Розробка програмного забезпечення для систематизації інформаційних ресурсів у сфері освіти на основі XML

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості, що тим значні, ніж вище інтенсивність шуму і більше його експозиція. Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності.

При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих. Являючись причиною частих головних нездужань, нестійкого емоційного стану, шум створює передумови до погіршення психологічного стану. Шкідливий вплив шуму на організм людини, як правило, посилюється за наявності інших шкідливих або несприятливих виробничих чинників.

Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у функціональному розладі центральної нервової системи. В результаті тривалого перебування в зоні дії електромагнітних полів наступають передчасна стомлюваність, сонливість або порушення сну, з'являються часті головні болі.

Джерелами випромінювання електромагнітних полів (ЕМП) в ПЕОМ є система відхилення випромінювання монітору, а також елементи блоків живлення системного модуля, монітору, принтера.

Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що перевищують допустимі, призводить до порушення стану його здоров'я. При цьому можуть виникати зміни в нервовій, серцево-судинній та інших системах організму людини. При впливі ЕМП значної інтенсивності на організм можуть виникати поразки кришталиків ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища (випадення волосся, ломкість нігтів). Ступінь шкідливого впливу ЕМП на організм людини визначається напругою електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю перебування організму в зоні діяльності ЕМП.

Рентгенівське випромінювання.

Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6 кВ є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При напрузі понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що, проходячи через біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул тканинної речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв'язків, що в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Освітлення.

Значення освітлення в процесі життєдіяльності і особливо виробничої діяльності сучасного суспільства величезне. Організація раціонального освітлення робочих місць - одне з основних питань охорони праці.

Для природного освітлення характерна висока дифузна (неуважність) денного світла від небозводу, що вельми сприятливе для зорових умов роботи. Природне освітлення характеризується тим, що створювана освітленість змінюється в надзвичайно широких межах залежно від часу дня, року, метеорологічних чинників. Тому природне освітлення неможливе кількісно задавати величиною освітленості. Як нормована величина для природного освітлення прийнята відносна величина - коефіцієнт природної освітленості (КПО), який є вираженим у відсотках відношенням освітленості в даній крапці усередині приміщення до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих і побутових приміщеннях, де не досить природного світла, а також для освітлення приміщень в нічний час. По функціональному призначенню штучне освітлення підрозділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче освітлення забезпечує зорові умови нормальний роботи, проходу людей і руху транспорту. Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при раптовому відключенні робочого освітлення. При цьому нормована освітленість повинна складати 5 % від робочого освітлення. Евакуаційне освітлення передбачається для евакуації людей з приміщень при аваріях в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходових клітках (повинно бути в приміщеннях не менше 0,5, а на відкритих територіях - не менше 0,2 лк).

По розподілу світлового потоку в просторі розрізняють світильники прямого, розсіяного і відображеного світла, а по конструктивному виконанню - світильники відкриті, закриті, захищені, пилонепроникні, вологозахисні, вибухозахищені, вибухобезпечні. За призначенням світильники діляться на світильники загального і місцевого освітлення.

В силу тісного взаємозв'язку зору людини з роботою мозку освітлення виявляє істотний вплив на центральну нервову систему, яка керує всією життєдіяльністю людини. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності і безпеки праці і збереженню здоров'я працюючих. Недостатнє освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан. На органах зору негативно відбивається як недостатнє так і надмірне освітлення. Надмірна освітленість призводить до осліплення, що характеризується різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко втомлюються і зорове сприймання різко погіршується.

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники по характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.

При експлуатації ПЕОМ можуть виникнути негативні явища в організмі людини. Розлади, що виникають в результаті постійного виконання дій, що повторюються, стосуються працівників, що використовують в своїй роботі клавіатуру. При цьому виникає синдром тунельного зап'ястя, який викликає розпухання сухожиль, і що супроводжується постійною біллю при виконанні будь-яких дій, навіть не зв'язаних безпосередньо з професійною діяльністю.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

Захист від електромагнітних випромінювань та електричного струму.

Основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Для цього всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:

- застосування захисного заземлення або обнуління;

- ізоляцією струмопровідних частин;

- дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

- надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

Захист від шуму та вібрації.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль. Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів. З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі і шумогасячі прокладки або амортизатори. В якості засобів звукопоглинання застосовуються не горючі або тяжко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом поглинання в межах частот 31.5-8000 Гц.

Захист від рентгенівського випромінювання.

Електронно-променеві трубки, магнетрони, тиратрони та інші електровакуумні прилади, що працюють при напрузі вище 6 кВ, є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При технічній експлуатації апаратури, в якій напруга вище 15 кВ, використовують засоби захисту для відвертання рентгенівського опромінення операторів і інженерно-технічних робітників, бо при такій напрузі рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Засобами захисту від „м'якого” рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біо-керамічне покриття і низький рівень радіації. В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми. Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

Оздоровлення повітряного середовища.

