Гра та розвиток молодшого школяра

Вплив гри на розвиток молодшого школяра. Особливості ролі вчителя в організації дидактичних ігор. Методичні основи використання цього способу пізнавальної діяльності у навчальному процесі на прикладі уроків математики, природознавства, музики та читання.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.12.2009
Размер файла 62,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Майже всі запропоновані ігри передбачають виявлення школярами однієї зовнішньої виразності властивості природи. Наприклад, під час гри “Впізнай по голосу” молодші школярі після ознайомлення із записами чи імітацією “голосів” природи мають визначити, який природний об'єкт може утворювати подібні звуки (група звуків відповідає співу птаха, голосу тварин, шелесту трави і листя, шуму води і вітру). Гра розвиває здатність школярів розрізняти звук та групи звуків за висотою, силою, ритмічною організацією, тембровим забарвленням, диференціювати звуки природи. Такі ігри за правильного введення у виховний процес розвивають спостережливість, розширюють коло сприйняття естетично цінних об'єктів природи, сприяють формуванню у дітей потреби у спілкуванні з природою.

До другої групи входять ігри “Визнач настрій”, “Дикі та домашні тварини”, “Незавершене оповідання”, “Незвичайна ситуація”, “Озвучення картини” тощо. Вони орієнтовані на формування умінь розрізняти і розуміти емоційні етапи товаришів, однолітків, дорослих, пізніше - звірів, птахів, рослин; створювати образи, передавати їх за допомогою різних засобів художньої виразності. Наприклад, гра “Дикі та домашні тварини” спрямована на розвиток здатності виявляти характерне у рухах, особливості поведінки тварин; одухотворення природних об'єктів.

Ігри третьої групи закріплюють знання й уміння, набуті під час виконання ігор перших двох груп. Під час ігор “Дивна подорож до лісу”, “Гра в лісових мешканців”, “Подорож до країни Див” тощо молодші школярі виявляють свою чутливість до природи, здатність до емоційної децентрації, створення образів, естетичної оцінки природних об'єктів і явищ з точки зору їх виразності.

Введення таких ігор сприятиме формуванню в дітей елементів еколого-естетичної культури [ 13, 53-54].

Залучаючи, таким чином, до цілеспрямованих спостережень вчитель розв”язує такі дидактичні завдання :

1) уточнює і збагачує їхні уявлення і поняття про відомі об”єкти;

2) формує нові поняття про зв”язок, відношення між предметами і явищами;

3) активізує різні форми сприймання;

4) навчає послідовності розумових і практичних дій під час спостереження одного чи кількох об”єкті;

5) збуджує інтерес і допитливість дітей.

Роботу з розвитку спостережливості треба організувати так, щоб максимально використати розвивальні можливості багаторазових прогулянок різними маршрутами. Наприклад, проходячи в різний час екологічною стежкою, діти уважніше помічають зміни в природі; мандкуючи стежкою “веселки”, помічають різноманітність забарвлення оточуючого; “збирають” ознаки, дієслова руху.

Багато корисного для розвитку мовлення та уяви дітей дають спостереження за слідами людей і тварин на снігу, розпізнавання вигляду засніжених дерев і кущів.

Запитання для спостережень мають активізувати мислення, викликати бажання пояснити взаємозв”язки між об”єктами, спробу сомостійно визначити елементарні залежності, зробити висновок. Наприклад, на основі спостережень діти розмірковують: “Де раніше на подвіт”ї школи починає танути сніг і чому? Де товщий сніг: у лісі чи у полі? Чим це можна пояснити?” ; “Поспостерігаємо, де раніше з”являються листочки : на гілці берези, яка стоїть у банці з водою на вікні, чи на дереві? Чому так? Який можна зробити висновок?” [ 8; 54 ].

Під час спостережень важливо домагатися стійкості довільної уваги, всебічного розгляду об”єктів. Для цього вчитель керує сприйманням дітей, накреслює уявний маршрут розгляду. Спочатку варто спрямувати увагу на основне, типове, властиве усім предметам даного виду, створити цілісне уявлення про весь об”єкт, а потім зацікавити дітей пошуком тонких ознак, деталей. Дуже важливо заохочувати дітей відображати результати спостережень у практичній діяльності: у процесі усного мовлення , під час малювання, праці, читання книжки, яку вихователь заздалегідь вибрав для закріплення результатів спостережень.

