Київська філософська школа другої половини ХХ століття і витоки кризи марксизму-ленінізму у вишах УРСР: досвід київського державного університету (кінець 40-х - середина 60-х років ХХ століття)
Процес деструкції марксизму-ленінізму у філософських освіті, науці і культурі УРСР від епохи сталінізму на прикладі філософського факультету Київського державного університету. Реформаторська роль деканів філософського факультету П. Копніна і Шинкарука.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.07.2024 |
Размер файла | 43,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Висновки
Смерть Й. Сталіна в 1953 р. та проведення в Москві в 1956 р. "антикультівського" ХХ з'їзду КПРС постали умовним вододілом між понад тридцятирічною епохою сталінської тиранії і періодом її лібералізації та кризи до середини й, власне, кінця 60-х роках ХХ ст. Розпочатий уже в 1953 р. процес реабілітування жертв політичних репресій у СРСР, як і значення доповіді "Про культ особи і його наслідки" (1956) М. Хрущова, зумовили позитивні зміни в гуманітаристи- ці УРСР. Реабілітування репресованих творців "філософського фронту" УСРР періоду "Розстріляного Відродження" і наукова праця кількох із них, як-от Я. Блудова, М. Логвина і особливо вже згаданих М. Юшманова й другого директора Інституту філософії АН УРСР Д. Острянина (1952-1962), з 1962 р. - завідувача кафедри діалектичного та історичного матеріалізму КДУ, відчутно посприяли поступу вітчизняних філософських студій. Відзначений В. Горським суттєвий внесок трьох перших із них у дослідження історії згаданого "фронту" як, за В. Табачковським, першого - "розстріляного", філософського відродження в УРСР у ХХ ст., доповнили плідні підсумки студій очолюваного Д. Остряниним у 1954-1962 рр. після І. Головахи відділу історії філософської та суспільно-політичної думки в Україні згаданого інституту. Відтворення у виданому його творцями першого в УРСР нарису вітчизняної філософії [12] у контексті поступу європейської філософії сприяло тенденції "європеїзування" філософії в УРСР. Цьому ж сприяли здійснювані ще з кінця 40-х років першим директором інституту М. Омельяновським і його колегами з цього інституту і філософського факультету КДУ студії з філософії наукового світобачення, як-от критичне переосмислення копенгагенської інтерпретації квантової фізики.
Майже чвертьстолітній період непростої історії відновлених у 40-х роках ХХ ст. - наприкінці епохи сталінізму, філософських інституцій УРСР, а саме філософського факультету Київського держуніверситету й Інституту філософії АН УРСР, засвідчив стримуване, але невпинне відродження у них перерваної репресіями інсти- туціалізації української національної модерної філософської традиції. Наріжним каменем цього підцензурного, але незворотного процесу було формування у другій половині 50-х - у 60-х роках ХХ ст. - уже за хру- щовської "відлиги", у цих інституціях Київської філософської школи другої половини ХХ ст. під орудою деканів згаданого факультету та директорів цього інституту П. Копніна і В. Шинкарука. Світоглядним осердям засвідченого їхніми учнями і колегами - творцями цієї школи, зокрема С. Кримським, М. Поповичем та В. Горським, реформування обома ними філософських освіти, науки та культури УРСР перших повоєнних десятиліть став критичний перегляд з їхньої ініціативи та за їхньої активної участі сталінського варіанта маркси- зму-ленінізму. На противагу його догматичній доктрині, розробленій М. Мітіним, П. Юдіним і їхніми колегами на основі праць Й. Сталіна в 30-х роках ХХ ст. і пропагованій у вишах СРСР і після його смерті в 1953 р., зокрема Ф. Єневичем на філософському факультеті КДУ, його прогресивні викладачі М. Злотіна, П. Копнін, В. Шинкарук та інші вдались до її перегляду і, власне, деструкції. Виходячи в них із широкої палітри ідей євромарксизму, вони запропонували спектр варіантів критики цієї доктрини на підставі звернення як до гегелівської діалектики і "автентичного" марксизму, так і до версій їх переосмислення в альтернативній радянській та європейській філософії постмодерну.
Список використаних джерел
Бойченко М. "Київська філософська школа" як предмет дискусії. Інтерв'ю Мирослава Поповича. Філософська думка. 2015. № 3. С. 6-9.
Булатов М. Філософський щоденник. Київ, 2018.
Вдовиченко Г. Сучасні культурологічні студії перед викликом глобальних проблем. Культурологія: підручник для студентів вищих навч. закладів / за ред. А. Конверського. Харків, 2013. С. 777-863.
Головаха Є. Суб'єктивний погляд на українську філософію (Розмова із Ксенією Зборовською, Аміною Кхелуфі та Всеволодом Хомою). Sententiae. 2017. №1 (XXXVI). С. 173-214.
