Система інформаційної безпеки Сумської митниці та шляхи її удосконалення
Історія виникнення Internet. Розробка мережних аспектів політики безпеки. Основні показники діяльності Сумської митниці. Безпека програмного середовища. Аутентифікація у відкритих мережах. Правове забезпечення заходів щодо охорони праці користувачів ЕОМ.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.06.2013 |
| Размер файла | 108,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1404
+ 24 %
Перерахована сума митних платежів до Держбюджету (тис. грн.)
41700
47350
+13 %
Кількість оформлених ВМД (шт.)
11426
17264
+ 51 %
Сума коштів, отриманих з бюджету
на утримання ПРМ (тис. грн.)
2552
2486,4
- 2,6 %
Порушено справ про ПМП:
- кількість справ (шт.)
-сума, на яку їх заведено (тис. грн.)
1350
9800
1212
8750
- 10,3 %
- 11 %
Окупність митниці
39148
44863,6
+ 14,6 %
Рівень рентабельності (%)
1534
1804
+ 17,6 %
Витрати на одного працівника (тис. грн.)
11
11,2
+ 1,8 %
Доходи на одного працівника (тис. грн.)
179,74
213,29
+ 18,6 %
3.3 Ефективність інформаційної системи регіональної митниці
Ефективність системи - це властивість системи виконувати поставлену ціль у заданих умовах використання з визначеною якістю [14].
Показники ефективності характеризують ступінь пристосованості системи до виконання поставлених перед нею задач і є узагальнюючими показниками оптимальності функціонування інформаційних систем. Кардинальними узагальнюючими показниками є показники економічної ефективності системи, що характеризують доцільність зроблених на створення і функціонування системи витрат.
Економічна ефективність характеризує відношення результатів - величини прибутку до величини сумарних витрат на створення й експлуатацію системи. Але часто як показник економічної доцільності створення системи виступає і показник економічного ефекту, кількісно рівний прибутку за винятком норми прибутку зі зроблених одноразових (капітальних) витрат.
Тому як показники економічної ефективності як правило використовуються [14]:
1. Річний економічний ефект:
(4.1.)
2. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень
(4.2.)
3. Строк окупності (у роках) капітальних вкладень
(4.3.)
де К- одноразові (капітальні) витрати (вкладення) на створення ІС,
Эріч - річна економія (прибуток), одержувана при використанні ІС,
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
Якщо використовувати названі показники як критерій для ухвалення рішення про доцільність створення ІС, то вони повинні бути наступними:
Э > 0, Е > Ен, Т < 1/Ен. (4.4)
Обчислимо показники економічної ефективності створення комплексної системи захисту інформації Сумської митниці.
Нехай одноразові (капітальні) витрати (вкладення) на створення комплексного захисту ІС складатимуть грн. ( % від суми перерахованої до Державного бюджету), з урахуванням створення нового сектору інформаційної безпеки (2 робочих місця), встановлення на всі комп'ютери джерел безперервного живлення (на даний час на 115 робочих місця приходиться лише 17 джерел UPS), встановлення системи криптографічного захисту “Автограф”, встановлення сканерів безпеки та інші витрати на систему інформаційної безпеки. Річний прибуток, отриманий при використанні ІС складає тис. грн., а нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень 1,4.
Эріч = 47350000 грн.
К = 147000 грн.
Ен = 1,4
1. Річний економічний ефект:
2. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень:
.
3. Строк окупності (у роках) капітальних вкладень:
.
Таким чином обчисливши економічні показники бачимо, що річний економічний ефект становить 45292 тис. грн. (Э>0); коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень дорівнює 322,1 (Е>Ен), тобто він значно більший ніж нормативний коефіцієнт ефективності; строк окупності капітальних вкладень досить малий 0,0031.
Розширення штату РМ на 2 працівника (створення сектору інформаційної безпеки) призведе до витрат - на кожного працівника на суму
11,2 тис. грн., але вони принесуть дохід більший, ніж на них буде витрачено (доходи на одного працівника 213,29 тис. грн.). А також інформаційна система буде швидше працювати, не так часто будуть виникати збої в системі, які призводять до пошкодження інформації, зменшиться імовірність несанкціонованого доступу, інформаційна система буде більш надійною і ефективною.
Заходи, пов'язані з впровадженням сучасних засобів захисту інформації, вимагають значних вартісних і трудових затрат. Обов'язковою умовою застосування цих засобів є отримання економічної ефективності від їх впровадження. Економічна ефективність комплексної системи захисту інформації забезпечується за рахунок наступних основних факторів:
· підвищення швидкості роботи інформаційної системи, що досягається за рахунок зменшення простою системи з 3,5 діб до 8,5 годин в рік ( система стає більш надійною);
· підвищення якості виконання різних операцій, за рахунок захищеної Єдиної автоматизованої інформаційної системи;
· покращення інформаційного обслуговування різних рівнів митної системи.
