Розроблений інтерфейс програмного рішення є інтуїтивно зрозумілим і не потребує від користувача спеціальних знань або навиків.

6. Результати чисельних розрахунків

6.1 Опис чисельного прикладу

Для перевірки економічного ефекту, від використання обраних математичних моделей управління запасами, виконуються чисельні розрахунки.

Вхідні дані, на основі яких проводяться розрахунки, отримані від торгівельної фірми «NetCraft Computers».

«NetCraft Computers» займається продажем електронного устаткування. Товари від виробників постачаються на центральний склад, і з центрального складу до пунктів роздрібної торгівлі. Вільне місце складу здається в оренду іншим фірмам. Замовлення нових партій товару від виробників виконується не частіше ніж раз на місяць. Всі товари поділені на п'ять видів, і кожний вид має підвиди:

1) комп'ютерна техніка та комплектуючі:

- процесори;

- материнські плати;

- оперативна пам'ять;

- відео карти;

- монітори;

- жорсткі диски;

- приводи (CD, DVD);

- корпуса для комп'ютерів.

1) портативна техніка:

- ноутбуки;

- комплектуючі для ноутбуків;

- комунікатори;

- електронні книги.

2) мультимедіа:

- Web - камери;

- TV - тюнери;

- звукові карти;

- MP3 плеєри.

3) акустичні системи:

- колонки;

- навушники.

4) оргтехніка:

- сканери;

- принтери;

- витратні матеріали.

Приводити чисельні розрахунки для всіх підвидів товарів недоцільно. Для чисельних розрахунків взяті, по одному підвиду, від кожного виду товарів. Статистичні дані продаж приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Статистичні дані продаж

Періоди	Підвиди товарів
	Процесори	Колонки	Ноутбуки	Web - камери	Сканери
01.03.2006	93	96	96	9	88
01.04.2006	73	82	82	10	59
01.05.2006	68	61	72	14	61
01.06.2006	64	65	85	14	60
01.07.2006	94	90	97	10	62
01.08.2006	124	117	101	14	104
01.09.2006	122	122	107	6	104
01.10.2006	117	123	114	6	112
01.11.2006	116	122	134	6	108
01.12.2006	92	85	152	5	93
01.01.2007	101	109	89	8	106
01.02.2007	89	93	89	9	98
01.03.2007	99	102	103	11	93
01.04.2007	74	84	94	12	60
01.05.2007	73	65	84	15	66
01.06.2007	72	73	93	16	67
01.07.2007	94	91	96	12	62
01.08.2007	110	104	108	13	93
01.09.2007	143	144	110	7	122
01.10.2007	131	139	125	5	126
01.11.2007	118	125	139	6	110
01.12.2007	104	96	153	5	105
01.01.2008	117	125	112	10	122
01.02.2008	96	101	104	10	106
01.03.2008	116	120	110	12	110
01.04.2008	95	107	93	12	77
01.05.2008	81	73	98	15	73
01.06.2008	72	73	103	15	67
01.07.2008	110	107	110	13	73
01.08.2008	141	133	118	16	118
01.09.2008	165	166	133	10	140
01.10.2008	145	153	152	6	139
01.11.2008	115	122	145	8	107
01.12.2008	121	112	154	6	122
01.01.2009	111	119	110	10	116
01.02.2009	100	105	98	10	111
01.03.2009	118	139	119	15	124
01.04.2009	114	116	113	10	83
01.05.2009	93	86	108	17	76
01.06.2009	79	83	126	14	72
01.07.2009	119	116	125	16	90
01.08.2009	148	143	137	15	114
01.09.2009	167	167	150	11	138
01.10.2009	154	164	174	7	155
01.11.2009	126	139	159	9	117
01.12.2009	132	118	192	12	122
01.01.2010	117	114	142	11	117
01.02.2010	107	109	119	11	99

Графічно, статистичні дані представлені на рисунку 6.1



Рисунок 6.1 - Графічна інтерпретація статистики продажів

Параметри, необхідні для розрахунків сумарних витрат представлені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Параметри, необхідні для розрахунків сумарних витрат

Назва підвиду товарів	Вартість зберігання, грн./од.	Вартість оформлення поставки, грн.	Втрати від недостачі, грн./од.
Процесори	0,2	100	40
Колонки	0,5	50	10
Ноутбуки	1	200	70
Web - камери	0,1	50	10
Сканери	2	100	20

6.2 Виконання розрахунків

Вирішення задачі управління запасами складається з двох етапів:

1) побудова прогнозу попиту;

2) визначити оптимальний об'єм замовлень для кожного періоду.

За допомогою розробленого програмного рішення, побудуємо прогноз попиту на вказані підвиди товарів. Для того, щоб в подальшому можна було порівняти моделі управління запасами, прогнозування буде виконуватися на основі даних із 01.03.2006 по 01.02.2009.

В таблиці 6.3 показано, яка модель прогнозування, в даному випадку, виявився найбільш адекватним конкретному підвиду товарів.

Таблиця 6.3 - Відповідність моделей прогнозування підвидам товарів

Назва підвиду товарів	Модель прогнозування, що в даному випадку виявилась найбільш адекватною
Процесори	Yt = b0 + b1*Yt-12
Колонки	Yt = b0 + b1*Yt-12
Ноутбуки	Yt = b0 + b1*Yt-12 + b2*Yt-24
Web - камери	Yt = b0 + b1*Yt-12 + b2*Yt-24
Сканери	?Yt = b0 + b1*?Yt-12

Отриманий прогноз приведений в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Прогноз попиту

Періоди	Види товарів
	Процесори	Колонки	Ноутбуки	Web - камери	Сканери
01.03.2009	125	130	121	13	127
01.04.2009	103	116	112	12	85
01.05.2009	88	80	114	16	81
01.06.2009	79	80	120	17	76
01.07.2009	119	116	127	15	81
01.08.2009	152	143	138	16	122
01.09.2009	177	178	148	11	141
01.10.2009	156	164	177	8	140
01.11.2009	124	132	165	9	112
01.12.2009	131	121	187	8	125
01.01.2010	120	129	142	11	120
01.02.2010	108	114	119	12	103

Графічно прогнозовані дані представлені на рисунку 6.2



Рисунок 6.2 - Графічна інтерпретація прогнозованих даних

Після побудови прогнозу, необхідно визначити оптимальний об'єм замовлень для кожного періоду. Для визначення оптимального об'єму замовлень реалізовано дві моделі:

1) модель із детермінованим динамічним попитом;

2) модель із вірогідним нестаціонарним попитом.

Результати вирішення задачі управління запасами, з використанням першої моделі представлені в таблиці 6.5. Результати вирішення задачі управління запасами, з використанням другої моделі представлені в таблиці 6.6.

