Соціально-філософський аналіз тенденцій розвитку тріади "людина–суспільство–освіта" на початку ХХІ століття

Як вже згадувалося вище, нано-, піко- і фемтотехнології, діючи на відстанях 10-9 - 10-15 метра, дають змогу з легкістю здійснити те, що блокується законами руху і взаємодії матерії на макрорівні. Перехід у наносвіт до квантових законів зробить надпровідність буденною і цілковито змінить транспорт і зв'язок, дасть змогу отримати наноматеріали і будувати мости через багатокілометрові морські протоки, спорудити ліфт на стаціонарну орбіту й освоювати космос практично без витрат матеріалів і енергії, створити квантові комп'ютери з цілком фантастичними можливостями тощо. Нами наведено приклади використання нанопроцесів для очищення житлових приміщень від небажаних органічних сполук, вірусів і бактерій без витрат енергії. Підкреслено, що завершення відтворення в лабораторіях учених природних процесів фотосинтезу дасть змогу за рахунок сонячного світла виробляти майже необмежену кількість білків, жирів і вуглеводів, назавжди вирішивши проблему їжі для людства. Технологія „атомних” мембран легко вирішує проблему опріснення води.

Зрозуміло, що подібне сальтаційне подолання всього комплексу тих проблем, що у даний момент розділяють народи у формі конфліктів за землю і воду, створить на Землі нову атмосферу для життя людей, забезпечить матеріальну основу для толерантності, взаємної поваги і підтримки, розширеного і масового прояву альтруїстичної складової природних програм поведінки людей.

Важливу роль у підрозділі 3.2 відіграє аналіз так званої „інноваційної економіки”, що народжується у тих невеликих європейських країнах, які особливо далеко заглибились у побудову суспільства знань. Прикладом є Фінляндія, економічні досягнення якої нерозривно пов'язані з успішним реформуванням професійної освіти в 1988-1995 рр., підвищенням грамотності і наукових знань учнів, а головне - з концентрацією головних ресурсів нації на розвитку високих технологій. Подібна державна стратегія привела до того, що Фінляндія регулярно стає світовим лідером за різними показниками, що пов'язують конкурентоспроможність, ефективність використання високих технологій і підвищення людського капіталу держави саме на їх основі.

Тому Фінляндія, поряд з Ірландією, є взірцем для тих країн, що намагаються розвиватися на основі інтелекту, наук і високих технологій, а не нещадного використання природних ресурсів. Фіни та ірландці розв'язали більшість тих освітньо-культурних проблем, які далекі від подолання у США та частині інших великих держав Заходу.

Наприкінці розділу 3 наведено авторське бачення проявів генетично успадкованих програм поведінки людини в різноманітних війнах минулих часів, акцентовано явище трансформації наприкінці ХХ ст. міжнародних конфліктів у „корекційно-виховні” акції, які невдовзі мають зникнути остаточно і назавжди. Хоч у цьому процесі значну роль відіграватимуть нові освітні парадигми, та мрія гуманістів усіх часів і народів про „єдність і братерство” здійсниться не внаслідок „нового виховання”, а лише після повного переходу людства від алхімічних до нанотехнологій.

Розділ 4 „Нова роль освітньо-наукового комплексу й побудова суспільства знань” містить багато авторських узагальнень впливу на світові процеси високих і надвисоких технологій. Проаналізовано історію наукового лідерства і доведено закономірність виходу на чільні позиції спершу генетики та інших розділів молекулярної біології, а у даний момент - решти нано-, піко- і фемтонаук. Акцентовано їх філософське і світоглядне значення, вплив на формування нового менталітету, участь у подоланні глобальних і локальних проблем і негараздів.

У розділі 4 доведено той факт, що в останній третині ХХ століття докорінно змінилися вимоги суспільств до систем освіти. Якщо раніше вони формували в усіх представників нових поколінь лише основи грамотності, а вищі рівні підготовки резервувалися лише для дітей еліти і кількох відсотків найбільш здібних, то у наш час нова освіта, яку слід називати „первинною” (англ. - „Initial Education”, фр. - „l'йducation initiale”) має гарантувати кожній особі вихід на ринок праці з дипломом про вищу загальну чи професійну освіту. Складові системи первинної освіти вказано на рис.1.

