Проектування та розробка бази даних

4.1 Стислі відомості щодо розгортання системи

Щоб використовувати належним чином СКБД необхідно її встановити на власний комп'ютер. Але перед встановленням SQL Manager Lite for MySQL необхідно встановити спочатку сервер mysql-5.5.10-win32.msi. Коли мі встановлюємо сервер, треба там задати свій пароль, який потім буде використовуватися при реєстрації баз даних в SQL Manager Lite for.

Нижче приведені основні характеристики, які необхідно мати комп'ютеру для підтримки SQL Manager Lite for.

Платформа: Windows NT, Windows 2000, Windows XP, Windows 2003, Windows Vista

Системні вимоги: Pentium II 300 МГц або вище; 128 Мб ОЗУ, 50 Мб на жорсткому диску, можливість підключитися до сервера MySQL.

4.2 Основні режими роботи із системою

4.2.1 Режим роботи адміністратора БД

Адміністратор бази даних (БД) - фахівець, що відповідає за обслуговування систем управління баз даних (СУБД). Головний його обов'язок - забезпечення постійної роботи сервера і доступу користувачів до потрібної інформації. Крім того, адміністратор БД контролює захист даних, зводить до мінімуму вірогідність їх втрати.

Можливі ситуації, при яких адміністратору БД буде потрібно на основі логічних прикладних моделей створювати елементи фізичної схеми, а також підтримувати зв'язок користувачів із системою та забезпечувати відповідний рівень інформаційної безпеки, стежачи за тим, щоб доступ до даних мали тільки ті люди, які його потребують.

Адміністратор БД повинен вміти визначати вузькі місця системи, що обмежують її продуктивність, налаштовувати SQL і програмне забезпечення СУРБД і володіти знаннями, необхідними для вирішення питань оптимізації швидкодії БД.

Що стосується обов'язків адміністратора БД, то у нього їх безліч. Серед найбільш важливих - резервне копіювання і воостановленню інформації. Механізм резервування та відновлення даних зобов'язаний враховувати залежність бізнесу від інформації. Іншими словами, якщо у Вашій прикладної системі прийому замовлень через Інтернет будь-яка втрата інформації є абсолютно неприпустимою, то використання схеми "холодного"резервування, тобто припускає повну зупинку і відключення БД, в даному випадку, абсолютно неприйнятно. Для того, щоб знайти найкраще рішення, відповідне запитам підприємства, адміністратор повинен добре розбиратися в різноманітті методів резервування та відновлення, знати плюси і мінуси кожного з них.

Крім того, адміністратор повинен контролювати зростання БД. Від нього вимагається тримати керівництво в курсі щодо передбачуваного зростання БД, з тим щоб мати можливість своєчасно замовити будь-яку необхідне обладнання.

4.2.2 Режими роботи користувачів

бази даних на ПК розвивалися у напрямку від настільних (desktop), або локальних додатків, коли реально з БД могло працювати один додаток, до систем колективного доступу до БД.

Локальне додаток встановлювалося на одиничному ПК; там же розташовувалася і база даних (БД), з якою працювало для цієї програми. Однак необхідність колективної роботи з однією і тією ж БД спричинило за собою перенесення БД на сервер. Програма в Киеве, що працює з БД, розташовувалося також на сервері.

Менш характерним був інший спосіб, що полягав у зберіганні програми, звертався до БД, на конкретному комп'ютері користувачів ( "клієнтів"). Були випущені нові версії локальних СУБД, які дозволяли створювати додатки, що одночасно працюють з однією БД на файловому сервері. Основною проблемою була явна або неявна обробка транзакцій і неминуче встає при колективному доступі проблема забезпечення смислової і посилальної цілісності БД при одночасному зміну одних і тих самих даних.

Розташування БД визначає так звану архітектуру бази даних. Є чотири різновиди архітектур баз даних:

-локальні бази даних;

-архітектура "файл-сервер";

-архітектура "клієнт-сервер";

-багатоланкової архітектури.

Використання тієї чи іншої архітектури накладає сильний відбиток на загальну ідеологію роботи програми та на програмний код додатку.

