Соціально-психологічні детермінанти формування уяви про майбутнє батьківство в юнацькому віці
Аналіз соціально-психологічних елементів структури уяви юнацтва про майбутнє батьківство. Проблеми психологічної готовності молоді до майбутнього батьківства у психологічній теорії. Шкільна підготовка старшокласників до виконання ролей матері та батька.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.06.2010 |
| Размер файла | 166,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Когнітивний компонент уявлень про майбутнє батьківство та сім'ю вивчався нами за допомогою анкетування. Орієнтуючись на дослідження в галузі сімейних установок, ми користувалися рядом анкет: «Сімейна» (для виявлення знань про функції сім'ї, організацію сімейного життя, уявлень про якості ідеального сім'янина, сімейні ролі), «Розподіл батьківських обов'язків у сім'ї» (для виявлення уявлень про розподіл батьківських обов'язків), «Складові щасливого батьківства та шлюбу» (для виявлення уявлень про родительське та сімейне благополуччя), «Функції сім'ї та батьків»
Аналіз відповідей старшокласників щодо оцінки функцій батьків та сім'ї показав, що більшість юнаків (55,2%) і дівчат (64,1%) здебільше згодні з тим, що сім'я дає можливість жити з коханою людиною, мати дітей (44,8%/30,8%), наповнює життя змістом (44,8%/23,1%) і упорядковує інтимні стосунки (37,9%/30,8%). Також юнаки менш впевнені в тому, що сім'я допомагає вирішувати матеріальні проблеми (44,8%/28,2%), додає людині впевненості у собі (37,9%/25,6%), сприяє кар'єрі (31%/28,3%).
На характер міжособистісних відносин у сім'ї безпосередньо впливає розподіл домашніх обов'язків, витрати часу членами родини на організацію споживання і побуту, розподіл сімейних доходів і система лідерства в економічних взаєминах. Отримані дані показують, що юнаки і дівчата в розподілі господарсько-економічних відносин здебільшого зорієнтовані на рівноправність.
Аналіз даних розподілу лідерства в сім'ї батьків і в майбутній сім'ї виділив психологічний вимір взаємин "влади - підкорення". Значна частина юнаків вважають, що лідером в родині повинен бути чоловік, тобто в батьківській сім'ї - це батько (55,2%), а у майбутній - це чоловік (69,1%). У дівчат не настільки однозначний розподіл лідерства, так у батьківській сім'ї лідером у родині вони в більшості випадків називають матір (43,6%), а в майбутньому орієнтуються на традиційний уклад сім'ї, де лідером є чоловік (42,1%).
Дослідження уявлень про якості ідеального батька, матері, сім'янина показують, що учні мають розгорнуті уявлення про якості ідеального чоловіка й ідеальної дружини, ідеального батька, ідеальної матері, проте дещо по-різному розуміють ці поняття, що може привести до формування в молоді неадекватних очікувань щодо майбутнього партнера.
Складовою системи уявлень про майбутнє батьківство є уявлення про організацію сімейного життя (тип родини, її матеріально-побутова організація, характер і стиль взаємин, права й обов'язки чоловіка і жінки, спосіб проведення вільного часу і т.д.). За нашими даними, уявлення старшокласників про цю сторону батьківство досить обмежені. На питання: "Що ви знаєте про переорганізацію сімейного життя, у зв'язку з народженням дитини?", 13.7% досліджуваних відповіли "нічого", деякі дали такі відповіді: "усе" (6.5%), "мало" (5.6%), "досить" (2.4%). Серед тих учнів, що розкрили свою точку зору, більшість (25 %) вказали, що для організації сімейного життя після народження дитини необхідна любов, менш значущим аспектом виявилися фінанси (гроші)(18.5%), розподіл ролей між чоловіком і жінкою назвали 8% досліджуваних. Найчастіше учні вказували на важливість взаєморозуміння (9.7%), в одиничних випадках зустрічалися повага, здатність до компромісу, секс, благополуччя, рівноправність, упевненість (по 1.6%). Недостатні знання старшокласників у сфері організації сімейного життя після народження дитини, ми схильні пояснювати тим, що вона в повному її обсязі ще не стала предметом осмислення юнаками і дівчатами.
Вивчення розподілу батьківських ролей між чоловіком і жінкою показало, що чоловік повинен забезпечувати сім'ю (83.8%), піклуватися про дружину і дитину(31.4%), господарювати (23.3%), виконувати батьківську роль (13.7%), бути главою сім'ї (8%). Жінка повинна господарювати (84.6%), виконувати роль матері (34.6%), морально підтримувати чоловіка (20.1%). Як бачимо, більшість батьківських ролей сумісні з сімейними ролями чоловіка і жінки, і вони в уявленнях юнаків і дівчат співпадають, старшокласники не схильні різко розділяти обов'язки чоловіка і жінки у піклуванні та вихованні дитини та в родині взагалі. Для вивчення емоційно-оцінного компоненту уявлень про майбутнє батьківство ми застосували метод незавершених речень (ставлення до сім'ї, батьків, матері, батька, майбутнього батьківства, сімейного життя, дітей, жінок, чоловіків) і анкетування «Взаємовідносини в сім'ї» (рівні ідентифікації батьківської сім'ї з майбутньою, бажання схожості з батьком/матір'ю, оцінка взаємовідносин батьків).
Аналіз даних тестування показав існуючу у старшокласників систему ставлень до сім'ї, до представників своєї і протилежної статі, до майбутнього подружнього життя. Кількісний аналіз отриманих результатів дозволив виділити три типи ставлення: нейтральне, позитивне і негативне. Більшість юнаків (96,6%) і дівчат (97,4%) відповіли, що до сімейного життя, до вступу в шлюб та народження дитини відносяться позитивно. Частина юнаків (10.3%) висловила негативне ставлення до майбутнього батьківства та сімейного життя, у той час як у дівчат цієї тенденції не спостерігалося.
