Чи можлива "філософія після Бучі": внесок війни в філософію

Російський філософ Михайло Епштейн каже, що заперечення буття взагалі - онтоцид - основа сучасної російської ідеології. Він посилається на А. Дугіна, якого цитує інший дослідник Станіслав Асєєв: «Настоящая встреча с душой подобна отхаркиванию могильной глины, удушью, невыносимым запахам гниющих трав, слиянию с пустым сознанием червя» [Асєєв 2022]. Віра у священне ніщо, де небуття ближче до істинного духу, аніж буття - це істинний дух російського народу, за А. Дугіним. Член українського ПЕН-клубу каже, що в цьому прихований секрет усієї російської філософії, яка насамперед втілюється думкою Достоєвського та слов'янофілів. Особлива якість, «святість» російської душі набуваєть- ся через страждання, злидні, втрату, і як інверсія - катування, крадіжки, вбивство, які однаково призводять до великого покаяння, метаної, духовного прозріння, піднесення та врешті-решт обоження. Парадоксально, для росіян «чим гірше, тим краще». Страждання і втрати - в релігійній формі (православний аскетизм) або секулярній (пролетаріат) - в основі російської ідеї.

Тому російський сучасний філософ Миколай Карпицький називає русскій мір і взагалі те, що несе Росія, поняттям «некроімперіалізм» [Kaszuwara 2022] або «некрофілічний імперіалізм» [Карпицкий, Волчек

. Цей термін поділяється на три рівні смислів: 1) культ мертвих в основі ідентичності (від православних мощей до Мавзолею і нарешті до культу «дідів» в значенні «загиблих воїнів Великої вітчизняної війни»; 2) схильність до підходу, «що вбивство, смерть, розстріл є розв'язанням усіх проблем» (починаючи від постійного створення ворогів, яких неодмінно треба вбити, маніхейської картини світу вічної війни); 3) культ мученицької та героїчної смерті в бою і за віру, де єдина мета життя - це «гідна» смерть. Зневага чи навіть антипатія до «світських благ», «буржуазної цивілізації», «споживацького лібералізму» обертається просто у знищення всього в ім'я «вищої ідеї», зміст якої не такий уже й важливий, і, зрештою, зводиться до «величия и нерушимости государства российского» [Єрмоленко 2022a]

І таким чином ми підходимо до останніх наших висновків, у чому полягає нова реальність філософії.

Категоричний імператив Адорно звучав так: «Аушвіц не мав би повторитися» [Адорно 2019]. Постмодерна критика метанаративів мала на меті ту ж саму проблему: «великі ідеї не мають вбивати маленьких звичайних людей». Але деконструкція не змогла запобігти - не катастрофі, а радше сліпоті інтелектуалів перед лицем катастрофи.

Провал повернув нам реальність істини, Справжність Правди. Навіть більше, катастрофа 2022 року показала, що філософія - це вельми реальна, справжня і серйозна річ. Філософські ідеї не можуть бути суто «мовними іграми» без відповідальності за наслідки.

І «вітгенштайновий афоризм мовчання в епоху інформаційно-комунікаційних технологій та воєн як поведінкової моделі є розкішшю, яку люди Заходу не можуть собі дозволити. Про те, про що не можна говорити на рівні універсальної логічної граматики, не слід мовчати. Наші вибори етичних цінностей та ідентичності мають бути ословлені, вимовлені й тим онтологізовані. У постсекулярній реальності медіапрос- тору можемо навіть уважати це долученням до Логоса (Хоуос), водночас і Гераклітового, і Христового. А Він, як відомо, в нашій західній традиції не лише Лоуос;, але і Хштцр, спаситель» [Кретов 2022].

Новий категоричний імператив: «спитай себе, „чи може моя ідея вбивати?”». Філософія може вбивати і воскрешати, умертвляти і животворити. І що талановитіша, популярніша, масовіша, то небезпечніша будь- яка Ідея. Це - дуже важливий критерій істинності філософії, до чого вона веде, до життя чи смерті Відсилка до стародавньої фрази з апокрифу «Дідахе» (про дві дороги, життя і смерті) відкривається також в майбутнє: це питання чи завдання перед усіма технічними відкриттями і майбутніми проєктами, перевірочне питання - «перевір, наскільки можна твої ідеї використати для геноциду і просто убивств людей»..

