Для кріплення окремих деталей електрообладнання до стін і конструкцій за допомогою дюбелів приміняють порохові інструменти - побудово-монтажний пістолет поршневого типу ПЦ - 52 - 1 та порохові оправки типу ОДП - 4М.

Підйом деталей обладнання або конструкцій вагою більш 20 кг слід виконувати двом електромонтажникам. При масі грузу більш 50 кг підіймати його слід з застосуванням блоків або лебідки.

Небезпечними у відношенні можливості травмування є роботи, пов'язані з підйомом на висоту і кріпленням важких деталей електрообладнання цехової підстанції.

Засоби безпеки при монтажі цехового силового трансформатора в основному зводяться до безпечних прийомів переміщення трансформатора і встановлення його на фундаменті. На час монтажу підготовлена яма під трансформатор повинна бути закрита настилом із дощок.

3.2.2 Розрахунок заземлюючого пристрою машинної зали

Заземлюючий пристрій - це сукупність заземлювачів і пристроїв, що заземлюють.

Таким чином, опір заземлюючого пристрою включає опір заземлювача (активний) і опір мережі (активний й індуктивний). Розрахунок пристроїв, що заземлюють, зводиться головним чином до розрахунку власне заземлювача, тому що провідники, що заземлюють, у більшості випадків приймаються за умовами механічної міцності і стійкості до корозії по ПТЭ І ПУЕ.

Зробимо розрахунок заземлюючого пристрою для машинної зали. Заземлюючий пристрій виконаємо у вигляді замкнутого контуру, розташованого по периметрі об'єкта, довжиною 185 м, вертикальні електроди виконані із кутової сталі №50, довжиною 2,5 м, в якості з'єднувальної полоси - стальна шина перерізом 404 мм, з наступними даними: найбільший струм через заземлення при замиканні на землю - 6,6 А; ґрунт у місці спорудження машинної зали - суглинок ; кліматична зона 2; опір природного заземлення - 5,7 Ом.

Опір заземлення розраховується по формулі:

Ом

де I_расч- розрахунковий струм через заземлюючий пристрій А;

У такий спосіб у якості розрахункового приймається опір R_з = 4 Ом

Визначаю опір штучного заземлювача:

Ом

Визначаю питомий опір ґрунту, що рекомендується для попередніх розрахунків; у місці спорудження заземлювача складає 1000 Ом·м.

Визначаю опір розтіканню одиночного вертикального електрода - косинця №50 довжиною 2,5м при зануренні нижче рівня землі на 0,7м по формулі:

де d = d_у.эд = 0,95 · 0,95 = 0,0475 м; t = 0,7 + 2,5 / 2 = 1,95 м;

Ом

Опір з'єднувальної полоси визначається за формулою:

Ом

де l - довжина полоси, м;

H - глибина заложення у землю, м.

З врахуванням з_п = 0,20:

Ом

Необхідний опір розтіканню вертикальних стержнів:

Ом

Остаточно визначаємо кількість вертикальних стержнів. Приймая попередньо їх кількість рівну 60, довжину 2,5 м, знаходимо коефіцієнт використання з_ст = 0,39, звідки:

шт.

3.2.3 Розрахунок освітлення машинної зали

Розглянемо освітлення машинної зали.

Виконуємо розрахунок штучного освітлення по методу коефіцієнта використання.

Визначаємо необхідну кількість ламп ДРЛ - 400 по формулі:

де: Е_Н - нормативна освітленість, лк, Е_Н = 300 лк;

Ф - світловий потік лампи в Е_К,Ф = 19000 Лм;

S - площа приміщення, м²; К_З - коефіцієнт запасу, К_З = 1,5;

Z - коефіцієнт рівномірності освітлення, Z = 1.1;

- коефіцієнт використання світильників у частках одиниць, = 0,64.

Індекс приміщення визначаємо по формулі:



де: a і b розміри машинної зали ; h - розрахункова висота машиної зали.

а = 85 м, b = 100 м, h = 6 м.

У лабораторному корпусі також можливе використання комбінованого освітлення (загальне + місцеве) при цьому напруга світильників не повинна перевищувати 12 В.

3.3 Аналіз умов праці на підприємстві, виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на об'єкті проектування

Проектована система електропостачання фабрики була розроблена відповідно до діючих норм і вимог ,,Правил устаткування електроустановок”, ,,Правил технічної експлуатації електроустановок”, ,,Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок”. Не дивлячись на виконання усіх вимог, спроектована система являє собою визначену небезпеку для життя людей, оскільки існує імовірність ушкодження електроустаткування і робота його в аварійному чи не нормальному режимах. У загальному випадку аналіз небезпеки електричних мереж практично зводиться до визначення значення струму, що протікає через тіло людини в різних умовах, у яких може виявитися людина при експлуатації електричних мереж і електроустановок. У ході аналізу також оцінюється вплив різних факторів і параметрів мережі на небезпеку ураження. Ураження людини електричним струмом може наступити при двофазному і однофазному дотику до струмоведучих частин, при дотику до заземлених не струмоведучих частин, що опинилися під напругою, і при попаданні на крокову напругу.

Оскільки при двофазному дотику до струмоведучих частин значення вражаючого струму залежить лише від напруги мережі й опору людини, він у даному аналізі не розглядається.

Дотик до фазного проводу можна розглядати як неповне замикання на землю, причому значення струму, що проходить через тіло людини, у трифазній мережі залежить насамперед від режиму нейтралі джерела живлення. Так, через людину, що доторкнулася до заземленого корпуса, що опинився під напругою, чи ту, що потрапила під крокову напругу залежить від струму замикання на землю.

Як відзначалося в попередньому підпункті, система електропостачання підприємства містить три рівні напруги 110 кВ, 10 кВ і 0,4 кВ. Мережа 110 кВ працює в режимі з ефективно заземленої нейтраллю, мережа 10 кВ - у режимі з ізольованої нейтраллю, а мережа 0,4 кВ - у режимі з глухозаземленною нейтраллю.

Найбільш складний аналіз небезпеки мережі з ізольованої нейтраллю. Струм замикання на землю і струм через людину, що доторкнулася до фази в таких мережах залежить від опору ізоляції і ємності фаз щодо землі.

Ізоляція струмоведучих частин виконується з реальних діелектриків, питомий опір яких має кінцеве значення. Активний опір ізоляції і ємність розподіляються по всій довжині проводу. Для розрахунку сталого струму через тіло людини чи струму замикання на землю ці параметри умовно можна вважати зосередженими.

При дотику людини до фази мережі з малою ємністю (при невеликій довжині мережі) і великому опорі ізоляції, повний опір фаз щодо землі значно більше опору людини, тоді струм через людину обмежується опором фаз щодо землі і майже не залежить від опору людини.