6.3 Аналіз результатів

Задача управління запасами вирішена, необхідно визначити яка із моделей управління запасами, для даного випадку, виявилась більш доцільною. Для цього необхідно розрахувати, які витрати понесе підприємство керуючись результатами кожної із моделей.

Розрахунок сумарних витрат підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, якби воно керувалось результатами розрахунків за допомогою моделі із детермінованим динамічним попитом, представлені в таблиці 6.7.

Таблиця 6.5 - Оптимальні об'єми замовлень товарів, отримані з використанням моделі із детермінованим динамічним попитом

Періоди	Види товарів
	Процесори	Колонки	Ноутбуки	Web - камери	Сканери
01.03.2010	395	130	233	148	115
01.04.2010	0	116	0	0	85
01.05.2010	0	160	234	0	81
01.06.2010	0	0	0	0	76
01.07.2010	271	116	265	0	81
01.08.2010	0	143	0	0	122
01.09.2010	457	178	325	0	141
01.10.2010	0	164	0	0	140
01.11.2010	0	132	352	0	112
01.12.2010	359	121	0	0	125
01.01.2011	0	129	261	0	120
01.02.2011	0	114	0	0	115

Таблиця 6.6 - Оптимальні об'єми замовлень товарів, отримані з використанням моделі із вірогідним нестаціонарним попитом

Періоди	Види товарів
	Процесори	Колонки	Ноутбуки	Web - камери	Сканери
01.03.2010	420	153	253	148	127
01.04.2010	0	116	0	0	85
01.05.2010	0	155	234	0	81
01.06.2010	0	0	0	0	76
01.07.2010	271	121	265	0	81
01.08.2010	0	143	0	0	122
01.09.2010	457	178	325	0	141
01.10.2010	0	164	0	0	140
01.11.2010	0	132	352	0	112
01.12.2010	333	121	0	0	125
01.01.2011	0	220	241	0	120
01.02.2011	0	0	0	0	103

Таблиця 6.7 - Розрахунок витрат підприємства на процесори, при використанні моделі із детермінованим динамічним попитом

Період	Попит, од.	Об'єм замовлень, од.	Витрати на зберігання, грн.	Витрати на оформлення поставок, грн.	Втрати від дефіциту, грн.	Сумарні витрати за період, грн.
01.03.2009	118	395	277	200	0	477
01.04.2009	114	0	163	0	0	163
01.05.2009	93	0	70	0	0	70
01.06.2009	79	0	0	0	630	630
01.07.2009	119	271	152	200	0	352
01.08.2009	148	0	4	0	0	4
01.09.2009	167	457	294	200	0	494
01.10.2009	154	0	140	0	0	140
01.11.2009	126	0	14	0	0	14
01.12.2009	132	359	241	200	0	441
01.01.2010	117	0	124	0	0	124
01.02.2010	107	0	17	0	0	17
Разом	2926

Сумарні витрати підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, при використанні моделі із детермінованим динамічним попитом, дорівнювали би 2926 грн.

Розрахунок сумарних витрат підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, якби воно керувалось результатами розрахунків за допомогою моделі із вірогідним нестаціонарним попитом, представлені в таблиці 6.8.

Таблиця 6.8 - Розрахунок витрат підприємства на процесори, при використанні моделі із вірогідним нестаціонарним попитом

Період	Попит, од.	Об'єм замовлень, од.	Витрати на зберігання, грн.	Витрати на оформлення поставок, грн.	Втрати від дефіциту, грн.	Сумарні витрати за період, грн.
01.03.2009	118	420	302	200	0	502
01.04.2009	114	0	188	0	0	188
01.05.2009	93	0	95	0	0	95
01.06.2009	79	0	16	0	0	16
01.07.2009	119	271	168	200	0	368
01.08.2009	148	0	20	0	0	20
01.09.2009	167	457	310	200	0	510
01.10.2009	154	0	156	0	0	156
01.11.2009	126	0	30	0	0	30
01.12.2009	132	333	231	200	0	431
01.01.2010	117	0	114	0	0	114
01.02.2010	107	0	7	0	0	7
Разом	2437

Сумарні витрати підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, при використанні моделі із вірогідним нестаціонарним попитом, дорівнювали би 2437 грн.

Таблиця 6.9 - Сумарні витрати на зберігання товарів та оформлення замовлень

Моделі управління запасами	Процесори, грн.	Колонки, грн.	Ноутбуки, грн.	Web - камери, грн.	Сканери, грн.	Разом, грн.
Модель із детермінованим динамічним попитом	2926	808	2107	124,3	1672	7637,3
Модель із вірогідним нестаціонарним попитом	2437	605	2307	124,3	1452	6925,3

Сумарні витрат підприємства на зберігання та оформлення замовлень на інші підвиди товарів розраховуються аналогічно. В таблиці 6.9 представлені дані про сумарні витрати на зберігання товарів та оформлення замовлень всіх підвидів товарів.

Модель із вірогідним нестаціонарним попитом показала себе краще, ніж модель із детермінованим динамічним попитом при управлінні запасами процесорів, колонок та сканерів. При управлінні запасами ноутбуків кращою виявилась модель із детермінованим динамічним попитом. При управлінні запасами web-камер обидві моделі дали однакові результати.

Витрати на управління запасами при використанні моделі із вірогідним нестаціонарним попитом становлять на 712 грн. менше, ніж при використанні модель із детермінованим динамічним попитом. Отже, можна зробити висновок, що, при описаних вхідних даних і описаних методах прогнозування, використання моделі із вірогідним нестаціонарним попитом є більш доцільним, ніж використання моделі із детермінованим динамічним попитом.

7. Економічне обґрунтування

7.1 Основні положення

Дана науково-дослідницька робота присвячена темі “Розробка алгоритмічного забезпечення та програмних рішень процесу управління запасами в умовах централізованої системи постачання”.

Запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень і тому представляють собою один із факторів, що визначає політику підприємства. Однак не всі підприємства приділяють даній проблемі належну увагу, в результаті чого їм доводиться вкладати у запаси більше коштів, ніж передбачалося.

Не зважаючи на певну кількість робіт по проблемі управління запасами, існуючі моделі управління запасами і прогнозування вірогідного попиту, а також критерії їх ефективності не розроблені у достатній мірі.

Актуальність даної роботи обумовлена тим, що без розробки адекватних, сучасним умовам, моделей управління запасами і прогнозування вірогідного попиту неможлива ефективна робота підприємств.