Відносно високий показник відповідей старшокласників (48.2%) щодо бажання схожості своєї майбутньої сім'ї з сім'єю батьків показує їхнє неусвідомлене бажання скопіювати модель реально існуючої батьківської сім'ї, ставлення батьків до виховання дітей. Думки дівчат і юнаків носять протилежний характер щодо бажання схожості майбутнього чоловіка на батька тієї ж статі. Так 60.5% юнаків згодні з тим, що майбутня дружина повинна бути схожа на маму, а 48% дівчат не згодні з тим, що майбутній чоловік повинний бути схожий на батька. Поведінковий компонент у майбутній ролі батька чи матері вивчався нами за допомогою тесту «PARI» - «Батьківсько-дитячі відносини».(Див. Додаток 1).
Аналізуючи результати тестування старшокласників, можна зробити висновок, що в своїх уявленнях більшість з них відповідають 1-й групі аспектів щодо відношення до своєї майбутньої дитини - оптимальний емоційний контакт з дитиною (дівчата 56%, юнаки 51%), трохи менший показник старшокласників відповідає другій групі аспектів щодо відношення до своєї майбутньої дитини ? надмірна емоційна дистанція з дитиною (дівчата 29%, юнаки 38%), і третя група виявила найменшу кількість респондентів - надмірна концентрація на дитині (дівчата 15%, юнаки 11%).
Діаграма 1. Поведінковий компонент майбутньої ролі батька чи матері в уявленні старшокласників
Такі результати дослідження дають підстави стверджувати, що в силу не сформованості свідомого відношення до соціальної та психологічної ролі матері та батька, старшокласники не готові повністю присвятити свій час, увагу, та підпорядкувати своє життя народженню дитини. Особливо це простежується на результатах тестування юнаків. Хоча, загалом, уявлення щодо майбутнього батьківства мають позитивне забарвлення, так як більшість респондентів хоче побудувати зі своєю майбутньою дитиною оптимальний емоційний контакт.
Узагальнення та інтерпретація отриманих результатів констатуючого експерименту дають підстави зробити висновки про те, що уявлення дівчат та юнаків про батьківство, роль у цьому процесі чоловіка та жінки є неповними і мають статеві відмінності, а модель батьківської сім'ї є прикладом для наслідування. Уявлення старшокласників про модель своїх відносин з майбутньою дитиною в цілому виявилися більш-менш сформованими, так як молодь теоретично вже визначилася, яким чином будувати свою поведінку при спілкуванні з дитиною. Виявлення особливостей уявлень про майбутнє батьківство у старшокласників дає можливість визначити теоретичні підходи та розробити психологічні та педагогічні програми цілеспрямованої роботи з розширення уявлень про майбутнє батьківство у старшокласників.
2.2 Шкільна психологічна підготовка старшокласників до виконання ролей матері та батька
Вся психологічна робота з підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька повинна ґрунтуватися на гендерному підході розвитку особистості, сутність якого полягає в тому, що соціально-психологічні механізми становлення особистості чоловіка та жінки розглядаються як різні біологічні, проте рівні соціальні істоти.
Одним з найважливіших елементів змісту підготовки старшокласників до сімейного життя є навчальна робота, а конкретними формами - уроки літератури, історії, права, біології, валеології та ін.
Актуальні питання формування знань юнацтва про соціальні ролі матері та батька розглядаються у позакласній виховній роботі з старшокласниками. Важливим є розкриття таких морально-етичних понять, як обов'язок, відповідальність, вірність, чесність, гордість і гідність - з одного боку - і невірність, егоїзм, розбещеність, недооцінка соціальної ролі жінок у сучасному суспільстві, зневажливе ставлення до жінки-матері та чоловіка-батька - з другого.
Основна роль в експериментальній роботі з підготовки старшокласників до майбутнього батьківства та сімейного життя і виконання соціальних матері та батька повинна відводитися спецкурсу «Майбутня мати та майбутній батько». У процесі вивчення спецкурсу вирішуються такі завдання: формування в старшокласників упевненості в соціальній і особистісній значущості всебічної підготовки себе до створення благополучної сім'ї, виховання моральних якостей, необхідних сучасному чоловіку та батьку, жінці та матері; розширення уявлень і понять про особливості життя сучасної молодої сім'ї, актуальні проблеми виховання дітей; набуття необхідних знань про фізіологію і психологію представників власної та протилежної статі; вироблення вмінь і навичок спілкування, керування власними емоціями; формування вмінь та навичок, необхідних для виконання сімейних функцій. Основними методичними засобами, які можуть використовуватися в експериментальному спецкурсі, мають бути проблемні ситуації і рольові ігри як найбільш адекватні особливостям юнацького віку.
Особлива увага у дослідно-експериментальній роботі має приділятися батьківській сім'ї, оскільки вирішальна роль виховання молодого чоловіка та батька, молодої жінки та матері, належить батьківському дому, де вони отримують не лише знання, а й набувають навичок міжособистісного спілкування, уявлень про норми поведінки матері, жінки, чоловіка та батька, де у них формується модель сімейних стосунків.
Урахування в процесі підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька впливу найближчого соціального оточення, виявлення причин неформального спілкування, їх ідеології, ставлення до сім'ї, шлюбу, статевої поведінки, способу проведення дозвілля є необхідною складовою експериментальної роботи. Відкритість, зняття «табу» з проблем майбутнього сімейного життя на заняттях з фахівцями різних спеціальностей (лікарів, сексологів, працівників соціальних служб, психологів) повинно сприяти підвищенню рівня статевої вихованості та відповідальності за статево-рольову поведінку чоловіка у подружніх стосунках.