У мережах із глухозаземленою нейтраллю опір нейтралі складає декілька Ом, що значно менше опору фаз щодо землі. Отже, доторкаючись до однієї з фаз мережі з глухозаземленою нейтраллю, людина потрапляє під фазну напругу, при чому струм, що проходить через людину, не залежить ні від опору ізоляції, ні від ємності мережі щодо землі. У цьому випадку істотно підвищує безпеку опір взуття R_ОБ, ґрунту (підлоги) R_Г і інші додаткові опори в ланцюзі людини.

Глухе замикання на землю в мережі з заземленої нейтраллю мало змінює напруга фаз щодо землі. При цьому людина, що доторкається до несправної фази, попадає не під лінійну, а практично під фазну напругу.

Основними нормативними документами по техніці безпеки при виробництві електромонтажних робіт є Будівельні норми і правила III.А.II-70 “Техніка безпеки при електромонтажних і налагоджувальних роботах”. Ці правила містять як загальні, так і спеціальні вказівки по безпеці при монтажі розподільних пристроїв, електричних машин і трансформаторів, батарей акумуляторів і випрямлювачів, кабельних і повітряних ліній і т.д.

Електромонтажники при монтажі обладнання виконують слюсарно-складальні роботи і враховуючи це варто застосовувати міри захисту від механічних травм (забитих місць, поранень), опіків, від ураження електричним струмом. Для кріплення окремих деталей електроустаткування до стін і конструкцій приміщення за допомогою дюбелів застосовують будівельно-монтажний пістолет поршневого типу ПЦ-52-1 і порохові оправлення ОДП-4М. Міри безпеки при використанні порохових інструментів передбачені заводськими інструкціями з їх експлуатації.

Небезпечними у відношенні можливості травмування є роботи, зв'язані з підйомом на висоту і кріпленням важких деталей електроустаткування. Підняті на висоту для монтажу різні елементи устаткування й апарати повинні негайно закріплюватися на своїх місцях. Під час підйому і переміщення розподільних щитів, чи камер блоків необхідно за допомогою відтягнень запобігти їхньому можливому перекиданню.

Всі автоматичні вимикачі, що містять зворотні пружини чи механізмами вільного розчіплювання, варто переміщати з місця на місце, коли вони знаходяться в положенні ,,відключено”.

Розподільна мережа 0,4 кВ виконується кабелями відповідного перетину, що прокладаються в кабельних траншеях і по стінах чи конструкціям будинку на висоті 2м і більш. Підйом кабелю для кріплення його на опорних пристроях кабельної конструкції на висоту більш 2 м варто робити за допомогою рогаток чи ручних блоків.

Заливання кабельних муфт чи воронок пов'язані з небезпекою опіків кабельною масою, розігрітої до температури 120⁰С. У процесі розігрівання бітумної кабельної маси її необхідно перемішувати для рівномірного нагрівання, використовуючи для цього сталевий пруток. Муфта чи воронка перед заливанням їхньою кабельною масою повинні бути ретельно просушені, що виключить вилітання гарячої маси парою, що утворилась від вологи.

Небезпека опіків виникає також при пайці з'єднань кабельних жил і кабельних наконечників.

При монтажі кабельних закладень у епоксидних муфтах виникає небезпека ураження шкіри обличчя і рук епоксидною смолою, а особливо затвердувачем. При влученні цих речовин на шкіру можливе захворювання шкіри - дерматоз. Крім того, не виключене роздратування слизової оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. До роботи з епоксидними смолами допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд і одержали інструктаж з безпечних прийомів роботи і мірам профілактики.

З врахуванням усього вищевикладеного зробимо виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ). Відповідно до ДСТ 12.0.003-74, НШВФ поділяються на три групи: фізичні, хімічні, психофізичні.

Фізичні фактори:

1. Машини, що рухаються, і механізми, що пересувають обладнання (при переміщенні й установці устаткування на фундамент можуть бути забиті місця).

2. Підвищена чи знижена температура повітря робочої зони (перегрів робітників у літню пору, переохолодження - у зимову).

3. Підвищений рівень шуму, вібрацій (підвищений шум характерний при використанні ручного електричного і пневматичного інструменту, електротранспорту і роботі поблизу вібраційних машин). При цьому знижується слух, підвищується тиск, знижується увага, відбувається розлад нервової і серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату.

4. Гострі крайки і задирки на поверхні устаткування, інструменту.

5. Підвищене значення напруги електричного ланцюга, замикання якого може відбутися через тіло людини (при налагодженні й іспитах змонтованого електроустаткування).

6. Розташування робочого місця на значній висоті (при монтажі кабельних ліній на стінах і конструкціях будинку).

7. Нестача природного освітлення (при роботі в критих приміщеннях, що викликає погіршення зору, зниження уваги).

8. Підвищена температура поверхні устаткування (при пайці жил і наконечників кабелів може призвести до отримання опіків.

9. Падаючі предмети (при роботі на значній висоті).

10. Підвищена запиленість і загазованість робочої зони (вплив цих факторів призводить до професійних захворювань органів дихання).

Хімічні фактори:

1. Дратівливі речовини (при роботі з епоксидними смолами. При цьому можливі захворювання шкіри - дерматоз, роздратування слизуватої оболонки очей і верхніх дихальних шляхів ).

Психофізичні фактори

1. Фізичні перевантаження (при переміщенні електроустаткування і розкочуванню кабелів).

2. Нервово-психічні перевантаження (при монотонній праці).

Таблиця 3.1. Заходи і засоби захисту вироблених робіт

НШВФ	Заходи і засоби захисту при виконанні робіт
1. Фізичні
1.1 Машини, що рухаються, і механізми	- при виконанні такелажних робіт забороняється знаходитися під стрілою піднімального механізму і під вантажем;
1.2 Підвищена (знижена) температура робочої зони	- виробничо-побутові приміщення для охолодження (обігріву) робітників; - забезпечення робітників спецодягом;
1.3 Підвищений рівень шуму, вібрацій	- усунення дефектів окремих частин механізмів; - засоби індивідуального захисту від шуму, звукоізоляція;
1.4 Гострі крайки і задирки на поверхні устаткування	- забезпечення робітників спецодягом, рукавицями;
1.5 Підвищена напруга електричного кола, замикання якого може пройти через тіло людини	- усі неструмопровідні металеві частини повинні бути надійно заземлені; - застосування спецодягу: діелектричні рукавички, боти;
1.6 Розташування робочого місця на значній висоті	- при прокладці кабелів по конструкціях будинку і стінам варто застосовувати міцні підмостки з огородженням у вигляді поручня і бортової дошки (у настилу); - забороняється прокладка кабелю зі сходів;
1.7 Недолік природного освітлення	- застосування стаціонарних чи переносних світильників;
1.8 Підвищена температура поверхні устаткування	- при пайці з'єднань кабельних жил і кабельних наконечників необхідно використовувати брезентові рукавиці і запобіжні окуляри;
1.9 Падаючі предмети	- огородження робочої зони, у якій виробляються роботи на висоті і можливі падіння предметів; - застосування захисних головних уборів;
1.10 Підвищена запиленість і загазованість робочої зони	- підлоги, стіни і полки повинні бути гладкими, що легко миються; - застосування витяжної вентиляції середнього ступеня очищення; - застосування індивідуальних засобів захисту органів подиху: респіраторів;
2. Хімічні
2.1 Дратівні речовини	- до роботи з епоксидними смолами допускаються особи не молодше 18 років; - застосування гумових чи поліетиленових рукавичок, фартухів, пластмасових нарукавників, захисних окулярів; - застосування біологічних рукавичок у вигляді тонкого шару спеціальної захисної пасти;
3. Психофізичні
3.1Фізичні перевантаження	- дотримання правил по підняттю вантажів;
3.2Нервово-психологічні перевантаження	- обмеження часу монотонної праці.

