Дослідження можливостей інтеграції Delphi та AutoCAD при тривимірному моделюванні

- визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

- вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;

- розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

- визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи. Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Е_mіn (лк) з вираження:

F=(Emіn·S·K·z) / n1·n·N,

де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;

S - площа приміщення, м²;

K - коефіцієнт запасу;

z - коефіцієнт нерівномірного освітлення;

n1 - коефіцієнт використання світлового потоку;

n - кількість ламп в світильнику;

N - число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N. Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення. Показник приміщення fі визначається з виразу:

f_і= А·В/Нр·(А+В),

де А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;

Н_р - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:

N=E_mіn·S·K·z/F·n1·n

Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80, технічні характеристики ламп і світильників наведені в таблицях 7.1, 7.2 (згідно Держстандарту 6825-74)

Таблиця 7.1

Таблиця 7.2

Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Н_р=2,2 м.

Показник приміщення рівний:

f_і=40/2,2 (8+5)=1,3986

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n₁ (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emіn=400 лк. Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

N=400·8·5·1,5·1,1/5220·0,7·2=3(штук)

Пожежі у обчислювальних центрах, комп'ютерних класах представляють особливу небезпеку, оскільки зв'язані з великими матеріальними втратами. Характерна особливість обчислювальних центрів, комп'ютерних класів - невеликі площі приміщень. Як відомо пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислення і джерел запалення. У приміщеннях обчислювальних центрів, комп'ютерних класів присутні всі три основні чинника, необхідні для виникнення пожежі.

Горючими компонентами є: будівельні матеріали для акустичної і естетичної обробки приміщень, перегородки, двері, підлоги, ізоляція кабелів і ін.

Протипожежний захист - це комплекс організаційних і технічних заходів, направлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження його розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Джерелами запалення в комп'ютерних класах можуть бути електронні схеми від ЕОМ, прилади, вживані для технічного обслуговування, пристрою електроживлення, кондиціонування повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів.

У сучасних ЕОМ дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості один від одного розташовуються сполучні дроти, кабелі. При протіканні по них електричного струму виділяється значна кількість теплоти. При цьому можливе оплавлення ізоляції. Для відведення надмірної теплоти від ЕОМ служать системи вентиляції і кондиціонування повітря. При постійній дії ці системи є додатковою пожежною небезпекою.

Однією з найважливіших задач пожежного захисту є захист будівельних приміщень від руйнувань і забезпечення їх достатньої міцності в умовах дії високих температур при пожежі. Враховуючи високу вартість електронного устаткування комп'ютерних класів, а також категорію його пожежної небезпеки, будівлі для комп'ютерних класів повинні бути 1 і 2 ступені вогнестійкості.

Для виготовлення будівельних конструкцій використовуються, як правило, цегла, залізобетон, скло, метал і інші негорючі матеріали. Застосування дерева повинне бути обмежене.

До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих запалювань, відносяться внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри і т.п.

У будівлях з обчислювальними центрами та комп'ютерними класами пожежні крани встановлюються в коридорах, на майданчиках сходових кліток і входів.

Вода використовується для гасіння пожеж в приміщеннях програмістів, бібліотеках, допоміжних і службових приміщеннях. Застосування води в машинних залах ЕОМ, сховищах носіїв інформації, приміщеннях контрольно-вимірювальних приладів зважаючи на небезпеку пошкодження або повного виходу з ладу дорогого устаткування можливе у виняткових випадках, коли пожежа приймає загрозливо великих розмірів. При цьому кількість води повинна бути мінімальною, а пристрої ЕОМ необхідно захистити від попадання води, накриваючи їх брезентом або полотном.

Автоматичний захист від виникнення і розповсюдження пожежі здійснюється:

ь Запобіганням утворенню горючого середовища у виробничих агрегатах, комунікаціях і приміщеннях;

ь Евакуацією горючих речовин з виробничих місткостей в аварійні;

ь Перекриттям виробничих комунікацій, вентиляційних систем, шляхом розповсюдження пожеж;

ь Включенням подачі гасячих засобів на шляху розповсюдження вогню;

ь Закриттям отворів для запобігання розповсюдження вогню в сусідні приміщення.

Установка електричної пожежної сигналізації складається з датчиків, приймальної станції з джерелами живлення і лінійної мережі. Від оповісників повідомлення у вигляді електричних імпульсів передається по дротах в приймальну станцію і фіксується там оптичними, акустичними або записуючими приладами. Лінійні прилади постійно знаходяться під контрольним струмом. Несправність дротів виявляється автоматично. Оповісники підключаються до приймальної станції по променевій або шлейфовій (кільцевий) системі.

Для пожежної сигналізації може бути використана телефонна мережа. Встановлені в приміщенні автоматичні оповісники підключають через релейну приставку до телефонної лінії. У нормальних умовах приставка

відключена від телефонної лінії; при нагріві навколишнього середовища до

критичної температури оповісник спрацьовує і підключає релейну приставку до телефонної лінії, внаслідок чого на комутаторі лунає тривожний сигнал.

Різні тверді, рідкі і газоподібні речовини, вживані для гасіння пожеж, повинні володіти високим ефектом гасіння, швидко припиняти горіння при відносно малій витраті, не заподіювати шкоди організму людини при використовуванні і зберіганні, не надавати шкідливої дії на предмети і матеріали при гасінні пожеж, бути дешевими.

В якості вогнегасних речовин використовують воду, інертні гази, хімічну і легко-механічну піну, тверду вуглекислоту, пісок, спеціальні флюси.

