Some methodological issues of the history of science and technology

However, experimental effects on the object often lead to unexpected results - a new, hitherto unknown effect. Provided that if the “effect” is practically useful, it goes into the stage of technical development. By creating objects based on such “effects”, technology uses them for utilitarian purposes (often without even fully understanding their inner essence).

Thus, since science took shape as an independent social phenomenon, engineering and technical practice has focused on the application of scientific discoveries, using not so much its theoretical achievements as various phenomena that took place first in scientific experiments and then on a production scale. The corresponding “effect” in its technical application becomes an object for technical sciences and is important for the development of the technosphere.

Thus, at the present stage of progress of human civilization, science has taken on the function of providing society with a system of necessary information, especially for the development of productive forces (Melnik, 2010, p. 13). At the same time, archaic knowledge of the world continues to play a role. In everyday consciousness, elements of mythological ideas are quite common, which is sometimes believed to penetrate even the technical sciences in order to reconcile with their revolutionary dynamics and destructive influence (Zwart, 2022).

And science, despite all the contradictions of its development, continues to assert itself as the main means of obtaining and systematizing knowledge, i.e the formation of the part of social consciousness that is directly “responsible” for society's interaction with the environment - despite all the problems that arise (Carrier & Gartzlaff, 2020).

In the future, it is likely to be replaced by another form of cognition, but today there is no good reason to thoroughly discuss this issue, although such attempts are sometimes made (Sismondo, 2017).

The material presented above concerns first of all the modern productive forces of the society, which (to paraphrase K. Marx) can be called their prehistory. In the cognitive plan of studying the development of productive forces (both noosphere and technosphere) analysis of its patterns will better understand the future prospects.

After all, it will be what can truly be considered the true history of the productive forces of all mankind. It will begin just when the true history of civilization, that is, when the “ultimate goal” will be achieved - the transformation of all mankind into a truly single social organism. This will create the foundations for solving the main problem that is becoming clearer before us - space travel.

K. Tsiolkovsky's statement: “The earth is the cradle of humanity, but you can not live forever in the cradle”, is well known. The removal of entropy from society into the environment is a prerequisite for its existence. Limiting the range of human existence within our planet will inevitably (and soon) will lead to unacceptable levels of environmental entropy.

Only boundless space can provide humanity with conditions for further development. However, it should be noted that there is a point of view according to which such an idea of “escape” from our “used” planet is a kind of “ quasireligious form of cosmism” It does not solve anything, but only “encourages the disregard for earthly, environmental and even physical restrictions” (Sideris, 2017). However, other solutions to the problem are palliative in nature, which have a shortterm perspective and do not solve the problem of a global nature.

However, the release of humanity into space will be possible only with a qualitatively different level of development of productive forces, ie with the successful solution of two interrelated tasks:

- the formation of the now fragmented humanity is truly a single social organism with the complete exclusion of social differentiation, and hence the full disclosure of the unique personalities of the individuals who make it up, which provides a new quality of the noosphere;

- transfer of all production processes to the self-reproducing technosphere, i.e complete reliance on the latter direct material interaction of the society with the environment - a kind of “delegation” to it of all technical functions of entropy removal while maintaining only the society's goal-setting, overall control and innovation.

Conclusions

Thus, the object of study of the history of science and technology (as a historical discipline) is the society, and a specific subject - the evolution of its productive forces. Existing accents allow us to understand the driving forces of social development and create the basis for its scientific forecast. Human society, as a com plex “biological system” is a kind of “superorganism”. In the process of its existence and development, it creates two specific subsystems through which it communicates with the environment.

Direct material interaction of the society with the existing environment is carried out through a certain shell - “technosphere ”, formed on the basis of a set of technical devices.

