Епістемологія еволюційної етики
Логіка обґрунтування моральних норм на базі апарату теорії еволюції. Реконструкція ходу антропогенезу, моделювання наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для певної спільноти. Пошук універсального морального закону.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.01.2024 |
Размер файла | 43,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Обґрунтування моральної норми з боку процесу вироблення рішення може опиратися виключно на два типи виявлених взаємозалежностей дійсного світу («природи явищ»): (1) реконструкції історичного становлення певного механізму регуляції поведінки індивіда в суспільстві, яким визначаються його об'єктивні характеристики -- моралі; (2) прогнозування наслідків закріплення певної норми, які виражаються в оцінці стійкості того утворення, яке культивує цю норму в його життєвому середовищі, включаючи конкуренцію з іншими спільнотами, а також можливості того, що ця норма буде прийнята цією спільнотою з огляду на об'єктивну конфігурацію вже сформованих механізмів регуляції поведінки, ментальних установок та комплексу норм та ті ступені свободи в допустимих трансформаціях, які можуть реалізуватися в цій системі в режимі реального часу. Одначе ніякі знання самі по собі не тотожні внутрішній готовності діяти певним чином і не існує такої аргументації, яка була б універсально дієвою в цьому відношенні. Так само позбавлений сенсу пошук «істинного добра» і деякої автономної «моральності» як пізнаваного критерію належного у вчинках, пізнання якої задає певну систему цінностей. Логіка еволюційної етики, відтак, не містить натуралістичної помилки, оскільки помилка полягає не в тому, що з опису фактів і закономірних залежностей роблять висновок про обов'язковість виконання певного припису, а в тому, що цей припис виводиться за контекст об'єктивних умов формування структури взаємин, в яких індивід вмотивований діяти, орієнтуючись на певний зразок, який для нього має силу такого впливу, який справді достатній для регуляції способу життя. В реальних життєвих обставинах, усвідомлення конфлікту в чинних нормах, розкриття чинників, які привели до саме такого стану і таких об'єктивних характеристик плюс демонстрація альтернативних зразків, які усувають цей конфлікт шляхом заміщення іншою конфігурацією норм, що саме по собі закріплюється настільки, наскільки в цих умовах виникає сформована готовність наслідувати ці зразки. Одначе осмислення наслідків цього ніколи не може вести до однозначного висновку для будь- якого раціонального агента, бо здатність передбачати всю множину ходів і наслідків обмежена, так само як і сам агент ніколи не вільний від своєї історії і сформованих в нього установок. Таким чином пошук універсального морального закону, що задає абсолютну систему ціннісних координат є справою марною, що, однак, не виключає того, що в ході розвитку суспільств модифікуються моральні норми так, що ці спільноти стають остійнішими, якщо порівнювати з їх попередниками в деякому горизонті прогнозованого ходу подій. Така оптимізація і задає програму досліджень з еволюційної етики, яка не бере на себе функцію Бога, але й не поринає в безплідне резонерство.
Список посилань/References
моральна норма еволюція антропогенез
1. Singer, P. (1981). The Expanding Circle: Ethics, Evolution, and Moral Progress. Princeton University Press.
2. Ruse, M. (1995): Evolutionary Ethics, in: Holmes, R III. [ed. ]: Biology, ethics and the origins of life, Jones and Bartlett, Boston
3. De Waal, F. (1996). Good Natured: The Origins of Right and Wrong in Humans and Other Animals. Harvard University Press.
4. Fehr, E., & Fischbacher, U. (2003). The nature of human altruism. Nature, 425 (6960), 785-791.
5. Boyd, R., & Richerson, P. J. (2005). The origin and evolution of cultures. Oxford University Press.
6. Joyce, R. (2006). The evolution of morality. MIT Press.
7. West, S. A., Griffin, A. S., & Gardner, A. (2007). Social semantics: altruism, cooperation, mutualism, strong reciprocity and group selection. Journal of Evolutionary Biology, 20 (2), 415-432.
8. Kitcher, P. (2011). The ethical project. Harvard University Press.
9. Greene, J. D. (2014). Moral tribes: Emotion, reason, and the gap between us and them. Penguin Books.
10. Henrich, J. (2015). The secret of our success: How culture is driving human evolution, domesticating our species, and making us smarter. Princeton University Press.UDC 17:165.6/.8 DOI: 10.17721/2415-88IX.2023.90.85-105
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дихотомія "контекстів відкриття" і "контекстів обґрунтування". Причини непопулярності епістемічної логіки серед філософів. Слабка ефективність "сильної" раціональності та універсалістська парадигма логіки. Труднощі епістемічної логіки "другого покоління".
реферат [83,1 K], добавлен 15.12.2010Ефективним методом науки в адекватному вивченні реальних процесів й явищ навколишньої дійсності є моделювання як побудова аналогів реальних об'єктів дослідження. Поняття, що співвідносять із моделюванням: прогнозування, проектування, закони, теорії та ін.
научная работа [35,8 K], добавлен 21.11.2010Темпоральна логіка як розділ модальної логіки, де досліджуються темпоральні висловлювання та їх відношення в структурі міркування, історія її становлення та розвитку. Поняття та аналіз прикладів темпоральних висловлювань. Теорія можливих світів.
контрольная работа [55,8 K], добавлен 24.04.2014Рассмотрение оптимизма и пессимизма в истории философии как противоположных отношений к ходу событий. Выделение Лейбницем метафизического и морального типов зла. Философское обоснование пессимизму Шопенгауэра. Теория Ницше о сострадании как слабости.
реферат [25,7 K], добавлен 20.02.2013Семіотичні категорії логіки. Показники, символи і сигнали як немовні знаки. Денотат та концепт імені. Оповідна пропозиція у формальній логіці. Таємниця гегелівської діалектичної логіки. Саморефлексія ідеології марксиста: приховані основи тоталітарності.
реферат [27,8 K], добавлен 15.06.2009Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання. Компоненти та рівні наукового пізнання, його форми (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) і методи (спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання). Основні види наукових досліджень.
реферат [24,1 K], добавлен 25.02.2015Основні закони формальної логіки в діяльності вітчизняного юриста. Формування у риторів чітких суджень і обґрунтування їх доказовими даними. Підготовлення юристом логічно стрункої, добре аргументованої промови, побудування судової несуперечливої версії.
контрольная работа [16,6 K], добавлен 03.11.2014Дитинство та юність Аристотеля - давньогрецького вченого-енциклопедиста, філософа і логіка, засновника класичної (формальної) логіки. Періоди творчої діяльності Аристотеля - перший античний, подорожей, другий античний. Аналіз аристотелівської логіки.
презентация [996,9 K], добавлен 14.10.2014Вплив позитивізму, започаткованого Огюстом Контом, і неопозитивізму на європейську естетику й мистецтво XX століття. Обґрунтування теологічної, метафізичної й позитивної стадій інтелектуальної еволюції людства в межах контівської філософської концепції.
реферат [20,6 K], добавлен 19.04.2010Специфічні ознаки наукового пізнання та процес його здобуття. Проблема методу і методології в філософії науки. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності. Логічна структура наукового дослідження та її елементи.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.06.2011