Можна зробити висновок про те, що створення комплексного захисту інформаційної системи на регіональній митниці є доцільним, так як економічний ефект від капітальних вкладень є досить високим, а строк окупності досить малим (виконуються всі умови доцільності). При цьому окупність митниці і рівень рентабельності збільшаться. Митниця отримає економічну ефективність від впровадження системи комплексного захисту інформації.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона життя та здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці -- одне з найважливіших державних завдань. Адже будь-яка професія характеризується певними професійними чи виробниче зумовленими захворюваннями. Професії, що пов'язані з роботою на комп'ютері, не виняток. “Комп'ютерні” захворювання, як і галузь, що спричинила їх появу, ще досить молоді, але на відміну від неї мало вивчені. За висновками Національного інституту охорони праці і здоров'я (США) при використанні комп'ютерів найбільшому ризику піддаються органи зору, скелетно-м'язова система, репродуктивна функція у жінок, нервово-психічна діяльність з можливим формуванням стресу.
Тому на перший план виходить питання розробки заходів для запобігання розвитку професійних захворювань у користувачів ПЕОМ. До таких заходів належать комплекси гімнастичних вправ для кістей рук та всього опорно-рухального апарату, масаж очей, комплекси психофізичного розвантаження.
4.1 Правове забезпечення заходів щодо охорони праці користувачів ЕОМ
4.1.1 Міжнародні норми щодо охорони праці при роботі з ЕОМ
Питаннями охорони праці в міжнародному масштабі та розробкою конвенцій, рекомендацій з різних соціально-правових проблем займається Міжнародна Організація Праці (МОП).
Першою країною, яка почала займатися створенням стандартів, що регламентують роботу з комп'ютерами є Швеція. Там ще в першій половині 80-х років почалися серйозні дослідження умов праці з ЕОМ та їх вплив на здоров'я користувачів. До цих досліджень було залучено більше 20 шведських наукових організацій, в тому числі Шведський інститут з питань захисту від випромінювань, Національна Рада з техніки безпеки і гігієни праці, Шведський національний комітет з вимірювань та випробовувань та ін.
В результаті проведеної роботи був розроблений стандарт MPR II 1990, який вважається базовим. Методика MPR II направлена, в, основному, на перевірку двох характеристик відеотерміналів: візуальних ергономічних (яскравість, нелінійність, чіткість, колір, коефіцієнт відбиття, неортвгональність та ін.) та емісійних (потужність дози рентгенівського випромінювання, напруженість електромагнітного поля за електричною та магнітною складовою в різних діапазонах частот, електростатичний. потенціал). Пізніше з'явились стандарти Шведської конфедерації профспілок ТСО 92 та ТСО 95 з ще більш жорсткими вимогами стосовно характеристик відеотерміналів, зокрема неіонізуючого електромагнітного випромінювання.
Окрім того ТСО 95 регламентує характеристики ЕОМ щодо енергозбереження та містить екологічні вимоги, у відповідності з якими в конструкціях пристроїв не повинні міститись галогенні пластмаси, фреони, що пов'язано з охороною озонового шару планети. Пакувальні матеріали не повинні містити хлоридів та бромідів і підлягати вторинній нетоксичній переробці.
Стандарт -- ТСО 99, у якому питання ергономіки, енергозбереження та екології також перебувають на чільному місці.
Розробкою загальних єдиних нормативних документів для користувачів ЕОМ займаються кілька міжнародних організацій:
· International Organization for Standardization (ISO) -- міжнародна організація з стандартизації;
· The ergonomics committee in ISO (TC 159) -- комітет з ергономіки міжнародної організації з стандартизації;
· European Standardization Organization (CEN) -- європейська організація з стандартизації.
Серед низки розроблених нормативних документів щодо використання
ЕОМ найбільш часто використовуються наступні стандарти:
· BS 7179 та ISO 9241-3 (більш сучасніший), які регламентують ергономічні вимоги стосовно умов праці та охорони здоров'я користувачів;
· ISO 9001, який визначає якість та рівень виробництва апаратури;
· ISO DIN 9995, який встановлює принципи розміщення елементів клавіатури для роботи з текстом в офісних системах;
· ІЕС 950, який визначає норми безпеки електротехнічного обладнання. На сьогодні найбільш новим нормативним документом, що регламентує роботу користувачів ЕОМ є ISO 9241.
4.1.2 Національні нормативні документи щодо охорони праці користувачів ЕОМ
Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України “Про охорону праці”. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової реальності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власниками підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ЕОМ є ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”. Дані Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (дані ЕОМ) та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.
Окрім ДНАОПО.00-1.31-99 найпильнішої уваги заслуговують Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2-007-98).
Окрім зазначених нормативних актів, є ще ціла низка нормативних актів загального призначення, які необхідно враховувати під час організації роботи користувачів ЕОМ. Важливими нормативними актами є “Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 37 грудня 2001р. № 528 та “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” затверджений наказом Комітету з промислової безпеки та охорони праці від 26.03.2010 №65 . Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.
