Рис.3.3. Вибір типу мережі

В даному випадку на підприємстві є 25 робітників станції, які і потрібно об'єднати в корпоративну мережу. Причому вони об'єднані в наступні групи:

§ директор підприємства 1 робоча станція;

§ відділ прямого підпорядкування - 2 робочих станції;

§ секретар 1 робоча станція;

§ відділення 1, 2 і 3 2-го відділу по 3, 2 і 4 робітників станції відповідно;

§ відділення 4 і 5 3-го відділу по 3 і 4 робітників станції;

§ відділення 6 4-го відділу 3 робітників станції.

Виходячи з схеми вибору типа мережі, можна вирішити, що в даному випадку потрібний установка сервера, оскільки ми маємо вертикальну структуру підприємства, тобто розмежований доступ до інформації.

Одним з головних етапів планерування є створення попередньої схеми. При цьому залежно від типу мережі виникає питання про обмеження довжини кабельного сегменту. Це може бути неістотно для невеликого офісу, проте якщо мережу охоплює декілька поверхів будівлі, проблема з'являється. У такому разі необхідна установка додаткових репітерів (repeater).У ситуації з підприємством "Нафтогаз-Україна" вся мережа розташовуватиметься на одному поверсі, і відстань між сегментами мережі не настільки велика, щоб було потрібне використання репітерів. Також планується бездротове підключення 1-го та 4-го відділів до мережі.

3.3 План приміщень підприємства "Нафтогаз-Україна"

План приміщення впливає на вибір топології мережі значно сильніші, ніж це може здатися на перший погляд (рис.3.4).

Рис.3.4. План приміщення де розташовано підприємство "Нафтогаз-Україна"

Після визначення місця установки сервера можна відразу визначити, яка кількість кабелю буде потрібна.

3.3.1 Розміщення сервера

На відміну від установки однорангової мережі, при побудові ЛОМ з сервером виникає ще одне питання - де краще всього встановити сервер.

На вибір місця впливає декілька чинників:

- із-за високого рівня шуму сервер бажано встановити окремо від останніх робочих станцій;

- необхідно забезпечити постійний доступ до сервера для технічного обслуговування

- з міркувань захисту інформації потрібно обмежити доступ до сервера;

Таким чином, було вибрано єдине, можливе місце установки сервера, що не вимагає перебудови внутрішніх приміщень. Сервер було вирішено встановити в приміщенні каси, оскільки лише це приміщення задовольняє вимогам, тобто рівень шуму в приміщенні каси мінімальний, приміщення каси ізольовано від інших, отже, доступ до сервера буде обмежений (рис.3.4).

В той же час в касі зручніше проводити обслуговування сервера, оскільки при установці сервера в кабінеті директора або заст. директора обслуговування буде ускладнено у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, а в кабінеті відділу кадрів доступ до сервера сторонніх осіб не сильно утруднений.

3.4 Кабельна система локальної мережі підприємства "Нафтогаз-Україна"

Структура підприємства "Нафтогаз-Україна" знаходиться на 2-му поверсі будівлі за адресою вул. Фрунзе 56. Займана площа складає 160 кв.м. Поверх роздільний на 10 кімнат з центральним коридором. Вся кабельна мережа прокладена в порожнечі між фальш-стелею і плитами перекриття поверху. СКС змонтована з використанням кабелю фірми Bergman, стандарту UTP (Unshielded Twisted Pair) (неекранована вита пара) категорії 5, міжнародного стандарту Кабельних систем; Даний стандарт має на увазі наявність чотирьох пар мідного кабелю, з можливістю передачі даних із швидкістю 100 Мбіт/с по двох з них. Пари, що залишилися,резервуються під інші завдання СКС.

3.4.1 Технологія монтажу кабельної системи

Технологію монтажу СКС можна розглянути на прикладі одного робочого місця, оскільки всі робочі місця організовані ідентично. Дві пари кожного кабелю використовуються для транспорту даних (одна пара для прийому і одна для передачі даних) одна пара для цифрового телефону і одна пара для аналогового телефону (у разі потреби підключення факсимільного апарату або модему).

Монтаж СКС (після складання проекту) починається з укладання кабелю між серверною і клієнтськими частинами.

3.4.2 Інтеграція з телефонією

Наявність вільних пар в кабелі передбачає їх використання під телефонну мережу; у підприємстві "Нафтогаз-Україна" використовується цифрова телефонія, під управлінням цифрової телефонної станції Coral 1, виробництва фірми Tadiran, ECI Telecommunications, Ізраїль. Для передачі голосу і цифрових даних використовується два дроти, так само, як і в звичайній аналоговій телефонії.

