Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus

Позитивно впливає на оцінку міжнародного авторитету видання його наявність у індексах WoS, а також інших престижних баз даних інформаційних агрегаторів. Серед міжнародних галузевих реферативних баз даних особлива увага приділяється продуктам Elsevier (EMBASE, EMcare, Compendex, EnCompassLIT, GeoBase). Крім того, має значення індексація часопису регіональними агрегаторами, зокрема, серед продуктів держав СНД беруться до уваги такі джерела, як реферативний журнал ВІНІТІ, Російський індекс наукового цитування (бібліотека eLibrary.ru) тощо. Загалом, подаючи запити на експертизу журналів для Scopus, видавці заінтересовані вказувати якомога більшу кількість реферативних та повнотекстових ресурсів, у яких індексуються їх видання. В будь-якому разі, якщо журнал був відібраний до індексу певного науково-інформаційного продукту, це позитивно характеризує його значущість для тієї чи іншої аудиторії вчених.

Розглядаючи політику відбору видань до Scopus, варто окремо зупинитися на особливій частині індексу цієї бази даних - «джерелах з Medline». База даних Medline Національної медичної бібліотеки США - найповніше у світі джерело реферативної інформації у галузі медицини та суміжних наукових напрямів. Індекси Medline створені на базі змісту покажчиків Index Medicus, Index to Dental Literature та International Nursing Index, ними охоплюється більш ніж три чверті назв всієї світової медичної періодики. Сама база даних безкоштовна і доступна для вільного використання через публічну платформу PubMed Національної медичної бібліотеки США. Але потужні науково-інформаційні агрегатори (EBSCO, Ovid та ін.) пропонують доступ до Medline і через власні комерційні технологічні платформи. Зокрема, Thomson Reuters пропонує доступ до Medline через платформу Web of Knowledge (як компонент, окремий від WoS). Натомість Elsevier пропонує Medline у складі SciVerse Scopus (тобто 100 % змісту Medline наявні в індексі Scopus). Таким чином, якщо нова назва видання входить до індексу Medline, вона автоматично потрапляє і до індексу Scopus як «джерело з Medline» (відповідно, якщо така назва виключається з Medline, вона автоматично виключається із Scopus). Всю реферативну інформацію стосовно статей «джерел з Medline» фахівці Elsevier отримують автоматизовано (тобто ці джерела реферуються фахівцями Національної медичної бібліотеки США за їх стандартами). Головним при цьому є те, що «джерела з Medline» індексуються без списків пристатейної бібліографії, тобто посилання з таких статей не враховуються наукометричним апаратом Scopus. Деякі назви так і залишаються «джерелами з Medline», проте у більшості випадків (4150 назв з 5000) Elsevier звертається до видавця і укладає з ним угоду, щоб досягти повноцінного входження назви до індексу Scopus. При цьому для повноцінної індексації у Scopus «джерело з Medline» має пройти традиційну процедуру експертизи CSAB. Станом на 2011 р. серед українських наукових журналів 5 назв індексуються у Scopus як «джерела з Medline».

Аналіз цитованості під час експертизи Scopus має істотне значення (25 % загальної «відповідності» видання), проте не таке важливе, як під час аналогічного відбору до індексів WoS [8]. Політика Elsevier передбачає відбір не лише тих видань, котрі входять до «ядра» наукових комунікацій і здатні регулярно збирати велику кількість цитувань з видань по всьому світу, але й тих, що цитуються нижче середнього по галузі рівня. Аналіз цитованості експерти CSAB проводять у два етапи. Підраховується «латентна» цитованість у Scopus самого видання та цитованість членів редколегії видання (головного редактора та двох випадково вибраних членів). Під час аналізу доробку членів редколегії, враховуються три наукометричні показники Scopus: кількість публікацій, загальний індекс цитування вченого, індекс Гірша.

Розглянутий перелік критеріїв оцінювання видань для Scopus не є вичерпним. Остаточне рішення приймається головою галузевої секції CSAB на основі його особистої думки щодо важливості кожного з критеріїв у конкретному випадку і доцільності врахування певних додаткових обставин. Так, під час прийняття рішення береться до уваги загальна репутація установи-видавця, кількість поданих запитів на включення видання до Scopus, особливі аспекти політики видання (наприклад, підтримка праць молодих дослідників, наявність повних текстів у відкритому доступі тощо). Насамперед, має значення загальна мета проведення експертизи - знаходження нового джерела, яке здатне органічно увійти до Scopus, збагативши базу даних оригінальною, якісною та важливою для вчених науковою інформацією.

