Волокна зі зсувом хвилі відсічення, що відповідають рекомендаціям ITU-T G.654, мають довжину хвилі нульової дисперсії біля точки 1300 нм і зсунуту точку відсічення. Волокно мінімізоване за рівнем втрат біля точки 1550 нм й оптимізовано для використання в діапазоні 1500-1600 нм.

Необхідно відзначити, що для високошвидкісних ліній передавання домінуючим фактором обмеження довжини ділянки регенерації є дисперсія. При застосуванні оптичного кабелю зі стандартними одномодовими волокнами (SMF) із ростом швидкості передачі від 155 Мбіт/с до 2500 Мбіт/с буде мати місце різке зменшення довжини ділянки регенерації. Тому застосування DSSMF у порівнянні з SMF дозволяє істотно збільшити довжину ділянки регенерації по широкосмужності, тому що довжина хвилі нульової дисперсії для DSSMF зсунута в середину робочого діапазону 1,55 мкм.

Також у сиcтемах SDH можливе застосування оптичного волокна з ненульовою зсунутою дисперсією (NZDSSMF - Non - Zero Dispersion Shifted Single Mode Fiber), що відповідає рекомендаціям G.655 (відсутнє у таблиці А. 1). Це необхідно, якщо передбачається можливість подальшого розвитку мережі за рахунок переходу в майбутньому до використання технології спектрального ущільнення DWDM.

Особливістю даного типу волокна в порівнянні з DSSMF (G.653) є те, що довжина хвилі нульової дисперсії винесена за межі робочого діапазону довжин хвиль у вікні 1,55 мкм, але в порівнянні з SMF (G.652) воно має істотно низьке значення дисперсії у вікні 1,55 мкм.

3.2 Розрахунок довжини ділянок регенерації й кількості регенераторів

При проектуванні лінії зв'язку на основі волоконно-оптичного кабелю повинні розраховуватися окремо довжина ділянки регенерації по загасанню () і довжина ділянки регенерації по широкосмужності (), тому що причини, що обмежують граничні значення й незалежні.

У загальному випадку необхідно розраховувати дві величини довжини ділянки регенерації по загасанню:

максимальна проектна довжина ділянки регенерації;

мінімальна проектна довжина ділянки регенерації.

Максимальна довжина ділянки регенерації. Для оцінки величини максимальної довжини ділянки регенерації й можуть бути використані наступні вирази:

;

,

де aок (дБ/км) - кілометричне загасання в оптичному волокні;

aнс (дБ) - середнє значення загасання потужності оптичного випромінювання нероз'ємного оптичного з'єднувача на стику між будівельними довжинами кабелю;

Lстр (км) - середнє значення будівельної довжини кабелю;

apc (дБ) - загасання потужності оптичного випромінювання рознімного оптичного з'єднувача;

n - кількість рознімних оптичних з'єднувачів;

(пс/(нм·км)) - сумарна дисперсія одномодового оптичного волокна;

, (нм) - ширина спектра джерела випромінювання;

В (МГц) - швидкість передачі цифрових сигналів в оптичному тракті;

М (дБ) - експлуатаційний запас (2-6 дБ);

- енергетичний потенціал.

Енергетичний потенціал розраховується по формулі

, дБм, (3.1)

де - рівень потужності оптичного випромінювання на передачі, дБм;

- рівень чутливості приймача - мінімальне значення рівня потужності оптичного випромінювання на вході приймача, при якому забезпечується коефіцієнт помилок не більше 1·10-10 к кінцю терміну служби апаратури.

Визначення рівня потужності оптичного випромінювання, тобто , здійснюють по формулі

, дБм, (3.2)

де - рівень середньої потужності оптичного сигналу на виході джерела випромінювання;

- зниження рівня середньої потужності, що залежить від характеру сигналу (для коду NRZ, що застосовується в апаратурі SDH, 3 дБ).

Мінімальна довжина ділянки регенерації. Для оцінки величини мінімальної довжини ділянки регенерації може бути використаний вираз

,

де - максимальний рівень потужності оптичного випромінювання на вході приймача, при якому забезпечується коефіцієнт помилок не більше 1·10-10 до кінця терміну служби апаратури.

Якщо за результатами розрахунків отримано: , то для проектування повинні бути обрані апаратура або кабель з іншими технічними даними ???), що забезпечують більший запас по широкосмужності на ділянці регенерації. Розрахунок повинен бути виконаний знову.

Критерієм остаточного вибору апаратури або кабелю повинне бути виконання співвідношення

(3.3)

с обліком необхідної пропускної здатності на перспективу розвитку.

Кількість регенераційних пунктів, що не обслуговуються (НРП):

 (3.4)

де - відстань між вузлами мережі - регенераційними пунктами, що обслуговуються, - ОРП).

Приклад. Проведемо розрахунок довжини ділянки регенерації й кількості регенераторів для лінії звязку між вузлами D й C розглянутого приклада в розділі 1.

Вихідні дані для розрахунку. Довжина лінії зв'язку складає 401 км. Нехай використовується одномодове оптичне волокно із таким параметрами: , на довжині хвилі 1550 нм, будівельна довжина - 2 км (обраний код застосування L-4.2 по таблиці А.1 і оптичне волокно, що відповідає рекомендаціям G.652).

Рівень SDH мультиплексорів - STM-4 (622,08 Мбіт/с). Параметри оптичного передавача й приймача SDH мультиплексора STM-4 (для курсового проектування можуть бути обрані по таблицях А.2-А.4): середня потужність передачі: 0 дБ; чутливість приймача при коефіцієнт помилок 10-10: 28 дБ; максимальний рівень припустимий на вході: 8 дБ; ширина спектра джерела випромінювання: 0,35 нм.

Експлуатаційний запас - 6 дБ. Втрати в рознімних з'єднаннях - 0,68 дБ. Кількість рознімних з'єднань - 2. Втрати в нероз'ємних з'єднаннях - 0,023 дБ.

Розрахунок довжини ділянки регенерації й кількості регенераторів.

1. Розраховуємо енергетичний потенціал.

;

.

2. Розраховуємо максимальну довжину ділянки регенерації по загасанню й широкосмужності:

;

,

Для розглянутого прикладу умова виконується, тому ми можемо використовувати обране оптичне волокно.

3. Розраховуємо мінімальну довжину ділянки регенерації:

.