В роботі описуються моделі управління запасами з детермінованим динамічним та вірогідним нестаціонарним попитом. Також описується спрощена методологія Бокса-Дженкінса, що використовується для прогнозування попиту.

7.2 Обґрунтування мети і задачі дослідження

Створення запасів дозволяє знизити витрати на постачання, і одночасно веде до витрат на зберігання товарів.

Необхідно провести прикладні дослідження, і розробити математичне, алгоритмічне і програмне забезпечення для вирішення задачі управління запасами.

Метою даної роботи є розробка програмного забезпечення для визначення оптимального об'єму запасів, тобто такого при якому сумарні витрати на зберігання товарів і оформлення замовлень, на постачання товарів, будуть мінімальні.

7.3 Оцінка рівня науково-технічного ефекту роботи

Визначення рівня науково-технічного ефекту науково-дослідної роботи виконується за бальними оцінками. Перелік основних факторів, що визначають науково-технічний рівень роботи, визначається на основі експертних оцінок. Кожний фактор характеризується декількома станами.

Експертами встановлюються оцінка в десятибальній системі кожного стану. Крім того, ними ж установлюються й коефіцієнти ваги кожного фактора. Загальну оцінку рівня науково-технічного ефекту () визначають за формулою:

,(7.1)

де - оцінка науково-технічної значущості чинника в балах;

- максимальна оцінка чинника;

- коефіцієнт ваги даного чинника для науково-технічної ефективності НДР.

Проводиться оцінка стану кожного чинника:

1 За ступенем новизни науково-дослідна робота може бути оцінена, як винахід, що характеризується сумісним використанням відомих окремих рішень. В цьому випадку стан даного чинника оцінюється в 2 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 10%.

2 За рівнем отриманого в процесі дослідження результату робота визначається, як отримання позитивного рішення поставлених завдань на основі простих узагальнень - стан даного чинника оцінюється в 4 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 22%.

3 За ступенем теоретичної обґрунтованості результатів НДР, робота класифікується, як така, що вирішує задачу на основі використання окремих визначених закономірностей. В цьому випадку стан даного чинника оцінюється в 4 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 5%.

4 Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів оцінюється в 4 бали, оскільки експериментальна перевірка отриманих результатів програмного продукту проводилася на незначній кількості експериментальних даних. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 20%.

5 Трудомісткість виконання НДР оцінюється в 5 балів, оскільки отримання результатів супроводжувалося проведенням складних розрахунків. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 10%.

6 Перспективність роботи оцінюється в 1 бал, оскільки результати в подальшому можуть сприяти збільшенню продуктивності праці. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 10%.

7 За рівнем досягнення світових стандартів дана робота може розглядатися яка наближається до світових стандартів. Стан даного чинника оцінюється у розмірі 3 балів. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 8%.

8 Рівень реалізації по об'ємах і термінах може бути оцінений як реалізація на рівні підприємства протягом до 3-х років. Стан чинника оцінюється в 4 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 15%.

Таким чином, загальна оцінка науково-технічного ефекту наукової роботи складе:

7.4 Оцінка трудомісткості і планового терміну виконання науково-дослідницької роботи

Для планування терміну виконання науково-дослідної роботи пропонується використовувати методи мережного планування і управління в системі «вузол-операція». Тривалість і трудомісткість НДР необхідні для складання кошторису витрат і оцінки економічної ефективності роботи.

Мережне планування включає етапи, основними з яких є:

- складання переліку робіт в комплексі науково-дослідної роботи;

- встановлення послідовності виконання робіт і їх індексація;

- розрахунок математичного очікування тривалості виконання кожної роботи;

- побудова мережної моделі комплексу НДР;

- розрахунок основних параметрів мережної моделі.

Перелік укрупнених робіт приведений в таблиці 7.1.

По конкретній НДР таблиця заповнена в наступній послідовності:

- в графі 1 проставлені індекси робіт (в якості індексів будемо використовувати послідовність чисел від «01» до «99»);

- в графі 2 відображується докладний перелік робіт;

- в графі 3 - «Індекс попередньої роботи» (відображаються індекси безпосередньо попередніх робіт даній роботі);

- в графах «Трудомісткості робіт» відображаються 3 оцінки тривалості роботи (оптимістична t_on, песимістична t_nec і найвірогідніша t_вір);

- в графі 7 відображається розрахунковий показник - математично очікувана тривалість роботи (t_mo), яка розраховується за формулою:

(7.2)

Таблиця 7.1 - Вихідні параметри робіт

Індекс роботи	Зміст роботи	Індекси попередніх робіт	Трудомісткість роботи, днів	Мат. очікування тривалості роботи
			Оптимістична оцінка	Найбільш вірогідна оцінка	Песимістична оцінка
1	2	3	4	5	6	7
01	Уточнення технічного завдання на виконання НДР	?	1	3	5	3
02	Розробка і затвердження плану виконання НДР	1	2	3	4	3
03	Огляд на основі публікацій методів і підходів різних видів пошуку	2	8	9	10	9
04	Вивчення предметної області задачі дослідження	2	13	15	17	15
05	Вивчення існуючих технологій побудови пошукових систем	3, 4	1	4	7	4
06	Постановка задачі	5	9	10	11	11
07	Підготовка публікацій за темою НДР	6	1	2	3	2
08	Розробка математичного забезпечення	6, 7	2	9	10	8
09	Розробка алгоритмічного забезпечення	8	1	3	5	3
10	Вибір програмних засобів для написання ПЗ	9	5	6	13	7
11	Розробка архітектури ПЗ	9, 10	1	1	1	1
12	Розробка ПЗ	10	8	15	16	14
13	Наладка ПЗ	11, 12	4	5	6	5
14	Збір інформації по темі НДР	1, 5	6	7	8	7
15	Формування контрольного прикладу	14	8	9	16	10
16	Проведення численного експерименту діагностики існуючих технологій	13, 15	23	24	31	25
17	Аналіз отриманих результатів	16	2	4	6	4
18	Економічна оцінка	17	1	4	7	4
19	Систематизація результатів роботи	18	1	2	3	2
20	Оформлення пояснювальної записки	17, 19	1	1	1	1
21	Розробка плакатів	20	4	5	6	5
22	Виготовлення плакатів	21	1	2	3	2
23	Складання відомостей документів	19	1	4	7	4
24	Оформлення і комплектація науково-дослідницької роботи	22, 23	1	1	1	1
25	Здача НДР на допуск до захисту	24	1	2	3	2
26	Отримання відгуку	25	1	1	1	1
27	Рецензування роботи	25	2	4	6	4
28	Захист роботи	25, 26, 27	1	1	1	1

Враховуючи послідовність виконання робіт, побудуємо мережний графік в системі «вузол-операція» (рисунок 7.1)

Рисунок 7.1 - Мережевий графік в системі «вузол-операція»

Для розрахунку основних параметрів сітьової моделі використаємо метод Форду (табличний).