4.2 Режим роботи користувача за ПЕОМ
Режими праці і відпочинку займають важливе місце в комплексі заходів щодо забезпечення безпеки праці та її високої продуктивності, профілактики перевтоми та відхилень у стані здоров'я користувачів ВДТ тому саме на них зупинимося детальніше.
В санітарних правилах вказано, що при організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку, які передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності. Роз'яснюється, що при виконанні протягом дня робіт, які належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни чи робочого дня.
Протягом робочої зміни мають передбачатися:
-- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
-- перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими
нормами);
-- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, організації чи установи. Як правило, тривалість такої перерви становить 40--60 хвилин. Тривалість та кількість інших внутрішньозмінних регламентованих перерв залежить від характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці і визначається диференційовано для кожної професії.
За характером трудової діяльності при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій ДК-003-2010:
-- розробники програм (інженери-програмісти) -- виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;
-- оператори електронно-обчислюваних машин -- виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступення та виконується у вільному темпі;
-- оператор комп'ютерного набору -- виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документі), нервово-емоційним напруженням.
Відповідно до вищенаведеної класифікації Санітарними правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
В -- для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи, за ВДТ;
А -- для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;
Б -- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
В санітарних правилах наголошується, що у всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
Необхідно зазначити, що перерви під час роботи не повинні бути строго визначені за часом, а необхідно передбачати певний творчий індивідуальний підхід.
З метою зменшення негативного впливу монотонної праці доцільно застосовувати чергування операцій введення осмисленого темпу та числових даних (зміна змісту роботи), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) тощо.
В окремих випадках -- при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове втомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей -- допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.
В Санітарних правилах робиться висновок про те, що для зниження нервово-емоційного напруження; втомлення зорового аналізатора поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ. За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ доцільним також слід вважати психофізіологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.
4.3 Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів ВТД
Поряд з технічними, організаційними та іншими заходами і засобами щодо збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів ВДТ значна увага повинна приділятись медичним профілактичним заходам. До вказаних заходів, в основному, належать:
-- медичні огляди (попередні та періодичні);
-- раціональне і профілактичне харчування;
--спеціальні вправи, самомасаж та психофізіологічне розвантаження.
Розглянемо більш детально комплекси профілактичних вправ для користувачів ПЕОМ, які доцільно виконувати підчас перерв.
4.3.1 Спеціальні вправи, самомасаж та психофізіологічне розвантаження
Численні дослідження показали, що комплекси нескладних фізичних вправ, які щоденно виконуються в процесі роботи сприяють покращенню функціонального стану організму, підтриманню високого рівня працездатності та збереженню здоров'я працівників. Такий комплекс має, перш за все, профілактичне значення у попередженні захворювань, що можуть бути спричинені специфічними умовами праці в окремих професіях.
Діяльність, що пов'язана з використанням ВДТ характеризується високою напруженістю зорових функцій, великими фізичними навантаженнями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності, значним нервово-емоційним компонентом в роботі. При довготривалому перебуванні в сидячому положенні і малій руховій активності знижується інтенсивність обміну речовин, кровообігу, з'являються застійні явища в органах малого таза, черевної порожнини, в ногах, стає слабшою мускулатура, погіршується постава. В таких випадках комплекс спеціальних фізичних вправ, так звана виробнича гімнастика, дозволяє компенсувати нестачу рухової активності. Виробнича гімнастика має на меті, перш за все, усунення несприятливого впливу одноманітного навантаження на одні і ті ж групи м'язів шляхом залучення до роботи раніше бездіяльних груп м'язів.
Вправи, що входять до комплексу виробничої гімнастики, час і методику їх проведення вибирають з урахуванням особливостей праці, зміни функціонального стану організму працівника протягом робочого дня. Відомий американський фахівець у галузі практичної медицини доктор Джон Андерсон рекомендує для зняття напруження, що нагромаджується в м'язах при тривалій роботі за комп'ютером проводити наступні вправи:
1. Витягнути і розчепірити пальці так, щоб відчути напруження. Затримати у такому положенні протягом 5 с. Розслабити, а потім, не поспішаючи, зігнути пальці на 5 с. Повторити вправу 5--10 разів.
2. Поставити лікоть на стіл, випрямивши руку з витягнутою кистю. Іншою рукою обхопити пальці кисті і обережно відхилити їх назад. Затримати у такому положенні 5 с. Повторити вправу помінявши руки.
3. Повільно і плавно опустити підборіддя так, щоб під ним утворилась складка; залишатись у такому положенні 2--3 с, а потім розслабитись. Повторити 10 разів.
4. Сплести за спиною пальці рук, долоні при цьому обернені до середини. Повільно підняти і випрямити руки. Затримати в такому положенні 5--10 с. Повторити вправу 5--10 разів.
5. Сидячи на стільці піднести руки вгору як можна вище. Потім плавно опустити їх вниз, розслабити. Вправу повторити 5--10 разів.
6. Обпертися руками на вертикальну поверхню і повільно посувати вперед стегна (не відриваючи п'яти від підлоги) до тих пір, поки не відчуєте напруження у випрямленій нозі. Носок повинен бути направлений вперед. Затриматись у такому положенні 30 с, а потім поміняти ноги місцями.