Результатом теоретико-аналітичної роботи щодо підготовки юнацтва до майбутнього батьківства та сімейного життя має стати створення сприятливого мікросередовища. Сприятливе мікросередовище - це сукупність таких соціальних інститутів як навчальний заклад, батьківська сім'я, соціальні служби, взаємодія між якими забезпечує оптимальні умови для соціально-педагогічної роботи щодо підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька.
З метою підготовки до виконання сімейних функцій, набуття практичних навичок їх виконання у методику підготовки юнаків можуть бути розроблені шкільними психологами різноманітні заняття та заходи: тренінги «Сімейний бюджет», «Економія - справа жіноча?»; ділові та рольові ігри; розв'язання проблемних сімейних ситуацій; лекції та бесіди «Щастя батьківства», «Коли стати батьком/матір'ю?», «Бажана дитина»; вечори запитань та відповідей «Ти + Я - починається сім'я».
Висновки
Родительство як психологічний феномен є інтегральним психологічним утворенням особистості, що включає когнітивні, емоційну й поведінкову складові. Компонентами інтегральної психологічної структури родительства є ціннісні орієнтації батьків (сімейні цінності), родительські установки й очікування, родительські почуття, позиції, відношення, батьківська відповідальність, стиль сімейного виховання.
Необхідність подальшого розвитку в Україні інституту сім'ї висуває якісно нові вимоги до підготовки підростаючого покоління до батьківства та до сімейного життя і до проведення досліджень, що давали нові науково обґрунтовані дані, що стосуються підвищення рівня підготовленості юнаків і дівчат до майбутнього сімейного життя та народження дітей. Поліпшення знань молодого покоління про соціально-психологічні процеси, що відбуваються при становленні і розвитку сім'ї, є однією з форм зміцнення майбутньої родини. Підготовка молодого покоління до створення сім'ї, до усвідомленого батьківства ? одне з важливих завдань соціально-економічного розвитку нашої країни, тому що родина відіграє велику роль у зміцненні здоров'я і вихованні підростаючого покоління, забезпеченні економічного і соціального прогресу, у поліпшенні демографічного положення.
Юнацький вік має усі необхідні передумови для підготовки підростаючого покоління до майбутнього батьківства та сімейного життя і характеризується: створенням планів на доросле життя, виникненням потреби у спілкуванні з однолітками протилежної статі, завершенням статевого дозрівання особистості, пробудженням потреби кохати і бути коханим, появою сексуальних інтересів. Підготовка старшокласників до сімейного життя на сучасному етапі розвитку суспільства є недостатньою, не відповідає віковим інтересам юнацтва і характеризується відсутністю відповідної підготовки викладачів, відповідних методичних матеріалів, а також адекватних методів і технік роботи з юнацтвом, не дає достатніх знань для вирішення проблем, які можуть виникнуть у майбутньому сімейному житті.
Важливою складовою процесу підготовки юнаків і дівчат до майбутнього батьківства є формування адекватних уявлень про майбутню сім'ю, як складного, системно організованого і відносно стійкого утворення, спрямованого на оптимальну адаптацію до шлюбу та ефективне функціонування в майбутньому сімейному житті.
Провідним механізмом формування уявлень про майбутнє батьківство у юнаків та дівчат є процес статево-рольової ідентифікації в родині, який проявляється у бажанні відтворювати модель батьківської сім'ї у своїй майбутній сім'ї, при цьому форми батьківських взаємовідносин стають еталонними, хоча далеко не завжди є такими.
Уявлення старшокласників про батьківство та сімейне життя характеризується специфічним змістом, структурою і рівнями розвитку. Структура уявлень про майбутнє батьківство та сім'ю включає: когнітивний (система знань про сімейне життя, батьківство і себе як майбутнього батька, мати, сім'янина), емоційно - оцінний (ставлення до майбутньої сім'ї, народження в ній дитини, батьків і сімейного життя і їх оцінка) і поведінковий (ідентифікаційна поведінка у сім'ї і моделі поведінки в конфліктних ситуаціях в сім'ї) компоненти.
Когнітивний компонент уявлень про батьківство характеризується: неповним усвідомленням старшокласниками функцій батька, матері, та сім'ї загалом; орієнтованістю на рівноправність у господарсько-економічних відносинах; поверхневими уявленнями про якості, що є необхідними для щасливого сімейного життя; розбіжностями уявлень у визначенні якостей ідеальних батька та матері; обмеженими уявленнями про організацію сімейного життя, про права й батьківські обов'язки, матеріально-побутову організацію сімейного життя, способах проведення родиною вільного часу; спрямованістю на створення інтимно-особистісного шлюбу.
Емоційно-оцінний компонент уявлень старшокласників про сім'ю характеризується позитивним ставленням до сімейного життя, до народження дітей, до осіб протилежної статі, критичним сприйняттям сімейного життя своїх батьків і ідентифікацією себе з батьками тієї ж статі.
В поведінковому компоненті уявлень про батьківство виділяються рівні ідентифікаційної поведінки (у юнаків ступінь ідентифікації батьківського стилю спілкування з дітьми зі своїми майбутніми діями у якості батька, виражена сильніше) і стилі реагування особистості в конфліктних ситуаціях (дівчата більше орієнтовані на компроміс, а юнаки на суперництво).
Зміст уявлень старшокласників про майбутнє батьківство та сім'ю характеризується неповнотою і неоднозначністю, а наявна педагогічна система школи недостатньо формує оптимальний рівень уявлень юнаків та дівчат про батьківство і вимагає перегляду і розробки нових форм роботи в цьому напрямку.