Ранні терміни робіт визначаються по формулі:

(7.3)

Пізні терміни робіт визначаються по формулі:

(7.4)

Ранні терміни початку робіт з кінця визначаються по формулі:

(7.5)

Тривалість шляху визначається по формулі:

(7.6)

Тривалість критичного шляху визначається як максимальний шлях з усіх шляхів моделі, тобто:

(7.7)

Повні резерви часу робіт визначаються:

(7.8)

Вільні резерви часу робіт визначаються по формулі:

,(7.9)

Розрахунку підлягають наступні параметри сіткової моделі:

- T_j - ранні строки початку робіт з початку сітки;

- T_i - ранні строки початку робіт з кінця сітки;

- S_i - тривалість шляху, що проходить через дану роботу;

- S₀ - тривалість критичного шляху;

- R_i - повний резерв часу роботи;

- R_ci - вільний резерв часу роботи.

Результати розрахунків наведені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 - Розрахунок основних параметрів мережної моделі

Попередні роботи	Індекс роботи	Наступні роботи	Tmi	Tj	Тi	Si	Ri	Rсi
-	1	2, 6, 14	3	0	0	126	0	0
1	2	3, 4	3	3	3	126	0	0
2	3	5	9	6	12	120	6	6
2	4	5, 14	15	6	6	126	0	0
3, 4	5	6	4	21	21	126	0	0
5	6	7, 8	11	25	25	126	0	0
6	7	8	2	36	36	126	0	0
6, 7	8	9	8	38	38	126	0	0
8	9	10, 11	3	46	46	126	0	0
9	10	12	7	49	49	126	0	0
9, 10	11	13	1	56	69	113	13	13
10	12	13	14	56	56	126	0	0
12	13	16	5	70	70	126	0	0
1, 5	14	15	7	36	58	94	22	22
14	15	16	10	43	65	94	22	22
13, 15	16	17	25	75	75	126	0	0
16	17	18, 20	4	100	100	126	0	0
17	18	19	4	104	104	126	0	0
18	19	20, 23	2	108	108	126	0	0
17, 19	20	21	1	110	110	126	0	0
20	21	22	5	111	111	126	0	0
21	22	24	2	116	116	126	0	0
19	23	24	4	110	114	122	4	4
22	24	25	1	118	118	126	0	0
24	25	26, 27, 28	2	119	119	126	0	0
25	26	28	1	121	124	123	3	3
22	27	28	4	122	122	126	0	0
25, 26, 27	28	--	1	126	126	126	0	0

Критичний шлях складає 126 днів, що відповідає 5 місяцям роботи.

7.5 Розрахунок кошторису витрат на проведення науково-дослідницької роботи в лабораторних умовах

Економічні показники науково-дослідної роботи розраховуються як показники роботи, що виконується в умовах лабораторії. Витрати на проведення науково-дослідних робіт відносять до виробничих витрат. Плановий кошторис витрат складається по наступних укрупнених статтях витрат.

Заробітна плата персоналу. Витрати на оплату праці розраховуються на основі посадових окладів у відповідності зі штатним розкладом підприємства (табл. 7.3).

Таблиця 7.3 - Витрати на заробітну плату

Склад виконавців	Кількість працівників	Місячний оклад, грн.	Час роботи, міс.	Коефіцієнт участі роботи	Сума, зарплати грн.
Керівник роботи	1	2600	5	1	13000
Молодший науковий співробітник	1	1800	5	0,5	9000
Інженер-Програміст	1	2200	5	1	11000
Лаборант	1	1300	5	0,5	6500
Разом	4	5000	5	3	39500

Преміальний фонд приймається в розмірі 7% від фонду зарплати й становить:

39500 · 0,07 = 2765 грн.

Відрахування в бюджет. На зарплату з урахуванням преміального фонду нараховуються відрахування спрямовані в бюджет держави. До складу цих відрахувань включаються:

- відрахування в пенсійний фонд - 33,2 %;

- відрахування до фонду соціального страхування - 1,5 %;

- відрахування до фонду Зайнятості - 1,3 %.

Сумарні відрахування в бюджет складуть:

39500 · 0,36 = 14220 грн.

Разом, відрахування на заробітну плату складуть 16985 грн.

Витрати на відрядження. Для проведення даної НДР відрядження не потребувалось, отже витрати за даною статтею не враховуються.

Контрагентські витрати, тобто витрати на послуги, що здійснюються по договорах. До таких послуг ставиться надання машинного часу персонального комп'ютера. У ході виконання даної науково-дослідної роботи персональний комп'ютер використовувався близько 5 годин у тиждень протягом п'яти місяців, тобто 100 годин. При оренді машинного часу на персональному комп'ютері передбачаються витрати в розмірі 10 грн. за годину роботи. До кошторису витрат включаються витрати на створення машинної бази даних - 20 грн.

Загальна сума контрагентських витрат становить:

10 100 + 20 = 1020 грн.

Витрати на матеріали. Розрахунок вартості сировини й матеріалів, необхідних для нашої організації, представлений у таблиці 7.4.

Таблиця 7.4 - Вартість сировини й матеріалів

Найменування	Ціна за одиницю, грн.	Кількість, шт.	Вартість в місяць, грн.	Вартість за 5 місяці, грн.
Флеш-карта	50	2	100	100
Папір	25	1	25	125
Картридж	80	1	80	400
Разом:	625

Разом, витрати на сировину й матеріали складуть 625 грн.

Витрати на електроенергію. Розрахунок технологічної електроенергії виробляється виходячи із завантаження встаткування, використаного на проведення НДП (ЕОМ, принтер), за формулою:

,(7.10)

де - електроенергія на технологічні потреби;

- тариф на електроенергію (без обліку ПДВ), грн/квт;

- споживана потужність i-ої одиниці встаткування, квт/ч;

- час роботи i-ої одиниці встаткування, ч.

В даному випадку, тариф на електроенергію P складає 0,27 грн/кВт. Споживана енергія системного блока M1 складає 150Вт/ч. Споживана енергія монітором M2 складає 300Вт/ч. Споживана енергія принтера M3 складає 50Вт/ч.

Разом, витрати на електроенергію складуть 624,375 грн.

Витрати на воду й інші ресурси. Оскільки вода та інші ресурси в процесі досліджень не використовувалися те, витрати за даною статтею не враховуються.

Витрати на встаткування й покупні вироби. Для проведення даної НДР закупка встаткування не потрібна, таким чином, витрати за даною статтею не враховуються.