4. Розраховуємо кількість регенераційних пунктів, що не обслуговуються:

.

Після проведення розрахунку кількості регенераторів для кожного сегмента мережі складається загальна схема проектованої первинної мережі.

3.3 Розрахунок показників надійності лінійного тракту

Перед проведенням розрахунків розглянемо основні поняття теорії надійності. Під надійністю системи варто розуміти її здатність виконувати задані функції із заданою якістю протягом деякого проміжку часу в певних умовах. Зміна стану системи, що спричиняє втрату зазначеної властивості, називається відмовою.

Надійність є комплексною властивістю, що залежно від призначення об'єкта може включати безвідмовність, ремонтопридатність і довговічність або сполучення цих властивостей. Термін надійність використовується тільки для описів загального характеру в некількісному вираженні.

Відмова - подія, що полягає в припиненні здатності об'єкта виконувати необхідну функцію. Після відмови об'єкт переходить у непрацездатний стан.

Працездатний стан - стан об'єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної й/або проектної документації.

Непрацездатний стан - стан об'єкта, при якому значення хоча б одного параметра, що характеризує здатність виконувати задані функції, не відповідає вимогам нормативно-технічної й/або проектної документації.

Несправний стан - стан об'єкта, при якому він не здатний виконувати задані функції.

Наробіток - тривалість або обсяг роботи об'єкта, обмірювана в будь-яких неубутних величинах.

Показник надійності - кількісна характеристика одного або декількох властивостей, що складають надійність об'єкта.

При курсовому проектуванні будемо використовувати такі показники надійності:

а) показники безвідмовності:

 середній наробіток до першої відмови - математичне очікування наробітку об'єкта до першої відмови;

 середній наробіток на відмову - відношення сумарного наробітку відновлюваного об'єкта до математичного очікування числа його відмов протягом цього наробітку;

 інтенсивність відмов - умовна щільність імовірності виникнення відмови об'єкта, яка визначається за умовою того, що до розглянутого моменту часу відмова не виникла;

 імовірність безвідмовної роботи - імовірність того, що в межах заданого наробітку відмова об'єкта не виникне;

 середній час відновлення - математичне очікування часу відновлення працездатного стану об'єкта після відмови;

б) показник експлуатаційної готовності:

 коефіцієнт готовності - імовірність того, що об'єкт виявиться в працездатному стані в довільний момент часу, крім планованих періодів, протягом яких застосування об'єкта по призначенню не передбачається.

В ході курсового проектування повинна бути зроблена оцінка показників надійності, шляхом побудови структурної схеми надійності лінійного тракту і розрахунку коефіцієнта готовності й середнього часу відновлення з урахуванням резервування за вихідним даними про надійність складових частин обладнання.

При проектуванні повинні бути задані вимоги по надійності:

коефіцієнт готовності - ;

середній час між відмовами (наробіток на відмову) - ;

середній час відновлення - .

Проектована система належить до відновлюваних систем, у яких відмови можна усувати. По теорії надійності відмови розглядаються як випадкові події. Інтервал часу від моменту вмикання до першої відмови є випадковою величиною, називаною часом безвідмовної роботи.

Імовірність безвідмовної роботи за проміжок часу визначається як

,

де - інтенсивність відмов, 1/годину.

Середній час безвідмовної роботи в період нормальної експлуатації (середній наробіток на відмову) обернено пропорційний інтенсивності відмов :

. (6.1)

Оцінимо ймовірність безвідмовної роботи деякої системи, що складається з множини різнотипних елементів. Нехай , , …… - імовірності безвідмовної роботи кожного елемента на інтервалі часу , - кількість елементів у системі.

Якщо відмови окремих елементів системи відбуваються незалежно, а відмова хоча б одного елемента веде до відмови всієї системи, то в цьому випадку в теорії надійності вважається, що такі елементи з'єднані послідовно. Імовірність безвідмовної роботи системи з послідовно з'єднаними елементами на інтервалі часу дорівнює добутку ймовірностей безвідмовної роботи окремих її елементів:

, (6.2)

де - інтенсивність відмов всієї системи, 1/годину;

- інтенсивність відмови i-го елемента, 1/годину.

Середній час безвідмовної роботи системи визначається як

, годин. (6.3)

Якщо відмови окремих елементів відбуваються незалежно, а до відмови всієї системи приводить відмова всіх її елементів, то в цьому випадку в теорії надійності вважається, що такі елементи з'єднані паралельно (випадок використання резервування). Імовірність безвідмовної роботи системи з паралельно з'єднаних елементів визначається виразом

. (6.4)

До числа основних показників надійності відновлюваних систем відноситься коефіцієнт готовності, що визначається по формулі:

, (6.5)

де - середній час відновлення елемента (системи).

З коефіцієнтом готовності однозначно зв'язаний коефіцієнт неготовності або простою, що визначається як

. (6.6)

Коефіцієнт неготовності або коефіцієнт простою - імовірність того, що система виявиться в непрацездатному стані в довільний момент часу, крім запланованих періодів. Коефіцієнт простою характеризує безвідмовність (через ?) і ремонтопридатність (через Тв).

Для послідовного з'єднання по надійності елементів системи (наприклад, ділянок магістралі або окремих видів обладнання), загальний коефіцієнт готовності дорівнює:

. (6.7)

де - коефіцієнти готовності окремих елементів системи передачі (наприклад, апаратури і кабелю).

При паралельному з'єднанні по надійності елементів системи передачі (наприклад, лінійних трактів) для випадку кільцевої структури зв'язку (на один робочий тракт доводиться один резервний), загальний коефіцієнт готовності визначається як

, (6.8)

де , - коефіцієнти готовності робочого й резервного трактів.

Розглянемо спосіб визначення надійності лінійного тракту. Вихідними даними для розрахунку показників надійності повинні бути:

довжина волоконно-оптичного кабелю;

кількість ОРП (мультиплексорів), НРП (регенераторів);

інтенсивність відмов 1 км оптичного кабелю - (визначається за статистичним даними);

інтенсивність відмов або наробіток на відмову ОРП (мультиплексорів), НРП (регенераторів);

час відновлення НРП, ОРП й оптичного кабелю.

