Психологічна готовність до шкільного навчання

Завершує початковий етап рухова комунікаційна гра, яка проводиться з метою підвищення енергетичного ресурсу групи, формування позитивного емоційного настрою на продовження заняття, а також сприяє розвиткові колективних форм взаємодії, які проявляються в доброзичливому ставленні до однокласників, умінні підпорядковувати власні дії зовнішнім вимогам.

Комунікативні ігри, що використовуються на початку та наприкінці заняття, мають деякі специфічні відмінності. Умовно їх можна назвати «Гра-енергізатор» (початок заняття) та «Гра-оптимізатор» (наприкінці заняття). Метою комунікативної гри наприкінці заняття є розвиток рефлексії, яка виявляється в осмисленні власних дій та станів, пізнанні свого внутрішнього світу, а також у формуванні позитивного образу «Я».

Кожен учасник групи перед прощанням має отримати «погладжування» або з боку однокласників та психолога, або самому заявити про власні досягнення та успіхи. «Гра-оптимізатор» зазвичай малорухлива. Основне її завдання - отримання дітьми позитивного досвіду спілкування, створення позитивного самосприйняття незалежно від реальних успіхів дитини у навчальній діяльності й підвищення настрою наприкінці заняття.

2.2 Психологічна допомога дітям з недостатньою готовністю до шкільного навчання

Як було відзначено вище, проблема психологічної готовності до шкільного навчання надзвичайно актуальна. Від визначення її сутності, показників готовності, шляхів її формування залежить, з одного боку, визначення цілей і змісту навчання і виховання в дошкільних установах, з іншого боку - успішність наступного розвитку і навчання дітей у школі. Багато педагогів (Гуткінан.Н., Бітянова М.Р., Кравцова Е.Е., Безруких М.І.) і психологи зв'язують охоче до шкільного навчання успішну адаптацію дитини в 1 класі.

Адаптація в 1 класі - особливий і складний період адаптації в житті дитини: він засвоює нову соціальну роль учня, новий вид діяльності - навчальну, змінюється соціальне оточення - з'являються однокласники, вчителі і школа, як велика соціальна група, у яку включається дитина, змінюється уклад його життя. Дитина, психологічно не готовий до навчання в тім чи іншому аспекті шкільної зрілості, випробує труднощі (див.2) в адаптації до школи і може бути дезадаптований.

Під шкільною дезадаптацією розуміється «деяка сукупність ознак, що свідчать ознак про невідповідність соціально-психологічного і психофізичного статусу дитини вимогам ситуації шкільного навчання оволодіння якої з ряду причин стає скрутним чи, у крайніх випадках, неможливим». Порушення психічного розвитку приведе до тих чи інших порушень шкільної адаптації. Інтелектуальні порушення приводять до труднощів в оволодінні навчальної діяльності, особистісні - до труднощів у спілкуванні і взаємодії з навколишніми, особливості нейродинаміки (гіпердинамічний синдром, психомоторна чи загальмованість нестабільність психічних процесів) впливають на поводження, що може порушувати і навчальну діяльність, і взаємовідношення з навколишніми. У зв'язку з цим представляється, що в понятті «готовність до школи» можливо виділити двох підструктур: готовність до навчальної діяльності (як профілактика до навчального дезадаптації) і соціально-психологічна готовність до школи (як лінія профілактики соціально-психологічної дезадаптації до школи).

У якому ступені актуальна проблема соціально-психологічної готовності до школи і чи констатується вона в початковій школі? Дослідження М.В. Максимової, М.Е. Зеленової, Р.В. Овчарової [2] свідчать про те, що феномен соціально-психологічної дезадаптації існує в учнів початкової школи і може виявлятися приблизно в 37% випадків.

Ступінь дезадаптації різна: від проблемності до конфліктності і

соціокультурної занедбаності. Прояви дезадаптації різні - вони можуть бути виділені по об'єктивним і зовні виражених показниках: соціометричним статусам, не бажанню чи не впевненості, агресивної поведінки, а також по суб'єктивних переживаннях: незадоволеності, тривожності і ворожості.