Розширення уявлень про майбутнє батьківство можливе за умов спеціально організованого активного соціально-психологічного навчання, спрямованого на послаблення ідентифікації юнаків і дівчат з батьківською родиною, зі стилем поводження з дітьми у власній сім'ї, шляхом проведення цілеспрямованої роботи по створенню нових моделей взаємовідносин з дітьми, поглиблення знань і уявлень про майбутнє батьківство в процесі підготовки старшокласників до сімейного життя.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми соціально-психологічних детермінант уявлень старшокласників про майбутнє батьківство. Зокрема, поглибленого вивчення очікують питання впливу різних форм і методів навчання на процес формування уявлень про батьківство та сімейне життя, зв'язок цього процесу з іншими психічними утвореннями особистості і формування уявлень про майбутнє батьківство в онтогенезі. Пошук відповідей на них є предметом подальшої роботи над проблемою.
Список використаної літератури:
1. Безпалько О. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навч. посібник. ? К.: Центр навч. літератури, 2003. - 134с.;
2. Веретенко Т.Г., Гусак Н.І. Роль мікросередовища у ефективній підготовці юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. / Редкол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій та ін. - Вип.1(11). - (Сер. 16).- К.:НПУ, 2004.- С. 237-243;
3. Гусак Н.І. Аналіз підготовленості юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Наук. зап. каф. педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр.- Вип.- X.-Харків: Основа, 2003.- С.49-55;
4. Гусак Н.І. Інноваційні форми і методи орієнтації юнаків-старшокласників на створення повноцінної сім'ї // Наукові записки кафедри педагогіки. Вип. IX. - Харків: Основа, 2002. - C. 89-98;
5. Гусак Н.І. Оптимум об'єктивних і суб'єктивних умов успішності підготовки юнаків-старшокласників до створення сім'ї і сімейного життя // Пед. і психол. формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук. пр./ Редкол.: Т.І. Сущенко (Відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 2002.- Вип.26- С. 139-144;
6. Гусак Н.І. Педагогічні проблеми підготовки юнацтва до сімейного життя // Вісн. Харк. держ. пед. ун - ту ім. Г.С. Сковороди. - 1998. - №3. - С.99-103.
7. Гусак Н.І. Роль школи та сім'ї в процесі підготовки юнацтва до сімейного життя // Інформ.-метод. вісн. упр. освіти Харк. облдержадмін. - 1999. - № 17. - С. 164-169.
8. Долинська Л., Демидова Т. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя.// Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д.- К:, 2001- т.3, ч.4.- С.73-76;
9. Жигалин С.С. Влияние родительских позиций на воспитательный потенциал семьи подростка //Социально-психологические аспекты формирования личности: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. - Шадринск, 2004. - С.164-171;
10. Жигалин С.С. Особенности материнской и отцовской родительской позиций в аспекте социально-ролевой адекватности семьи подростка //Международная конференция “Психология общения: социокультурный анализ”. - Ростов-на Дону, 2003. - С 249-250;
11. Жигалин С.С., Овчарова Р.В. Родительская позиция как психологический феномен //Экономика, психология, бизнес. - Красноярск, 2004. - № 2. - С.166-182;
12. Жигалин С.С. Родительская позиция и ее роль в психологической структуре родительства //Психолого-педагогические проблемы этической психологии: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. - Шадринск, 2003. Ч. I. ? С. 163-164;
13. Жигалин С.С. Психологическая сущность и типология родительских позиций //Наука и образование Зауралья. - Курган, 2003. - № 1 . - С. 125-131;
14. Жигалин С.С. Психологические особенности подростков как индикаторы адекватности родительских позиций //Психология родительства и семейного воспитания: Материалы II международной конференции. - Курган, 2004. - С.38-43;
15. Жигалин С.С. Родительская позиция и воспитательная практика семьи подростка //Психология родительства и семейного воспитания: Материалы II международной конференции. - Курган, 2004. - С.43-45;
16. Жигалин С.С. Соотношение представлений о родительстве, родительских позиций и нарушений семейного воспитания //Сб. научных трудов аспирантов Курганского университета. - Курган, 2002. - С. 69-72;
17. Жигалин С.С. Типология родительских позиций в семьях подростков //Психология родительства и семейного воспитания: Материалы II международной конференции - Курган, 2004. - С.45-47;
18. К вопросу о компонентах феномена родительства// Психологическое сопровождение личности в педагогическом процессе: Сб. научных трудов. - Курган, 2002. - 81с.;
19. Кон И. С. Сексуальная культура в России: клубничка на березке. - М., 1997. - 300 с.;
20. Колбановский В. Н. О половом воспитании подрастающего поколения // Советская педагогика. - 1964. - № 3. - С. 27-32;
21. К постановке проблемы родительства как психологического феномена// Сборник научных трудов аспирантов и соискателей Курганского государственного университета (экономические, гуманитарные и естественные науки): Вып. III. - Курган, 2001. - 172с.;
22. Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. - К.: Київська правда, 2000. - 688 с.;
23. Матеріали науково-практичної конференції «Тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні»// Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.124-150;
24. Мачуська І.М. Складові підготовки старшокласників до сімейного життя // Гуманізація навчально - виховного процесу: Збірник наукових праць. Слов'янськ, 2001. - С. 290 - 292;
25. Овчарова Р. В. Психология родительства. - М; “Академия”, 2005;
26. Ратанова Т.А., Шляхта Н.Ф. Психодиагностические методы изучения личности: Учебное пособие. - М.: Флинта, 2005. ? С. 134;
27. Родительство как психологический феномен// Психолого-педагогические проблемы этической психологии: Материалы межрегиональной научно-практической конференции (апрель 2003): В 2 ч. Ч.I. - Шадринск, 2003. - С. 181-196;
28. Тенденции влияния общества на формирование родительства// Сборник научных трудов аспирантов и соискателей Курганского государственного университета (гуманитарные и естественные науки): Вып. IV. - Курган, 2002. - 142с.;
29. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п'яти томах. - К.: Рад. Школа, 1976-1978;
30. Филиппова Г. Г. Психология материнства. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 240 с.
