна за повну самостійність.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

8. Ви вважаєте, що без Вас життя Вашого чоловіка (Вашої дружини) бьыа б неповноцінної.

а) так, вважаю;

б) важко сказати;

в) ні, не вважаю.

9. Більшість людей в якійсь мірі одурюється в своїх очікуваннях щодо браку.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

10. Тільки безліч різних обставин заважає подумати Вам про розлучення.

а) вірно;

б) не можу сказати;

в) невірно.

11. Якби повернувся час, коли Ви одружувалися, то Вашим чоловіком (дружиною) міг би стати:

а) хто завгодно, тільки не теперішній чоловік (дружина);

б) важко сказати;

в) можливо, що саме теперішній чоловік (дружина).

12. Ви гордитеся, що така людина, як Ваш чоловік (дружина) -- поряд з Вами.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно

13. На жаль, недоліки Вашого чоловіка (подружжя) часто переважують його достоїнства.

а) вірно;

б) утрудняю сказати;

в) невірно.

14. Основні перешкоди для щасливого подружнього життя криються:

а) швидше за все в характері Вашого чоловіка (подружжя);

б) важко сказати;

в) швидше у Вас самих.

15. Відчуття, з якими Ви одружувалися:

а) посилилися;

б) важко сказати;

в) слабшали.

16. Брак притупляє творчі можливості людини.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

17. Можна сказати, що Ваш чоловік (дружина) володіє такими достоїнствами які компенсують його недоліки.

а) згоден;

б) щось середнє;

в) незгодний.

18. На жаль, у Вашому браку не все йде благополучно з емоційною підтримкою один одного.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

19. Вам здається, що Ваш чоловік (дружина) часто робить дурощі, говорить невлад, недоречно жартує.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

20. Життя в сім'ї, як Вам здається, не залежить від Вашої волі.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

21. Ваші сімейні відносини не внесли в життя того порядку і організованості, яких Ви чекали.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

22. Не мають рації ті, хто вважає, що саме в сім'ї людина менше всього може розраховувати на пошану.

а) згоден;

б) важко сказати;

в) незгодний.

23. Як правило, суспільство Вашого чоловіка (подружжя) приносить Вам задоволення.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

24. По правді сказати, у Вашому подружньому житті немає і не було жодного світлого моменту.

а) вірно;

б) важко сказати;

в) невірно.

Ключ

1в, 2в, За, 4в, 5в, 6в, 7а, 8а, 9в, 10в, 11в, 12а, 13в, 14в, 15а, 16в, 17а, 18в, 19в, 20в, 21в, 22а, 23а, 24в.

Порядок підрахунку: якщо вибраний випробовуваними варіант відповіді (а, би або в) співпадає з приведеними в ключі, то начисля ется 2 бала; якщо проміжний (6) -- то 1 бал; за відповідь, не співпадаючу з приведеними, -- 0 балів. Далі підраховується сумарний бал по всіх відповідях. Можливий діапазон тестового бала 0--48 балів. Високий бал говорить про задоволеності браком.

Норми

Відмінності між середніми для тих, що розлучаються і благополучних достовірні по критерію Стьюдента (/ = 10,835) на рівні значущості 0,01.

Довірчі інтервали з коефіцієнтом 0,95 для середніх сумарних балів рівні:

для тих, що розлучаються (20.76; 23.36)

для «благополучних» (30.92; 33.34).

По критерію Фішера можна вважати рівною дисперсії обох вибірок суровнем значущості 0,05.

Для практичного використовування норм тесту ОУБ зручно узяти цілочисельні значення середніх і дисперсій з їх довірчих інтервалів.

Вважатимемо, що х(н)= 32, а х(р)= 22 при цьому їх середні квадратичні відхилення рівні 8.

Тоді, враховуючи нормальність отриманих розподілів, можна побудувати зручну таблицю для проведення експрес-діагностики випробовуваного по його сумарному балу.

Вся вісь сумарних балів тесту розбивається на сім категорій:

0-16 балів - абсолютно неблагополучні

17-22 бали - неблагополучні

23-26 балів - швидше неблагополучні

27-28 балів - перехідні

29-32 бали - швидше благополучні

33-38 балів - благополучні

39-48 балів - абсолютно благополучні.

Размещено на Allbest.ru