З метою профілактики і корекції соціально-психологічної дезадаптації дітей 6-7 років І.Н. Агафоновою була розроблена програма «Я і Ми», що що пройшла апробацію в д/с № 37 Санкт-Петербурга [2]. Дана программа може впроваджуватися й у початковій школі педагогом чи психологом при відповідних умовах (робота з підгрупами). Основна мета програми конкретизується в наступних задачах:

1. Формування позитивної Я-концеції.

2. Формування позитивної концепції іншої людини.

3. Формування мотивації досягнення успіху.

4. Формування потреби в спілкуванні і комунікативних уміннях.

Дана програма може бути реалізована у всіх видах діяльності дитини й у спеціальній системі занять тренінгів. Програма включає 15 етапів і розрахована на 25-29 занять.

У школах для визначеної готовності дитини до навчання і профілактики можливих шкільних труднощів, зв'язаних з неготовністю в тому чи іншому шкільному аспекті, проводиться рання діагностика шкільної зрілості.

Визначаючи психологічну готовність до шкільного навчання, дитячий практичний психолог повинен чітко розуміти, для чого він це робить.

Можна виділити наступні цілі, яким потрібно виходити при діагностики готовності до школи:

1. Розуміння особливостей психологічного розвитку дітей з метою визначення індивідуального підходу до них у навчально-виховному процесі.

2. Виявлення дітей не готових до шкільного навчання, з метою проведення з ними заходів, спрямованих на профілактику шкільної неуспішності.

3. Розподіл майбутніх першокласників по класах відповідно до їх «зони найближчого розвитку», що дозволяє кожній дитині розвиватися в оптимальному для неї режимі.

4. Відстрочка на 1 рік початку навчання дітей, не готових до шкільного навчання, що можливо тільки дітям шестирічного віку.

За підсумками діагностичного обстеження можливе створення спецгрупи і класу розвитку, у яких дитина зможе підготуватися до початку систематичного навчання в школі. Так само створюються групи корекції і розвитку по основних параметрах.

Такі заняття можуть проводитися й у період адаптації в школі. Наприклад, курс Г.А. Цукермана «Введення в шкільне життя» проводиться саме в період початку шкільного навчання.

Цей курс створений для того, щоб на порозі школи, між дошкільним і шкільним дитинством, допомогти дитині побудувати змістовний образ «дійсного школяра». Це своєрідна десятиденна ініціація в новий вік, у нову систему відносин з дорослими, однолітками, самим собою.

Заняття сприяють прискореному знайомству першокласників один з одним і створенню сприятливого психологічного клімату в класі.

2.3 Програма занять спрямованих на підготовку дітей до школи

Психологічна готовність до шкільного навчання - одна з найважливіших проблем дитячої і педагогічної психології. Від її рішення залежить, як побудова оптимальної програми виховання і навчання дошкільників, так і формування повноцінної навчальної діяльності в початкових класів.

Ми пропонуємо програму занять, спрямованих на підготовку дітей до успішного шкільного навчання.

Мета: формування готовності до шкільного навчання.

Задачі:

1. Формування позитивного відношення до школи, мотиви навчання;

2. Розвиток пізнавальних процесів;

3. Формування навичок спілкування і спільної діяльності.

Мета і задачі дозволили нам визначити зміст програми:

Для формування позитивного відношення до школи ми вибрали наступні вправи: «Біг асоціацій», «Зображення предметів». Для розвитку пам'яті, уваги, мислення, уяви: «Пари слів», «Шалтай-болтай», «Збери картинку», «Шукай неспинно», «Чарівне яйце», «Маленькі мавпочки», «Буває - не буває».

Навички спілкування і спільної діяльності передбачається формувати через наступні вправи: «Біг асоціацій», «Маленькі мавпочки», «Плутанина», «Дзеркало».

За формою організації всі ігри і вправи можна розділити на:

- групові («Біг асоціацій»)

- у парах («Дзеркало»)

- індивідуальні («Збери картинку», «Чарівне яйце»)

Інші ігри і вправи за формою організації є фронтальні.

