Дослідження системи електропостачання феросплавного заводу

радіочастотний діапазон, В/м

24

28

4

80,5

діапазон промышл.частоти, кВ/м

15

79

64

80,5

Мікроклімат у приміщенні

- температура повітря,

- швидкість руху повітря, м/с

- відносна вологість повітря, %

21-28

0,1-0,3

60?

40

0,34

56

1,13

12

80,5

80,5

80,5

Робоча поза

- перебування в наклонному положенні до 30 град.

25

25

80,5

Важкість та напруженість праці

Легка 1б.

7.2 Заходи зі зменшення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Для основного робочого персоналу сталеплавильного цеху категорія роботи з ваги Iii-Важка.

Огороджувальні пристрої - використовується для огородження частин, що рухаються, механізмів і рухливих пристроїв. Для захисту апаратника від обертових частин і поразки струмом використовують кожухи для електродвигунів насосів води. Обмежувальна техніка - для пересування обслуговуючого персоналу й обслуговування сталеплавильних печей передбачене поруччя й поручні. Захисна техніка - заземлення устаткування, що перебувають під напругою. Устаткуванням є електродвигунами змінного струму виконавчих механізмів.

Пристрої, що сигналізують, попереджають обслуговуючий персонал про пуск і зупинці встаткування, про порушення й екстремальних відхиленнях технологічних процесів і роботи виробничого встаткування. У цеху застосовується звукова й світлова сигналізація рівня води в скрубері.

Пристрої переміщення персоналу - передбачені пішохідні тротуари, перехідні мости.

7.3 Виробнича санітарія

Відповідно до вимог санітарних норм для сталеплавильного виробництва передбачається встановлення санітарно-захисної зони.

7.3.1 Опалення й вентиляція

На ділянці доменних печей установлені наступні системи:

а) опалення для приміщень установки очищення повітря ливарного двору й скіпової ями (приміщення зволоження пили й венткамера) водяна система опалення з нагрівальними приладами із гладких труб:

б) для ПУ - з нагрівальними приладами типу «АКОРД»;

в) для намету рукавного фільтра - опалювально-рециркуляційними агрегатами;

г) для вбудованих приміщень ливарного двору (электроприміщення, приміщення датчиків) передбачена водяна система опалення з нагрівальними приладами типу «АКОРД»;

д) для приміщення насосних - водяна система опалення з нагрівальними приладами - регістрами із гладких труб.

е) водяна система опалення з нагрівальними приладами типу «АКОРД» передбачається для приміщень керування піччю й у приміщеннях засобів обчислювальної техніки системи завантаження печі.

Для забезпечення санітарних і технологічних вимог передбачена:

а) загальнообмінна механічна приточна й природня витяжна вентиляція за рахунок підпору повітря для електроприміщень ливарного двору й газоочищення, і приміщення барабана-сепаратора;

б) загальнообмінна механічна приточно-витяжна вентиляція приміщення пневмогидроапаратури[28, 29] .

Захист працюючих від перегріву здійснюється системою душирования робочих місць на ливарному дворі повітрям від центральної приточної станції адіабатичним зволоженням.

7.3.2 Освітлення

Величини освітлення й коефіцієнти запасу приміщень і майданчиків виробництва обрані відповідно до галузевих норм штучного освітлення для заводів чорної металургії й нормами освітленості[30].

Освітлення майданчиків печі використовується в денний час доби через засклені прорізи. Уночі й у перехідний час доби прийнята система штучного освітлення.

Для цілей проведення ремонтів і огляду устаткування передбачені штепсельні розетки для підключення переносних світильників.

З метою забезпечення безпеки персоналу й безперервності техпроцеса передбачається аварійне освітлення.

Джерело світла:

а) Лампи ДНАТ - для освітлення ливарного двору й технологічних майданчиків;

б) Лампи ДРЛ - майданчиків моста;

в) Лампи люмінесцентні типу ЛВ - приміщення апаратури керування, електрощитові й приміщення обслуговуючого персоналу.

Напруга мережі загального освітлення 380/220 В, переносного 36/12 В.

7.3.3 Засоби боротьби із шумом і вібрацією

Для зниження шуму, створюваного технологічним устаткуванням передбачені наступні заходи.

У якості інженерних розв'язків по боротьбі із шумом пропонуються засоби й методи колективного захисту .

Залежно від способу реалізації вони підрозділяються на: акустичні, організаційно-технічні й планувальний-планувальні-архітектурно-планувальні.

До організаційно-технічних методів по зниженню шуму на території сталеплавильного відділення можна віднести впровадження дистанційного керування механізмами, які працюють у зоні підвищеного шуму й вібрації, розміщення вентиляційного встаткування в ізольованих приміщеннях, установка вентиляторів на виброоснові із приєднанням повітряпроводів через гнучкі вставки, а також використання раціональних режимів праці й відпочинку працівників.

