Електропривод сільськогосподарських машин

Електричні знаки виникають при контакті з струмоведучими частинами на місці входження струму в тіло людини і на виході з нього. Це припухлість сірого кольору круглої або овальної форми із затверділою шкірою.

4 Металізація шкіри - проникнення у верхні шари шкіри частин металу, який розплавився під дією електричної дуги. Уражена ділянка шкіри стає шорсткою, потерпілий відчуває присутність стороннього тіла. З часом хвора шкіра загоюється і уражене місце набуває нормального вигляду.

Механічні ушкодження є наслідком різких судорожних скорочень м'язів під дією електричного струму, який проходить через тіло людини. При цьому можуть бути розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин і навіть вивихи суглобів і переломи кісток.

Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей під дією ультрафіолетових променів, що виникають при наявності електричної дуги. Уникнути її можна застосовуючи захисні окуляри.

Електричним ударом називають таку дію електричного струму на організм людини, при якій збуджуються тканини тіла, що супроводжується судорожним скороченням м'язів. Залежно від наслідків електричні удари бувають чотирьох ступенів: І - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості; II - судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості, але при наявності дихання і роботи серця; III - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання; IV- клінічна смерть.

Стан клінічної смерті характеризується відсутністю всіх ознак життя: людина не дихає, серце її не працює, больові подразнення не викликають у неї ніяких реакцій, зіниці різко розширені і не реагують на світло. Життя організму в період клінічної смерті повністю не припиняється, що дає можливість оживити його. Тривалість клінічної смерті визначається часом з моменту припинення серцевої діяльності і дихання до початку загибелі клітин кори головного мозку. У більшості випадків вона становить 4 - 6 хв.

Потім настає біологічна смерть, коли припиняються біологічні процеси в клітинах та тканинах організму і розпадаються білкові структури.

При тяжких формах електричного удару може виникнути фібриляція серця, тобто хаотичне швидке скорочення волокон серцевого м'яза, воно перестає перекачувати кров по судинах. Фібриляція продовжується кілька хвилин, після чого серце зупиняється.

Тяжкість ураження електричним струмом залежить від таких факторів: електричного опору тіла людини, сили струму і тривалості дії, виду струму та частоти, шляху проходження через тіло, індивідуальних властивостей людини.

Опір живого організму електричному струму відрізняється від опору провідників та напівпровідників і є змінною величиною, яка має нелінійну залежність від багатьох факторів, в тому числі стану шкіри, параметрів електричної мережі, фізіологічних факторів і стану навколишнього середовища.

Сила струму, що проходить через тіло людини, є головним фактором, від якого залежить наслідок ураження.

Тривалість проходження струму через тіло людини значно впливає на наслідок ураження, тому що з часом різко зменшується опір шкіри і більш ймовірним стає ураження серця.

Вид і частота струму в значній мірі також визначають наслідок ураження. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20-100 Гц. Постійний струм менш небезпечний, ніж змінний, але це справедливо тільки для напруг до 300 В. При дальшому підвищенні напруги небезпека постійного струму зростає і при напрузі 400 - 600 В вона буде такою ж, як і змінного з частотою 50 Гц. Змінний струм сприймається більш болісно.

Найбільша небезпека виникає при безпосередньому проходженні струму через життєво важливі органи (серце, легені, головний мозок). Шлях струму в тілі людини називають петлями струму. Хоч петля "нога-нога" і є найменш небезпечною, не можна робити висновок про безпеку крокової напруги для людини. Треба пам'ятати, що дія навіть невеликої сили струму може викликати різкі судороги м'язів, людина впаде на землю і виникнуть найнебезпечніші петлі "права рука-ноги" або" ліва рука - ноги".

Індивідуальні особливості людини і стан навколишнього середовища також впливають на наслідок ураження струмом. Характер дії струму залежить від маси людини, її фізичного стану, стану нервової системи та всього організму. Так, у стані збудження нервової системи, '"депресії, хвороби (особливо шкіри, серцево-судинної системи), а також у нетверезому стані люди більш чутливі до дії електричного струму. Тому до обслуговування електрообладнання допускають осіб, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.

2. Дія електричного струму на сільськогосподарських тварин

Відомо, що небезпечна дія електричного струму тим менша, чим більша маса тварини. Проте опір тіла великої рогатої худоби менший, ніж у людини і при однаковій напрузі через тіло тварини проходить значно більший струм, ніж через людину. Тому допустимі струми для великої рогатої худоби більші, ніж для людини, але напруги менші. Опір тіла тварин залежить і від напруги дотику. Так, при малих значеннях напруги дотику (2-3 В) опір становить 500 Ом, при напрузі 24 - 100 В зменшується до 200 Ом, а при 150 В і вище - до 150 Ом.

Існує кілька найбільш характерних випадків прикладення напруги до тіла тварин: між носовим дзеркалом і кінцівками, коли тварини торкаються автонапувалок, що знаходяться під напругою відносно землі або підлоги; між передніми та задніми ногами, якщо вони стоять на землі або підлозі в зоні розтікання струму; між шиєю й ногами при прив'язному способі утримання і використанні металевої прив'язі, що опинилася під напругою.