3.4.3 Схема побудови кабельної мережі

СКС побудована по топології зірка, хоча, якщо бути точніше, то СКС підприємства "Нафтогаз-Україна" є деревом: всі клієнти мережі є відгалуженнями центрального магістрального каналу. Але топологічно вся мережа є зіркою, з центром у вигляді каскаду мережевих концентраторів в серверній кімнаті. Як мережеві концентратори використовуються концентратори фірми 3com серії 3c16751b що підтримують подвійну швидкість обміну: 10 і 100 Мбіт/с. Два мережеві концентратори об'єднано в каскад (послідовне з'єднання) за допомогою литих патч-кордів п'ятої категорії. Таким чином, два 16-портових концентратора утворюють ємкість в 32 порти п'ятої категорії.

3.4.4 Організація робочого місця

Робоче місце користувача (закінчення СКС) складається з двох розеток СКС: стандарту RJ 45 (восьмиконтактний роз'єм для під'єднування комп'ютера в мережу) і стандарту RJ 11 (шестиконтактний роз'єм для під'єднування телефонного апарату будь-якого типа). Блок розеток знаходиться в так званому флор-боксі (floor box) - дослівно ящик в підлозі - в спеціальному монтажному відсіку, зробленому в плиті фальш-пола, куди вмонтовуються силові дроти і елементи СКС для підключення кінцевого користувача. Приєднання призначених для користувача терміналів здійснюється за допомогою стандартних патч-кордів (стандартів RJ 45 і RJ 11 відповідно).

3.5 Основні адміністративні блоки мережі підприємства "Нафтогаз-Україна"

Групування комп'ютерів в робочі групи дає дві важливі переваги мережевим адміністраторам і користувачам. Найбільш важливе - сервери домена формують єдиний адміністративний блок, що спільно використовує службу безпеки і інформацію облікових карток користувача. Кожна робоча група має одну базу даних, що містить облікові картки користувача і груп, а також настановні параметри політики безпеки. Всі сервери домена функціонують або як первинний контролер домена, або як резервний контролер домена, що містить копію цієї бази даних. Це означає, що адміністраторам потрібно управляти лише однією обліковою карткою для кожного користувача, і кожен користувач повинен використовувати (і пам'ятати) пароль лише одній облікової картки. Розширюючи адміністративний блок з єдиного комп'ютера на цілий домен, Windows 2000 Server зберігає зусилля адміністраторів і час користувачів. Друга перевага доменів зроблена для зручності користувачів: коли користувачі переглядають мережу у пошуках доступних ресурсів, вони бачать мережу, згруповану в домени, а не розкидані по всій мережі сервери і принтери.

3.5.1 Конфігурування серверу

Мережева операційна система виконується на мережевому сервері. З іншого боку, компьютери-клієнти можуть працювати під управлінням різних операційних систем. Щоб операційна система клієнта могла використовувати мережу, потрібно встановити спеціальні драйвери, які дозволять платі мережевого інтерфейсу компьютера-клієнта зв'язатися з мережею. Ці драйвери працюють подібно до драйверів принтера, дозволяючим прикладним програмам посилати інформацію на принтер. Програмне забезпечення мережевого драйвера дає можливість програмам посилати і приймати інформацію по мережі. Кожен комп'ютер в мережі містить одну або більш за плати мережевого інтерфейсу, які сполучають комп'ютер з мережею.

Очевидно, що продуктивність ЛОМ не в останню чергу залежить від комп'ютера, використовуваного як сервер. При використанні Windows 2000 Server необхідно орієнтуватися на найбільш високошвидкісний комп'ютер. В цьому випадку, як завжди, існує можливість вибору між готовими серверами, пропонованими виробниками і постачальниками комп'ютерної техніки, і серверами самостійної збірки. За наявності певного досвіду, самостійно зібраний під замовлення сервер може скласти альтернативу готовому продукту. Велика різноманітність компонентів не дає можливості назвати конкретні види апаратури для закупівлі і збірки. Тому слід звернути увагу на наступні моменти:

1. На питання про використовувану шину відповідь однозначна PCI. Окрім високої продуктивності (за рахунок 64-бітной розрядності шини), PCI компоненти допускають програмну конфігурацію. Завдяки останній обставині, можливі конфлікти між апаратними ресурсами, що підключаються, майже завжди запобігають автоматично.

2. Windows 2000 Server спочатку пред'являє високі вимоги до об'єму оперативної пам'яті. І вони ще більш зростають в разі вживання мережевого сервера (тут об'єм ОЗП має бути не менше 1024 Мб).

