Робота в Turbo Pascal, OS Windows додатками Microsoft Office 2003 (Word, Excel) та MatChad

SATA використовує 7-контактний роз'єм замість 40-контактного роз'єму в PATA. SATA-кабель має меншу ширину, за рахунок чого зменшується опір повітрю, що обдуває компоненти комп'ютера; поліпшується охолодження системи.

SATA-кабель за рахунок своєї форми більш стійкий до багаторазового підключення. Шнур живлення SATA так само розроблений з урахуванням багаторазових підключень. Роз'єм живлення SATA подає 3 напруги: +12 В, +5 У и +3,3 В; однак сучасні пристрої можуть працювати без напруги +3,3 В, що дає можливість використати пасивний перехідник зі стандартного роз'єму IDE на SATA. Ряд SATA пристроїв поставляється із двома роз'ємами живлення: SATA й Molex.

Стандарт SATA відмовився від традиційного для PATA підключення по двох пристроїв на шлейф; кожному пристрою покладається окремий кабель, що знімає проблему неможливості одночасної роботи пристроїв, що перебувають на одному кабелі (і затримок, що виникали звідси), зменшує можливі проблеми при зборці (проблема конфлікту Slave/Master пристроїв для SATA відсутній), усуває можливість помилок при використанні нетермінованих PATA-шлейфів.

Serial ATA International Organization (SATA-IO), відповідальна за розвиток послідовного інтерфейсу, готує специфікації стандарту SATA 3.0, який буде здатний на передачу даних на швидкості до 6 Гбіт/с. Станом на серпень 2008 близькі до готовності специфікації фізичного рівня протоколу. Істотних змін в інтерфейс розробники вносити не планують - максимальна довжина кабелю складає 1 метр, причому розніми будуть сумісні з ранніми версіями SATA. Проте крім збільшення швидкісних показників розробники планують також реалізувати підтримку додаткового набору команд, які призначені для підвищення ефективності при передачі відео потоку. Підвищення швидкісних показників інтерфейсу передачі даних приведе до підвищення споживаної потужності, але з іншого боку, це приведе до прискореного переходу на нові технології виготовлення управляючих мікросхем.

1. Стандарт SATA/300 працює на частоті 3 ГГЦ, забезпечує пропускну здатність до 2,4 Гбіт/c (300 МБ/с).

2. Уперше був реалізований у контролері чіпсету nForce 4 фірми NVIDIA.

3. Досить часто стандарт SATA/300 називають SATA ІІ.

4. Теоретично SATA/150 й SATA/300 пристрої повинні бути сумісні (як SATA/300 контролер і SATA/150 пристрій, так і SATA/150 контролер й SATA/300 пристрій) за рахунок підтримки узгодження швидкостей (у меншу сторону), однак для деяких пристроїв і контролерів потрібне ручне виставляння режиму роботи (наприклад, на твердому диску фірми Seagate, що підтримують SATA/300, для примусового включення режиму SATA/150 передбачений спеціальний джампер).

ь Стандарт SATA передбачає можливість збільшення швидкості роботи до 600МБ/с (6 ГГц).

Вставка графічних об'єктів в документ

Теоретична частина. Описати порядок вставки об'єктів в документ.

Створення і редагування графічних зображень

У складених документах Word часто використовується різного вигляду графіка:

· клипы - малюнки з колекції, створеної виробниками програмного забезпечення;

· графические объекты, що зберігаються у файлах і створені спеціалізованими засобами машинної графіки;

· графические объекты, створені за допомогою панелі інструментів Рисование, яка з'являється на екрані після натиснення кнопки Рисование на панелі Стандартная.

Вставка графічних кліпів

Доступ до колекції кліпів Microsoft здійснюється додатком Microsoft Clipart (Clip Gallery), що входить до складу Microsoft Office і підтримує не лише малюнки, але і звуки, і відео. Microsoft Clipart призначений не лише для попереднього перегляду кліпів і їх вставки в документ, але і для управління ними: розширення галереї кліпів, створення підбірок кліпів по темах і тому подібне

Вхід в Microsoft Clipart здійснюється командами Вставка -> Рисунок -> Картинки. Для вставки графічного кліпу потрібно на вкладці Графика або Картинки вибрати з колекції необхідну картинку і натискувати кнопку Вставить.

Діалогове вікно Microsoft Clip Gallery для вставки графічних кліпів

На вкладці Графика містяться векторні об'єкти (зображення) різних типів. Векторний малюнок складається з деякого набору графічних примітивів (елементарних об'єктів): кіл, прямокутників, замкнутих і незамкнутих кривих. Ці об'єкти створюються в таких програмах, як Microsoft Draw, редакторові малюнків Word і ін. Колекція кліпів вкладки Графіка може містити файли малюнків форматів *.cgm, *.wmf, *.cdr *.eps, *.drw, *.wpg.

На вкладці Картинки містяться растрові об'єкти (зображення).

Растровий графічний об'єкт формується як матриця простих елементів - пікселів. Кожен піксель забарвлюється в певний колір, а вся сукупність пікселів створює цілісне зображення. Походження растрового малюнка може бути самим різним, у тому числі і в результаті оцифрування фотографій, за допомогою таких програм, як Microsoft Paint, або шляхом сканування зображення. Колекція кліпів вкладки Картинки може містити файли малюнків форматів .brnp, .tif, .gif, jpg .pcd, .pcx. Кнопка Параметры клипа служить для здобуття відомостей про формат файлу для вибраного зображення. Кнопка Импортировать клипы служить для включення нових кліпів в колекцію. Кнопка Изменить служить для додавання, перейменування або видалення розділу з кліпами на цій вкладці.

Практична частина.

Набрати текст (приблизно 0,5 сторінки) і вставити в нього малюнки (ВСТАВКА/РИСУНОК) з обтіканням тексту та поверх тексту.

Земля обертається навколо зірки по еліптичній орбіті (дуже близької до кругової) із середньою швидкістю 29.765 км/с на середній відстані 149.6 млн. км за період рівний 365.24 до

Земля має супутник -- Місяць, що обертається навколо Землі на середній відстані 384400 км. Нахил земної осі до площини екліптики складає 66⁰33`22``. Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4.1 сек. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі і обертання навколо Сонця -- зміну пір року.

Вставка таблиці в документ Word.

Теоретична частина. Описати команди пункту ТАБЛИЦА та порядок створення таблиці, її редагування і форматування.

Таблиці Word є виключно потужним засобом для розташування тексту в рядках і колонках.

