Забезпечення захисту інформації від несанкціонованного доступу

3.4 Розрахунок собівартості програмного продукту

Основні статті витрат. Розрахунок трудомісткості розробки ПП.

Базовий показник для визначення складових витрат праці обчислюється за формулою:

(3.1)

де q - число операторів (вихідних команд) у програмному продукті, одно 627; с - коефіцієнт складності програми; p - коефіцієнт корекції програми в ході її розробки, залежить від точності та коректності поставленого завдання приймаємо рівним 0.06.

Коефіцієнт складності програми визначається з таблиці 3.1 на перетині "групи складності" і "ступеня новизни". При цьому новизна визначається за принципом: А - розробка принципово нових завдань, Б - розробка оригінальних програм, B - розробка програм з використанням типових рішень, Г - разова типова задача. А складність визначається виходячи з типу розв'язуваних завдань: 1 - алгоритми оптимізації та моделювання систем, 2 - задачі обліку, звітності та статистики, 3 - стандартні алгоритми. Крім того, у таблиці вказано коефіцієнт недостатності опису програми, який буде потрібно трохи пізніше.

Таблиця 1 - Коефіцієнти розрахунку трудомісткості

Мова програмування	Група складності	Ступінь новизни	Коефіцієнт B
		А	Б	В	Г
Високий рівень	1	1,38	1,26	1,15	0,69	1,2
	2	1,30	1,19	1,08	0,65	1,35
	3	1,20	1,10	1,00	0,60	1,5
Низький рівень	1	1,58	1,45	1,32	0,79	1,2
	2	1,49	1,37	1,24	0,74	1,35
	3	1,38	1,26	1,15	0,69	1,5

Програма "Система захисту інформації на основі закритих ключів" написана на мові високого рівня, відноситься до моделювання систем і є принципово новою розробкою; тобто коефіцієнт складності програми в даному випадку: з = 1,38. Таким чином, знаходимо базовий показник: Q = 917.

Далі, розрахуємо складові витрати праці, серед яких виділяють: витрати праці на підготовку і опис алгоритму, витрати праці на дослідження алгоритму, витрати праці на розробку алгоритму, витрати праці на програмування і відладку і затрати праці на підготовку документації. Майже всі ці параметри будуть залежати від базового показника, що розраховується за формулою (3.1).

Витрати праці на підготовку і опис задачі може визначатися емпірично або за формулою (3.2):

, (3.2)

де Tmax - трудомісткість операції в найбільш несприятливих умовах (песимістична оцінка); Tmin - трудомісткість операції при сприятливих умовах (оптимістична оцінка); Tнв - трудомісткість операції при нормальних умовах (найбільш ймовірна оцінка). Орієнтовні величини оцінки трудомісткості операції підготовки опису задачі у залежності від числа операторів q наводяться в таблиці 2.

Таблиця 2 - Оцінка часу підготовки опису завдання

q	Tmin	Tнв	Tmax
100 500 1000 1500 2000 2500 5000 10000	10 20 25 30 40 50 70 100	15 35 50 60 70 80 110 150	20 50 75 90 100 110 150 200

Витрати праці на дослідження алгоритму розв'язання задачі визначаються формулою (3.3):

(3.3)



де Q - базовий коефіцієнт, який розраховується за формулою (3.1), В - коефіцієнт недостатності опису задачі, який береться з таблиці 3 і дорівнює 1,2; k - коефіцієнт кваліфікації програміста, залежить від стажу працівника і визначається з таблиці 3.

Таблиця 3 - Коефіцієнти кваліфікації програміста

Досвід роботи	Коефіцієнт кваліфікації
До двух років	0.8
2-3 роки	1
3-5 роки	1.1 - 1.2
5-7 років	1.3 - 1.4
більше 7 років	1.5 - 1.6

По таблиці визначаємо коефіцієнт k = 1.

Таким чином, знаходимо витрати праці на дослідження алгоритму розв'язання задачі: tіс = 10 [люд.год].