При роботі з локальними базами даних самі бази даних розташовані на тому ж комп'ютері, що і додатки, що здійснюють доступ до них. Робота з базою даних відбувається в одного користувача режимі. Додаток відповідально за підтримку цілісності бази та за виконання запитів до бази даних.

При роботі в архітектурі "файл-сервер" база даних і додаток розташовані на файловому сервері мережі. Можлива розрахована на багато користувачів робота з однією і тією же базі даних, коли кожен користувач зі свого комп'ютера запускає додаток, розташоване на мережевому сервері. Тоді на комп'ютері користувача запускається копія додатку. По кожному запиту до бази даних з програми дані з таблиць бази даних переганяються на комп'ютер користувача в Киеве, незалежно від того, скільки реально потрібно даних для виконання запиту. Після цього виконується запит.

Кожен користувач має на своєму комп'ютері локальну копію даних, час від часу оновлюються з реальної бази даних, розташованої на мережевому сервері. При цьому зміни, які кожен користувач вносить в базу даних, можуть бути до певного моменту невідомі іншим користувачам, що робить актуальною завдання систематичного оновлення даних на комп'ютері користувача з реальної бази даних. Інший актуальним завданням є блокування записів, які змінюються одним з користувачів; це необхідно для того, щоб в цей час інший користувач не вніс змін у ті ж дані.

В архітектурі "файл-сервер" весь тягар виконання запитів до бази даних і управління цілісністю бази даних лягає на додаток користувача. База даних на сервері є пасивним джерелом даних.

Кардинальних відмінностей з точки зору архітектури між однокористувацький архітектурою та архітектурою "файл-сервер" немає. І в тому, і в іншому випадку в якості СУБД застосовуються так звані "персональні" (або "настільні", "локальні") СУБД, такі як paradox, dbase та ін Сама база даних в цьому випадку представляє собою набір таблиць, індексних файлів, файлів полів коментарів (memo-полів) та ін, що зберігаються в одному каталозі на диску у вигляді окремих файлів.

4.3 Результати тестування та рекомендації щодо удосконалення розробленої системи

Після створення бази даних, необхідно провести ряд тестувань. Від результатів тестування буде дуже багато залежати експлуатація бази даних, оскільки, якщо запити будуть працювати не правильно, то користувач бази даних не зможе дізнатися правильну інформацію про належні об'єкти.

Тестуванню підлягали майже всі створені таблиці, вони перевірялись на правильність та відповідність атрибутів до інформації яку вони зберігають. Під час тестування таблиць були виявлені проблеми з foreign key та primary key. Але ці недоліки були виправлені.

Іншою проблемою бази даних був import бази даних з одного комп'ютера на інший. Ця проблема вирішилася завдяки заміні типу таблиць.

Ще однією проблемою були запити та їх виконання. В даній базі даних запити використовувалися переважно для видачі інформації, тому необхідно було забезпечити зручний та вірний її вивід користувачеві.

Висновок

Технічні характеристики сучасних засобів керування базами даних постійно зростають. Для забезпечення високих показників роботи необхідно правильно обрати СКБД відповідно задачі. Задачею цього курсового проекту було створення бази даних для Internet магазину Sport-Device. Для створення бази даних було обрано СКБД SQL Manager Lite for MySQL. В базі даних були реалізовані запити на добавлення даних у таблицю, обновлення даних, видалення та вибір інформації з таблиць. Всі запити працюють надійно та видають чітку інформацію.

Список джерел інформації

1. Гарсиа-Молина Г., Ульман Д., Уидом Д. Системы баз данных. Полный курс.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 1088 с.

2. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных. :Пер. с англ. - 6-е изд. - К.: Диалектика, 1998. - 784 с.

3. Калянов Г.Н. CASE-технологии. Консалтинг в автоматизации бизнес-процессов. - 3-е изд. - М.: Горячая линия-Телеком,2002. - 320 с.

4. Карпова Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация. - СПб.: Питер, 2001. - 304 с.

5. Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 800 с.

6. Конноли Т., Бегг К., Страчан А. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика., 2-е изд.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. - 1120 с.

Додаток А

Рис.

Додаток 2

Рис.

Размещено на Allbest.ru