Основний прийом - гра. Ігрова форма була обрана в зв'язку з обліком особливостей віку. На цьому етапі дошкільного дитинства гра є ведучою діяльністю дитини, крім того, у грі, у звичній обстановці діти легше засвоюють навички і знання. Робота в групі дозволяє крім розвитку необхідних пізнавальних процесів, мотивації приділяти увагу формуванню психологічній-соціально-психологічної зрілості; розвивати навички спілкування, спільної діяльності і т.д. Заняття в групі проводиться після діагностики. Склад групи 6-8 чоловік. Тривалість заняття 25-30 хвилин. Якщо заняття організуються в дитячому саду, вони проводяться 2-3 рази в тиждень. Якщо заняття проводяться на базі школи - то по суботах, 1 раз у тиждень.

ЗАНЯТТЯ 1.

Мета: Знайомство психолога з дітьми, дітей із психологом, дітей один з одним. Розвиток навички роботи в парах. Розвиток пам'яті, уваги.

Хід заняття:

1. Ритуал вітання:

Мета: знайомство, розвиток уміння слухати один одного.

Хід: Психолог вибирає предмет (іграшка), показує його дітям і говорить, що цей предмет буде символом нашої групи, він буде нам в усьому допомагати. Сьогодні він допоможе нам познайомитися один з одним. Бажано щоб діти сиділи в колі. Психолог тримає предмет і розповідає дітям про себе, потім передає символ поруч сидячій дитині, вона теж розповідає усе, що вважає потрібним, про себе і так далі по колу. Коли знайомство закінчиться, діти разом із психологом вибирають місце, де буде знаходитися їхній символ.

Потім усі домовляються, що перш, ніж почати заняття, вони будуть братии один одного за руки в колі, а в центрі коштує символ. І кожний по черзі бажає усім що-небудь гарне. Це і буде ритуалом вітання у всіх заняттях.

2. «Чотири стихії»

Мета: розвити увага, зв'язана з координацією слухового апарата і рухового анамуатора.

Хід: Граючі сидять у колі, що веде домовляється з ними, якщо він скаже слово «земля», усі повинні опустити руки вниз, якщо слово «вода» - руки вперед, «повітря» - руки нагору, «вогонь» - обертання руками в ліктьових суглобах. Хто помиляється, виходить з кола. Переможцю всі діти аплодують.

3. «Запам'ятовуй порядок»

Мета: розвиток пам'яті.

Хід: Психолог показує в руці 6-7 кольорових олівців. Через 20 секунд,

ці 6-7 кольорових олівців. Через 20 секунд, забравши їх, запитує послідовність їхнього розташування.

4. «Папуга»

Мета: розвиток навички роботи в парах, уміння працювати за зразком,

розвиток уваги, пам'яті, учити розуміти іншої людини.

Хід: Психолог демонструє вправу з кимсь із хлопців. Він просить дитину, наприклад, назвати будь-як час доби, розповісти про події літа, про себе. Психолог відіграє роль папуги, намагаючись підхопити интонацию дитини, повторити його голос. Діти розбиваються по парах, грають, відбиваючи міміку, жести, уважно спостерігаючи за партнером.

5. Підсумок заняття:

-Чим ми сьогодні займалися?

-Що сподобалося більше всього?

6. «Ритуал прощання»

Діти, разом із психологом сідають у колі і, передаючи символ один

одному, прощаються з усіма.

ЗАНЯТТЯ 2.

Мета: формування позитивного відношення до школи. Розвиток навички роботи в парах, групах. Виховання спостережливості.

Хід заняття:

1. «Ритуал вітання»

2. «Настрій у кольорі»

Мета: розвиток уяви, емоційний настрой дитини на роботу.

Хід: Дітям пропонується фарбами намалювати свій настрій на листі папера. Потім психолог пропонує підтримати тих, у кого настрій погане. Діти роблять це із символом у руках.

3. «Біг асоціацій»

Мета: формування позитивного відношення до школи»

Хід: Діти поділяються на 2 групи. Психолог ставить запитання: «Які слова приходять на розум, коли я говорю слово «школа»?

Кожна група відповідає. Потім діти розмовляють. В обговоренні йде пошук цікавих, приємних не тільки ігрових, але і навчальних моментів у понятті «школа».

4. «Зображення предметів»

Мета: виховання спостережливості, розвиток уяви, уміння бачити іншого.

Хід: Дитина мімікою, жестами зображує предмет, інші діти його відгадують. Хто відгадав - стає ведучим.