Горак А. Сорок сороков. Київ, 2009.
Горский В., Чайка Т. Я прожил счастливую жизнь (Цикл интервью Т. А. Чайки). Киев, 2014.
Горський В. Дещо про історію з історією філософії (суб'єктивні міркування з приводу ювілею). Філософська думка. 1998. № 4-6. С. 23-41.
Губерський, Л. В., Конверський, А. Є., Бичко, І. В., Огородник І. В., Лубський В. І. Ґенеза філософських студій у Київському університеті : монографія. 2-ге вид. Київ, 2010.
Конверський А., Бичко І., Огородник В. Філософська думка у Київському університеті. Київ, 2005.
Крымский С. Б., Чайка Т. А. Сергей Крымский: Наш разговор длиною в жизнь (Цикл интервью Т. А. Чайки). Киев, 2012.
Лісовий В. Спогади. Поезії / Упоряд. Н. Вельбовець, В. Лісова, Л. Туровець-Лісова. Київ, 2014.
Нарис історії філософії на Україні / ред. кол.: Д. Х. Острянин (голова), В. Ю. Євдокименко (заст. голови), М. В. Гончаренко та ін. Київ, 1966.
Табачковський В. У пошуках невтраченого часу (Нариси про творчу спадщину українських філософів-шістдесятників). Київ, 2002.
Чайка Т. Доторк. Презентація проекту "Усні історії філософів". Філософська думка. 2009. № 3. С. 140-145.
Шинкарук В. "Хрущовська відлига" і нові тенденції в дослідженнях Інституту філософії АН України в 1960-х роках. Філософська думка. 1998. № 4-6. С. 5-22.
Vdovychenko H. Kyiv Philosophical School and Human Rights. National-Cultural Movement in the Ukrainian SSR: Scientific and Public Dialogue and Interaction. Ukrainian Policymaker. 2021. Vol. 8. Р. 127-143. https://doi.org/10.29202/up/8/14
Vdovychenko H. Kyiv Philosophical School and Spiritual SelfDetermination of Its Founders: at the Worldview Intersection of Atheism and Faith. Софія. 2021. № 2(18). Р. 46-52.
Vdovychenko H. Kyiv Philosophical School as a Partner of International Scientific Life during the Cold War: The Experience of Dialogue in Geopolitical Confrontation. Future Human Image. 2021. Vol. 15. Р. 122135. https://doi.org/10.29202/fhi/15/11
Vdovychenko H. Personal Dimensions of the Kyiv Philosophical School and its Images through the Voices of Memory. Future Human Image. 2020. Vol. 14. Р. 90-101. https://doi.org/10.29202/fhi/14/11
Vdovychenko H. Socio-Political Image of the Kyiv Philosophical School: from Internal Resistance to Open Attitude. Ukrainian Policymaker. 2020. Vol. 7. Р. 83-96. https://doi.org/10.29202/up/7/10
References
Boichenko, M. (2015). "Kyiv Philosophical School" as a Subject of Discussion. Interview with Myroslav Popovych. Philosophical Thought, 3, 6-9 [in Ukrainian].
Bulatov, M. (2018). Philosophical Diary. Stylos [in Ukrainian].
Chayka, T. (2009). Touch. Presentation of the Project "Oral Histories of Philosophy". Philosophical Thought, 3, 140-145 [in Ukrainian].
Golovakha, Y. (2017). Subjective View of Ukrainian Philosophy (Conversation with Xenija Zborovska, Amina Khelufi and Vsevolod Khoma). Sententiae, 1(XXXVI), 173-214 [in Ukrainian].
Horak, H. (2009). Forty forties. Stylos [in Ukrainian].
Horskyi, V. (1998). Something about History with the History of Philosophy (Subjective Reasoning About the Anniversary). Philosophical Thought, 4-6, 23-41 [in Ukrainian].
Horskyi, V. (2014). I lived a happy life (T. A. Chayka Interview Cycle). Publishing House of D. Byrago [in Ukrainian].
Huberskyi, L. V., Konverskyi, A. E., Bychko, I. V., Ogorodnyk I. V., & Lubskyi, V. I. (2010). The Genesis of Philosophical Studies at Kyiv Universities. Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].
Konverskyi, A., Bychko, I., & Ohorodnyk, I. (2005,). Philosophical Thought at Kiev University: History and Modernity. Center for educational literature [in Ukrainian].
Krymskyi, S. (2012). Serhey Krymskyi: Our conversation as long as life itself (T. A. Chayka Interview Cycle). Publishing House of D. Byrago [in Ukrainian].
Lisovyi, V. (2014). Memories. Poems (N. Velbovets, V. Lisova, L. Turovets-Lisova. Arr.). Smoloskyp [in Ukrainian].