Для підтримки певних параметрів мікроклімату використовується опалення, вентиляція, кондиціювання, що є найважливішою частиною інженерного спорудження.

Для підтримання нормованої температури повітря не нижче встановленої Держстандарт 12.1.005-88 і БНіП 2.04. 05-91. У приміщеннях з електронно-обчислювальною технікою передбачають центральне опалення в сполученні із приточною вентиляцією або кондиціювання повітря при одне- і двозмінному режимах роботи, а при трьохзмінному - тільки повітряне опалення.

Забезпечення захисного заземлюючого пристрою.

Для захисту від небезпечної напруги дотику необхідно використовувати захисне заземлення. Найбільш ефективним є використання контурного заземлювача, розміщеного по периметру будівлі.

Необхідний опір захисного заземлюючого пристрою для даного випадку повинен бути не більше 4 Ом, тобто

Rз 4 Ом.

З урахуванням плану будівлі і його розмірів будуємо попередню схему заземлювача

Рис. 6.1 Схема контурного заземлювача

При цьому вертикальні електроди розміщуються на відстані а=5 м один від одного. Розрахунок вироблений для однорідної землі, де грунтом є суглинок, з питомим опором ґрунту р=100 Ом /м.

Заземлювач виконується з вертикальних стрижньових електродів довжиною lв = 2,5 м, діаметром d = 12 мм, верхні кінці яких з'єднуються за допомогою горизонтальних електродів - сталевих смуг сумарною довжиною

L = 2 A 2 B ;

L = 2 100 2 20 = 240 м

і перетином 254 мм. Горизонтальні електроди укладені на глибину t0 = 0,8 м. Кількість вертикальних електродів n = 240/5 = 48 шт.

Розрахункові опори розтіканню струму електродів - вертикальних Rв і горизонтальних Rr визначаються по співвідношеннях :

де t=t0+lB / 2 = 2,05 м ;



де b =25 мм;

Оскільки заземлювач контурний і n = 48 шт., те відношення

.

За довідковими даними визначаємо коефіцієнти використання електродів заземлювача - вертикальних і горизонтальних

у =0,66

г = 0,36

Опір розтіканню струму групового заземлювача розраховується по формулі:

Це опір менше допустимого опору заземлення (4 Ом ), що підвищує безпеку експлуатації устаткування.

Забезпечення раціонального освітлення.

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність. Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:

- достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;

- постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;

- рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;

- не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);

- не викликає різких тіней на робочих місцях.

Для забезпечення раціонального освітлення є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:

- вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5°С і напруга в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого освітлення (у цих випадках застосовуються лампи розжарювання);

- визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

- вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;

- розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

- визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи. Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Еmin (лк) з вираження:

F=(Emin·S·K·z) / n1·n·N,

де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;

S - площа приміщення, м2;

K - коефіцієнт запасу;

z - коефіцієнт нерівномірного освітлення;

n1 - коефіцієнт використання світлового потоку;

n - кількість ламп в світильнику;

N - число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N. Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення. Показник приміщення fi визначається з виразу:

fi= А·В/Нр·(А+В),

де А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;

Нр - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:

N=Emin·S·K·z/F·n1·n

Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80, технічні характеристики ламп і світильників наведені в таблицях 6.1, 6.2 (згідно Держстандарту 6825-74).

Таблиця 6.1

Тип	Потужність, Вт	Напруга, В	Світловий потік (номін.)	Довжина, Мм	Діаметр, Мм
ЛБ80	80	110	5220	1500	40

Характеристика ламп

Таблиця 6.2

Серія	Модифікація	Кількість* потужність, шт, Вт	Розміри, мм	Номер Групи	Прим.
			Довжина	Ширина	Висота
Л201Б	3	2·8	1575	354	127	9	Стеля

Характеристика світильників

Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Нр=2,2 м.

Показник приміщення рівний:

fi=40/2,2 (8+5)=1,3986

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n1 (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emin=400 лк. Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

N=400·8·5·1,5·1,1/5220·0,7·2=3(штук)

Загальна потужність освітлювальної установки рівна:

Р=2·80·3=480(Вт)

По результатах проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що освітлювальні і електричні чинники, діючи в робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і їхній вплив на організм працюючих не приносить істотної шкоди здоров'ю.

6.3 Пожежна безпека

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (БНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Технологічні об'ємні підлоги виконуються з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 на ділянки площею не більш 250 м2.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Для виявлення пожеж в приміщенні встановлені датчики, що спрацьовують при появі диму, підвищенні температури і відкритого вогню.

Для гасіння можливих пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежогасіння, згідно «Правил пожежної безпеки в Україні» так і пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити (1 щит на 5000м2).

В кожній кімнаті знаходяться вогнегасники. Вогнегасники діляться на хімічні, пінні, повітряно-пінні, СО2 - вогнегасники і порошкові.

Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасячої речовини і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10 % від встановленого номінального значення.

При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

Первинні засоби пожежогасіння: ручні вогнегасники в кількості 2 шт.