Рис. 1. Схема трисекторної побудови сучасної системи освіти

У підрозділі 4.2 наводяться також кількісні дані про тривалість первинної освіти станом на 1999 р. у більшості розвинених країн (20,3 р. у Швеції; 19,9 р. - в Австралії, понад 18 р. у Фінляндії, Бельгії і Великобританії, 16-18 р. у решті розвинених країн, 13,8 р. - у Російській Федерації), а також кілька порівняльних таблиць про характеристики освітніх систем у різних суспільствах, шість провідних світових моделей обов'язкової освіти, головні кількісні показники освітніх систем у розвинених державах та Україні. Для ліквідації найбільш серйозних „зон відставання” України від середніх для Західної Європи показників нам необхідно виконати одразу кілька кроків:

1) перейти від 10-11-річної школи до 12-річної;

2) збільшити астрономічну тривалість обов'язкової освіти з сучасних 7 тис. годин до 9-10 тисяч;

3) надавати профільну підготовку у старшій середній школі всім підліткам упродовж 2,4 - 3 тис. годин (не менше трьох навчальних років);

4) ліквідувати мережу професійно-технічних шкіл та училищ і замінити їх середніми професійними закладами, випускники яких одразу після закінчення чи пізніше змогли б отримати вищу освіту за профілем своїх атестатів про середню освіту.

Велика увага звернута на вищу освіту, зокрема, проаналізовано зміни у змісті цього поняття і вказано причини переходу ЮНЕСКО від старої до нової Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-97), що вперше поділяє вищу освіту на академічну, в рамках якої присуджуються дипломи типу „А”, і професійну, де присуджуються дипломи типу „В” (див. рис. 1.). Виконано кількісні розрахунки і доведено, що найбільш раціональною в економічному і соціально-політичному аспектах є не одно- чи двоступенева вища освіта, а триступенева, яка використовується у США та кількох інших розвинених країнах. В умовах України модель 2+2+1 виявляється приблизно удвічі дешевшою від варіанту 5-річного одноступеневого навчання. Отримані дані й досвід багатьох держав світу ставлять під сумнів тезу Болонської декларації про те, що „справжня вища освіта” має бути в усіх випадках двоступеневою.

У заключній частині розділу 4 виконано аналіз багатьох явищ і тенденцій з сьомої групи (№№48-60). Особливу увагу звернуто на ті потенційні небезпеки, що пов'язані з явищем „ринковізації” системи освіти, спробами адептів суто американських підходів до організації і забезпечення навчального процесу перетворити всі рівні освіти в зону платних послуг. Тимчасом, європейські країни рішуче відмовляються від перетворення освіти в товар і цим зберігають високий моральний і суспільний статус вихователів і викладачів. І нам, мабуть, не варто поспішати з поширенням ринкових елементів у системі освіти - втратити можна дуже багато, а от набути чогось дійсно позитивного - важко і малоймовірно.

У кількох підрозділах розділу 5 „Освітні реформи: теорія і практика” послідовно розглянуто причини актуалізації змін і трансформацій в освітніх системах, проаналізовано в історичному аспекті еволюцію моделей освітніх реформ у минулому і виявлено причини того, що наприкінці ХХ століття в розвинених країнах винайдено та удосконалено демократично-законодавчу модель планування і втілення змін в освітніх системах. Аналіз понад 150 освітніх реформ другої половини ХХ ст., проведений фахівцями ЮНЕСКО, засвідчив, що лише одна з восьми спроб була успішною і в більшості випадків це був один з різновидів демократично-законодавчої моделі.

Значну увагу в цьому розділі звернуто на філософські, політичні і соціальні аспекти розвиненої американськими науковцями теорії впровадження змін та інновацій у таку складну і консервативну систему, якою є освіта. Виділення саме цієї теорії ми здійснили тому, що вона призначена для використання в країні з демократичним устроєм і високим рівнем децентралізації й автономії закладів освіти.

Розглянуто кілька прикладів модернізації вищої освіти в розвинених країнах Європи, а наприкінці розділу 5 детально висвітлено особливості Болонського процесу як своєрідного засобу інтенсифікації освітніх змін нейтралізації опору й протестів тих чи інших груп населення. Аналіз перспектив участі України в Болонському процесі виявляє ті кроки і заходи, що необхідні для нашого рівноправного входження в європейський простір вищої освіти і науки.

У розділі 6 „Загальні і особливі проблеми освітньої компаративістики” акцентовано факт суспільної необхідності розвитку цього сектору сучасних наук про освіту, що пов'язано з необхідністю врахування Україною як глобалізаційних явищ і тенденцій, так і потреб прискореної модернізації системи освіти. Викладено авторські уявлення про порівняльну педагогіку як науку і частину навчального плану, наведено удосконалену програму цієї дисципліни для програм підготовки магістрів у закладах університетського рівня. Доведено необхідність розвитку порівняльно-педагогічних досліджень в Україні в контексті її європейської інтеграції і руху до загальної вищої освіти в умовах початку переходу від індустріального до суспільства знань.

