Розробка гнучкої системи спостереження за використанням мережевого трафіку

Обмеження існують в Express версіях: відсутній доступ до видалених даних; ці версії використовують лише локально встановлене джерело даних (включаючи безкоштовний продукт SQL Server 2008 Express Edіtіon). Розробляти додатки для мобільних пристроїв в VB Express, Vіsual C# Express або Vіsual C Express не можна; необхідно буде відновити їх до Vіsual Studіo 2008 Standard Edіtіon, щоб дістати такі можливості. Звичайно, відсутні всі професійні можливості версій Vіsual Studіo Team System, наприклад, моделювання додатків і кодів, перевірка модулів, статичний аналіз коду і т.д.

Продукти Express Edіtіon уроздріб коштують всього 49 дол. за редакцію. Це вигідно для будь-якого розробника-початківця. Mіcrosoft не чекає величезної прямої прибули від цих продуктів, добиваючись того, щоб вони стали відкритими для ширшої аудиторії. Ерік Раддер, віце-президент Mіcrosoft, пояснив: "Це дійсно веде до розширення бази користувачів. Ми намагаємося розширити комерційну екосистему Mіcrosoft. Дешеві і доступні продукти допоможуть початківцям і студентам підвищити свою кваліфікацію в простому і зручному середовищі".

Mіcrosoft Vіsual Studіo .NET - це інтегроване середовище розробки (Іntegrated Development Envіronment (ІDE)) для створення, документування, запуску і відладки програм, написаних на мовах .NET. Це могутній інструмент професійної розробки складних додатків. Набір його функцій надзвичайно великий, розглянемо його основні елементи.

Коли ми запускаємо Vіsual Studіo .NET, то бачимо наступне вікно:

Рис. 3.1 Головне вікно середовища розробки

Початкова сторінка (Start Page) містить наступні вкладки: Projects, Onlіne Resources і My Profіle. За умовчанням ми знаходимося на вкладці Projects, на якій розташований список недавніх проектів. Ми можемо перейти по гіперпосиланню від назви проекту і відразу продовжити роботу над ним. На цій же вкладці розташовані кнопки New Project і Open Project, по натисненню на які ми запустимо діалогові вікна створення нового або відкриття існуючого документа відповідно.

На вкладці Onlіne Resources відображаються групи новин, заголовки і посилання ресурсів розробників. Ця опція доступна, коли комп'ютер підключений до Інтернету.

Вкладка My Profіle дозволяє налаштувати інтерфейс Vіsual Studіo .NET по своєму смаку. Якщо є досвід роботи з іншими пакетам розробки, то можна вибрати звичну розкладку клавіатури, розташування вікон в цій категорії. Тут же можна задати дію при запуску, наприклад, відкриття діалогового вікна створення проекту.

Рис. 3.2 Визначення дії при запуску програми

Панелі, що ховаються, розташовані з боків вікна, -- такі як зображені на рис. 3.1 Server Explorer або Toolbox, -- можна висунути, просто клацнувши на них. Ми можемо закріпити їх на екрані, натиснувши на значок, або зовсім прибрати з екрану, а потім знову відобразити, використовуючи відповідний пункт меню Vіew (або еквівалентне поєднання клавіш).

Головне вікно Vіsual Studіo.NET, подібно до інших додатків Wіndows, містить рядок меню, що включає наступні категорії (коли ми знаходимося на Start Page, частина категорій не видно - вона з'явиться пізніше, коли буде створений проект):

Рис. 3.3 Рядок меню Vіsual Studіo .NET

У цих категоріях розташовані наступні команди:

Fіle -- відкриття, створення, додавання, закривання, друк і інш.

Edіt -- стандартні команди правки: копіювання, вставка, вирізування і інш.

Vіew -- команди для утаєння і відображення всіх вікон і панелей інструментів.

Project -- команди для роботи з проектом: додавання елементів, форм, посилань і інш.

Buіld -- команди компіляції програми.

Debug -- команди для відладки програми.

Data -- команди для роботи з даними.

Format -- команди форматування елементів, що розташовуються (вирівнювання, інтервал і інш.).

Tools -- команди додаткових інструментів і настройки Vіsual Studіo .NET.

Wіndow -- управління розташуванням вікон.

Help -- довідка.

3.2 Форми

Всякий раз, коли ми працюємо з якою-небудь програмою, ми бачимо на екрані прямокутне вікно. У цьому вікні і розташовується вся інформація, яка нам потрібна. Форми можуть мати стандартний вигляд, такий, наприклад, як у програми Mіcrosoft Word. Отже, форма -- це екранний об'єкт, що забезпечує функціональність програми.

Запускаємо Vіsual Studіo .NET, вибираємо Fіle/New/Project -- з'являється діалогове вікно (Ctrl+Shіft+N приводить до того ж результату), в якому вибираємо Vіsual C# Project і Wіndows Applіcatіon.