Шлях між вузлами мережі зададим як упорядковану послідовність елементів (оптоволоконний кабель, НРП, ОРП), кожний з яких характеризується своїми показниками надійності. Тому що відмови, у загальному випадку, відбуваються незалежно, то для визначення надійності лінійного тракту можна використовувати формулу для послідовного з'єднання елементів (9.2).

Інтенсивність відмов лінійного тракту визначають як суму інтенсивностей відмов НРП, ОРП й оптичного кабелю:

, (6.9)

де - інтенсивності відмов НРП й ОРП;

- кількість НРП й ОРП;

- інтенсивність відмов одного кілометра кабелю;

- довжина оптичного кабелю.

У випадку завдання для НРП й ОРП наробітки на відмову, інтенсивності відмов визначаються як

; ,

де , - наробіток на відмову ОРП і НРП відповідно.

Для визначення коефіцієнта готовності попередньо знайдемо середній час відновлення зв'язку по формулі:

, (6.10)

де , , - час відновлення відповідно НРП, ОРП й оптичного кабелю.

Коефіцієнт готовності знаходимо по формулі (6.5).

Норми на показники надійності, прийняті для курсового проектування. Необхідні показники надійності для місцевих, внутрізонових і магістральної первинних мереж з максимальною довжиною LM (без резервування) наведені в таблицях 6.6, 6.7, 6.8.

При довжині каналу (магістралі) L не рівною LM середній час між відмовами визначається як

. (6.11)

Таблиця 6.6 - Показники надійності для місцевої первинної мережі, LM = 200 км

Показник надійності	Апаратури лінійного тракту
Коефіцієнт готовності	0,9987
Середній час між відмовами, годин	> 2500
Час відновлення, годин	див. примітку

Таблиця 6.7 - Показники надійності для внутрізонової первинної мережі, LM = 1 400 км

Показник надійності	Апаратури лінійного тракту
Коефіцієнт готовності	0,99
Середній час між відмовами, годин	> 350
Час відновлення, годин	див. примітку

Таблиця 6.8 - Показники надійності для магістральної первинної мережі, LM = 12 500 км

Показник надійності	Апаратури лінійного тракту
Коефіцієнт готовності	0,92
Середній час між відмовами, годин	> 40
Час відновлення, годин	див. примітку
Примітка: для встаткування лінійних трактів повинне бути: час відновлення НРП - Тв нрп < 2,5 години (у тому числі час під'їзду - 2 години); час відновлення ОРП, ОП - Тв орп < 0,5 години; час відновлення оптичного кабелю - Тв ок < 10 годин (у тому числі час під'їзду 3,5 години).

Розрахуємо показники надійності для лінійного тракту магістральної первинної мережі, що складається із чотирьох послідовно з'єднаних сегментів кабелю загальною довжиною 238 км, трьох НРП і двох мультиплексорів (ОРП) у вузлах D й E.

Наробіток на відмову для мультиплексорів (ОРП) становить 60 000 годин, для НРП - 87 000 годин. Інтенсивність відмов 1 км оптичного кабелю - . Середній час відновлення для мультиплексорів (таблиця 5.8) - 0,5 годин, для НРП - 2,5 години, для оптичного кабелю - 10 годин.

Схема надійності лінійного тракту представлена на рисунку 6.1.



Рисунок 6.1 - Схема надійності лінійного тракту без резервування

1. Тому що для НРП й ОРП заданий наробіток на відмову, то визначаємо інтенсивності відмов:

; .

2. Розраховуємо інтенсивність відмов лінійного тракту:

3. Визначаємо середній час безвідмовної роботи лінійного тракту:

.

4. Розрахуємо коефіцієнт готовності, попередньо знайшовши середній час відновлення:

5. Оскільки довжина каналу (магістралі) L = 238 км і не дорівнює LM = 12 500 км (таблиця 5.8), то припустиме значення середнього часу між відмовами визначається як

.

На основі порівняння розрахованих показників надійності із установленими нормами (таблиця 5.8), можна зробити висновок, що розраховані показники надійності лінійного тракту повністю задовольняють заданим вимогам.

Розрахуємо показники надійності з урахуванням резервування 1+1 по рознесених трактах. У якості резервного обраний маршрут D - С - F - A - B - E (рисунок 2.19). Довжина сегмента DC - 300 км, CF - 412 км, FA - 310 км, AB - 140 км, BE - 201 км.

Рисунок 6.2 - Схема надійності лінійного тракту з резервуванням

1. Спочатку необхідно розрахувати кількість НРП на сегментах мережі:

;

;

;

;

.

Таким чином, для резервного тракту маємо: загальна довжина - L = 1363 км, ,. Всі інші параметри як у попередньому прикладі.

2. Розраховуємо інтенсивність відмов лінійного тракту:

3. Визначаємо середній час безвідмовної роботи:

.

4. Розрахуємо коефіцієнт готовності, попередньо знайшовши середній час відновлення:

5. Розрахуємо коефіцієнт готовності тракту між вузлами D й C з урахуванням резервування за схемою 1+1 по рознесених трактах:

Таким чином, з отриманих результатів можна зробити висновок, що застосування резервування по рознесених трактах дозволяє значно збільшити коефіцієнт готовності.

4. Розрахунок обсягу обладнання вузла проектованої первинної мережі зв'язку

4.1 Призначення й основні технічні характеристики мультиплексора SMA1664

Мультиплексори SMA1664 - це сімейство сучасних SDH мультиплексорів, що працюють на рівні VC - 12, які в цей час підтримують з'єднання зі швидкістю передачі від 2 Mбіт/с до 2,5 Гбіт/с (STM-16), а в майбутньому й до 10 Гбіт/с (STM-64). Обладнання мультиплексора розроблено у відповідності з рекомендаціями ITU-T: G.703, G.704, G.707, G.783, G.957, G.7041 (GFP), G.7042 (LCAS), G.841, G.842 и G.707.

Призначення. Мультиплексори SMA1664 призначені для забезпечення ефективних транспортних рішень на міських, регіональних і міжміських магістральних мережах з обсягом переданих даних, що збільшується.

Варіанти розміщення обладнання мультиплексорів. Обладнання SMA1664 версії 1.2 може розміщуватися в блоці стандартного розміру («Стандартна полиця») і в компактному блоці - SMA1664с («Компактна полиця»), у якому використані ті ж плати, і який забезпечує таку ж функціональність, але при меншій пропускній здатності.