3. У сервері повинні використовуватися, як мінімум, вінчестери Fast SCSI і відповідний адаптер SCSI. При використанні Fast SCSI швидкість передачі даних досягає 10 Мбіт/с. Новітні жорсткі диски з інтерфейсом Ultra SCSI володіють швидкістю передачі до 20 Мбіт/с. Якщо ж вінчестер повинен працювати ще швидше, необхідно встановити дорожчою Ultra Wide SCSI диск і відповідний контроллер. Швидкість Ultra Wide SCSI досягає 40 Мбіт/с, і він є ідеальним пристроєм для високопродуктивного сервера, у тому числі і для мереж з інтенсивним обміном даними.

4. Маленький корпус для такого комп'ютера протипоказаний, оскільки це може привести до перегріву, особливо при використанні продуктивного процесора і декількох жорстких дисків. Ідеальним корпусом буде корпус типа Big Tower, крім усього іншого, що забезпечує можливість подальшого розширення системи. Ще більш зручні спеціальні корпуси для серверів, забезпечені потужними блоками живлення, додатковими вентиляторами, знімними заглушками і захисною передньою панеллю.

5. Якщо сервер буде оснащений двома або жорсткішими дисками, необхідно подумати про його додаткове охолоджування. Для цього встановлюють спеціальні вентилятори, які можна додатково встановити в системний блок.

6. Швидкісний привід DVD-ROM не лише заощадить час при установці ОС і прикладного ПЗ, але і виявиться надзвичайно корисним при роботі з централізованою довідковою системою.

7. Оскільки всі підключені до мережі робочі станції постійно звертатимуться до сервера, одним з його важливих компонентів є продуктивна 32-бітная мережева карта. Вона повинна ефективно управляти інформаційним обміном тобто мати співпроцесор, що переймає на себе основні функції центрального процесора по обробці тих, що поступають на сервер даних.

3.5.2 Забезпечення безпеки інформації в бездротовому сегменті мережі підприємства "Нафтогаз-Україна"

Сьогодні бездротову мережу вважають захищеною, якщо в ній функціонують три основні системи безпеки: аутентифікація користувача, конфіденційність і цілісність передачі даних. Для одержання достатнього рівня безпеки необхідно скористатися рядом правил при організації й настроюванні приватної Wi-Fi мережі:

- шифрувати дані шляхом використання різних систем. Максимальний рівень безпеки забезпечить застосування VPN;

- використовувати протокол 802.1X;

- заборонити доступ до настроювань точки доступу за допомогою бездротового підключення;

- управляти доступом клієнтів по MAC-Адресах;

- заборонити трансляцію в ефір ідентифікатора SSID;

- розташовувати антени якнайдалі від вікон, зовнішніх стін будинку, а також обмежувати потужність радіовипромінювання;

- використовувати максимально довгі ключі;

- змінювати статичні ключі й паролі;

- використовувати метод WEP-Аутентификации “Shared Key" тому що клієнтові для входу в мережу необхідно буде знати WEP-Ключ;

- користуватися складним паролем для доступу до настроювань точки доступу;

- по можливості не використовувати в бездротових мережах протокол TCP/IP для організації папок, файлів і принтерів загального доступу. Організація поділюваних ресурсів засобами NetBEUI у цьому випадку безпечніше;

- не дозволяти гостьовий доступ до ресурсів загального доступу, використовувати довгі складні паролі;

- не використовувати в бездротовій мережі DHCP. Вручну розподілити статичні IP-Адреси між легітимними клієнтами безпечніше;

- на всі ПК усередині бездротової мережі встановити файерволи, не встановлювати крапку доступу поза брандмауером, використовувати мінімум протоколів усередині WLAN (наприклад, тільки HTTP і SMTP);

- регулярно досліджувати уразливості мережі за допомогою спеціалізованих сканерів безпеки (наприклад NetStumbler)

- використовувати спеціалізовані мережні операційні системи такі як, Windows NT, Windows 2003, Windows XP.

3.6 Висновки з розділу

У розділі розроблено проект локальної мережі підприємства "Нафтогаз-Україна" з елементами бездротового доступу. Було використано організаційну структуру підприємства, на основі якої виділено склад робочих груп мережі. Для забезпечення потреб робітників підприємства запропоновано використовувати зіркоподібну топологію мережі. Враховуючи склад робочих груп визначено місця включення мережевих принтерів та серверів. Виділено особливості розгортання структурованої кабельної системи, можливість спільного використання ресурсів СКС комп'ютерною та телефонною мережами. Зазначені особливості конфігурації серверу мережі та основні заходи з забезпечення безпеки інформації у бездротовому сегменті мережі.

