Психологічні особливості характеру взаємодії студентів з електронними ресурсами

Відзначимо, що процес об'єктивування потреб у вигляді мотивів носить індивідуальний характер і залежить від обставин життя конкретного суб'єкта. Наприклад, потреба у спілкуванні може реалізовуватися в одних людей у вигляді мотивації співпраці, альтруїзму, в інших - у вигляді зверхньої, репресивної позиції по відношенню до інших. Мотиви ієрархічно розміщені між собою. Одні з них є основними, ведучими, інші - другорядними. Характер цієї ієрархічної системи також індивідуальний; він визначає людину як особистість. Мотивація направляє і регулює діяльність, пов'язує результати певних дій з потребами особистості .

Психологічне поняття мотивації описує два рівні спонук: глибинний і ситуативний. Глибинний рівень мотивації - це стійкі, генералізовані установки особистості. Вони реалізуються у різних конкретних формах залежно від особливостей ситуації. Рівень конкретних, опредмечених спонук називається ситуативною мотивацією. Відмінність двох рівнів мотивації полягає не тільки у їх змістовній спрямованості, але й у ступені усвідомленості, вербалізованості мотивів. Як правило, ситуативна мотивація більш усвідомлена і вербалізована. Тому для дослідження рівня ситуативної мотивації взагалі і в мережі зокрема можуть застосовуватися вербальні методи дослідження мотивації: бесіди, опитувальники, інтерв'ю. Тоді як для вивчення глибинної мотивації використовуються головним чином непрямі, проектні методи . електронний користувач афіліація комунікація

Оскільки мотивація грає важливу роль у побудові і функціонуванні будь-якої діяльності, її вивчення представляє постійний інтерес. Сказане відноситься повною мірою і до діяльності людини в Internet.

Нагадаємо, що одним із істотних аспектів прояву мотивації є спрямованість інтересів людини. Індикатором властивих користувачам Internet інтересів може служити характер тих телеконференцій, на які підписуються користувачі.

Тематика телеконференцій надзвичайно різноманітна; участь у них часто порівнюють з входженням в клуби по інтересах. У залежності від того, який мотив спонукає діяльність користувача, його інтереси в області підписки на телеконференції розповсюджуються на програмістів або економістів (при діловій мотивації), користувачів, які цікавляться вільними обговореннями (інтерес до особистісних аспектів комунікації) або іншими видами телеконференцій. Тому аналіз змісту діяльності в Internet є важливим показником мотивації.

При вивченні проблеми мотивації користувача представляє інтерес результат діяльності - те, що дає (або не дає) робота в Internet для розвитку особистості людини і її спілкування з іншими людьми. Це питання відноситься до оцінки психологічних наслідків роботи в Internet в області особистісного розвитку і міжособистісної комунікації. Процес оцінювання суб'єктом прямих і побічних результатів його діяльності як користувача впливає на мотиваційну регуляцію. Критерієм цього оцінювання є ступінь відповідності результатів діяльності потребам самої людини, тобто зіставлення бажаного і досягнутого. Ці оцінки поширюються на наслідки, які діяльність в мережі надає людині: розвиває його можливості, дає нові навички, або, навпаки, не дає можливості для самореалізації і саморозвитку.

Як наголошувалося раніше, російські психологи О. Арестова, Л. Бабанін та О. Войскунський проводили лонгітюдне дослідження мотивації з 1992 року. Серед інших, важливим результатом цієї роботи стала попередня класифікація мотивів користувача Internet, які перераховані далі. В основі цієї класифікації лежить уявлення про комплексний характер діяльності людини в мережі і полімотивованості цієї діяльності [АБВ].

Перший мотив діяльності в Internet - діловий. Для більшості користувачів робота в Internet є складовою частиною професійної діяльності, направленої на досягнення конкретної мети, тобто результату. Це може бути пошук конкретної інформації, контакти і взаємодія з певною людиною, організація роботи якого-небудь підрозділу тощо. Орієнтація на конкретний діловий результат і служить індикатором наявності ділової мотивації.