«Ядро» світових наукових комунікацій, що традиційно складається з найпрестижніших журналів, розрахованих на міжнародну аудиторію, в принципі, не дуже динамічно розвивається. Звичайно, галузі науки еволюціонують, змінюються акценти пошуків вчених, а отже на зміну старим назвам вузькоспеціалізованих видань з часом приходять нові, але номенклатура журналів «ядра» у своїй більшості залишається незмінною десятиліттями. Перелік цих видань відомий науковій спільноті. Він становить базис індексів обох універсальних наукометричних платформ: WoS і Scopus. Інша ситуація з регіональними науковими часописами. Попри те, що регіональна наука у багатьох випадках є не менш значущою і прогресивною, ніж міжнародна, сьогодні наукометричні платформи все ще мають серйозні лакуни у покритті регіональних наукових видань. І ця проблема має стратегічне значення для світової галузі наукометрії.

Для Scopus політика, спрямована на пошук та відбір регіональних часописів, була пріоритетною з часів запуску цієї платформи у 2004 р. Натомість індекси WoS віддавали перевагу включенню до них лише англомовних міжнародних журналів «ядра» наукових комунікацій. Фактично, протягом десятиліть регіональні науково-інформаційні ринки взагалі мало інтересували Thomson Reuters. Традиційно ключовими клієнтами компанії були найбільші наукові установи Північної Америки і Західної Європи (переважно США і Великої Британії). Проте, у 2006 р. компанія Thomson Reuters переглянула власні підходи і виробила нову стратегію розвитку WoS, спрямовану на інтенсивне нарощування повноти індексів баз даних, зокрема, шляхом включення до них великої кількості назв (неангломовних) регіональних наукових часописів [12]. Серед іншого, з метою пошуку нових джерел для індексів та закріплення на нових ринках були відкриті представництва Thomson Reuters у Австралії, Бразилії, Індії, Китаї, Німеччині, Південній Кореї, Сингапурі, Тайвані, Франції, Японії. Крім того, стратегія корпорації передбачала також переосмислення політики індексації видань у WoS, оскільки існуюча система критеріїв відбору до «філадельфійського списку» традиційно була розрахована на оцінку саме міжнародних часописів. Заходи Thomson Reuters мали комплексний характер і передбачали пошук упродовж 2007-2009 рр. нових назв видань у галузях соціального та гуманітарного знання, клінічної медицини, сільськогосподарських, біологічних та екологічних наук, фізики, хімії, виробництва, наук про Землю тощо. Другий етап стратегії передбачає проведення ґрунтовного аналізу та переоцінки динаміки цитованості журналів з урахуванням введення до індексів WoS значної кількості регіональних часописів. На цій основі мають бути вироблені нові, уточнені, критерії відбору регіональних видань до «філадельфійського списку».

Сьогодні боротьба за регіональні науково-інформаційні ринки має дуже важливе значення для обох наукометричних платформ, і лідерство Elsevier з цих питань вже далеко не таке безумовне, яким воно було 5 років тому. Так, упродовж 2002-2008 рр. представництво журналів Південної Америки у індексах WoS зросло на 154 %, Середнього Сходу і Африки - на 102 %, Азійсько-Тихоокеанського регіону - на 54 %, Європейського Союзу - на 28 %. Серйозно збільшили присутність власних назв у індексах баз даних платформи такі держави, як Колумбія (700 %), Іран (500 %), Бразилія (205 %), Південна Корея (204 %), Чилі (200 %), Мексика (150 %), Польща (136 %) [5]. Крім того, наприкінці 2007 р. корпорація Thomson Reuters уклала партнерську угоду з Академією наук Китаю і отримала безумовне лідерство на найбільш динамічному науково-інформаційному ринку світу. У складі Web of Knowledge з'явилася нова наукометрична платформа Chinese Science Citation Database з базовим індексом до 1200 журналів і хронологічним покриттям з 1989 р. Таким чином, Thomson Reuters вдалося забезпечити широке індексування китайськомовної науки без шкоди основному наукометричному продукту. Оскільки Chinese Science Citation Database є окремою базою даних, китайськомовні публікації не створюють «пошукового сміття» користувачам WoS, незнайомим з китайською мовою. Проте, обидві наукометричні платформи функціонують на принципах взаємозбагачення, оскільки є складниками єдиного інтегрованого інформаційного середовища Web of Knowledge.