Витрати праці на розробку блок-схем алгоритмів обчислюються за формулою (3.4):

(3.4)

Витрати праці на програмування алгоритму по блок-схемі і налагодження програми обчислюються за формулами (3.5, 3.6):

(3.5)



(3.6)

Витрати праці на підготовку документів по задачі складаються з витрат праці на підготовку рукописів і часу на оформлення документів і обчислюються за формулою (3.7):

(3.7)

Сумарні витрати праці розраховуються як сума складових витрат праці за формулою (3.8):

(3.8)

Розрахунок заробітної плати працівника-програміста.

Заробітна плата складається з двох складових: основної заробітної плати і додаткової.

Основна заробітна плата розраховується за формулою (3.9):



(3.9)

де tУ - сумарні витрати праці, які обчислюють за формулою (3.2); tср - середня кількість днів у місяці, одно 21 дню, множиться на кількість годин в робочому дні - 8; ТС - тарифна ставка.

Тарифна ставка являє собою МРОП (мінімальний розмір оплати праці).

У 2013 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 1 січня - 852 гривні.

Тарифна сітка на 2013р. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище - заокруглюються до однієї гривні.

За інформацією Мінсоцполітики, згідно з ПРОЕКТОМ змін до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.

Таблица 4. Тарифна сітка на 2014рік.

Розряд	Коефіцієнт	01.01.2013	01.12.2013
		Оклад згідно розряду	Оклад (тарифна ставка)	Оклад згідно розряду	Оклад (тарифна ставка)
1	1, 00	845,00	1147	928,00	1218
2	1, 09	921,05	1152	1011,52	1223
3	1, 18	997,10	1162	1095,04	1233
4	1, 27	1073,15	1172	1178,56	1243
5	1, 36	1149,20	1182	1262,08	1262
6	1, 45	1225,25	1225	1345,60	1346
7	1, 54	1301,30	1301	1429,12	1429
8	1, 64	1385,80	1386	1521,92	1522
9	1, 73	1461, 85	1462	1605,44	1605
10	1, 82	1537,90	1538	1688,96	1689
11	1, 97	1664,65	1665	1828,16	1828
12	2,12	1791,40	1791	1967,36	1967
13	2,27	1918,15	1918	2106,56	2107
14	2,42	2044,90	2045	2245,76	2246
15	2,58	2180,10	2180	2394,24	2394
16	2,79	2357,55	2358	2589,12	2589
17	3,00	2535,00	2535	2784,00	2784
18	3,21	2712,45	2712	2978,88	2979
19	3,42	2889,90	2890	3173,76	3174
20	3,64	3075,80	3076	3377,92	3378
21	3,85	3253,25	3253	3572,80	3573
22	4,06	3430,70	3431	3767,68	3768
23	4,27	3608,15	3608	3962,56	3963
24	4,36	3684,20	3684	4046,08	4046
25	4,51	3810,95	3811	4185,28	4185

Для 5-го розряду робіт, який відповідає роботі програміста в даній дипломній роботі тарифний коефіцієнт дорівнює 1.36(кожен студент обирає спеціаліста певного розряду).

Таким чином, основна заробітна плата буде становити:

Додаткова заробітна плата становить 20% від основної заробітної плати, розраховується за формулою (3.10):

(3.10)

Сумарна заробітна плата обчислюється як сума основної та додаткової заробітних плат за формулою (3.11):



(3.11)

Додаткові статті витрат.

Матеріально-технічні витрати.

Серед додаткових статей витрат на розробку програмного забезпечення виділяють: витрати на матеріали і комплектуючі (вартість самого устаткування, тобто комп'ютера, в розрахунок не береться), відрахування на соціальне страхування, накладні витрати, амортизаційні відрахування, витрати на технічне обслуговування обладнання і вартість витраченої електроенергії при роботі на комп'ютері.

Вартість обладнання хоч і не включається до собівартості розробки програмного забезпечення, але все ж використовується при розрахунку деяких інших додаткових статей витрат. При написанні програми на ЕОМ в якості обладнання передбачається персональний комп'ютер, вартість якого становить :.

Витрати на матеріали і комплектуючі, використовувані в процесі написання програмного продукту (СМІК), а також витрати на технічне обслуговування і ремонт (СТО) становлять, відповідно, 1.5% і 2.5% від вартості обладнання - формули (3.12 - 3.13):

(3.12)

(3.13)

Амортизаційні відрахування.