7. Переплести пальці рук і покласти їх за голову. Зближати лопатки одна до одної до тих пір, поки не відчуєте напруження у верхній частині спини. Залишатись у такому положенні 5--10 с, а потім розслабитись. Повторити вправу 5--10 разів.
8. Вихідне положення -- стоячи. Ноги на ширині плечей. Пальці рук стиснути в кулак. На рахунок “раз” -- різкий мах лівою рукою вниз назад, правою -- вгору назад. Одночасно голову повернути вліво. На рахунок “два” різко змінити положення рук та повернути голову вправо. Повторити 6--8 разів у середньому темпі.
Слід зазначити, що заняття фізкультурними вправами повинні бути помірними, а їх ритм та інтенсивність визначатись станом здоров'я користувача. Так, при загостренні запальних процесів виробничою гімнастикою не слід займатися. В такому випадку варто обмежитись лише вправами для очей та зняття розумового напруження. Взагалі, у відборі профілактичних вправ та проведенні самомасажу потрібний суто індивідуальний підхід, який дозволяє враховувати зміст та характер трудової діяльності, режим праці, побутові та інші умови життєдіяльності користувачів комп'ютерів. Нижче наведені комплекси вправ, ознайомившись з якими можна вибрати ті, що відповідають можливостям і схильностям кожного користувача. Доцільно продумати і скласти приблизний комплексний план їх використання в різноманітних умовах: під час коротких перерв в процесі праці, в неробочий час при заняттях фізкультурою, а також у дні відпочинку. Слід також мати на увазі, що вправи бажано періодично (1 раз на 10--14 днів) змінювати на інші, що взяті з того ж комплексу.
4.3.2 Комплекси спеціальних вправ для користувачів ВДТ На основі додатку до ВДОП 2.00-5.00-96 "Типові інструкції з охорони праці для видавництв і редакцій".
Дихальна гімнастика
Вправа 1. В. п/. -- ноги на ширині плечей. 1. Руки вверх -- в боки, потягнутися, зробити глибокий вдих. 2. Видих. Темп повільний. (Повторити 4--5 разів).
Вправа 2. В. п. -- стоячи, ноги разом, руки на поясі. 1. Звести лікті вперед, здавлюючи грудну клітку, і зробити повний видих. 2. Відвести лікті назад, прогнутися, зробити глибокий вдих. Темп повільний. (Повторити 4--6 разів).
Вправа 3. В. п. -- стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).
1--4. Зробити повний круг правою рукою. Глибокий вдих.
5--8. Круг лівою рукою. Повний видих. (Повторити 3--4 рази).
Комплекс вправ для зняття розумового та м'язового напруження
Варіант 1.
В. п. -- сидячи на. стільці.
Вправа 1. Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і випростовуючи плечі. (Повторити 3--4 рази).
Вправа 2. Зробити нахили і повороти голови.
Вправа 3. Легкий самомасаж волосистої частини голови, обличчя і кистів рук.
Варіант 2.
Вправа 1. В. п. -- стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).
1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих.
2. Зхрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за плечі і зробити видих.
З--4. Виконати те ж саме. (Повторити 4--6 разів).
Вправа 2. В. п. -- стоячи, ноги разом, руки до плечей.
1--4. Кругові рухи ліктями вперед.
5--8. Те саме назад. Дихати рівномірно. (Повторити 4--6 разів).
Вправа 3. В. п. -- основна стійка.
1. Плечі високо підняти вверх, вдих.
2. Плечі різко опустити, "скинути" вниз, розслабити руки, видих. (Повторити 4--5 разів).
Варіант 3.
В. п. -- основна стійка.
Вправа 1. Максимальне напруження м'язів ніг знизу вверх і розслаблення. (Повторити 3 рази).
Вправа 2. Максимальне напруження м'язів рук (від кистів рук до м'язів плечового пояса та спини) -- розслаблення. (Повторити 3 рази).
Вправа 3. Масаж чола протягом 1 хв. Легке погладжування чола, його області над бровами в напрямку до скронь.
Варіант 4.
Вправа 1. Нахиляння головою наліво-направо (темп швидкий).
Вправа 2. Нахиляння головою вперед-назад (темп помірний).
Вправа 3. Обертання головою з максимальним розслабленням м'язів шиї. Голова “котиться” по тулубу спочатку в лівий, а потім в правий бік (дуже повільно). Не більше 2 разів.
Вправа 4. Самомасаж шиї і потилиці протягом 1 хв. Погладжувати потилицю і шию в напрямку до тулуба.
Психофізіологічне розвантаження
Психофізіологічне розвантаження працівників, що виконують роботи із застосуванням ВДТ повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня.
Під час проведення психофізіологічного розвантаження рекомендується включати деякі елементи методу аутогенного тренування. Цей метод заснований на свідомому застосуванні комплексу взаємозв'язаних заходів психічного саморегулювання і нескладних фізичних вправ із словесним самонавіюванням; головна увага при цьому приділяється набуванню та закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).