Наступний мотив - пізнавальний. Він пов'язаний з отриманням нових знань, він може мати різні характеристики залежно від спрямованості пізнавального інтересу користувача. Предметом пізнавального відношення в комп'ютерних мережах можуть бути нові сервісні можливості, різна гіпертекстова інформація, нові люди, ідеї і думки, візуальні і слухові образи.

Мотив спілкування (комунікативний мотив) характеризується пошуком нових знайомств, людей близьких за інтересами для обміну думками, отримання нового кола друзів і однодумців. Він пов'язаний із природною для людини потребою в обміні знаннями, думками, емоціями з собі подібними.

Також дослідниками був визначений корпоративний мотив (мотив співпраці). Більшість видів діяльності людини носить соціальний характер як за своїм змістом, так і за структурою. Це означає, що діяльність припускає розділення функцій між людьми, співпрацю між ними, обмін результатами діяльності, сумісне вирішення проблем в ході роботи. Значна частина людей працює в умовах спільної діяльності. Орієнтація користувачів на співпрацю (а не просто на спілкування) з іншими при роботі в Internet служить індикатором корпоративної мотивації.

В основі мотиву самоствердження лежать глибинні психологічні явища - самооцінка особистості, рівень домагань, мотивація досягнення. Діяльність людини часто носить характер досягнень, при цьому людині доводиться доводити собі й іншим власну здатність, цінність. Самоствердження може здійснюватися у різних видах діяльності залежно від типу особистісних цінностей суб'єкта. Наряду з іншими даний мотив часто відносять до базових мотиваційних утворень людини.

Мотив рекреації та ігровий мотив виділяється, виходячи з того, що гра і рекреація займають важливе місце в житті будь-якої людини. Крім відновлення функціонального стану працездатності, гра і рекреація є способом оволодіння новим видом діяльності, тренуванням і перевіркою своїх можливостей, змаганням. В Internet кожен користувач може знайти той вид гри, який йому найбільш близький і цікавий.

Мотив афіліації є вираженням соціальної суті діяльності й особистості людини. Він виявляється в потребі кожної людини належати до певної групи, приймати її цінності і слідувати їм, займати власне місце в структурі групи.

Як і в реальному житті, мотив самореалізації і розвитку особистості в мережі також є одним з основних. Значна частина користувачів усвідомлює вплив роботи в Internet на власну особистість і діяльність поза мережею. Цей вплив стосується розвитку пізнавальних можливостей, ігрової діяльності, особливостей спілкування, формування інтересів особистості. Усвідомлене прагнення до реалізації і розвитку власних можливостей (пізнавальних, комунікативних) і формує мотив розвитку особистості при роботі в Internet. Даний мотив має виражений творчій компонент. Робота в Internet дає людині можливість проявити свої творчі здібності (створення нових програмних продуктів, висловів в телеконференціях, web-сторінок тощо). Це дозволяє людині реалізовувати свій творчій потенціал, дає можливість отримати оцінку своєї творчості з боку значущих і компетентних експертів.

О. Арестова, Л. Бабанін та О. Войскунський відзначили як мотиви відносяться між собою і з оцінками користувачами впливу діяльності в мережі на реальне життя. Так, виділяється 91% респондентів як користувачі з діловою мотивацією роботи в Internet.

Наявність пізнавального мотиву відзначають 81% респондентів, що говорить про пізнавальну спрямованість в діяльності користувачів Internet. Пізнавальна активність користувачів може бути направлена на різні аспекти мережевої комунікації. Можна виділити ділову, професійну пізнавальну спрямованість, а також пізнавальну активність, пов'язану з міжособистісною комунікацією неділового, вільного, особистого характеру.

Подальший аналіз внутрішніх кореляцій між відповідями на питання про мотиви діяльності користувача показав, що мова йде про мотивацію, складну по своїй психологічній будові. Мотивація співпраці, що виявляється як прагнення допомогти іншим користувачам часто є способом збільшення власного авторитету, досягнення визнання компетентності і майстерності. Це підтверджується поєднанням даного мотиву з мотивом афіліації, що виражається у відчутті причетності до інтелектуальної і інформаційної еліти сучасного суспільства. У респондентів, що відзначають наявність мотиву співпраці, присутній і мотив самоствердження. Можна припустити, що мотивація співпраці пов'язана з особливою формою мотиву самоствердження. По професійній належності в групі відносно багато програмістів та працівників мережі.

