Проблема ідентичності в соціальній психології

Отже, в ранній юності складаються всі передумови для досягнення ідентичності: завершується фізичне і статеве дозрівання, відбувається перехід до формального абстрактного мислення, що дозволяє узагальнити і оцінити власний життєвий досвід, осмислити інформацію, яка поступає із зовнішнього світу та сформувати адекватний образ Я. В старшокласників удосконалюється емоційно-вольова регуляція поведінки та самоконтроль діяльності. Молода людина усвідомлює свою самототожність, може виділити у самосвідомості зміст власної ідентичності.

Канадський психолог Джеймс Марша виділив чотири етапи розвитку ідентичності молодої людини, які визначаються мірою професійного, релігійного та особистісного самовизначення.

1. На етапі “невизначеної (розмитої) ідентичності” індивід ще не виробив яких-небудь чітких переконань, не обрав професію та не зіткнувся з кризою ідентичності.

2. “Дострокова (передчасна ідентифікація) має місце тоді, коли індивід включився у відповідну систему відносин, але зробив це не самостійно та обдумано, а на основі чужих думок чи наслідуючи авторитетний приклад.

3. Етап “мораторію” характеризується нормативною кризою самовизначення, коли індивід вибирає із багаточисельних варіантів розвитку той єдиний, котрий може вважати своїм.

4. На етапі “досягнутої, зрілої ідентичності” криза успішно завершена і молода людина від пошуку себе перейшла до практичної самореалізації.

Дана послідовність етапів є досить умовною, бо юнак з невизначеною ідентичністю може вступити в стадію мораторію і потім досягнути зрілої ідентичності, але може також назавжди залишитись на рівні розмитої ідентичності чи піти по шляху дострокової ідентифікації, відмовившись від активного вибору та самовизначення.

Дані етапи розвитку ідентичності можна вважати типологічними ознаками становлення особистості. Наукові дослідженн, що проводилися в США, Канаді та ряді європейських країн довели, що рівень ідентичності пов'язаний із певним набором індивідуально-особистісних рис.

Для стадії мораторію характерний високий рівень тривожності та більш сформована моральна свідомість, більш розвинута рефлексія та домінування інтернального (внутрішнього) локусу контролю. Молода людина на етапі дострокової ідентифікації проявляє, навпаки, низький рівень тривожності, що пов'язано із відсутністю кризової ситуації вибору або дією механізмів психологічного захисту, які не допускають усвідомлення суперечностей в уявленнях про себе.

Було виявлено, що високий рівні формування ідентичності корелюють із більш високою самоповагою. Разом з тим, поняття “зрілої ідентичності” і самі його критерії не однозначні. Особливості індивідуального розвитку залежать від багатьох соціальних факторів, які можуть впливати на динаміку розвитку ідентичності. Наприклад, молодь, що працює, швидше досягає зрілої ідентичності, ніж ті, хто вчиться у вузах, професійно-технічних училищах.

Існують статеві розбіжності особистісної значимості сфер реалізації: професійно-громадської чи комунікативної. Ядро особистості і самосвідомість юнака більшою мірою залежить від його професійного самовизначення та досягнень у вибраній сфері діяльності. Традиційне уявлення про жіночність надає більшого значення сім'ї, тому для дівчат часто важливішими є міжособистісні стосунки. Проте, індивідуальні розбіжності становлення ідентичності мають більше значення, ніж вікові та статеві. Наявність саме внутріособистісних передумов та сприятливий соціальний вплив є визначальними чинниками розвитку гармонійної особистості.

Таким чином, рання юність - один із найскладніших і найбільш важливих та відповідальних в плані формування особистості періодів онтогенетичного розвитку. Високий рівень розвитку інтелектуальних, вольових здібностей та розширення емоційної сфери дозволяють в ранньому юнацькому віці сформувати особистості адекватну ідентичність. Соціалізація, біологічно детерміновані задатки, набутий досвід можуть чинити як позитивний, так і негативний вплив на особистісний розвиток.

Становлення ідентичності носить соціальний характер, тому важливо сприяти формуванню адекватної та позитивної ідентичності, надаючи особистості необхідну психологічну підтримку, вказуючи ефективні шляхи самореалізації, пропонуючи дійсно значущі об'єкти для ідентифікації, забезпечуючи свободу вибору та волевиявлення.

Висновки