Звідси випливає другий принцип: людяність, або відкритість до буття людини. Питання не в «матеріалізмі» чи «ідеалізмі» - вони обидва можуть прекрасно вбивати, навіть в ім'я «прекраснодушнейшего и благонамереннейшего» гуманізму. Але мати у фокусі живу людину - це обов'язок філософуючого мислення. Конкретна тілесність, вразливість, зраненість, втіленість, крихкість людини з її почуттями, потребами і думками - ця людяність означає увагу до «малих цих», до «відкинутих цим світом», без перетворення цього на культ. Істина є, і вона - в радості чи стражданні людини.

Така етика має наслідки і в політичній філософії. Нездатність побачити, визнати і засудити геноцид - і засудити тоталітарний режим - призвело до війни. Ми стоїмо перед вимогою переосмислити основи міжнародного права та архітектури безпеки. Дві системи, про які мріє путінська Росія - Ялто-Потсдамська 1945 року та Священний союз 1815 року - ґрунтуються на праві Сильного та культі Великого, зневазі до малих. Нова система, яка унеможливлює зневагу до малих - чи то в міжнародній політиці, де «регіональні лідери» вершать долі «малих народів», чи то у внутрішній політиці, де диктатури часто виправдовують своє суверенне право плюндрувати гідність людини.

Це здебільшого за межами нашої статті, але є важливий момент - реальність, справжність істини і людяність повернули значення Мужності, або Відваги [Sigov 2023а]. Без мужності як діяти, так і мислити, назвати зло злом, повернути значення речам, відваги протиставитися всім комунікативним умовностям - не може бути ні справжньої Людяності, ні справжньої Істини. Мислити послідовно, до кінця, до останнього висновку і до скону - словами Стуса, «стій і стій, допоки скону» - це антична мужність філософа, йти за філософською істиною аж до смерті, називаючи речі своїми іменами всупереч волі юрби (байдуже, Сократ ти чи Христос). Не будемо судити, чого забракло багатьом інтелектуалам - чи то мужності, чи істини (і ясності розуміння), чи людяності (і емпатії). Але зазначимо, що ці ідейні імперативи - реальність, справжність, істина, людяність, мужність - діалектично пов'язані, аж до банального твердження в дусі «людяність без істини чи істина без людяності». І вельми символічно, що Майдан чи Революція Гідності 2013 - 2014 мала одним із своїх гасел «Справжність» - людей, ідей, дій. Справжність, справжність буття і Правди - ця метафора і образ (ейдос) лежить в основі всіх цих ідей.

Україна, як філософ під бомбами [Sigov. Philosopher 2023], вислала своє послання з Києва до Європи [Sigov 2023c], і ця українська мужність [Sigov 2023а], пробудження і повстання, відкриває перспективу народження нової Європи [Sigov, & Mandeville 2022] і, можливо, світу. Зрештою, на партикулярно-практичному рівні, подолати колоніальну звичку «східної політики», встановити чутливість до ознак колоніалізму, імперіалізму, дійсного шовінізму - означає подолати постколоні- альну «невидимість» Європи між Берліном і Москвою. Це проявляється і на тому елементарному рівні етики, коли не можна сказати щось на кшталт «а чому б тобі не піддатися ґвалтівнику трошки, щоб усім було добре, зрештою, у нього така гарна репутація і культура?». Це немислимо там, де є суб'єкт і визнання іншого як іншого. Зрештою, дискусія про суб'єктність (що афористично виражається у формулі «нічого про нас без нас») - і це екзистенційне, велике питання, в якому сходяться виміри логіки, етики та політики: хто заслуговує бути?хто заслуговує на життя?

В цьому країни пострадянського табору - що мали свої «Бучі», будь- то Катинь, Прага чи Вільно - дуже добре розуміють постановку даного питання, що особливо яскраво проявляється в проблематиці політики пам'яті та конструюванні сакрального часу (ідеальної історії). Натомість, здається, ще не видно жодних перспектив, щоб російська нація і інтелігенція хоч якось приступила до розуміння того, що зрозуміли німецькі інтелектуали щодо власної «історичної провини». Проте без цього неможливий ні мир в Європі, ні світ без геноциду.