Користувачі, що відзначають наявність мотивації самореалізації (52% респондентів), розглядають Internet як спосіб прояву і розвитку власних інтелектуальних і творчих можливостей. Респонденти з мотивацією самореалізації відзначають наявність в своїй роботі мотиву афіліації, мотиву самоствердження і комунікативного мотиву. Певно, можна говорити про єдиний комплекс соціально орієнтованих мотивів, до складу якого входять мотиви, пов'язані з різними аспектами ділового і міжособистісного спілкування. Серед них - мотив співпраці, мотив афіліації, мотив самореалізації, мотив самоствердження і комунікативний мотив. Для респондентів з мотивом самореалізації характерна наступна думка про наслідки роботи в Internet. Вони вважають, що робота в Internet має елемент гри й імпровізації, сприяє розвитку особистості, сприяє життєвому успіху, супроводжується відчуттям включеності в глобальний інформаційний процес.

Наявність рекреаційного мотиву відзначає 39% респондентів. Основна сфера їх інтересів - телеконференції по темах хобі і гумор, а також нетематичні телеконференції. Разом з рекреацією наголошується наявність мотивів самореалізації, афіліації, самоствердження, пізнавальний і комунікативний мотиви.

Мотивація афіліації (41% респондентів) виявляється в прагненні користувачів знайти в Internet референтну групу, прийняти її цінності, знайти своє місце в цій групі. Цей вид мотивації має комплексний характер, що підтверджується зв'язком такої мотивації з мотивом співпраці, мотивом самореалізації, самоствердження, пізнавальним мотивом, рекреаційним мотивом і власне комунікативним мотивом. Даний вид мотивації включає різні аспекти соціальної взаємодії: професійні, глобально-особистісні і ситуативно-емоційні.

Самоствердження є необхідним аспектом активності Я, що реалізовує сутнісні властивості людської особистості. Залежно від типу особистості, індивідуальних особливостей і соціальної ситуації самоствердження приймає різні форми. Воно може носити характер наукової або художньої творчості, комунікативної активності, соціальної кар'єри, прагнення до лідерства, саморозвитку особистості. Оскільки Internet надає нові комунікативні і пізнавальні можливості, можна припустити, що досліджуваний тип самоствердження пов'язаний з різними феноменами спілкування (пошуком референтної групи, ідентифікацією з її цінностями і можливістю самовираження в ній). Респонденти даної групи виявляють особливу цікавість до телеконференцій для вільного обговорення. Вони відзначають також наявність мотивів афіліації, самореалізації, співпраці, пізнавального і рекреаційного мотивів. Як психологічні наслідки наголошується що Internet дає можливість гри і імпровізації, сприяє розвитку особистості, веде до відчуття включеності в глобальний інформаційний процес, захоплення Internet веде до того, що люди забувають про інші справи.

Респонденти групи комунікативної мотивації (26%) стверджують, що Internet дозволяє долати комунікативний дефіцит, що виникає у буденному житті. Інтереси респондентів лежать поза тематичними телеконференціями і телеконференціями по хобі і гумору. Мотив комунікації поєднується з усім блоком мотивів соціально-комунікативного характеру, а також з рекреаційним мотивом. При оцінці особистісних наслідків роботи в Internet респонденти даної групи відзначають, що Internet сприяє розвитку особистості, спілкування в Internet веде до того, що звичайне спілкування втрачає привабливість, при роботі в Internet виникає відчуття включеності в глобальний інформаційний процес, захопленість Internet відволікає від інших справ. Певно, можна говорити про особливу групу користувачів в мотиваційних диспозиціях, в яких над діловими, професійними, пізнавальними інтересами переважають неформальні, особистісні, власне комунікативні моменти.