Додатки
Додаток 1
Психологічна структура уявлень про майбутнє батьківство, сім'ю та шлюб.
|
Компоненти уявлень про майбутнє батьківство та сім'ю |
||||||||
|
Когнітивний |
Емоційно-оцінний |
Поведінковий |
||||||
|
Знання родительських та сімейних функцій |
ставлення до сімейного життя та батьківства |
ідентифікаційна поведінка |
||||||
|
усвідомлення відносин влади - підкорення |
сприймання сімейного життя своїх батьків та стилю їх виховання дітей |
Статево-рольова поведінка |
||||||
|
знання господарсько-економічних відносин в сім'ї |
стосунки з протилежною статтю |
поведінка в конфліктних ситуаціях |
||||||
|
усвідомлення якостей необхідних для батьківства та сімейного життя |
оцінка свого ставлення до дітей та другої половини |
|||||||
|
усвідомлення обов'язків перед дитиною та чоловіком/жінкою |
емоційна ідентифікація з батьками |
|||||||
|
усвідомлення цілей шлюбу та майбутнього родительства |
Додаток 2
Тест «PARI» - «Родительско-дитячі відносини»
Методика PARI (parental attitude research instrument) призначена для вивчення відносини батьків до різних сторін сімейного життя (сімейної ролі). Автори - американські психологи Є.С. Шефер і Р.К. Белл.
У методиці виділені 23 аспекти-ознаки, що стосуються різних сторін відносини родителів до дитини й життя в родині. З них - 8 ознак описують відношення до сімейної ролі й 15 - стосуються родительско-дитячих відносин. Ці 15 ознак діляться на три групи: I - оптимальний емоційний контакт, II - надмірна емоційна дистанція з дитиною, III - надмірна концентрація на дитині.
Шкали ці виглядають у такий спосіб
Відношення до сімейної ролі
Описується за допомогою 8 ознак, їхні номери в опитувальному листі 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19, 23:
§ обмеженість інтересів жінки рамками родини, турботами винятково про родину (3);
§ відчуття самопожертви в ролі матері (5);
§ сімейні конфлікти (7);
§ сверхавторитет батьків (11);
§ незадоволеність роллю господарки будинку (13);
§ «байдужість» чоловіка, його невключенность у справи родини (17);
§ домінування матері (19);
§ залежність і несамостійність матері (23).
Відношення батьків до дитини
I. Оптимальний емоційний контакт (складається з 4 ознак, їхні номера по опитувальному листі 1, 14, 15, 21):
§ спонукання словесних проявів, вербалізацій (1);
§ партнерські відносини (14);
§ розвиток активності дитини (15);
§ зрівняльні відносини між родителями й дитиною (21).
II. Надмірна емоційна дистанція з дитиною (складається з 3 ознак, їхні номера по опитувальному листі 8, 9, 16):
§ дратівливість, запальність (8);
§ суворість, зайва строгість (9);
§ відхилення від контакту з дитиною (16).
III. Надмірна концентрація на дитині (описується 8 ознаками, їхні номера по опитувальному листі 2, 4, 6, 10, 12, 18, 20, 22):
§ надмірна турбота, установлення відносин залежності (2);
§ подолання опору, придушення волі (4);
§ створення безпеки, побоювання скривдити (6);
§ виключення позасімейних впливів (10);
§ придушення агресивності (12);
§ придушення сексуальності (18);
§ надмірне втручання в світ дитини (20);
§ прагнення прискорити розвиток дитини (22).
Кожна ознака виміряється за допомогою 5 суджень. Вся методика складається з 115 суджень. Судження розташовані в певній послідовності, і випробуваний повинен виразити до них відношення у вигляді активної або часткової згоди або незгоди. Схема перерахування відповідей у бали втримується в «ключі» методики. Сума цифрової значимості визначає виразність ознаки. Таким чином, максимальна виразність ознаки 20, мінімальна 5, 18, 19, 20 - високі оцінки, відповідно - 8, 7, 6, 5 - низькі.
Має сенс у першу чергу аналізувати саме високі й низькі оцінки.
Інструкція. Перед Вами питання, які допоможуть з'ясувати, що ви, як майбутні батьки думаєте про виховання дітей. Тут немає відповідей правильних і неправильних, тому що кожен правий стосовно власних поглядів. Намагайтеся відповідати точно й правдиво.
Деякі питання можуть здатися Вам однаковими. Однак це не так. Є питання подібні, але не однакові. Зроблено це для того, щоб уловити можливі, навіть невеликі розходження в поглядах на виховання дітей.
На заповнення запитальника буде потрібно приблизно 20 хв. Не обмірковуйте відповідь довго, відповідайте швидко, намагайтеся дати першу відповідь, що прийде Вам у голову.
Поруч із кожним положенням перебувають букви «А а б Б», їх потрібно вибрати залежно від свого переконання в правильності даного положення: А - якщо з даним положенням згодні повністю; а - якщо з даним положенням скоріше згодні, чим не згодні; б - якщо з даним положенням скоріше не згодні, чим згодні; Б - якщо з даним положенням повністю не згодні.