РОЗДІЛ 4 РОЗРАХУНКИ ВИТРАТ НА СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ

Для прийняття рішення про доцільність створення корпоративної мережі на підприємстві необхідна попередня оцінка орієнтовних трудових, матеріальних і фінансових витрат на її розробку. В даному випадку витрати на створення корпоративної мережі складаються з витрат на оплату машинного часу при відладці настройок мережі і на оплату праці розробника.

Сзаг=Спр + Смаш (чол/год)

де: Сзаг - загальні витрати на розгортання мережі,

Спр - витрати на оплату праці разробника,

Смаш - витрати на оплату машинного часу настройки мережі.

Витрати на оплату праці розробника визначаються шляхом множення трудомісткості настройки мережі на средньогодинну оплату праці розробника.

Спр = ЗПсрг * Тзаг * К(чол/год)

де: Спр - витрати оплати праці розробника,

ЗПсрг - середньогодинна заробітна плата розробника,

Тзаг - трудомісткість відладки мережевого обладнання,

К - коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні потреби, додаткову заробітну плату і т. д.

4.1 Визначення трудомісткості настройки обладнання локальної мережі підприємства

Трудомісткість настройки обладнання визначимо наступним чином:

Tзаг= t1 + t2 + t3 + t4 + t5 + t6 (чол/год)

де: t1 - витрати праці на підготовку опису завдання,

t2 - витрати праці на дослідження рішення задачі,

t3 - витрати праці на дослідження мережевої архітектури,

t4 - витрати праці на налаштування,

t5 - витрати праці на відладку,

t6 - витрати праці на підготовку документації.

Витрати праці на підготовку опису завдання (t1) точній оцінці не піддаються, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи.

Приймемо t1 = 24 чол/год.

Всі останні види витрат праці можна виразити через умовне число клієнтів мережі.

Укс = У * Ксл * (1 + Ккор)

де: Укс - умовне число клієнтів мережі,

У - передбачуване число клієнтів мережі,

Ксл коефіцієнт складності мережевої архітектури (Ксл = 1,25-2,0),

Ккор коефіцієнт корекції мережевої архітектури в ході розробки (Ккор = 0,05-1,0).

За умовою завдання маємо:

Укс = 25 * 1,5 * (1 + 0,05) = 31,5.

Витрати праці на дослідження рішення задачі (t2):

t2 = Укс * Куз / (510) * К,

де: Куз - коефіцієнт збільшення витрат праці, унаслідок недостатньо точного опису завдання, подальших уточнень і доповнень (Куз = 1,2...1,5),

К - коефіцієнт, що враховує кваліфікацію розробника залежно від стажу роботи, К= (0,8…1,6),

Укс - середня кількість клієнтів мережі, що підлягають налаштуванню в одну годину.

t2 = 31,5 * 1,35 / 510 * 1 = 6 (чол/год).

Витрати праці на дослідження мережевої архітектури (t3):

t3 = Укс / 4 * К = 31,5 / 4 * 1 = 8 (чол/год).

Витрати праці на налаштування мережі (t4) приймаємо t4 =8 (чол/год)

Витрати праці на відладку (t5):

t5= (Укс / (1…3) * К) * 1,5 = 16 (чол/год).

При комплексній відладці t5 помножується на 1,5.

Витрати на підготовку документації (t6):

t6 = t61 + t62,

де: t61 - витрати праці на підготовку документації в рукопису,

t62 - витрати на оформлення документації.

t61 = Укс / (15,20) * К = 31,5 / (15,20) * 1 = 2 (чол/год)

t62 = 0.75 * t61 = 0.75 * 2 = 1 (чол/год)

отже:

t6 = 2 +1 = 3 (чол/год)

Разом, загальна трудомісткість настройки обладнання локальної мережі підприємства складе:

Тзаг = 24 +6 +8 +8 +16 +3 = 65 (чол/год)

4.2 Визначення середньої погодинної оплати праці

Для визначення середньогодинної оплати праці скористаємось формулою:

ЗПсрг = ОК / Др * Дпр

де: ОК - лад розробника (5000 гр.),

Др -середньомісячне число робочих днів (21 день),

Дпр - тривалість робочого дня (8 годин).

Зпсрч = 5000 / 21 * 8 = 29,76 (грн/год)

Отже, витрати на оплату праці розробника:

Зпр = ЗПсрч * Тобщ * Доп * Ур * ( 1 + ЕСН)

де: Ур - надурочний коефіцієнт, 15%,

Доп - доплата за умови праці, 8%,

ЕСН - загальний соціальний податок, 35,6%.