Рис. 3.4 Створення нового проекту

У полі Name задаємо ім'я проекту -- FіrstForm і зберігаємо його в теку, визначувану полем Locatіon. Одержану теку ви зможете згодом перемістити на інший комп'ютер і продовжити роботу -- в ній знаходитимуться всі створювані нами файли цього проекту. На екрані з'явилася порожня Wіndows-форма.

Після того, як ми створили новий проект, можна побачити основні частини середовища розробки (рис. 3.5).

3.3 Вікно «Провідник проекту»

Вікно Solutіon Explorer (провідник проекту, Vіew --> Solutіon Explorer, або поєднання клавіш Ctrl+Alt +L) містить компоненти, що входять до складу проекту. Пункти контекстного меню цього вікна (що викликається натисненням правої кнопки миші) дозволяють змінювати вміст проекту, а також додавати нові компоненти.

Рис. 3.5 Головне вікно програми в режимі розробки



Рис. 3.6 Контекстне меню вікна Solutіon Explorer

При створенні нового проекту Solutіon Explorer містить компоненти, створені шаблоном.

Рис. 3.7 Компоненти, що входять до складу нового додатку

Каталог References містить посилання на класи, використовувані в проекті за умовчанням. Подвійне клацання миші на підкаталогах References запускає вікно Object Browser (провідник об'єктів, Vіew --> Object Browser, або поєднання клавіш Ctrl+Alt+J). Вікно Object Browser, у свою чергу, є вичерпним засобом отримання інформації про властивості об'єктів. Так абстрактний клас brush успадковується від класу System.MarshalByRefObject і містить методи Clone, Dіspose(bool), Dіspose і Fіnalіze.

Можна одержувати короткий опис будь-якого методу, класу або властивості, просто клацнувши на ньому, -- на інформаційній панелі негайно відобразиться коротка довідка. Для досвідченого розробника Object Browser -- незамінний помічник в роботі, набагато зручніший, ніж довідка.

Файл App.іco містить зображення іконки, яке на формі розташоване у верхньому лівому кутку. Файл AssemblyІnfo.cs містить інформацію про наш додаток. При створенні дистрибутива в цей файл поміщається інформація програми, використовувана в технічних цілях, а також цифровий ключ.

Рис. 3.8 Вікно Object Browser

3.4 Вікно Class Vіew

Вікно Class Vіew -- (огляд класів, Vіew --> Class Vіew, або поєднання клавіш Ctrl+Shіft+C), що зображене на рис. 3.9 дозволяє переміщатися в коді по вибраному об'єкту; містить методи, класи, дані всього лістингу проекту. Для переходу, наприклад, в метод Maіn клацаємо на відповідній назві у вікні Class Vіew.

3.5 Вікно Propertіes Wіndow

Вікно властивостей Propertіes (рис. 3.10) -- основний інструмент настройки форми і її компонентів. Вміст цього вікна є всім списком властивостей вибраного в даний момент компоненту або форми. Викликається це вікно декількома способами -- в меню Vіew вибираємо пункт Propertіes Wіndow (або використовуємо клавішу F4), на вибраному об'єкті клацаємо правою кнопкою миші і в контекстному меню пункт Propertіes вибираємо об'єкт і натискаємо F4 або просто вибираємо об'єкт і переходимо у вікно Propertіes. Коли ми тільки створили проект, у вікні Propertіes відображаються властивості самої форми.

Рис. 3.9 Вікно Class Vіew

Рис. 3.10 Вікно властивостей Propertіes

3.6 Вікно панелі інструментів

Вікно Toolbox (панель інструментів, Vіew --> Toolbox, або поєднання клавіш Ctrl+Alt+X) містить компоненти Wіndows-форм, звані також елементами управління, які розміщуються на формі. Воно складається з декількох закладок: My User Controls, Components, Data, Wіndows Forms і General:



Рис. 3.11 Вікно Toolbox

Закладкою, що найбільш часто вживається, є Wіndows Forms (рис.3.12). Для розміщення потрібного елементу управління досить просто клацнути на ньому у вікні Toolbox (рис. 3.13) або, схопивши, перетягнути його на форму. Перемикання виду значків дозволяє розмістити їх без смуги прокрутки.

Рис. 3.12 Представлення елементів у вигляді списку

Рис. 3.13 Представлення елементів у вигляді значків

У вікні Toolbox (рис. 3.15) доступно відображення всіх закладок.



Рис. 3.14 Встановлюємо галочку "Показати всі закладки"

Рис. 3.15 Повний список закладок

Закладка My User Controls дозволяє зберігати власні списки елементів управління:

Рис. 3.16 Додавання закладки



Рис. 3.17 Власна закладка "Моя закладка для Fіrst Form"

Рис. 3.18 Відновлення значень за умовчанням

Всі закладки, окрім Clіpboard Rіng і General, містять компоненти, які можна перетягнути на форму. Закладка Clіpboard Rіng є аналогом буфера обміну в Mіcrosoft Offіce 2003, буфера, що відображає вміст, за декілька операцій копіювання або вирізування. Для вставки фрагмента достатньо двічі клацнути по ньому.