В сеансі, що рекомендується, виділяються 3 періоди, які відповідають фазам відновлювального процесу.
1-й період-- відволікання працівників від виробничого середовища. Він відповідає фазі залишкового збудження. В цей період звучить повільна мелодійна музика, спів пташок. Неабияке значення має кольорове оформлення та інтер'єр кімнати психофізіологічного розвантаження. Прийнявши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.
2-й період -- заспокійливий -- відповідає фазі відновлювального гальмування. Для цього періоду пропонується перегляд слайдів із зображенням квітучого лугу, березового гаю, гладкої поверхні ставка і т. п. Через навушники транслюється спокійна музика, на її фоні промовляються заспокійливі формули аутогенного тренування:
-- “я повністю розслаблений, спокійний” (3 рази);
-- “моє дихання рівне, спокійне” (3 рази);
-- “моє тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, чоло холодне, голова легка” (3 рази).
Формули промовляються спокійно, неголосно, повільно, інтонація голосу спокійна. Як функціональне освітлення застосовується зелене світло. Яскравість світла має поступово знижуватися протягом періоду, в кінці його світло вимикається зовсім на 1--2 хв. Екран також гасне.
3-й період -- активізація -- відповідає фазі підвищеного збудження. Застосовуються заходи збуджуючого характеру: червоне світло змінної яскравості, бадьора музика, мобілізуючі формули аутогенного тренування:
-- (глибокий вдих, довгий глибокий видих) “я бадьорий, свіжий, веселий, в мене гарний настрій” (3 рази);
-- (глибокий вдих, довгий глибокий видих) “я сповнений енергії, я готовий діяти” (3 рази).
На початку цього періоду світло вимкнене, потім на екрані з'являється червона пляма, розміри і яскравість якої поступово збільшуються. В кінці періоду звучить бадьора музика.
У ряді випадків психофізіологічного розвантаження на фоні музичних програм звучать окремі фрази навіювання відпочинку, доброго самопочуття і на заключному етапі -- бадьорості.
Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників знижується почуття стомленості, відзначається бадьорість, добрий настрій. Загальний стан значно поліпшується.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Особливо гостро питання захисту інформації стоїть для державних установ, представником яких є Державна митна служба, основною функцією якої є захист економічних інтересів держави та її громадян. Отримання фізичними і юридичними особами конфіденційної інформації стосовно обсягів, порядку проведення та методик виконання митних процедур зводить до нуля спроби митних органів щодо протидії протиправним діям та порушенням митних правил. Зв'язок між структурними підрозділами митних органів здійснюється за допомогою сучасних різноманітних каналів: супутникового, телефонного зв'язку, за допомогою комп'ютерної мережі. З такої великої кількості підрозділів і різноманіття зв'язків постає проблема з одного боку, своєчасного отримання інформації, а з іншого - ефективного їх захисту
За результатами обстеження організації регіональної митниці можна зробити наступний висновок, що організація захисту інформації здійснюється не на досить високому рівні. Захист окремих компонентів не забезпечує безпеку інформаційної структури митної установи в цілому. Сьогодні актуальним і ефективним є саме комплексний підхід до побудови системи інформаційної безпеки.. В основі розробки комплексної системи безпеки лежить принцип створення послідовних рубежів захисту. На практиці це означає - виділення ключових напрямків і створення цілісної системи захисту, у якій кожна ланка є надійно захищеною і гарантує забезпечення безпеки всієї мережі.
Одержання високих результатів організації сучасної діяльності Державної митної служби України, пов'язаної з циркуляцією потоків інформації різного характеру, можливе за умови створення комплексної системи захисту інформації, яка включає в себе захист комп'ютерних систем та мереж митних органів від несанкціонованого доступу зсередини і ззовні, антивірусний захист, виявлення атак, захист інформаційних потоків між робочими станціями і серверами, ідентифікацію й аутентифікацію користувачів ІС, криптографічний захист інформації, захист робочих станцій і серверів від несанкціонованого доступу, захист загальносистемного і прикладного ПЗ, файлових і поштових серверів, резервне копіювання і архівування даних.
Розробка комплексної системи інформаційної безпеки включає в себе такі етапи, як установка технічних і програмних засобів захисту інформації, тестування механізмів захисту інформації, розробка експлуатаційної і користувальницької інформації, навчання співробітників організаційним і технічним процедурам роботи із системою захисту інформації, створення робочих місць адміністраторів системи захисту інформації, супровід системи захисту .
Таким чином, з метою поліпшення організації захисту інформації на регіональній митниці в дипломній роботі пропонується:
· створення сектору інформаційної безпеки (у складі керівника, адміністратора безпеки системи і адміністратора безпеки даних), який буде організовувати комплексний захист інформації;
· сукупність організаційно-технічних і режимних заходів, програмно-апаратних засобів, що будуть забезпечувати захист інформації в ІС;
· застосування структурно алгоритмічних методів аналізу для виявлення потенційно небезпечних співробітників і груп для попередження здійснення злочинів при витоку інформації через співробітника;
· модернізація сучасних інформаційних систем і технологій у митній справі, що надасть більше можливостей для захисту інформації.