Форматування абзацу	Поєднання клавіш	Коментар
Збільшення лівого відступу абзацу	CTRL + M	Відступ переміщається до наступної позиції табуляції
Зменшення лівого відступу абзацу	CTRL + SHIFT + M	Відступ переміщається до попередньої позиції табуляції

Використання таблиць замість символів табуляції володіє багатьма перевагами. Наприклад, якщо фрагмент тексту не поміщається на одному рядку, Word автоматично створює нову і збільшує висоту вічок. Крім того, при роботі з таблицями ви можете легко переставити рядки і стовпці, а також привернути увагу до деяких елементів таблиці за допомогою обрамлення і фонових заливок

Вставка таблиці у документ

Щоб створити таблицю в тому місці, де знаходиться курсор, досить натискувати кнопку «Вставить таблицу» на стандартній панелі інструментів і перетягнути виділення на відповідну кількість квадратів, за допомогою яких Word позначає число рядків і стовпців в таблиці:

Нова таблиця складається з рядків і стовпців з порожніми вічками, відмічених на екрані пунктирними лініями сітки. Якщо вони не видно, включите опцію «Сетка» в меню «Таблиця». Хоча сітка і не з'являється в друкарській копії документа, можна додати елементам таблиці обрамлення і заливку, які будуть надруковані.

Введення тексту в таблицю

Щоб ввести текст в елемент таблиці, клацніть на вічку і наберіть його точно також, як в звичайному абзаці. Для редагування і форматування тексту в елементах таблиці застосовуються стандартні прийоми Word.

Щоб перемістити курсор в інше вічко, клацніть на вічку і скористайтеся клавішами із стрілками. Є і інший спосіб перейти до наступного вічка (у порядок рядків таблиці) і виділити її вміст-клавіша «ТАВ». Переміщення до попереднього вічка здійснюється поєднанням клавіш «Shift+tab». Коли курсор знаходиться в останньому елементі таблиці, натиснення клавіші «ТАВ» додає до таблиці новий рядок.

Вставка і видалення рядків, стовпців і вічок

Перед тим, як вставляти і видаляти рядки, стовпці або групи вічок необхідно заздалегідь виділити відповідну частину таблиці.

Додавання цілих рядків або стовпців в таблиці відбувається так:

1. Щоб вставити нові рядки у визначеному місці таблиці, виділите рядки, що знаходяться безпосередньо під цим местомом; кількість рядів, що виділяються, має дорівнювати кількості рядків, що вставляються. Аналогічно, для вставки стовпців виділите праворуч від місця вставки стільки стовпців, скільки ви збираєтеся вставити.

2. Натискуйте кнопку «Вставить строки» або «Вставить столбцы» на стандартній панелі інструментів.

Для вставки в таблицю використовується всього одна кнопка стандартної панелі інструментів. Коли в таблиці виділені рядки, стовпці або вічка, назва кнопки міняється відповідно на «Вставить строки», «Вставить столбцы» або «Вставить ячейки». Коли курсор просто знаходиться у вічку, кнопка називається «Вставить строки». За межами таблиці вона отримує назву «Вставить таблицу» і застосовується для створення в документі нових таблиць.

Щоб видалити з таблиці рядки, стовпці або вічка, досить виділити їх і виконати команду «Удалить строки», «Удалить столбцы» або «Удалить ячейки» у меню «Таблица». Щоб видалити вміст рядків, стовпців або вічок, але залишити самі вічка, виділите рядки, стовпці або вічка і натискуйте клавішу «DEL».

Регулювання розміру вічок

Ширіна стовпця в таблиці змінюється перетяганням ліній сітки. Для регулювання ширини однієї або декількох вічок стовпця (а не всього стовпця) виділите вічка перед перетяганням. У одному стовпці можуть знаходитися вічка різної ширини.

При перетяганні крайньої лівої лінії сітки змінюється відступ, що відокремлює виділені рядки таблиці від лівого поля документа.

Word автоматично перетягує висоту рядка таблиці під висоту тексту, що міститься в них. Проте можна призначити рядку мінімальне або точне значення висоти командою «Висота і ширина вічка» в меню «Таблица». Всі вічка в одному рядку завжди мають однакову висоту.

Щоб перемістити на нове місце в таблиці цілі рядки або стовпці, виділите їх і мишею перетягнете на нове місце. Рядки або колонки пропадають на своєму колишньому місці і з'являються на новому. Щоб рядки і стовпці копіювалися, а не переміщалися, утримуйте такою, що натискує під час перетягання клавішу «CTRL». При виділенні рядків таблиці необхідно включати у виділення маркери кінця рядків, інакше переміщається або копіюється лише вміст вічок.

Щоб перемістити вміст елементів таблиці, виділите вічка і перетягнете їх в інше місце. Word видаляє вміст виділених вічок (залишаючи їх порожніми) і вставляє його в приймаючі вічка, знищуючи те, що в них було раніше. Щоб скопіювати вміст вічка, утримуйте при перетяганні клавішу «CTRL».

Звернете увагу на те, що для переміщення або копіювання вмісту вічок не слід включати у виділений фрагмент цілі стовпці. У виділений фрагмент можуть входити всі вічка рядка, але маркери кінців рядків повинні залишатися поза виділенням.

Команди меню «Таблица» і їх дії

Команди меню «Таблица»	Опис
Нарисовать таблицу	Створення нової таблиці шляхом її малювання
Добавить	Додавання таблиці, рядків, стовпців або вічок
Удалить	Видалення таблиці, виділених стовпців, рядків або вічок, в яких знаходиться курсор
Выделить	Виділення рядка, стовпця, вічок або таблиці цілком
Объединить ячейки	Об'єднання декількох виділених вічок в одну, при цьому всі дані також об'єднуються
Разбить ячейки	Розбиття виділених вічок на задане число рядків і стовпців
Разбить таблицу	Розбиття таблиці на дві
Автоформат	Автоматичне форматування таблиці. У списку представлені різні стилі оформлення таблиці
Автоподбор	Автоматичне налаштування ширини і висоти стовпців
Заголовки	Використання виділеного рядка як заголовок таблиці, який при друці виводитиметься на кожній сторінці, якщо таблиця розташовується на декількох листах.
Преобразовать	Перетворення таблиці в текст або навпаки
Сортировка	Впорядкування даних у виділених рядках або списку за абеткою, величині або даті.
Формула	Виконання математичних операцій у формулі
Отображать сетку	Команда дозволяє включати і відключати відображення сітки з точкових ліній
Свойства таблицы	Завдання різних параметрів таблиці

Таблиці Word це зручний інструмент для створення і редагування невеликих і нескладних списків. Вони дозволяють вводити дані, форматувати їх на свій розсуд. Є можливість завдання формул у вічках, а також сортування інформації. За бажання користувач може конвертувати таблицю Word в текст. Всі ці методи дозволяють успішно працювати з документами, що складаються з групи записів. Проте для складніших робіт, пов'язаних з таблицями для баз даних необхідно використовувати відповідні засоби типа Excel або Access.