3.4 Розробка організаційно-технічних заходів, підбір засобів захисту працюючих

3.4.1 Організаційні заходи

Організаційними заходами щодо забезпечення безпечного провадження робіт в електроустановках є наступні: оформлення роботи нарядом чи розпорядженням, оформлення в наряді допуску робітників до роботи, нагляд під час роботи, оформлення в наряді перерв у роботі і переходів бригади на інше робоче місце, оформлення в наряді закінчення робіт, закриття нарядів. Оформлення наряду потрібно на ті роботи, що виконуються з повним чи частковим зняттям напруги з ремонтованої установки.

Наряд - письмове завдання на роботу в електроустановці, оформлене на бланку установленої форми, де вказуються місце, час початку і закінчення роботи.

Іншим видом завдання на роботу в електроустановках є розпорядження - завдання на роботу в електроустановках, оформлене в оперативному журналі особою, що віддала розпорядження (в усній формі чи безпосередньо за допомогою засобів зв'язку), чи особою оперативного персоналу, що одержали розпорядження.

Відповідальним за безпеку робіт є наступні працівники електрогосподарства підприємства:

особа, що видає наряд чи розпорядження;

відповідальний керівник робот;

допускаючий до роботи з числа чергового чи оперативно-ремонтного персоналу;

виконавець робіт чи той, що спостерігає;

робочі, що входять до складу ремонтної бригади.

Особа, що видає наряд, відповідає за необхідність даної роботи і можливість її безпечного виконання, а також за достатність кваліфікації відповідального керівника робіт, що спостерігає чи виконавця.

Відповідальний керівник (із кваліфікаційною групою не нижче 5) визначає склад бригади, відповідає за достатність кваліфікації бригади. Приймаючи робоче місце від допускаючого до роботи, відповідальний керівник відповідає за вживання необхідних заходів безпеки при виконанні даної роботи.

Виконавець робіт (із кваліфікаційною групою не нижче 4) чи той, що спостерігає приймають підготовлене робоче місце від того, що допускає. Вони відповідають за точне дотримання мір безпеки робітниками бригади.

Згідно ПТБ дозволяється одному з відповідальних осіб - відповідальному керівнику, що видає наряд чи виконавцю робіт сполучати обов'язки двох осіб.

Наряд на провадження робіт у діючих електроустановках виписується в двох екземплярах, з яких один повинен знаходитися у виконавця робіт, а інший, зберігатися в чергового персоналу даної електроустановки. Якщо робота проводиться в електроустановці, де немає постійного чергування, то другий екземпляр наряд залишається в особи, що видала його.

Термін дії наряду не повинний перевищувати п'яти днів. Якщо робота передбачається протягом декількох днів, то щодня оформляється допуск до роботи в графі наряду ,,Оформлення щоденного допуску до роботи, закінчення роботи, перекладу на інше робоче місце”. Також в наряді оформляють і переходи робочої бригади на інші місця, якщо це передбачено завданням. Ці міри необхідні для запобігання нещасливих випадків, якщо за час відсутності бригади установка буде включена чи в схему будуть внесені зміни, при яких змінюються умови безпеки.

Повне закінчення роботи з указівкою дати і часу оформляється наприкінці наряд підписом керівника робіт.

Нагляд за безпечним веденням роботи здійснює виконавець робіт (чи той, що спостерігає), він повинний постійно знаходитися з бригадою. Якщо виконавцю робіт необхідно відлучитися з робочого місця і на цей час його не може замінити відповідальний чи керівник, що видав наряд, то він повинний вивести з приміщення всю бригаду і замкнути двері, що ведуть до електроприміщення.

Виконавець робіт може брати участь у роботі бригади, якщо ця робота виконується при повному знятті напруги з ремонтованої електроустановки. Наглядаючому у всіх випадках не дозволяється брати участь у роботі бригади; він повинний вести тільки нагляд за працюючими людьми і стежити, щоб вони не порушували правила електробезпеки.

Перерви в роботі на час обіду в наряді не оформляються. Бригада віддаляється з місця роботи, а приміщення електроустановки закривається. Наряд і ключі залишаються у виконавця робіт чи того, що спостерігає. Ніхто зі складу бригади не має права ввійти в приміщення ремонтованої установки чи в ОРУ без виконавця робіт чи того, що спостерігає.

Після повного закінчення всіх робіт поряд з робочим місцем повинно бути прибрано ремонтною бригадою й оглянуто відповідальним керівником, після виходу працівників бригади з приміщення робить запис в наряді про закінчення роботи і здає його черговому персоналу. Наряд закривається відповідним записом особи оперативного персоналу після ретельного огляду ремонтованого устаткування, перевірки дійсної відсутності на робочому місці людей, сторонніх предметів, інструментів і якості збирання. Закривається наряд після зняття переносних заземлень, видалення тимчасових огороджень і установки на свої місця постійних огороджень струмоведучих частин. Включення відремонтованої електроустановки дозволяється тільки після закриття наряду. Закриті наряди зберігаються протягом одного місяця для контрольної перевірки.

Якщо при виконанні робіт по нарядам мали місце аварії чи електротравми, то ці наряди варто зберігати в архіві підприємства.

3.4.2 Технічні заходи

Для забезпечення безпечних умов праці поряд з виконанням організаційних заходів необхідні здійснення і технічні заходи. Як відзначався вище (пункт 3.1), відповідно до ПУЕ для захисту людей від ураження електричним струмом необхідне здійснення наступних захисних мір:

1. Застосування електроапаратів з малою зниженою напругою.

Малою напругою називається номінальна напруга не більше 42В, застосовувана в електроустановках для забезпечення електробезпечності. Малі напруги застосовуються для живлення ручного інструмента і переносних ламп у будь-яких приміщеннях, а також поза приміщеннями. Крім того, вони застосовуються в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання і світильників загального освітлення звичайної конструкції, якщо вони розміщені над підлогою на висоті не менш 2,5м.

