Соціометрія - теорія вивчення міжособових відносин, автором якої є австрійсько-американський психолог та соціолог Якоб Морено. Рідше соціометрією називають методику вивчення внутрішніх групових зв'язків та ієрархії в маленьких групах осіб.

Тому часто під соціометрією розуміють методи дослідження структури міжособистісних відносин в малій соціальній групі шляхом вивчення виборів, зроблених членами групи по тих чи інших соціометричних критеріях. Одним з основних соціометричних методів є соціометричне опитування, а соціометричним критерієм - запитання соціометричної анкети (тесту), в якій респондентам пропонується обрати одного або декількох членів досліджуваної групи (найчастіше для спільної діяльності в прожективній ситуації). Таким опитуванням є, наприклад, опитування членів виробничої бригади за допомогою анкети, що включає запитання типу “Кого з членів вашої бригади ви залишили б у ній, якби вона формувалася наново?” У відповідь на кожне таке запитання респонденти повинні вказати номери членів бригади з врученого їм разом з анкетою списку.

Соціометричне опитування істотно відрізняється від інших видів соціологічного опитування за характером вихідних даних, способами їхнього представлення, процедурою опитування та методах аналізу зібраної інформації. На відміну від інших видів опитування результатом виміру тут є не характеристика респондента (тобто значення ознаки, виміряної в тому чи іншому типі шкали), а взаємини між респондентами. Якщо в інших видах опитування відповідь усіх респондентів на будь-яке запитання породжує розподілення опитаних за ознакою, що відповідає даному запитанню, то відповіді всіх членів групи на дане соціометричне запитання породжують структуру відносин. Ця відмінність призводить до виникнення спеціальних способів представлення зібраних даних:отримана структура представляється у вигляді спеціального малюнку (соціограми) або таблиці (соціоматриці).

Подальший розвиток соціометричних методів здійснюється насамперед шляхом уточнення інтерпретації результатів, отримуваних з їхньою допомогою (такі роботи проводилися в рамках так званої "стратометричної” концепції малих груп. По-друге, створюються різні модифікації процедури збору даних, що дозволяють розширити клас відносин, досліджуваних за допомогою соціометрії. Зокрема, нові методи дозволяють вивчати не тільки емоційні міжособові відносини, а й інші відносини між членами групи, а способи отримання інформації включають всі основні способи збору даних, що використовуються в соціології (опитування, спостереження, аналіз документів). До таких модифікацій відноситься, наприклад, “рефренометрія”, що дозволяє визначати для кожного респондента тих членів групи, думка яких його особливо цікавить, методика “вибору в дії” (наприклад, при дослідженні школярів молодших класів або дошколят кожній дитині дають декілька листівок і просять подарувати по одній листівці своїм товаришам) тощо. По-третє, розширюється клас об'єктів, відношення яких вивчаються з допомогою соціометричних методів. Розвиток соціометрії у вказаних напрямках призвів до формування більш широкого її визначення: під соціометричними методами розуміються методи дослідження структури відносин між будь-якими соціальними об'єктами. З цього визначення витікає і основне обмеження області використання соціометрії: досліджувані соціальні об'єкти (це може бути мала група, підприємство чи організація) являють собою певну систему, вивчення якої зовсім не вичерпується описом структури відносин між її елементами. Зокрема очевидно, що вивчення малих груп, окрім вивчення структури міжособистісних відносин, має включати вивчення групових норм та цінностей, соціально-демографічних та інших характеристик групи, а також зв'язків між різними класами характеристик.

Соціограма - це спосіб зображення структури міжособистісних стосунків у малій соціальній групі. Зазвичай використовується для представлення даних, отриманих за допомогою соціометричного опитування. Соціограма, що являє собою дані відповіді всіх членів групи на соціометричне запитання - це малюнок, на якому члени групи зображуються у якості точок, а їхні вибори - стрілками. Соціограмі відповідає соціоматриця: на перетині першого рядка та першого стовпчика стоїть 1, якщо перший член групи обирає 1-го у відповіді на дане запитання, і 0 в протилежному випадку.

З математичної точки зору соціограма являє собою орієнтований граф, тому для її аналізу може використовуватися теорія графів. Існує безліч різновидів соціограм. Це, наприклад, концентрична соціограма або мішень (члени групи розміщуються у вигляді кола, що відповідає їхньому соціометричному статусу - чим вищий статус, тим ближче до центру розміщується відповідна точка), локограма (члени групи розміщуються на кресленні, що являє собою їхнє реальне розміщення у приміщенні - за партами в школі, на робочих місцях тощо), зважена соціограма (на стрілках зображена інтенсивність симпатій) тощо.

Для дослідження стосунків у сім`ї можна використати проективну методику «Намалюй свою сім`ю».