Платформа Scopus також інтенсивно розвивається по шляху покращення покриття регіональних наукових журналів. У 2009 р. до індексу Scopus було додано всі джерела бази даних European Reference Index for Humanities (ERIH) Європейського наукового фонду (приблизно 1500 нових назв журналів з мистецтвознавства і гуманітаристики) [11]. База ERIH є, по суті, покажчиком гуманітарних журналів, визнаних дослідними фондами держав Європи; вона включає видання національними мовами з проблем педагогіки, літературознавства, мистецтвознавства, історії, філософії, культурології тощо; серед назв часописів 60 % становлять видання Європи, Близького Сходу і Африки, 38 % - північноамериканські видання та 2 % - видання Азійсько- Тихоокеанського регіону. Загалом, протягом 2009 р. платформа WoS розширила покриття назв соціогуманітарних часописів на 22 %, Scopus - на 39 % [7].

Що характерно, останніми роками спостерігається певна конвергенція політик Thomson Reuters і CSAB/Elsevier. Базові аспекти стратегій як і раніше залишаються незмінними: WoS декларує жорсткий контроль якості, а Scopus прагне «зібрати всю науку світу». Але на практиці номенклатура видань у індексах цих платформ починає тяжіти до «вирівнювання». З кожним роком WoS дедалі більше втрачає конкурентну перевагу глибини індексації та наукометричного апарату; в багатьох інтенсивних галузях знання вже сьогодні хронологічне охоплення Scopus (до 1996 р.) є більш ніж достатнім. Таким чином, для Thomson Reuters стає дедалі актуальнішим завдання збільшення широти індексів. Крім того, високі стандарти відбору джерел до WoS є перевагою цього продукту під час оцінювання міжнародної науки і основних наукових держав світу. Але існує багато регіонів (зокрема, невеликі європейські країни), які мають власний науковий доробок, неадекватно відображений у WoS. Тому фахівці часто критикують Thomson Reuters за «чорно-білий» поділ карти світової науки. Разом з тим і Scopus дедалі більше критикується науковцями провідних держав світу за надмірність його індексів. Зокрема, вчених часто дратують знайдені статті, які вони не здатні прочитати (наприклад, через незнання мови). Така ситуація особливо актуальна в тих випадках, коли дослідник характеризує стан розробленості власної теми, посилаючись на пошукову відповідь Scopus.

Отже, CSAB і Elsevier не заінтересовані знижувати стандарти відбору видань і вводити до Scopus джерела, які для більшості вчених світу стануть «пошуковим сміттям». Обидві науково-інформаційні корпорації шукають баланс розвитку власних наукометричних продуктів; як наслідок, у політиці індексації видань у WoS і SciVerse Scopus стає дедалі більше спільних рис.

Список використаних джерел

наукометричний періодичний видання індексація

Бєляєва М. «Сьогодні той, хто володіє інформацією, володіє світом» : інтерв'ю заступника міністра освіти і науки Максима Стріхи / Марія Бєляєва // Вечірній Київ. - 2009. - 15 травня. - № 61 (18396). - С. 14.

Кириллова О. В. О системе включения журналов в БД Scopus : Основные требования и порядок представления [Электронный ресурс] / Ольга Владимировна Кириллова // Elsevier BV. - 2010. - Режим доступа : URL : elsevierscience.ru/info/add-journal-to-scopus/. - Заголовок с экрана. - Дата доступа : 14 апреля 2011 г.

Основи професійної етики редакторів медичних журналів : Заява Всесвітньої асоціації редакторів медичних журналів / Р. Флетчер, С. Бащинский, Ф. Годлі, У Рейес, И. Чалмерс, Ш. Чен // Морфологія. - 2007. Т. 1, № 3. - С. 112-113.