Вперше здійснено класифікацію досліджень у сфері порівняльної педагогіки і виявлено шість рівнів.

І. Найпростішим є статичний опис стану діяльності певного зарубіжного навчально-виховного закладу, його навчального плану і програм, засад і особливостей функцій частини його персоналу тощо.

ІІ. Значно складнішим для виконання є динамічний опис, який наголошує на розвитку освітніх подій у часі й просторі в одній чи групі зарубіжних шкіл чи інших навчально-виховних закладів, наводить інформацію про причини, перебіг і наслідки змін.

ІІІ. Наступний рівень складності відповідає порівняльному аналізу кількісних і (частково) якісних освітніх характеристик стану і змін діяльності певного типу навчально-виховних закладів або груп педагогічного персоналу в кількох країнах.

IV. Розширення порівнянь попереднього типу, що вимагає розгляду динаміки чи соціально-економічних характеристик, ускладнює завдання компаративіста необхідністю звернення до методів кількох наук одночасно. Дослідження цього типу часто наражаються на брак вірогідної інформації, а накопичення її, у свою чергу, можливе лише після залучення значних кадрових та фінансових ресурсів.

V. Дослідження порівняльного плану якості навчання та його результатів (динаміка в одній країні і статика чи динаміка у кількох країнах) для одного рівня освіти чи визначеного типу навчально-виховних закладів. Звернення до великого масиву даних й методів багатьох наук є неминучим (наприклад, до математики, якщо необхідно обчислити вартість освіти чи різноманітні статистичні параметри - середні і екстремальні значення, форму кривих розподілу та їхні характеристики тощо).

VІ. Аналіз теорії і практики загальних чи часткових реформ і розвитку великих освітніх секторів чи всієї освітньої системи з врахуванням особливостей управління й розподілу повноважень, соціально-економічних, політичних чи глобальних змін і чинників впливу, дослідження якоїсь важливої соціально-освітньої проблеми в широкому наднаціональному контексті з використанням даних багатопланової статистики, соціологічних вимірів і методів багатьох наук.

У другій частині розділу 6 наведено кілька прикладів з десятків авторських порівняльно-педагогічних праць. Зі створеної нами великої Енциклопедії світової освіти у дисертацію увійшов лише опис освіти Франції (всього в енциклопедії розглядається 36 країн) і одне дослідження V-го рівня, що стосується формування сучасної культури моніторингу і забезпечення якості вищої освіти. Акцентовано приклади кращої світової практики і запропоновано кілька заходів, які можуть сприяти підвищенню якості українських академічних і професійних дипломів в умовах розширення доступу молоді до вищої освіти та обмеженості тих матеріальних і кадрових ресурсів, які можна використати для виконання цього завдання.

У заключному розділі 7 „Природничі науки й оновлення первинної освіти” здійснено поглиблений аналіз змін у змісті вищої освіти впродовж ХХ ст. з акцентуванням подій останніх десятиріч, виявлено провідні тенденції і вказано, на що саме слід орієнтуватися вищим навчальним закладам України в найближчі роки. Центральну роль у цьому розділі відіграє питання осучаснення викладання фізики та інших природничих наук у старшій і вищій школі. Автор спирається на свій 30-річний досвід викладання фізики й інших предметів в університетах та інших закладах України і зарубіжжя, численні власні публікації й аналіз багатьох джерел з різних країн світу.

Висвітлено особливості викладання точних наук в СРСР і виявлено причини відносного зниження обсягу і якості викладання фізики в Україні, СНД і розвинених країнах Європи. Наведено загальні дані про створений автором комплекс підручників і допоміжної літератури для забезпечення викладання принципово нового варіанту курсу фізики в 12-річній школі України ХХІ століття.

Наприкінці розділу особливу увагу звернуто на пошуки нових шляхів ознайомлення учнів і студентів з новітніми досягненнями всього комплексу точних наук. Доведено, що малий позитивний ефект на тлі великих фінансових та інших витрат дають традиційні спроби якось змінити зміст наявних шкільних предметів.

Доведено доцільність використання у старших класах шкіл і перших курсах ВНЗ винайденого автором інтегрованого предмету „Природознавство-ХХІ”. Його концепція і програма для школи на початку 1990-х років Міністерством освіти була визнана кращою в Україні, але не втілена у життя внаслідок припинення реформ середньої освіти. Нові перспективи для „Природознавства-ХХІ” відкриває профільна 12-річна школа. Всі ці роки автор поліпшував зміст цього предмету, лишаючи без змін лише його провідну ідею - знайомити молодь спершу з виникненням і законами розвитку неживої матерії, а в другій частині курсу - з походженням життя, особливостями життєдіяльності різноманітних організмів, законами еволюції, даними наук про появу і еволюцію людини, новітніми людинознавчими відкриттями та ін. Цей предмет формуватиме нове філософське світобачення і надасть молоді знання про нано- і фемтонауки.

Дискусії з колегами у Західній Європі засвідчили, що авторський інтегрований курс „Природознавство-ХХІ” не має аналогів і значно переважає поширений за рубежем предмет „Sciences”, де еклектично сполучаються окремі розділи з курсів фізики, хімії і біології.

ВИСНОВКИ

1. Дисертація узагальнює 35-річні авторські пошуки відповідей на засадничі питання, що стосуються стану і перспектив розвитку тріади „людина - суспільство - освіта (ЛСО)”. Дослідження розпочиналися з фізики й споріднених наук, але надалі вимушено охоплювали все ширше коло природничих і гуманітарних сфер знань. Для максималізації результатів використовувалася концепція „руху на випередження” і лише ті джерела з різних наук, які датуються періодом 1990-2005 рр. У філософському полі провідною думкою дослідження стало усвідомлення того, що слід не лише вдосконалювати макросвідомість, а й шукати шляхи побудови у представників нових генерацій наносвідомості як основи засвоєння нано-, піко- і фемтонаук і формування на цій основі цивілізаційної компетентності громадян суспільства знань.

2. Під час вивчення тріади ЛСО виявлено нові докази того, що головною рисою її сучасного розвитку є прискорення руху держав світу по сходинках суспільної еволюції від доаграрної до знаннєвої стадії. Причиною цього прискорення стали відкриття фундаментальних наук та інформаційно-високотехнологічна революція. Складено розширений список 60 провідних всепланетних тенденцій, притаманних сучасному етапу еволюції ЛСО і здійснений їх аналіз після поділу на сім груп: людина “природна”; людина в соціально-суспільному вимірі; організація й умови стійкого розвитку соціуму; модернізація засад виробництва і життєдіяльності; оборона і національна безпека; розвиток науково-виробничого комплексу; освіта і культура та зміни діяльності навчально-виховного комплексу під час побудови суспільства знань. Цей аналіз дав багато важливих світоглядних та ергономічних висновків.

3. У рамках ідеї формування наносвідомості виявлено факт накопичення молодими точними науками критично-оперативного масиву знань про людину, який дає змогу здійснити сальтаційний прогрес у психології, педагогіці, соціології, політології й інших науках з гуманітарної сфери. Складений план того, як саме можна ефективно включити нові знання про людину у навчально-виховний процес і вирішити проблеми підвищення якості освіти, ліквідації маній і девіантної поведінки молоді, підвищення духовності і виробничої компетентності нових поколінь. Доведено, що уникнення шкоди від валеологічної чи статевої освіти можливе лише на основі вмілого застосування всього масиву сучасних природничо-наукових досягнень.

4. Аналізом найновіших світових джерел ще раз підтверджено той факт, що головним рушієм розвитку людства є прогрес у засобах виробництва і життєзабезпечення - винайдення і застосування все більш досконалих і природовідповідних технологій та інструментарію. Наведено нові докази того, що у найближчі роки нас чекає масове поширення надвисоких технологій, що спроможні вирішити не лише весь комплекс економічних проблем і викликів, а й назавжди ліквідувати екологічні та інші глобальні загрози існуванню людства. Лише нові технології забезпечать вихід на шлях стійкого (довготривалого) і цивілізовано-гуманістичного розвитку. Їх джерелом стануть нано-, піко- і фемтонауки, метою яких є керована побудова структур і виробів з окремих атомів і молекул на просторових інтервалах 10-9 - 10-15 метра.

5. Здійснено аналіз частини досягнень нано-, піко- і фемтонаук під кутом їх значення для формування наносвідомості й нових філософсько-світоглядних уявлень. Запропоновано для використання в освіті нові приклади того, як саме нові відкриття дають змогу на основі квантових законів здійснити те, що цілковито неможливе у межах макросвіту з його класичними законами і лінійними рівняннями руху і взаємодій. Доведено, що Україна услід за Фінляндією, Ірландією й іншими країнами-лідерами має інтенсифікувати розвиток і використання свого нанонаукового потенціалу - головного засобу прискорення розвитку.

6. Ці модернізаційні кроки дадуть вищий ефект, якщо врахувати той факт, що стару систему освіти, яка спиралася на філософію елітарності й адаптаційну парадигму, необхідно трансформувати у трисекторну систему „первинної освіти (Initial Education)”, покликаної навчати молодь упродовж 19-22 років і виводити її на ринок праці з університетським дипломом чи профкваліфікацією високого рівня. Нова освіта має спиратися на філософію егалітарності і принцип меритократизму, конвенції про права людини і захист дітей, використовувати для вдосконалення змісту і методів навчання всі досягнення людинознавчих наук та ін. Здійснено поглиблений аналіз освітніх систем розвинених держав та України і на цій основі запропоновано низку кроків для успішного поєднання високої якості атестатів і дипломів з вільним доступом до вищих рівнів освіти та нашою успішною інтеграцією в європейський освітньо-науковий простір в рамках Болонського процесу та інших континентальних проектів.

7. Вперше в Україні зроблено спробу застосувати закони і тенденції еволюції тріади ЛСО до аналізу теорії і практики освітніх реформ. Здійснено історичну ретроспекцію еволюції моделей цих реформ, виявлено межі застосовності тих чи інших моделей, доведено, що спроби застосування старих підходів приречені на невдачу чи досягнення неістотних результатів, які не виправдовують втраченого часу і зусиль. Доведено, що єдиною перспективною моделлю освітніх реформ нашого часу є законодавчо-демократична і наведено кілька прикладів її успішного застосування у розвинених країнах Європи.

8. Узагальнено багаторічні пошуки автора у сфері освітньої компаративістики (порівняльної педагогіки), яку досліджено як наукову царину і навчальну дисципліну, запропоновано її принципово нову авторську програму, що враховує значну кількість новітніх досягнень людинознавчих наук. Запропоновано перейти від традиційного для України погляду на освіту через призму педагогіки до включення в теорію і практику великого комплексу наук про освіту. Вперше в Україні проведено порівняльно-педагогічні дослідження кількох вищих сутнісних рівнів, які охоплюють велику кількість країн і стосуються комплексних проблем сучасної освіти. Створено рукопис Енциклопедії світової освіти.

9. Узагальнено ті піонерські дослідження, які автор провів у сфері змін цілей і змісту вищої освіти з врахуванням багатьох чинників впливу. Виявлено нові тенденції і перспективні напрями еволюції змісту навчання для більшості освітніх рівнів, доведено необхідність внесення значних і принципових змін у нещодавно створений в Україні варіант державних освітніх стандартів. Запропоновано нові підходи до вибору рівня стандартів та їх сутнісного наповнення, продемонстровано їх результативність на прикладі створеної автором нової концепції і комплексу програм для викладання фізики в модернізованій 12-річній середній школі України ХХІ століття. З цього доробку (підручників і методичної літератури) опубліковано ще дуже мало.

10. Акцентовано питання того, якими ж засобами освітня система може розвивати наносвідомість молоді, формуючи у представників нових генерацій нове світобачення і високу фахову компетентність, придатні для життєдіяльності у суспільстві знань. Виявлено факт ігнорування в Україні проблеми формування подібного світогляду і появи виключно сприятливих умов для поширення хибних і антинаукових поглядів. Підкреслено особливу небезпеку цієї ситуації для підвищення якості життя громадян України.

Запропоновано реальні шляхи подолання цієї негативної ситуації. Зокрема, нами створено і доведено до стадії рукопису навчальний посібник нової дисципліни „Природознавство ХХІ століття”, яка, на відміну від поширеної в навчальному процесі ВНЗ Росії історизованої дисципліни „Концепции современного естествознания”, акумулює більшість провідних наукових досягнень останніх років і місяців. Вона спроможна ліквідувати шкоду від поширених міфів і забезпечити формування у випускників системи первинної освіти наносвідомості, нового світобачення й сприяти оволодінню ними синергетичними підходами до вирішення особистісних і загальносуспільних проблем в умовах суспільства знань.

Виконані дослідження не вичерпують всі аспекти тенденцій сучасних змін тріади „людина-суспільство-освіта”, навпаки, вони відкривають нові горизонти як для автора дисертації, так і для молоді з його наукової школи.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Освіта, суспільство, людина в ХХІ столітті: інтегрально-філософський аналіз: Монографія. - Київ-Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М.Гоголя, 2004. - 224 с. (26.2 д.а.)

2. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів: Монографія. - К.: МАУП-МКА, 1997. - 208 с. (14.2 д.а.).

Статті у наукових журналах та збірниках наукових праць

3. Педагогіка нового століття - шляхи розвитку й участі в побудові суспільства знань // Вища освіта України. - 2005. - №3. - С.21-26. (0,5д.а.)

4. Межі використання ідей постмодернізму в реформуванні освіти України // Вища освіта України. - 2004. - №4. - С. 50-55. (0,5 д.а.)

5. „Ефект хоттабізації” і пріоритети оновлення змісту освіти в Україні // Вища освіта України. - 2004. - №4. Додаток. - С. 170-173. (0,5 д.а.)

6. Формування культури оцінювання і забезпечення якості роботи вищих шкіл // Вища освіта України - 2004. - №1. - С. 41-48. (0.6 д.а.)

7. Рух Європи до суспільства знань, Болонський процес і Україна // Вища освіта України. - 2004. - №3. - С. 22-28. (0.6 д.а.) (співавтор Каленюк І.С.)

8. Інтегрований курс "Основи сучасного природознавства" як засіб формування синергетичного світобачення у студентів / Вища освіта України. - 2003. - №2. - С. 94-98 (0.5 д.а.)

9. Приватний сектор світової вищої освіти у вирі суперечливих тенденцій // Вища освіта України. - 2003. - №1. - С. 111-117. (0.5 д.а.)

10. Традиційні уроки і лекції: сучасний стан і майбутні перспективи // Вища освіта України. - 2002. - №3. - С. 75-80. (0.5д.а.) (співавтор Зінченко Т.В.)

11. Про забезпечення якості природничо-технічної освіти // Вища освіта України. - 2002. - №1. - С. 39-47. (0.6 д.а.)

12. Система освіти Франції: цілі, структура, досягнення і проблеми // Вища освіта України. - 2001. - №1. - С.91-104. (1.0 д.а.)

13. Суспільства і освіта ХХІ століття - дороговкази для футурологів // Людинознавчі студії. Зб. наук. праць ДДПУ. - 2002. - Вип. 5. - С. 4-15. (0.5 д.а.)

14. Гендерна проблематика в освіті та 22-й з 44 глобальних процесів // Людинознавчі студії. Зб. наук. праць ДДПУ. - 2003. - Вип. 8. - С. 124-135. (0.5 д.а.)

15. Глобальні системні процеси - причини і наслідки // Теорія і практика управління соціальними системами. - №1. - 2003. - С. 46-54. (0.7 д.а.)

16. До проблеми планування в освіті // Теорія і практика управління соціальними системами. - 2001. - № 1. - С. 39-45. (0.6 д.а.) (співавтор Гранюк Л.А.)

17. Лидеры ХХІ столетия (задачи и гипотезы) // Персонал. - 2004. - №4. - С. 64-69. (0.6 д.а.) (співавтор - Бойчук О.С.)

18. Реформы образования: цели и средства // Персонал. - 2002. - №1. - С. 63-67. (0.5 д.а.) (співавтор - Похресник А.К.)

19. Женщины - персонал XXI века // Персонал. - 2001. - №3. - С.39-42 (0.5).

20. Образовательная доктрина как элемент национальной стратегии // Персонал. - 2001. - №6. - С. 48-51. (0.6 д.а.) (співавтор - Одерій Л.П.)

21. Рынок, компьютеризация и качество высшего образования // Персонал. - 2000. - №6. - С. 90-95 (0.7 д.а.) (співавтор - Одерій Л.П.)

22. КПД выпускника. Оценка эффективности образования // Персонал. - 1998. - №3. - С.92-95. (0.6 д.а.)

23. В ХХI век - с новой парадигмой образования // Персонал. - 2000. - №1. - С.66-72. (0.5 д.а.)

24. Homo Sapiens: сущность и мотивы поведения // Персонал. - 1998. - №6. - С.82-86 (0.5 д.а.)

25. Уровень образованности граждан Украины и некоторые задачи дистанционного образования // Персонал. - 1999. - №5. - С.60-69. (0.8 д.а.).

26. Сотрудничество МКА и CEPES в области образования // Персонал. - 1999. - №4. -- С. 78-81. (0.4 д.а.).

28. Проблемы качества образования и модель выпускника вуза ХХI века // Сб. научн. трудов “Менеджмент качества современного образования”. Приложение №4 к журналу “Персонал”. - 1999. - №5(53). - С.16-22. (0.5 д.а.)

29. Суспільство і освіта - тенденції коеволюції у ХХІ столітті // Сучасна українська політика: Політика і політологи про неї. Випуск 3. - К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. - С. 189-201. (0.7 д.а.)

30. Світ нового століття і його освіти // Віче. - 2002. - №1 (118). - С. 58-66. (0.8 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Корсак К.В. Соціально-філософський аналіз тенденцій розвитку тріади „людина-суспільства-освіта” на початку ХХІ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук із спеціальності 09.00.10 - філософія освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - К., 2006.

На основі залучення філософії і даних багатьох природничих і гуманітарних наук вивчено стан, тенденції змін і перспективи розвитку тріади „людина -суспільство - освіта (ЛСО)” з метою створення нових загальних філософських, соціальних та освітніх підходів до формування світобачення, наносвідомості і продуктивної компетентності громадян України ХХІ ст. Виявлено і досліджено різноманітними методами понад 60 провідних явищ у сучасній еволюції ЛСО, поділених на сім груп: людина “природна”; людина в соціально-суспільному вимірі; організація й умови стійкого розвитку соціуму; модернізація засад виробництва і життєдіяльності; оборона і національна безпека; розвиток науково-виробничого комплексу; освіта і культура та зміни діяльності навчально-виховного комплексу під час побудови суспільства знань.

Отримано багато важливих світоглядних, евристичних і ергономічних висновків. Виявлені соціально-філософські закономірності використано для аналізу еволюції моделей освітніх реформ і доведено, що в сучасних умовах в Україні успішною може бути лише законодавчо-демократична модель. Розвинуто теорію освітньо-компаративістичних досліджень і запропоновано великий авторський курс з порівняльної педагогіки. Узагальнено багаторічні дослідження в цій сфері, створено Світову енциклопедію освіти і розпочато роботу над україномовною версією Європейського освітнього тезаурусу.

Запропоновано нові підходи до утвердження високої культури моніторингу і забезпечення якості освіти в Україні, виявлено провідні тенденції еволюції цілей і змісту вищої освіти у ХХІ ст. як основи удосконалення освітніх реформ. На прикладі фізики досліджено стан і тенденції змін у викладанні точних наук в розвинених державах та Україні, запропоновано концепцію і програми викладання фізики у 12-річній школі з врахуванням розвитку нано- піко- і фемтонаук. Як засіб оновлення викладання точних наук в гуманітарних та інших профілях освіти може стати створена автором інноваційна й інтегральна дисципліна - „Природознавство-ХХІ”. Вона спирається на синергетичні підходи й узагальнює головні новітні відкриття точних наук, висвітлюючи у першій частині появу і закони розвитку неживої, а у другій частині - живої речовини та всієї біосфери з акцентуванням сучасних наукових знань про людину.

Ключові слова: тріада „людина - суспільство - освіта (ЛСО)”, тенденції її розвитку, нанонауки, високі технології, наносвідомість, науки про освіту, людинознавчі науки, первинна освіта, нова освітня парадигма, моделі освітніх реформ, законодавчо-демократична модель, якість освіти, триступенева вища освіта, зміст вищої освіти, нова фізика у школі, нова дисципліна „Природознавство-ХХІ”.

Корсак К.В. Социально-философский анализ тенденций развития триады „человек - общество - образование” в начале ХХІ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования. - Институт высшего образования АПН Украины. - К., 2006.

На основе философского анализа данных многих естественных и гуманитарных наук изучено состояние, тенденции изменений и перспективы развития триады „ человек - общество - образование (Ч.О.О.)” как целого и ее составных частей с целью создания новых общих философских, социальных и образовательных подходов к формированию нового мировоззрения, наномышления и продуктивной компетентности граждан Украины ХХІ ст. Обнаружено и исследовано разнообразными методами свыше 60 ведущих явлений в современной эволюции триады Ч.О.О., разделенных на семь групп: человек “природный”; человек в социально-общественном измерении; организация и условия устойчивого развития социума; модернизация основ производства и жизнедеятельности; оборона и национальная безопасность; развитие научно-производственного комплекса; образование, культура и изменения деятельности учебно-воспитательного комплекса во время построения общества знаний.

Каждая из групп анализируется как целое и с разной глубиной рассмотрены все тенденции. Акцентированы наиболее важные из них и доказана исключительно важная роль для выживания человечества и его устойчивого развития перехода от алхимических к нано-, пико- и фемтотехнологиям, приведены примеры их возможностей в решении экологических и социально-экономических проблем.

В сфере образования исследованы причины появления первичного образования как средства предоставления высокой профессиональной компетентности всем представителям новых поколений до их выхода на рынок труда, его парадигмальные и другие отличия от традиционного обучения. Получены важные мировоззренческие, эвристические и эргономические следствия и выводы. Выявленные социально-философские закономерности использованы для анализа эволюции моделей образовательных реформ и доказано, что в современных условиях трансформации общественного и экономического устройства в Украине успешной может быть лишь законодательно-демократическая модель. Исследован Болонский процесс как специфическое средство ускорения образовательных реформ, повышения качества высшего образования университетского уровня и научно-исследовательского взаимодействия в условиях европейской континентальной интеграции.