Закінчуючи спостереження, корисно, щоб діти під керівництвом вчителя з”ясували, що ж нового, незвичного вони відкрили для себе; зробили висновок про те, як саме спостерігали, за якими ознаками; що треба врахувати в майбутніх спостереженнях. Це допоможе їм поступово оволодіти спостереженням як методом пізнання.

3.3 На уроках музики

Із великої різноманітності ігор, на уроках музики доцільними є музично-дидактичні, сюжетно-рольові, та проблемно-моделюючі [ 11 ].

Музично-дидактичні ігри можуть бути різноманітні за завданням і змістом. Так, ігри-загадки, ігри-змагання сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню спробами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вміння розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають високий, динамічний, ритмічний і тембровий слух. Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги” та інші доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

Розвиток звуковисотного слуху у першокласників починається з розпізнавання високих і низьких звуків. Для цього можна використовувати гру-загадку “Вгору-вниз”. Якщо діти почули високі звуки - підіймають руки вгору, низькі - опускають вниз, середні - тримають руки на рівні грудей. Хто помилився, той програв [ 11 ].

Для відчуття дітьми швидкості руху можна використовувати гру “Швидко-повільно”.

Учитель пропонує дітям, слухаючи музику, передати рухами пальців рук (як подобається їм музика) рухливих і спокійних дітей (звучить мелодія поспівом “Різні діти”).

Для розвитку ритмічного, мелодичного слуху можна пропонувати гру “Луна”. Вчитель співає декілька звуків або постукує нескладний ритмічний малюнок. Діти повинні повторити запропоноване (відлуння). Хто помилився, вибуває з гри.

Діти молодшого шкільного віку мають невеликий емоційно-естетичний досвід, їм важко орієнтуватися у глибинному світі настроїв, втілених у музичних творах. Тому поетапне опанування дітьми основних емоційно-естетичних модальностей має відбутися вже з перших уроків. Для цього корисна гра “Чарівна кімната”. Вчитель розповідає дітям казку про чарівну кімнату, що має чудову властивість - коли в цю кімнату заходить людина, вона одразу розцвічується у кольори і заповнюється музикою, яка так само, як і кольори, відповідає настроєві того, хто зайшов. Вчитель пропонує дітям різні за характером твори. Після слухання можна запитати: “Який настрій у людини, яка зайшла в кімнату? Які кольори переважають у чарівній кімнаті? Світлі чи темні? Як ви вважаєте, які кольори відповідають радості, суму?” [ 11 ].

Мета такої гри - допомогти дитині свідомо звернути увагу на зв'язок музики і життя, кольору і засобів художньої виразності з характером образу, про який розповідається у творі, з тим почуттям, яке несе в собі цей образ (наприклад, чим відрізняються кольори “добра” і “зла”, “радості” й “суму”).

Ігри “Здогадайся, хто прийшов” та “Знайди свій музичний інструмент” сприяють розвиткові слуху. У першій грі учень, на якого вказує вчитель (“господар”), закриває очі, а інший (“гість”) відтворює голосом коротеньку фразу із знайомої пісні. “Господар” має впізнати по голосу, хто прийшов до нього в гості. Дані до гри залучаються інші пари дітей.

Використовуючи гру “Знайди свій музичний інструмент” (сприяють розвиткові під час ознайомлення дітей з симфонічним, народним, духовим оркестром, а також під час виконання певних завдань уроку, вчитель умовно закріплює за кожним учнем певний музичний інструмент (флейта, барабан, гобой, скрипка, балалайка тощо). Далі для слухання пропонуються музичні твори. Впізнавши звучання свого інструмента, діти умовно зображують гру на ньому.

Отже, музично-дидактичним іграм слід теж приділяти достатньо уваги, так як вони відіграють не менш важливу роль [ 11 ].

3.4 На уроках читання

Для того, щоб навчання не було нудним, а носило цікавий, пізнавальний характер на будь-якому уроці вчитель повинен звертатися до гри. Для цього придумано безліч ігор, якими ніколи не слід нехтувати [ 10; 27].