Основні характеристики SMA1664 (Версія 1.2). Мультиплексор SMA1664 підтримує плати зі швидкостями передачі STM-1/4/16 й 2 Mбіт/с PDH і забезпечує:

126 х 2 Мбіт/с із використанням 4 LTU (блоків закінчень ліній) по 32 х 2 Мбіт/с кожний;

32 х 2 Мбіт/с із використанням 1 LTU по 32 х 2 Мбіт/с кожний;

8 х STM-1 - 4 порти STM-1 (ел./опт.) знаходяться на трибутарній платі й 4 (ел./опт.) - на LTU, S-1.1, L-1.1, L-1.2/L-1.3;

2 х STM-4 (S-4.1, L-4.1, L-4.2/L-4.3);

1 x STM-16 (S-16.1, L-16.1, L-16.2/L-16.3);

Інтерфейси Fast Ethernet: 16 х 100/1000 Мбіт/с (IEEE 802.3);

Інтерфейси Gigabit Ethernet: 2 х 1000 Мбіт/с (IEEE 802.3);

6 трибутарних плат по 34 Мбіт/с;

2-х волоконне MS-Spring;

1: N MSP;

ТСМ (моніторинг тандемного з'єднання);

до 16 слотів для лінійних/трибутарних плат і плат LTU (блоків закінчень ліній), кожний з яких підтримує пропускну здатність STM-16;

має комутаційну матрицю TDM 20 Гбіт/с, що не блокується, з резервуванням на рівні VC12 й еквівалентною ємністю 128 х 128 STM-1, яку можна гнучко розподіляти між 16 лінійними/трибутарними слотами;

може мати ємність до 16 x STM-16, 32 x STM-4 або Gb,
504 x 2 Мбіт/с, 96 x 34/45 Мбіт/с, 256 x 10/100M Ethernet.

Конфігурації мультиплексора. Залежно від функцій, виконуваних вузлом мережі, на якому встановлений мультиплексор, він може бути сконфігурований для роботи як термінальний мультиплексор; мультиплексор уведення / виведення або мультиплексор з функціями крос-конект (DXC) і може використовуватися на мережах з лінійною, кільцевою або чарунковою топологіях.

Термінальний мультиплексор. При використанні SMA1664 як термінального мультиплексора з 1 лінійним інтерфейсом STM-16 забезпечується до 112 ліній STM-1.

Мультиплексор уведення / виведення. При використанні SMA1664 як мультиплексора уведення / виведення з 2 лінійними інтерфейсами STM-16 забезпечується до 96 ліній STM-1.

Мультиплексор для об'єднання кілець STM-16/STM-64. Мультиплексор SMA1664 дозволяє об'єднувати кільця SDH без додаткових витрат на другий сполучний мультиплексор й інтерфейси між ними (рисунок 5.1). З'єднання підтримують передачу сигналів STM-1 або STM-4 (можлива також передача STM-16).

Мультиплексор з функціями крос-конект. Мультиплексор SMA1664 може використовуватися як DXC (мультиплексор з функціями крос-конект) на декількох рівнях мережі. Можлива конфігурація SMA1664 як DXC
STM-64, STM-16, STM-4 або STM-1, які можуть комутирувати всі потоки на основі VC-12. Мультиплексор SMA1664 забезпечує таку кількість агрегатних ліній:

STM-1 128 ліній;

STM-4 32 ліній;

STM-16 16 ліній.

Об'єднання мереж з пакетною комутацією. Мультиплексор SMA1664 дозволяє об'єднувати мережі передачі даних з пакетною комутацією (Ethernet/ Fast Ethernet/ Gigabit Ethernet) і забезпечують можливість наскрізної передачі трафіка між двома віддаленими друг від друга пристроями Ethernet/ Fast Ethernet/ Gigabit Ethernet по мережі SDH (рисунок 5.2).

Передача трафіка Ethernet здійснюється прозоро від однієї кінцевої точки мережі SDH до іншої з використанням інкапсуляції, такої як LAPS (SDH процедура доступу до каналу) або GFP (загальна процедура формування кадрів). Шлях передачі трафіка по мережі SDH - це один VC або група зчеплених (конкатенованих) VC.

Мультиплексор SMA1664 реалізує розповсюджену послугу - приватна (виділена) лінія Ethernet 10/100/1000 Мбіт/с. При використанні інтерфейсів Ethernet з багатьма портами можна встановлювати більше одного з'єднання від точки А к точці В и С. Кожен пакет, що надходить від кінцевого користувача LAN, відображається (перетвориться) з використанням процедури фрейму-прототипу (GFP) у цифровий потік SDH з постійною бітовою швидкістю.



а)

б)

Рисунок 4.1 Способи об'єднання кілець SDH: найпоширеніший спосіб об'єднання а, рішення на основі мультиплексора SMA1664 б

Пропускна здатність виділеної лінії може бути фіксованою або гнучкою, котра змінюється з використанням схеми зміни пропускної здатності каналу (LCAS). Для кожного з'єднання (В, С) створюється індивідуальна група VC-x-nv VC.

Також забезпечується передача даних Ethernet (з використанням модуля розширення порту Ethernet ЕРЕМ) від споживача по оптичному волокну до SMA1664 (рисунок 5.3). Модуль розширення порту Ethernet (ЕРЕМ) у приміщенні споживача послуг управляється системою керування мережею SMA1664. 16 модулів ЕРЕМ можуть бути з'єднані через LTU з однією платою 10/100 Мбіт/с Ethernet.



Рисунок 4.2 Застосування мультиплексора SMA1664 для організації виділеної лінії Ethernet

Рисунок 4.3 Застосування модуля розширення порту Ethernet для зв'язку з віддаленими користувачами

Модуль ЕРЕМ забезпечує порт LAN (для користувача) і порт WAN для з'єднання по оптичному волокну із платою Ethernet. Модуль ЕРЕМ дозволяє організувати порти Ethernet, не вимагаючи установки в тім же місці обладнання SDH.

Синхронізація. Обладнання SMA1664 підтримує такі варіанти синхронізації:

два зовнішніх входи тактової частоти відповідно до G.703/G.704;

два незалежних вхідних сигнали STM-N (усього 32 джерела);

два незалежних вхідних сигнали 2 Мбіт/с;

внутрішній задаючий генератор зі стабільністю 4,6 х 10-6.