Витрати на малоцінний інвентар. Оскільки малоцінний інвентар і інструмент у процесі досліджень не використовується, то витрати по даній статті не враховуються.

Амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування розраховуються на основні фонди лабораторії, що перебувають в експлуатації тривалий час. До таких елементів основних фондів відносять приміщення, інвентар і встаткування.

Розрахунок амортизаційних відрахувань виробляється за формулою:

.(7.11)

де N - норма амортизаційних фондів, %;

t - тривалість виконання НДР, міс.;

С - вартість основних фондів.

Вартість амортизації приміщення, площею 35 кв.м з розрахунку 300 грн за 1 кв.м, при нормі амортизації для будинків 5% становить:

.

Вартість амортизації твердого інвентарю, оцінюваного в 30% вартості приміщення, при нормі амортизації для інвентарю 25% дорівнює:

.

Разом, амортизаційні відрахування становлять:

.

Накладні витрати. Накладні витрати включають витрати на загальногосподарські потреби (охорона, опалення, загальне висвітлення й т.п.). Вони приймаються в розмірі 50% до фонду заробітної плати.

З _нр = 0,5 39500= 19750 грн.

Загальна сума витрат по статтях 1-11 становить кошторисну собівартість НДР.

З = 39500+2765 +14220+1020+625+624,375+546б625+19750 = 79051 грн.

Вартість НДР, крім собівартості, включає планові накопичення (8%), фіксовані податки на прибуток і фіксовані податки на додану вартість (20%), відрахування в місцевий бюджет. Загальна величина цих добавок становить 28 % собівартості НДР.

Д_п.н = 79051 0,08 = 6324,08 грн.

Д_ндс = (79051+6324,08)0,2 = 17075,016 грн.

Д_заг = 79051+6324,08+17075,016 = 102450,096 грн.

Тоді загальна вартість НДР складе: 102450,096 грн.

7.6 Оцінка соціально-економічного ефекту науково-дослідницької роботи

Оцінити економічний ефект НДР «Розробка алгоритмічного забезпечення та програмних рішень процесу управління запасами в умовах централізованої системи постачання» можна, використовуючи таку формулу:

(7.12)

де - поточні витрати на виробництво до впровадження результатів НДР;

- поточні витрати на виробництво після впровадження результатів НДР;

- супутні одноразові капітальні витрати, пов'язані із впровадженням НДР;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, приймається .

До одноразових капітальних витрат варто віднести й витрати на виконання НДР (вартість НДР). До складу виробничих витрат варто включати тільки ті елементи витрат, які перетерпіли зміну в результаті впровадження результати НДР у виробництво.

При такому підході до оцінки економічного ефекту виникає необхідність вибору бази для порівняння. Як база для порівняння рекомендується застосовувати показники виробництва в базисному періоді, тобто періоді до впровадження результатів НДР. Даний проект не впроваджувався у виробництво, тому немає можливості оцінити економічну ефективність даної НДР.

Варто виділити такі ефекти від використання результатів даної роботи:

1 Впровадження розробленого програмного забезпечення має мінімізувати сумарні витрати на зберігання товару та оформлення замовлень, за рахунок прогнозування майбутніх об'ємів продажів та розв'язання задачі управління запасами.

2 Розроблені моделі та алгоритми можуть бути використані в подальших дослідженнях.

3 Завдяки використанню загально-прийняти способів зберігання інформації, розроблене програмне забезпечення може бути інтегроване із іншими програмними продуктами.

4 Дружній інтерфейс не потребує від користувача особливих знань, що дозволяє не витрачати додаткові кошти на навчання персоналу.

Таким чином, використання результатів даної роботи дозволяє визначити оптимальний об'єм замовлень і зменшити сумарні витрати на зберігання товару та оформлення замовлень, що має спричинити суттєвий економічний ефект для підприємства.

8. Охорона праці

8.1 Загальні положення охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Основними нормативними документами, що відносяться до охорони праці є: закон України «Про охорону праці» [13], закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [14], Кодекс законів про працю України [15].

Для поліпшення умов праці, запобігання нещасних випадків та професійних захворювань необхідно вирішення наукових, організаційних та технічних проблем, що потребують всебічних досліджень з охорони праці. Поліпшення умов праці та збільшення рівня його безпеки призводить до зниження ризику виникнення нещасних випадків та професійних захворювань, зберігає здоров'я робочого, а також може вплинути на результати його діяльності та якість продукції, що випускається.

В даній роботі передбачується розгляд питань охорони праці відносно безпеки користувача комп'ютерної техніки. Необхідно вивчити різні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що впливають на людину, та розробити комплекс заходів, направлених на зменшення чи нейтралізацію цього впливу.

8.2 Управління охороною праці на підприємстві

На підприємстві «NetCraft», у якому проводяться дослідні та розрахункові роботи, працюють тридцять шість працівників, що працюють на роботодавця. Функції служби охорони праці, на даному підприємстві, виконує інженер з охорони праці. На рисунку 8.1 зображена блок-схема підпорядкування працівників, що відповідають за охорону праці на підприємстві.

Рисунок 8.1 - Структура керівництва охорони праці на підприємстві

Розпорядження інженера з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у випадку ліквідації підприємства або припинення використання найманої праці фізичною особою.

8.3 Виробнича санітарія

8.3.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Обчислювальний центр підприємства «NetCraft» знаходиться на четвертому поверсі чотирьохповерхової будівлі і оснащений шістьма комп'ютерами, одним принтером, одним сканером та одним кондиціонером. Розміри центру складають: довжина - 7м, ширина - 6м, висота - 3м; загальна площина приміщення дорівнює 42 м², об'єм - 126 м³, що відповідає нормативам. Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 [16] норма площі повинна бути не менш 6,0 м² на одне робоче місто, що складає 36 м² для шести комп'ютерів і об'єм не менш 20 м³, що складає 120 м³, таким чином, обчислювальний центр відповідає санітарним нормам.

Науково-дослідна робота виконується з використанням обчислювальної техніки. При цьому на людину впливають небезпечні та шкідливі фактори. Класифікація цих факторів визначена ГОСТ 12,0,003-74* [17]. У таблиці 8.1 наведені небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що можуть бути у обчислювальному центрі.