Амортизаційні відрахування, процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру їх фізичного та морального зносу на вартість вироблених з їх допомогою продукції в цілях акумуляції коштів для подальшого повного відновлення. Амортизаційні відрахування провадяться за встановленими нормами амортизації, виражаються, у відсотках до балансової вартості обладнання і розраховуються за формулою (3.14):

(3.14)

де Cобор - вартість комп'ютера; НА - норма амортизації, яка розраховується за формулою (3.15):

(3.15)

де Слікв - ліквідаційна вартість, становить 5% від вартості обладнання: ; Тнорм - нормативний термін служби (для персонального комп'ютера приймемо Тнорм = 6 [років]). Таким чином, отримуємо: Агод = 1011,2 [грн]. =1011/25821=82.3

Розрахунок витрат електроенергії.

Варто також враховувати і витрати електроенергії при написанні програмного забезпечення. Вартість електроенергії обчислюється за формулою (3.16):

(3.16)



де M - потужність ЕОМ (450 Вт); kз - коефіцієнт завантаження (0.8); CкВт.ч - вартість 1 кВт-год електроенергії - 129,84коп/год;- ефективний фонд робочого часу, розраховується за формулою (3.17) де Дном = 21номінальне число робочих днів у році: d = 8 - тривалість робочого дня [рік]; f = 2% - плановий відсоток часу на ремонт ЕОМ.

(3.17)

При даних значеннях параметрів і коефіцієнтів вартість електроенергії складе СЕЕ = 76,46 [грн].

Однак, отримані значення амортизаційних відрахувань і витрат на електроенергію - значення річних витрат, необхідно їх скорегувати відповідно до тимчасового коефіцієнтом, який визначається виходячи з сумарних річних експлуатаційних витрат, які розраховуються за формулою (3.18):

(3.18)

- сумарна річна вартість експлуатаційних витрат, Fеф - ефективний фонд робочого часу, обчислений за формулою (3.17), - загальний час використання ЕОМ для вирішення завдання, яке обчислюється аналогічно формулі (3.8), враховуючи лише час роботи на комп'ютері:

.

Отже, сумарні витрати на експлуатацію ЕОМ будуть становити: Ез = 2203 [грн], а сам тимчасової коефіцієнт обчислюється за формулою (3.19):

(3.19)

Таким чином, враховуючи тимчасової коефіцієнт, з сумарних експлуатаційних витрат скорегуємо:

витрати на електроенергію [грн];

амортизаційні відрахування [грн].

Накладні витрати

Крім того, існують витрати, що залежать від розміру заробітної плати, обчислюваного за формулою (3.11). До них відносять відрахування на соціальне страхування та накладні витрати.

Відрахування на соціальне страхування складають 36,3% від усієї заробітної плати [Податковий Кодекс України], обчислюються за формулою (3.20):

(3.20)

Накладні витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням, утриманням та експлуатацією устаткування та іншими додатковими витратами на забезпечення процесів виробництва і обігу, становлять 50% від фонду заробітної плати, обчислюються за формулою (3.21):

. (3.21)

Адміністративні витрати

Адміністративними є витрати, пов'язані із обслуговуванням виробництва і управлінням ним в масштабі всього підприємства. До адміністративних витрат відносяться такі витрати:

· загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

· витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

· витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);

· винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

· витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

· амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

· витрати на врегулювання спорів у судових органах;

· платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

· плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

· інші витрати адміністративного призначення.

Мв = , (3.22) де ?Мв - сума матеріальних витрат, - норма год/міс

Визначення калькуляції ПП.

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення вважаються як сума заробітної плати програміста, матеріально-технічних витрат, амортизаційних відрахувань, витрат на електроенергію,накладних витрат і адміністративних витрат.

