Дослідження особливостей проектування мережевих додатків на базі платформи dotNet

string charset = response .CharacterSet;

string str = reader .ReadToEnd();

XmlDocument document = new XmlDocument ();

document .LoadXml(str );

XmlNodeList channel_node = document .GetElementsByTagName("channel ");

string title = "";

string link = "";

string atom_link = "";

string description = "";

string language ="";

foreach (XmlNode node in channel_node [0].ChildNodes)

{

switch (node .Name)

{

case "title ": title = node .InnerText; break ;

case "link ": link = node .InnerText; break ;

case "atom:link ": atom_link = node .Attributes["href "].Value; break ;

case "description ": description = node .InnerText; break ;

case "language ": language = node .InnerText; break ;

case "item ":

string item_guid = "";

string item_link = "";

string item_title = "";

string item_author = "";

string item_pubDate = "";

string item_description = "";

int utime = 0;

foreach (XmlNode item_node in node .ChildNodes)

{

switch (item_node .Name)

{

case "guid ": item_guid = item_node .InnerText; break ;

case "link ": item_link = item_node .InnerText; break ;

case "title ": item_title = item_node .InnerText; break ;

case "author ": item_author = item_node .InnerText; break ;

case "pubDate ": item_pubDate = item_node .InnerText; break ;

case "description ": item_description = item_node .InnerText; break ;

default : break ;

}

}

using (SQLiteConnection cn = new SQLiteConnection (connectionString ))

{

using (SQLiteCommand cmd = cn .CreateCommand())

{

string sel = "SELECT 1 from feeds_content where feed_id= '" + feed_id + "' and guid= '" + item_guid + "'" ;

cmd .CommandText = sel ;

cmd .CommandType = CommandType .Text;

cn .Open();

SQLiteDataReader dr = (SQLiteDataReader )cmd .ExecuteReader();

if (!dr.HasRows)

{

SQLiteCommand cmd2 = cn .CreateCommand();

item_author = db_prepare (item_author );

item_description = db_prepare (item_description );

title = db_prepare (item_title );

utime = this .StrToUnixTime(item_pubDate );

string ins = "INSERT INTO feeds_content (feed_id , guid , link , author , pubDate , description , reed , fav , title , utime ) VALUES ('" + feed_id + "' '" + item_guid + "' '" + item_link + "' '" + item_author + "',' " + item_pubDate + "' \"" + item_description + "\" , '0' , '0' '" + item_title + "' '" + utime + "');";

ins = db_prepare (ins );

cmd2 .CommandText = ins ;

cmd2 .CommandType = CommandType .Text;

try

{

cmd2 .ExecuteNonQuery();

}

catch

{

}

}

cn .Close();

}

}

break ;

default : break ;

}

}

return "";

}

Після виконання HttpWebRequest`а на заданий url програма отримує xml файл із заголовками новин і їх вмістом. Після здобуття xml запускається парсер , який прочитуючи по черзі поля записує їх в базу при цьому перевіряючи чи не було вже такого запису. Перевірка проводиться за допомогою порівняння вмісту ноди guid xml файлу і відповідного запису в базі даних. Якщо подібний запис знаходиться , то цикл обходу xml документа переходить на наступну ітерацію і процедура повторюється для наступної новини, якщо ж подібному запису в базі не знаходиться , то новина зі всіма даними, такими як Ім'я автора, час створення , текст новини, текст заголовка новини, guid і заслання на новину записуються в базу і новину позначається як не прочитан а.

5. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту

Визначення витрат на створення програмного продукту Витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при відладці програми:

Зспп=З^зп_спп +З^мв_спп+З_общ,

де

З_спп - витрати на створення програмного продукту;

З^зп_спп - витрати на оплату праці розробника програми;

З^мв_спп - витрати на оплату машинного часу;

З_общ - загальні витрати.

Витрати на оплату праці розробника програми (З^зп_спп) визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):

З^зп_спп=t*T_час.

Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту.

Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:

t= t_o+ t_а+ t_б+ t_п+ t_д+ t_от,

де

t_o - витрати праці на підготовку опису завдання;

t_а - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;

t_б - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;

t_п - витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі;

t_д - витрати праці на підготовку документації завдання;

t_от - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання.

Складові витрат можна виразити через умовне число операторів Q. У нашому випадку число операторів у відлагодженій програмі Q=350.

Розрахунок витрат праці на підготовку опису завдань.

Оцінити витрати праці на підготовку опису завдання не можливо, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи, натомість оцінимо витрати праці на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:

t_o= Q*B/(75…85*K),

где

B - коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякої недоробки, B=1,2…5;

K - коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років K=0,8;

Коефіцієнт В приймаємо рівним 2.

Таким чином отримаємо

t_o= 350*2/(78*0,8) = 11,23 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку алгоритму.

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:

t_а = Q/(60…75*K)

t_а = 350/70*0.8=6,25 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку блок-схеми.

Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі обчислимо таким чином:

t_б= Q/(60…75*K)

t_б = 350/71*0.8=6,16 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на складання програми.

Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі обчислимо таким чином:

tп= Q/(60…75*K)

tп = 350/72*0.8=6,18 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на відладку програми.

Витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання:

t_от=1.5* t^Aот,

де t^Aот - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при автономній відладці одного завдання;

t^Aот= Q/(40…50*K)

t^Aот = 350/(48*0.8)=9,12 (люд-год)

Звідси tот=1.5*9,12=13,68 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на підготовку документації.

Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:

t_д= tдр+ tдо,

де

tдр - витрати праці на підготовку матеріалів в рукопису;

tдо - витрати на редагування, друк і оформлення документації;

t_др= Q/(150…200*K)

tдр = 350/(180*0.8) = 2,43 (люд-год)

tдо=0.75*tдр

tдо =0.75*2,43=1,82 (люд-год)

Звідси

t_д=2,43+1,82=4,25 (люд-год).

Отже, загальну трудомісткість програмного продукту можна розрахувати:

t = 11,23 +6,25 +6,16 +6,18 +13,68+4,25 =47.75(чел-час).

Розрахунок середньої зарплати програміста.

Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці, яка складає Т_час.=8 грн/година, що означає 1408 грн/міс при 8-ми годинному робочому дні і 5-ти денному робочому тижню.

Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби. Нарахування на соціальні потреби включають:

· Пенсійний фонд (33,2)

· Соцстрах(1,5%)

· Фонд зайнятості(1,3%)

· Соціальне страхування на випадок нещасного випадку або профзахворювання (1%).

Разом нарахування на соціальні потреби складають 37%.

Тобто 1408грн*37%=520,96грн

Звідси витрати на оплату праці програміста складають:

З^зп_спп= 1408+520,96=1928,96грн.

Витрати на оплату машинного часу. Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:

З^мв_спп =С_час*t_ЕОМ,

де

С_час - ціна машино-години орендного часу, грн/год;

t_ЕОМ - фактичний час відладки програми на ЕОМ;

Розрахунок фактичного часу відладки.

Фактичний час відладки обчислимо за формулою:

t_еом = t_п + t_до + t_от ;

t_еом =6,18 +1,82 +13,68 = 21,68 год.

Розрахунок ціни машино-години.

Ціну машино-години знайдемо по формулі:

С_год = З_еом/Т_еом,

де

З_еом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;

Т_еом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.

Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ.

Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114(10 святкових і 52*2- вихідні).

Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години.

Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:

Т_еом = 8*(365-114)-52*3=1852 год.

Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ.

Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:

Зеом = (Ззп+ Зам+ Зэл+ Здм+ Зпр+ Зін),

де,

З_зп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;

З_ам - річні витрати на амортизацію, грн\рік;

З_эл - річні витрати на електроєнергию, споживану ЕОМ, грн/рік;

З_дм - річні витрати на вспомагательниє матеріали, грн/рік;

З_пр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;

З_ін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.

Амортизаційні відрахування.

Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:

Зам=Сбал*Нам,

де Сбал - балансова вартість комп'ютера, грн/шт.;

Нам - норма амортизації, %;

Нам =25%.

Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:

С_бал = Срин +Зуст ;

де

Срин - ринкова вартість копьютера, грн/шт.,

Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;

Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною

Срин =5000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.

З_уст = 10%* Срин

Зуст =0.1*5000=500 грн.

Звідси, Сбал = 5000 +500 =5500 грн./шт.;

а Зам=5500*0,25= 1375 грн/год.

Розрахунок витрат на електроенергію.

Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:

Зэл = Реом * Теом * Сел * А,

де

Реом - сумарна потужність ЕОМ,

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;

Сел - вартість 1кВт*год електроенергії;

А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.

Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВт*год електроенергії для споживачів Сел =0,2436 грн., інтенсивність використання машини А=0.98.

Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:

З_ел = 0.22 * 1852* 0.2436* 0.30 = 29,78 грн.

Розрахунок витрат на поточний ремонт.

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:

З_тр = 0.05* Сбал

Зтр = 0.05* 5500 = 275 грн.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.

Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕВМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:

З_вм =0,01* 5500 =55 грн.

Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.

Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:

З_пр = 0,05* 5500 =275 грн.

Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу.

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

З_зп = З^оснзп +З^допзп +З^отчзп.

Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

З^оснзп =12 *?З^іокл,

де

З^іокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;

12 - кількість місяців.

У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1500 грн. І електрослюсар з окладом 1200 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:

З^оснзп = 12*(1500+1200)/20=1620 грн.

Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:

З^допзп = 0.6 *1620 = 972 грн.

Відрахування на соціальні потреби складають 37% від суми додатковою і основною заробітних плат:

З^отчзп = 0,37*(1620 + 972) = 959,04 грн.

Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:

Ззп = 1620 +972 +959,04 = 3551,04 грн.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:

З_еом = 3551,04 + 1375+ 29,78 + 55 + 275+ 275= 5560,82 грн.

Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе

С_год = 5560,82 /1852 = 3 грн.

А витрати на оплату машинного часу складуть:

З^мвспп =Сгод*tеом

З^мвспп = 3 * 21,68= 65,04 грн.

Розрахунок загальних витрат.

Загальні витрати - 643

З_спп=З^зпспп +З^мвспп+Ззаг

Зспп =1928,96+65,04+643=2637 грн.

Тобто собівартість програмного продукту 2637 грн.

А зараз визначимо ціну програмного продукту:

Ц = Зспп + Р,

Где Ц - ціна програмного продукту;

Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.

Ц = 2637 +395,55 =3032,55грн.

Ціна програмного продукту дорівнює 3032,55 грн.

При визначенні запланованої окупності приймемо, що витрати на даний програмний комплекс понесла установа, без мети наступного комерційного розповсюдження продукту.

В порівнянні з іншими програмними продуктами, ціна яких приблизно становить $900, розроблена програма за умови тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.

Економія від використання розробленої програми представлятиме:

7,7 - курс долара Національного банку України

Е_К = $900 * 7,7-3032,55 = 3897,07 грн.

6. Охорона праці

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Основна мета охорони праці полягає в створенні безпечних та нешкідливих умов праці для кожного працівника, так як продуктивність роботи сильно залежить саме від умов, в яких працює людина.

Охорона праці кожної людини, що живе на території України, гарантується на підставі права людини на роботу, відпочинок, охорону здоров`я, медичну допомогу та страхування, обґрунтованими статтями 43, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 56, 64 Конституції України і Кодексом законів про працю.

Правила охорони праці встановлюють санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги безпеки до устаткування робочих місць користувачів відповідно з сучасним станом техніки й наукових досліджень в сфері безпечної організації робіт з експлуатування та з обліком положень міжнародних нормативно-правових актів. Ці правила поширюються на всі підприємства, заклади, організації, юридичних осіб незалежно від форми власності, які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК.