2. Подвійною ізоляцією електроприймача називається сукупність робочої і захисний (додаткової) ізоляції, при якій доступні дотику частини електроприймача не набувають небезпечного потенціалу при ушкодженні робочої чи захисної ізоляції.

3. Поділяючими трансформаторами називаються трансформатори, призначені для відділення приймача енергії від первинної електричної мережі і мережі заземлення (занулення). Розділяючий трансформатор використовується, як правило, для живлення окремих споживачів при експлуатації їх в особливо небезпечних умовах (на відкритих площадках, у металевих резервуарах і т.п.).

4. Заземленням називається навмисне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих струмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою. Заземлення служить для перетворення замикання на корпус у замикання на землю з метою зниження напруги на корпусі щодо землі до безпечної величини. Залежність струму в ланцюзі людини від опору ушкодженої фази в більшому ступені з'являється в мережі з ізольованої нейтраллю. Тому, варто очікувати, що заземлення більш ефективне буде забезпечувати безпеку саме в цій мережі.

З принципу заземлення видно, що ця міра може забезпечувати безпеку тільки при дотику до корпуса електроустановки, що опинилася підключеним до фази в результаті ушкодження ізоляції.

5. Вирівнювання потенціалу - метод зниження напруги дотику і кроку між точками електричного ланцюга, до яких можливо одночасний дотик чи на яких може одночасно стояти людина. Вирівнювання потенціалу здійснюється електричним з'єднанням металевих конструкцій, що знаходяться поблизу електроустановки з її корпусом, а також формуванням зони розтікання шляхом використання спеціальних пристроїв, що заземлюють. Захисні властивості цієї міри виявляються тільки в аварійних режимах роботи електроустановки.

6. Зануленням називається навмисне електричне з'єднання частин електроустановки, що нормально не знаходяться під напругою, із глухозаземленою нейтраллю джерела живлення мережі. При короткому замиканні на корпус занулення створює ланцюг однофазного короткого замикання. У результаті спрацьовує МСЗ і аварійна ділянка ланцюга відключається від мережі. Крім того, до спрацьовування захисту струм короткого замикання викликає перерозподіл напруг у мережі і, як наслідок, знижує напругу аварійного корпуса щодо землі.

7. Захисне відключення - швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні в ній небезпеки ураження електричним струмом. Таким чином, захисне відключення забезпечує безпеку шляхом обмеження часу протікання через людину небезпечного струму.

Крім небезпеки поразки людей електричним струмом на розглянутому об'єкті присутні й інші небезпечні і шкідливі фактори, що були виявлені в пункті 3.3.

При роботі в умовах охолодженого мікроклімату знижується загальна опірність організму до розвитку захворювань м'язової і суглобної систем. Тому, необхідно з одного боку, попереджати сильне охолодження організму працюючих, з іншого боку - забезпечувати його швидке зігрівання. Теплий одяг попереджає надмірне охолодження організму людини. Найважливішим є застосування пристроїв місцевого обігріву (на постійних робочих місцях) чи організація періодичних перерв у роботі з метою зігрівання в спеціальних теплих приміщеннях, температура повітря в який повинна бути не менше 23°С.

При роботі в умовах мікроклімату, що нагріває, протягом зміни влаштовуються перерви частота і тривалість яких визначається умовами і тяжкістю роботи. Під час перерв робітники відпочивають у спеціально обладнаних місцях, де забезпечуються параметри мікроклімату, що відповідають зоні комфорту. Істотне значення також має питний режим. Для підтримки нормального водно-сольового обміну робітників постачають підсоленою газованою водою з розрахунку 4-5 л на людину в зміну.

Одним з основних методів зменшення шуму на виробничих об'єктах є зниження шуму в самих його джерелах - електричних машинах, верстатах, механізмах, вентиляторах, компресорах і ін. Відповідно до ГОСТ 12.2.003-74 ССТБ конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати виключення чи зниження до регламентованих рівнів шуму, ультразвуку і вібрацій.

Будівельні норми і правила II-12-77 передбачають захист від шуму будівельно-акустичними методами:

1. Звукоізоляція конструкцій, що обгороджують, ущільнення за прикладом притворів вікон, воріт, дверей.

2. Установка в приміщеннях звуковбирних конструкцій і екранів.

3. Застосування глушників аеродинамічного шуму, звуковбирного облицювання в газоповітряних трактах вентиляційних систем.

Для зниження вібрації механізмів застосовують амортизатори у вигляді сталевих пружин чи гумових прокладок. Віброізолююча здатність останніх нижче, ніж у пружин, але завдяки великому внутрішньому тертю вони забезпечують менший час загасання вільних коливань системи.

3.4.3 Засоби індивідуального захисту

Поряд із проведенням організаційних і технічних заходів для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці необхідно застосовувати засобу індивідуального захисту:

1. Захист від поразки людей електричним струмом: діелектричні рукавички, калоші, боти; ізолюючі коврики і підставки; слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками.

2. Робота при зниженій температурі: застосування теплого спецодягу (костюм чоловічої зимовий для монтажників, такелажників - ДСТ12.4.084-80, модель ТЕ 17-Ц-1-76; чоботи для монтажників - ДСТ12.4.060-78).

3. Підвищений рівень шуму, вібрацій: застосування спеціальних навушників, вкладишів у вушну раковину, протишумові каски. Для захисту від вібрацій, що передаються через ноги застосовується взуття на повстяній чи з товстої мікропористої гуми підошві, для захисту рук - віброгасячі рукавички.

4. Гострі крайки і заусенці: застосування рукавиць комбінованих із брезентовим надолонником (ДСТ12.4.010-75).

5. Підвищена температура поверхні устаткування: застосування рукавиць комбінованих (ТУ 38106346-79). При роботі з електрозварюванням застосовувати окуляри захисні з непрямою вентиляцією 3Н5-72 зі світлофільтром Г-2 для допоміжних робітників, і щиток захисний для електрозварювача зі світлофільтром (ДСТ12.4.035-78).

6. Падаючі предмети: застосування захисного головного убору ,,Дружба” ( ТУ 6-19-167-80 ).

7. Підвищена запиленість і загазованість робочої зони: для захисту органів подиху застосовувати респіратор ,,Астра-2” ( ТУ 6-16-2485-81).

8. Дратівні речовини: при роботі з епоксидними смолами застосовувати гумові чи поліетиленові рукавички, пластмасові нарукавники, фартух, захисні окуляри 3П2-80. Допускається застосування біологічних рукавичок у вигляді тонкого шару захисної пасти на основі гідрофільних препаратів.

Рукавиці

Рукавиці призначені для захисту рук від іскор, бризгів розплавленого металу, окалини, високих температур, нафти, лугів, кислот, води, механічних впливів.

Рукавиці повинні виготовлятися відповідно до вимог ДСТ 12.4.010--75*.