На завершення можна сказати, що питання захисту інформації є досить перспективним для подальшого дослідження, так як для інформаційних ресурсів Державної митної служби України потрібна цілісна і збалансована система захисту, а тому впровадження комплексної системи інформаційної безпеки є доцільним. З її впровадженням підвищуються показники надійності і економічної ефективності інформаційної системи митних органів.
У процесі дипломного проектування були досліджені 15 пакетів абонентського програмного забезпечення. В пакетах абонентського програмного забезпечення вивчалися їхні можливості в операційних середовищах MS-DOS і MS-Windows, методи настроювання, режими роботи, а також простота функціонування. За результатами досліджень для кожного пакета абонентського програмного забезпечення були дані рекомендації про можливості використання того або іншого пакета в глобальній інформаційній мережі працюючої на базі протоколів TCP\IP.
На підставі проведених досліджень можна зробити наступні висновки.
Для операційного середовища MS-DOS кращим пакетом абонентського програмного забезпечення з погляду користувача є пакет Minuet, розроблений університетом Міннесоти (США). Пакет Minuet має повний спектр послуг мережі Internet, а також відмінним користувальницьким інтерфейсом. Minuet простий у використанні, може працювати як по ЛВС так і по лініях, що комутируються, і, саме головне, значно дешевше своїх аналогів. Без сумніву пакет Minuet у даний час є кращим абонентським пакетом для ОС MS-DOS. Він може бути рекомендований практично всім категоріям абонентів мережі.
Для операційного середовища MS-DOS кращим пакетом абонентського програмного забезпечення з погляду фахівця є пакет KA9Q. Пакет KA9Q поширюється разом з вихідними текстами і має у своєму складі весь спектр мережних послуг, він може бути рекомендований фахівцям мережі як вихідний матеріал при розробці нового пакета абонентського програмного забезпечення.
Для операційного середовища MS-Windows кращим пакетом абонентського програмного забезпечення може бути визнаний пакет Chameleon, що є розробкою фірми NetManage (США). Пакет Chameleon має повний набір послуг мережі Internet. Крім цього Chameleon має у своєму складі NFS-сервер, а також може працювати маршрутизатором мережі. На сьогоднішній день Chameleon може бути визнаний кращим пакетом для операційного середовища MS Windows. Пакет Chameleon може бути рекомендований тим абонентам мережі, яким необхідний пакет абонентського програмного забезпечення для MS-Windows. Він також може бути рекомендований як маршрутизатор для зв'язку невеликий ЛВС із мережею
Кращим поштовим пакетом для операційного середовища MS-DOS є безумовно пакет MAIL2, розроблений фірмою PC-центр Техно (Росія). Пакет Mail2 володіє відмінним користувальницьким інтерфейсом, простий у настроюванні і недорогий. Він може працювати як у ЛВС, так і по лініях, що комутируються. Він може рекомендуватися всім категоріям користувачів мережі.
Кращим поштовим пакетом для операційного середовища MS-Windows можна вважати пакет DMail for Windows, розроблений фірмою Демос (Росія). Пакет DMail може бути рекомендований до використання тим абонентам, що мають потребу в електронній пошті і звикли працювати в середовищі Windows.
Кращим пакетом для найбільш повного використання інформаційних ресурсів мережі Internet є пакет Mosaic, розроблений NCSA (National Centre of Supercomputing Applications) США. Mosaic - найбільш могутній інструмент для подорожі по мережі Internet. За допомогою Mosaic користувачі можуть одержувати доступ до гіпертекстових бібліотек WWW, до звичайних баз дані мережі Internet і системам пошуку інформації в них.
В ході дипломного проектування для пакетів Minuet та Mail2 були розроблені інструкції з установки й експлуатації даних пакетів абонентського програмного забезпечення. Пакети Chameleon і Dmail продаються разом з повним комплектом фірмової документації, пакет Mosaic поширюється вільно разом з досить повною документацією.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Громов Г.Р. Национальные информационные ресурсы; проблемы промышленной эксплуатации.-М., 1985.-174с.
2. Курушин В.Д., Минаев В.А. Компьютерные преступления и информационная безопасность.-М.: Новый Юрист, 1998.-236с.
3. Защита информации в персональных ЭВМ/ Спесивцев А.В., Вегнер В.А., Крутяков А.Ю. и др.-М.: “Веста”, 1993.-192 с.: ил.
4. Мельников В.В. Защита информации в компьютерных системах.-М.: Финансы и статистика; Электронинформ, 1997.-368 с.: ил.
5. Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. В 2-х кн. - М: Энергоатомиздат, 1994.- 673с.
6. Грушо А.А., Тимонина Е.Е. Теоретические основы защиты информации.- М: Издательство Агентства "Яхтсмен",-1996.