При кроковій напрузі за схемою "передні ноги - задні ноги" або "шия - ноги" залежно від її величини судорожно скорочуються м'язи тварин, тварина падає і настає фібриляція серця.

При розробці засобів і заходів по електробезпеці тварин треба враховувати, що напруга на металоконструкціях не повинна перевищувати 1 В.

3. Причини електротравм у сільському господарстві

Причинами електротравм часто бувають порушення правил, норм електробезпеки, законодавства про працю при взаємодії з об'єктивними і суб'єктивними передумовами цих порушень, а також недосконалість заходів, передбачених згаданими правилами, нормами і законами. їх поділяють на технічні, організаційно-технічні, організаційні та організаційно-соціальні.

До технічних належать: дефекти влаштування електроустановок та захисних засобів (дефекти документації, виготовлення, монтажу і ремонту); несправності обладнання, захисних засобів і пристроїв, що виникають в процесі експлуатації (пошкодження ізоляції, обрив провідника); невідповідність типу електрообладнання умовам застосування.

Організаційно-технічні причини електротравм: недотримання технічних заходів, що створюють безпеку робіт експлуатаційному персоналу при Обслуговуванні електрообладнання (помилки при вимиканні електрообладнання); відсутність огороджень і попереджувальних плакатів; порушення порядку накладання та знімання переносного заземлення; несвоєчасна заміна несправного або застарілого обладнання (використання захисних засобів, строк випробувань яких закінчився); використання обладнання, не прийнятого в експлуатацію у передбаченому порядку (в тому числі саморобного).

Організаційними причинами є недотримання або неправильне використання організаційних заходів безпеки: недостатнє навчання персоналу; неправильне оформлення роботи; невідповідність роботи завданню; порушення порядку допуску бригади до роботи; неякісний нагляд під час роботи; неправильне оформлення перерв і закінчення роботи.

До організаційно-соціальних причин електротравм належать: робота в понаднормовий час; допуск до роботи в електроустановках осіб молодших 18 років; невідповідність роботи спеціальності; порушення трудової дисципліни; допуск до роботи осіб, які мають медичні протипоказання.

Сільськогосподарські виробничі приміщення з точки зору ураження електричним струмом належать до особливо небезпечних та з підвищеною небезпекою.

Хімічно активне середовище і підвищена вологість тваринницьких ферм негативно впливають на ізоляцію струмоведучих частин електрообладнання і призводять до зменшення її опору або повного руйнування.

Небезпека ураження струмом зумовлюється також незначним опором підлоги й підстилки в приміщеннях, де знаходяться тварини. Крім того, в електроустановках на тваринницьких фермах часто виникають аварійні режими роботи електрообладнання: коротке замикання на корпус чи землю; обрив нульового провода електричної мережі під дією вітру чи ожеледі; поява струмів витікання.

Таким чином, обслуговуючий електротехнічний персонал повинен ретельно стежити за справністю електрообладнання і проводити профілактичні роботи.

4. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом

«Перша допомога - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя і здоров'я потерпілого, які здійснюють медичні працівники або самі потерпілі.

Основними умовами успіху при наданні першої допомоги є спокій, винахідливість, швидкість дії, знання та вміння особи, що надає допомогу. Ці якості можна виробити в процесі спеціальної підготовки. Кожний працівник повинен вміти надавати допомогу так само кваліфіковано, як і виконувати свої професійні обов'язки.

Під час надання першої допомоги необхідно: усунути дію на організм фактора, який загрожує здоров'ю і життю, і оцінити стан потерпілого; визначити характер й тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів по його рятуванню; виконати необхідні заходи по рятуванню потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця і т.д.); підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників; викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів для транспортування потерпілого у найближчу лікувальну установу.

Всіх осіб, що обслуговують електрообладнання, необхідно не рідше одного разу в рік інструктувати про небезпеку ураження електричним струмом, способи надання першої допомоги з одночасним практичним навчанням прийомам звільнення від струму, способам штучного дихання та зовнішнього масажу серця. Заняття проводить медичний персонал або інженер з охорони праці, який пройшов спеціальну підготовку. За навчання відповідають керівники підприємства.

Для правильної організації робіт по наданню першої допомоги потрібно забезпечити виконання таких умов: в місцях постійного чергування (підстанції напругою 35/10 кВ, електромайстерні тощо) повинні бути аптечки і плакати про правила надання першої допомоги, проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця.

У господарстві виділяють осіб, відповідальних за систематичне поповнення аптечок та сумок першої допомоги; медичний персонал здійснює періодичний контроль за правильністю застосування правил надання першої допомоги, своєчасним і обов'язковим направленням потерпілих у медичний пункт; допомога потерпілому, яку надає не спеціаліст, не повинна підміняти собою допомогу з боку медичного персоналу, її виконують тільки до прибуття лікаря; в аптечці або сумці першої допомоги повинні знаходитися основні медичні засоби та медикаменти.