Протигази, респіратори

Протигази (наприклад ПШ-1, ПШ-2) призначені для захисту органів подиху при роботах в умовах недоліку чи кисню надзвичайно високої загазованості від отруєння газами, що утворяться при аваріях у результаті розплавлювання металу і горіння електроізоляційних матеріалів у закритих розподільних пристроях.

При зварювальних роботах для захисту від зварювальних аерозолей застосовують фільтруючі проти аерозольні респіратори (У-2до,Ф-62Ш и ін.).

Цивільними протигазами фільтруючого дії (наприклад ГП-5) дозволяється користуватися тільки з гопкалітовим патроном, що захищає від окису вуглецю.

Каски

Каски призначені для захисту голови від механічних ушкоджень, атмосферних опадів, поразки електричним струмом. Касками зобов'язаний користуватися весь персонал, що знаходиться в приміщеннях з діючим електроустаткуванням на електростанціях і підстанціях, наприклад,Дружба ( ТУ 6-19-167-80 ).

Плакати і знаки безпеки

Плакати і знаки безпеки необхідно застосовувати для заборони дії з комутаційними апаратами, при помилковому включенні яких може бути подана напруга на місце робіт, для попередження про небезпеку наближення до струмоведучих частин, що знаходиться під напругою, для дозволу визначених дії тільки при виконанні конкретних вимог безпеки праці і вказівки місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв і т.п. Плакати і знаки поділяються на попереджуючі, що забороняють, що наказують і вказівні.

Засоби захисту ,що застосовуються в електроустановках :

Особливу групу електрозахисних засобів складають так названі ізолюючі засоби захисту,що забезпечують ізоляцію людини від струмоведучих чи заземлених частин,а також від землі. В електроустановках застосовуються наступні ізоляційні засоби захисту :

- ізоляційна штанга типу ШИ 220 ;

- вимірювальна штанга типу ШИУ-500 ;

- штанга ізолююча ремонтна ШИР.

А також покажчики напруги типу УВНБ-110,ЦВЛ-110,ізолюючі кліщі заводу “Электроаппарат”, струмовимірювальні кліщі типу Ц-90.

3.5 Опис долікарняної допомоги при травмуванні працюючих

Перша допомоги при нещасливих випадках - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення чи збереження життя і здоров'я потерпілого. Нещасливі випадки, як правило, відбуваються в місцях, де медичний персонал відсутній і швидко повідомити про те, що трапилося, у медичну установу неможливо. Для надання долікарняної допомоги на ділянках і в цехах повинні бути аптечки і сумки першої допомоги з набором необхідних засобів. На підприємствах рекомендується мати апарат штучного дихання з набором інструментів для розкриття рота, витягування й утримання язика, а також носилки.

При ураженні людини електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити його від дії струму, тому що від тривалості дії струму залежить тяжкість електротравми.

Міри першої допомоги при пожвавленні людини залежать від його стану. Тому цикл реанімації складається з двох частин:

- швидке визначення стану потерпілого;

- енергійне кваліфіковане надання долікарняної допомоги.

Для визначення стану постраждалого необхідно укласти його на спину і перевірити наявність дихання і серцевих скорочень. Наявність дихання в потерпілого визначається по підйому й опусканню грудної клітки під час самостійного вдиху і видиху. При порушенні подиху потерпілий має потребу в штучному диханні.

При наявності серцевих скорочень пульс, найкраще, перевіряти по сонній артерії. Відсутність пульсу на сонній артерії свідчить, як правило, про припинення руху в організмі.

Про відсутність кровообігу в організмі можна судити по стані очної зіниці, що у цьому випадку розширена. При відсутності пульсу необхідний зовнішній масаж серця.

Перевірка стану потерпілого, включаючи додання його тілу відповідного положення, перевірку подиху, пульс і стан зіниці, повинна виробляється швидко - на протязі 15-20 с.

У період мнимої чи клінічної смерті протягом 4-5 хвилин зміни на останньому рівні ще оборотні і можна врятувати людини. Отже, допомога потерпілому повинна бути зроблена кваліфіковано і без роздумів на протязі перших 4-5 хвилин. Основні методи пожвавлення включають: штучне дихання “рот у рот”, “рот у ніс”, також зовнішній масаж серця.

Для проведення штучного дихання, потерпілого варто укласти на спину на тверду підставу, розстебнути одяг, що стискує, і забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, що можуть бути закриті запалим язиком чи стороннім вмістом у порожнині рота. Голову потерпілого варто повернути набік прочистити рот пальцем, обгорненим чи марлею хусткою. Після цього той, що надає допомогу одну руку підсуває потерпілому під шию, а долонею іншої надавлює на чоло, максимально закидаючи голову назад. При цьому корінь язика відходить від задньої стінки гортані, відкриваючи вільний доступ повітря в легені, а рот відкривається.

Штучне дихання виконується в такий спосіб. Глибоко зітхнувши, той що робить допомогу, робить енергійний вдих у рот потерпілого. Як тільки грудна клітка піднялася, наповнення повітря припиняють; відбувається пасивний видих. Якщо пульс добре визначається, то інтервал між вдмухуваннями повітря повинний складати 5 секунд (12 дихальних циклів у хвилину).

При зупинці серця, не втрачаючи ні секунди потерпілого треба укласти на тверду підставу і звільнити від одягу, що стискує, оголити груди.

Далі потрібно промацуванням визначити місце натиснення: воно повинно знаходитися на два пальці вище м'якого кінця грудини. Після цього надаючий допомогу повинний покласти на це місце долоня однієї руки, а поверх її під кутом 90 - долоня другої руки. Надавлювати потрібно швидким поштовхом, злегка допомагаючи нахилом усього корпуса; нижня частина грудини повинна зміститися вниз на 3-5 сантиметрів. Тривалість натиснення - не більш 0,5 с, інтервал 0,5 с.

З появою самостійного пульсу, що свідчить про відновлення серцевої діяльності, варто негайно припинити масаж серця, але продовжувати проведення штучного дихання.

Штучне дихання і непрямий масаж серця необхідно проводити до відновлення стійкого самостійного подиху і діяльності серця в чи потерпілого до передачі його медичному персоналу.

3.6 Аналіз пожежо-вибухо-небезпечності об'єкта, виявлення пожежо-вибухо-небезпечних факторів

Пожежна небезпека електроустановок обумовлена наявністю в застосовуваному електроустаткуванні пальних ізоляторів. Пальної є ізоляція обмоток електричних машин, трансформаторів, електромагнітів, проводів і кабелів, паперово-масляних конденсаторів.

Аналіз пожежної небезпеки і розробку протипожежних заходів будемо робити для раніше обраного об'єкта - ГПП. Відповідно до будівельних норм і правил II-90-81 в залежності від характеристики речовин і їхньої кількості, підрозділяються по пожежній і вибуховій небезпеці на категорії А, Б, В, Г, Д, Е. ГПП відноситься до виробництв категорії В, тому що на ньому є маслонаповнені апарати з мінеральним маслом в кількості більш 60кг в одиниці електроустаткування, камери трансформаторів з масляним охолодженням, кабельні приміщення і т.д.