Виділені типи мотивів репрезентують основні описані в психології види мотиваційної спрямованості особистості: продуктивну, соціально-комунікативну, пізнавальну, розвиваючу. Ці види мотивації виявляються в різних видах спрямованості діяльності користувача Internet: допомога іншим користувачам, інтелектуальна і творча самореалізація, пошук референтної групи, афіліативні тенденції, соціальне самовираження тощо. Серед користувачів Internet можна виділити різні типи залежно від типу провідної мотивації. Користувачі з вираженою комунікативною мотивацією, по суті, захоплені мережею настільки, що віддають перевагу над звичайним спілкуванням роботі в Internet. Їх інтереси в значній мірі пов'язані з неформальним спілкуванням за допомогою Internet, пошуком спілкування з цікавими людьми. Можна відмітити користувачів, мотивація яких пов'язана з різними варіантами особистісного самоствердження (афіліація, самооцінка, досягнення статусу й авторитету, компетентна допомога, соціальне самовираження). Цих користувачів характеризує більш діловий підхід до Internet, вони усвідомлюють його обмеження як форми спілкування. Робота в Internet, по суті, є не особистісною метою, а засобом самоствердження і досягнення професійних, ділових цілей. Причому засобом універсальним, оскільки з його допомогою можливе самоствердження в різних сферах - особистісній, пізнавальній, соціальній, професійній.

Розглянемо роль зовнішніх факторів у формуванні сильного стійкого мотиву до захоплення комп'ютером.

Роль похвали, морального заохочення і осуду, покарання має суперечливі оцінки: одні автори стверджували, що похвала є спонукачем більшої сили, ніж осуд, інші стверджували зворотне, треті доводили дієвість і похвали і осуду. Природно, що оцінка повинна бути адекватна дійсним досягненням людини.

Нагадаємо, що змагання, яке з давніх пір широко застосовувалося для збільшення сили мотиву, є важливим фактором стійкості мотиву гри і рекреації. Варто зазначити, що особистості з сильною нервовою стемою більше стимулюються обстановкою змагання, чим особистості зі слабкою нервовою системою. Стимулююча роль суперництва залежить і від знання результатів інших. З одного боку, воно вносить дух змагання, робить роботу цікавішою. При чому, самолюбні суб'єкти більшою мірою стимулюються ситуацією змагання, більше "заводяться" [2].

Значний вплив на силу і стійкість мотивів має успішність діяльності людини, яку можна співвіднести з пізнавальним та корпоративним мотивами, а також мотивами самоствердження та самореалізації. Успіхи надихають, а задоволення від досягнутого результату приводить до стійкого позитивного відношення до діяльності. Невдачі приводять до виникнення стану фрустрації, яка може мати два результати в плані впливу на силу і стійкість мотиву: залишити цю діяльність, оскільки користувач вважає, що мало здібний до неї (інтропунітивна форма фрустрації); прагнути добитися наміченого навіть всупереч реальним можливостям (екстрапунітивна форма реагування на невдачі) [26].

Оцінка успіху або невдачі самою людиною завжди суб'єктивна. Вона визначається рівнем домагань, порівнянням свого досягнення з досягненнями інших тощо. Тому те, що для однієї людини є успіхом, іншим буде розцінено як невдача.

Отже, можемо з упевненістю сказати, що Internet в своєму розвитку пройшов шлях від професійного середовища спілкування програмістів до середовища вільного спілкування, що реалізовує ширші в порівнянні з професійними особистісні інтереси. На сьогодні можна говорити про зменшення ваги мотивів ділового і професійного характеру в діяльності користувачів Internet. Навпаки, мотиви комунікативного, рекреаційного напряму, мотиви особистого спілкування набувають все більшу представленість в системі мотиваційної регуляції.

Як інформаційне середовище Internet володіє також легкою проникністю бар'єрів, результатом якої є "ефект дрейфу цілей", що полягає у відволіканні від основної мети у процесі пошуку інформації.