Практична частина.

За допомогою меню ТАБЛИЦА вставити в документ таблицю (наприклад - заробітна плата (зп) бригади за півріччя), яка містить 10 рядків (8 ПІБ членів бригади, сумарна зп бригади за місяць і її % від загальної суми бригади) та 8 стовпців (назва місяців, сумарна зп члена бригади за півріччя і її % від загальної суми бригади), або таблицю успішності 7-8 студентів (прізвища, ініціали) з 6 предметів (математика, фізика, хімія, тощо), в якій передбачити середні оцінки з предмету та студента, або … (студент може представити свій варіант таблиці, в якій передбачити різні дії - сумування рядків, визначення %, тощо). До таблиці примінити автоформат.

Вставка формул в документ Word за допомогою редактора формул

Теоретична частина. Порядок завантаження формульного редактора Microsoft Equation. Ункти головного меню редактора і їх оманди. Зміст вікна ФОРМУЛА і порядок користування палітрами елементів вікна.

Необхідність в наявності засобу для введення математичних виразів в текстовий документ характерна для науково-технічної документації. У програмі Microsoft Word таким засобом є редактор формул Microsoft Equation 3.0. Він дозволяє створювати формульниє об'єкти і вставляти їх в текстовий документ. При необхідності вставлений об'єкт можна редагувати безпосередньо в полі документа.

Запуск і налаштування редактора формул

Для запуску редактора формул служить команда Вставка -> Объект. У діалоговому вікні, що відкрилося, Вставка об'єкту слід вибрати пункт Microsoft Equation 3.0 - відкриється панель управління Формула. При цьому рядок меню текстового процесора заміщається рядком меню редактора формул.

Перш ніж користуватися редактором формул, слід виконати його налаштування. Налаштування полягає в призначенні шрифтів для різних елементів, що входять у формули. Вона виконується в діалоговому вікні Стили, що відкривається командою Стиль -> Определить.

Вікно панелі управління Формула.

Це налаштування є обов'язковим -- без неї редактор формул працювати не буде, Але виконати її досить лише один раз.

Змінене меню текстового редактора

Панель інструментів редактора формул містить два ряди кнопок. Кнопки нижнього ряду створюють своєрідні шаблони, що містять поля для введення символів. Так, наприклад, для введення звичайного дробу слід вибрати відповідний шаблон, що має два поля: чисельник і знаменник. Заповнення цих полів може вироблятися як з клавіатури, так і з допомогою елементів управління верхнього рядка. Переходи між полями виконуються за допомогою клавіш управління курсором.

Введення і редагування формул завершується натисненням клавіші ESC або закриттям панелі редактора формул. Можна також клацнути лівою кнопкою миші де-небудь в полі документа поза областю введення формули. Введена формула автоматично вставляється в текст як об'єкт. Далі її можна перемістити в будь-яке інше місце документа через буфер обміну (Ctrl+x - вирізувати; Ctrl+v - вставити). Для редагування формули безпосередньо в документі досить виконати на ній подвійне клацання. При цьому автоматично відкривається вікно редактора формул.

Особливості редактора формул:

1. Редактор формул Microsoft Equation 3.0 є окремим компонентом, тому при установці текстового процесора потрібно спеціально вказати необхідність його підключення.

2. При роботі з редактором формул слід прагнути до максимальної повноти виразів, що вводяться. Так, наприклад, вираження (формула) може містити компоненти, введення яких можливе і без використання редактора формул, але для зручності роботи і простоти подальшого редагування слід вводити всю формулу цілком в редакторові формул, не використовуючи інші засоби.

3. При введенні формул і виразів не рекомендується використовувати символи російського алфавіту. У тих випадках, коли вони необхідні, наприклад, як описові індекси змінних, їм слід призначати стиль Текст.

4. У редакторові формул не працює клавіша ПРОБЕЛ, оскільки необхідні інтервали між символами створюються автоматично. Проте якщо необхідність введення пропусків все-таки виникне, то їх можна вводити за допомогою кнопки Пропуски і багатокрапки панелі інструментів Формула. Всього передбачено п'ять різновидів пропусків різної ширини.

Практична частина.

Вставити в документ формули розрахунку значень виразів(ВСТАВКА/ОБ'ЄКТ, вибрати Microsoft Equation 3.0 або за допомогою кнопок панелі інструментів).

Варіант №8

2. Електронні таблиці Excel

Теоретична частина. Вікно редактора та його елементи. Пункти головного меню ті їх команди. Технологія створення таблиці, її редагування та форматування. Графічне відображення змісту таблиці - використання Майстра діаграм. Технологія впровадження таблиць і їх крафічних відображень в інші документи.

Microsoft Excel

Книга в Microsoft Excel є файлом, використовуваним для обробки і зберігання даних. Кожна книга може складатися з декількох листів, тому в одному файлі можна помістити всілякі відомості і встановити між ними необхідні зв'язки. Вона є електронним еквівалентом теки-швидкозшивача. При запуску Microsoft Excel створюється нова робоча книга.

Листи служать для організації і аналізу даних. Аркуш є сіткою з рядків і стовпців. Кожне вічко утворюється пересіченням рядка і стовпця і має свою унікальну адресу або заслання. Наприклад, вічко, що знаходиться на пересіченні стовпця В і рядки 5, має адресу В5. Ці адреси використовуються при записі формул або засланнях на вічка. Найбільший розмір аркуша -- 65536 рядків і 256 стовпців.

Можна вводити і змінювати дані одночасно на декількох листах, а також виконувати обчислення на основі даних з декількох листів. Імена листів відображуються на ярличках в нижній частині вікна книги. Для переходу з одного аркуша на іншій слід клацнути мишею на відповідному ярличку.