Відповідно до діючої класифікації приміщень (зон) по пожежній небезпеці, установленої ПУЕ, зона розміщення ГПП відноситься до вибухонебезпечних зон класу В-Іг.

3.7 Розробка протипожежних організаційних та технічних заходів, підбір засобів пожежогасіння

3.7.1 Організаційні заходи

Органи відомчої пожежної охорони організуються при міністерствах і відомствах для оперативного керування підприємствами автомобілебудівної галузі по попередженню пожарів.

Здійснення заходів направлених на забезпечення пожежної безпеки в цехах покладаються на начальників цехів. Вони несуть відповідальність за організацію пожежної охорони в цехах в цілому, наявність і справне утримання засобів пожежогасіння. На окремих ділянках і об'єктах підприємства,в цехах, майстернях, складах і т.д. відповідальними за стан пожежної безпеки є начальники цехів, дільниць, виконувачі робіт і майстри.

З метою покращення роботи по попередженню і гасінню пожеж на підприємстві на товариських засадах організуються добровільні пожежні дружини З метою залучення більшої кількості робітників, службовців і інженерно-технічних робітників підприємства для участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів і до активної боротьби за збереження власності підприємства створюються пожежно-технічні комісії.

3.7.2 Технічні заходи

Горіння більшості матеріалів, застосовуваних в електроустановках супроводжується значним виділенням диму і часто має вид тління. Трансформаторне масло, кабельні компаунди, мастики і просочення горять полум'ям зі значним виділенням продуктів неповного згоряння у виді окису вуглецю СО.

Припинення горіння можливо здійснити такими способами:

1. Охолодженням зони реакції чи самих палаючих речовин. Воно може бути здійснене шляхом нанесення на їхню поверхню вогнегасних речовин: води чи водяної піни, чи шляхом охолодження палаючої рідини в результаті активного її перемішування.

2. Розведення реагуючих речовин, наприклад зниженням концентрації кисню шляхом введення в зону горіння інертних газів - азоту, вуглекислого газу, а також розведенням пальної речовини непальною.

3. Хімічним гальмуванням реакції згоряння в результаті подачі на поверхню палаючих речовин і матеріалів інгібіторів.

4. Ізоляцією реагуючих речовин від зони згоряння шляхом створення ізолюючого шару в пальних матеріалах при нанесенні на їхню поверхню вогнегасних речовин.

5. Механічним зривом полум'я на палаючих матеріалах шляхом подачі сильного струменя інертного газу чи води.

3.7.3 Підбір засобів пожежогасіння

Для гасіння пожеж приймають первинні засоби гасіння: водяні і повітряно-пінні пожежні стовбури, приєднані за допомогою рукавів до системи пожежного водопроводу за допомогою пожежних кранів. У приміщенні, що захищається, повинне бути не менш двох пожежних кранів при довжині рукава 10-20 м.

На об'єкті, що захищається, необхідно застосувати спринклерну установку. Вона являє собою розгалужену розподільну водогінну мережу з розпилювачами водяних чи струменів повітряно-механічної піни за допомогою спринклерних голівок. Спринклерні установки відносяться до установок гасіння розпиленою водою. Останні рекомендуються для захисту таких об'єктів як електричні машини, трансформатори, маслонаповнені апарати і т.п.

Для швидкої локалізації вогнищ загоряння застосовують ручні вогнегасники, що широко застосовуються й в електроустановках. Найбільш широке поширення одержали вогнегасники типу ОХП-10, вогнегасна речовина якого утвориться у вигляді хімічної піни, що утвориться при змішуванні кислотної і лужної частин. У результаті хімічної реакції утвориться двоокис вуглецю і рясна піна, що під тиском викидається у вогнище загоряння. Вогнегасники ОХП діють ефективно близько 60 секунд і дають струмінь піни до 8м.

Приступати до гасіння пожежі електроустановки можна тільки після зняття її з напруги. Якщо напруга зняти швидко неможливо, а пожежа швидко розвивається, то допускається гасіння пожежі електроустаткування, що знаходиться під напругою, але з дотриманням особливих мір електробезпечності.

Для гасіння пожежі електроустаткування (маслонаповнених трансформаторів, електричних машин, кабельних ліній і ін.) можна використовувати воду (розпилену чи компактним струменем), повітряно-механічну піну, інертний газ, порошки й ін.

При необхідності гасіння пожежі невідключеного електроустаткування водою зі стовбура пожежного водопроводу щоб уникнути ураження електричним струмом через струмінь води, стовбур повинний бути заземлений, а ствольщик повинний працювати в діелектричних ботах і рукавичках, і знаходитися від вогнища пожежі на відстані не менше 3,5 м при діаметрі сприску 13мм при напрузі до 1 кВ включно, і 4,5 м при напрузі до 10кВ. При діаметрі сприску 16 мм ці відстані збільшуються відповідно до 4 і 8 м. При загорянні кабелів, розташованих у тунелях, каналах і інших приміщеннях необхідно включити стаціонарну систему пожежегасіння в роботу. Під час гасіння палаючих кабелів напругою вище 1000 В в кабельному тунелі працюючий з пожежним стовбуром повинний направляти струмінь води через дверний чи проріз люк, не заходячи у відсік з палаючими кабелями. Одночасно з гасінням кабелів необхідно прийняти міри до якнайшвидшого зняття з них напруги.

У системи автоматичного пожежегасіння включається також і пожежна сигналізація. Система автоматичної пожежної сигналізації складається з датчиків, встановлюваних у приміщеннях, що захищаються від пожежі, прийомної станції (розташованої в приміщенні пожежної команди), джерел живлення й електричної мережі, що зв'язує датчик із прийомною станцією.

Крім автоматичної пожежної сигналізації застосовується сигналізація ручної дії. Ручні датчики типу ПКИЛ-7 із кнопковим керуванням розташовують на помітних місцях. Для виклику пожежної команди варто розбити скло на корпусі датчика і натиснути кнопку.

Для сигналізації від ручних і теплових датчиків застосовують прийомні станції типу ТЛО-30/2М (тривожна, променева, оптична) на 30 променів при радіальній схемі з'єднання датчиків типу ПКИЛ-7 зі станцією.

3.8 Висновки

У ході виконання розділу ,,Охорона праці” були викладені основні задачі в області охорони праці, дана коротка характеристика розроблювального об'єкту в цілому (машинна зала) з урахуванням ступеня її безпеки для обслуговуючого персоналу. Відповідно до індивідуального завдання були детально проаналізовані умови роботи людей на підстанції, виявлені всі можливі НШВФ. Виходячи з переліку виявлених НШВФ були розроблені організаційні і технічні заходи, а також обрані відповідні засоби індивідуального захисту, що призначені для зменшення ризику одержання травм і професійних захворювань. Крім того в розрахунковій частині розділу (пункти 3.2.2) були виконані розрахунки заземлюючого пристрою відповідно до діючих ПУЕ і БНіП.