Текст опитувальника
1. Якщо діти вважають свої погляди правильними, вони можуть не погоджуватися з поглядами батьків. А а б Б
2. Гарна мати повинна оберігати своїх дітей навіть від маленьких труднощів й образ. А а б Б
3. Для гарної матері дім і родина - найважливіше в житті. А а б Б
4. Деякі діти настільки погані, що заради їх же блага потрібно навчити їх боятися дорослих. А а б Б
5. Діти повинні усвідомлювати те, що батьки роблять для них дуже багато. А а б Б
6. Маленьку дитину завжди варто міцно тримати під час миття, щоб вона не впала. А а б Б
7. Люди, які думають, що в гарній родині не може бути непорозумінь, не знають життя. А а б Б
8. Дитина, коли подорослішає, буде дякувати батькам за строге виховання. А а б Б
9. Перебування з дитиною цілий день може довести до нервового виснаження. А а б Б
10. Краще, якщо дитина не замислюється над тим, правильні погляди її батьків чи ні. А а б Б
11. Батьки повинні виховувати в дітях повну довіру до себе. А а б Б
12. Дитину варто вчити уникати бійок, незалежно від обставин. А а б Б
13. Найгірше для матері, що займається господарством, почуття, що їй нелегко звільнитися від своїх обов'язків. А а б Б
14. Батькам легше пристосуватися до дітей, чим навпаки. А а б Б
15. Дитина повинна навчитися в житті багатьом потрібним речам, і тому їй не можна дозволяти губити коштовний час. А а б Б
16. Якщо один раз погодитися з тим, що дитина поскаржилася на когось, вона буде це робити постійно А а б Б
17. Якби отці не заважали у вихованні дітей, матері б краще справлялися з дітьми А а б Б
18. У присутності дитини не треба розмовляти про питання статі. А а б Б
19. Якби мати не керувала будинком, чоловіком і дітьми, усе відбувалося б менш організовано. А а б Б
20. Мати повинна робити все, щоб знати, про що думають діти. А а б Б
21. Якби батьки більше цікавилися справами своїх дітей, діти були б кращими й щасливішими. А а б Б
22. Більшість дітей повинні самостійно справлятися з фізіологічними потребами вже з 15 місяців. А а б Б
23. Саме важке для молодої матері - залишатися однією в перші роки виховання дитини А а б Б
24. Треба сприяти тому, щоб діти висловлювали свою думку про життя в родині, навіть якщо вони вважають, що життя в родині неправильне. А а б Б
25. Мати повинна робити всі, щоб уберегти свою дитину від розчарувань, які несе життя. А а б Б
26. Жінки, які ведуть безтурботне життя, не дуже хороші матері. А а б Б
27. Треба обов'язково викорінювати в дітей прояви єхидності. А а б Б
28. Мати повинна жертвувати своїм щастям заради щастя дитини. А а б Б
29. Всі молоді матері бояться своєї недосвідченості при догляді за дитиною. А а б Б
30. Чоловік і жінка повинні час від часу лаятися, щоб довести свої права. А а б Б
31. Строга дисципліна стосовно дитини розвиває в ній сильний характер. А а б Б
32. Матері часто настільки бувають замучені присутністю своїх дітей, що їм здається, начебто вони не можуть із ними бути ані хвилини більше. А а б Б
33. Батьки не повинні з'являтися перед дітьми в поганому світлі. А а б Б
34. Дитина повинна поважати своїх батьків більше інших. А а б Б
35. Дитина повинна завжди звертатися по допомогу до батьків або вчителів замість того щоб вирішувати свої непорозуміння в бійці. А а б Б
36. Постійне перебування з дітьми переконує мати в тому, що її виховні можливості менше вмінь і здатностей (могла б, але...). А а б Б
37. Батьки своїми вчинками повинні завоювати прихильність дітей. А а б Б
38. Діти, які не пробують своїх сил у досягненні успіхів, повинні знати, що потім у житті можуть зустрітися з невдачами. А а б Б
39. Батьки, які розмовляють із дитиною про її проблеми, повинні знати, що краще дитину залишити в спокої й не вникати в її справи. А а б Б
40. Чоловіки, якщо не хочуть бути егоїстами, повинні брати участь у сімейному житті. А а б Б
41. Не можна допускати, щоб дівчати й хлопчики бачили один одного голими. А а б Б
42. Якщо дружина досить підготовлена до самостійного рішення проблем, то це краще й для дітей і для чоловіка. А а б Б
43. У дитини не повинне бути таємниць від своїх батьків. А а б Б
44. Якщо у вас прийнято, що діти розповідають Вам анекдоти, а Ви - їм, то багато питань можна вирішити спокійно й без конфліктів. А а б Б
45. Якщо рано навчити дитину ходити, це благотворно впливає на її розвиток. А а б Б
46. Недобре, коли мати одна переборює всі труднощі, пов'язані з доглядом за дитиною і її вихованням. А а б Б
47. У дитини повинні бути свої погляди й можливість їх вільно висловлювати. А а б Б
48. Треба берегти дитину від важкої роботи. А а б Б
49. Жінка повинна вибирати між домашнім господарством і розвагами. А а б Б
50. Розумний батько повинен навчити дитину поважати начальство. А а б Б
51. Дуже мало жінок одержують подяку дітей за працю, витрачену на їхні виховання. А а б Б
52. Якщо дитина потрапила в лихо, у кожному разі мати завжди почуває себе винуватою. А а б Б
53. У молодого чоловіка й жінки, незважаючи на силу почуттів, завжди є розбіжності, які викликають роздратування. А а б Б
54. Діти, яким вселили повагу до норм поводження, стають гарними, стійкими й шановними людьми. А а б Б