Таблиця 8.1 - Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Найменування факторів	Джерело виникнення шкідливого фактору	Характер впливу на людину
Підвищений рівень шуму на робочому місці	Принтер, сканер, кондиціонер	Підвищення концентрації слухових аналізаторів
Недостатнє або надмірне освітлення, підвищена яскравість, знижений контраст зображення	Недостатнє освітлення, неправильно настроєний монітор	Втома зорових аналізаторів, а у крайніх випадках може призвести до зниження гостроти зору
Високе значення напруги в електричній мережі, що може замкнутися на тіло людини, а також недостатня пожежна безпека	Розетки	Травми, опіки та, у гіршому випадку, летальний кінець
Іонізація повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання монітора і статична електрика	Порушення обміну речовин
Пожежна небезпека	Наявність спалюваних матеріалів	Вибухонебезпечний
Монотонність праці	Статичність пози, багаторазове повторення одноманітних дій	Загальна втома (фізична і психологічна)
Емоційні перевантаження	Велика кількість різноманітної інформації, постійне відчуття відповідальності	Загальна втома
Пил в приміщенні	Стан системи кондиціонування і вентиляції, перевантаження робочих місць	Може визвати хвороби дихальних шляхів, алергію

8.3.2 Мікроклімат

Одним з важливих вимог до організації робочого процесу є забезпечення оптимального мікроклімату всередині робочого приміщення. Оптимальні умови мікроклімату сприяють збереженню нормального функціонального та теплового стану організму, а також гарантують відсутність напруги реакцій терморегуляції.

Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони визначаються відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [18], згідно з яким до показників, що характеризують стан мікроклімату, відносяться:

- температура повітря;

- відносна вологість повітря;

- швидкість руху повітря;

- інтенсивність теплового випромінювання.

Розрахунок та нормування цих параметрів проводиться виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт та періоду року. Робота за комп'ютером відноситься до категорії 1б - легка, тому що проводиться сидячи та не потребує фізичного навантаження, пов'язаного з підійманням та переносом важкості. Можна привести оптимальні значення параметрів, що розглядаються (таблиця 8.2).

Таблиця 8.2 - Оптимальні значення параметрів мікроклімату

Період року	Категорія важкості робіт	Темпера-тура,	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря не більш, м/с
Холодний	Легка - 1б	21 - 23	40 - 60	0.1
Теплий		22 - 24	40 - 60	0.1

Обчислювальний центр, що розглядається, згідно з СНіП 2.04.05-91[19] має оптимальні параметри мікроклімату. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 та СНіП 2.04.05-91 при забезпеченні оптимальних показників мікроклімату у холодний період року слід застосовувати засоби захисту робочих місць від охолодження від скляних поверхонь віконних прорізів, в теплий період року - від попадання прямих сонячних промінів. Підтримання потрібної температури в холодний період забезпечується опаленням приміщення від центральної теплової мережі, а в теплий - вентиляцією приміщення.

8.3.3 Виробниче освітлення

Головною негативної особливістю роботи користувача за дисплеєм електронно-обчислювальної машини є постійна значна напруга зорових функцій, пов'язана з необхідністю розрізнення дрібних об'єктів при наявності шкідливого електромагнітного випромінювання, блимаючого зображення, а також недостатньої чіткості об'єктів, що розрізняються.

В приміщенні використовується бокове одностороннє природне та загальне рівномірне штучне освітлення. Природна освітленість змінюється залежно від часу дня, року та метеорологічних факторів. Тому природне освітлення неможна кількісно задавати величиною освітлення. Вимірювання та нормування параметрів освітленості проводиться відповідно до вимог СНиП II-4-79 [20]. Основним розрахунковим коефіцієнтом є коефіцієнт природного освітлення (КПО). Місто Харків знаходиться у IV поясі, нормоване значення КПО визначається за формулою:

, (8.1)

де - значення КПО для III світового поясу;

m - коефіцієнт світового клімату (для м. Харкова дорівнює 0,9);

c - коефіцієнт сонячності клімату, який залежить від орієнтації віконних прорізів відносно сторін світла, та для вікон, що виходять на південь дорівнює 0,75.

Робота на електронно-обчислювальній машині відноситься до III розряду зорового, тому що мінімальний розмір об'єктів розпізнавання знаходиться в інтервалі 0,3 - 0,5 мм. Роботи, що виконуються, відносяться до підрозряду г (світлий фон, середній контраст). Сонячне світло проникає у приміщення через бокові вікна, тому значення КПО для III світового поясу дорівнює 2%. Отже, виходячи з вищесказаного, можна розрахувати норму природного освітлення:

Значення КПО відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 при роботі на електронно-обчислювальній машині повинно бути не менш 1,5%. Для газорозрядних ламп та категорії роботи IIIг освітленість повинна бути не нижче 400 лк. Результати розрахунків наведені у таблиці 8.3.

Таблиця 8.3 - Характеристика освітлення

Найменування приміщення	Площа підлоги, кв.м.	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Освітлення
				природне	штучне
				Вид освітлення	КПО, %	Комбінована освітленість Е, Лк
Обчислюва-льний центр	42	III	г	бокове	1,35	400

Як видно з проведених вище розрахунків, природне одностороннє бокове освітлення не забезпечує потрібного рівня освітлення, тому як в світлий, так і в темний час суток потрібно застосовувати штучне освітлення - рівномірно розташовані в верхній зоні газорозрядні лампи.

8.4 Шум

Шум є одним з шкідливих виробничих факторів, здібних істотно вплинути на якість роботи людини, а також на загальний психофізичний стан його організму. Джерелами шуму при роботі за персональним комп'ютером є принтер та сканер. При їх роботі утворення шуму не перевищує 50 дБА, що є нормою для даного виду діяльності відповідно до ГОСТ 12.1.003-83* [21].

При організації робочого місця користувача персонального комп'ютера при роботі, потребуючої концентрації уваги, потрібно приймати всі необхідні міри для зменшення шуму, що впливає на людину на робочому місці, до значень, не перевищуючих допустимі. Це досягається за рахунок своєчасної прочистки та змазки охолоджуючих пристроїв (вентиляторів) з ціллю зменшення шуму, що видається при роботі та використання звукоізолюючих резинових ковбиків, що запобігають вібрації периферійного устаткування.

8.5 Електромагнітне випромінювання

Основним джерелом електромагнітного випромінювання, у тому числі рентгенівського, у приміщенні є електронно-променеві трубки (ЕПТ) моніторів. Згідно з НРБУ [23] потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки в будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР/год. Захист користувачів ЕОМ від ЕМВ й рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів зі спеціального затемненого скла.

ЕМВ й статична електрика приводять до іонізації повітря, у результаті якої відбувається утворення позитивних іонів, що вважаються несприятливими для здоров'я людини (іони попадають разом з повітрям у дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.06-80 [24] норма змісту легенів аеронів обох знаків повинна становити від 1500 до 5000 в 1 см повітря. Заходами щодо зниження кількості іонів у повітрі є зволоження повітря й провітрювання приміщення.