Посилання

1. Адорно, Т. (2019). Виховання після Аушвіца / пер. з нім. В. Брижніка, наук. ред. М. Бойченка. Філософія освіти 25(2), 82-99.

2. Ардамацкая, Д. А. (2013). Философия «после ГУЛАГа»: осмысление исторической катастрофы. Studia Culturae 16, 256-264.

3. Асеев, С. (2022) Светлый путь: история одного концлагеря. Львов: Издательство Старого Льва.

4. Асєєв, С. (2018) В ізоляції/ передм. Мар'яни Драч, Сергія Рахманіна, Дмитра Крапи- венка; ілюстр. Сергія Захарова. Київ: Люта справа.

5. Асєєв, С. (2022) Достоєвський і Буча: російська культура вбиває? Радіо Свобода. 18 травня 2022.

6. Бабинський, А. (2023). Війна за «русский мир» чи «святу Русь»? Ідеологічні корені російської агресії. Наукові записки УКУ: Богослов'я 10, 225-251

7. Бадью, А. (2005) Мета/Политика: Можно ли мыслить политику? Краткий трактат по метаполитике / пер. с фр. Б. Скуратов, К. Голубович. (С. 26-34). Москва: Логос. Бистрицький, Є. (2022). Звичайний Габермас. Часопис «Ї». 6.05.2022

8. Венявкин, И. (2022). Человек, который придумал деукраинизировать Украину История Тимофея Сергейцева -- методолога, политтехнолога и идеолога войны. Холод. 10.06.2022.

9. Віхров, М. (2022). Теологія після Бучі. Verbum. № 90: Золото і Блакить/ 27.04.2022.

10. Денисенко, А. (2019). Теологія визволення. Ідеї, критика, перспективи. Київ: Дух і Літера.

11. Ермоленко, А. (2022a). Війна як соціокультурний феномен: Круглий стіл «Філософської думки». Філософська думка, (3), 7-58.

12. Ермоленко, В. (2022). Корінням у реальність. Українці ніколи не хотіли йти зі своєї землі. Linkiesta. 07.08.2022.

13. Забужко, О. (2022). Найдовша подорож. Львів, Комора.

14. Загребельний, І. (2022). Чи потрібна нам «нова теологія після Бучі». Аналітично-дослідницький центр Політична теологія. 3.04.22.

15. Ісаюк, О. (2021). Особисті травми, завдані в радянський час, і нинішня українська політика. Чому ми обливаємо брудом власних лідерів? Тексти. 24 червня 2021.

16. Ісаюк, О. (2021b). Сто років терору. Збруч. 27.10.2021.

17. Карпицкий, Н., & Волчек, Д. (2022). Некрофилический империализм. Свобода воли против мира чекистов. Радио Свобода. 23 июля 2022

18. Коммерсант. (2008). Путин не считает Украину государством. «Коммерсант». 7 апреля 2008.

19. Кретов, П. (2022). Філософські роздуми про людей і війну. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. 30.03.2022.

20. Миллер, А. И. (2000). «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половинаХ1Хвека). (С. 37-40). Санкт-Петербург: Алетейя.

21. Окара, А. (2022). Чи можлива російська культура після Бучі? Обозреватель. 14 квітня 2022

22. Петренко, Р. (2022). Рецепт уничтожения Украины предложил автор плаката о «трех сортах украинцев». Украинская правда 23. 4 квітня 2022.

23. Померанц, Г. (б. д.). Разрушительные тенденции в русской культуре.

24. Путин, В. В. (2021). Об историческом единстве русских и украинцев». Официальный сайт Президента Российской Федерации. 12 июля 2021 года

25. Рева, І. (2020). Страх бути господарем. Які наслідки Голодомору українці відчувають досі. ВВС. 28 листопада 2020.

26. Редакция. (2022). Сумели повторить. Как путинская пропаганда копирует гитлеровскую. Важные истории. 18 травня 2022.

27. Інститут філософії. (2021). "Русский мир"як доктрина: витоки, загрози, методи. Філософські діалоги'2021. Зб. наук. праць. Київ: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України.