Рекомендації із добросовісної практики наукових публікацій : розроблені Британським Комітетом з етики наукових публікацій // Морфологія. - 2007. - Т. 1, № 3. С. 101-105.

Слащева Н. А. Критерии отбора источников для ресурса Web of Science на платформе Web of Knowledge [Электронный ресурс] / Наталья Анатольевна Слащева; Thomson-Reuters // Научный журнал в России: Актуальные проблемы и перспективы развития в современных условиях (Москва, 26-27 февраля 2009 г). - URL : elib- rary.ru/projects/events/conf_vak_rinc/presentations/Slashche-va2.ppt. - Загл. с экрана. - Дата доступа : 27 апреля 2011.

Dess H. M. Database reviews and reports - Scopus [Electronic Resource] / Howard M. Dess // Issues in Science and Technology Librarianship. - 2006. - N 45. - Access Mode : URL : http://www.library.ucsb.edu/istl/06-win- ter/databases4.html.

Hicks D. Coverage and overlap of the new social sciences and humanities journal lists / Diana Hicks, Jian Wang // Journal of the American Society for Information Science and Technology. - 2011. - Vol. 62, N 2. - P. 284-294. - Access Mode : DOI : 10.1002/asi.21458.

Kdhler O. Combining peer review and metrics to assess journals for inclusion in Scopus / Ove Kahler // Learned Publishing. - 2010. - Vol. 23, N 4. - P. 336-346.

McVeigh M. E. Open Access Journals in the ISI Citation Databases: Analysis of Impact Factors and Citation Patterns : a citation study from Thomson Scientific [Electronic Resource] / Marie E. McVeigh; Thomson Corporation. - 2004. - 25 p. - Access Mode : URL : science.thomsonreu- ters.com/m/pdfs/openaccesscitations2.pdf. - Title from Screen. - Date of Access : 27 April 2011.

SciVerse Scopus : Content Coverage Guide [Electronic Resource] / Elsevier BV. - 2010. - 24 p. - Access

Mode : URL : www.info.sciverse.com/documents/files/sco- pus-training/resourcelibrary/pdf/sccg0510.pdf

Scopus works with European Science Foundation to expand Arts & Humanities coverage : Press Release from Tuesday, October 6, 2009 [Electronic Resource] / Elsevier BV. - Access Mode : URL : www.info.sciverse.com/sco- pusnews/scopus-works-european-science-foundation-ex- pand-arts-humanities-coverage.

Testa J. Regional Content Expansion in Web of Science: Opening Borders to Exploration [Electronic Resource] / James Testa; Thomson Reuters. - Access Mode : URL : thomsonreuters.com/products_services/science/free/es- says/regional_content_expansion_wos/ - Title from Screen. - Date of Access : 22 April 2011.

Testa J. The Thomson Reuters Journal Selection Process [Electronic Resource] / James Testa; Thomson Reuters.

Access Mode : URL : thomsonreuters.com/products_ services/science/free/essays/journal_selection_process/. - Title from Screen. - Date of Access : 6 April 2011.

Додаток

Наукові журнали держав світу в індексах Web of Science і Scopus (активні назви станом на листопад 2010 р.)

Примітки до Додатку: 1. Покажчик Ulrich's Core традиційно вважається вичерпним списком всієї академічної періодики світу. Дані подаються для аналізу репрезентативності індексів наукометричних платформ.

Дані у таблиці наведено відповідно до відомостей, поданих на наукометричних платформах. Стосовно деяких держав, зокрема, Польщі, Російської Федерації, України як держав-видавців, США, Нідерландів і Німеччини як держав-перевидавців, наявні похибки, пов'язані з двозначністю індексації перевидань журналів (деякі з них віднесені до держави-видавця, інші - до держави-перевидавця). У стовпчику «WoS або Scopus» наведені дані щодо кількості назв, які у WoS та/або Scopus індексуються як такі, що належать державі (найчастіше WoS подає дані про державу-видавця, Scopus - про державу-перевидавця). З урахуванням усіх англомовних перевидань, фактичні показники по Україні становлять, відповідно: WoS - 18, Scopus - 37, WoS та/або Scopus - 41. У рядку «Всього» наведено дані щодо унікальної кількості назв видань за єдиним обліком ISSN.

Размещено на Allbest.ru