У пункті 3.6 була проаналізована пожежо- і вибухонебезпечність підстанції, розроблена система автоматичного гасіння пожеж і обрані засоби гасіння пожеж.

У пункті 3.5 викладені основні принципи реанімації людей при ураженні електричним струмом і при важких травмах.

У цілому заходу, розроблені в даному розділі, спрямовані на створення безпечних умов праці і дотримання екологічних норм і правил.

РОЗІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

4.1 Визначення вартості 1 кВт•год електроенергії на підприємстві

Обрана по визначеним даним першого розділу диплома схема електропостачання заводу повинна бути перелічена по ряду економічних показників.

Основним показником для заводу є вартість (ціна) 1кВт·г електроенергії з урахуванням усіх витрат заводу. Основними умовами виконання всіх розрахунків розділу є:

1. Річна періодичність даних.

2. Вважати організаційним структурним підрозділом, що виконує поточне утримування і ремонт, електроенергетичний цех.

3. Неможливість використання суми капітальних витрат і поточних витрат, розрахованих в основній частині, тому що ці розрахунки зроблені не по всіх елементах мережі, а по наявним.

4. Вихідні дані для розрахунку беруться з основної частини проекту.

Промислове підприємство будь-якої галузі, виготовляючи будь-який вид продукції, використовує електроенергію для наступних потреб:

– надавання руху усіх видів машин і механізмів;

– на технологічні процеси;

– освітлювальні нестатки;

– інші витрати електроенергії.

Вартість витраченої на всі промислові нестатки електроенергії містить у собі собівартість продукції, що випускається заводом. Тому необхідно визначити ціну 1кВт·г, що складається на заводі на даний період.

Вартість електроенергії, підведеної до струмоприймачів заводу, містить у собі оплату енергії енергозбуту по встановлених тарифах за 1кВт·г з урахуванням існуючих знижок і надбавок. У дипломному проекті будуть використані два основних види тарифу: одноставочний і двухставочний.

Одноставочным тарифом (Т^') користаються підприємства і прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю до 750 кВА (група 2). По одноставочному тарифі підприємства розраховуються з енергозбутом за спожиту активну електроенергію /кВт·г/, обумовлену по розрахунковому лічильнику.

Для підприємств із приєднаною потужністю вище 750кВА (група 1) застосовується двухставочний тариф. Як відомо двухставочний тариф складається з двох ставок: основний (С^осн) і додатковий (С^доп).

Т" = С^осн + С^доп (4.1)

Т"= 45 + 0,17 = 45,17 коп/кВт•год.

У відповідних прейскурантах указується величина основної і додаткової ставок по різних енергосистемах. При цьому додаткова ставка (двухставочний тариф), зазначена в прейскуранті відповідає положенню, коли розрахунковий лічильник установлений на стороні первинної напруги головного абонентського трансформатора.

Якщо лічильник установлений на стороні вторинної напруги, то зазначена в прейскуранті плата за 1кВт·г при розрахунках споживача з енергосистемою збільшується на коефіцієнт 1,025.

Ціна за 1кВт·г на агломераційній фабрики металургійного комбінату складається з плати по існуючому тарифі і питомих витратах на 1кВт·г, зв'язаних з утримуванням і експлуатацією системи електропостачання підприємства.

Т.о. для підприємств першої групи:

Ц = С^доп + УП_р + УЭЗ = С^доп + (4.2)

де Ц¹ - ціна (вартість) одного кВт·год електроенергії, підведеної до струмоприймача підприємства, коп.;

С^доп - додаткова ставка за 1кВт·г активної електроенергії, коп;

УП_р - питома плата за заявлену потужність, коп.;

УЭЗ - питомі експлуатаційні витрати на 1кВт·г, коп;

С^осн - основна ставка за 1кВт·г заявленої (абонованої) споживачем потужності, грн.;

Р_max - заявлена потужність, кВт;

W_а - відпущена активна електроенергія за визначений період, кВт·г;

ЭЗ^г - річні експлуатаційні витрати по утримуванню системи електропостачання підприємства, грн.

При цих розрахунках повинні враховуватися наступні умови:

При використанні двухставочного тарифу оплачується електроенергія, що витрачається заводом на виробничі нестатки і освітлення виробничих і зв'язаних з основним виробництвом приміщень: цехів, заводоуправлінь, складів, гаражів, і т.д., а також власних залізничних колій і території заводу.

Якщо окремий цех чи окремі об'єкти розташовані відособлене від заводу і не мають загальної з ним розподільної мережі, розрахунки з цими споживачами виробляються по тарифах (ставкам), установленим для відповідної групи споживачів, незалежно від тарифу (ставки) застосовуваного в розрахунках з основним заводом.

Електроенергія, використовувана для освітлення й інших нестатків об'єктів, не зв'язаних з виробництвом (робітники селища, гуртожитки, житлові будинки, клуби, лікарні, їдальні, дитячі дошкільні установи й ін.) оплачується відповідним одноставочным тарифом.

Першої складової формули 3.2 є додаткова ставка С^доп. Додаткова ставка (перемінна частина) двухставочного тарифу (С^доп) передбачає плату за відпущену споживачу активну електроенергію (кВт·г), враховану розрахунковим лічильником за будь-який період часу, тобто додаткова ставка - це одноставочний тариф за той же період, за який полічена постійна частина плати за електричну енергію.

Кількісна величина С^доп (Т) визначається прейскурантом у залежності від групи споживача з урахуванням екологічної націнки і дорівнює 17коп/кВт·г.

Питома плата за виявлену потужність це друга складова формули 4.2:

(4.3)

Чисельник формули 4.3 являє собою річну плату П за заявлену потужність.

коп./кВт•год

Основна ставка С^осн (постійна частина) передбачає річну плату за 1кВт заявленою (абонованої) споживачем потужності, що беруть участь у максимумі навантаження живильної енергосистеми (при власному річному максимумі навантаження не нижче 500кВт). Під заявленою потужністю передбачається абонована споживачем найбільша півгодинна потужність (кВт), що збігається з періодом максимального навантаження енергосистеми. Значення С^осн визначається прейскурантом.

Кількісна величина заявленої потужності (Р_max) і відпущеної активної електроенергії за той же період (W_a) визначаються основною частиною дипломного проекту.

У випадку відсутності даних по спожитій електроенергії можуть бути допущені наступні розрахунки:

Визначаю відпущену активну електроенергію W_А:

W_a=P_max·T_м ,(квт·г) (4.4)

де T_м - число годин використання максимального навантаження текстильним комбінатом у залежності від його режиму роботи.