Their species meet the requirements of society as a whole and the needs of individual social groups. Information support of this interaction is through another shell - the “noosphere”. It is created by uniting individual consciousness (with the help of sign systems) into a single social consciousness, through which the analysis of the environment and society as a whole is carried out. Together they form the productive forces of society, ensuring its existence and development. Thanks to them, society as a biological system carries out the entropy that is “generated” in the process of activity in the environment. Increasing entropy makes the environment less and less habitable. Solving the problem that arises for society itself requires its significant rationalization. However, according to modern realities, the existing problem can be radically solved only by entering the boundless outer space.

References

Carrier, M., & Gartzlaff, M. (2020). Responsible research and innovation: Hopes and fears in the scientific community in Europe. Journal of Responsible Innovation, 7(2), 149-169. https://doi.org/10.1080/23299460.2019.1692571

Garanina, O. D. (Ed.) (2020). Chelovek i tekhnika. Tekhnika kak sociokulturnyj obekt i sfera deyatelnosti cheloveka [Man and technology. Technology as a sociocultural object and sphere of human activity ]. Moskva: Dashkov i K. [in Russian].

Glozman, A. B. (2008). Logika razvitiya tekhniki: immanentno tekhnicheskoe i deyatel'nostnoe [The logic of the development of technology: immanently technical and activity]. Filosofiya i Obshchestvo - Philosophy and Society, (1), 139-157. Retrieved from https://www.socionauki.ru/journal/files/fio/2008_1/razvitie_techniki.pdf [in Russian].

Gorokhov, V. G. (2015). Evolyuciya inzhenerii : ot prostoty k slozhnosti [The development of engineering from simplicity to complexity]. Moskva: RAS Institute of Philosophy. Retrieved from https://www.phantastike.com/other/evolyutsiya_inzhenerii/pdf/ [in Russian].

Griffen, L., & Ryzheva, N. (2021). Technology as a socio-historical phenomenon. History of Science and Technology, 11 (1), 26-37. https://doi.org/10.32703/2415- 7422-2021-11-1-26-37

Griffen, L., Ryzheva, N., Nefodov, D., & Hryashchevskaya, L. (2021). Historical stages in the formation of the scientific knowledge system in a theoretical and methodological context. Linguistics and Culture Review, 5 (2), 96107. https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS2.1333

Herrmann-Pillath, C. (2018). The case for a new discipline: technosphere science. Ecological Economics, 149, 212-225. https://doi.org/10.1016yj.ecolecon.2018.03.024

Ilenkov, E. (2009). Dialektika idealnogo [The dialectic of the ideal]. Logos - Logos, (1(69)), 6-62. Retrieved from http://www.intelros.ra/pdf/logos_01_2009/Lpdf [in Russian].

Jaspers, K. (1986). Sovremennaya tekhnika [Modern technology]. In P. S. Gurevich (Ed.), Novaya tekhnokraticheskaya volna na Zapade - New technocratic wave in the West (pp. 119-121). Moskva: Progress [in Russian].

Kabulov, R. T. (n. d.). Otricatelnaya entropiya i sushchnost zhizni [Negative entropy and the essence of life]. Retrieved from

http://www.chronos.msu.ru/old/RREPORTS/kabulov_otritsat_entropiya.pdf [in Russian].

Karpov, E. M. (1990). Intellektualnoe povedenie zhivyh i tekhnicheskih sistem [Intellectual behavior of living and technical systems]. Pushchino: RAS [in Russian].

Kipyatkov, V. E. (1985). Proiskhozhdenie obshchestvennyh nasekomyh [Origin of social insects]. Moscow: Knowledge [in Russian].

Kont, O. (1899). Kurs polozhitelnoj filosofii [Positive Philosophy Course]. St. Petersburg: Bookstore of the Association “Mediator” [in Russian].

Kuzin, A. A. (1990). Specifika istorii tekhniki kak predmeta issledovaniya [The specifics of the history of technology as a subject of study]. In A. A. Kuzin, &

G. G. Grigoryan (Eds.), Aktualnye voprosy istorii tekhniki - Current issues in the history of technology (p. 9). Moskva: Nauka [in Russian].