256с.
7. Чернов Е. BS7799: информационная безопасность начинается с менеджмента. // Банковские технологии. - 1998. - №8., С. 10-13.
8. Базанов А., Цветкова Т. Информационная работа службы безопасности. Банковские технологии. - 1998. - №7., С. 7-11.
9. ISO/IEC DTR №13335-1,2,3 - "Информационная технология. Руководство по управлению безопасностью информационных технологий".
10. Сухомлин В.А. Методологический базис открытых систем // Открытые системы, 1996. - №4., С. 3-5.
11. Ф.Файтс, П.Джонстон, М.Кратц Компьютерный вирус: проблемы и прогноз.- Москва: «Мир», 1993.- 148с.
12. Безруков Н.Н. Компьютерные вирусы. - М.: Наука, 1991. -235с.
13. Мостовой Д.Ю. Современные технологии борьбы с вирусами // Мир ПК.,1993.- №8., С. 16-19.
14. В.Л.Бройдо Вычислительные сисстемы, сети и телекомуникации. - СПб.: Питер, 2002.-688с.: ил.
15. Баричев С.Г., Серов Р.Е. Основы современной криптографии.- М.: "Горячая линия - Телеком", 2001., 324с.
16. Введение в криптографию. Под общ. ред. Ященко В.В.- М.: МЦНМО-ЧеРо, 1998., 247с.
17. Конхейм А.Г. Основы криптографии.- М.: Радио и связь, 1987., 176с.
18. Молдовян А.А., Молдовян Н.А., Советов Б.Я. Криптография. -СПб.: "Лань", 2000., 467с.
19. Матеріали інтернет-сайту www.gocsi.com.
20. Документи, технологічні схеми, структура організації ої регіональної митниці.
21. Лист ПРМ “Про стан комп'ютерної мережі ої регіональної митниці” від 19.10.2001 №04-723ЕП
22. Домарев В.К. Проектирование систем защиты информации. - М.: Издательский дом „Вильямс”, 2001., 569с.
23. Голубєв В.О. Програмно-технічні засоби захисту інформації від комп'ютерних злочинів. - Запоріжжя, Павел, 1998., 478с.
24. НД ТЗІ 2.5-005-99 “Класифікація автоматизованих систем і стандартні функціональні профілі захищеності оброблюваної інформації від несанкціонованого доступу” від 28.04.99р. №22
25. НД ТЗІ 2.5-004-99 “Критерії оцінки захищеності інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу” від 28.04.99 №22
26. Кудрявцев Б.Н. Генезис злочину.- М.: Инфра-М, 1998. - 214с.
27. Шаваев А.Г. Безпека корпорацій. Концерн “Банківський діловий Світ”. М., 1998. - 223 с.
28. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М.: Аспект Пресс, 1999. - 371 с.
29. Боттом Н.Г., Галапапи Р. Р. Економічна розвідка і контррозвідка: практичний посібник. - м. Новосибірськ: Діамант, 1994. - 416 с.
30. Поздняков Е.Н. Захист об'єктів. - М.: БДЦ, 1997. - 224 с.
31. Антонян Ю.М. Причини злочинного поводження. -М.: Академія МВС РФ, 1992. - 204 с.
32. Чуфаровский Ю.В. Психологія в оперативно-розшуковій діяльності. - М.: Право і Закон, 1996. -125с.
33. Антонян Ю.М., Еникеев М. И. Психологія злочинця і розслідування злочинів. - М.: Юрисгь, 1996. - 334с.
34. Сучасні методи захисту інформації.- М.: Банківський діловий світ, 1998. - 760 с.
35. Архітектура системи технічного захисту // Н.Будько, В.Василенко, М.Короленко, Є.Федченко // Правове, нормативне та метрологічнез забезпечення системи захисту інформації в Україні.2002.-вип.2. С. 22-26.
36. Закон України "Про інформацію".- Введено в дію постановою Верховної Ради України від 02.10.92 р. № 2658-ХП.
37. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах".- Введено в дію постановою Верховної Ради України від 05.07.94 р. № 80/94.
38. Положення про Державний комітет України з питань державних секретів та технічного захисту інформації. - Затверджено Наказом Президента України від 5.11.96р. № 1047/96.
39. ДСТУ 3396 0-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення. - Наказом Держстандарту України від 11.10.96 р. № 423 введено в дію 01.01.97 р.
40. Васильчук М. В. Основы охраны труда.- К.: Просвита., 1997., 367с.
41. ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно обчислювальних машин”. - затверджений Наказом Держнаглядохоронпраці 10.02.99 №21.
42. ДСАНПІН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно - обчислювальних машин”. - затвердженні Мінздравом України 10.12.98р.
43. Экономическая безопасность предприятия // Артемьев В. // Справочник кадровика. 2002.- вип.6., С.72-74.
44. О.Л. Устенко Экономика предприятия.: Метод. Пособие- 3-еизд.,испр.- К.:МАУП,2000. - 44с.