Відповідно до існуючих рекомендацій час безперервної роботи з екраном не повинен перевищувати 4 години, тривалість перерви для відпочинку повинна становити від 5 до 15 хвилин.

Сумарний час роботи - до 50% тривалості зміни. Перерви повинні бути 10-15 хвилин щогодини роботи.

Тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу. Загальна перерва через 4 години. Додаткова перерва через 3 години й за 2 години до закінчення роботи.

8.6 Електробезпека

ЕОМ живиться від промислової трифазної чотирьох провідної мережі із глухо заземленої нейтраллю з напругою 380/220В та частотою 50 Гц. Таким чином, при роботі з комп'ютером існує потенційна небезпека ураження людини електричним струмом. За способом захисту людини від поразки електричним струмом ЕОМ має відповідати першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 [25]. Небезпека з боку статичної електрики, джерелом якої є, наприклад, дисплей. Згідно ГОСТ 12.1.045-84 [26] допустимий рівень напруження електростатичних полів установлюється на рівні 20 кВ/м за 1 г. ПУЕ передбачені наступні заходи електробезпечності: конструктивні, схемо-конструктивні та експлуатаційні.

За ступенем небезпеки поразки електричним струмом приміщення відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, відповідно до ПУЕ-87 [27]. ПЕОМ відносять до електроустановок закритого типу виконання (струмоведучі частини перебувають у кожухах) з діючими напругами до 1000 В. За ГОСТ 14255-69 [28] і ПУЕ-87 [27] ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса й від влучення води в усередину корпуси відповідає ІP-44 (де 4 - захист від твердих тіл розміром більше 1,0 мм; 4 - захист від води).

Експлуаційними мірами електробезпечності є дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою й наступними запобіжними заходами:

- не підключати й не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі;

- технічне устаткування й ремонтні роботи робити тільки при виключеному живленні.

Схемно-конструктивні міри електробезпечності забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них. Як схемо-конструктивна міра безпеки передбачається занулення - навмисне з'єднання частин ПК з нульовим робочим дротом, таким чином, у нормальних умовах робоче обладнання не перебуває під напругою [31].

Працівник, що приступає до роботи, обов'язково проходить вступний і первинний інструктаж по техніці безпеки, з метою профілактики нещасних випадків ознайомиться із інструктажем з дотримання мір техніки безпеки при роботі з ПЕОМ.

Таблиця 8.4 - Вхідні дані

№ п/п

Силове навантаження n х Р, кВт

Освітлю-вальне навантаження

Трансформатор

Кабелі

ЕД -1

ЕД -2

КЗ

РОСВ кВт

соs

Тип

U1/U2, кВт

Схема з'єднання Обмо-ток

Довжина, м

За- хист

L1

L2

1

1 х 10

2х160

1,00

45

0,09

М

10/0,4

Д/ Yн

150

15

ПР

Таблиця 8.5 - Вхідні дані по матеріалу

Фазовий кабель	Нульовий захисний кабель
Матеріал жили	Ізоляція	Матеріал	Ізоляція
L1	l2	l1	l2
мідь	мідь	резин	резин	мідь	бумажна

Визначимо повний опір трансформатора ZT .

Тип трансформатора-М, схема з'єднання обмоток - Д/ Yн, напруга на обмотках трансформатора (U1 /U2)=10 / 0,4кВт;

Визначимо потужність трансформатора Sтр. за формулою

(8.2)

де P_ед-1 , P_ед-2 - номінальні потужності електродвигунів ЕД-1 та ЕД-2, дорівнює 10 и 160 кВт ;

Р_осв - освітлювальне навантаження, дорівнює 45 кВт;

cos - коефіцієнт потужності відповідної електроустановки для ЕД-1, ЕД-2, дорівнює 0,90 ;

К_с - коефіцієнт попиту, визначається по формулі:

(8.3)

де К_з - коефіцієнт завантаження|загрузки| електродвигуна - 1,00;

_д - к.п.д. електродвигунів, для ЕД-1 дорівнює 85%, а для ЕД-2 дорівнює 94%.

Потужність трансформатора дорівнює:

= 400 кВт. За таблицею визначаємо розрахунковій супротив трансформатора: ZТ₌ 0,056 Ом,

Виберемо апарат захисту в ланцюзі електродвигуна.

Номінальний струм захисного апарату (плавкої вставки запобіжника або струм спрацьовування розчепителя автоматичного вимикача) Iвст. визначається з умови

I_вст. I_max(8.4)

де I_max - максимальний робочий струм в ланцюзі, А.

Максимальний робочий струм ланцюга визначається по формулі

(8.5)

де P_ном. - номінальна потужність навантаження, приєднаного до лінії, (потужність ЕД-1 або ЕД-2 на ділянці лінії l2) рівна 5 і 200кВт;

U_ном. - номінальна напруга|напруження|, дорівнює 380 В;

cos - коефіцієнт потужності навантаження (Ед1 або Ед2), дорівнює 0,9.

При виборі плавких вставок в ланцюгах електродвигунів враховують їх пускові струми I_пуск.

(8.6)

(8.7)

Можна зробити висновок .

(8.8)

де I_ном. = I_max - робочий струм в ланцюзі, А.

K_П - коефіцієнт пуску, приведений в характеристиці електродвигуна Кп1=7; Кп2=7;

Плавку вставку вибирають по найбільшому із струмів: Iвст.₌ 756,308А.

Вибираємо захисний апарат: запобіжник - ПП17-39

Таблиця 8.6 - Тип запобіжника

Тип	Номінальна напруга, В	Номінальний струм, А	Граничний відключаючий струм, кА, при напрузі змінного струму, В
		Запобіжники	Плавкові вставки	220	380	500	660
1	2	3	4	5	6	7	8
ПП17-39	380…440	1000	800	-	110	64	-

Виберемо перетин фазного провідника Sф з умови максимально допустимого

(8.9)

де I_доп. - тривалий допустимий з умов нагріву струм навантаження провідника, А;

I_max - максимальний робочий струм в ланцюзі, визначимо по формулі:

(6.10)

де Pном. - номінальна потужність навантаження, кВт; для ділянки лінії l1, вона дорівнює потужності трансформатора Sтр₌400кВт, а для ділянки l2 - потужності ЕД-2: =160кВт.

Проведемо вибір перетинів фазного дроту|проводу|:

- для ділянки l1 (Sфl1)= 300 мм²;

- для ділянки l2 (Sфl2)=120 мм² .

Вибираємо перетин нульового захисного дроту Sн.з. , виходячи з умови Rн.з. 2Rф.