Засоби гасіння загорання й пожежі, які можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі: внутрішні пожежні крани, вогнегасники, кошми, пісок.

Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнену пожежу. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС.

Також в кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

Для забезпечення пожежної безпеки розроблено план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі.

ВИСНОВКИ

Головним результатом проведеної роботи є створення програмного забезпечення що систематизує інформаційні ресурси у сфері освіти. Основні модулі системи забезпечують реалізацію таких функцій: заповнення метаданих, інформація про авторів, анотації, відгуки кінцевих користувачів. Також за допомогою даної розробки можна впроваджувати данні на WEB-сторінки легко, без напису HTML-коду.

Реалізація даного проекту була проведена на базі актуальної на даний момент платформи XML. При цьому використовувались додаткові компоненти розробки, що робить продукт більш професійним.

Використання могутніх засобів XML по створенню застосувань що працюють в операційній системі Windows, дозволило створити програмний продукт максимально орієнтований на кінцевого користувача, який не досвідчений в питаннях створення WEB-сторінок, з описом інформаційних ресурсів.

Вся необхідна робота по здійсненню заповнення метаданих інформаційних ресурсів для сфери освіти, прихована усередині і користувачеві немає необхідності знати про неї, щоб успішно вирішувати все коло виникаючих завдань зв'язаних з заповненням метаданих. Більш того, програмний інтерфейс максимально полегшує роботу по поводженню з заповненням метаданих (аж до вибору із запропонованого числа варіантів).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Бaшмaкoв A.И., Владимиров Е.Г. и дp.; Пoд peд. Ю.Г. Кpуглoвa. M.: MГOПУ им. M.A. Шoлoxoвa: Изд. цeнтp Aльфa, 2002.

Бaшмaкoв A.И., Бaшмaкoв И.A. Paзpaбoткa кoмпьютepныx учeбникoв и oбучaющиx cиcтeм. - M.: Инфopмaциoннoиздaтeльcкий дoм Филинъ, 2003.

Бaшмaкoв A.И., Бaшмaкoв И.A. Кpeaтивнaя пeдaгoгикa: мeтoдoлoгия, тeopия, пpaктикa / Унивepcaльнaя дecятичнaя клaccификaция. - M.: BИHИTИ, 2001.

Библиoтeчнoбиблиoгpaфичecкaя клaccификaция: Paбoчиe тaблицы для мaccoвыx библиoтeк. - M.: Либepия, 1997.

Гocудapcтвeнный pубpикaтop нaучнoтexничecкoй инфopмaции. Издaниe пятoe. - M.: BИHИTИ, 2001.

Гpoмoв P.Г. Haциoнaльныe инфopмaциoнныe pecуpcы: пpoблeмы пpoмышлeннoй экcплуaтaции. - M.: Haукa, 1984.

Кopюшкoвa A.A. Инфopмaциoнный pынoк: интeллeктуaльнaя coбcтвeннocть в тepминax и oпpeдeлeнияx. - M.: Кopинф, 1992.

Кopюшкoвa A.A. Инфopмaциoнный pынoк: пpoдукция, уcлуги, цeны и цeнooбpaзoвaниe. - M.: Кopинф, 1992.

Oбpaзoвaниe и XXI вeк: Инфopмaциoнныe и кoммуникaциoнныe тexнoлoгии. - M.: Haукa, 1999.

Pэй Э. Изучaeм XML. Пep. с aнгл. CПб.: CимвoлПлюc, 2001.

Tepминoлoгичecкий cлoвapь. - M.: MO MAHПO, 2001.

IETF RFC 3066:2001. Tags for the Identification of Languages - Washington: IETF, 2001.

IEEE 1484.12.12002. Learning Object Metadata standard. - New York: IEEE, 2002.

ISO 639:1998. Code for the representation of names of languages.

ДCT 7.6490 (ИCO 860188). Cиcтeмa cтaндapтів пo інфopмaції, бібліoтeчнoму та видавницькій справі. Пpeдcтaвлeння дaти та часу дня. Загальні вимоги.

ДСТ ISO 3166-1-2000 "Коди назв країн світу"

ДCT 7.70-96. Oпиc бaз дaниx та мaшинoзчитувальних інфopмaційниx мacивів. Cклад та oзнaчeння xapaктepиcтик.

ДCТ 7.14-98 (ИCO 2709-96. Фopмaт для обміну інфopмацією. Cтpуктуpa зaпиcу.

ДСТ 3578-97. Формат для обмiну бiблiографiчними даними на магнiтних носіях. Зміст запису.

ДСТ 3579-97. Формат для обмiну термiнологiчними i/або лексикографiчними даними на магнiтних носiях. Пошуковий oбpaз дoкумeнта.

ДСТ 12.1.003-83 Шум. Загальні вимоги безпеки.

ДСТ А.1.1-8-94 Метод рентгеноструктурного аналізу матеріалів.

ДСТ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.

1. Размещено на www.allbest.ru