Економіка підприємства /С.Ф.Покропивний та ін. - К.,1995., 268с.
45. Браун С. “Мозаїка” і “Всесвітня павутина” для доступу до Internet: Пер. c англ. - М.: Світ: Малип: СК Пресс, 1996. - 167c.
46. Гайкович В., Першин А. Безпека електронних банківських систем. - М.: "Єдина Європа", 1994. - 264 c.
47. Гилстер П. Новий навігатор Internet: Пер з англ. -Київ: Діалектика, 1996. - 495 c.
48. Игер Б. Робота в Internet / Під ред. А. Тихонова; Пер. c англ. - М.: БІНОМ, 1996. - 313 c.
49. Кент П. Internet / Пер. c англ. В.Л. Григор'єва. - М.: Комп'ютер, ЮНИТИ, 1996. - 267 c.
50. Колісників О.Э. Інтернет для ділової людини. - M.: МЦФ. Издат. фірма “Яуза”, 1996. - 281 c.
51. Крол Эд. Усі про Internet: Керівництво і каталог / Пер. c англ. С.М. Тимачева. - Київ: BNV, 1995. 591 c.
52. Левин В.К. Захист інформації в інформаційно-обчислювальних системах і мережах // Програмування. - 1994. - N5. - C. 5-16.
53. Нольден М. Ваш перший вихід у Internet: Для початківців пльзователей Internet і широкого кола користувачів PC / Гл. ред. Е.В. Кондукова; Пер з ньому. К.А. Шиндер. - Спб.: ИКС, 1996. - 238 с.
54. Продукти року // LAN - російське видання. - квітень 1995. - тім 1. - номер 1. - C. 6-25.
55. Про інформації, інформатизацію і захист інформації: Федеральний Закон // Російська газета. - 1995. - 22 лютого. - C. 4.
56. Фролов А.В., Фролов Г.В. Глобальні мережі комп'ютерів. Практичне введення в Internet, E-mail, FTP, WWW, і HTML, програмування для Windiws Sockets. - Діалог - МИФИ, 1996. - 283 c.
57. Хоникат Д. Internet Windows 95: Керівництво користувача / Пер. с англ. В. Неклюдова. - М.: БІНОМ, 1996. - 334 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Здійснення адміністративних заходів з метою формування програми робіт в області інформаційної безпеки і забезпечення її виконання. Основні рівні політики безпеки, структурування її програми та синхронізація з життєвим циклом інформаційного сервісу.
презентация [144,4 K], добавлен 14.08.2013Забезпечення захисту інформації. Аналіз системи інформаційної безпеки ТОВ "Ясенсвіт", розробка моделі системи. Запобігання витоку, розкраданню, спотворенню, підробці інформації. Дослідження та оцінка ефективності системи інформаційної безпеки організації.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 27.04.2014Аналіз задач, які вирішуються з використанням інформаційної системи. Вибір серверного вирішення, клієнтської частини, мережного вирішення, системного програмного забезпечення. Розробка підсистеми діагностики, керування, забезпечення безпеки даних.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 22.04.2011Вразливість інформації в автоматизованих комплексах. Концепція захисту інформації. Комплекс основних задач при розробці політики безпеки. Стратегія та архітектура захисту інформації. Політика безпеки інформації. Види забезпечення безпеки інформації.
реферат [243,2 K], добавлен 19.12.2010Основні поняття безпеки інформаційних технологій. Законодавчі вимоги і регулювання інформаційної безпеки в мережах. Класифікація шкідливих програм. Приклади цінності інформації. Методи шахрайства. Програмний захист від витікання інформаційних даних.
курсовая работа [171,9 K], добавлен 08.12.2015Обґрунтовано важливість та необхідність забезпечення кібернетичної безпеки підприємства. Виявлено основні загрози при незабезпеченні підприємством своєї кібернетичної безпеки. Розмежовано поняття аналіз та діагностика економічної безпеки підприємства.
статья [349,6 K], добавлен 31.08.2017Основи безпеки даних в комп'ютерних системах. Канали проникнення та принципи побудови систем захисту. Ідентифікація і аутентифікація користувачів. Захист даних від несанкціонованого доступу. Технічні можливості зловмисника і засоби знімання інформації.
курс лекций [555,1 K], добавлен 05.12.2010Криптографія – математичні методи забезпечення інформаційної безпеки та захисту конфіденційності. Огляд існуючих методів пошуку нових алгоритмів шифрування. Розробка системи оцінки ефективності криптографічних систем. Найпоширеніші методи шифрування.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 13.06.2015Інформаційна безпека як захист інтересів суб'єктів інформаційних відносин. Інформація - данні про людей, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їхнього представлення. Об'єктно-орієнтований підхід и складові інформаційної безпеки.
реферат [97,7 K], добавлен 10.03.2009Аналіз існуючих методів несанкціонованого отримання інформації та заходів щодо протидії їм. Детальних огляд їх властивостей і можливостей впровадження на підприємстві. Наслідки недотримання правил захисту інформації від несанкціонованого отримання.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 19.11.2014