Загальні операції над листами і вічками робочої книги

Структура робочої книги

Документ Excel має розширення "*.xls" і називається робоча книга. Робоча книга складається з листів. За умовчанням їх створюється три. Перемикатися між листами можна, використовуючи закладки (ярлички) в нижній частині вікна "Лист 1" і так далі

Кожен аркуш є таблицею. Таблиця складається із стовпців і рядків. Стовпців в аркуші 256 (2 в 8 мір), а рядків 65536 (2 в 16 мір). Кількість вічок пропоную порахувати самим. Стовпці позначаються буквами латинського алфавіту (у звичайному режимі) від "A" до "Z", потім йде "AA-AZ", "BB-BZ" і тому подібне до "IV" (256). Рядки позначаються звичайними арабськими числами.

На пересіченні стовпця і рядка знаходиться вічко. Кожне вічко має свою унікальну (в межах даного аркуша) адресу, яка складається з букви стовпця (у звичайному режимі) і номера рядка (наприклад "A1"). Пригадаєте морський бій, шахи або як ви знаходите ваше місце в кінотеатрі. Адреса вічка (заслання на вічко) використовується в розрахунках (і не лише) для того, щоб "дістати" дані з цього вічка, і використовувати у формулі.

Лише одна з вічок аркуша у нинішній момент часу є активною. Довкола активного вічка видно жирна чорна рамка з квадратиком в нижньому правому кутку (маркером автозаповнення). Навіть якщо виділений діапазон вічок, все одно одне з виділених вічок матиме білий колір. Це не означає, що вона не виділена, це означає, що у виділеному діапазоні вона активна -- саме у неї буде вводиться текст, що набирає з клавіатури.

Операції над листами (ярличками) робочої книги

З використанням лівої кнопки миші:

* клацання лівою кнопкою по закладці (ярличку) -- перемикання на відповідне вікно;

* перетягання лівою кнопкою міші -- зміна порядку розташування лістів;

* Ctrl + перетягання лівою кнопкою миші -- створення копії аркуша;

* Ctrl + послідовні клацання по ярличках -- виділення декількох листів;

* Shift + клацання на початковому і кінцевому ярличку -- виділення діапазону листів;

* подвійне клацання по ярличку -- перейменування аркуша. Натискуємо "Enter" для завершення.

Перемещение по таблице (активация нужной ячейки)

· Найпростіший спосіб -- клацнути лівою кнопкою на потрібному вічку.

· За допомогою клавіш управління курсором (стрілок) можна перемістити "курсор" (рамку) на вічко вверх/вніз/вправо/вльово.

· Натиснення клавіші "Tab" приводить до переміщення в наступне (справа) вічко в рядку, а "Shift+tab" -- у попередню. Натиснення клавіші "Enter" приводить до переміщення на вічко вниз, а "Shift+Enter" -- верх.

· Проте, якщо натискувати кілька разів "Tab", потім натискувати "Enter", курсор стрибне під те вічко, в якому ми вперше натискували "Tab". Це зручно в тих випадках, коли ми заповнюємо таблицю відрядковий.

· Натиснення поєднань клавіш "Ctrl + клавиши управления курсором" приводить до "стрибка" курсора до найближчого вічка, де є якісь дані. Якщо ж таких вічок на дорозі не зустрічається, курсор стрибає до одного з країв таблиці.

· Якщо виділений діапазон вічок, одна з них все одно залишається білою, "невиділеною". При цьому натиснення клавіш "Tab", "Enter" [+Shift] приведе до циклічного переміщення активного вічка. В процесі цього можна вводити дані, виділення не зніметься. Якщо в процесі переміщення активного вічка натискувати "Ctrl+enter" (не виходячи з режиму редагування), значення з цього вічка скопіюється у всі вічка виділеного діапазону;

· Натиснення клавіш "Page Up" / "Page Down" приводить до переміщення на сторінку вниз / вгору;

Виділення вічок, діапазонів вічок, стовпців і рядків

· Щоб виділити одне вічко, клацнете на ній лівою кнопкою миші;

· Щоб виділити зв'язний діапазон вічок, наведіть курсор миші на вічко, яке буде початком/кінцем виділеного діапазону, затисніть ліву кнопку миші, і, не відпускаючи її, рухайте мишу до того вічка, яке буде кінцем/початком виділеного діапазону, потім відпустите ліву кнопку миші;

· Якщо потрібно виділити два і більш незв'язних діапазону/вічка, виділите спочатку первий/первую, потім затисніть "Ctrl", і не відпускаючи його, виділите останні діапазони/вічка. Вони додадуться у виділення;

· Натиснення поєднання клавіш "Ctrl+А" приводить до виділення всієї таблиці. Але не завжди, є маленький нюанс. Якщо справа, справа і на один рядок вниз, або знизу є вічко, що містить дані, після превого натиснення цього поєднання виділиться діапазон, початковим вічком якого буде активне вічко, кінцевою -- вічко з даними. Повтороноє натиснення "Ctrl+А" приведе до виділення всієї таблиці;

· Щоб виділити всю таблицю, можна клацнути лівою кнопкою миші на пересіченні стовпців і рядків ("між" стовпцем "A" і рядком "1");

· Щоб виділити весь стовпець, клацнете на заголовку стовпця ("шапка" таблиці всерху);

· Щоб виділити весь рядок, клацнете на заголовку рядка ("шапка" таблиці зліва);

· Щоб виділити діапазон стовпців або рядків, наведіть курсор миші на початок діапазону, затисніть ліву кнопку, і, не відпускаючи її, пересувайте курсор;

· Із затиснутою клавішею "Ctrl" можна виділяти не лише незв'язні вічка і діапазони, але і рядки і стовпці;

· Якщо затиснути клавішу "Shift" і натискувати на клавіші управління курсором, виділяється діапазон, початком якого буде активна у момент натиснення клавіш управління курсором вічко, а кінцем вічко з координатами, залежними від того, скільки разів і які ви натискували клавіші управління курсором.

Зміна ширини стовпців і висоти рядків

· При наведенні курсора миші на кордон між двома рядками або стовпцями (у "шапці" таблиці), курсор змінює форму. Якщо затиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перемістити курсор, змінюватиметься ширина стовпця або висота рядка. При цьому з'явиться спливаюча підказка, в якій відображуватиметься числове значення ширини (висоти).

·

· При зміні ширини стовпців, перше число буде означає, скільки символів шрифту поточного розміру поміститься в цьому вічку. Число в дужках показує ширину в пікселях.

· При зміні висоти рядків, перше число показує, якого максимального розміру (шрифту) текст поміститься в це вічко. Число в дужках показує ширину в пікселях.