Резервування. Мультиплексор SMA1664 підтримує такі схеми резервування:

лінійне MSP 1+1 (STM-1, STM-4, STM-16);

внутрішнє резервування блоку живлення (PSU);

резервування плати комутатора з перемиканням без впливу на передачу трафіка;

резервування трибутарних плат за схемою 1: N (2M, 34М/45М,
STM-1е);

SNCP;

резервування портів PDH 1+1.

Відповідна схема резервування вибирається виходячи з передбачуваного застосування й типів інтерфейсів.

4.2 Склад обладнання мультиплексора SMA1664

Обладнання мультиплексора SMA1664 складається, в основному, з таких елементів (рисунок 5.4):

базові елементи (ядро) - входять до складу будь-якої конфігурації:

контролер апаратури (CCU), комутатор з еквівалентною ємністю 128 х 128 STM-1, блок живлення (Power LTU), блок керування й синхронізації (Management & Sync LTU), флеш-карта, лоток з вентилятором;

елементи для резервування ядра - резервні блок живлення й комутатор;

інтерфейси для передачі трафіка - (STM-1/4/16/64 - лінійні /трибутарні/LTU і трибутарні PDH);

локальний термінал.

Схема мультиплексора SMA1664 представлена на рисунку 5.5, де уведені такі позначення: L - слоти для лінійних плат, T - слоти для трибутарних плат, LTU - слоти для плат закінчення лінії (Line Terminating Unit). Плати LTU призначені для узгодження виходів трибутарних PDH плат з конкретними типами сполучних ліній, наприклад, симетрична 120 Ом або несиметрична 75 Ом, або ж дозволяють для плат STM-1 збільшити число портів (4 порти STM-1 на трибутарній платі й 4 - на платі LTU), а також використовувати резервування. Цифри 16 або 32 біля шин указують наявну для слоту еквівалентну пропускну здатність STM-16 або STM-32.

Рисунок 4.4 Склад обладнання мультиплексора SMA1664

На рисунку 5.6 показане розміщення обладнання мультиплексора SMA1664 у касеті, призначеної для стандартної полиці. Цифри 16 або 32 під слотами для трибутарних/лінійних плат указують наявну для слоту пропускну здатність STM-16 або STM-32.

Варто звернути увагу на те, що хоча слоти позначені, як слоти для лінійних або трибутарних плат, це вказує тільки на їхнє типове використання. Всі слоти є універсальними, і в них можуть установлюватися й лінійні й трибутарні плати (аж до STM-16), однак плати 2 Мбіт/с можуть установлюватися тільки в зазначених слотах.



Рисунок 4.5 Схема мультиплексора SMA1664

Склад секції LTU (верхній ряд касети):

загальна кількість слотів - 20;

з них:

16 слотів LTU для передачі трафіка;

1 слот LTU для плати керування й синхронізації;

1 слот LTU для плати сигналізації й допоміжних функцій;

2 слоти LTU для блоків живлення.

Склад секції плат (нижній ряд касети):

загальна кількість слотів - 21;

з них:

16 слотів для плат передачі трафіка (8 - STM-32);

2 слоти для плат комутації;

2 слоти для CCU;

слот для допоміжного обладнання.



Рисунок 4.6 Розміщення обладнання мультиплексора SMA1664 у касеті, призначеної для стандартної полиці

У верхньому ряді встановлюються блоки закінчення ліній (LTU) відповідних трибутарних плат і системні LTU (блок живлення, генератор тактових імпульсів, доступ до TMN), що відповідають допоміжному блоку й блоку CCU.

У таблиці 4.1 наведена інформація про основні блоки SMA1664.

Таблиця 4.1 Основні блоки SMA1664

Блок	Опис
Базові елементи (ядро)
Комутатор	128 x 128 STM-1 1 або 2 (резервування)
CCU	1
Інтерфейси для передачі трафіка
STM-16 (1 порт)	1 порт на платі максимум 8 плат на полицю (працюючих) максимум 16 портів на полицю (8 працюючих + 8 резервних) LTU не використовується
STM-4 (2 порти)	2 порти на платі максимум 16 плат на полицю максимум 32 порту на полицю LTU не використовується
STM-1 (4 + 4 порти)	1 LTU для кожної плати 4 порти на платі 4 порти на LTU максимум 16 плат на полицю максимум 16 LTU на полицю максимум 128 портів на полицю
Fast Ethernet (16 портів)	1 LTU для кожної плати 16 портів 10/100 Мбіт/с на LTU (UTP) максимум 16 плат на полицю максимум 16 LTU на полицю максимум 256 портів на полицю
Gigabit Ethernet (2 порти)	2 порти 1000 Мбіт/с на платі максимум 16 плат на полицю максимум 32 порту на полицю
34/45 Мбіт/с (6 портів)	1 LTU для кожної плати 6 портів на LTU максимум 16 плат на полицю максимум 96 портів на полицю
2 Мбіт/с (126 портів)	максимум 4 LTU для однієї плати 32 (31) порт на LTU для 2 LTU максимум 63 порту (STM-1) 126 портів на платі максимум 4 плати на полицю максимум 16 LTU на полицю максимум 504 портів на полицю
2 Мбіт/с (32 порти)	1 LTU для кожної плати 32 порту на LTU максимум 4 плати на полицю максимум 4 LTU на полицю максимум 128 портів на полицю

Правила установки обладнання мультиплексора SMA1664. На рисунку 5.7 показані зв'язки між слотами для плат на нижній полиці й LTU на верхній полиці.

Рисунок 4.7 Зв'язок між LTU й іншими платами мультиплексора (L - лінійна плата, T - трибутарна плата, LTU - плата закінчення лінії, пунктирні лінії показують резервування плат 2 Мбіт/с)

У таблиці 4.3 представлена інформація про розташування плат у касеті й інформація про нумерацію плат.