55. Рідко буває, щоб мати, що цілий день займається з дитиною, зуміла бути ласкавою й спокійною. А а б Б
56. Діти не повинні поза домом учитися тому, що суперечить поглядам їхніх батьків. А а б Б
57. Діти повинні знати, що немає людей більш мудрих, ніж їхні батьки. А а б Б
58. Немає виправдання дитині, що б'є іншу дитину. А а б Б
59. Молоді матері страждають із приводу свого перебування вдома, під час догляду за маленькою дитиною більше, ніж по якій-небудь іншій причині. А а б Б
60. Змушувати дітей відмовлятися й пристосовуватися - поганий метод виховання. А а б Б
61. Батьки повинні навчити дітей знайти заняття й не витрачати вільного часу. А а б Б
62. Діти мучать своїх батьків дрібними проблемами, якщо із самого початку до цього звикнуть. А а б Б
63. Коли мати погано виконує свої обов'язки стосовно дітей, це, мабуть, виходить, що батько не виконує своїх обов'язків по утриманню родини. А а б Б
64. Дитячі ігри із сексуальним змістом можуть привести дітей до сексуальних злочинів. А а б Б
65. Планувати повинна тільки мати, тому що тільки вона знає, як потрібно господарювати. А а б Б
66. Уважна мати повинна знати, про що думає її дитина. А а б Б
67. Батьки, які вислухують зі схваленням відверті висловлення дітей про їхні переживання на побаченнях, товариських зустрічах, танцях і т.п., допомагають їм у більше швидкому соціальному розвитку. А а б Б
68. Чим швидше слабшають зв'язки дітей з родиною, тим швидше діти навчаться розв'язувати своїх проблеми. А а б Б
69. Розумна мати робить все можливе, щоб дитина до й після народження перебувала в гарних умовах. А а б Б
70. Діти повинні брати участь у рішенні важливих сімейних питань. А а б Б
71. Батьки повинні знати, як потрібно поступити, щоб їхні діти не потрапили у важкі ситуації. А а б Б
72. Занадто багато жінок забувають про те, що їхнім належним місцем є дім. А а б Б
73. Діти мають потребу в материнській турботі, якої їм іноді не вистачає. А а б Б
74. Діти повинні бути більше турботливі й вдячні своєї матері за працю, вкладену в них. А а б Б
75. Більшість матерів побоюються мучити дитину, даючи їй дрібні доручення. А а б Б
76. У сімейному житті існує багато питань, які не можна вирішити шляхом спокійного обговорення. А а б Б
77. Більшість дітей повинні виховуватися більш строго, ніж це відбувається насправді. А а б Б
78. Виховання дітей - це важка нервова робота. А а б Б
79. Діти не повинні сумніватися в способі мислення їхніх батьків. А а б Б
80. Більше всіх інших діти повинні поважати батьків. А а б Б
81. Не треба сприяти тому, щоб діти займалися боксом і боротьбою, тому що це може привести до серйозних порушень тіла й інших проблем. А а б Б
82. Одне з поганих явищ полягає в тому, що в матері, як правило, немає вільного часу для улюблених занять. А а б Б
83. Батьки повинні вважати дітей рівноправними стосовно себе у всіх питаннях життя. А а б Б
84. Коли дитина робить те, що потрібно, вона перебуває на правильному шляху й буде щасливою. А а б Б
85. Треба залишити дитину, якій смутно, у спокої й не займатися нею. А а б Б
86. Найбільше бажання будь-якої матері - бути зрозумілою чоловіком. А а б Б
87. Одним із самих складних моментів у вихованні дітей є сексуальні проблеми. А а б Б
88. Якщо мати керує домом і піклується про все, вся родина почуває себе добре. А а б Б
89. Так як дитина - частина матері, вона (мати) має право знати все про її життя. А а б Б
90. Діти, яким дозволяється жартувати й сміятися разом з родителями, легше сприймають їхні поради. А а б Б
91. Батьки повинні прикласти всі зусилля, щоб якомога раніше навчити дитини справлятися з фізіологічними потребами. А а б Б
92. Більшість жінок мають потребу в більшій кількості часу для відпочинку після народження дитини, чим їм дається насправді. А а б Б
93. У дитини повинна бути впевненість у тому, що її не покарають, якщо вона довірить батькам свої проблеми. А а б Б
94. Дитину не потрібно привчати до важкої домашньої роботи, щоб вона не втратила охоту до будь-якої роботи. А а б Б
95. Для гарної матері досить спілкування із власною родиною. А а б Б
96. Часом батьки змушені чинити проти волі дитини. А а б Б
97. Матері жертвують усім заради блага власних дітей. А а б Б
98. Найголовніша турбота матері - благополуччя й безпека дитини. А а б Б
99. Природно, що двоє людей із протилежними поглядами в шлюбі сваряться. А а б Б
100. Виховання дітей у строгій дисципліні робить їх більше щасливими. А а б Б
101. Природно, що мати «божеволіє», якщо в неї діти егоїсти й дуже вимогливі. А а б Б
102. Дитина ніколи не повинна слухати критичні зауваження про своїх батьків. А а б Б
103. Перший обов'язок дітей - довіра стосовно батьків. А а б Б
104. Батьки, як правило, хочуть мати спокійних дітей ніж забіяк. А а б Б
105. Молода мати почуває себе нещасною, тому що знає, що багато речей, які їй хотілося б мати, для неї недоступні. А а б Б
106. Немає ніяких підстав, щоб у батьків було більше прав і привілеїв, ніж у дітей. А а б Б
107. Чим раніше дитина зрозуміє, що нема рації гаяти час, тим краще для неї. А а б Б
108. Діти роблять все можливе, щоб зацікавити батьків своїми проблемами. А а б Б
109. Деякі чоловіки розуміють, що матері їхньої дитини теж потрібна радість у житті. А а б Б