· Якщо виділити декілька стовпців (рядків), потім змінити ширину (висоту) однієї з них, всі виділені стовпці (рядки) стануть такої ж ширини (висоти).

· Якщо виконати подвійне клацання лівою кнопкою миші на правому кордоні стовпця (нижньому кордону рядка), то ширина стовпця (висота рядка) підженеться під вміст (під "щонайдовший" ("високий") елемент. Аналогічно, якщо виділено декілька стовпців (рядків), то подвійне клацання на правому (ніжней) кордоні будь-якого з них піджене всі виділені стовпці (рядки) під вміст;

· Якщо клацнути правою кнопкою на заголовку стовпці (рядки), в контекстному меню з'являться команди "Ширіна стовпця..." ("Висота рядка"). Після вибору однієї з них відкриється вікно "Ширіна стовпця" ("Висота рядка"), в якому користувач може ввести числове значення ширини (висоти) в кількості символів (розмірі шрифту).

Введення і редагування даних у вічках

· Для введення даних в одне вічко досить зробити її активною і почати набирати текст, при цьому ми входимо в режим редагування даних у вічку. Для виходу з режиму редагування потрібно натискувати "Enter" або "Tab" ([+Shift]). Якщо до цього у вічку були дані, вони зітруться;

· Для введення однакових даних в багато вічок, виділяємо потрібні вічка, пишемо текст, і, не виходячи з режиму редагування, натискуємо "Ctrl+enter";

· Для зміни даних у вічку, робимо її активною і робимо на ній подвійне клацання;

· Для зміни даних у вічку, робимо її активною і натискуємо "F2";

· Для зміни даних у вічку, робимо її активною, клацаємо в рядку формул, і в ній змінюємо вміст вічка, для завершення натискуємо "Enter", або зелену галочку зліва.

Додавання примітки до вічка

Для вставки примітки робимо одну з вказаних нижче дій:

· Клацаємо правою кнопкою в потрібний вічку ? "Додати примітку" ? Пишемо текст примітки і оформляємо ? клацаємо за межами примітки для завершення;

· Виділяємо потрібне вічко> меню "Вставка" > "Примечание" > … ;

Відкриється віконце, у верхній частині якого вставиться ім'я поточного користувача. У нім пишемо текст примітки, причому його можна оформляти (шрифт, зображення, колір, вирівнювання). Для завершення клацаємо за межами примітки.

У верхньому правому кутку вічка з приміткою з'явиться червоний трикутник. При наведенні миші на це вічко з'явиться примітка:



При клацанні правою кнопкою на вічку з приміткою в контекстному меню з'являться пункти для роботи з приміткою:

Команда "Отобразить или скрыть примечание" робить так, щоб примітка завжди відображувалася, навіть без наведення на вічко миші. Є спосіб відображувати разом всі примітки у всіх вічках: меню "Вид" --> "Примечания". При цьому відкриється панель інструментів "Рецензирование", у якому знаходяться деякі додаткові команди для роботи з примітками.

Якщо в цьому режимі клацнути правою кнопкою миші на кордон примітки, в контекстному меню з'явиться команда "Формат примечания", після вибору якої відкривається вікно "Формат примітки". У цьому вікні можна поміняти заливку, кордони, напрям тексту і інші налаштування примітки.

Форматування вічок

Вирівнювання даних у вічках

За умовчанням, текст вирівнюється по лівому краю (по горизонталі), а числа -- по правому (по горизонталі). По вертикалі дані вирівняні по нижньому краю. Выравнивание по горизонтали можна поміняти за допомогою кнопок на панелі інструментів "Форматирование":

Тут (зліва направо) кнопки: по лівому краю, по центру і по правому краю.

Выравнивание по вертикали змінюється за допомогою вікна "Формат ячеек", закладка "Выравнивание":

Об'єднання вічок

Украй часто виникає необхідність створити одне велике вічко, яке знаходиться на пересіченні декількох стовпців і декількох рядків:

Це можна зробити двома способами:

· кнопка "Объединить и поместить в центре" на панелi iнструментiв "Форматирование" ;

· галочка "объединение ячеек" у вікні "Формат ячеек", закладка "Выравнивание".

Спочатку виділяємо вічка, які хочемо об'єднати (можна виділяти незв'язні діапазони), потім виконуємо одну з вищезгаданих дій. Якщо у виділеному діапазоні було (одна) вічко з текстом, текст вирівняється по центру об'єднаного вічка (лише по горизонталі). Якщо у виділеному діапазоні було декілька вічок з текстом, то збережеться лише значення, яке було верхнім лівим і теж вирівняється.

При активному об'єднаному вічку на панелі інструментів "Форматування" втисне кнопка "Об'єднати і помістити в центрі". Якщо при цьому натискувати її, об'єднане вічко знову розпадеться на "рідних" маленьких, а значення перенесеться у верхнє ліве вічко.

Адресою об'єднаного вічка стане адреса верхнього лівого вічка, останні вічка виділеного діапазону Excel розглядатиме як порожні.

Очищення даних у вічках і видалення вічок

· Виділяємо "потрібні" вічка і натискуємо "Delete";

· Виділяємо "потрібні" вічка, клацаємо правою кнопкою і вибираємо "Очистити вміст";

· Виділяємо "потрібні" вічка, заходимо в меню "Правка" > "Очистить" > "Выбираем нужный вариант";

· Клавіша < очищає вміст активного (одній!) вічка і включає режим редагування. Її зручно використовувати при необхідності видалити одне (не все, як по "Delete") значення з виділеного діапазону

· Якщо "рідне" вічко, що не відформатувало, протягнути за допомогою маркера автозаповнення по тих, що відформатували, станеться свого роду видалення;

· пункт меню "Правка" > "Удалить…" і пункт контекстного меню "Видалити." приведе до відкриття вікна "Видалення вічок ".

На відміну від попередніх способів (очищення), при цьому способі дані з вічок не просто стираються, а із зсувом всіх сусідніх вічок, рядків і стовпців. Міняється будова всієї таблиці.

Заливка вічок кольором

Є два способи змінити колір заливки виділених вічок:

· кнопка "Цвет заливки" на панелі інструментів "Форматирование" ;

· вікно "Формат ячеек", закладка "Вид":

Додавання кордонів вічок

· Аркуш Excel за умовчанням вдає із себе таблицю. Проте сітка таблиці не виводиться на друк, поки ми їх не наведемо. Існує три способи додати кордони до виділених вічок:

· Кнопка "Границы" на панелі інструментів "Форматирование" ;

· вікно "Граница", що викликається з кнопки "Границы" --> "Нарисовать границы..."