До архітектурно-планувальних методів боротьби із шумом, крім тих які застосовувалися при проектуванні доменного цеху й раціональнім розміщенні встаткування, машин і механізмів, можна віднести створення додаткових шумозахищених зон (пультів керування, кімнат відпочинку).

У якості індивідуальних засобів захисту працівників від шуму застосовують протишумні вкладиші (беруши).

7.4 Електронебезпека

Відповідно до [31] приміщення сталеплавильного цеху належить до категорії особливо небезпечних приміщень - температура повітря > 30 0C, наявність струмопровідних підлог.

Основними заходами захисту від поразки електричним струмом є:

а) забезпечення неприступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

б) електричний поділ мережі;

в) усунення небезпеки поразки з появою напруги на корпусах, кожухах і інших частинах електроустаткування, що досягається захисним заземленням, зануленням, захисним відключенням;

г) застосування малих напруг;

д) захист від випадкового дотику до струмоведучих частин застосуванням кожухів, огороджень, подвійної ізоляції;

е) контроль і профілактика ушкодженої ізоляції;

є) застосування спеціальних електрозахисних засобів - переносних приладів і запобіжних пристосувань.

До захисних засобів від поразки електричним струмом відносять:

а) різний інструмент (ізолюючі оперативні й вимірювальні штанги, що ізолюють і токовимірювальні кліщі й ін.);

б) частини одягу (гумові діелектричні рукавички, боти, калоші, брезентові рукавиці; запобіжні пояси, що страхують канати, захисні окуляри, протигази);

в) допоміжні пристосування (ізолюючі майданчики, підставки, ковпаки, килимки, накладки, тимчасові огородження);

г) покажчики напруги.

д) слесарно - монтажний інструмент із ізолюючими рукоятками - призначений для роботи з напругою в електроустановках до 1000В.

7.5 Заходи пожежної безпеки

Пожежі на виробництві становлять більшу небезпеку для працюючих і заподіюють значний матеріальний збиток. Тому необхідно проводити практичну й організаційну роботу з попередження й гасінню пожеж.

У роботі з попередження пожеж головним напрямком є пожежна профілактика - система заходів, проведених з метою попередження пожеж, обмеження поширення виниклих пожеж, створення умов для евакуації людей з палаючих будинків і швидкого гасіння пожеж.

Виробничий процес у відділенні повітронагрівачів по пожежній небезпеці згідно належить до категорії “Г“, тому що обробці зазнають негорючі матеріали, а в якості палива спалюється газоподібні речовини.

За правилами пристрою електроустановок виробничі приміщення можуть бути пожаронебезпечними й вибухонебезпечними. При нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші природного, доменного газів і повітря не утворюються, а утворювання їх можливе тільки в результаті аварій або несправностей тому відділення повітронагрівачів ставиться до вибухонебезпечних приміщень класу В - . тому що в для нагрівання повітря використовують доменний газ, то по пожежонебезпеці приміщення належить до класу П - .

Ступінь вогнестійкості будинку залежить від ступеня займистості й межі вогнестійкості його основних будівельних конструкцій. Будинок відділення повітронагрівачів з неспаленних матеріалів (металоконструкцій, залізобетону й скла) і має ступінь вогнестійкості.

Межа вогнестійкості несучих стін становить 2,5 години, для покриттів при незахищених балках - 0,25 години.

Тому що, відділення розташоване в одноповерховому будинку й ставиться до ступеня вогнестійкості, у такий спосіб пристрій протипожежних стін не потрібно.

Пожежі у відділенні можуть виникнути в результаті: загоряння електроустаткування при перевантаженнях, перегрівах і коротких замиканнях; дії грозового розряду.

Небезпека виникнення пожежі у відділенні можливо зменшити наступними заходами: оснащенням систем керування електроустаткуванням, автоматами максимального струмового захисту й плавкими запобіжниками; у топкових камерах установлюються датчики наявності полум'я, а на газопроводах відсічні клапани; імовірність поразки будинку блискавкою зменшена застосуванням системи молниєзахисту категорії, виконаної відповідно до[31].

При виникненні пожежі в будинку забезпечується евакуація людей. При цьому виходами є двері й ворота, які відкриваються тільки убік виходу.[] Для будинків категорії “Г“ найбільша припустима відстань до виходу не обмежується. Кількість евакуаційних виходів чотири. Ширина проходу для евакуації становить 1 м і прийнято з розрахунку 0,6 м ширини на 100, що евакуюються.

У відділенні можливі пожежі третього (горючих газів), четвертого (електричного встаткування ), п'ятого (металів) класів.

Для локалізації й гасіння пожежі передбачений пожежний водопровід. Пожежні крани встановлюються в шафках на висоті 1,35м від підлоги; кожний пожежний кран обладнаний пожежним рукавом довгої 20м, пожежним стовбуром і сприском. Хімічні пінні вогнегасники ВХП-10 призначають для гасіння невеликих пожеж із загоряння твердих і рідких речовин, за винятком устаткування, що перебуває під напругою, а також спирту, сірковуглецю, ацетону. Вуглекислотні вогнегасники ВВ-5 застосовуються для гасіння пожеж електричних установок під напругою.

Також на території відділення передбачено чотири пожежні щити. У комплект засобів пожежогасіння кожного щита включені: вогнегасники ВХП-10, ящик з піском, два ломи, дві сокири, дві лопати.

Для своєчасного повідомлення про виникнення пожежі передбачена пожежна сигналізація.

7.6 Розрахунок освітлення на ділянці КВПіА

Для створення нормальних умов праці необхідне раціональне освітлення приміщень на робочих місцях. Природне освітлення приміщень КВПіА проводиться через вікна у зовнішніх стінах.

Попередній розрахунок площі світлових прорізів проводиться при боковому освітленні приміщень за формулою:

; (7.1)

де SB - площа світлових прорізів (в світлі) при боковому освітленні; Sn - площа підлоги приміщення; ен -- нормоване значення КПО, ен=1,5 [32]; К3 - коефіцієнт запасу, який приймається згідно з таблицею 3 [32] К3=1,5; з в - світлова характеристика вікон, яка визначається згідно з таблицею Л.1 [32],зв=9; - загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за формулою:

де ф1 - коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається за таблицею Л.3 [32], ф1=0,8; ф2 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу, який визначається за таблицею Л.3 ф2=0,7; ф3 - коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях і визначається за таблицею Л.З (при боковому освітленні ф3 = 1); ф4 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях і визначається за таблицею Л.4 ф4=0,9; ф5 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, який приймається рівним 0,9;

Отже .

r1 - коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення та підстилаючого шару, прилеглого до будинку і який приймається за таблицею Л.5; Кбуд -- коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними будинками і визначається за таблицею Л.2.

Кбуд=1,4.

Площа вікон S0:

(6.2)

(м2)

Площа одного вікна Sn = 4 (м2)

Знаходимо кількість вікон, необхідних в приміщенні:

(6.3)

(вікон).

Розрахунок штучного освітлення проводиться в такій послідовності:

визначаємо сумарний світловий потік за формулою:

,(6.4)

де - нормована освітленість, = 200 лк [32];

S - площа приміщення, м2 ;

Кз - коефіцієнт запасу, k=1,5 ;

Z - поправочний коефіцієнт світильника, Z=1,2;

- коефіцієнт використання світлового потоку, =0,55.

Отже,

Кількість ламп визначаємо за формулою:

,(6.5)

де - світловий потік однієї лампи.

В даному випадку вибираємо джерело світла - люмінісцентну лампу типу ЛД 480-4 потужністю 80Вт, .

(ламп).

ВИСНОВОК

В данній роботі проведено дослідження режимів роботи системи електропостачання Феросплавного заводу, яка охоплює ключові підстанції „Дніпро-Донбас-330”, „Правобережна-330”, „Феросплавна-1” та Дніпровську електростанцію ДГЕС-1.

Розраховані перетоки та втрати потужності в системі електропостачання Феросплавного заводу при різних схемах живлення та при різних режимах роботи системи. Розглянуті такі режими роботи системи, як ранкові та вечірні пікі навантаження, денний полупік та час ночного провалу навантаження. За отриманими даними побудували графік споживання Феросплавного заводу по зонам доби.

Електроспоживання Феросплавного заводу в години ночного провалу навантаження системи максимальне, а в години піків значно зменьшується.

В результаті виконання роботи, була розроблена оптимізаційна модель автоматичного обліку та розподілу електроенергії серед споживачів Запорізького феросплавного заводу.

В економічній частині було запропоновано алгоритм розрахунку тарифних коефіцієнтів, що забезпечує коректне формування системи роздрібних тарифів для промислових споживачів, диференційованих по зонах доби.

Розглянутий в магісторській роботі комплекс заходів з охорони праці, промсанітарії, електробезпеки, пожежобезпеки, дозволяє забезпечити нормальні умови праці та безпеку обслуговуючому персоналу, а також надійну і безаварійну роботу сталеплавильного цеху Запорізького феросплавного заводу, в нормальних умовах і в умовах надзвичайних ситуації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондаренко С.В. Спосіб вимірювання електроенергії трифазній високовольтній мережі. Патент на корисну модель (11) 24464. Товариство з обмеженою відповідальністю «Югланс» 25.06.2007р.

2. Риклін Ф.Г. Спосіб визначення вартості електроенергії ,що оплачується за диференціальним тарифом. Деклараційний патент на винахід (11) 37698. 15.05.2001р.

3. Колошин В.П. Спосіб обліку споживання електричної енергії. Патент на винахід (11) 46496. 16.08.2004р.

4. Хеммінгер Родні К (US). Спосіб та пристрій для електронного відтворення виміряної електроенергії. Патент на винахід (11) 34450. Ей Бі Бі Пауе Ті Енд Ді Компані Інк (US). 15.03.2001р.

5. Гінайло В.О. Автоматизована система контролю та обліку вартості споживання електроенергії підприємствами за диференційованими тарифами. Деклараційний патент на винахід (11) 33156. ДП «Укренергоналадкавимірювання». 15.02.2001р.

6. Шкрабець Ф.П. Пристрій контролю обліку електроенергії. Патент на винахід (11) 79846. Національний гірничий університет. 25.07.2007р.

7. Півняк Г.Г. Пристрій для автоматичного регулювання електричного навантаження. Патент на винахід (11) 26233. Державна гірнича академія України. 19.07.1999р.

8. Сандрацький М.В. Пристрій керування енергоспоживанням. Патент на винахід (11) 6834. Акціонерна компанія «Росток». 31.03.95р.

9. Бахмач Є.С. Система електропостачання споживачів. Патент на винахід (11) 93460. 10.02.2011р.

10. Велигоцький Г.П. Пристрій для телеуправління енергетичними об'єктами. Патент на винахід (11) 19601. Київський політехнічний інститут. 25.12.97р.

11. Дзюбан В.С. Спосіб дистанційного управління електроприймачем та пристрій для його реалізації. Патент на винахід (11) 36890. 16.08.2004р.

12. Ольшевський О.М. Система обліку і управління електроспоживанням у комунально-побутовому секторі. Патент на винахід (11) 68444. Акціонерна компанія «Харківобленерго». 16.08.2004р.

13. Музиченко О.Д.Система обліку електричної енергії. Деклараційний патент на винахід (11) 34216. 15.02.2001р.

14. Гуманенко В.О. Спосіб диференційованого тарифного обліку і дистанційного управління споживання електроенергії, газу, пари та води. Деклараційний патент на винахід (11) 44467. Спільне Українсько-Кіпрське підприємство»Елтронікс». 15.02.2002р.

15. Сулейманов В.М.Спосіб регулювання режиму роботи енергообєднання. Деклараційний патент на винахід (11) 50434. Київський політехнічний інститут. 15.10.2002р.

16. Яндульський О.С. Пристрій для дистанційного керування енергетичними об'єктами по лініях електропередачі. Деклараційний патент на винахід (11) 61015. Київський політехнічний інститут. 15.10.2003р.

17. Білоус В.М. Пристрій для обліку та контролю споживання електроенергії. Патент на винахід (11) 18551. Вінницький державний технічний університет. 25.12.97р.

18. Разумний Ю.Т. Спосіб керування режимами електроспоживання підприємства. Патент на винахід (11) 74729. Нціональний гірничий університет. 16.01.2006р.

19. Шестеренко В.Є. Спосіб керування об'єктами, підключеними до електричної мережі загального користування. Патент на винахід (11) 89712. Національний університет харчових технологій. 25.02.2010р.

20. А.Н. Ожегов. Системы АСКУЭ Учебное пособие. ВЯТСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ.-Киров. 2006г.

21. Э.А. Киреева. Автоматизация и экономия электроэнергии в системах промышленного электроснабжения. - Москва. Энергоатомиздат. 1998г.

22. СНиП №4617-88 «Предельно-допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны».

23. ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности, 1984. - 20с.

24. ГОСТ 12.1.012-90. Вибрационная безопасность, М.: 1991. - 5с.

25. Правила устройства электроустановок.- М.: Энергоатомиздат, 1987, 646с.

26. ГОСТ 12.1.0444-85.

27. К.Н. Ткачук, Д.Ф. Иванчук, Р.В. Сабарно. Справочник по охране труда на промышленном предприятии. К.: Техника, 1991 - 285с.

28. Справочник проектировщика. Вентиляция и кондиционирование воздуха. Под ред. И.Г. Староверова. М.: Стройиздат, 1978г., 502с.

29. Волков О.Д. Проектирование вентиляции промышленного здания: [Учебное пособие]. - Х.: Вища шк. Изд-во при ХГУ, 1989г., 240с.

30. Клюев С.А. Освещение производственных помещений. - М.: Энергия, 1979. - 151с.

31. СН 305 - 77. Инструкция по проектированию и устройству молниезащит. - М.: 1978. - 48с.

32. СНиП II-92-76. Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий. Нормы пректирования.-М.: Стройиздат, 1977, 32с.

Размещено на Allbest.ru