110. З дитиною щось не в порядку, якщо вона багато розпитує про сексуальні питання. А а б Б
111. Виходячи заміж, жінка повинна усвідомлювати те, що буде змушена керувати сімейними справами. А а б Б
112. Обов'язком матері є знання таємних думок дитини. А а б Б
113. Якщо включати дитину в домашні роботи, вона стає більше пов'язаною з родителями й легше довіряє їм свої проблеми. А а б Б
114. Треба якомога раніше припинити годувати дитину грудьми й з пляшечки (привчити дитину «самостійно» харчуватися). А а б Б
115. Не можна жадати від матері занадто великого почуття відповідальності стосовно дітей. А а б Б
Ключ
|
Відповідь |
АабБ |
Відповідь |
АабБ |
Відповідь |
АабБ |
Відповідь |
АабБ |
Відповідь |
АабБ |
Значення ознаки |
|
|
1 |
24 |
47 |
70 |
93 |
|||||||
|
2 |
25 |
48 |
71 |
94 |
|||||||
|
3 |
26 |
49 |
72 |
95 |
|||||||
|
4 |
27 |
50 |
73 |
96 |
|||||||
|
5 |
28 |
51 |
74 |
97 |
|||||||
|
6 |
29 |
52 |
75 |
98 |
|||||||
|
7 |
30 |
53 |
76 |
99 |
|||||||
|
8 |
31 |
54 |
77 |
100 |
|||||||
|
9 |
32 |
55 |
78 |
101 |
|||||||
|
10 |
33 |
56 |
79 |
102 |
|||||||
|
11 |
34 |
57 |
80 |
103 |
|||||||
|
12 |
35 |
58 |
81 |
104 |
|||||||
|
13 |
36 |
59 |
82 |
105 |
|||||||
|
14 |
37 |
60 |
83 |
106 |
|||||||
|
15 |
38 |
61 |
84 |
107 |
|||||||
|
16 |
39 |
62 |
85 |
108 |
|||||||
|
17 |
40 |
63 |
86 |
109 |
|||||||
|
18 |
41 |
64 |
87 |
110 |
|||||||
|
19 |
42 |
65 |
88 |
111 |
|||||||
|
20 |
43 |
66 |
89 |
112 |
|||||||
|
21 |
44 |
67 |
90 |
113 |
|||||||
|
22 |
45 |
68 |
91 |
114 |
|||||||
|
23 |
46 |
69 |
92 |
115 |
А - 4 бали; а - 3 бали; б - 2 бали; Б - 1 бал
Ознаки
1. Вербалізація.
2. Надмірна турбота.
3. Залежність від родини.
4. Придушення волі.
5. Відчуття самопожертви.
6. Побоювання скривдити.
7. Сімейні конфлікти.
8. Дратівливість.
9. Надмірна строгість.
10. Виключення позасімейних впливів.
11. Понадавторитет батьків.
12. Придушення агресивності.
13. Незадоволеність роллю господарки.
14. Партнерські відносини.
15. Розвиток активності дитини.
16. Відхилення від конфлікту.
17. Байдужість чоловіка.
18. Придушення сексуальності.
19. Домінування матері.
20. Надмірне втручання в світ дитини.
21. Рівні відносини.
22. Прагнення прискорити розвиток дитини.
23. Несамостійність матері.
Подобные документы
Системний підхід у формуванні готовності молоді до майбутнього батьківства у психологічній теорії та практиці. Соціально-психологічні особливості компонентів батьківства. Формування готовності молоді до виконання статево-рольових функцій матері та батька.
дипломная работа [234,7 K], добавлен 16.06.2010Уява як психічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів, уявлень, думок на базі її попереднього досвіду, її загальна характеристика та значення. Функції уяви старшокласників. Методика дослідження уяви у старшокласників, аналіз результатів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 04.06.2011Аналіз питання адаптаційної здатності особистості. Сутність психологічної та соціально-психологічної адаптації, їх місце у професійному становленні майбутнього фахівця. Модель адаптації майбутнього медичного працівника до умов професійної діяльності.
статья [292,0 K], добавлен 05.10.2017Психологічна сутність уяви та основні психологічні умови розвитку дитячої уяви. Особливості розвитку уяви в дошкільному віці та значення сюжетно-рольових ігор в соціальному вихованні дитини. Особливості дій дошкільників в сюжетно-рольових іграх.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 26.05.2019Аналіз проблеми Я-концепції людини в класичних теоріях. Емоційна сфера в юнацькому віці. Емоційно-оцінкова складова в процесі формування позитивної Я-концепції. Методи емоційної саморегуляції особистості. Розвиток позитивної Я-концепції старшокласників.
дипломная работа [584,2 K], добавлен 13.10.2013Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016Проблеми суїциду в соціально-психологічних концепціях особистості. Роль соціальної напруженості та екстремальної ситуації в генезисі самогубства. Соціально-психологічні детермінанти, причини, особливості та ознаки суїцидальної поведінки неповнолітніх.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 13.10.2012Сучасні підходи до розуміння поняття "цінності" у психології. Аналіз процесу їх формування в юнацькому віці. Експериментальне дослідження психологічних особливостей динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів та особливостей його перебігу.
магистерская работа [157,9 K], добавлен 19.10.2011Сутність саморозкриття та його роль у становленні особистості. Основні науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми саморозкриття. Методичне забезпечення дослідження психологічних особливостей саморозкриття студентів у юнацькому віці.
дипломная работа [157,3 K], добавлен 11.05.2012Теоретичні основи уяви. Особливості творчої уяви, її роль у формуванні творчої особистості. Дослідження рівня складності уяви особистості. Диференціювання ступеню стереотипності за рівнями. Визначення гнучкості уяви,і ступеня фіксованості образів уявлень.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 25.11.2012