Таблиця 4.3 - Правила установки плат у слоти стандартної полиці

Слоти для плат	Опис	Плати/LTU, які можуть бути встановлені
		Тип плати/LTU
1	LTU 1	2M LTU; STM-1 LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU
2	LTU 2	2M LTU; STM-1 LTU; Fast Ethernet LTU 34/45M LTU; резервна LTU
3	LTU 3	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
4	LTU 4	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервна LTU
5	LTU 5	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
6	LTU 6	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
7	LTU 7	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
8	LTU 8	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
9	LTU 9	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
10	LTU 10	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
11	LTU 11	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервна LTU
12	LTU 12	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
13	LTU 13	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервна LTU
14	LTU 14	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
15	LTU 15	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
16	LTU 16	2M LTU; 34/45M LTU; Fast Ethernet LTU; STM-1 LTU; резервний LTU для резервування плати STM-1
17	Alarms & Aux LTU	Alarms & Aux LTU
18	Management & Sync LTU	Management & Sync LTU
19	Power LTU A	Power LTU
20	Power LTU B	Power LTU
21	Line 1	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M
22	Line 2
23	Trib 1	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M
24	Trib 2 (2M#1)	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M; 126 x 2M; 32 x 2M
25	Trib 3 (2M#2)
26	Trib 4	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M; 32 x 2M
27	Trib 5
28	Switch A	Плата комутатора (128 x 128 STM-1)
29	Trib 6	8 x STM-1; 2 x STM-1/4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M
30	Switch B	Плата комутатора (128 x 128 STM-1)
31	Trib 7	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M
32	Trib 8
33	Trib 9
34	Trib 10 (2M#3)	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M; 126 x 2M; 32 x 2M
35	Trib 11 (2M#4)
36	Trib 12 (2M резервування)	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M; 32 x 2M; резервування плати 2M
37	Line 3	8 x STM-1; 2 x STM-4; 1 x STM-16; 16 портів Fast Ethernet; 2 порта Gigabit Ethernet; 6 x 34/45M
38	Line 4
39	Aux (допоміжна)	для використання в наступних версіях
40	CCU A	CCU
41	CCU В	для резервування CCU у наступних версіях

У таблиці 4.4 представлені різні варіанти інтерфейсів модулів, які можуть бути використані.

Таблиця 4.4 - Інтерфейси модулів

Інтерфейси
STM-1	STM-4	Gigabit Ethernet
Electrical S-1.1 L-1.1 L-1.2/L-1.3	S-4.1 L-4.1 L-4.2/L-4.3	1000Base-SX 1000Base-ZX 1000Base-LX/LH
STM-16	Fast Ethernet
I-16.1 S-16.1 L-16.1 L-16.2/ L-16.3	100Base-FX Fast 0-11d Fast 11-26d

Розподіл пропускної здатності комутатора. Пропускна здатність, доступна для різних слотів для плат передачі трафіка, залежить від установленої плати комутатора.

Пропускна здатність, пов'язана з кожним зі слотів для плат передачі трафіка, становить 16 х STM-1. Однак при установці комутатора 128 х 128 конфігурація полиці обмежена пропускною здатністю, наявною у комутатора, і всі слоти не можуть мати виділюване їм значення STM-16. Наприклад, хоча кількість слотів дорівнює 16, може бути тільки 8 працюючих плат STM-16. Однак при використанні схеми резервування 1:1 MSP, можуть бути використані всі 16 слотів (8 працюючих й 8 резервних).

Резервування плат 2 Мбіт/с. Мультиплексор SMA1664 може підтримувати максимум 504 х 2М.

Працюючі плати 2М установлюються в трибутарні слоти 2, 3, 10 й 11. Резервування плати 2М підтримується з використанням трибутарної плати 2М (тільки порт 126) у слоті 12.

Резервування інших плат (за винятком 2М). Може підтримуватися гнучка схема 1: N. Існують наступні можливості резервування (наприклад, 34М):

1 група 1:15;

8 груп 1:1.

Може підтримуватися будь-яка інша комбінація в діапазоні між двома цими варіантами, однак необхідно враховувати, що максимальна кількість LTU дорівнює 16, тобто 2 групи 1:7

Необхідно відзначити, що для плат (передачі) даних резервування не забезпечується.

Забезпечення послуг зі швидкістю 2 Мбіт/с. Надання послуг зі швидкістю 2 Мбіт/с вимагає використання однієї або більше трибутарних плат PDH на 2 Мбіт/с, з кожною з яких зв'язаний один або більше LTU. Плата має стандартну конструкцію, і симетричні або несиметричні інтерфейси забезпечуються за рахунок використання LTU різних типів.

Взаємозв'язок між платами PDH на 2 Мбіт/с і пов'язаними з ними LTU показаний на рисунку 5.8. Номера показують, які порти знаходяться на різних LTU.

Відзначимо, що порти організовані дзеркально. Повнорозмірна полиця може підтримувати до 504 портів 2 Мбіт/с. Плата 2 Мбіт/с у слоті для трибутарних плат 12 забезпечує резервування плат за схемою 1: N.

Рисунок 4.8 Взаємозв'язок плат PDH на 2 Мбіт/с й LTU

Розміщення обладнання в стійках. Для установки SMA1664 можуть використовуватися стійки двох різних типів. Це шафа 600 х 600 ETSI (рисунок 5.9) або стійка 600 х 300 ETSI, що відповідають ETS 300 119-2, і стійка 19».

Шафа й стійка ETSI мають такі розміри: висота стійки 2200 мм; зовн. ширина стійки 600 мм (шафа ETSI) і 300 мм (стійка ETSI); глибина стійки 600 (шафа ETSI) або 300 мм (стійка ETSI). Висота прорізу для розміщення обладнання 2000 мм



Рисунок 4.9 - Шафа й касета ETSI

Конструкція стійкі/шафи дозволяє направляти кабелі, що йдуть до обладнання зв'язку, або по спеціальним, підтримуючим кабель конструкціям, або під фальшпідлогою. Тобто доступ для уведення кабелю забезпечується як зверху, так і знизу стійки/шафи.

Хоча на стійку можна встановити дві касети, це можливо, тільки якщо не встановлюється полиця для оброблення волокна.

Якщо існує вимога забезпечити велику кількість закінчень для PDH, то небажано встановлювати на одну полицю дві касети через високу щільність кабелів і велику тепловіддачу.

Стійки 19» мають наступні розміри: висота стійки 2200 мм; ширина стійки 600 мм; глибина стійки 300 мм.

4.3 Приклади типових конфігурацій мультиплексора SMA1664

1. Крос-конект STM-16: до 8 портів STM-16 (рисунок 4.10).