Плануючи урок вчитель повинен дати можливість кожній дитині самостійно “ввійти в казку”, уявити її персонажів, тобто скласти умови для вираження творчої природи учня. Наприклад, готуючи урок читання в 3 класі на тему “Російська народна казка “Снігуронька”, вчитель може провести таку бесіду:

- Діти, сьогодні до нас у гості залетіла сніжинка. Відкрийте свої долоні для того, щоб до кожного з вас ця сніжинка могла завітати. Подивіться на сніжинку, на її красу і зоряний блиск. Це я бачу її такою, а зараз скажіть, що бачите ви, дивлячись на неї. (Діти розповідають).

Вчитель: А якщо ці сніжинки зібрати докупи? Що з цього буде?

І діти починають фантазувати: купа снігу, сніговик, снігова фортеця, снігуронька, снігова куля…

Для встановлення, чия відповідь правильна, дітям пропонується розшифрувати за допомогою розгадок слово, сховане у кросворді: “Снігуронька”. Так визначається тема уроку.

Отже, за допомогою ігрових ситуацій опредмечуються абстрактні поняття.

Таким чином, гра у взаємодії з навчанням виступає як засіб всестороннього розвитку дітей.

Висновки

Отже, ми дослідили значимість дидактичних ігор в системі початкового навчання і можемо зробити такі висновки.

Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще - спрямовує в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров'я, радість дитячого життя.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання.

В подальшому гра впливає на розвиток молодшого школяра не лише в плані навчання, а також розширює його загальний кругозор. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. За вмілого відокремлення гра може стати незамінимим помічником педагога.

Не рідко можна спостерігати таку ситуацію, коли дитина не може звикнути до ролі школяра, через це виникають проблеми з навчанням. Учень не вміє рахувати, читати, писати. В більшості випадках такого учня залишають після уроків, радяться з батьками, можуть залишити на другий рік тощо. А якщо до цієї проблеми підійти по - іншому та пропонувати викладення нового матеріалу у вигляді гри, то проблеми можна уникнути.

Потрібно лише правильно обдумати які ігри доцільно використовувати в першому класах, які в другому і т. д. Необхідно ретельно продумати як саме викласти тему у вигляді гри, можливо не на кожному уроці таке можливо, але вихід завжди можна знайти, потрібно лише захотіти це зробити. А це цілком залежить від вчителя, від його здатності знаходити та проводити дидактичні ігри.

Щодо того де можливо знайти дидактичні ігри, то в наш час це не проблема - до послуг вчителів велика кількість різноманітних видань дидактичного характеру, всесвітня мережа Інтернет, де на освітніх сайтах можна знайти багато чого нового від своїх же колег, що прагнуть поділитися досвідом. Але ж і самому потрібно не просто скопіювати ту чи іншу дидактичну гру, але і вміти її правильно примінити на своїх уроках, взалежності від особливої ситуації. Тут роль вчителя особливо важлива, бо від цього залежить подальше навчання учнів.

Головне - не ущемити самостійність дитини, її самолюбство. В ході гри важливо спонукати її до самостійного пошуку ідей і засобів їх втілення, таким чином заставити міркувати, думати тощо. А це для учнів початкових класів особливо важливо, бо саме в цей час закладається фундамент майбутнього навчання та подальшого життя.

Список використаної літератури

1. Л. В. Артемова. Вчися граючись. Київ “Томіріс”, 1990. С. 3-5.

2. Бабанский Ю.К., Сластенин В.А., Сорокин Н.А.- Педагогика - учебное пособие для студентов педагогических институтов -2-е изд., доп. и перераб.- М .Просвещение , 1988. С 134.

3. М.І. Микитинська, К.Д. Мацько. Математичні ігри в 1-3 класах. (Навчально-методичний посібник). Київ 1980, С. 3-4, 5-11.

4. Макаренко А.С. Гра//Твори: в 7 т. - К., 1954 - Т4. - С. 367-374.

5. Т. Мостова “Сухомлинський ушляхетнює педагогічний світ планети” Освіта України №72 за 2003р.

6. Б. Никитин. Развивающие игры. М., 1990 С.10-12.

7. Є. Постовойтов, А. Булатецька. Як подолати труднощі в навчанні математики першокласників. (Дефектологія. - 1997 - №9- С.18-19).