Можемо також додати, що регулювати ступінь захопленості електронними ресурсами можна за допомогою осуду-похвали, а також орієнтуванням на майбутнє, тобто заохоченням використовувати комп'ютер для оволодіння способами роботи з електронними ресурсами з метою використання набутих у діяльності знань в реальному житті.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз матеріалів стосовно характеру взаємодії користувачів з електронними даними дає можливість зробити наступні висновки:

У психологічній літературі з'явилися дослідження Internet-залежності, результатом яких стало одностайне твердження вчених, що Internet-залежність є проблемою людей молодого покоління і поява в DSM-V нового розділу - кібернетичні розлади, які почали порівнювати з наркотичною чи алкогольною залежністю.

Також дослідники визначили ряд дихотомій (пасивність-активність; "розірваність"-гармонійність; суперечливість-погодженість), що заважають користувачам без завад користуватися перевагами здобутків інформаційного століття.

Для полегшення ідентифікації проблеми Internet шляхом асоціації її із соціальними та психологічними проблемами, психологи запозичили з професійного лексикону психіатрів термін "залежність", яким почали визначати особливий внутрішній стан людини, що характеризується втратою особистістю свободи волі

Також дослідники визначили особливості Internet, які змушують користувачів зловживати наслідками науково-технічного прогресу. Однією з них є можливість експериментувати з власною ідентичністю, створюючи "віртуальні особистості", які можуть бути реалізацією "ідеального Я", обмежуючи, однак, творчість користувача набором властивостей субкультури, що впливають на особистість.

Internet як система доступу до інформації покликаний допомагати людині у задоволенні її конкретних потреб і у вирішенні конкретних задач. Інформаційна мережа стає необхідним компонентом інформаційного суспільства як чинник формування Internet-субкультури.

Мережа надає кожному користувачеві потенційну можливість розміщувати в Internetі власну інформацію. Найважливішим чинником, що визначає зростання інформаційних ресурсів мережі, є відсутність необхідності привертати для вирішення завдань представлення інформації значні матеріальні ресурси. При цьому є можливість зворотного зв'язку між користувачем і суб'єктом, що надав інформацію

Internet виступає як універсальний засіб комунікації і володіє чітким деперсоніфікуючим потенціалом, який дає можливість індивіду міняти ролі, входячи в аудиторію під різними іменами і створюючи різні "віртуальні особистості", що дозволяє відпрацьовувати комунікативні навички і комунікативні стратегії.

Особливої уваги заслуговує освітній потенціал мережі. Науковими й освітніми співтовариствами в Internet розміщається інформація, яка, щоправда, може бути вирвана із загального освітнього контексту, але спонукатиме при цьому користувачів до вибору достатньо інформативних і достовірних ресурсів.

Сьогодні широко розвивається професійна діяльність у мережі. Мається на увазі, зокрема, дистанційне психологічне консультування та діагностика. Поряд з цим існує й Internet-комерція, яка зумовлена відвертістю мережі як системи доступу до інформації.

Відсутність необхідності для геймерів в спеціальних навичках роботи з комп'ютером зумовлює переважання ігрової форми взаємодії користувачів з електронними ресурсами. До того ж, ігри по мережі надають можливість реалізації конкурентних відносин, зростанням рейтингу користувача в яких компенсуються його нереалізовані амбіції у реальному світі

Під час досліджень проблем Internet також виявилася різниця між "мережеманією" та ігроманією: граючи за комп'ютером, варто пам'ятати, що при цьому, на відміну від роботи з неігровими програмами, додається нервове та фізичне збудження.

Варто звернути увагу на дитину-геймера, яка втрачає відчуття межі між реальною і віртуальною реальністю та сприймає жорстокість як норму внаслідок звикання до неї.

Більшість дослідників-психологів проблеми взаємодії людини з комп'ютером акцентують увагу на особливостях особистісного та інтелектуального розвитку користувачів, їх соціальної взаємодії, тощо.

Однак діяльність, обумовлена електронними ресурсами, породжує ряд негативних явищ. Оскільки мережа надає користувачеві можливість втілювати свої права або зловживати ними, очевидно, що люди повинні нести відповідальність за свої дії і за світ, який вони створюють.

Размещено на Allbest.ru