Развита теория образовательно-компаративистских исследований и предложен большой авторский курс по сравнительной педагогике. Обобщены многолетние исследования в этой сфере и изложены примеры рассмотрения отдельных сложных задач сравнительной педагогики. Приведен фрагмент созданной автором Энциклопедии мирового образования и указано, что начата работа над украиноязычной версией Европейского Образовательного Тезауруса.

Предложены новые подходы к утверждению высокой культуры мониторинга и обеспечения качества образования в Украине. На основе углубленного анализа многих воздействий на образование выявлены ведущие тенденции эволюции целей и содержания высшего образования в ХХІ веке, что дает возможность усовершенствовать учебные планы средних и высших школ.

На примере дисциплины “Физика” исследованы состояние и тенденции изменений в преподавании точных наук в развитых государствах и Украине, предложены концепция и программы преподавания физики в 12-летней школе с учетом развития нано-, пико- и фемтонаук, исследующих законы и явления движения и взаимодействия материи на интервалах 10-9 - 10-15 метра. Ведущим средством обновления преподавания точных наук в гуманитарных и других профилях образования может стать созданная автором инновационная и интегральная дисциплина - „Естествознание-ХХІ”. Она опирается на синергетические подходы и обобщает новейшие открытия точных наук, освещая в первой части появление и законы развития косного, а во второй части - живого вещества и всей биосферы с акцентированием современных научных знаний о человеке.

Ключевые слова: триада „человек - общество - образование”, тенденции ее развития, нанонауки, высокие технологии, наномышление, науки об образовании, человековедческие науки, первичное образование, новая образовательная парадигма, модели образовательных реформ, законодательно-демократическая модель, качество образования, трехуровневое высшее образование, содержание высшего образования, новая физика в школе, новая дисциплина „ Естествознание -ХХІ”.

Korsak K.V. Philosophical and Social Analysis of Tendencies of Development of a Triad „Person - Society - Education” in beginning of ХХІ Century. - The Manuscript.

The Thesis on obtaining a scientific degree of Doctor of Philosophy in speciality 09.00.10 - Philosophy of Education. - Institute of Higher Education of NPA of Ukraine. - К., 2006.

On the basis of data application of many sciences and humanities a condition, tendencies of changes and prospects of development of a triad „person - society - education (P.S.E.)”, as complete object and its components with the purpose of creation of new general philosophical, social and educational approaches to formation of new outlook, nanomentality and productive competence of citizens of Ukraine ХХІ are investigated. It is revealed and investigated by various methods of 60 main phenomena in modern evolution of triad P.S.E., divided into seven groups: the "natural" person; the person in social-public measurement; the organization and conditions of steady development of a society; modernization of bases of manufacture and ability to live; defense and national safety; development of research-and-production complex; education, culture and changes of activity of a teaching and educational complex during construction of knowledge society.

The important world outlook, heuristic and ergonomic conclusions are received. The revealed social - philosophical laws are used for the analysis of evolution models of educational reforms and it is proved, that in the modern conditions of transformation of public and economic systems in Ukraine only the legislative - democratic model can be successful. The comparative education research is developed and the author's course on comparative pedagogic is suggested. Long-term research in this sphere are generalized, the World Encyclopedia of Education is created and the work over Ukrainian version of the European Educational Thesaurus is started.

New approaches to the statement of high culture of monitoring and maintenance of quality of education in Ukraine are suggested. On the basis of the profound analysis of many influences on education it determined the tendencies of evolution of the purposes and contents of Higher Education in ХХІ century that enables curricula improvement. Based on the example of physics the condition and tendencies of changes in teaching exact sciences provided in developed countries and Ukraine is investigated. In is suggested the concept and programs of teaching of physics in 12-years school taking in consideration development of nano-, pico- and femtosciences. The leading means of teaching process of updating the exact sciences in humanitarian and other forms of education can become the innovational and integrated author's discipline - „Sciences-ХХІ”. It is based on synergetic approaches and generalizes the main newest openings in the exact sciences, covering in the first part emergence and laws of development inert substance, and in the second part - alive substance and biosphere.

Key words: a triad „person - society - education (P.S.E.)”, tendencies of its development, nanosciences, high technologies, nanomentality, sciences on education, humanity-research sciences, the initial education, new educational paradigm, models of educational reforms, legislative-democratic model, quality of education, three-level higher education, content of higher education, new physics at the secondary school, new discipline „Sciences-ХХІ”.

Размещено на Allbest.ru