Ostryanyn, D., Evdokimenko, V. Yu., & Goncharenko. M. V. (Eds.). (1966). Essay on the History of Philosophy in Ukraine. Naukova Dymka [in Ukrainian].
Shynkaruk, V. (1998). "Khrushchev Thaw" and New Trends in Research of the Institute of Philosophy of the Academy of Sciences of Ukraine in the 1960s. Philosophical Thought, 4-6, 5-22 [in Ukrainian].
Tabachkovskyi, V. (2002). I n Search of Non-Wasted Time. Essays on the Creative Heritage of the Ukrainian Philosophers of the Sixties. Parapan [in Ukrainian].
Vdovychenko, H. (2013). Modern Cultural Studies before the Challenge of Global Problems. Cultural Studies: A Textbook for Students of Higher Educational Institutions (A. Konverskyi, Ed.; рр. 777-863). Folio [in Ukrainian].
Vdovychenko, H. (2020). Personal Dimensions of the Kyiv Philosophical School and its Images through the Voices of Memory. Future Human Image, 14, 90-101. https://doi.org/10.29202/fhi/14/11
Vdovychenko, H. (2020). Socio-Political Image of the Kyiv Philosophical School: from Internal Resistance to Open Attitude. Ukrainian Policymaker, 7, 83-96. https://doi.org/10.29202/up/7/10
Vdovychenko, H. (2021). Kyiv Philosophical School and Human Rights. National-Cultural Movement in the Ukrainian SSR: Scientific and Public Dialogue and Interaction. Ukrainian Policymaker, Vol. 8, 127-143. https://doi.org/10.29202/up/8/14
Vdovychenko, H. (2021). Kyiv Philosophical School and Spiritual Self-Determination of Its Founders: at the Worldview Intersection of Atheism and Faith. Sophia. Human and Religious Studies Bulletin, 18(2), 46-52.
Vdovychenko, H. (2021). Kyiv Philosophical School as a Partner of International Scientific Life during the Cold War: The Experience of Dialogue in Geopolitical Confrontation. Future Human Image, 15, 122-135. https://doi.org/10.29202/fhi/15/11
Размещено на Allbest.ru/
Подобные документы
Історико-філософський аналіз чинників наукової культури, що мали місце в теоретичних розвідках українських мислителів другої половини ХХ століття. Передумови їх позиціювання в працях І. Бичка, П. Копніна, С. Кримського, М. Поповича, В. Шинкарука.
автореферат [36,9 K], добавлен 11.04.2009Історичні витоки філософського осягнення природи часу. Тлумачення поняття дійсності та часу у класичному природознавстві. Засади об'єктивності часу як вимірювальної тривалості. Критичний аналіз філософських витоків часу у сучасному природознавстві.
дипломная работа [97,2 K], добавлен 12.12.2014Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).
автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009Філософська думка в культурі Київської Русі, її видатні представники. Гуманістичні та реформаційні ідеї кінця XV – поч. XVII ст. Києво-Могилянська академія. Філософія Просвітництва і Романтизму. Київська релігійна школа. Кирило-Мифодівське товариство.
презентация [5,0 M], добавлен 17.05.2014Виникнення, предмет філософії та його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського. Специфіка філософського знання. Філософська антропологія.
реферат [27,4 K], добавлен 09.10.2008Історичний аналіз розвитку наукового знання з часів античності. Питання виникнення і розвитку науки і філософії. Наявність грецьких термінів у доказовій давньогрецькій науці. Розвитко доказових форм наукового знання. Формування філософського світогляду.
реферат [32,0 K], добавлен 26.01.2010Картина філософського професійного знання в Україні. Позитивізм Володимира Лесевича та панпсихізм Олексія Козлова. Релігійно-теїстичний напрямок української філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Спрямування розвитку академічної філософії в Україні.
реферат [37,2 K], добавлен 20.05.2009Місце категорії ідеального та проблема його розуміння в різних філософських течіях: екзистенціалізму, аналітичної філософії, неотомізму, постмодернізму, марксизму. Визначення матерії. Єдність матеріальних й ідеальних компонентів та їх роль в суспільства.
реферат [27,5 K], добавлен 20.11.2015Суттєві риси, основні напрямки філософії ХХ століття. Екзистенціально-романтична філософія, культурно-філосовський підйом 20-х років ("розстріляне відродження"), філософія українських шістдесятників ("друге відродження"), мислителі української діаспори.
аттестационная работа [67,4 K], добавлен 21.06.2010Формування філософських ідеї в Древній Індії, осмислення явищ світу у "Упанішадах". Філософська думка в Древньому Китаї - творчість Лаоцзи і Конфуція. Періоди розвитку грецької філософії. Духовні витоки Росії, їх особливості, історичні етапи становлення.
реферат [49,9 K], добавлен 14.03.2010