Таблица 5. Остаточна калькуляція вартості ПП

Статті витрат	Сума, грн	В відсотках від загальної суми
ЗП програміста	5097,6	61.9
Матеріально-технічні витрати	256	3.1
Амортизаційні відрахування	82.3	1
Витрати на електроенергію	183,5	2.2
Накладні витрати	2548,8	31
Адміністративні витрати	66	0.8
Всього:	8234,2

Розрахунок ціни ПП

1. Розрахунок оптової ціни.

Цо= Со* (1+Рн), (3.23)

Цо= 8234,2 1.3 = 10704.46

де Со - собівартість ПП, Рн - норма рентабельності - 30%

2. Розрахунок відпускної ціни.

Цв= Цо* (1+ПДВ), (3.24)

Цв= 10704.46 1.2 = 12845,35

де Цо - оптова ціна, ПДВ - податок на додану вартість - 20%

3. Ціна реалізації

Цр= Цв+Тн, (3.25)

Цр=12845,35 + 12845,352 / 10% = 14129,85

де Цв - відпускна ціна, Тн -товарна націнка

3.5 Аналіз економічної доцільності використання програмного продукту

Кожен рік в світі розробляється величезна кількість технічних, програмних та алгоритмічних засобів шифрування електронної інформації, використання котрих визначена економічними ефектами розробленого продукту.

Існує багато методів визначення економічних показників доцільності впровадження та використання математичного та програмного забезпечення будь якої системи шифрування, які дають можливість аналізувати потребу в розробленій програмі та своєчасно припинити роботу по впровадженню програми.

Програма використовує стандартні функції багатьох платних програм. При тому має достатній функціонал для доцільного захисту інформації. Не потребує коштів на утримання програми або іі технічну підтримку.

Для отримання прибутку від програми необхідно на панелі управління розмістити рекламу. Найпростіший і розповсюджений спосіб заробітку - це контекстна реклама. Принцип її дії дуже простий: на сторінках сайту розміщуються спеціальні рекламні блоки з посиланням на ресурс рекламодавця. Дохід надходить від кликання по них відвідувачів, оплата призначається за кожен клік окремо. Відповідно, чим більше кліків і переходів на сайт рекламодавця, тим вищий заробіток.

Завдяки економічним підрахункам, ми можемо зробити висновок, що ціна реалізації програмного продукту відповідає роботі, яку виконував програміст. Оцінка роботи була узгоджено з економічним консультантом. Саме тому висновок даного проекту можна вважати успішним, ціна відповідає роботі. Всі дані та числа були взяті з програмного продукту, всі підрахунки розписано в пункти 3.4

Програмний продукт був розроблений за 21 день,тому всі підрахунки були зроблені для цього терміну розробки.



4. Охорона праці

4.1 Заходи з охорони праці і промсанітарії

Усі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду - попередньому під час оформлення на роботу та періодичному на протязі трудової діяльності - в порядку, з періодичністю та медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 45 ( z0136-94 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Посадові особи та спеціалісти, інші працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, даних Правил та питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17.02.99 N 27 ( z0248-99 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.04.99 за N 248/3541, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України ( z0308-94 ) і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядком її організації, затвердженими наказом МВС України від 17.11.94 N 628 ( z0307-94 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 307/517.

До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.

Працівники, що виконують роботи з профілактичного обслуговування, налагодження і ремонту ЕОМ при включеному живленні, та при інших роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 N 123 ( z0196-93 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.93 за N 196, зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання та один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці.

Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

Забороняється допускати осіб, молодших 18 років, до самостійних робіт в електроустановках та на електрообладнанні під час профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ЕОМ та при інших роботах, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

До робіт з обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ допускаПрацівники, які виконують роботи з експлуатації, обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ.

4.2 Охорона праці в галузі

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування

для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

Під час виконан ня робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами розділу 6.

Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Є неприпустимими такі дії:

· виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

· зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

· відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

· робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

· праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.



4.3 Охорона праці на робочому місці програміста

Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ.

Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги"; характеру та особливостям трудової діяльності. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв.м, а обсяг - не менше 20 куб.м.

Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

· робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

· відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

· відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

· прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ.

Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги" з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальнійплощині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови -15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що

відповідає вимогам даних Правил, окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональною ЕОМ.

Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до пункта 4.1.6, є обов'язковим.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.

· Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад.

· Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.

· Висота спинки сидіння має становити 300+-20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм.

Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230+-30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

- при розмірі екрану по діагоналі 35/38 см (14"/15") - 600 - 700 мм

- при розмірі екрану по діагоналі 43 см (17") - 700 - 800 мм

при розмірі екрану по діагоналі 48 см (19") - 800 - 900 мм

при розмірі екрану по діагоналі 53 см (21") - 900 - 1000 мм

Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +-30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град.

Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується.

Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ЕОМ, що і відеотермінал.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:

достатній простір для людини-оператора;

вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм;

розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

відстань від екрана до ока працівника повинна відповідати вимогам пункту 1.22;

можливість повертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.



Висновки

У даному дипломному проекті було розроблено:

· інтерфейс програмного забезпечення для розв'язання задач Шифрування на основі закритих ключів;

· систему шифрування/дешифрування інформації на основі методу RSA.

Розроблений програмний продукт повністю відповідає поставленому

· Наведені основні принципи захисту інформації, дотримання яких потрібне для забезпечення необхідного рівня конфіденційності та безпеки.

· Виділено складові інформаційної безпеки, на основі яких будується система забезпечення інформаційної безпеки об'єкту.

· Виділено основні методи і способи захисту інформації.

· Визначено, що використання стійких криптоалгоритмів дозволяє добитися найкращого захисту інформації від існуючих загроз.

· Досліджено основні системи шифрування (симетричні і асиметричні).

Усі існуючі системи шифрування мають певні недоліки і застосовні в певній області. Основним недоліком симетричних систем є необхідність суворого контролю ключа і відповідні проблеми при обміні ключами, у ассиметричних систем основний недолік ресурсоємні операції, і необхідність довгих ключів.

Після виконання оптимізації інтерфейсу керування програмного продукту стало більш оптимальним, про що свідчить статистика показників ефективності його використання.

Розроблений програмний продукт має практичне значення, що визначається достатньо високим рівнем його універсальності та полягає у комплексному використанні методів шифрування.

Досліджено різні методи шифрування даних та обрано найбільш оптимальний та швидкий спосіб захисту інформації.

Розроблена система містить велику кількість інформації й виконує важливі функції.

Практична реалізація дозволяє збільшити захист інформації на підприємстві у два рази, що дозволяє зекономити час та прискорити хід робочого процесу, зменшує застої пов'язані з великим числом накопичених і необроблених вчасно даних.

На основі проведених досліджень було розроблено “Систему захисту інформації на основі закритих ключів”.

Створення системи захисту забезпечило безпеку інформації роботи підприємства. В перспективі можливе вдосконалення розробленого програмного продукту та його впровадженні у виробничий процес різних організацій.

Основною перевагою даної реалізації є її пристосованість до архітектури сучасних ПК, що дозволяє оптимально використовувати їх потужність.

При подальшому розвитку електронно-обчислювальної техніки для пришвидшення роботи алгоритму його реалізацію потрібно буде коректувати. Однак доцільно буде зауважити, що при збільшенні обчислювальних можливостей комп'ютерів, автоматично буде зростати і довжина ключа.



Список використаної літератури

1. Брассар Ж. Сучасна криптологія. - М.: Полимед, 1999. -176 с.

2. Земор Ж Курс криптографії. -Ижевск: РХД, 2006. -256 с.

3. Коутинхо С Алгоритм RSA. -М.: Постмаркет, 2001. -328 с.

4. Ван Тилборг Х. К. А. Основи криптології. -М.: Мир, 2006. -472 с.

5. Ян С. Криптоаналіз RSA. - Ижевск: РХД, 2011. -312 с.

6. Ященко В. В. Введення в криптографію. - М.: МЦНМО, 2012. - 348 с.

7. В.Ємець, А.М. Мельник, Р.Попович. Сучасна криптографія. Основні поняття // Львів. - 2003. - 144 с.

8. Коутинхо С. Введение в теорию чисел. Алгоритм RSA, 2007. - 188 с.



Додаток А.Код програми

Размещено на Allbest.ru