Організація робочого місця, зони постійного чи періодичного перебування працюючого для спостереження й ведення виробничого процесу, є дуже важливим фактором, який впливає на продуктивність праці. Тому, для досягнення високоефективної праці, на робочому місці мають бути створені оптимальні умови для роботи. На робочому місці мають бути забезпечені:

- оптимальні параметри мікроклімату;

- належні умови освітлення приміщення;

- належні ергономічні характеристики приміщення.

При розміщенні відео-термінала обраховується наявність шуму та вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітного випромінювання, ультрафіолетового та інфракрасного, електростатичного поля, а також наявність пилу, озону, окислів азоту та аероіонізації.

Відповідно діючим нормативним документам площа приміщення 13,0 мІ; об'єм - 20 м³. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні надійно захищені діелектричними щитками. В приміщенні з ПЕОМ кожен день проводиться вологе прибирання.

6.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори в умовах інформаційно-обчислювального центру

Небезпечні та шкідливі виробничі чинники класифікуються згідно ДОСТ 12.0.003-74 за природою дії на наступні групи:

фізичні;

хімічні;

біологічні;

психофізичні.

Перші три групи включають дії, що надаються виробничою технікою і робочим середовищем. Психофізіологічні чинники характеризують зміни стану людини під впливом важкості та напруженості праці. Включення їх в систему чинників виробничої небезпеки обумовлено тим, що надмірні трудові навантаження у результаті можуть також привести до захворювань.

Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники підрозділяються на наступні:

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищена або знижена вологість;

підвищене значення напруги в електричному ланцюзі;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

відсутність або недолік природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена або знижена рухливість повітря;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищена напруженість електричного поля;

підвищена напруженість магнітного поля;

Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають наступні біологічні об'єкти:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, прості) і продукти їх життєдіяльності;

небезпечні властивості мікро і макро організмів.

Психофізичні небезпечні і шкідливі виробничі чинники по характеру дії підрозділяються на:

фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумова напруга і перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження, стомлення, емоційний стрес).

Значним фізичним чинником є мікроклімат робочої зони, особливо температура і вологість повітря. Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Дослідження показують, що висока температура в поєднанні з високою вологістю повітря робить великий вплив на працездатність оператора. Збільшується час реакції оператора ЕОМ, порушується координація рухів, різко збільшується число помилкових дій. Висока температура на робочому місці оператора негативно впливає на психологічні функції: знижується увага, зменшується об'єм оперативної пам'яті, знижується здібність до асоціацій.

Знижена вологість повітря негативно позначається на стані шкірного покриву людини: шкіра втрачає вологу, стає сухою. При зниженій вологості відчувається сухість в роті, з'являється спрага.

Температура, відносна вологість і швидкість руху повітря впливають на теплообмін і необхідно враховувати їх комплексну дію. Порушення теплообміну викликає теплову гіпертермію, або перегрів.

З фізіологічної точки зору шумом є всякий небажаний, неприємний для сприйняття людини шум. Шум погіршує умови праці, здійснюючи шкідливу дію на організм людини. При тривалій дії шуму на організм людини відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху; підвищується кров'яний тиск; знижується увага. Сильний тривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної і нервової систем, що приводить до захворювань серця і підвищеної нервозності.

Освітлення робочого місця - найважливіший чинник створення нормальних умов праці. Освітленню слід приділяти особливу увагу, оскільки при роботі з монітором найбільшу напругу одержують очі.

Недостатнє освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.

На органах зору негативно відбивається як недостатнє так і надмірне освітлення. Надмірна освітленість призводить до осліплення, що характеризується різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко втомлюються і зорове сприймання різко погіршується.

Місцеве освітлення на робочих місцях операторів забезпечується світильниками, що встановлюються безпосередньо на робочому столі, або на вертикальних панелях спеціального устаткування з вмонтованими в нього екранами відеотерміналів. Вони повинні мати відбивач, що не просвічує, і розташовуватися нижче або на рівні лінії зору операторів, щоб не викликати засліплення.

Якщо робоче місце знаходиться поряд з вікном, необхідно уникати того, щоб термінал був обернений у бік вікна. Його необхідно розташуватися під прямим кутом до нього, причому екран дисплея теж був перпендикулярний шибці (виключаються відблиски на екрані).