Фазний і нульовий захисний провідники виконані з одного металу, значить Sн.з. 0.5Sф:

- Sн.з.l1 = 0.5Sфl1 =0.5*300=150 мм2;

- Sн.зl2. =0.5Sфl2 =0.5*120=60 мм2.

По таблиці вибираємо найближчі стандартні значення:

- Sн.з.l1 = 150мм2;

- Sн.зl2. =70мм2.

Визначимо опори фазного Rф і нульового захисного Rн.з. провідників. Розрахункова формула для визначення активного опору

(8.11)

де - питомий опір провідника, рівний для міді- 0.018 Оммм²/м;

l -довжина провідника, м; l1=150м; l2=15м;

s - перетин провідника, мм² .

Значення опорів Rф и Rн.з. визначаються як суми опорів окремих ділянок ланцюгу l1 и l2, які характеризуються різними перетинами

R_ф = R_фl1 + R_фl2(8.12)

Визначимо дійсне розрахункове значення струму|току| короткого замикання IК по формулі

Перевіримо правильність вибору нульового захисного провідника.

Порівняємо значення розрахункового струму короткого замикання Iк.расч. =4163А , з потрібного мінімально допустимого струму однофазного короткого замикання Iк. min ,що визначається з умови: Iк. min kIном.з.а. і значення номінального струму, захисного апарату (Iном.з.а. = 800А.k=3, Iк. min 3*800 = 2400А, 4163А>2400А)

Значення розрахункового струму однофазного короткого замикання Iк.расч. перевищує значення найменшого допустимого за умовами спрацьовування захисту Iк. min ,це означає, що нульовий захисний провідник вибраний правильно, тобто відключаючи здатність системи занулення забезпечена.

8.7 Пожежна безпека

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [30], шкідливими факторами, що впливають на людей та матеріальні цінності, є: полум'я та іскри, підвищена температура навколишньої середи, токсичні продукти горіння та термічного розкладення, дим, понижена концентрація кисню.

Можливими причинами пожеж в приміщенні є:

- несправність електропроводки та електричного обладнання;

- коротке замикання в електромережі;

- зберігання горючих матеріалів (паперу);

- попадання блискавки та інше.

Відповідно до НАПБ 6.07.005-86 [31], приміщення, де знаходяться комп'ютери, відносяться до категорії В, тому що в них знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Приміщення, в якому встановлені обчислювальні засоби, мають ступінь вогнетривкості II, тому що знаходиться в будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з залізобетону з застосуванням незахищених сталевих конструкцій всередині приміщення.

Заходи, що проводяться в рамках забезпечення пожежної безпеки, можна розділити на три групи:

- способи забезпечення пожежної безпеки системи запобігання пожежі, тобто контроль за наявністю горючих та особливо легкозаймистих матеріалів всередині приміщення;

- способи забезпечення пожежної безпеки системи протипожежного захисту, для чого приміщення забезпечуються кислотними вогнегасниками ВВК-2;

- організаційно-технічні заходи по забезпеченню пожежної безпеки, що передбачають наявність в приміщенні пожежної сигналізації, а також правила пожежної безпеки, що вимагають безперечного втілення.

8.8 Охорона навколишнього середовища

Основним нормативним документом, що регулює питання з охорони навколишнього середовища є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [14].

Електронно-обчислювальні машини, що використовуються при роботі, не забруднюють навколишню середу, але при виході з робочого стану чи виробітку свого ресурсу підлягають переробці чи утилізації. Тому необхідною мірою по зниженню навантаження на навколишню середу може стати розробка та використання екологічно безпечних матеріалів та виробничих технологій, а також пошук нових рішень питань переробки та утилізації.

9. Цивільна оборона

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил та засобів для організації та забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

У даному розділі дипломної роботи розглянуто питання: «Сховища цивільної оборони».

Актуальність даної теми та зв'язок з цивільною обороною полягає в тому, що захисні споруди є одним із основних засобів захисту населення у надзвичайних обставинах мирного та воєнного часів.

Захисні споруди залежно від захисних властивостей розподіляються на:

- сховища;

- протирадіаційні укриття;

- простіші укриття.

Сховищами називають інженерні споруди герметичного зразка, які забезпечують надійних захист людей від вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин, бактеріальних засобів, а також високих температур і обвалів будівель.

Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження хімічно-небезпечними речовинами, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження хімічно-небезпечними речовинами.

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища поділяються на класи, що наведені у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху

Клас сховища	І	II	III	IV	V
Розрахункове навантаження - надмірний тиск хвилі удару на поверхні землі біля споруди, кгс/см2	5	3	2	1	0,5

Нормативний клас сховищ залежно від групи міста, категорії суб'єкта господарювання і місця розташування наведено у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2 - Нормативний клас сховищ

Місцезнаходження сховищ	Клас сховища
Група міста і категорія об'єкта по ЦО	Місце зведення сховища
Міста особливої важливості і першої категорії	У межах проектної забудови міста	II
	У смузі 5 км від межі проектної забудови міста	IV
Міста другої і третьої груп; об'єкти особливої важливості і першої категорії, які розташовані за межами категорійних міст	У межах проектної забудови міста	III
	У смузі 5 км від межі проектної забудови міста	IV

За умовами зведення сховища можуть бути такими, які завчасно зводяться або швидко будуються з введенням повної готовності ЦО.

Сховища ЦО, які завчасно будуються у мирний час, проектуються, як правило, вбудованими у підвальні поверхи споруд і будинків. При неможливості створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих сховищ.[32]

В мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах народного господарства і обслуговування населення. Місткість сховищ за типовими проектами складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1 200, 1 500, 1 800 і більше чоловік.

Приміщення сховищ поділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). У сховищах передбачені захисні входи і виходи.

Норма площі підлоги основних приміщень для однієї людини складає не менше 0,4-0,5 м², а використання сховищ у мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинний бути не меншим як 1,5 м³.

Приміщення для укриття людей обладнуються лавками для сидіння розміром 0,45x0,45 м, для лежання 0,55x1,8 м - на одну людину, ширина проходу між лавками повинна бути 0,7-0,85 м, а ширина проходу в сховищі повинна мати наступні розміри: 0,9-1,2 м.

Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначаються його габаритами і площею необхідною для його обслуговування.[33]

Дизельна електростанція розташовується біля зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень негорючою стіною. Вхід у дизельну електростанцію зі сховища обладнується тамбуром з двома герметичними дверима, що відкриваються у бік сховища.

Основними конструктивними елементами сховищ є: огороджуючі конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внутрішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні пристрої у проймах (захисні герметичні двері і ставні), захисні пристрої у технологічних проймах і вводах інженерних комунікацій.