Ідея використання малюнка сім'ї для діагностики сімейних стосунків належить Р.Бернсу, С.Кауфману, О.І.Захарову, Л.Корману, В.Халсу та ін. Специфіку різних варіантів тесту "Малюнок сім'ї" утворюють інструкція до виконання малюнка та діапазон його параметрів, що інтерпретуються. Є.С.Романова і О.Ф.Потьомкіна наводять п'ять варіантів інструкції: "намалюй свою сім'ю"; "намалюй свою сім'ю, коли всі займаються буденними справами"; "намалюй свою сім'ю, як ти її собі уявляєш"; "намалюй свою сім'ю, де кожний член зображений у вигляді неіснуючої істоти"; "намалюй свою сім'ю у вигляді метафори". Ч.Ширн і К.Рассел пропонують більш невизначену інструкцію ("намалюй сім'ю"), виходячи з того, що сама інтерпретація інструкції має важливе діагностичне значення.

Основними параметрами інтерпретації малюнка сім'ї є структура малюнка, особливості намальованих членів сім'ї та процес малювання. Значимі для інтерпретації малюнка сім'ї характеристики одним з перших виділив В.Вольф. Дослідник аналізує склад намальованої сім'ї порівняно з реальною (наприклад, відсутність члена сім'ї може виражати негативне ставлення автора до нього); послідовність малювання членів сім'ї, яка пов'язана з їх значущістю для автора малюнка; просторове розташування членів сім'ї, що є показником їх емоційної близькості; форму, розміри, пропорції образів малюнка та їх співвідношення з реальністю (наприклад, неадекватно великі образи окремих членів сім'ї пов'язуються зі сприйманням їх домінантності).

Дуже багато може «розказати» про дитину її малюнок. Тест-малюнок цікавий і простий у виконанні. Коли ваш син або донька виявлять бажання пома­лювати, запропонуйте їм зобразити вашу сім'ю.

При аналізі малюнка важливо пам'ятати, що дрібниць тут немає. Тому необхідні звертати увагу на всі деталі. Як правило, хороші відносини в родині передаються у вигляді зображеннь веселих облич; при поганих взаємовідносинах у сім'ї малюнок відрізняється схематичністю, незавершеністю. Коли діти, старші п'яти років (нормального розвитку), у малюнку пропускають якісь частини обличчя (очі, рот) - це може свідчити про якісь порушення в сфері спілкування. Зверніть особливу увагу на зображення частин тіла. Символіка тут така: голова - розум і контроль; шия - можливість здійснення контролю розуму над емоціями; руки - встановлення контактів із людьми; ноги - опора в житті й свобода пересування.

Зверніть також увагу на обличчя тих, кого намалювала ваша дитина: очі -- радість або смуток, тривога і контроль; вуха -- можливість слухати й чути, сприймати інформацію; рот -- можливість спілкуватися, їсти, кричати (чим агресивніша зображувана людина, тим більший в неї рот).

Тривожні, невпевнені в собі-діти по кілька разів можуть перемальовувати свій малюнок, стирати окремі його елементи. Крім того, зображення, як пра­вило, займає не увесь простір аркуша, а лише його частину.

Існують характерні особливості малюнка, що відбивають психологічний клімат у родині. Ось деякі з них.

Дитині добре вдома. Зображується спільна діяльність усіх членів родини. Ніхто не забутий, не зображений окремо. Лінії малюнка рівномірні, з середнім натиском; малюнок всередині контура не заштрихований.

Дитина відчуває обстановку вдома як ворожу щодо себе. Пози фігур виражають агресивність. Постаті деформовані або закреслені. Руки зображених людей розкинуті в сторони, пальці довгі, підкреслені.

Дитина стривожена через домашні конфлікти. Зображені фігури поділені лініями (бар'єрами). Деякі з них стерті, у деяких немає якихось частин тіла. Спостерігається ізольованість окремих членів сім'ї, деяких або зовсім немає, або вони повернені спиною. На малюнку можуть співіснувати занадто великі й занадто малі фігури.

Дитині приділяється мало уваги. Малюк зображений поверненим спиною або дуже маленького зросту. Фігури розміщені в нижній частині аркуша. Дитина на малюнку ізольована від інших членів родини або зовсім відсутня. Лінія малюнка слабка, переривчаста.

Дитина відчуває тривожність. Малюнок всередині контуру заштрихований, видно сліди стирання. Відмічається сильний натиск олівця, зроблено по­двійні або переривчасті лінії. Малюнок обмежений лініями зверху (стеля) і знизу (підлога). Підвищену увагу спрямовано на деталі, спостерігається переважання намальованих речей.

Маючи справу з такими тестами, пам'ятайте, що професійне тлумачення малюнка може дати лише спеціалісті Тому коли вас хвилює поведінка вашої дитини, краще звернутися до психолога. Однак не варто забувати, що такого роду малюнки є індикатором вашої родини, а, отже, й вашої дитини, її душевного стану.

2.2 Характеристика вибірки