Рисунок 4.10 - Крос-конект STM-16: до 8 портів STM-16

Лінійні/трибутарні плати STM-16 можуть установлюватися в кожному з 16 слотів у нижньому ряді стандартної полиці. Існує більше восьми слотів, однак тільки 8 (максимально) робочих плат можуть установлюватися в кожному з 16 слотів. Обмежуючим фактором є ємність TDM комутатора 128 x 128 STM-1. На представленому вище рисунку приведений приклад, коли для установки трибутарних плат використовуються позиції 21-24 й 35-38. Обмежуючим фактором є ємність TDM комутатора 128 x 128 STM-1.

2. Крос-конект STM-16: до 128 портів STM-1 (рисунок 4.11).



Рисунок 4.11 - Крос-конект STM-16: до 128 портів STM-1

Трибутарні плати STM-1 і плати LTU містять до двох знімних модулів із чотирма оптичними з'єднувачами або електричними інтерфейсами, кожний. Можливі змішані варіанти з будь-якими оптичними з'єднувачами й інтерфейсами.

Одна плата LTU використовується для кожної трибутарної плати для збільшення числа портів з 4 портів до 8 портів і для цілей резервування, тобто Trib#1 + LTU#1 = 8 портів.

Трибутарні плати STM-1 можна встановлювати в кожній з 16 слотів у нижньому ряді стандартної полиці.

Фактором, що обмежує кількість портів STM-1 на стандартній полиці, є кількість наявних слотів й ємність TDM комутатора (тобто 16 слотів х 8 портів STM-1 = 128 портів STM-1).

3. Крос-конект STM-16: до 504 портів на 2 Мбіт/с (рисунок 4.12).

Трибутарні плати 2 Мбіт/с можна встановлювати тільки в слоти 24, 25, 34 або 35 нижнього ряду. Резервна трибутарна плата встановлюється в слот 36. Кожній трибутарній платі можуть бути виділено до 4 LTU.

4. Резервування трибутарних плат STM-1 - 1:1 MSP.

На випадок відмови однієї з n працюючих трибутарних плат STM-1 забезпечується резервування з використанням однієї резервної трибутарної плати STM-1 і резервного LTU. Резервна трибутарна плата STM-1 установлюється праворуч від працюючих трибутарних плат STM-1, разом з пов'язаним з нею резервним LTU.

У випадку відмови однієї робочої трибутарної плати STM-1, резервна трибутарна плата бере на себе обробку сигналів, що раніше проходять через цю робочу плату. Резервний LTU маршрутизує сигнали резервної трибутарної плати до плати LTU, що відповідає працюючої трибутарної платі, що вийшла з ладу та у цей момент виведена з експлуатації.

5. Мультиплексор уведення / виведення STM-16: до 128 портів STM-1.

Показана конфігурація із трибутарними платами STM-1 / платами LTU і двома лінійними платами. Можуть бути використані порти STM-1 з різними інтерфейсами.

Таблиця 4.5 - Залежність кількості портів STM-1 від установлених плат STM-16

Плати STM-16	Кількість лінійних портів	Необхідні слоти	Наявні слоти (трибутарні й LTU)	Кількість портів STM-1
0	0	0	16	1281,2
1	1	1	15	1122
2	2	2	14	962
3	3	3	13	802
4	4	4	12	642

Примітка: фактори, що обмежують кількість портів STM-1: 1 - наявні слоти для трибутарних плат і плат LTU; 2 - ємність TDM комутатора, що дорівнює 128 x 128 STM-1.

6. Мультиплексор уведення / виведеня STM-16: до 504 портів 2 Мбіт/с.

Представлена вище конфігурація являє приклад стандартної полиці SMA1664 з 4 лінійними платами, 4 трибутарними платами й 16 платами LTU. Трибутарні плати 2 Мбіт/с можуть установлюватися тільки в слоти 24, 25, 34, 35 нижнього ряду. Резервна трибутарна плата встановлюється в слот 16. Кожній трибутарній платі може бути виділено 4 LTU. На представленому вище рисунку показані позиції трибутарних плат щодо позицій LTU.

5. Технiко-економiчне обґрунтування

5.1 Розрахунок економічної ефективності організації мережі SDH

Розроблення і застосування нової техніки вимагають капітальних витрат. Відповідно до цього використовується методика визначення економічної ефективності капітальних вкладень.

Техніко-економічна ефективність звичайно визначається у грошовому вираженні, тобто у кінцевому підсумку, зводиться до економічної ефективності, оскільки будь-який технічний або експлуатаційний ефект впливає на економічну ефективність через прибуток, економію у витратах, тобто через економічний ефект.

Економічна ефективність капітальних вкладень і нової техніки визначається шляхом зіставлення ефекту і витрат.

У типовій методиці визначення економічної ефективності капітальних вкладень виділяють поняття загальної і порівняльної економічної ефективності.

Показником загальної економічної ефективності є коефіцієнт економічної ефективності - Э, визначаємий:

- по господарству в цілому і галузями, як відношення доходу (чистої продукції) ДД по капітальних вкладень К, які викликали цей пристрій

Э_кпн = ДД / К; (5.1)

- по господарчо-розрахунковим підгалузям, підприємствам як показник ефективності використовується рентабельність капітальних вкладень як відношення приросту річного прибутку ДП до капітальних вкладень, що викликали цей пристрій:

Э_кпп = ДП / К (5.2)

- по галузям і підприємствам, де застосовуються розрахункові ціни, коефіцієнт ефективності визначається як відношення економії від зниження собівартості до капітальних вкладень, що викликали економію:

Э_кс=(С_С-С_н)/к, (5.3)

де С_С, С_н - собівартість продукції до і після здійснення капітальних вкладень.

За коефіцієнтами загальної економічної ефективності визначають строки окупності капітальних вкладень:

Т_ок = 1 / Э (5.4)

Розрахунок техніко-економічної ефективності будемо проводити для синхронної мережі зв'язку SDH яка може бути організовано з використанням технології WDM.

В таблиці 5.1 визначимо кількість обладнання SDH для даної схеми зв'язку.

Таблиця 5.1 - Визначення кількості систем SDH і підсилювачів

Напрямок	SDH	Підсилювачі
Харків - Полтава	1	2
Полтава - Дніпропетровськ	1	2
Дніпропетровськ - Кіровоград	1	3
Кіровоград - Київ	1	4
Київ - Донецьк	1	6
Донецьк - Харків	1	3
Всього	6	20

У таблиці 5.2 наведемо вартість обладнання.