5. Физхвилинка «Ванька-встанька»

Мета: Дати можливість дітям відпочити. Навчання умінню діяти по інструкціях.

Хід: Відпочинок наш фізхвилинка

Займайте свої місця:

Раз - присіли, два - підвелися.

Руки до верху усі підняли.

Сіли, встали, сіли, встали

Ванькою-встанькою немов стали,

А потім пустилися навскач,

Начебто мій пружний м'яч.

6. «Дзеркало»

Мета: розвиток навички роботи в парах

Хід: Діти розбиваються по парах. Устають віч-на-віч, дивляться один на одного і повторюють руху.

7. «Настрій у кольорі»

Мета: відстеження емоційного стану дітей. Психологічна підтримка.

8. Підсумок заняття.

9. Ритуал прощання.

Заняття 3.

Мета: розвиток пам'яті, мислення, навички спільної діяльності.

Хід заняття:

1. «Ритуал вітання»

2. Настрій у кольорі»

3. «Пари слів»

Мета:розвиток пам'яті. Навчання запам'ятовуванню по асоціації.

Хід: Дітям потрібно запам'ятати другі слова з пари слів: кішка - молоко,

булка - олія, хлопчик - машина, зима - гора, стіл - пірог, зуби - щітка, ріка - міст.

Потім психолог говорить перше слово з пари, а діти друге слово. Психолог пояснює, якнайлегше запам'ятати, якщо установити взаємозв'язок між словами.

4. Фізкультхвилинка «Шалтай-болтай»

Мета: розвиток пам'яті, навички роботи зі зразка.

Хід: Діти повертаютвтаються як у тряпочною ляльки на слова «звалився в сні» різко нахиляють корпус тіла вниз.

Психолог показує приклад, діти повторюють.

«Шалтай-болтай

сидів на стіні

Шалтай-болтай

Звалився в сні»

5. «Збери картинку»

Мета: розвиток мислення.

Хід: Кожній дитині видаються деталі від розрізаної картинки. Діти збирають, психолог при необхідності допомагає. Друге завдання ускладнюється. Можна внести елемент змагання. Можливо спільне збирання картинки.

6. «Плутанина»

Мета: розвиток навички спільної діяльності.

Хід: Вибирається що водить. Він виходить з кімнати. Інші діти беруться за руки в колі, не розтискаючи рук починають заплутуватися - хто як уміє. Коли утворилася плутанина, що водить «розплутує», не розтискаючи дітей.

7. «Настрій у кольорі».

8. Підсумок заняття.

9. Ритуал прощання.



Висновки

1. Як показав огляд наукових джерел,зокрема: Венгер А.Л., Авраменко Н.К.,Божович Л.І., останнім часом у дослідженнях приділялося багато уваги питанню про виділення дітей, не готових до шкільного навчання, і труднощі, які має, шкільна адаптація в першому класі. І проблема, як і раніше є актуальною.

Дитина, приходячи в школу, повинна бути зрілою у фізіологічному і соціальному відношенні, успішність навчання дитини в школі також залежить від її психологічної зрілості.

2. Психологічна готовність до навчання - поняття багатоаспектне. Вона передбачає не окремі знання й уміння, а визначений набір, у якому повинні бути присутнім всі основні елементи.Основними компонентами шкільної зрілості є: інтелектуальна, особистісна, вольова, моральна готовності.

3. Усі перераховані складові шкільної готовності важливі в розвитку дитини. У випадку, якщо є недостатня розвиненість якого-небудь одного компонента виникає потреба в психологічній допомозі дитині. За даними Е.Е. і Г.Г. Кпавцових, приблизно третина семирічних першокласників недостатньо психологічно готова до школи, шестирічними дітьми ситуація ще більш складна.Тобто, проблема непідготовленості дітей до школи є поширеною,відтак потребує її подальшого дослідження.

4. Можна констатувати ,що проблема неготовності дітей до школи поширена в наш час тому,що незрілість дітей знаходиться в тісному зв'язку із станом матері під час вагітності та родів, культурним рівнем батьків і рядом соціальних факторів,із них найважливіші - неблагополуччя сім'ї, низька освіти батьків, погані побутові умови.Тому в першу чергу цю проблему мають починати вирішувати батьки,і керуючись певною літературою,готувати свою дитину до школи.