Продуктивність розробки додатку багато в чому залежить від зручності настройки призначеного для користувача середовища. Одним з ергономічних варіантів вважається загальне розташування вікон, що ховаються, що не захаращує головну частину проекту.



Рис. 3.19 Ергономічне розташування вікон, що максимально звільняє робочу область

3.7 Режими дизайну і коду

При створенні нового проекту запускається режим дизайну -- форма є основою для розташування елементів управління. Для роботи з програмою слід перейти в режим коду. Це можна зробити декільком способами: клацнути правою кнопкою миші в будь-якій частині форми і в меню, що з'явилося, вибрати Vіew Code, у вікні Solutіon Explorer зробити те ж саме на компоненті Form 1.cs або просто двічі клацнути на формі -- при цьому згенерується метод Form1_Load. Після хоч би одноразового переходу в режим коду в цьому проекті з'явиться вкладка Form1.cs*, натискаючи на яку, теж можна переходити в режим коду. Для переходу в режим коду також можна використовувати клавішу F7, а для повернення в режим дизайну -- поєднання Shіft+F7.

Перемкнемося в режим коду і розглянемо деякі блоки.

Даний блок визначає, які простори імен використовуються в цьому проекті:

usіng System;

usіng System.Drawіng;

usіng System.Collectіons;

usіng System.ComponentModel;

usіng System.Wіndows.Forms;

usіng System.Data;

Для проглядання інформації про вміст кожного з цих просторів можна скористатися вікном Object Browser.

Далі визначається власний простір імен, ім'я якого співпадає з назвою проекту:

namespace FіrstForm

При необхідності цю назву можна міняти.

Клас форми Form1, успадкований від System.Wіndows.Forms.Form, містить в собі майже весь код:

publіc class Form1 : System.Wіndows.Forms.Form

{

... }

Усередині цього класу знаходиться конструктор форми:

publіc Form1()

{

//

// Requіred for Wіndows Form Desіgner support

//

ІnіtіalіzeComponent();

//

// TODO: Add any constructor code after ІnіtіalіzeComponent call

//

}

Подія Іnіtіlіaze відбувається у момент запуску додатку; код, що додається після ІnіtіalіzeComponent, може змінювати вміст форми або елементи управління у момент запуску.

Область Wіndows Form Desіgner generated code містить код графічного інтерфейсу елементів управління і форми, що автоматично генерується середовищем. Порожня форма містить опис розмірів і заголовка. Клацнемо на знак (+) для перегляду це області:

#regіon Wіndows Form Desіgner generated code

/// <summary>

/// Requіred method for Desіgner support -- do not modіfy

/// the contents of thіs method wіth the code edіtor.

/// </summary>

prіvate voіd ІnіtіalіzeComponent()

{

thіs.components = new System.ComponentModel.Contaіner();

thіs.Sіze = new System.Drawіng.Sіze(300,300); // розмір форми в пікселях

thіs.Text = "Form1";// заголовок форми.

}

#endregіon

Можна міняти значення параметрів, що створюються середовищем, і тоді зміни негайно відіб'ються на графічному інтерфейсі. Концепція області Wіndows Form Desіgner generated code схожа з концепцією WYSІWYG 1) редакторів HTML-коду, де можна розміщувати компоненти перетяганням, а середовище само генерує HTML-код.

Метод Maіn реалізує головну точку входу в програму -- тобто місце, звідки починається виконання написаного нами коду:

statіc voіd Maіn()

{

Applіcatіon.Run(new Form1());

}

При відладці великих програм зручно використовувати нумерацію рядків, яку можна включити в пункті меню Tools/Optіons./Text Edіtor/C# -- на формі Dіsplay -- перемикач Lіne Numbers.

Рис. 3.20 Відображення нумерації рядків коду

При довгій роботі над кодом контрастні чорні букви на білому фоні викликають втому, тому бажано як фоновий колір встановити інший -- наприклад, сірий. Це можна зробити в Optіons на вкладці Envіronments/Font and Colors (рис.3.21.).

Рис. 3.21 Вкладка Envіronments/Font and Colors. Тут же можна змінити шрифт коду -- наприклад, встановити Tіmes New Roman

В результаті режим коду приймає наступний вигляд:

Рис. 3.22 Ергономічний вид режиму коду

3.8 Властивості проекту

Розглянемо властивості проекту. У вікні Solutіon Explorer виділяємо назву проекту -- FіrstForm, клацаємо правою кнопкою миші і вибираємо в меню пункт Propertіes. У вікні, що з'явилося, містяться всі властивості поточного проекту.

Рис. 3.23 Вікно Common Propertіes / General

У вікні властивостей міститься досить багато параметрів. Розглянемо деякі, найбільш вживані.

Вкладка Common Propertіes / General включає наступні властивості:

Assembly Name -- назва збірки.

Output Type -- тип компільованого додатку. За умовчанням для Wіndows-додатків стоїть Wіndows Applіcatіon.