Позбавитися відблисків можна за допомогою віконних штор, завісок або жалюзі, які дозволяють обмежувати світловий потік, що проходить через вікна. Щоб уникнути віддзеркалень, які можуть понизити чіткість сприйняття, не можна розташовувати робоче місце прямо під джерелом верхнього світла.

Небезпечна і шкідлива дія на людей електричного струму та електромагнітних полів проявляються у вигляді електротравм і професійних захворювань. Ступінь небезпечної і шкідливої дій на людину електричного струму, електричної дуги, електромагнітних полів залежить від:

роду і величини напруги і струму;

частоти електричного струму;

шляхи проходження струму через тіло людини;

тривалості дії на організм людини;

умов зовнішнього середовища.

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від інших матеріальних чинників носить своєрідний і різносторонній характер. Проходячи через організм, електричний струм проводить наступні дії: термічне, електролітичне, біологічне.

Перше виявляється в нагріві тканин, аж до опіків окремих ділянок тіла, перегріву кровоносних судин і крові, що викликає в них серйозні функціональні порушення. Друге викликає розкладання крові і плазми, значні порушення їх фізико-хімічних складів і тканин в цілому. Третє виражається в роздратуванні і збудженні живих тканин організму, що може супроводжуватися мимовільними судорожними скороченнями м'язів, зокрема м'язів серця і легенів.

6.2 Організаційні і технічні заходи по зменшенню рівня шкідливих виробничих чинників

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Гранично допустимі рівні напруги дотику і струмів при експлуатації і ремонті обладнання забезпечені:

Ї застосуванням малої напруги;

Ї ізоляцією струмоведучих мереж;

Ї обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключає передумови поразки електричним струмом;

Ї правильного компонування, монтажу приладів і елементів;

Ї дотриманням умов безпеки при настанові і заміні приладів і інше.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:

Ї застосування захисного заземлення або занулення;

Ї ізоляцією струмопровідних частин;

Ї дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

Ї надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі і шумогасячі прокладки або амортизатори.

Для створення нормальних умов роботи програмістів і операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 Сє; відносна вологість 40-60 %; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Витяжні отвори розташовані у стелі.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що порушення міжмолекулярних зв'язків тканинної речовини може призвести до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Засобами захисту від випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біо-керамічне покриття і низький рівень радіації.

В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми.

Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність.

Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:

-- достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;

-- постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;

-- рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;

-- не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);

-- не викликає різких тіней на робочих місцях.

Задачею розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості.

При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:

Ї вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5 ° C і напруга в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого;

Ї визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

Ї вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища;

Ї розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

Ї визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи.

Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Еmin (лк) з виразу:

F=(Emin·S·K·z) / n1·n·N,

де F - світловий потік лампи в світильнику, лм; S - площа приміщення, м²; K - коефіцієнт запасу; z - коефіцієнт нерівномірного освітлення; n1 - коефіцієнт використання світлового потоку; n - кількість ламп в світильнику; N - число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N.

Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення.

Показник приміщення fi визначається з виразу:

fi= А·В/Нр·(А+В),

де А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;

Нр - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:

N=Emin·S·K·z/F·n1·n

Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80, технічні характеристики ламп і світильників наведені в таблицях 6.1., 6.2. (згідно з ДОСТом 6825-74).

Таблиця 6.1 Технічні характеристики ламп

Тип	Потужність, Вт	Напруга, В	Світловий потік (номін.)	Довжина, мм	Діаметр, мм
ЛБ80	80	110	5220	1500	40

Таблиця 6.2 Технічні характеристики світильників

Серія	Модифікація	Кількість* потужність, шт,Вт	Розміри, мм	Номер групи	Прим.
			Довжина	Ширина	Висота
Л201Б	3	2·8	1575	354	127	9	Стеля

Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Нр=2,2 м.

Показник приміщення рівний:

fi=40/2,2 (8+5)=1,3986

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n1 (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emin=400 лк.

Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

N=400· 8· 5 ·1,5· 1,1/5220· 0,7· 2=3(штук)

Загальна потужність освітлювальної установки рівна:

Р=2· 80 · 3=480(Вт)

По результатах проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що небезпечні і шкідливі виробничі чинники, діючи в робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і їхній вплив на організм працюючих не приносить істотної шкоди здоров'ю.

6.3 Протипожежні заходи

Будівлі, де встановлені комп'ютери, можна віднести до категорії В пожежної небезпеки з третім ступенем вогнестійкості - будівлі з несучими і захищаючими конструкціями з природних або штучних матеріалів, бетону або залізобетону.

Пожежі на обчислювальних центрах представляють особливу небезпеку, оскільки зв'язані з великими матеріальними втратами. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача і джерела запалення. У приміщеннях обчислювальних центрів присутні всі три чинники, які можуть спричинити пожежу.

Виникнення пожежі в даному приміщенні найймовірніше з причин несправності електроустаткування, до яких відносяться: іскріння в місцях з'єднання електропроводки, короткі замикання в ланцюгах, перевантаження дротів і обмоток трансформаторів, перегрів джерел безперебійного живлення і інші чинники. Тому підключення комп'ютерів до мережі необхідно проводити через розподільні щити, що дозволяють проводити автоматичне відключення навантаження при аварії.

Особливістю сучасних ЕОМ є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем, висока робоча температура процесора і мікросхем пам'яті. Отже, вентиляція і система охолоджування, передбачені в системному блоці комп'ютера повинні бути постійно в справному стані, оскільки інакше можливий перегрів елементів, що не виключає їх займання.

Так як в даному випадку при виникненні пожежі електропристрій може знаходитися під напругою, то використовувати воду і піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може привести до електричних травм. Тому для гасіння пожеж в даному випадку застосовуються порошкові вогнегасники, оскільки вони мають наступні властивості: вони є діелектриками, практично не токсичні, не надають корозійної дії на метали, не руйнують діелектричні лаки.

Установки порошкового пожежогасіння можуть бути як переносними, так і стаціонарними, причому стаціонарні можуть бути з ручним, дистанційним і автоматичним включенням.

Для профілактики пожежної безпеки організовують навчання виробничого персоналу (обов'язковий інструктаж по правилам пожежної безпеки не рідше ніж один раз на рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника установи, вивіска плакатів з правилами пожежної безпеки і правилами поведінки при пожежі. Також необхідна наявність планів евакуації, що інформують людей про розташування аварійних виходів з будівлі у разі виникнення пожежі.

Висновки

Результатом виконання даної дипломної роботи є створення гнучкої комп'ютеризованої системи для читання потокових новин RSS. Відмінною особливістю даної розробки є ергономічний інтерфейс, що дозволяє економно використовувати робочу область вікна.

Як мова програмування для реалізації поставленого завдання була обрана С#, як середовище розробки Microsoft Visual C# 8.0 Express Edition. Середовище розробки Microsoft Visual C# 8.0 Express Edition, не дивлячись на безкоштовність, надає всі необхідні засоби для розробки запланованого функціонала, при цьому спростивши створення як інтерфейсу користувача, так і реалізацію функціонально-інструментальної частини програми. Використані при розробці програмні продукти є безкоштовними і тому впровадження розробленого програмного продукту є економічно ефективним.

Якщо сказати, що мова С# і пов'язана з ним середа .NET Framework є одній з найважливіших технологій для розробників за багато років, це не буде перебільшенням. .NET спроектована як нова середа, в рамках якої можна розробити практично будь-яке застосування для Windows, тоді як С# -- нова мова програмування, призначена спеціально для роботи з .NET. За допомогою С# можливо, наприклад, створити динамічну Web-сторінку, Web-службу XML, компонент розподіленого застосування, компонент доступу до бази даних, класичний настільний додаток Windows або навіть інтелектуальне клієнтське програмне забеспечення, що має засоби онлайнової і автономної роботи.

Размещено на Allbest.ru