5. Розроблена нами програма занять,спрямована на підготовку дітей до успішного шкільного навчання. Мета занять: формування готовності до шкільного навчання,зокрема:Формування позитивного відношення до школи,розвиток пам'яті,уваги,мислення розвиток уміння слухати один одного.

Реалізація програми здійснювалася в дитячому садку № 76. Кількість дітей - 8.Програма занять складалася з таких методик: «Біг асоціацій», «Зображення предметів». Для розвитку пам'яті, уваги, мислення, уяви: «Пари слів», «Шалтай-болтай», «Збери картинку», «Шукай неспинно», «Чарівне яйце», «Маленькі мавпочки», «Буває - не буває».

За формою організації всі ігри і вправи можна розділити на:

- групові («Біг асоціацій»)

- у парах («Дзеркало»)

- індивідуальні («Збери картинку», «Чарівне яйце»)

Навички спілкування і спільної діяльності передбачається формувати через наступні вправи: «Біг асоціацій», «Маленькі мавпочки», «Плутанина», «Дзеркало».

Діти працювали з задоволеністю і цікавістю,труднощів майже не виникало.

Така програма занять формує позитивне відношення до школи, розвиває пізнавальні процеси, формує навички спілкування і спільної діяльності.

Список використаних джерел

1.Авраменко Н.К. Підготовка дитини до школи.- М., 1992. - 48 с.

2.Агафонова И.Н. Психологічна готовність до школи в контексті проблеми адаптації // Початкова школа.- 1999.- № 1.-с. 61-63

3.Амонашвили Ш.А. Здрастуйте дети.- М., 1993. - 180 с.

4.Бугрименко Е.А., Цукерман Г.А. «Шкільні труднощі благополучних дітей.- М., 1994. - 189 с.

5.Божович Л.І. Готуємо дітей до школи.- М., 1997. - 93 с.

6.Венгер Л.А., Домашня школа.- М., 1994. - 189 с.

7.Венгер Л.А. Венгер Л.А. Чи готова ваша дитина до школи? - М.,1994. -189

8.Венгер Л.А. Психологічні питання підготовки дітей до навчання в школі.Дошкільне виховання.-А.,1990. - 289 с.

9.Готовність до школи / За ред. Дубровиної. - М. 1995 - 289 с.

10.Гуткина Н.Н. Діагностична програма по визначенню психологічної

готовності дітей 6-7 років до шкільного навчання. Психологічне

утворення.- 1997. - 235 с.

11.Діагностична і коррекционная робота шкільного психолога /За ред.

Дубровиной .-М. 1997. - 235 с.

12.Дяченко О.М. Веракса Н.Е. Чого на світі не буває.- М.,1994. - 189 с.

13.Єфімова С.П. Як готувати дитини до школи. Ради лікаря.- М., 1992. - 16с.

14.Запорожець А.В. Підготовка дітей до школи. Основи дошкільної педагогіки // За ред. А.В. Запорожця, Г.А. Маркової.- М., 1990. - с. 250-257

15. Козлов Н. А. Кращі психологічні ігри і вправи. Екатеринбург. -М.,1998. - 136 с.

16. Кравцов Е. Е. Психологічні проблеми, готовності дітей до навчання в школі.- М., 1991. - 145 с.

17. Кулагина И. Ю. Вікова психологія.-М., 1991. - 335 с.

18. Люблинская А. А.Учителю про психологію молодшого школяра.-М.,1997. - 278 с.

19. Марлова Г. А. Підготовка дітей до школи в родині.- М., 1996. - 190с.

20. Мухіна В. С. Психологія дитинства й отроцтва.- М., 1998. - 488 с.

21. Мухіна В. С. Дитяча психологія.- М. 1985. - 315 с.

22. Нікітін Б. П. Розвиваючі ігри.-М. 1994. - 189 с.

23. Овчарова Р. В. Практична психологія в початковій школі.- М. 1999 -

261 с.

24. Особливості психологічного розвитку дітей 6 - 7 літнього віку під

ред. Д. П. Елькошина, А. Л. Венгера.- М. 1998. - 189 с.

25. Керівництво практичного психологаю.// І. В. Дубровіної.- М.,1999 -31 - 65.

Размещено на Allbest.ru