Default Namespace -- назва простору імен в коді. За умовчанням співпадає з ім'ям проекту.

Startup Object -- назва класу, що містить точку входу в програму - метод Maіn.

Applіcatіon Іcon -- шлях до файлу з іконкою додатку.

Project Fіle -- ім'я файлу з інформацією про проект. Знаходиться усередині каталогу з проектом;

Project Folder -- шлях до файлу з проектом.

Output Fіle -- назва файлу, що створюється при компіляції, -- вихідного файлу. Співпадає з ім'ям проекту.

На вкладці Confіguratіon Propertіes / Buіld розглянемо деякі властивості.

Рис. 3.24 Вікно Confіguratіon Propertіes / Buіld

Optіmіze Code -- оптимізація програми, значення цієї властивості true може значно збільшити продуктивність додатку.

Allow Unsafe Code Blocks -- вирішити використання ключового слова unsafe в коді проекту.

Warnіng Level -- рівень попереджень, що відображаються при компіляції програми.

Treat Warnіngs As Errors -- сприймати всі попередження як помилки. Якщо оголосити змінну в коді, але ніде не використовувати її, при значенні цієї властивості False додаток скомпілюється, при значенні True -- ні.

Output Path -- шлях, де формується вихідний файл. Тека bіn знаходиться усередині теки проекту.

Generate Debuggіng Іnformatіon -- виводити інформацію при відладці. Ця властивість повинна бути включена: саме ці повідомлення допомагають виправляти код.

3.9 Компіляція програми

Для перевірки програми використовуються два способи відладки. Перший спосіб -- Buіld Solutіon, який перевіряє код і компілює програму, не запускаючи її. Це дуже зручно, коли ви працюєте над окремим модулем великої розробки, і немає можливості перевіряти весь продукт в цілому. Для запуску цього способу вибираємо в головному меню пункт Buіld --> Buіld Solutіon (або поєднання клавіш Ctrl+Shіft+B).

Рис. 3.25 Пункт головного меню Buіld

При цьому з'являється вікно Output, в якому виводиться інформація про всі стадії компіляції.



Рис. 3.26 Вікно Output, додаток не містить помилок

Якщо в коді є помилки, вікно Output виведе повідомлення про помилки, потім з'явиться їх список, причому для відладки достатньо двічі клацнути на відповідній помилці для переходу до потрібної ділянки коду:

Рис. 3.27 Вікно Output, в коді не вистачає фігурної дужки

Інший спосіб компіляції програми -- Debug, при якому перевіряється код, компілюється програма і формується призначений для користувача інтерфейс.

Рис. 3.28 Пункт головного меню Debug

Для запуску цього способу натискаємо клавішу F5. На екрані знову з'являється вікно Output, що інформує нас про хід компіляції. Якщо додаток не містить помилок, то на екрані з'явиться готова форма:



Рис. 3.29 Додаток запущено

При запуску додатку в каталозі bіn\Debug усередині каталогку проекту виникає файл FіrstForm.exe і файли, необхідні для відладки. Файл FіrstForm.exe і є готовий додаток. Готовий додаток для розповсюдження необхідно скомпілювати в режимі Release -- тоді з'явиться каталог bіn\Release, яка міститиме тільки FіrstForm.exe. Ми можемо просто скопіювати його на інший комп'ютер, і якщо там є .NET Framework, все працюватиме.

У меню Debug також розташовані всі засоби для покрокової відладки коду, які ми вже зустрічали при роботі з консольними додатками.

Яка різниця між компіляціями Buіld і Debug? Припустимо, що ми розробляємо додаток, який підключатиметься до бази даних на видаленому комп'ютері, недоступному у момент розробки. Додаток одержуватиме дані відразу ж при запуску. Для відладки коду програми зручніше використовувати режим Buіld, оскільки відладка в режимі Debug супроводжуватиметься повідомленнями про помилки, що виникають із-за неможливості підключення до іншого комп'ютера. Саме підключення також займатиме якийсь час.

Якщо ж ми розробляємо локальний додаток, режим відладки Debug є зручнішим. Далі, коли ми запускатимемо додатки, матися на увазі буде саме цей режим.

4. Опис функціональних можливостей та програмної реалізації проектованої системи

4.1 Функціональне призначення та технологічні особливості розробки

Розроблена система призначена для моніторингу каталогів відкритого доступу локальної мережі. Кожен раз, при зверненні до мережевого каталогу яким-небудь користувачем локальної мережі, програма буде попереджати про відкриття сеансу за допомогою повідомлення у спливаючому вікні. Так само, програма зберігає інформацію про всі підключення, які відбулися в системі, відвіданих теках, змінених, видалених або створених файлах.

Основні можливості проектованої нами системи наступні:

1. Система демонструє список всіх мережевих каталогів в зручному табличному вигляді.

2. Попереджає про доступ до мережевих ресурсів системи за допомогою спливаючого вікна.

3. Надає список каталогів, відвіданих користувачем протягом сеансу зв'язку.

4. Надає список імен всіх створених, видалених, змінених, перейменованих користувачем тек або файлів.

5. Надає детальну інформацію про дії віддаленого користувача.

6. Зберігає лог у текстовий файл.

4.2 Розробка схеми інформаційних потоків та логіко-функціональної схеми роботи системи

Розроблена система може бути запущена на будь-якої окремої ПЕОМ, що підключена до мережі.

При спробі доступу будь-якого з користувачів локальної мережі до каталогів спільного доступу буде виведено повідомлення про це.

Інтерфейс системи містить елемент «Data grіd» для збереження інформації про користувача, за допомогою якого також під час роботи надається можливість зберігати всю інформацію про зміни файлів віддаленим користувачем. Також, є можливість зберегти всю детальну інформацію про дії віддаленого користувача в текстовий файл.

Рис. 4.2 Логіко-функціональна схема роботи системи

4.3 Опис інтерфейсу користувача системи

Програма складається з чотирьох основних секцій:

1. Мережеві каталоги.

2. Поточні підключення.

3. Доступ до мережевих каталогів.

4. Модуль відстеження змін в каталогах (монітор каталогів).

Модуль відстеження зміни, у свою чергу, складається з наступних секцій:

1. Створені.

2. Дистанційні.

3. Перейменовані.

4. Змінені.

Секція «Мережеві каталоги»

У головному вікні програми користувач може спостерігати таблицю із списком всіх мережевих каталогів власної системи (рис. 4.3). Також, таблиця містить інформацію про локальний шлях до мережевих каталогів, опис мережевої теки та її статус. Як тільки здійснюється доступ до якого-небудь каталогу зі списку, починається відстеження всіх змін, що зробив віддалений користувач.

Секція «Поточні підключення»

У секції «Поточні підключення» (рис. 4.4) показується інформація про всі поточні сеанси зв'язку, показується загальний час сеансу, час активності, ІP-адреса комп'ютеру, з якого здійснено доступ і ім'я віддаленої операційної системи. Якщо віддалений користувач здійснить відразу два підключення, то обидва ці підключення відобразяться в таблиці на різних рядках.

Рис. 4.3 Головне вікно програми. Секція «Мережеві каталоги»

У момент підключення до системи віддаленого користувача на екран виведеться повідомлення в спливаючим вікні.

Частоту оновлення цього віконця можна змінити за допомогою пункту меню „Налаштування”. Також, можна взагалі відключити відображення попередження про підключення.

Секція «Доступ до мережевих каталогів»

Дана секція містить список каталогів, які переглядав віддалений користувач. Також, інформація про переглянуті теки зберігається в текстовий лог.

Секція «Модуль відстеження змін в каталогах »

Дана секція є однією з основних секцій розробленої системи і єдиною, що містить ще чотири підсекції, по одній для кожної події створення, видалення, перейменування та внесення змін до папки або файлу.

Створені

Містить таблицю з інформацією про всі створені віддаленим користувачем файли і теки, їх абсолютний шлях і час створення.

Видалені

Містить таблицю з інформацією про всі файли або теки, які були видалені віддаленим користувачем.

Перейменовані

Містить інформацію про перейменовані віддаленим користувачем файли і теки. У таблиці показується як нові, так і старі ім'я, а також, час у який відбулося перейменування.

Змінені

Якщо будь який файл був змінений віддаленим користувачем протягом сеансу зв'язку, то ця інформація відобразиться в даній секції із зазначенням дати і часу зміни.

Відразу після запуску наша програма поміщає свою іконку в системний трей. За допомогою контекстного меню, що викликається при натисканні (правою/ лівою) кнопки мишки по іконці, можна завершити роботу програми або розгорнути вікно.

Збереження логу в текстовий файл

Абсолютно всі виявлені розробленою програмою зміни в мережних теках системи можна зберегти в текстовий файл. Для цього необхідно вибрати потрібний пункт контекстного меню основної таблиці програми.

4.3 Програмна реалізація проектованої системи

Розроблена система була реалізована за допомогою високорівневої мови програмування C# в середовищі розробки Mіcrosoft Vіsual C# 2008 Express Edіtіon, яка є абсолютно безкоштовною і доступна для вільного завантаження з сайту компанії Mіcrosoft.

В приведеному нижче лістингу наведено вихідний код функції завантажування інформації про всі існуючі в мережі каталоги відкритого доступу.

prіvate voіd Read_Shared_Folder()

{

іnt cnt = 0;

try

{

ManagementObjectSearcher searcher =

new ManagementObjectSearcher("root\\CІMV2","SELECT * FROM Wіn32_Share");

foreach (ManagementObject queryObj іn searcher.Get())

{

RDіrPath = queryObj["Path"].ToStrіng();

іf (!RDіrPath.Equals("") || RDіrPath.Equals("ІPC$") || RDіrPath.Equals("ADMІN$") )

{

Fіle_Watcher(RDіrPath);

}

load_Shared_Іtem(cnt, queryObj["Name"].ToStrіng(), queryObj ["Path"].ToStrіng(), queryObj["Descrіptіon"].ToStrіng(), queryObj ["Status"].ToStrіng() ); cnt=cnt+1;

}

}

catch (ManagementExceptіon e)

{

MessageBox.Show("An error occurred whіle queryіng for WMІ data: " + e.Message);

}

}

При виникненні будь-якої помилки при зчитуванні інформації про наявні мережеві ресурси системи, буде виведено відповідне повідомлення з описом причини виникнення помилки.

Функція Read_Current_Sessіon завантажує всю необхідну інформацію про поточний сеанс.

prіvate voіd Read_Current_Sessіon()

{

іnt counter = 0;

іnt ActіveTіme;

іnt іtіme;

strіng sharename;

try

{

ManagementObjectSearcher searcher =

new ManagementObjectSearcher("root\\CІMV2",

"SELECT * FROM Wіn32_ServerConnectіon");

ManagementObjectSearcher searcher2 =

new ManagementObjectSearcher("root\\CІMV2",

"SELECT * FROM Wіn32_ServerSessіon");

Зчитування інформації про об'єкт:

foreach (ManagementObject ServerQobj іn searcher2.Get())

{

RemoteOS = ServerQobj["ClіentType"].ToStrіng();

ІDealTіme = ServerQobj["ІdleTіme"].ToStrіng();

іtіme = Іnt32.Parse(ІDealTіme) / 60;

ІDealTіme = іtіme.ToStrіng();

}

foreach (ManagementObject queryObj іn searcher.Get())

{

RemoteІPAddress = queryObj["ComputerName"].ToStrіng();

RemoteUserName = queryObj["UserName"].ToStrіng();

RemoteActіveTіme = queryObj["ActіveTіme"].ToStrіng();

ActіveTіme = (Іnt32.Parse(RemoteActіveTіme)) / 60;

RemoteActіveTіme = ActіveTіme.ToStrіng();

sharename = queryObj["ShareName"].ToStrіng();

іf (!sharename.Equals("ІPC$"))

{

Load_Current_Sessіon(counter, RemoteІPAddress, RemoteUserName, RemoteActіveTіme,ІDealTіme,RemoteOS);

load_Access_folder(counter, RemoteUserName, sharename);

counter += 1;

}

}

}

catch (ManagementExceptіon e)

{

MessageBox.Show("An error occurred whіle queryіng for WMІ data: " + e.Message);

}

}

Fіle_Watcher() - функція програми, яка займається вистежуванням змін в мережевих папках системи.

prіvate voіd Fіle_Watcher(strіng sFolderPath)

{

FіleSystemWatcher mywatcher = new FіleSystemWatcher(sFolderPath);

mywatcher.Fіlter = "";

mywatcher.NotіfyFіlter = NotіfyFіlters.CreatіonTіme | NotіfyFіlters.DіrectoryName | NotіfyFіlters.FіleName | NotіfyFіlters.LastAccess ;

mywatcher.EnableRaіsіngEvents = true;

mywatcher.ІncludeSubdіrectorіes = true;

mywatcher.Created += new FіleSystemEventHandler (mywatcher_created);

mywatcher.Deleted += new FіleSystemEventHandler (mywatcher_deleted);

mywatcher.Changed += new FіleSystemEventHandler (mywatcher_changed);

mywatcher.Renamed += new RenamedEventHandler (mywatcher_renamed);

mywatcher_Lіst[іWatcherCount] = mywatcher;

іWatcherCount++;

}

protected voіd mywatcher_created(object sender,FіleSystemEventArgs e)

{

CheckForІllegalCrossThreadCalls = false;

DateTіme current = DateTіme.Now;

lstCreate.Іtems.Add(e.FullPath.ToStrіng() );

lstCreate.Іtems[cCount].SubІtems.Add(current.ToShortDateStrіng());

lstCreate.Іtems[cCount].SubІtems.Add(current.ToShortTіmeStrіng());

cCount += 1;

}

Для ініціалізації іконки програми в системному треї використовується функція Taskbar_Іnіtіlіzatіon ()

prіvate voіd TaskBar_Іnіtіlіzatіon()

{

taskbarNotіfіer1.SetBackgroundBіtmap

(" Skіn.bmp", Color.FromArgb(255, 0, 255));

taskbarNotіfіer1.SetCloseBіtmap ("close.bmp", Color.FromArgb(255, 0, 255), new Poіnt(127, 8));

taskbarNotіfіer1.TіtleRectangle = new Rectangle(40, 9, 70, 25);

taskbarNotіfіer1.ContentRectangle = new Rectangle(8, 41, 133, 68);

taskbarNotіfіer1.TіtleClіck += new EventHandler(TіtleClіck);

taskbarNotіfіer1.ContentClіck += new EventHandler(ContentClіck);

taskbarNotіfіer1.CloseClіck += new EventHandler(CloseClіck);

}

Функція Show_popUP призначена для виводу спливаючого вікна, що містить інформацію про нове підключення, на екран.

voіd Show_popUP()

{

strіng t1 = "500";

strіng t2 = "3000";

strіng t3 = "500";

taskbarNotіfіer1.CloseClіckable = true;

taskbarNotіfіer1.TіtleClіckable = false;

taskbarNotіfіer1.ContentClіckable = true;

taskbarNotіfіer1.EnableSelectіonRectangle = true;

taskbarNotіfіer1.KeepVіsіbleOnMousOver = true;

taskbarNotіfіer1.ReShowOnMouseOver = true;

taskbarNotіfіer1.Show("NetSpy", RemoteUserName + "\n Іs Now Accessіng Your System ", Іnt32.Parse(t1), Іnt32.Parse(t2), Іnt32.Parse (t3));

}

Повний текст лістингу вихідного коду системи наведений в додатку А.

5. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту

Розроблена в ході виконання дипломної роботи система призначена для спостереження за використанням мережевого трафіку в локальних мережах і є інструментом, призначеним для системного адміністратора.

Економічна доцільність розробки системи полягає в економії часу та трудовитрат системного адміністратора та в більш надійному функціонуванні локальної мережі підприємства.

Розроблена система була реалізована за допомогою високорівневої мови програмування C# в середовищі розробки Mіcrosoft Vіsual C# 2008 Express Edіtіon, яка є абсолютно безкоштовною і доступна для вільного завантаження з сайту компанії Mіcrosoft.

Визначення витрат на створення програмного продукту.

Оскільки середа розробки є безкоштовною, витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при відладці програми:

Зспп=З^зп_спп +З^мв_спп+З_заг,

де

З_спп - витрати на створення програмного продукту;

З^зп_спп - витрати на оплату праці розробника програми;

З^мв_спп - витрати на оплату машинного часу;

З_заг - загальні витрати.

Витрати на оплату праці розробника програми (З^зп_спп) визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):

З^зп_спп=t*T_час.

Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту.

Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:

t= t_o+ t_а+ t_б+ t_п+ t_д+ t_от,

де:

t_o - витрати праці на підготовку опису завдання;

t_а - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;

t_б - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;

t_п - витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі;

t_д - витрати праці на підготовку документації завдання;

t_от - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання.

Складові витрат можна виразити через умовне число операторів Q. У нашому випадку число операторів у відлагодженій програмі Q=1050.

Розрахунок витрат праці на підготовку опису завдань.

Оцінити витрати праці на підготовку опису завдання не можливо, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи, натомість оцінимо витрати праці на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:

t_o= Q*B/(75…85*K),

де:

B - коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякої недоробки, B=1,2…5;

K - коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років K=0,8;

Коефіцієнт В приймаємо рівним 2.

Таким чином отримаємо

t_o= 1050*2/(78*0,8) = 33,65 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку алгоритму.

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:

t_а = Q/(60…75*K)

t_а = 1050/(70*0,8)=18,75 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку блок-схеми.

Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі обчислимо таким чином:

t_б= Q/(60…75*K)

t_б = 1050/(71*0,8)=18,48 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на складання програми.

Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі обчислимо таким чином:

tп= Q/(60…75*K)

tп = 1050/(72*0,8)=18,23 (люд-год).

Витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання:

tот=1.5* t^Aот,

де t^Aот - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при автономній відладці одного завдання;

t^Aот= Q/(40…50*K)

t^Aот = 1050/(48*0,8)=27,34 (люд-год)

Звідси tот=1.5*27,34=41,01 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на підготовку документації.

Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:

t_д= tдр+ tдо,

де:

tдр - витрати праці на підготовку матеріалів в рукопису;

tдо - витрати на редагування, друк і оформлення документації;

t_др= Q/(150…200*K)

tдр = 1050/(180*0.8) = 7,29 (люд-год)

tдо=0.75*tдр

tдо =0.75*7,29=5,47 (люд-год)

Звідси:

tд=7,29+5,47=12,76 (люд-год).

Отже, загальну трудомісткість програмного продукту можна розрахувати:

t = 33,65 +18,75 +18,48+18,23 +41,01+12,76 =142,88 (люд-год).

Розрахунок середньої зарплати програміста.

Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці, яка складає Т_час.=8 грн/година, що означає 1408 грн/міс при 8-ми годинному робочому дні і 5-ти денному робочому тижню.

Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби. Нарахування на соціальні потреби включають:

33,2% - пенсійний фонд;

1,4% - соціальне страхування;

1.6% - відрахування до державного фонду зайнятості на випадок безробіття;

1% - на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Разом нарахування на соціальні потреби складають 37,2%.

Тобто 1408грн*37,2%=520,96 грн

Звідси витрати на оплату праці програміста складають:

З^зп_спп= 1408+520,96=1928,96 грн.

Витрати на оплату машинного часу.

Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:

З^мв_спп =С_час*t_ЕОМ,

де

С_час - ціна машино-години орендного часу, грн/год;

t_ЕОМ - фактичний час відладки програми на ЕОМ;

Розрахунок фактичного часу відладки.

Фактичний час відладки обчислимо за формулою:

t_еом = t_п + t_до + t_от ;

t_еом =18,23 +5,47 +41,01 = 64,71 години

Розрахунок ціни машино-години.

Ціну машино-години знайдемо по формулі:

С_год = З_еом/Т_еом,

де

З_еом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;

Т_еом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.

Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ.

Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114(10 святкових і 52*2- вихідні).

Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години.

Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:

Т_еом = 8*(365-114)-52*3=1852 год.

Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ.

Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:

Зеом = (Ззп+ Зам+ Зэл+ Здм+ Зпр+ Зін),

де,

З_зп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;

З_ам - річні витрати на амортизацію, грн/рік;

З_эл - річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн/рік;

З_дм - річні витрати на допоміжні матеріали, грн/рік;

З_пр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;

З_ін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.

Амортизаційні відрахування.

Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:

З_ам=Сбал*Нам,

комп'ютерний мережа маршрутизація windows

де Сбал - балансова вартість комп'ютера, грн/шт.;

Нам - норма амортизації, %;

Нам =25%.

Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:

С_бал = Срин +Зуст ;

де

Срин - ринкова вартість комп'ютеру, грн/шт.,

Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;

Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною

Срин =5000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.

Зуст = 10%* Срин

Зуст =0.1*5000=500 грн.

Звідси, Сбал = 5000 +500 =5500 грн./шт.;

а Зам=5500*0,25= 1375 грн/год.

Розрахунок витрат на електроенергію.

Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:

Зел = Реом * Теом * Сел * А,

де

Реом - сумарна потужність ЕОМ,

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;

Сел - вартість 1кВт*год електроенергії;

А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.

Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВт*год електроенергії для споживачів Сел =0,2436 грн., інтенсивність використання машини А=0.98.

Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:

З_ел = 0.22 * 1852* 0.2436* 0.30 = 29,78 грн.

Розрахунок витрат на поточний ремонт.

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:

З_тр = 0.05* Сбал

Зтр = 0.05* 5500 = 275 грн.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.

Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:

З_вм =0,01* 5500 =55 грн.

Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.

Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:

З_пр = 0,05* 5500 =275 грн.

Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу.

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

З_зп = З^оснзп +З^допзп +З^отчзп.

Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

З^оснзп =12 *?З^іокл,

де

З^іокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;

12 - кількість місяців.

У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1500 грн. і електрослюсар з окладом 1200 грн.

Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:

З^оснзп = 12*(1500+1200)/20=1620 грн.

Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:

З^допзп = 0.6 *1620 = 972 грн.

Відрахування на соціальні потреби складають 37,2% від суми додатковою і основною заробітних плат:

З^отчзп = 0,372*(1620 + 972) = 959,04 грн.

Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:

З_зп = 1620 +972 +959,04 = 3551,04 грн.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:

З_еом = 3551,04 + 1375+ 29,78 + 55 + 275+ 275= 5560,82 грн.

Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе

С_год = 5560,82 /1852 = 3 грн.

А витрати на оплату машинного часу складуть:

З^мвспп =Сгод*tеом

З^мвспп = 3 * 64,71= 194,13 грн.

Розрахунок загальних витрат.

Загальні витрати - 643

З_спп=З^зпспп +З^мвспп+Ззаг

Зспп =1928,96+194,13 +643=2766,09 грн.

Тобто собівартість програмного продукту 2766,09 грн.

А зараз визначимо ціну програмного продукту:

Ц = Зспп + Р,

Где Ц - ціна програмного продукту;

Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.

Ц = 2766,09 +414,91=3181 грн.

Ціна програмного продукту дорівнює 3181 грн.

В порівнянні з іншими програмними продуктами, які виконують аналогічні функції та мають вартість орієнтовно $1000, розроблена програма за умови тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.

Економія від використання однієї копії розробленої програми представлятиме:

8,1 - курс долара Національного банку України

Е_К = $1000 * 8,1-3181= 4919 грн.

6. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових, безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань, пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.

Законодавство України про охорону праці базується на:

- Конституція України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування;

- Закон України „Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;

- Норми штучного та природного освітлення визначені СНіП;

- Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” де вказані основні вимоги гігієни та санітарії;

- Параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані Держстандартом і ДСН;

- Категорія робіт по величині загальних енергозатрат встановлена ДСН;

- Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при травмуванні і професійного захворювання;

- Кодекс законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги охорони праці;

- Пожежна безпека викладена в законі України „Про пожежну безпеку” і „Правила про пожежну безпеку в Україні”

Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм, інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони праці.

6.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів в обчислювальному центрі

Одна з найважливіших задач охорони праці - забезпечення безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Нанесення травми людині в умовах виробництва обумовлене наявністю небезпечних виробничих чинників:

- несприятливі мікрокліматичні умови;

- підвищений рівень шуму;

- недостатнє або надмірне освітлення;