28. Рябчук, М. (2011). Постколоніальний синдром: спостереження. Київ: К.І.С.

29. Рябчук, М. (2021). Біла шкіра, чорна мова. Травматичний досвід колоніального упокорення. Збруч. 11.01.2021. Ч. 1. Ч. 2. Сором'язливий колоніалізм. Збруч. 19.01.2021

30. Сергейцев, Т. (2022). Что Россия должна сделать с Украиной. РИА Новости. 03.04.2022.

31. Синявский, А. Д. (2003). О «Колымских рассказах» В. Шаламова. Срез материала. Литературный процесс в России. (С. 337-342). Москва: РГГУ.

32. Смолій В., & Якубова Л. (2018). Історичний контекст формування проекту русский мир та практика його реалізації в Криму й на Донбасі (Аналітична записка). Київ: Інститут історії України.

33. Соловій, Р. (2022). Теологія після Бучі. Политком. 3.04.22.

34. Суховатая, В. (2012) «Философия после Аушвица» и «Этика после Холокоста»: рефлексии нацистского геноцида в западном и постсоветском сознании». Матеріали міжнародної конференції «Злочини тоталітарних режимів в Україні: Науковий та освітній погляд» (21-22 листопада 2009 р., Вінниця). (С. 107-133). Київ: НІОД; Український центр вивчення історії Голокосту.

35. Тарасюк, А., Мардер, М. (2022) Геноцидна логіка путінської війни. Ідеологія без ідеї закликає вбивати українців. Тексти. 2.05.2022.

36. Український інститут. (2023). Деколонізація. Підбірка статей та матеріалів. Український Інститут.

37. Фанон, Ф. (2016). Гнані і голодні / пер. з фр. Київ: Вперед.

38. Ямпольский, М. (б. д.). Исчезновение как форма существования.

39. Яблонський, В., Здіорук, С. та ін. (2014). Україна та проект «русского мира»: аналітична доповідь. Київ: НІСД.

40. Batuman, E. (2023). Letter from Tbilisi. Rereading Russian Classics in the Shadow of the Ukraine War. How to reckon with the ideology of 'Anna Karenina," "Eugene Onegin," and other beloved books. New Yorker. 30.01.2023.

41. ВВС. (2022a). Невгамовний Маск. Що він знову написав про Україну. ВВС News Україна. 6 жовтня 2022.

42. BBC. (2022b). Ukraine attention shows bias against black lives, WHO chief says. ВВС. 13 April 2022.

43. Bettelheim, B. (1988). An informed heart. A study of the psychological consequences of living under extreme fear and terror. Penguin Uk.

44. Habermas, J. (2022). JOrgen Habermas zur Ukraine. Krieg und Emporung. Suddeutschen Zeitung. 28.04.2022.

45. Herman, J. (1992, 2016). Trauma and Recovery: The Aftermath of Violence--from Domestic Abuse to Political Terror. New York. Basic Books

46. Kaszuwara, P. (2022). Rosyjski filozof o Putinie: To nekroimperialista. Jegocelem jest zabijac. Onet. 21.09.2022.

47. Meduza. (2022). Станцуем вальс большой войны. Meduza. 9 июня 2022.

48. Mokryk, R., & Koshkina, S. (2023). Ukrajina: osobnisvedectvia geopolitick6pozadirusko- ukrajinsk6 valky. S predmluvou Petry Prochazkove. Praha, Jota.

49. Padevёt, J., Mokryk, R. (2023). Hovory o Ukrajini. Praha. Academia, 2023.

50. Plokhy, S. (2023). The Russo-Ukrainian War: The Return of History. New York : W. W. Norton & Company.

51. Rocca, F. X. (2022). 'Russian World' Is the Civil Religion Behind Putin's War. The Wall Street Journal. March 17, 2022

52. Rozov, M. (2022). Buca je tvari Osvёtimi. Minulost se opakovat nebude, ale jeji variace hrozi / Pamёt Naroda. 6 жовтня 2022.

53. Sigov, C. (2023). Le courage de I'Ukraine. Paris, Les editions du Cerf.

54. Sigov, C. (2023). Philosopher sous les bombes: Penser I'Ukraine en resistance. Paris, PUF.

55. Sigov, C., & Mandeville, L. (2022). Quand I'Ukraine se leve: La naissance d'une nouvelle Europe. Paris, Talent Editions.

56. Sigov, K. (2023). Poselstviz Kyjeva. Praha: Bourdon.

57. Snyder, T. (2022). Russia's genocide handbook. The evidence of atrocity and of intent mounts. New Yorker. 08.04.2022.

58. Spadaro, A. (2022). Pope Francis in Conversation with the Editors of European Jesuit Journals. La Civilta Cattolica. 14.06.2022.

59. Taylor, F. (2023). UCU Congress Calls For UK To "Stop Arming Ukraine”. ROAR. 29 May, 2023.

60. Terekhova, L. (2022). Decolonizing the Mysterious Soul of the Great Russian Novel. Heinrich-Boll-Stiftung Ukraine, 29.03.2022 Thompson, E. M. (2000). Imperial knowledge. Russian Literature and Colonialism. Greenwood Press.

61. Volkovskyi. V. (2021). Civil Religion or Official Ideology: Philosophical Aspect. Actual problems of history, philosophy and law in researches of young scholars: collected articles of the participants of the conference of young scholars / under general edition of Candidate of Historical Sciences, Associate Professor Soloshenko V.V. Kyiv: State Institution "The Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine”, 2021. P. 177-183.

62. Yermolenko, A. (2022b). Widerstand statt Verhandlung. Antwort auf JOrgen Habermas. Frankfurter Allgemeine Zeitung. 20.05.2022.

63. Український переклад є запосиланням

64. ZAXID.NET (2022). Андрій Дахній про філософію «русского міра» та її ідеологів. Колективний Путін готовий терпіти злидні, якщо його боятимуться. ZAXID.NET, 3 липня 2022.

References

1. Adorno, T. W. (2020). Education After Auschwitz. Trans., annotation and notes by V. Bryzhnik, edited by M. Boychenko. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 25(2), 82-99

2. Ardamatskaya, D. A. (2013). Philosophy «after the GULAG»: thinking about historical catastrophe. Studia Culturae 16, 256-264.

3. Aseyev, S. (2022). Shining Path: A Story of One Concentration Camp. [In Russian]. Lviv: Old Lion Publishing House.

4. Aseyev, S. (2018) In isolation / ed. Mariana Drach, Serhii Rakhmanin, Dmytro Krapyvenko; Illustrated by Serhii Zakharov. [In Ukrainian]. Kyiv: Liuta Sprava.

5. Aseyev, S. (2022) Dostoyevsky and Bucha: Does Russian Culture Kill? [In Ukrainian]. Radio Svoboda. 18 May. 2022.

6. Babynskyi, A. (2023). War for the 'Russian World' or 'Holy Rus'? Ideological roots of Russian aggression. UCU Scientific Notes: Theology 10, 225-251.

7. Badiou, A. (2005) Meta/Politics: Is it possible to think politics? A Short Treatise on Metapolitics / Translated from French by B. Skuratov, K. Golubovich. (Pp. 26-34) Moscow: Logos.

8. Batuman, E. (2023). Letter from Tbilisi. Rereading Russian Classics in the Shadow of the Ukraine War. How to reckon with the ideology of "Anna Karenina," "Eugene Onegin," and other beloved books. New Yorker. 30.01.2023.

9. Bettelheim, B. (1988). An informed heart. A study of the psychological consequences of living under extreme fear and terror. Penguin Uk.

10. Bystrytskyi, Y. (2022). Ordinary Habermas. Ji Magazine. 6.05.2022

11. ВВС. (2022a) The untamed Musk. What he wrote about Ukraine again. BBC News Ukraine. 6 October 2022.

12. ВВС. (2022b). Ukraine attention shows bias against black lives, WHO chief says. ВВС. 13 April 2022.

13. Denysenko, A. (2019). Liberation theology. Ideas, criticism, perspectives. Kyiv: Spirit and Letter.

14. Editorial. (2022). They've managed to repeat it. How Putin's propaganda copies Hitler's. Important stories. 18 May. 2022.

15. Fanon, F. (2016). The Wretched of the Earth. Trans. from French. [In Ukrainian]. Kyiv: Vpered.

16. Habermas, J. (2022). JOrgen Habermas zur Ukraine. Krieg und Emporung. Suddeutschen Zeitung. 28.04.2022.

17. Herman, J. (1992, 2016). Trauma and Recovery: The Aftermath of Violence--from Domestic Abuse to Political Terror. New York. Basic Books

18. Institute of philosophy. [2021]. Russian World as a Doctrine: Origins, Threats, Methods. Philosophical Dialogues'202l. Collection of scientific papers. Kyiv: H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, NAS of Ukraine.

19. Isaiuk, O. (2021). Personal traumas of the Soviet era and current Ukrainian politics. Why do we cast dirt on our own leaders? Texty. 24 June. 2021.

20. Isaiuk, O. (2021b). One Hundred Years of Terror. Zbruch. 27.10.2021.

21. Karpitsky, N., & Volchek, D. (2022) Necrophilic imperialism. Free will against the world of the Chekists. Radio Svoboda. 23 July. 2022

22. Kaszuwara, P. (2022). Rosyjski filozof o Putinie: To nekroimperialista. Jegocelem jest zabijac. Onet. 21.09.2022.

23. Kommersant. (2008). Putin does not consider Ukraine as a state. «Kommersant': 7 April 2008,

24. Kretov, P. (2022). Philosophical reflections on people and war. Khmelnytsky Cherkasy National University. 30.03.2022.

25. Meduza. (2022). Let's dance the big war waltz. Meduza (9 June 2022)

26. Miller, A. I. (2000), The «Ukrainian question» in the policy of the authorities and Russian public opinion (second half of the XIX century). St. Petersburg: Aleteia,.

27. Mokryk, R., & Koshkina, S. (2023). Ukrajina: osobnisvedectvia geopoliticktіpozadirusko- ukrajinski valky. S predmluvou Petry Prochazkove. Praha, Jota.

28. Okara, A. (2022). Is Russian culture possible after Bucha? Obozrevatel. 14 April 2022.

29. Padevёt, J., Mokryk, R. (2023). Hovory o Ukrajini. Praha. Academia, 2023.

30. Petrenko, R. (2022). The recipe for the destruction of Ukraine was suggested by the author of the poster about «three sorts of Ukrainians». Ukrainska Pravda 23. 4 April. 2022.

31. Plokhy, S. (2023). The Russo-Ukrainian War: The Return of History. New York : W. W. Norton & Company.

32. Pomerantz, G. (w. d.). Destructive tendencies in Russian culture.

33. Putin, V. V. (2021). On the historical unity of Russians and Ukrainians». Official website of the President of the Russian Federation. 12 July. 2021

34. Reva, I. (2020). Fear of being an owner. What are the consequences of the Holodomor that Ukrainians still feel today? BBC. November 28th 2020.

35. Rocca, F. X. (2022). 'Russian World' Is the Civil Religion Behind Putin's War. The Wall Street Journal. March 17, 2022

36. Rozov, M. (2022). Buca je tvari Osvёtimi. Minulost se opakovat nebude, ale jeji variace hrozi / Pamit Naroda. 6 жовтня 2022.

37. Ryabchuk, M. (2011). Postcolonial Syndrome: Observations. Kyiv: K.I.S.

38. Ryabchuk, M. (2021). White skin, black language. The traumatic experience of colonial subjugation. Zbruch. 11.01.2021. Part 1. Part 2. Shy colonialism. Zbruch. 19.01.2021

39. Sergeytsev, T. (2022). What Russia should do with Ukraine. RIA Novosti. 03.04.2022.

40. Sigov, C. (2023a). Le courage de I'Ukraine. Paris, Les editions du Cerf,.

41. Sigov, C. (2023b). Philosopher sous les bombes: Penser I'Ukraine en resistance. Paris, PUF.

42. Sigov, C., & Mandeville, L. (2022). Quand l'Ukraine se leve: La naissance d'une nouvelle Europe. Paris, Talent Editions.

43. Sigov, K. (2023c). Poselstviz Kyjeva. Praha: Bourdon.

44. Siniavsky, A. D. (2003). On V. Shalamov's Kolyma Tales. A snapshot of the material. The Literary Process in Russia. (Pp. 337-342) Moscow: RGSU.

45. Smolii, V., & Yakubova, L. (2018). Historical context of the Russian World project and the practice of its implementation in Crimea and Donbas (Analytical Report). Kyiv, Institute of History of Ukraine.

46. Snyder, T. (2022). Russia's genocide handbook. The evidence of atrocity and of intent mounts. New Yorker. 08.04.2022.

47. Soloviy, R. (2022). Theology after Bucha. Politkom. 3.04.22.

48. Spadaro, A. (2022). Pope Francis in Conversation with the Editors of European Jesuit Journals. La Civilta Cattolica. 14.06.2022.

49. Sukhovataya, V. (2012). «Philosophy after Auschwitz» and «Ethics after the Holocaust»: Reflections on the Nazi Genocide in Western and Post-Soviet Consciousness. Materials of the international conference «Crimes of totalitarian regimes in Ukraine: A Scientific and Educational Perspective» (21-22 November 2009, Vinnytsia). (Pp. 107-133). Kyiv: NIOD; Ukrainian Centre for Holocaust Studies.

50. Tarasiuk, A., & Marder, M. (2022). The genocidal logic of Putin's war. Ideology without an idea calls for killing Ukrainians. Texty. 2.05.2022.

51. Taylor, F. (2023). UCU Congress Calls For UK To "Stop Arming Ukraine". ROAR. 29 May, 2023.

52. Terekhova, L. (2022). Decolonizing the Mysterious Soul of the Great Russian Novel. Heinrich-BoII-Stiftung Ukraine, 29.03.2022

53. Thompson, E. M. (2000). Imperial knowledge. Russian Literature and Colonialism. Greenwood Press.

54. Ukrainian Institute. (2022). Decolonisation. A collection of articles and materials. Ukrainian Institute.

55. Veniavkin, I. (2022). The Man Who Invented to De-Ukrainianise Ukraine. The Story of Timofey Sergeytsev - Methodologist, Political Technologist and Ideologist of War. Kholod. 10.06.2022.

56. Vikhrov, M. (2022) Theology after Bucha. Verbum. No. 90: Gold and Blue. 27.04.2022. https://www.verbum.com.ua/04/2022/gold-on-blue/theology-after-bucha/ Volkovskyi. Volodymyr. (2021) Civil Religion or Official Ideology: Philosophical Aspect. Actual problems of history, philosophy and law in researches of young scholars: collected articles of the participants of the conference of young scholars / under general edition of Candidate of Historical Sciences, Associate Professor Soloshenko V.V. Kyiv:

57. State Institution "The Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2021. P. 177-183.

58. Volkovskyi. V. (2021). Civil Religion or Official Ideology: Philosophical Aspect. Actual problems of history, philosophy and law in researches of young scholars: collected articles of the participants of the conference of young scholars / under general edition of Candidate of Historical Sciences, Associate Professor Soloshenko V.V. Kyiv: State Institution "The Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2021. P. 177-183.

59. Yablonsky, V., Zdioruk, S., et al. (2014) Ukraine and the Russian World Project: Analytical Report. Kyiv: NISS.

60. Yampolsky, M. (w. d.). Disappearance as a form of existence.

61. Yermolenko, A. (2022a). War as a socio-cultural phenomenon: Round table of "Philosophical thought”. Filosofska Dumka (3), 7-58.

62. Yermolenko, A. (2022b). Widerstand statt Verhandlung. Antwort auf Jdrgen Habermas. Frankfurter Allgemeine Zeitung. 20.05.2022.

63. Yermolenko, V. (2022). Rooted in reality. Ukrainians never wanted to leave their land. Linkiesta. 07.08.2022.

64. Zabuzhko, O. (2022). The longest journey. Lviv, Komora., 2022. 168 с.

65. Zahrebelnyi, I. (2022). Do we need a «new theology after Bucha». Analytical and Research Centre for Political Theology. 3.04.22.

66. ZAXID.NET. (2022). Andriy Dakhniy on the philosophy of the Russian World and its ideologists. The collective Putin is ready to bear poverty if he is feared. [In Ukrainian]. ZAXID.NET, 3 Jule 2022.

Размещено на Allbest.ru