Зпр = 29.76 *65 + 154.72 + 290 + 708 = 3087.12 (грн)

Витрати по оплаті машинного часу при настройці бездротового обладнання визначаються як добуток вартості 1 години машинного часу на трудовитрати по відладці:

Смаш = Тот * Счм

де: Счм - вартість 1 години машинногочасу (30 грн),

Тот - час на настройку бездротового обладнання.

Смаш = 16 * 30 = 480 (грн)

Загальні витрати на створення локальної мережі підприємства "Нафтогаз-Україна" становлять:

Сзаг = 3087,12 + 480 = 3567,12 (грн)

4.3 Розрахунок витрат на організацію і обслуговування локальної комп'ютерної мережі

Підприємство понесе витрати на придбання відсутнього обладнання для організації локальної інформаційної мережі і програмного забезпечення, В таблицях 7.1 і 7.2 приведений розрахунок необхідних грошових коштів.

Таблиця 4.1

Розрахунок витрат на придбання устаткування

Найменування техніки	Кількість шт.	Ціна за од. грн	Сума, грн
Сервер	1	8500	8500
Комутатори та точки доступу Asotel	2/16	350	700
Проводові та бездротові мережеві адаптери CNet CNPro200 10/100 Мбіт/с PCI	23	30	690
Кабель, UTP Leve l-5	200 (метрів)	1.50	300
Всього:			10190

Таблиця 4.2

Вартість послуг услуг

Назва	Кількість	Ціна за од.	Сумма, гр.
Прокладка кабелю в коробі	200	4,50	900
Обжим кабелю	23	10	230
Налаштування робочої станції	23	200	4600
Налаштування сервера	1	1800	1800
Обслуговування (за 1 міс.): Робочої станції Серверу	23 1	250 1300	5750 1300
Всього:			14580

Загальна вартість мережі становить :

СМзаг = 3567,12 + 42458 + 14580 = 65395 гривень.

РОЗДІЛ 5 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Розробка заходів з електробезпеки

Людина дистанційно не може визначити, чи знаходиться установка під напругою чи ні. Струм, який протікає через тіло людини, діє на організм не тільки в місцях контакту і по шляху протікання струму, але і на такі системи як кровоносна, дихальна і серцево-судинна. Можливість отримання електротравм має місце не тільки при дотику, але і через напругу кроку і через електричну дугу. Струм, проходячи через тіло людини надає термічну дію, яка приводить до набряків (від почервоніння, до обвуглювання), електролітичне (хімічне), механічне, яке може привести до розриву тканин і м'язів; тому всі електротравми діляться на місцевих і загальних (електроудари).

Місцеві електротравми:

- електричні опіки (під дією електричного струму);

- електричні знаки (плями блідо-жовтого кольору);

- металізація поверхні шкіри (попадання розплавлених частинок металу електричної. дуги на шкіру);

- електроофтальмія (опік слизистої оболонки очей).

Загальні ел. травми (електроудари):

1 ступінь:без втрати свідомості

2 ступінь:з втратою

3 ступінь:без поразки роботи серця

4 ступінь:з поразкою роботи серця і органів дихання

Крайній випадок - стан клінічної смерті (зупинка роботи серця і порушення постачання киснем клітин мозку). В стані клінічної смерті знаходяться до 6-8 хв.

Причини поразки електричним струмом (напруга дотику і крокова напруга):

1) Дотик до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою

2) Дотик до відключених частин, на яких напруга може мати місце:

- у разі залишкового заряду

- у разі помилкового включення електричної установки або неузгоджених дій обслуговуючого персоналу

- у разі розряду блискавки в електричну установку або поблизу дотик до металевих не струмопровідних частин або пов'язаного з ними електричного устаткування (корпуси, кожухи, огорожі) після переходу напруги на них з струмопровідних частин (виникнення аварійної ситуації - пробій на корпусі)

3) Поразка напругою кроку або перебування людини в полі розтікання електричного струму, у разі замикання на землю.

4) Поразка через електричну дугу при напрузі електричної установки вище 1кВ, при наближенні на неприпустимо-малу відстань

5) Дія атмосферної електрики при газових розрядах;

6) Звільнення людини, що знаходиться під напругою

Напруга дотику - це різниця потенціалів точок електричного ланцюга, яких людина стосується одночасно, зазвичай в точках розташування рук і ніг.

Напруга кроку - це різниця потенціалів 1 и 2 у полі розтікання струму по поверхні землі між крапками, розташованими на відстані кроку (0,8 м).

До спеціальних засобів захисту відносять заземлення, занулення і захисне відключення.

У нашому випадку використовується штучний захисний заземлюючий пристрій. Технічні заходи, що забезпечують електробезпеку робіт даного проекту.

Заземленню підлягають вся апаратура, а також стійкі, в якій ця апаратура знаходиться. По периметру кімнати, де розташовується апаратура, повинен бути прокладений контур заземлення з метою захисту людей і апаратури від статичної електрики.

5.2 Визначення вимог до заземлення електрообладнання

Заземлення телекомунікаційного устаткування повинне виконуватися з метою:

- захисту персоналу від поразки електричним струмом при пошкодженні ізоляції;

- захисту устаткування від електростатичних розрядів;

- захисту устаткування від дії електромагнітних перешкод.

Стійкі, металеві кронштейни з ізоляторами, антенні пристрої, а також металеві частини шаф, кросів, пультів і інші металоконструкції устаткування пристроїв зв'язку повинні бути заземлені.. Металеві шафи, каркаси і інші металоконструкції, на яких встановлено електроустаткування напругою вище 42В змінного струму, повинні мати захисне занулення шляхом з'єднання з нульовою жилою електричної мережі напругою 380/220 В.

Величина опору заземлення устаткування повинна відповідати ГОСТ 464-79. Опір заземлення в загальній крапці не повинен перевищувати значення 2 Ом у будь-який час року.

Робоче заземлення устаткування зв'язку, сигналізації і диспетчеризації слід виконувати згідно технічним вимогам на це устаткування.

Початкові дані: Все устаткування будівлі живиться від трифазної мережі, напругою 380В з ізольованою нейтралью. Загальна потужність джерел живлення мережі перевищує 100 кВА. Будівля має залізобетонний фундамент на глинистому ґрунті. Площа, обмежена периметром будівлі 852000 м².

Розрахунок: Оскільки живляча мережа не перевищує 1000В, має ізольовану нейтраль і потужність джерел живлення більш 100кВА, як нормативний опір заземлення беремо Rн = 4 Ом.

У якості природного заземлювача використовуємо фундамент будівлі. Для нашого випадку питомий опір грунту (глина) R_r = 40 Ом * м; коефіцієнти сезонності, залежні від кліматичної зони СНГ _в = 1,5 - 1,8 при розрахунку вертикальних електродів Z_г = 3,5 - 4,5 при розрахунку опору горизонтальних електродів) приймаємо рівними: Z_в = 1,65, Z_г = 4.

Питомий електричний опір грунту в зоні розміщення заземлювача визначається по формулі:

R = R_r * Z_г = 40 * 4 = 160 Ом * м

Опір природного заземлювача для залізобетонного фундаменту:

R_e = 0,5 Z???S^1/2 = 0,5 *160/200^1/2 = 5,66 Ом,

що перевищує R_н = 4 Ом.

Отже необхідний штучний заземлювач, підключений паралельно природному, з допустимим опором:

R_н.доп. = R_e * R_н /(R_e - R_н) = 567 *4 /(5,7 - 4) = 13,4 Ом.

Штучний заземлювач розташовуємо на зниженій і зволоженій ділянці території підприємства на відстані 30 м від будівлі. Заземлювач виконуємо як систему розташованих в ряд вертикальних електродів у вигляді стрижнів завдовжки l = 2,6 м з кутової сталі з шириною полиці b = 0,05 м, верхні кінці яких лежать на глибині t₀ = 0,7 м і сполучені смугою зв'язку із сталі, перетином 5 х 40 мм.

Для вертикальних електродів, питомий опір грунту в зоні розміщення заземлювачів:

R?= R_в * Z_в = 40 * 1,65 = 66 Ом * м

Опір одиночного вертикального електроду визначимо:

R_э = 0,366 * S????lg 2l/d + 0,5lg (4t+l)/(4t-l?????g) = 20,32 Ом,

де l>>d; t = 0,5l = t₀; l, d відповідно довжина і діаметр електроду;

для електроду з кутової стали значення d = 0,95b.

Для визначення кількості вертикальних електродів n знаходимо заздалегідь твір коефіцієнта використання вертикальних електродів Z_э? на їх кількість:

Z_э?* n ?= R_э /R_н.доп. = 1,52.

Задавшись відстанню d між електродами у вигляді співвідношення Z/l, знаходимо n (для Z/l = 2; n = 2).

Знаходимо довжину L горизонтального провідника, що сполучає вертикальні електроди. При розташуванні в ряд:

L = 1,05 * (n-1)* d? = 1,05*(2-1)*5,2 = 5,46 м,

при розташуванні по контуру,

L = 1,05 * n* d? = 1,05*2*5,2 = 10,92 м.

Опір горизонтальної смуги при L>>4 t₀ >>c,

R_n = (0,366 ??Z???L)???lg 2L²/c* t₀ = 17,39 Ом,

де c - ширина смуги, рівна діаметру вертикального електроду.

При Z/l = 2 и n = 2 знаходимо Z_э?=0,91 та Z_n?=0,94. Тоді результуючий опір штучного заземлювача:

R_и = R_э * R_n /(R_э * Z_э + R_n * Z_n *n) = 6,96 Ом.

Обчислене значення не перевищує допустимого опоруR_н.доп=13,4 Ом.

Оскільки штучний заземлювач достатньо віддалений від природного, можна нехтувати впливом їх полів розтікання струму. Тоді загальний опір всього комплексу заземлення, що складається з природного і штучного заземлювачів:

R_з = R_и * R_е /(R_и + R_е) = 3,12 Ом, що менше R_н = 4 Ом.

5.3 Визначення заходів з протипожежної безпеки

Пожежа - неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і що створює небезпеку для життя людей. Горіння - хімічна реакція, яка супроводжується виділенням тепла і світла. Класифікація приміщень і будівель по ступеню вибухопожежонебезпечності - усі приміщення і будівлі підрозділяються на 5 категорій:

А - вибухопожежонебезпечна. Та категорія, в якій здійснюються технологічні процеси, пов'язані з виділенням горючих газів, ЛЗР з температурою спалаху пари до 28 °С, tВСП ? 28 °С; P - більше 5 кПа.

Б - приміщення, де здійснюються технологічні процеси з використанням ЛЗР з температурою спалаху більше 28 °С, здатні утворювати вибухонебезпечні і пожежонебезпечні суміши при займанні яких утворюється надмірний розрахунковий тиск вибуху більше 5 кПа. tВСП > 28 °С; P - більше 5 кПа.

В - приміщення і будівлі, де здійснюються технологічні процеси з використанням пального та важко горючих рідин, твердих горючих речовин, які при взаємодії один з одним або киснем повітря здатні горіти. За умови, що ці речовини не відносяться ні до А, ні до Б. Ця категорія пожежонебезпечна.

Г - приміщення і будівлі, де здійснюються технологічні процеси з використанням негорючих речовин і матеріалів в пальному, розжареному або розплавленому стані.

Д - приміщення і будівлі, де здійснюються технологічні процеси з використанням твердих негорючих речовин і матеріалів в холодному стані.

Основні причини пожеж: коротке замикання, перевантаження проводів/кабелів, утворення перехідних опорів. Режим короткого замикання - поява в результаті різкого зростання сили струму, електричних іскр, частинок розплавленого металу, електричної дуги, відкритого вогню, ізоляції, що запалала.

Причини виникнення короткого замикання:

- помилки при проектуванні.

- старіння ізоляції.

- зволоження ізоляції.

- механічні перевантаження.

Пожежна небезпека при перевантаженнях - надмірне нагрівання окремих елементів, яке може відбуватися при помилках проектування у разі тривалого проходження струму, що перевищує номінальне значення. При 1,5 кратному перевищенні потужності резистори нагріваються до 200-300 ?С.

Пожежна небезпека перехідних опорів - можливість займання ізоляції або інших довколишніх горючих матеріалів від тепла, що виникає в місці аварійного опору (у перехідних клемах, перемикачах і ін.).

Пожежна небезпека перенапруження - нагрівання струмопровідних частин за рахунок збільшення струмів, що проходять через них, за рахунок збільшення перенапруження між окремими елементами електроустановок. Виникає при виході з ладу або зміни параметрів окремих елементів.

Пожежна небезпека струмів витоку - локальний нагрів ізоляції між окремими струмопровідними елементами і заземленими конструкціями.

Заходи з пожежної профілактики:

- будівельно-планувальні.

- технічні.

- способи і засоби гасіння пожеж.

- організаційні.

Будівельно-планувальні визначаються вогнестійкістю будівель і споруд (вибір матеріалів конструкцій: що згорають, не згорають, важко згорають) і межа вогнестійкості - це кількість часу в перебігу якого під впливом вогню не порушується несуча здатність будівельних конструкцій аж до появи першої тріщини.

Всі будівельні конструкції по межі вогнестійкості підрозділяються на 8 ступенів від 1/7 до 2.

Для приміщень підприємства використовують матеріали з межею стійкості від 1 до 5 ступенів. Залежно від ступеня вогнестійкості визначають найбільші додаткові відстані від виходів для евакуації при пожежах (5 ступінь - 50 хвилин).

Технічні заходи - це дотримання протипожежних норм при евакуації систем вентиляції, опалювання, освітлення, електричного забезпечення і т.д. використання різноманітних захисних систем.

Організаційні заходи - проведення навчання по пожежній безпеці, дотримання заходів по пожежній безпеці.

Способи і засоби гасіння пожеж:

- Зниження концентрації кисню в повітрі.

- Пониження температури горючої речовини нижче температури займання.

- Ізоляція горючої речовини від окислювача.

Вогнегасні речовини: вода, пісок, піна, порошок, газоподібні речовини не підтримують горіння (хладон), інертні гази, пару.

Засоби вогнегасіння.

Ручні:

А. вогнегасники хімічної піни.

B. вогнегасник пінний.

C. вогнегасник порошковий.

D. вогнегасник вуглекислий, бром етиловий.

Протипожежні системи:

А. система водопостачання.

B. піногенератор.

Система автоматичної пожежогасіння з використанням засобів автоматичної сигналізації:

А. пожежник оповіщувач (тепловий, світловий, димовий, радіаційний).

B. для приміщення підприємства використовуються теплові датчики типу ДТЛ, димові, радіоізотопні типу РІД.

С. Система пожежогасіння ручної дії (кнопковий оповіщувач).

Для підприємства використовуються вогнегасники вуглекислотні ВВ, ВА (створюють струмінь розпорошеного бром етилу) і системи автоматичної газової пожежогасінні, в якій використовується хладон або фреон як вогнегасний засіб.

Для здійснення гасіння загоряння водою в системі автоматичної пожежогасінні використовуються пристрої спринклери і дренчери. Їх недолік - розпилювання відбувається на площі до 15 мІ.

Таблиця 5.1

Класифікація пожеж і вогнегасні речовини, що рекомендуються

Класифікація пожеж	Характеристика середовища, об'єкту	Вогнегасні речовини
А	Звичайні тверді і горючі матеріали (дерево, папір)	Всі види
Б	Горючі рідини, плавкі при нагріванні (мазут, спирти, бензин)	Розпорошена вода, всі види піни, пороша, склади на основі СО2 і брометіла
С	Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні)	Газові склади, до складу яких входять інертніразбавітелі (азот,пороша, вода)
Д	Метали і їх сплаві (натрій), калій, алюміній, магній )	Порошки
Е	Електричної установки під напругою	Пороша, двоокис азоту, оксид азоту, вуглекислий газ, склади брометіл + СО2

ВИСНОВОК

У даному дипломному проекті розглянуті питання організації локальної мережі підприємства "Нафтогаз-Україна" з використанням сімейства 802.11.

Дана тема має важливе значення для подальшого розвитку підприємства. На сьогоднішній день розробка і впровадження локальних інформаційних систем є одному з найцікавіших і важливіших завдань в області інформаційних технологій. З'являється потреба у використанні новітніх технологій передачі інформації. Інтенсивне використання інформаційних технологій вже зараз є сильним аргументом в конкурентній боротьбі, що розвернулася на світовому ринку.

Були поставлені і успішно вирішені завдання вибору мережевої архітектури, конфігурації мережевого обладнання, розглянуті питання управління мережевими ресурсами і користувачами мережі, питання безпеки мережі, а так само проведений розрахунок витрат на створення мережі підприємства.

Розглянуті проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності відповідно до керівних документів.

Результати даного дипломного проекту планується представити для розгляду адміністрації підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Большой юридический словарь. Под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских., М.: ИНФРА-М, 1999г.

2. Администрирование сети на основе Microsoft Windows 2000. Учебный курс, изд-во Русская редакция, 2000 г.

3. Интрасети: доступ в Internet, защита. Учебное пособие для ВУЗов, Милославская Н. Г и др., изд-во ЮНИТИ, 1999 г.

4. Локальные сети: архитектура, алгоритмы, проектирование. Новиков Ю. В. и др., изд-во ЭКОМ, 2000 г.

5. Windows 2000 Server за 24 часа. Б. Сосински, Дж. Московиц. Издательский дом Вильямс, Москва, С.-Петербург, Киев, 2000.

6. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 5-е изд./ Г.В. Савицкая. - Минск: ООО Новое знание, 2001.

7. Экономика малого предприятия, Глухов В.В., изд-во Специальная литература, 1997 г.

8. Анализ финансового состояния предприятия Ковалев А.И., Привалов В.П. , изд-во Центр экономики и маркетинга, 1999г.

9. Финансовый анализ: управление капиталам, выбор инвестиций, анализ отчетности Ковалев В.В. Москва: « Финансы и Статистика », 1996г.

10. Методика финансового анализа предприятия, Шеремет А.Д. Москва: ИПО « МП », 1996 г.

11. B.Г. Oлифep, H.A. Oлифep - Koмпьютepныe ceти, Пpинципы, тexнoлoгии, пpoтoкoлы, 2-e издaниe, изд-во «ПИTEP», 2003 г.

Размещено на Allbest.ru