Таблиця 5.2 Вартість обладнання SDH

Обладнання	Кількість одиниць, грн.	Вартість одиниці, грн.	Загальна вартість, грн.
STM - 4	6	7600	45600
Регенератори	20	38450	769000
ПК	7	7300	51100
Всього			865700

Таким чином, капітальні вкладення К_SDH, грн., у організацію транспортної мережі на основі обладнання SDH вираховуються по формулі:

К_SDH=К_SDH1611+К_SDH4 + К_рег + К_{комп (5.5)}

де К_SDH16 - капітальні вкладення в одну систему SDH - 16, грн.;

К_рег - капітальні вкладення у регенератор, грн.;

К_комп - капітальні вкладення у ПК, грн.;

К_SDH = 865700 грн.

У зв'язку з тим, що на будівельно-монтажні, проектні роботи і транспорт відводиться 40% від загальної суми, то загальні капітальні вкладення К_SDH, грн., дорівнюють:

К_SDH = 865700*1,4 = 1211980 грн.

Загальну величину експлуатаційних витрат Е_ЕКСПЛ, грн., знайдемо за формулою:

Е_ЕКСПЛ = Е_ЗП + Е_СОЦ + Е_ЕЛ + Е_М +Е_{АМ (5.6)}

де Е_ЗП - заробітна плата за рік, грн.;

Е_СОЦ - відрахування на державне соціальне страхування, пенсійне страхування, грн.;

Е_ЕЛ, Е_М - витрати на електроенергію і матеріали, грн.;

Е_АМ - амортизаційні відрахування, грн.

Для обслуговування даної мережі зв'язку, яка містить 6 системи SDH, необхідно 14 працівників.

Розрахуємо заробітну плату за рік Е_ЗП, грн., для транспортної мережі на основі SDH ієрархії за формулою:

Е_ЗП = Е_МІС •Ч_ЯВ•12, (5.7)

де Е_МІС - середньомісячна заробітна плата, грн.;

Ч_ЯВ - явочний контингент, чол.

Е_{ЗП SDH} = 2200 • 14 • 12 =369600 грн;

Е_{СОЦ SDH} = 0,39 • 369600 = 144144 грн.

Витрати на електроенергію і матеріали визначимо так: візьмемо 0,05% від загальних капітальних вкладень у систему SDH.

Е_{ЕЛ SDH} = 0.0005 • 1211980 =606 грн;

Е_{М SDH} = 606 грн.

Амортизаційні витрати визначимо так: візьмемо 5% від загальних капітальних вкладень.

Е_АМ = 0,05* 865700= 43285 грн.

Тоді експлуатаційні витрати у ієрархію SDH будуть дорівнювати:

Е_{ЕКСПЛ SDH} = 369600+144144+606+606+43285= 558241 грн.

Таблиця 4.3 Порівняльна таблиця витрат ієрархій SDH

Перелік витрат	SDH
Заробітна плата, грн; ЕЗП	369600
Державне страхування, грн; E СОЦ	144144
Витрати на електроенергію і і матеріали, грн.; EЕЛ, ЕМ	606
Амортизаційні відрахування, грн; EАМ	43285
Експлуатаційні витрати, грн.; EЕКСПЛ	558241

5.2 Розрахунок кінцевих результатів проекту і терміну окупності

Доходи від створення лінійних споруд первинної мережі - це доходи від будівництва, розширення, реконструкції магістральних і зонових мереж зв'язку, які складаються з частки доходів, що в результаті перерозподілу тарифних доходів за здійсненням міжміських телефонних розмов отримують відповідні структурні підрозділи (тобто ті, що здійснюють експлуатаційно - технічне обслуговування мереж зв'язку).

Визначимо доход, для цього кількість каналів помножимо на вартість цих каналів

Д = N * Ц (5.8)

де N - кількість каналів, виділених для комерційної експлуатації;

Ц - вартість комерційного використання одного каналу в місяць, 80000 грн.;

Д = 5200000 грн.

Річна сума прибутку від надання послуг зв'язку - це прибуток до сплати податків, визначається як різниця між річним доходом і відповідною сумою експлуатаційних витрат

П = Д - Е_{ЕКСПЛ SDH} (5.9)

П = 5200000 - 558241 = 4641759 грн.

Термін окупності визначаємо по формулі:

Т_ок = 1 / Э_, (5.10)

де Э - економічна ефективність;

Т = К/П. (5.11)

Т = 865700/4641759 = 0,18.

Э = Р / К, (5.12)

де Р - результат, грн

К - капітальні вкладення, грн.

Э = 0,23

Т_ок = 8 місяців.

Згідно розрахунку термін окупності нової апаратури становить 6 місяців, це дуже економічно вигідно.

Список використаних джерел

1. Закон України Про охорону праці. - Введений 01.11.2002 р.

2. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охраны труда во время эксплуатации электронно-вычислительных машин. - Введ. 10.02.1999. - К: 1999. - 35c.

3. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація». - Введений 01.01.1976 р., змінений 1987 г.

4. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89. - М: Издательство стандартов, 1998.

5. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Обогрев вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1993 - 110 с.

6. ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». - К.: 2000.

7. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89. - М: Издательство стандартов, 1998.

8. ГОСТ 12.1.003-83*. Шум. Общие требования безопасности. - Введ.01.07.90 г. - М: Издательство стандартов, 1996.

9. ГОСТ 12.1.012-90. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.91. - М: Издательство стандартов, 2006. - 30 с.

10. ГОСТ 12.1.006-84 «Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля». - Введен 01.01.1986 г.

11. ДСанПін 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К., 1998.

12. ГОСТ 12.1.045-84 «Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля». - Введен 01.07.1985

13. НАПБ Б. 07.005 - 86 (ОНТП 24 - 86). Нормативний акт пожежної безпеки. Визначення категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній небезпеці. - К: Будіздат 1987.

14. ПУЭ-87. Правила устройства електроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1988.-648 с.

15. ДСТУ БВ. 1.1-4-98 «Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги». Введений 28.10.1998 р.

16. ДБН В. 1.1. - 7 - 2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. К.: 2003 -41 с.

17. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». - Введ. 01.07.1991 р.

Размещено на Allbest.ru