Lahoz-Beltra, R. (2018). The “Crisis of Noosphere'” as a limiting factor to achieve the point of technological singularity. Interdisciplinary Description of Complex Systems: INDECS, 16(1), 92-109. https://doi.org/10.7906/indecs.16.1.7

Melnik, V. P. (2010). Filosofiya. Nauka. Tekhnika: metodologichno-svitoglyadnij analiz [Philosophy. The science. Technique: methodological-light-gazing analysis]. Lviv: Publishing House Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian ].

Ortega y Gasset, J. (1993). Razmyshleniya o tekhnike [Reflections on technology]. Voprosy filosofii - Questions of Philosophy, (10), 164-232 [in Russian].

Popkova, N. V. (2008). Filosofiya tekhnosfery [Philosophy of the technosphere]. Moskva: URSS, LKI [in Russian].

Popkova, N. V. (2018). Controllability of technosphere and paradigm of global evolutionism. Philosophy and Cosmology, 21, 21-31.

https://doi.org/10.29202/phil-cosm/2U3

Pylypchuk, O. Ya., Strelko, O. H., & Pylypchuk, O. O. (2021). Akademik V. I. Vernadskyi pro spokonvichnist zhyttia v kosmosi (Do 100-richchia yoho pratsi “Pochatok i vichnist zhyttia”) [Academician V. I. Vernadsky about the originality of life in Space (To the 100th anniversary of his work “The Beginning and Eternity of Life”). Kosmichna Nauka i Tekhnolohiia - Space Science and Technology, 27(2). https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085 [in Ukrainian].

Reuleaux, F. (1885). Tekhnika i ee svyazs zadacheyu kul'tury [The influence of the technical sciences upon general culture]. St. Petersburg [in Russian].

Rozin, V. (2001). Filosofiya tekhniki. Ot egipetskih piramid do virtual'nyh real'nostej [Philosophy of technology. From Egyptian pyramids to virtual realities]. Moskva: NOTA BENE [in Russian].

Rozin, V. (2017). Technology as a time challenge: Study, concept and types of technology. Philosophy and Cosmology, 19(1), 133-141. Retrieved from http://ispcjournal.org/journals/2017-19/Rozin_19.pdf [in Russian].

Schrodinger, E. (2002). Chto takoe zhizn? Fizicheskij aspekt zhivoj kletki [What is life? The physical aspect of a living cell]. Moskva. Izhevsk: Scientific Publishing Center "Regular and chaotic dynamics" [in Russian].

Sideris, L. H. (2017). Biosphere, Noosphere, and the Anthropocene: Earth's Perilous Prospects in a Cosmic Context. Journal for the Study of Religion, Nature & Culture, 11(4), 399-419. https://doi.org/10.1558/jsrnc.35055

Sismondo, S. (2017). Post-truth? Social Studies of Science, 47(1), 3-6. https://doi.org/10.1177%2F0306312717692076

Smotrickij, E. Yu. (2010). Tekhnosfera: opyt filosofskoj refleksii (na primere transporta). [Technosphere: the experience of philosophical reflection (on the example of transport)]. Visnyk Dnipropetrovskogo Universytetu. Istoriya i Filosofiya Nauky i Texniky - Bulletin of Dnipropetrovsk University. History and Philosophy of Science and Technology, 18 (1/2) [in Russian].

Tarle, E. V. (1903). Chem obyasnyaetsya sovremennyj interes k ekonomicheskoj istorii. [What explains the modern interest in economic history]. Vestnik i Biblioteka Samoobrazovaniya - Journal and Library of Self-Education, (17), 739-743 [in Russian].

Trischler, H. (2018). Wissenschafts- und Technikhistoriker/-innen als Zeitenfresser. Berichte zur Wissenschaftsgeschichte, 41 (4), 429-432.

https://doi.org/10.1002/bewi.201801914 [in German].