5. Заходи першої допомоги при ураженні електричним струмом

Заходи першої медичної допомоги залежать від стану, в якому знаходиться потерпілий після звільнення його від дії струму. Прикмети, за якими можна швидко визначити його стан, такі: свідомість (ясна, відсутня, порушена); колір шкіри (рожевий, синій, блідий); дихання (нормальне, відсутнє, порушене); пульс на сонній артерії; зіниці (вузькі, розширені).

При відсутності ознак життя, тобто коли у потерпілого відсутні дихання, пульс, а зіниці розширені, можна вважати, що він знаходиться в стані клінічної смерті. Необхідно терміново робити штучне дихання і масаж серця. Померлою можна визнати людину тільки у випадку тяжких зовнішніх пошкоджень, наприклад роздрібнення черепа при падінні, обгорянні всього тіла. В інших випадках констатувати смерть може тільки лікар.

Потерпілому, що дихає дуже рідко і судорожно, але в нього прощупується пульс, треба негайно робити штучне дихання. При цьому не обов'язково, щоб він знаходився в горизонтальному положенні.

Якщо він не втратив свідомості, але до того був непритомним або тривалий час знаходився під дією струму, його треба покласти на підстилку, наприклад з одягу, розстібнути одежу, яка заважає диханню, і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій та безперервно спостерігати за диханням і пульсом. Приступивши до оживлення, обов'язково викликають лікаря незалежно від стану потерпілого. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, тому що відсутність тяжких пошкоджень не виключає можливості дальшого погіршення його стану.

При ураженні блискавкою надають таку ж допомогу, як і при ураженні електричним струмом. Не можна закопувати потерпілого в землю, тому що це принесе тільки шкоду.

Загальні заходи безпеки в електричних установках

Основна умова безпеки обслуговуючого персоналу в електроустановках -- виключення можливостей випадкового доторкання до струмоведучих частин. Для цього треба підтримувати ізоляцію у доброму стані, огороджувати всі струмоведучі неізольовані елементи установки, а також розміщувати струмоведучі неізольовані частини на висоті, недоступній без спеціальних пристроїв.

Для створення безпеки обслуговуючого персоналу металеві корпуси електроприладів покривають шаром ізоляційної фарби або вміщують електроприлад у корпус із пластмаси. Таким чином створюють два шари ізоляції -- так звану подвійну ізоляцією. Подвійну ізоляцію мають, зокрема, переносні ручні лампи з пластмасовою рукояткою, ручний інструмент з пластмасовим корпусом, електродвигуни, пофарбовані ізоляційними лаками, тощо.

Не допускається замінювати плавкі вставки під напругою. Категорично забороняється визначати наявність напруги на елементах установки, доторкуючись до них руками. З цією метою слід використовувати двополюсний струмошукач типу ТИ-2, однополюсний покажчик напруги до 1000 В типу УНН, що являють собою прилади з вмонтованою в них неоновою лампою й додатковим опором, або, врешті, контрольну лампу.

Щоб розпізнати призначення різних частин електрообладнання в електроустановках, їх маркують і фарбують у різні кольори. Струмоведучі фази фарбують у жовтий, зелений і червоний кольори, а провідники захисного заземлення -- у чорний колір. Заземлюючі, нульові проводи і шини фарбують у фіолетовий колір з чорними смугами через кожних 150 мм.

Щоб попередити персонал про ввімкнутий або вимкнутий стан різних елементів в електричній установці, користуються сигналізацією. Надійним засобом захисту персоналу від доторкання до струмоведучих частин, що перебувають під напругою, є блокування.

Приміщення закритих і територія відкритих високовольтних електроустановок мають бути недоступними для сторонніх. Ключі від їхніх огорож зберігаються в чергового, який видає їх під розписку особам адміністративно-технічного персоналу, що мають дозвіл на огляд, а також керівникам ремонтних і монтажних робіт за умови одночасного оформлення допуску за нарядом.

Ремонтні роботи в мережах низької напруги при знятій напрузі провадять два електромонтери одночасно, з тим щоб в разі потрапляння одного з них під напругу другий міг прийти йому на допомогу. Щоб запобігти помилковим вмиканням напруги на лінію або в електроустановку, де провадяться ремонтні роботи, між ножами вимкнутого ! рубильника прокладають ізолюючий матеріал, виймають плавкі вставки запобіжників і вивішують плакат «Не вмикати, працюють люди І»

Якщо рубильника не видно тим, хто працює, то після вимкнення установки накладають заземлення на дільниці, де провадяться ремонтні роботи. Час початку і закінчення роботи реєструють у журналі чергування.

Робота під напругою в електроустановці допускається лише тоді,. коли вимкнення установки спричинить серйозне порушення технологічного процесу або призведе до браку продукції. Цю роботу виконує спеціально навчений електрик під наглядом інженера або техніка і з додержанням усіх запобіжних заходів: з використанням килимків-та ізолюючих підставок, гумових рукавиць і калош, інструменту з-ізольованими ручками і т. ін.

Размещено на Allbest.ru