· вікно "Формат ячеек", закладка "Граница":

Формат представлення даних у вічках

Формат вічок за умовчанням ("Загальний")

За умовчанням після створення документа всі вічка знаходяться у форматі "Загальний". Цей формат має ряд хитрощів:

· числа вирівнюються по правому краю, а текст -- по лівому;

· якщо, змінюючи ширину стовпця, зробити її менше визначеною, то число у вічках замінюється на символи "#". Це не помилка. Це означає, що потрібно зробити стовпець поширше;

· якщо число дуже велике ("6000000000000") або дуже маленьке ("0,00000000000001"), воно автоматично перетвориться в експоненціальний (науковий) формат ("6E+12" і "1E-14" відповідно);

· при зміні ширини стовпця округляються десяткові дроби. Наприклад, якщо написати "3,1415", потім змінити ширину так, щоб "5" перестала поміщатися, у вічку відображуватиметься "3,142".

Часто потрібно до числа у вічку додати позначення грошової одиниці, знак відсотка, виставити кількість знаків після коми, представити дату в певному форматі і тому подібне

Автоматична зміна формату вічка після введення даних

Після введення певних послідовностей символів, Excel автоматично змінює формат вічка. Після цього всі числа Excel, що надалі вводяться в це вічко, намагається перетворити в цей формат.

· Дата. Якщо у вічку написати "1.2.3" або "1/2/3", Excel замінить це на "01.02.2003" (перше число другого місяця третього року). Якщо написати "1.2" або "1/2", то Excel замінить це на "01.фев". При цьому формат вічку буде автоматично перетворений в "Дата";

· Процентный. Якщо у вічку написати "1%", формат ячеки автоматично зміниться на "Процентный";

· Время. Якщо у вічку написати "13:46:44" або "13:46", формат вічка автоматично зміниться на "Время";

Зміна формату вічок за допомогою кнопок на панелі інструментів "Форматирование"

На панелі інструментів "Форматування" знаходяться 5 кнопок, за допомогою яких можна швидко змінити формат виділених вічок.

Опис кнопок (зліва направо):

· Денежный формат. Будет использована денежная единица по умолчанию;

· Процентный формат. Если в ячейке уже будет находится число, то Excel домножит его на 100 и добавит знак "%". Все правильно, ведь 1 арбуз -- это "100%", а "0,7" арбуза -- "70%";

· Формат с разделителями (числовой формат). У цьому форматі відділятимуться пропуском групи розрядів (сотні, сотні тисяч і так далі) і буде додано 2 знаки після коми;

· Увеличить разрядность. Додає один десятковий розряд;

· Уменьшить разрядность. Прибирає один десятковий розряд.

Зміна формату за допомогою вікна "Формат ячеек"

Загальні відомості. Способи запуску

У вікні "Формат ячеек", в закладці "Число", можна вибрати один з декількох зумовлених в Excel форматів, набудувати їх, а також створити свій формат, використовуючи спеціальну мову опису форматів.

Існує 3 способи відкриття вікна "Формат ячеек":

1. виділяємо потрібні вічка --> меню "Формат" --> "Ячейки...";

2. виділяємо потрібні вічка --> щелкаем правой кнопкой на одной из них --> "Формат ячеек";

3. виділяємо потрібні вічка --> нажимаем "Ctrl+1".

Опис форматів:

Формат "Числовой"

· можна набудувати число десяткових знаків, що автоматично додаються після коми;

· можна набудувати відокремлювати або не відокремлювати пропуском тріади розрядів (сотні, сотні тисяч і тому подібне);

· можна набудувати формат відображення негативних чисел:

o чорні з мінусом;

o червоні без мінуса;;

o чорні з мінусом і відступом (справа);

o червоні з мінусом і відступом.

Формат "Денежный"

Ті ж налаштування, що і в " Числовой " (окрім відключення розділення розрядів), плюс вибір грошової одиниці. За умовчанням відображується грошова одиниця, вказана в налаштуваннях "Панель управления" --> "Язык и региональные стандарты" --> закладка "Региональные параметры".

Формат "Финансовый"

Ті ж налаштування, що і в " Денежный " (окрім вибору формату негативних чисел: він завжди чорні з мінусом і відступом). Відмінності від формату " Денежный " незначні. Особливо вони добре буде видно, якщо оформити вічка спочатку у форматі " Денежный ", вибрати грошовий знак "$", ввести у вічка негативні числа, збільшити ширину стовпця і потім перевести їх у формат " Финансовый ". У вічках з'явиться відступ справа (як і в Грошового), але знаки "$" і "-" будуть вирівняні по лівому краю. Очевидно, десь прийнятий такий стандарт оформлення.

Формат "Дата"

Зазвичай самі дати вводяться у вічка уручну, а потім у вікні "Формат ячеек" вибирається потрібний вигляд представлення дати. Також можна змінити поточний формат представлення дати на формат, прийнятий в інших країнах.

Формат "Процентный"

У форматі " Процентный " всі числа умножаються на 100 і додається знак "%". Також можна набудувати кількість десяткових розрядів після коми.

Формат "Дробный"

У форматі " Дробный " Excel намагається перетворити десяткові дроби в звичайні. Наприклад, "1,2" (одна ціла, дві десятих) буде перетворено в "1 1/5" (одна ціла, одна п'ята).

Формат "Экспоненциальный"

Формат " Экспоненциальный " зручний для вистави дуже великих (відстань до Сонця в метрах) або дуже маленьких (маса атома водню в кілограмах) чисел. Наприклад, число "299 792 458" (швидкість світла в метрах) в цьому форматі перетвориться в "3,E+08". Знак "+" тут означає, що кому потрібно пересунути управо, а "08" -- на яку кількість розрядів. Також можна набудувати кількість знаків після коми.

Формат "Текстовой"

Значення у вічках, оформлених в цьому форматі, відображуються точно так, як і вводяться. Вони обробляються як рядки незалежно від їх вмісту. Наприклад, якщо у вічку, оформленому у форматі "Текстовый", написати "1.2.3", Excel не намагатиметься перетворити це в дату

Умовне форматування

Є можливість вказати Excel, щоб при введенні даних, відповідних певній умові, він змінював оформлення вічка: заливку, кордони, шрифт.

Зробити це можна за допомогою вікна "Условное форматирование", що викликається так:

"Формат" --> "Условное форматирование..."

У цьому вікні можна задати до 3-х способів автоматичного оформлення вічок залежно від умови. Додати нову умову можна, натискує кнопку "А также >>". Натискує кнопку "Формат", можна набудувати параметри шрифту, кордони і заливки для вічок, значення в яких задовольняють заданій умові. Значення у вічках, що не містять даних, Excel вважає рівним нулю.

Нижче показаний результат вживання налаштувань, вказаних на малюнку вище, до виділеного діапазону.

Тут перша умова «=""» прописана для того, щоб Excel порожні вічка не оформляв як вічка, "0", що містять.

У умовному форматуванні можна використовувати значення вічок у формулах, із залежно від результату обчислення формули змінювати оформлення. На малюнку нижче показаний приклад різного підсвічування вічок з парними числами, непарними числами і порожніх вічок.

Функція "ОСТАТ(число;делитель)" знаходить залишок від ділення. У даних формулах використано відносне заслання на вічко "C14" (перше вічко діапазону), по останніх вічках Excel "пробіжиться" сам. Якби заслання було абсолютним (що відбувається за умовчанням, якщо виділяти з вікна "УФ"), це б працювало лише для вічка "C14".

Видалення даних з вічка за допомогою "Delete" не приводить до видалення умовного форматування! Видалити його можна або з вікна "Условное форматирование" кнопка "Удалить...", або за допомогою команди "Правка" --> "Очистить" --> "Форматы".

Маркер автозаповнення

У нижньому правому кутку виділеного (активною) вічка або виділеного діапазону вічок можна бачити невеликий квадратик -- маркер автозаполнения.

При наведении на него, указатель становится тонким крестиком, за который можно «схватиться» левой или правой кнопкой мыши и потащить вниз, вверх, вправо или влево. Это может использоваться в разных целях:

· Копирование данных 1 в 1 в другие ячейки (чисел, текста, формул);

· Создание арифметических и геометрических прогрессий;

· Создание различных встроенных в Excel последовательностей (названия месяцев, дней недели, даты, время);

· Продолжение пользовательских настраеваемых последовательностей;

· Копирование оформления ячеек.

Если потянуть за маркер правой кнопкой, после ее отпускания откроется контекстное меню, в котором можно найти дополнительные команды для копирования оформления ячеек, создания прогрессий и последовательностей дат:

Якщо протягнути маркер автозаповнення через вічка, в яких вже є якісь дані, дані будуть перезаписані.

3. Формули в Microsoft Excel

Загальні відомості

Excel - програмований табличний калькулятор. Всі розрахунки в Excel виконують формули. Формулою Excel вважає все, що починається із знаку «=". Якщо у вічку написати просто "1+1», Excel не обчислюватиме цей вираз. Проте, якщо написати «=1+1» і натискувати Enter, у вічку з'явиться результат обчислення вираження - число 2. Після натиснення Enter формула не пропадає, її можна побачити знову, якщо зробити подвійне клацання по ячеке, або якщо виділити її і натискувати F2 або просто натискувати Ctrl+Апостроф. Також її можна побачити в панелі інструментів «Рядок формул», якщо знову ж таки виділити вічко. Після подвійного клацання, натиснення F2 або після клацання в рядку формул, можна змінити формулу, і для завершення натискувати клавішу Enter.

У формулі можна використовувати різних типів операторів (арифметичні і т. п.), текст, заслання на вічко або діапазон вічок, круглі дужки, іменовані діапазни. Природно, у формулах дотримується пріоритет виконання операцій (множення виконується раніше складання і т. п.). Для зміни порядку виконання операцій використовуються круглі дужки.

Використання тексту у формулах

Якщо у формулі використовується текст, то він обов'язково має бути поміщений в подвійні лапки. Якщо написати формулу «=мама», Excel видасть помилку, а якщо написати «="мама"» -- все ок, коректна формула.

Використання заслань у формулах

Для того, щоб вставити у формулу адресу вічка (заслання на вічко), не обов'язково писати його уручну. Простіше поставити знак «=», потім лівою кнопкою клацнути на потрібному вічку або виділити потрібний діапазон вічок. При цьому Excel підставить у формулу заслання автоматично.

Якщо у формулі використовується декілька заслань, то кожній з них Excel дає свій колір. Це дуже зручно. Приклад: напишіть в якій або вічку формулу «=a1+d1», натискуйте Enter, потім двічі клацнете по вічку. У вічку ви побачите формулу з різноколірними засланнями, а довкола вічок A1 і D1 будуть прямокутники відповідних кольорів. Гараздо простіше знайти, куди б'є заслання, за кольором прямокутника, чим очима переглядати букви стовпців і номера рядків. Наведіть курсор миші на один з різноколірних прямокутників і перетягнете лівою кнопкою за кордон в інше місце. Ви побачите, що при цьому міняються і адреси вічок у формулі -- часто це найшвидший спосіб під адреси у формулі, особливо після копіювання маркером автозапоненія.

Оператори

Оператори в Excel бувають бінарні і унарні. Бінарні оператори працюють 2 значеннями. Наприклад, оператора «*» умножає число зліва від себе на число праворуч від себе. Якщо число зліва або справа опустити, то Excel видасть помилку.

Унарні оператори оперують одним значенням. Приклад унарних операторів: унарний «+» (нічого не робить), унарний «-» (міняє знак числа справа на протиставлений) або знак «%» (ділить число зліва на 100).

Арифметичні оператори

· «+» -- складання

· «-» -- віднімання

· «*» -- умножение

· «/» -- Ділення

· «^» -- Піднесення до ступеня

· «%» -- Процент

Результатом обчислення будь-якого арифметичного вираження буде число

Логические операторы

· «>» -- більше;

· «<" -- менше;

· ">=» -- більше, або рівно;

· «<=" -- менше, або рівно;

· "=" -- равно (проверка на равенство);

· "<>» -- неравно (проверка на неравенство).

Оператор об'єднання 2-х рядків тексту в одну

Оператор «&» (амперсанд) служить для «склеювання» між собою двох текстових рядків. Наприклад, у вічку A1 текст «мама», у вічку A2 текст «мила раму». У A3 пишемо формулу «=a1 & A2». В результаті у вічку A3 з'явиться текст «мамамила раму». Як видимий, пропуск між двома рядками автоматично не ставиться. Щоб вставити цей пропуск, потрібно змінити формулу ось так: «=a1 & " " & A2».

Вирази

Вирази в Excel бувають арифметичні і логічні. Арифметичне вираження (наприклад, «=2*(2+5)», рузультат -- 14) в результаті дає числове значення (позитивне, негативне, дробове число). Логічне вираження (наприклад, «=3>5», результат -- логічне значення «ЛОЖЬ») в результаті може дати лише 2 значення: «ЛОЖЬ» або «ИСТИНА» (одне число або більше іншого, або не більше, інших варіантів немає).

Функції у Microsoft Excel

У формулах Microsoft Excel можна використовувати функції. Сам термін «функція» тут використовується в тому ж значенні, що і «функція» в програмуванні. Функція є готовим блоком (коди), призначеним для вирішення якихось завдань.

Всі функції в Excel характеризуються:

· Назвою;

· Призначенням (що, власне, вона робить);

· Кількістю аргументів (параметрів);

· Типом аргументів (параметрів);

· Типом повертаного значення.

Синтаксис запису функції

Як ви бачите, щоб Excel не видав помилку, функція повинна відповідати певному набору правив. Цей набір правил називається синтаксис запису функції.

Загальний синтаксис запису будь-якої функції в Excel:

имя_функции([аргумент_1; аргумент_2; … ; аргумент_N])

Список аргументів поміщений в квадратні дужки, що говорить про те, що це необов'язкова частина.

Введення функцій уручну

Для набору простих формул, що містить функції, можна не користуватися спеціальними засобами, а просто писати їх уручну (див. мал. вищий). Проте, цей спосіб погано личить для набору довгих формул, таких, як на мал. нижче.

До недоліків набору формул уручну можна віднести:

Дуже велика вірогідність допустити помилку, набираючи уручну складні і довгі формули, і на це вирушає багато часу.

Введення функції за допомогою кнопки "сигма"

Один із засобів полегшити і прискорити роботи з функціями -- кнопка на панелі інструментів «Стандартная». В ней разработчики Microsoft «спрятали» пять часто используемых функций:

СУММ(мінімум один, максимум 30 аргументів). Підсумовує свої аргументи. Корисна рада: Щоб швидко взнати суму значень в діапазоні, виділяємо його і дивимося на рядок стану -- там повинна відображуватися сума;

· СРЗНАЧ(мінімум один, максимум 30 аргументів). Знаходить середнє арифметичне аргументів;

· СЧЁТ(мінімум один, максимум 30 аргументів). Підраховує кількість чисел в списку аргументів (використовується для підрахунку кількості вічок з числами, порожні вічка і текст ігноруються);

· МАКС(мінімум один, максимум 30 аргументів). Повертає максимальний аргумент;

· МИН(мінімум один, максимум 30 аргументів). Повертає мінімальний аргумент.

Принцип роботи:

1. Активізуємо вічко, де має бути результат (просто клацаємо);

2. Натискуємо на стрілку праворуч від кнопки "сигма";

3. Вибираємо потрібну функцію. Після вибору Excel сам вставить знак «=», ім'я функції, круглі дужки, і навіть спробує вгадати діапазон, який ми ходимо виділити (хоча він рідко вгадує);

4. Виділяємо зв'язний діапазон вічок. Excel вствіт в круглі дужки адреса виділеного діапазону;

5. Якщо потрібно, наприклад, проссумміровать числа з незв'язних діапазонів, затискаємо Ctrl, і виділяємо потрібну кількість діапазонів. Excel сам поставить крапку з комою, і вставить заслання на інший діапазон;

6. Коли виділили всі потрібні діапазони, для завершення натискуємо Enter;

В процесі виділення можна натискувати F4 для зміни типа заслання і F3 для вставки іменованих заслань.

Робота з майстром функцій

Загальні відомості. Способи запуску.

При написанні складних формул, що особливо використовують вкладені функції, використання майстра функцій -- найкраще рішення. Він дуже полегшує і прискорює введення формул, і робить багато речей за нас: автоматично вставляє знак "равно", ім'я функції, круглі дужки, розставляє крапки з комою. Дозволяє переглядати значення заслань і результати проміжних обчислень.

Існує 3 способи запуску майстра функцій:

1. За допомогою кнопки в рядку формул;

2. За допомогою команди "Другие функции..." кнопки ;

3. За допомогою пункту меню "Вставка" --> "Функция";

Перший крок

Після виконання одного з цих дій відкриється вікно майстра функцій:

На першому кроці ми вибираємо потрібну нам функцію, користуючись пошуком або фільтром категорій. Після вибору потрібної функції натискуємо "ОК" і потрапляємо на другий крок.

Другий крок

Відкривається наступне вікно:

Вставка вкладеної функції

У одну функцію можна вставити іншу функцію. Допускається до 7-мі рівнів вкладення функцій (у Office 2007 -- до 64). Звичайно, функцію можна записати уручну (писати назву вкладеної функції, відкривати дужки, ставити крапки з комою). Проте це протіворечит самої ідеології майстра функцій, який повинен полегшувати написання формул, захищати користувача від помилок і звести до мінімуму ручну роботу. Існує зручніший спосіб вкласти функцію -- спеціальна кнопка на панелі "Рядок формул":

Після вибору потрібної функції з випадного списку Excel вставить назву фукнциі і круглі дужки у вказане місце у формулі (у активне текстове поле аргументу). Після цього вікно майстра функцій для попередньої функції зміниться на вікно для функції, що вставляється, і її назву у формулі зробиться жирним:

Перемикання на іншу функцію у формулі

Щоб знову повернутися до вікна для функції "СУММ", досить просто клацнути в рядку формул на її назві, і вікно для міри зміниться на вікно для "СУММ". Після цього функція "СУММ" у назві стане жирною, показуючи, що в даний момент вікно відкрите саме для неї.

Створення діаграми

Виберіть команду Диаграмма в меню Вставка або натискуйте кнопку

Мастер диаграмм на панелі інструментів Стандартная і слідуйте інструкціям майстра:

Шаг 1. Виберіть типа і вигляд діаграми. Натискуйте кнопку Далее.

Шаг 2. На вкладці Диапазон данных натискуйте кнопку , щоб тимчасово прибрати з екрану діалогове вікно і виділите діапазон вічок, що містять дані, які мають бути відбиті на діаграмі. Якщо необхідно, щоб в діаграмі були відбиті і назви рядків або стовпців, виділите вічка, що також містять їх.

На вкладці Ряды можна додати або видалити будь-який з лав даних. У полі Імя вказується вічко аркуша, яке слід використовувати як легенду або ім'я ряду. У полі Подписи оси X (категорий) вказується діапазон вічок, які потрібно використовувати як підписи ділень осі категорій. Натискуйте кнопку Далее.