Vernadskij, V. I. (1991). Nauchnaya mysl kakplanetnoe yavlenie [Scientific thought as a planetary phenomenon]. Moscow: Nauka [in Russian].

Wilson, A. (2017). Biosphere, Noosphere, Infosphere: Epistemo-Aesthetics and The Age of Big Data. Parallax, 23(2), 202-219.

https://doi.org/10.1080/13534645.2017.1299297.

Wolff, E. (2012). Tegnologie as kritiese sosiale teorie. Tydskrif vir Geesteswetenskappe, 52(1), 36-51. Retrieved from

http s://j ournal s.co.za/ doi/epdf/10.10520/EJC20276.

Zwart, H. (2022). Philosophy of Technoscience: From Cis-Continental to TransContinental. In Continental Philosophy of Technoscience, (Vol. 38, pp. 229-245). Springer: Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-84570-4_8.

Анотація

Деякі методологічні питання історії науки та техніки

Леонід Гріффен, Національний історико-архітектурний музей “Київська фортеця”, Україна

Надія Рижева, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Україна

Дмитро Нефьодов, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Україна

Людмила Хрящевська, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Україна

Подальший розвиток історії науки і техніки потребує вирішення низки методологічних завдань. У статті розглянуто об'єкт і предмет історії науки і техніки, її місце в системі наук. Сьогодні дедалі частіше звертаються до чинників, що визначають взаємодію суспільства з середовищем (продуктивні сили суспільства), вивчати які в історичному аспекті й покликана особлива наукова дисципліна - історія науки і техніки. Суспільство як об'єкт пізнання становить біологічний організм вищого рівня організації з “клітин”- індивідів. Він існує та розвивається у навколишньому середовищі за рахунок винесення в нього власної ентропії.

Суспільство організує це винесення за посередництвом спеціалізованої підсистеми, утвореної на основі технічних пристроїв - “техносфери”. Успішність такого процесу забезпечується (через інформаційне поле) ще однією підсистемою - “ноосферою ”. Вказані підсистеми включають до свого складу як ідеальні, так і матеріальні об'єкти. В статті розглянуто склад та розвиток техносфери й ноосфери. Показано, що функціонування техносфери опирається на її взаємодію з ноосферою, котра постачає інформацію про середовище та контролює ефективність взаємодії з ним. Вона формується на основі об'єднання ментальних структур індивідів через знакові системи. Виробничий процес, що забезпечує функціонування суспільства, починається з ноосфери, що через індивідуальну свідомість управляє діями кожного індивіда, який через засоби виробництва (техносферу) взаємодіє з природним оточенням. Однак поступовий розвиток продуктивних сил призводить в певний момент до того, що інформація, потрібна індивіду для виконання усіх необхідних дій на користь суспільства, перестає вміщуватись в його індивідуальній свідомості.

В результаті виникає нове суспільне явище - суспільний розподіл праці. При цьому з одного боку відбувається розділення технологічних операцій між різними виконавцями (технологічний розподіл праці), а з іншого - виділення окремих осіб, котрі координують зусилля виконавців та отримують імпульс до роботи не безпосередньо від суспільної свідомості, а через вказаних осіб (соціальний розподіл праці). Як наслідок виникають особливі відносини між індивідами та їх групами (виробничі відносини), а отже розпочинається класовий період існування людства. І він продовжиться доти, доки розвиток виробничих сил не приведе до повної передачі усіх технологічних функцій технічним системам, що внаслідок безпосередньої взаємодії ноосфери і техносфери покладе край соціальному розподілу праці. Однак розвиток виробничих сил супроводжується також прискоренням, винесення ентропії в середовище існування людства - геобіосферу планети Земля, що поступово робить її все менш придатною для життєдіяльності. Кардинальним рішенням проблеми визнається перспектива виходу людства в безмежний космічний простір.

Ключові слова: історія науки і техніки; техносфера; ноосфера; продуктивні сили; суспільній розподіл праці; суспільна свідомість

Размещено на Allbest.ru