W_a=7630,4 · 4355 = 33230392 кВт·г

При цьому електроенергія, визначена по формулі 4.4, є витратою на технологічні, силові процеси. Тому варто врахувати ще електроенергію на освітлювальні й інші нестатки в розмірі 15-20% від силової електроенергії.

4.2 Розрахунок питомих річних експлуатаційних витрат

Розрахунок питомих річних експлуатаційних витрат роблю за спроектованою схемою електропостачання.

Експлуатація мережі електропостачання від зовнішнього підключення до струмоприймачів заводу містить у собі технічне обслуговування, виробництво поточного і капітального ремонтів, збереження електроустановок і ін. елементів мережі.

Відповідно до цим річні витрати на експлуатацію мережі й інших елементів містять у собі оплату праці працівників, вартість матеріалів і запасних частин, амортизаційні відрахування та інші витрати, в основному, зв'язані з експлуатацією і збереженням усіх видів матеріалів і запасних частин і ін.

ЭЗ^г = ФЗП^г_эк + О_см + М^г + ТЗР + АО^г + КР^г + Э^г_сн + УР^г, (4.5)

де ФЗП^г_эк - річний фонд оплати праці ремонтно-експлуатаційного персоналу;

О_см - відрахування на соціальні заходи з ФЗП^г_эк;

М^г - вартість усіх видів матеріалів по обслуговуванню і ремонту;

ТЗР - транспортно-заготівельні витрати за матеріалами;

АО^г - амортизаційні відрахування на відновлення;

КР^г - вартість вироблених капітальних ремонтів власного устаткування;

Э^г_сн - витрати на спожиті види енергії (електрика, пара, газ) на власні нестатки;

УР^г - управлінські витрати (служба енергетика, управлінський персонал цеху).

У таблиці 4.1 приведений основний перелік статей, що відповідає переліку у формулі 4.5.

Усі статті витрат економічно різнорідні і визначаються різними методами: прямим рахунком чи за допомогою відносних показників (коефіцієнтів). Але в обох випадках вимагаються додаткові проміжні розрахунки. Так наприклад для розрахунку ФЗП потрібно визначити чисельність працюючих і т.д.

Таблиця 4.1 Розрахунок річних експлуатаційних витрат на електропостачання

	№№пп	Статті затрат	Умовні позначення	Сума витрат, тис.грн.	Структура затрат, %
	1	2	3	4	5
	11	Фонд оплати праці експл-рем персоналу всього	ФЗПэкг	57,84	23,68
		в т.ч. 1.1. Фонд основної зарплати	ФЗПосн	30,1	12,32
		1.2. Фонд додаткової зарплати	ФЗПдоп	19,25	7,88
		1.3. Оплата всіх видов відпусток	ФЗПотпг	85,3	34,92
	22	Відчислення на соціальні міроприємства всього	Ос.м.	21,69	8,88
	33	Основні та допоміжні материали на утримання обладнання	М	26,43	10,82
	44	Транспортно-заготівельні розрахунки на матеріали та обладнання	ТЗР	2,64	1,08
	55	Амортизаційні відчислення на відновлення основних фондів	АОвг	33,02	13,52
	66	Капітальний ремонт и модернізація

Подобные документы

• Розрахунок схеми електропостачання групи цехів

  Огляд сучасного стану енергетики України. Розробка системи електропостачання підприємства. Розрахунок графіків електричних навантажень цехів. Вибір компенсуючих пристроїв, трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Вибір живлячих мереж.
  
  курсовая работа [470,0 K], добавлен 14.11.2014
  

• Електропостачання механічного цеху

  Порядок розрахунку необхідного електропостачання механічного цеху заводу, визначення основних споживачів електроенергії. Вибір роду струму та величини напруги. Розрахунок вимірювальних приладів та місце їх приєднання. Охорона праці при виконанні робіт.
  
  курсовая работа [124,5 K], добавлен 31.05.2009
  

• Електропостачання заводу хімічної промисловості

  Техніко-економічний вибір схем зовнішнього електропостачання підприємства. Розрахунок електричних навантажень, релейного захисту силового трансформатору, заземлюючого пристрою, сили токов короткого замикання. Вибір електроустаткування підстанції.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.05.2012
  

• Електропостачання групи цехів механічного заводу

  Розрахунок силових навантажень. Вибір напруги зовнішнього електропостачання і напруги внутрішньозаводського розподілу електроенергії. Визначення доцільності компенсації реактивної потужності. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів.
  
  курсовая работа [876,8 K], добавлен 19.12.2014
  

• Електромережі та електрообладнання

  Характеристика споживачів електричної енергії. Вихідні дані і визначення категорії електропостачання. Розрахунок електричних навантажень підприємства і побудова графіків навантажень. Економічне обґрунтування вибраного варіанту трансформаторів.
  
  курсовая работа [283,4 K], добавлен 17.02.2009
  

• Проектування електропостачання цеху металорізальних верстатів

  Характеристика об'єкта електропостачання, електричних навантажень, технологічного процесу. Класифікація будинку по вибуховій безпеці, пожежній електробезпечності. Розрахунок електричних навантажень, вибір трансформаторів, розподільних пристроїв.
  
  курсовая работа [97,8 K], добавлен 28.11.2010
  

• Розробка проекту районної мережі, призначеної для електропостачання двох споживачів електроенергії від районної підстанції

  Вибір оптимальної схеми електропостачання споживачів. Розрахунок максимальних навантажень і післяаварійного режиму роботи електричної мережі. Коефіцієнти трансформації трансформаторів, що забезпечують бажані рівні напруг на шинах знижувальних підстанцій.
  
  курсовая работа [995,2 K], добавлен 25.10.2013
  

• Проектування електропостачання населеного пункту

  Дослідження принципів побудови електричних мереж. Визначення координат трансформаторної підстанції. Вибір силового трансформатора. Розрахунок денних та вечірніх активних навантажень споживачів. Вивчення основних вимог та класифікації електричних схем.
  
  курсовая работа [370,6 K], добавлен 07.01.2015
  

• Електропостачання дільниці №2 енергоцеху ДП заводу "Електроважмаш"

  Характеристика електрообладнання об’єкта, розрахунок параметрів електричного освітлення. Вибір схеми електропостачання та його обґрунтування, розрахунок навантажень. Вибір числа і типу силових трансформаторів. Параметри зони захисту від блискавки.
  
  курсовая работа [66,4 K], добавлен 17.02.2014
  

• Проектування системи електропостачання машинобудівного заводу

  Опис технологічного процесу проектування системи електропостачання машинобудівного заводу. Визначення розрахункових електричних навантажень. Вибір системи живлення електропостачання та схем розподільних пристроїв вищої напруги з урахуванням надійності.
  
  дипломная работа [446,9 K], добавлен 21.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам