Проект електричного освітлення торговельного центру м. Кременчука

.

Світлова лінія, що складається з світильників з розсіювачами як рівнояскравий лінійний випромінювач, світловий потік якого дорівнює

лін=2IА, (6)

де I-сила світла з одиниці довжини лінії у напрямку =0 та =0;

А - довжина світлової лінії (смуги).

З урахуванням дійсних потоків джерел світла маємо:

.

Потік від двох ліній =216449.9679(Лм).

Розраховуємо світлові потоки, що падають від світлових ліній на підлогу приміщення, стіни і стелю.

Простір, що оточує світлову лінію, розбиваємо на рівні 10- градусні двогранні кути . Величина світлового потоку у межах двограного кута дорівнює

. (7)

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Рис.5 - До розрахунку розподілу світлового потоку

Визначаємо граничні кути (1 та 2), в яких світловий потік падає на підлогу (рис.5):

;

,

і відносну довжину світлової лінії

За допомогою графіка залежності

кі=f(А/h)

знаходимо коефіцієнти, визначаючі частку потоку світлової лінії, який падає на розрахункову поверхню, в межах кута ,. Світловий потік, досягаючий розрахункової поверхні, буде кі.

Проміжні величини і результати розрахунку доцільно оформити у вигляді табл.4.

Таблиця 4 - Результати розрахунку

0	,рад	I		ki	ki	ki
0-10	6.7	300	466.32	0.7	326.424	326.424
10-20	6.7	260	404.144	0.7	282.9008	282.9008
20-30	6.7	190	295.336	0.68	200.82848	200.82848
30-40	6.7	124	192.7456	0.63	121.4297
40-50	6.7	70	108.808	0.6	65.2848

Ф 996.8678 810.1533

р=(996.8678+810.1533)2(2150/1000)=15540.3814 .

Потік на стелю можна розрахувати вищевикладеним методом. Проте знаючи, що світильники данної групи у верхній напівсфері випроміюють тількі 14% від усього світлового потоку та приймаючи, що увесь цей потік падає на стелю (скляні світильники), визначаємо його як частку загального потоку

п=0,14=0,14216449.9676=30302.9956(Лм).

Світловий потік, який падає на стіни, знаходимо як різницю між світловим потоком світильників і потоками, падаючими на підлогу і стелю :

с=(рп)=62932-15540.3814-30302.9956=17088.6232 (Лм).

Ураховуючи багаторазові відбиття, світловий потік, який установився на підлозі, визначається як

р=зпзсСзр, (8)

де з, з, Сз - коефіцієнти використання прямих світлових потоків п, с, р відносно розрахункової поверхні.

Ці коефіцієнти визначають за допомогою табл.10-1 2 залежно від індексу приміщення та відбиваючих властивостей поверхонь, обмежуючих приміщення.

У даному випадку

,

з=0,46, з=0,3, Сз=1,115, р = (0.46*30302.9956) + (0.3*17088.6232) + (1.115*15540.3814) = 36393.4901 (Лм).

Тоді яскравість адаптації:

.

3. Визначення

.

Значення функції наведено на графіках залежно від Hp/l та L/l.

f(,,)=0.05.

4. Визначенння М.

Величина М від сукупної дії двох ліній, які знаходяться в полі зору спостерігачів, дорівнює:

Таким чином, спроектована ОУ задовольняє вимогам до обмеження дискомфорту, оскільки припустиме значення для даного розряду зорових робіт М=40.

Наявність в полі зору блиских джерел, що викликають сліпучу дію, знижує рівень практично всіх функцій зору, а отже, і загальну зорову працездатність, тобто по можливості в полі зору повинно бути відсутнім пряма і відображена блеськость. Пряма блеськость пов'язана з джерелом світла, а відображена -- з віддзеркаленням світлового потоку від робочої поверхні у напрямі очей працюючого. Критерієм оцінки сліпучої дії, створюваного ОУ, є показник засліпленої. При цьому пряму блеськость обмежують зменшенням яскравості джерела світла, правильним вибором захисного кута ОП, збільшенням висоти його підвісу. Відображену блеськость ослабляють відповідним вибором напряму світлового потоку на робочу поверхню, а також зміною кута нахилу робочої поверхні. Там, де це можливо, слід замінювати блискучі поверхні матовими.

Показник засліпленої для промислових ОУ должен находіться в межах від 20 до 80 одиниць.

Об'єкти підвищеної яскравості (світильники, стелі, що світять, панелі і т. п.), розташовані на периферії поля зору працюючих, можуть викликати неприємні відчуття зорового дискомфорту. Зоровий дискомфорт є початковою стадією засліпленої і оцінюється показником дискомфорту. На практиці показник дискомфорту часто визначають по спеціальних таблицях залежно від типу ОП, співвідношень розмірів приміщення, коефіцієнтів віддзеркалення його стелі і стін.

Показник дискомфорту для приміщень суспільних, житлових і допоміжних будівель повинен знаходитися в межах від 15 (кабінети лікарів) до 90 одиниць (фойє).

2.9.5 Розрахунок середньої циліндричної освітленості, створеної світловими лініями

Розрахунок циліндричної освітленості виконують у точці, яка лежить в площині лінії зору на рівні 1,5м від підлоги й розташована в центрі приміщення. Площиною, яка проходить через розрахункову точку та перпендікулярна до осі кожної лінії, розбиваємо на частини. Циліндрична освітленість дорівнює сумі освітленостей від кожної з частин, які будуть рівні між собою.

Для визначення Ец від ділянки лінії треба визначити I,

tg=a/hp; tg=A/l1 та l1,

деI - значення сили світла лінії одиничної довжини в

поперечній площині під кутом ;

hp - розрахункова висота, hp=h-hл.з.(hл.з.=1,5м);

а - довжина ділянки лінії;

А - відстань від лінії до розрахункової точки за планом;

l1 - відстань від лінії до розрахункової точки (у середовищі), що визначається за формулою:

l1=

; ; .

За графіком залежності

Ец=f(tg)

визначають відносну циліндричну освітленість.

Потім знаходять значення сили світла I за формулою

I=, (9)

деI1000-значення сили світла світильника с Fл=1000Лм у

поперечної площини під кутом (з кривої розподілу сили світла світильника);

Fл - світловой потік лампи;

n - кількість ламп у світильнику;

lл - довжина лампи.

Ец від ділянки лінії визначають за формулою

Ец=. (10)

Циліндричну освітленість, що створюється у контрольній точці, розраховують за формулою

Ец=Ец*n1,

деn1-кількість ділянок, на які умовно розбиваються світлові

лінії плоскістю, яка проходить через контрольну точку.

Для розрахунку Ец від ділянки лінії необхідно визначити I, tg, tg та l1.

З рис. видно, що а=2,5м, А=18м, hр=5-1,5=3,5(м).

Тодіl1==4,30; tg==0,9505; =54.46.

tg==0.2914

За графіком (рис.11) Ец=0,19.

Циліндрична освітленість була розрахована у програмі Microsoft Excel

Далі за формулою (9) визначаємо I:

I==784.6154Кд.

За формулою (10) знаходимо Ец від частини лінії:

Ец==22.8625Лк.

Циліндрична освітленість від двох ліній:

Ец=22.8625*4=91.4503Лк.

Таким чином, розроблена ОУ відповідає вимогам щодо забезпеченням необхідної насиченості приміщень світлом.

2.9.6 Перевірка коефіцієнта пульсації

При живленні газорозрядних джерел світла струмом промислової частоти випромінювання їх пульсує з подвійною частотою змінного струму, який живить ОУ. Пульсація світлового потоку джерел світла призводить до небажаної пульсації величини освітленості робочої поверхні, в зв'язку з цим при проектуванні ОУ слід враховувати коефіцієнт пульсації ДС і вживати заходів для його зниження.

Для зниження коефіцієнта пульсації освітленості бажано користуватися наступними методами:

- вмикання сміжних ламп в різні фази електричної мережі;

- живлення установок струмом підвищеної частоти;

- застосування дво- і чотирилампових світильників з ємкісним та індуктивним баластами.

Коефіцієнт пульсації освітленості -- критерій оцінки глибини коливань освітленості, створюваної ОУ, в результаті зміни в часі світлового потоку РЛ при живленні їх змінним струмом. Так, наприклад, світловий потік РЛ пульсує з подвоєною частотою відносно живлячої напруги (тобто при частоті змінного струму 50 Гц маємо 100 світлових імпульсів в секунду) і змінюється в часі. Коефіцієнт пульсації ОУ залежить від коефіцієнта пульсації світлового потоку джерела світла, світлорозподілення ОП і їх розміщення в просторі освітлюваного приміщення, а також від схеми включення їх в мережу трифазного електричного струму, проте коефіцієнт пульсації ОУ в будь-якій точці освітлюваного приміщення не може бути більше коефіцієнта пульсації світлового потоку джерела світла, що використовується в даній ОУ. Коефіцієнт пульсації складає для ЛЛ типа ЛБ і ЛТБ 25 %, ЛХБ -- 35 %, ЛДЦ -- 40 %, ЛЕ -- 55 %.

Підвищення концентрації світлового потоку ОП і збільшення відносної відстані між ними приводить за інших рівних умов до збільшення коефіцієнта пульсації. Слід зазначити, що збільшення глибини пульсації позначається негативно на зоровій працездатності і підвищує стомлюваність працюючого. Тому при проектуванні ОУ загального і місцевого освітлення з РЛ допустимий коефіцієнт пульсації обмежують межами від 10 до 20 %.

Для зменшення коефіцієнта пульсації використовують наступні способи:

включають в різні фази мережі змінного струму два або три ОП, які розміщені в одній світловій крапці;

застосовують дволампові ОП з ЛЛ, забезпечені і індуктивного баластом місткості;

живлять ОП з РЛ змінним струмом з частотою 400 Гц і вище.

Для освітлення торгівельного центру були використані світлові

прилади виробництва ПО «Ватра» з електронними ПРА, що забезпечують коефіцієнт пульсації світлового потоку застосованих люмінесцентних ламп в межах нормованих значень.

Таким чином розроблена система освітлення відповідає вимогам щодо обмеження пульсації.

3. Електротехнічна частина

3.1 Загальні питання електропостачання ОУ

Розробка проекту ОУ є складною творчою задачею і потребує від проектувальника не тільки спеціальних технічних знань, а також знайомства із технологією виробництва і архітектурою.

Проект ОУ розробляється у два етапи: технічний проект і робочі креслення.

У технічному проекті вирішуються головні питання світлотехнічної і електротехнічної частин ОУ, а також знаходиться встановлена потужність, орієнтується потреба в електрообладнанні і вартість установки.

Технічний проект повинен складатися із: пояснювальної записки; таблиці головних технічних показників; специфікації на світильники і електрообладнання, а також проводу, кабелю та головні матеріали.

Робочі креслення розробляються на основі затвердженого технічного проекту, робочих технологічних і будівельних креслень і служать для виробництва по ним електромонтажних робіт.

3.2 Надійність дії ОУ

Надійність дії ОУ забезпечується:

надійними і простими схемами розподілу електроенергії і керування освітленням;

розрахунками мережі, гарантуючими необхідну напругу джерел світла, пожежну безпеку, селективність захисту, механічну міцність мережі;

правильними конструктивними рішеннями, враховуючими характер середовища приміщення і особливостями виробництва;

гарно організована експлуатація освітлення.

Основою надійності електричного освітлення є пристрої наступних видів освітлення:

робочого;

аварійного, який забезпечує можливість роботи при відповідних умовах освітлення;

евакуаційного( для виведення людей із приміщення).

Аварійне освітлення влаштовується у наступних випадках:

коли погашення робочого освітлення і відповідно порушення нормальної роботи в обслуговуванні механізмів може викликати пожежу, вибух, масові травми людей;

Довготривале порушення технологічного процесу;

Порушення роботи електростанцій, вузлів передачі і зв'язку, диспетчерських пунктів управління водопостачанням, каналізацією, вентиляцією і т.д.;

Небезпека нормального обслуговування хворих у операційних блоках, приймальних палатах лікувальних закладах і т.д.;

Небезпека травматизму у містах масового накопичення людей;

Порушення режиму дитячих закладів в залежності від кількості дітей, які знаходяться в них.

Евакуаційне освітлення влаштовується:

У місцях, небезпечних для проходження людей, а також у головних коридорах і на східцях, які служать для евакуації людей із виробничих і громадських будівель, де працюють або перебувають більш 50 чоловік, а також на східцях житлових будинків висотою більше 6 поверхів;

У виробничих приміщеннях із постійно працюючими людьми, де вихід із приміщення пов'язаний із небезпекою травматизму із-за продовження роботи технологічного обладнання, а також у виробничих приміщеннях із кількістю робочих більше 50 чоловік, в залежності від ступеню небезпеки травматизму і інших приміщень, де одночасно може знаходитися більше 100 чоловік.

Всі приймачі електричної енергії діляться на три категорії [15]:

І категорія - ОУ, перерва в електропостачанні яких не повина мати місця або допускається лише на час автоматичного включення резерву.

ІІ категорія - ОУ, для яких допускаються перерви в електропостачанні на час, необхідний для ручного включення резерву черговим персоналом або виїзною бригадою.

ІІІ категорія - всі інші ОУ, що допускають перерву у живленні на час ремонту або заміни ушкодженого елемента до однієї доби.

Торгівельний центр м.Кременчука по надійності дії відноситься до ІІ категорії.

3.3 Вибір схеми живлення та напруги мережі

Живлення освітлювальної установки може здійснюватися по різним схемам, при цьому вибір того чи іншого варіанту схеми живлення повинен визначатися (електричні мережі внутрішнього освітлення бувають живильними, розподільними, груповими):

вимоги до безперервності дії ОУ;

техніко-економічні показники;

зручністю керування і простотою експлуатації ОУ.

Безперервність дії ОУ для більшості підприємств і громадських будівель являється вирішальною вимогою.

Для живлячої освітлювальної мережі рекомендується використовувати магістральну систему, при цьому для багатоповерхових будинків - систему стояків з розведенням горизонтальних ділянок мережі по одному із поверхів.

Існують слідуючи головні схеми електропостачання споживачів:

передбачається живлення самостійними лініями робочого і аварійного освітлення починаючи від ТП;

передбачається загальна лінія робочого і аварійного освітлення із розподіленням її на введені у будівлю;

схема електрозабезпечення від двох однотрансформа-торних підстанцій;

схема із перемичкою (застосовується, якщо необхідно резервувати на кожному трансформаторі з метою зберігання рівного освітлення в аварійному режимі, або ж на період ремонтних робіт).

Так як приміщення мають нормальні умови середовища та відносяться до (ІІІ) категорії ураження людей електричним струмом напругою не більше 220В, для живлення світильників загального освітлення слід використовувати систему напруги 380/220В змінного струму з глухо заземленою нейтраллю. При цьому аварійне та робоче освітлення живиться від однієї підстанції, починаючи від розподільного щита.

3.4 Компонування групових мереж

Згідно з ПУЕ, усі освітлювальні прилади повинні бути підключені до щитка груповими лініями (ГЛ), при компонуванні ГЛ повинні враховуватися наступні вимоги:

У кожну ГЛ повинні включатися не більше 20 шт: ЛН, ДРЛ, ДРІ, ДНаТ чи 50 шт. ЛЛ. До ГЛ освітлення сходів, поверхових коридорів, холів, підвалів житлових і громадських будівель допускається на одну фазу до 60 ЛН чи ЛЛ з потужністю до 60 Вт.;

ГЛ внутрішнього освітлення повинні бути захищені автоматами з розчеплювачами і запобіжниками із плавкими вставками на струм Ін?25А; а групи живлення ГРЛ із потужністю 125 Вт і більше на номінальний струм Ін?63А.

Компонування групових мереж електричного освітлення тогівельного центру м.Кременчука.

Перший щиток робочого та щиток аварійного освітлення розміщуємо в щитовій першого поверху. До робочого освітлення підключаємо - 3 групових ліній робочого освітлення разом з розетками, це ГР1, ГР2, ГР3. Від щитка аварійного освітлення відходять 3 групові лінії, з яких одна лінія аварійного освітлення і дві лінії залишаємо в резерві.

Другий щиток робочого освітлення знаходиться на другому поверсі у коридорі. До робочого освітлення підключаємо - 3 групових ліній робочого освітлення разом із розетками, це ГР1, ГР2, ГР3.

Другий щиток аварійного освітлення розміщується в коридорі другого поверху Від нього живиться одна лінія аварійного освітлення і дві лінії знаходяться в резерві.

3.5 Вибір роду проводки й способів прокладки дротів і кабелів живлячої групової мережі

Дротом називається провідник електроенергії, призначений для її передачі. Дріт може бути голим, голим захищеним, ізольованим незахищеним та ізольованим захищеним [15].

Голий дріт не має ні ізолюючих, ні захисних оболонок. Голий захищений провід має оболонку, що охороняє провідник від корозії. Провідник ізольованого незахищеного дроту укладений в ізолюючу оболонку(гумову, пластмасову), але не має оболонки, що охороняє від механічних ушкоджень, а також від впливу вологи та інших речовин.

Ізольовані захищені дроти забезпечуються зовнішньою оболонкою, що захищає від механічних ушкоджень та різноманітних впливів.

Ізольовані захищені дроти на відміну від неізольованих можуть бути багатожильні, тобто складатися з декількох ізольованих друг від друга провідників зібраних в одну загальну захисну оболонку.

Род і вид проводки визначається наступними показниками:

умовами середовища приміщення;

призначенням приміщення і характером технологічного процесу;

естетичними вимогами, які пред'являються до інтер'єру приміщення;

умовами експлуатації і економіки.

За методами виконання проводки в середині приміщення діляться на відкриті та приховані.

До відкритої відносяться проводки, які виконані ізольованими дротами, прокладеними у металевих та ізоляційних трубах, коробах та метало рукавах, вони прокладаються по будівницьким основам, по виробничому обладнанні, також до відкритої відноситься проводка, яка виконана на поверхні стін, стель, по фермам.

До відкритої відносяться електропроводки, які виконані в середині конструктивних елементів будівель(стін, стелі, підлоги, перекриття).

У електричній мережі застосовуються мідні, алюмінієві та алюмоміді провідники. Мідні дроти застосовуються в таких випадках:

групових та живлячих мережах у вибухонебезпечних зонах класу В-1, В-1а;

в приміщеннях з хімічно активним середовищем, більш агресивним до алюмінію ніж до міді;

для живлення світильників, вводу у ПРА, які живляться напругою 380В.

Взагалі вибір роду проводки і способу її виконання рекомендується проводити в такій послідовності:

в залежності від умов середовища в приміщенні обираються припустимі марки проводів та спосіб їхньої прокладки;

обираються ті, перевага яких визначається вимогами технології, гігієни та естетики;

з тих варіантів що залишаться, обирається найбільш економічніша потребуюча найменших зусиль.

Живляча і розподільча мережі електропостачання об'єкту виконані відповідно кабелями ВВБ, прокладеним у землі, і ВВГ, розміщеним у трубах.

Відповідно до вимог ДБН групові мережі повинні бути виконані тільки дротами або кабелями з мідними жилами. В зв'язку з цим для виконання групової мережі торгівельного центру був вибраний дріт ПВ-2.

3.6 Розрахунок електричних мереж

3.6.1 Визначення розрахункових навантажень

Розрахункове значення освітлювального навантаження виробничих, громадських та підсобних будівель визначається виходячи з сумарної встановленої потужності ламп, отриманої у результаті світлотехнічного розрахунку.

Для живлячої мережі робочого освітлення дрібних будинків виробничого характеру, для усіх торгівельних приміщень і для будь-яких жилих коефіцієнт попиту приймається рівним одиниці.

В установках ГРЛ розрахункова потужність включає в себе втрати потужності в ПРА, які приймаються в залежності від типу ПРА та ламп 15-30% (у нашому випадку 25%) від потужності ЛЛ.

Таблиця 3.6 - Розрахункові навантаження.

№	Перший поверх
	Рраб, кВт	Рав, кВт	Рроз, кВт
1	3,456	0,6912	0
2	0,1728	0	0
3	0,0432	0	0
4	0,0864	0	0
5	0,1728	0	0
6	0,0432	0	0
7	0,1728	0,0864	0
8	0,1728	0	0
9	0,0432	0	0
10	0,0432	0	0
11	0,0864	0	0
12	0,0432	0	0
13	0,1728	0	0
14	0	0,0432	0
15с	0,0396	0	0
16	0	0,0432	0
20	0,0864	0,0864	0
21	0,1728	0	0
22	0,0864	0,0864	0,06
23	0,2592	0	0
24	0,1728	0	0
	Другий поверх
17	0,3456	0,1728	0
18	0,2592	0,0864	0
19	0,0864	0,0864	0
25	0,5184	0	0,12
26	0,2592	0	0,06
27	1,296	0,2592	0

Вирішуючи питання про застосування щитків, треба обирати простіші та дешевші по виконанні. Конструкція щитка повинна допускати заміну захисних комутуючих апаратів без демонтажу щитків. Дверцята щитка повинні вільно відкриватися на кут не менше 120? для забезпечення зручності експлуатації. Повинна бути забезпечена можливість введення ліній як зверху так і знизу щитка. Відповідно до ПУЕ в щитках для промислових будинків защепи для приєднання нульових дротів електрично з'єднуються з металевим корпусом.

а) щиток робочого освітлення ЩО1 розміщений в щитовій на першому поверсі (Р=5,9052 кВт).

Розподіл навантаження між груповими лініями щитка освітлення ЩО1 наступний:

Для щитка ЩО1: Фаза А (1 лінія) - 1,9008 кВт, фаза В (2 лінія) - 1,9872 кВт, фаза С (3лінія ) - 2,0172 кВт

Навантаження розподілено практично рівномірно і незначно відрізняється між фазами.

б) щиток робочого освітлення ЩО2 розміщений на другому поверсі на стіні у коридорі (Р=7,5756 кВт).

Розподіл навантаження між груповими лініями щитка освітлення ЩО2 наступний:

Для щитка ЩО2: Фаза А (1 ліня) - 2,4768 кВт, фаза В (2 лінія) - 2,3304 кВт, фаза С (3лінія ) - 2,7684 кВт

Навантаження розподілено практично рівномірно і незначно відрізняється між фазами.

г) щиток аварійного освітлення ЩОА1 розміщений в щитовій на першому поверсі (Р= 0,3024 кВт).

Д) щиток аварійного освітлення ЩОА2 розміщений на другому поверсі в коридорі (Р= 1,4256 кВт).

3.6.2 Вибір допустимих втрат напруги мережі

В загальному випадку величина втрат напруги залежить:

від частоти та роду струму;

від потужності трансформатора;

від схеми мережі;

від потужності підключеного навантаження та коефіцієнту потужності навантаження;

від перерізу, металу дротів та довжини ділянки лінії.

Величина припустимих втрат напруги визначається по формулі:

, (11)

де Uхх - номінальна напруга холостого ходу трансформатора (Uхх = =105%);

ДUТР - втрати приведеної напруги до вторинної обмотки трансфор- матора;

Uд - припустимий рівень напруги (Uд=97,5%).

ДUТр=Кз(Uа.т.cosц + Uр.т.sinц) , (12)

де Кз- коефіцієнт завантаження трансформатора;

Uа.т.,Uр.т- активна та реактивна складова напруги к.з. при номінальному струмі;

(13)

(14)

, (15)

де Ркз - потужність короткого замикання трансформатора;

Рн - номінальна потужність трансформатора;

Uк.з.- напруга короткого замикання.

За справочними данними для трансформатора з потужністю 160 кВА для коефіцієнта завантаження трансформатора 0,5 вибираємо

Розрахунок мереж по втратах напруги чи на мінімум

провідникового матеріалу

Цей розрахунок потрібний, щоб разподілити напругу таким чином, щоб зменшити витрати провідникових матеріалів.

Розрахунок мережі здійснюється за формулою:

,

S - Розрахунковий переріз, мм2;

УМ - сума моментів навантаження даної ділянки, та всіх наступних ділянок мереж з тією ж кількістю провідників, що і на даній ділянці;

б - коефіцієнт приведення моментів навантаження, якій залежить від проводів (б=1,85);

Уm - сума моментів ділянок мережі з числом дротів більшим ніж число дротів даної ділянки (сума моментів відгалужень);

С - коефіцієнт, який залежить від системи напруги, марки та роду провідника (С = 72 для 3ох фазної 4ох проводної лінії з мідью).

Розраховуємо моменти ділянок навантаження:

,

де М - момент навантаження на живлячій або розподільчій ділянках мережі електропостачання ;

Р - потужність , що живиться через ділянку;

l - довжина ділянки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Рис. До розрахунку моменту відгалужень другої лінії від щита ЩО1

Щиток ЩО1



Розрахунок групових мереж ВИКОНАНО у комп'ютерній програмі ”Microsoft Excel”.

Результати розрахунку моментів на живлячій або розподільчій ділянках мережі електропостачання наведені в табл.3.6 а

Таблиця 3.6 а - результати розрахунку моментів.

1 лин ЩО1
рсум	р	l		m=pi*l
1,9008		20		38,016
	0,0432	0,5		0,0216
1,8576	0	5		9,288
	0,0432	0,5		0,0216
1,8144	0	4,5		8,1648
	0,0432	4,5		0,1944
1,7712	0	3		5,3136
	0,0432	0,5		0,0216
1,728	0	3,2		5,5296
	1,3824	8,5		11,7504
	0			0
	0,3456	10		3,456
			сума m	81,7776
2 лин ЩО1	р	l		m=pi*l
0,432		15,5		6,696
	0,0864	0,5		0,0432
0,3456	0	3,5		1,2096
	0,0864	0,5		0,0432
0,2592	0	4		1,0368
	0,0864	3		0,2592
	0,1728	15		2,592
	0			0
			сума m	11,88
	р	l		m=pi*l
3 лин ЩО1		3,5		8,0052
	0,1728	3,5		0,6048
	0	6		20,8008
		4		7,7664
	0,0864	4,5		0,3888
	1,6224	5		8,112
	0,1728	0,5		0,0864
		0,5		0,1164
	0,06	2		0,12
	0,1728	4,5		0,7776
		5,5		7,4382
	0,0432	7		0,3024
		1,5		1,9638
	0,1728	4		0,6912
		4		4,5456
	0,0432	3,5		0,1512
		2		2,1864
	0,0864	5		0,432
		1,5		1,5102
	0,0864	3,5		0,3024
		3,5		3,2214
	0,0864	4		0,3456
		1,5		1,251
	0,0396	2		0,0792
		6,2		4,92528
	0,2328	4		0,9312
		4,5		2,5272
	0,1728	5,5		0,9504
		4		1,728
	0,1296	3		0,3888
		2,3		0,79488
	0,1728	4,5		0,7776
	0,0864	8		0,6912
			сума m	84,9136
			сума m ЩО1	178,571

Примітка.:Рсум - сумарна потужність, що живиться через певну ділянку

За цією ж методикою були розраховані моменти інших групових ліній і отримані наступні результати:

Для щитка ЩО2:

m = 89,6959 * 3 = 269,0878 кВт . м

Для щитка ЩОА1:

m = 82,1146 кВт . м

Для щитка ЩОА2:

m = 82,1146 кВт . м

3.6.4 Вибір перетину провідникового матеріалу

Розраховуємо перетин кабелю у комп'ютерній програмі ”Microsoft Excel”:

Для ТП1

S AB, расч.		8,906754
S AB, ст.		50	ВВБ 1(5х50)
U,%АВ		0,888889	0,9
U,%ВС	U АВ -U ВС=	4,9
S BС, расч.		1,003392
S BС, ст.	U АВ -U ВС=	16	ВВГ 1(5х16)
S BД, расч.		0,469002
S BД, ст.		16	ВВГ 1(5х16)
U,%С-лін роб		0,07371	0,07
U,%С-лін ст	U АВ -U ВС=	4,83
S лин, расч.		1,465037
S лин, ст.		2,5	ПВ-3 (1х2,5_)
Uлін роб		2,830452
Uлін ав		2,737152

3.6.5 Вибір щитків й апаратів захисту

Для того, щоб вибрати апарати захисту потрібно розкрокувати робочий струм лінії який визначається за формулами:

Для трьохфазної мережі

, (16)

де cosц=0,9

Розраховуємо у комп'ютерній програмі ”Microsoft Excel”

		Іап.зах.
І розр.АВ	135,2128	160
І розр.ВС	9,988845	25
І розр.ВД	4,090187	25
І розр.лин раб.	10,18788	16
І розр.лин ав.	1,527273	6,3

Ділянка АВ

Ділянка ВС

Ділянка BD

Для однофазної мережі

, (17)

Значення робочих струмів були визначені у комп'ютерній програмі ”Microsoft Excel” і на їх основі були вибрані струми розчіплювачів АВ

Таблиця 3.6 б

ділянка мережі	Іроб, А	Іап.зах.,А
ТП1-ВРП1	135,2127911	160
ВРП-ЩО	9,988844945	25
ВРП-ЩОА	4,090186932	25
ЩО-лин	10,18787879	16
ЩОА-лин	1,527272727	6,3
ТП2-ВРП2	135,2127911	160
ВРУ-ЩО	12,80397526	25
ВРУ-ЩОА	2,920596288	25
ЩО-лин	13,98181818	16
ЩОА-лин	7,2	16

Вибираємо для тогівельного центру м.Кременчука групові щитки для робочого освітлення та аварійного освітлення типу ЩО31-21 на три ячейки, які мають захищенне виконання, для втопленої установки (у нішах).

В якості вводного пристрою вибираємо ВРП типу ПР9282-750, який має захищенне виконання з ущільнювачем, для установки з навісом.

3.6.6 Перевірка на відповідність обраних апаратів захисту струмом навантаження

При проходженні по дротам і кабелям струму, який перевищує номінальні струми цих дротів та кабелів, не гарантується нормальний термін амортизації дротів та кабелів, та крім того електрична мережа стає джерелом пожежної небезпеки.

Тому треба перевірити чи захищають обрані апарати захисту проводку та кабелі, які були вибрані по мінімальному перерізу. Для цього має виконуватись нерівність:

Ір < Іа <Ід

На ділянках живлючої та розподільної мережі були вибрані апарати захисту трифазні з комбінованим розчіплювачем, а на групових лініях, що відходять від щитків освітлення автоматичні вимикачі

Перевірка за тривало допустимим струмом була виконана на всіх ділянках мережі електропостачання відповідно до нерівності.

Значення робочих струмів на ділянках, номінальних струмів апаратів зажисту і тривало допустимих струмів відповідно до марки і перерізу застосованих кабелів і дротів наведені в табл.3.6 в

Таблиця 3.6 в

ділянка мережі	Іроб	Іап.зах.	Ідд	тип і переріз кабелю(дроту)
ТП1-ВРП1	135,2127911	160	202
ВРП-ЩО	9,988844945	25	68
ВРП-ЩОА	4,090186932	25	68
ЩО-лин	10,18787879	16	25
ЩОА-лин	1,527272727	6,3	25
ТП2-ВРП2	135,2127911	160	202
ВРУ-ЩО	12,80397526	25	68
ВРУ-ЩОА	2,920596288	25	68
ЩО-лин	13,98181818	16	25
ЩОА-лин	7,2	16	25

На основі аналізу даних табл.3.6в можна зробити висновок, що вибрані апарати захисту відповідають умові щодо тривало допустимого струму. Крім цього, при виборі значень номінальних струмів апаратів захисту були враховані вимоги щодо селективності.

3.6.7 Компенсація реактивної потужності в мережах з газорозрядними джерелами світла

При використанні в ОУ газорозрядних джерел світла виникає необхідність компенсації реактивної потужності. Компенсація реактивної потужності може бути індивідуальною та груповою. Найчастіше використовується групова компенсація реактивної потужності (КРП). КРП потребує установки додаткових конденсаторів при індивідуальній компенсації в кожному світильнику, а при груповій на лініях щитків, у живлячій мережі або на підстанціях. Конденсатори встановлюються в шухлядах разом з розрядними опорами що забезпечують швидкий розряд конденсаторів після їхнього включення.

Індивідуальна компенсація повинна виконуватися, як правило, заводами - виготовлювачами світильників.

Для компенсації реактивної потужності газорозрядних ламп переважно використовують: для індивідуальної компенсації - конденсатори типу ЛС.

У торгівельному центрі коефіцієнт потужності cosц=0,9, що забезпечується електронними ПРА і електричною схемою світильника, це задовольняє вимоги ПУЕ. Тому непотрібно ніякої компенсації реактивної потужності.

3.7 Вибір керування й захист освітлювальних мереж

Захист від перевантаження потрібний:

1. для мереж, виконаних відкрито прокладеними ізольованими дротами з горючою ізоляцією;

2. для мереж житлових і суспільних будинків, торгівельних приміщень, службово-побутових приміщень промислових підприємств, пожежонебезпечних приміщень і вибухонебезпечних установок.

В установках із глухим заземленням нейтрали провідники повинні бути обрані таким чином, щоб при короткому замиканні виникав струм, що перевищує не менш чим у три рази номінальний струм плавкої вставки запобіжника або расцеплювача автомата, що має назад залежну від струму характеристику.

Апарати захисту встановлюються:

1. на лініях, що відходять від щитів, щитків й інших розподільних пристроїв;

2. на уведеннях у будинок при живлені від окремо розташованих підстанцій і підстанцій, не обслуговуємих персоналом споживача;

3. з боку вищої й нижчої напруги трансформаторів 12 - 36 В;

4. у місцях, де відбувається зменшення перетину лінії.

Керування освітленням невеликих приміщень відбувається за допомогою вимикачів, які розташовують у входа, як правило, з боку дверної ручки; для епізодично відвідувальних приміщень (венткамери, комори й інші) - поза приміщеннями, в інших випадках - у приміщеннях.

Як правило, при керуванні магнітними пускачами й подібними апаратами в ланцюзі котушок установлюються не кнопки, а вимикачі або перемикачі, щоб забезпечити відновлення освітлення після тимчасової перерви живлення.

Апарати керування звичайно встановлюються на всіх фазних дротах і на обох дротах мережі постійного струму.

Керування освітленням великих приміщень звичайно відбувається за допомогою апаратів на групових щитках. Місця установки групових щитків і будь-яких інших апаратів керування повинні бути легко доступні для обслуговування. У приміщення з нецілодобовою роботою щитка варто розташовувати поблизу входів або забезпечувати освітлення підходів до них. З місць керування бажано бачити керовані світильники.

Апарати керування повинні встановлюватися на уведеннях:

в усі будинки й спорудження - при живлені навантажень на струм більше 20А від окремо розташованих підстанцій і підстанцій, не обслуговуємих персоналом споживача;

у торогові, комунальні приміщення й інші відособлені в адміністративно-господарському відношенні споживачі;

у пожежонебезпечні склади (установка апаратів керування зовні останніх).

3.8 Розробка технічних засобів і способів обслуговування ОУ

Основною метою технічного обслуговування ОУ є збереження у процесі експлуатації кількісних та якісних показників ОУ, так як вони визначають ефективність та комфортність освітлення.

Однією з основних вимог, яку необхідно виконувати при виборі розміщення світильників є зручність доступу до світильників для заміни ламп, систематичної очистки від бруду та поточного ремонту.

Спосіб обслуговування ОУ повинен обиратися при проектуванні, причому на самих ранніх етапах, з тим щоб вимоги світлотехніків могли бути враховані архітекторами та будівельниками. При розробці проекту будівельних обладнань можливі наступні шляхи:

установлення світильників на доступній висоті;

використання рухомих вишок або висувних дробин;

використання пристроїв, що опускаються;

пристрій спеціальних містків або площадок.

Доступність світильника з підлоги обмежується граничною висотою дробини, котра не повинна перевищувати 4м, що дозволяє обслуговувати світильники, висота звису котрих над підлогою не більше 5м. Обслуговування світильників у приміщенні з високими стелями найбільш правильно виконувати з містків, які проходять вище сходів по всій довжині приміщення, заздалегідь передбачених у будівельному проекті за завданням світлотехніки.

Для полегшення та спрощення обслуговування ОУ можливо використання групового засобу зміни ламп. При цьому засобі передбачається одночасна заміна усіх ламп ОУ або ряду, перегорівших 70-80% повного терміну використання. Звичайно термін групової заміни ламп сполучають із терміном чистки світильників, що у значній мірі полегшує обслуговування ОУ. Для ламп великої потужності використовується індивідуальний спосіб заміни ламп.

4. Охорона праці

4.1 Задачі розділу

Охорона праці(ОП) - в Україні являє собою систему законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [16].

Охорона праці призвана забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці на виробництві, попереджувати виробничий травматизм, професійні захворювання тощо.

Структурно до охорони праці входять такі складові частини: правові та організаційні основи; виробнича санітарія; виробнича безпека; пожежна безпека на виробництві. Правові та організаційні основи охорони праці являють собою комплекс взаємопов'язаних законів та інших нормативно-правових актів, соціально-економічних та організаційних заходів, спрямованих на правильну і безпечну організацію праці, забезпечення працюючих засобами захисту, компенсацію за важку роботу та роботу в шкідливих умовах, навчання працівників безпечному веденню робіт, регламентацію відповідальності та відшкодування працюючим шкоди у разі ушкодження їх здоров'я. Виробнича санітарія - це комплекс організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. Виробнича безпека - безпека від нещасних випадків та аварій на виробничих об'єктах і від їх наслідків. Пожежна безпека на виробництві - комплекс заходів та засобів, спрямованих на запобігання запалюванням, пожежам та вибухам у виробничому середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних та шкідливих факторів, які утворюються в разі їх виникнення [19].

Багатоаспектність охорони праці дозволяє у повній мірі дослідити умови праці з метою розробки заходів по їх поліпшенню.

Розділ «Охорона праці» дипломного проекту присвячений аналізу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при розробці проекту електричного освітлення торгівельного центру м.Кременчука.

4.2 Законодавство України про охорону праці

Законодавство України про охорону праці має за мету забезпечити працівників безпечними і здоровими умовами праці, захистити життя і здоров'я працівників від впливу шкідливості виробництва та нещасних випадків [17].

Правове регулювання охорони праці здійснюється згідно основних законодавчих документів України, що визначають базові принципи і положення з охорони праці: Конституція України; Кодекс законів про працю України, Закон України “Про охорону праці”; Закон України “Про соціальне страхування”.

Конституція України постає як основний головний закон держави, який регламентує найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До них належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи, державного устрою, організації та діяльності органи держави. Конституція України закріплює засадні принципи державної політики щодо особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою цінністю в суспільстві. А тому права та свободи людини, їх гарантії є тим, що становить зміст і спрямованість діяльності держави. Саме в Конституції закріплено, що держава несе відповідальність за свою діяльність перед людиною. Кодекс законів про працю (КЗпП) України затверджено Законом Української РСР від 10 грудня 1971 р. і введено в дію з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися зміни і доповнення.

Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України “Про охорону праці”[17], який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних державних органів відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Інші нормативні акти мають відповідати не тільки Конституції та іншим законам України, але, насамперед, цьому Законові.

Закон визначає основні засади державної політики в галузі охорони праці, які базуються на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

З метою соціального захисту працівників в Україні введено в дію Закон України “Про соціальне страхування” від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (прийнятий у 1999 р.; зміни і доповнення внесено Законами України від 21.12.2000 р. № 2180-ІІІ та від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ). Відповідно з ним соціальне страхування являє собою систему прав і гарантій, що спрямовані на матеріальну підтримку громадян, насамперед працюючих, і членів їх сімей у разі втрати ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок, безробіття, досягнення пенсійного віку тощо) заробітку, а також здійснення заходів, пов'язаних з охороною здоров'я застрахованих осіб. Згідно із ст. 5 Закону України “Про охорону праці” усі працівники підлягають загальнообов'язковому соціальному страхуванню від нещасного випадку і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та інших випадків загрози здоров'ю застрахованим, викликаних умовами праці;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

- відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Розмір страхового внеску, що сплачує страхувальник, до Фонду, визначається страховим тарифом, який диференціюється по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, знижкою до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавкою (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Забезпечення належного рівня безпеки на підприємстві неможливо без проведення навчання працівників з охорони праці. Основним нормативним документом, що встановлює порядок та види навчання і перевірки знань з охорони праці, є Типове положення про навчання з питань охорони праці (далі - Типове положення). Вимоги типового положення є обов'язковими для виконання усіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та ін. незалежно від форм власності та видів діяльності.

Працівники підприємств при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання і перевірку знань згідно вимогам

Типового положення. Допуск до роботи без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється. Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за тими нормативними актами про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обов'язків. Формою перевірки знань є іспит, результати проведення якого оформлюються протоколом.

Особам, які при перевірці знань виявили задовільні результати, видаються посвідчення. Відповідальність за організацію і здійснення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на керівника підприємства, в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці [17].

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти (професійно-технічні училища, навчально-курсові комбінати, центри підготовки і перепідготовки робітничих кадрів), які одержали ліцензію Міносвіти та дозвіл Держпромгірнагляду на провадження такого навчання.

Для решти робіт підготовка та перепідготовка працівників за професіями можуть здійснюватися як в закладах освіти, так і на підприємстві.

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Керівники структурних підрозділів виробничої сфери, спеціалісти служби охорони праці, члени комісії з перевірки знань з охорони праці цих органів, керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих закладів освіти, керівники підприємств чисельністю понад 500 працівників проходять навчання та перевірку знань у Головному навчальному центрі Держпромгірнагляду. Комісію з перевірки знань цієї категорії посадових осіб очолює Голова (заступник Голови) Держпромгірнагляду. Керівники інших підприємств та установ незалежно від форми власності, їх заступники, виконання службових обов'язків яких пов'язано з організацією безпечного ведення робіт, керівники основних виробничо-технічних служб проходять навчання з питань охорони праці в галузевих (відомчих) навчальних закладах. Інші посадові особи і спеціалісти, включені нормативного документу “Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці”, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці до початку роботи і періодично раз на три роки безпосередньо на підприємстві.

При введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці; при введенні в експлуатацію нового устаткування або впровадженні нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу або посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці або якщо виявлено незнання нормативних актів про охорону праці проводиться позачергове навчання та перевірка знань.

Керівники підприємств, а також посадові особи цехів, дільниць, де сталася техногенна аварія чи катастрофа, повинні протягом місяця пройти позачергове навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Посадові особи і спеціалісти, в службові обов'язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки (ДНАОП 0.00-8.02-93 “Перелік робіт з підвищеною небезпекою”) та робіт, що потребують професійного добору (ДНАОП 0.03-8.06-94 “Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі”), при прийнятті на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі - періодичні перевірки знань не рідше одного разу на рік. Крім того, усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу, і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лихах.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного інструктажу, наведених в Типовому положенні.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців. Повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини та ін.; при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні у ході перевірки незнання вимог охорони праці стосовно робіт, що виконуються працівником; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

За порушення законодавства з охорони праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці роботодавець притягається до сплати штрафу в порядку, встановленому законом.

А також широко використовуються основні законодавчі акти і нормативні документи, такі як Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Кодекс законів про працю України, ДСТУ, СНиП, СН (Санітарні норми). Одним з найважливіших нормативних документів з охорони праці є «Система стандартів безпеки праці» (ССБТ), що представляє собою комплекс взаємопов'язаних стандартів в області охорони природи та покращення використання природних ресурсів.

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” Кодексом законів про працю України створення безпечних і здорових умов праці на виробництві покладено на роботодавця. Таким чином, у відповідності до розглянутого вище законодавства про охорону праці роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів. Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки; забезпечує належне утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що можуть призвести до нещасних випадків або професійних захворювань; розробляє і затверджує інструкції, положення, інші акти з охорони праці, що діють в межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на робочих місцях тощо; здійснює контроль за додержанням працівниками правил безпечного поводження з виробничим устаткуванням та ін.

Для забезпечення належного рівня безпеки на виробництві необхідно визначити небезпечні та шкідливі виробничі фактори з метою подальшої розробки відповідних організаційно-технічних рішень, спрямованих на усунення їх негативного впливу на працівників.

4.3 Аналіз умов праці

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання необхідно проаналізувати умови праці.

Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі її професіональної діяльності [17].

Під шкідливим виробничим фактором розуміють небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Небезпечний виробничий фактор - небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.