Воду не застосовують для гасіння пожеж електричних установок під напругою (оскільки вона електропровідна), рідин, що не змішуються з водою, цінного устаткування, бібліотек.

Вуглекислий газ застосовується у вогнегасниках і стаціонарних установках. Він використовується, коли застосування води сприяє розповсюдженню горіння або вибуху, або може викликати пошкодження устаткування. Цей газ токсичний. Оскільки вуглекислота не струмопровідна, її використовують для гасіння пожеж електричних установок під напругою. Тверда зневоднена вуглекислота при випаровуванні з поверхні об'єктів, що горять, охолоджує їх і знижує вміст кисню у вогнищі пожежі.

При гасінні пожеж легкозаймистих рідин, електроустаткуванні, цінного лабораторного устаткування і ін. застосовують хімічні піни. Піна є сумішшю газу з рідиною. Піна, розтікаючись по поверхні рідини, що горить, охолоджує і ізолює її від полум'я, перешкоджає виходу пари рідини в зону горіння, зменшує випаровування рідини.

Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко застосовуються вогнегасники. По вигляду використовуваної вогнегасної речовини вогнегасники підрозділяються на наступні основні групи. Пінні вогнегасники, застосовуються для гасіння рідин, що горять, різних матеріалів, конструктивних елементів і устаткування, окрім електроустаткування, що знаходиться під напругою.

Газові вогнегасники застосовуються для гасіння рідких і твердих речовин, а також електроустановок, що знаходяться під напругою.

Рідинні вогнегасники дають струмінь водного розчину солей, пінні - хімічної піни (рідкої або густої), газові - вуглекислого газу (звично в суміші з сніжною вуглекислотою і ін.), сухі - порошкоподібної суміші мінеральних солей (на основі бікарбонату натрію).

Справність вогнегасників періодично перевіряють.

У виробничих приміщеннях комп'ютерних класів застосовуються головним чином вуглекислотні вогнегасники, перевага яких є висока ефективність гасіння пожежі, збереження електронного устаткування, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу.

Для виявлення початкової стадії загоряння і сповіщення служби пожежної охорони використовують системи автоматичної пожежної сигналізації (АПС) . Крім того, вони можуть самостійно приводити в дію установки пожежегасіння, коли пожежа ще не досягла великих розмірів. Системи АПС складаються з пожежників оповісників, ліній зв'язку і приймальних пультів (станцій) .

Ефективність застосування систем АПС визначається правильним вибором типу оповісників і місць їх установки. При виборі пожежників оповісників необхідно враховувати конкретні умови їх експлуатації: особливості приміщення і повітряного середовища, наявність пожежних матеріалів, характер можливого горіння, специфіку технологічного процесу і т.п. Відповідно до "Типових правил пожежної безпеки" зали ЕОМ, приміщення для зовнішніх пристроїв, що запам'ятовують, підготовки даних, сервісної апаратури, архівів, копіювально-розмножувального устаткування і т.п. необхідно обладнати димовими пожежниками оповісниками. У цих приміщеннях на початку пожежі при горінні різних пластмасових, ізоляційних матеріалів і паперових виробів виділяється значна кількість диму і мало теплоти.

Об'єкти комп'ютерних класів окрім АПС необхідно обладнати установками стаціонарної автоматичної пожежегасіння. Найбільш доцільно застосовувати в комп'ютерних класах установки газового гасіння пожежі, дія яких заснована на швидкому заповненні приміщення вогнегасною газовою речовиною з різким зниженням кисню в повітрі.

Висновки

Автоматизація проектування -- напрям сучасної науки і техніки, що інтенсивно розвивається. Системи автоматизованого проектування (САПР) стають однією з складових частин гнучких виробничих систем і гнучких автоматизованих виробництв. Система AutoCAD є однією з найпопулярнішої в світі систем автоматичного проектування. AutoCAD є могутнім графічним ядром, на якому базуються багато прикладних пакетів як і від самої фірми AutoDesk, так і від незалежних виробників.

Все що потрібно всім кінцевим користувачам включити до складу системи неможливо. Тому фірма AutoDesk забезпечила базову систему засобами розробки прикладних систем. Використовуючи ці засоби, можна створювати програми для автоматизації роботи в різних напрямах інженерної діяльності, не залежно від регіональних і галузевих стандартів.

Метою даної роботи є дослідження об'єктної моделі та розробка програмного забезпечення на мові Delphі, яке призначене для автоматизації креслення тривимірних об'єктів в середі AutoCAD. Система базується на використанні технології COM. Об'єктна модель AutoCAD - це структура його документів, об'єктів креслення, їх властивостей і методів. Всі ці об'єкти описані в системі COM і можуть бути використані будь-яким мовам програмування.

Delphі дозволяє швидко й ефективно розробляти найрізноманітніші інформаційні системи, має розвинуті можливості по створенню інтерфейсу користувача, широкий набір функцій, методів і властивостей для вирішення прикладних розрахунково-обчислювальних задач, особливо при роботі з базами даних. Тому використання саме цієї мови програмування для розробки елементів САПР є актуальним.

Розроблена система може розглядатися в якості довідника, який містить збірку „готових рецептів” для вирішення конкретних конструкторських завдань. Опис структури колекцій, їх методів та властивостей, візуальне представлення результатів виконання фрагментів коду робить цю систему дуже корисною при вивченні особливостей інтеграції Delphі та AutoCAD при тривимірному моделюванні.

Размещено на Allbest.ru