8. Початкова школа. 3' 97. “Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри”. О. Ткаченко. С. 53-54.

9. Початкова школа 6'97 “Дидактичні ігри” С. 18-19.

10. Початкова школа. 1996. “Ігрові проблемні ситуації” Л.С. Ільяницька. С.27-28.

11. Початкова школа. 4'97. “Музично-дидактичні ігри”.

12. Початкова школа 6'97 “Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів”.

13. Початкова школа - 1997 - №9 П.Щербань. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі.- С. 18.

14. Початкова школа 6'97. “Уроки математики з елементами гри” В. Яковишин. С. 21-22.

15. Стельмахович М.Т. Народна педагогіка. - К.1985. С. 24-25.

16. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори К., “Радянська школа”, 1949, с. 213.

17. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - Тернопіль: "Навчальна книга - Богдан", 1999. С 123-125.

18. Шаталов В.Ф. “Педагогическая проза” - М., 1980 - С. 64-65.

19. Ягупов В.В. - Педагогіка : Нав.посібник для студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.- К : Либідь ,2003.- С. 176.


Подобные документы

  • Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку молодшого школяра, структура та особливості учбової діяльності, етапи розвитку пізнавальних процесів. Особистісна й інтелектуальна характеристики випробуваних дітей молодшого шкільного віку.

    курсовая работа [50,8 K], добавлен 13.11.2013

  • Особливості розвитку пам’яті та її механізмів у молодшому шкільному віці. Типи та риси пам’яті. Організація, методи та результати діагностики пам’яті дітей молодшого шкільного віку. Вікові особливості механізмів запам’ятовування молодшого школяра.

    курсовая работа [589,8 K], добавлен 16.06.2010

  • Поняття про пам’ять, її види та методи впливу. Пізнавальні процеси молодшого школяра, індивідуальні особливості пам’яті дітей. Методики і процедури дослідження переважаючого виду пам’яті у дітей молодшого шкільного віку, прийоми та засоби її розвитку.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 12.12.2012

  • Виявлення вікових особливостей пам’яті у молодшого школяра та їх проявів у процесі навчання. Фактори, що впливають на запам’ятовування. Дослідження процесів змістової і словесно-логічної пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення та забування.

    курсовая работа [47,1 K], добавлен 28.11.2012

  • Фізіологічні механізми пам’яті. Її основні типи та риси. Розвиток пам’яті у молодшому шкільному, підлітковому та юнацькому віці. Основні методики діагностики пам’яті. Позитивна та негативна функції забування. Умови та прийоми розвитку пам’яті школяра.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 16.06.2010

  • Аналіз дослідження процесу соціалізації особистості в навчальному процесі. Взаємодія вчителя та учня як соціалізуюча умова розвитку особистості. Соціально-педагогічні умови соціалізації особистості школяра. Вплив колективу на процес соціалізації школяра.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.03.2011

  • Особливості інтелектуального розвитку молодших школярів: поняття, структура інтелекту, загальна характеристика розумового розвитку. Аналіз процесу формування інтелектуальних вмінь і навичок. Діагностика розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку.

    курсовая работа [270,0 K], добавлен 19.07.2011

  • Психолого-педагогічні засади вивчення гіперактивності. Загальна характеристика гіперактивної поведінки дітей молодшого шкільного віку: особливості, причини та фактори ризику. Особливості соціально-педагогічної та психологічної діяльності з дітьми.

    курсовая работа [117,5 K], добавлен 02.09.2014

  • Характеристика продуктивних функцій та ступінь взаємодії довгочасної та оперативної короткочасної пам’яті в умовах навчальної діяльності. Залежність успішності розв’язання мнемічних та пізнавальних задач від якостей особистої пам’яті молодшого школяра.

    курсовая работа [65,4 K], добавлен 21.02.2011

  • Проблеми вивчення і аналіз уваги молодшого школяра. Експериментальне дослідження стійкості, динамічної складової уваги дітей молодшого шкільного віку. Використання методи Б. Бурдона, таблиць Шульте, конкретної методи Крепеліна. Рекомендації вчителю.

    дипломная работа [113,6 K], добавлен 22.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.