Становлення української державності в інтерпретації нелінійної концепції соціального пізнання
Експлікація евристичних можливостей нелінійної методології у сфері соціально-філософського пізнання в межах дослідження ґенези української державності. Створення моделі українського державотворення. З’ясування змісту державності з погляду нелінійності.
Рубрика | Философия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.09.2015 |
Размер файла | 40,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Следовательно, используя принципы нелинейного миропонимания, по мнению автора, возможно построение концепции украинской государственности, которая заключается в анализе становления саморганизационных структур в социальной среде на примере украинского общества, выявлении закономерностей эволюции, являющихся имманентными украинскому обществу и хранящихся в виде архетипов в его социальной памяти.
Доказано, что современные властные структуры сдерживают развитие самоорганизационно порожденных структур, которые, в свою очередь, размывают государственные структурные образования, не совпадающие со спонтанно порожденными украинским социумом. Это, в свою очередь, приводит к росту неудовлетворенности, социальной напряженности в обществе. Результатом этого и стала «помаранчевая» революция, но в дальнейшем несоответствие властных организационных инноваций саморганизационной структуре общества сделало невозможным последующее конструктивное сотрудничество, коэволюцию государства и социальных субъектов и их объединений. Это нежелательный сценарий развития украинского общества, которое заслуживает, чтобы выход на данный путь был закрыт. Автор приходит к выводу, что нелинейная методология обеспечивает новые возможности при осмыслении становления украинской государственности, поскольку актуализирует поиск законов самосборки современной украинской государственности, элементы которой самоподобны и фундированы самоорганизационными основаниями.
Ключевые слова: нелинейная парадигма, историческое моделирование, горизонт исторического прогнозирования, неодетерминизм, бифуркация, аттрактор, социальный хаос, порядок, энтропия, организационные / самоорганизационные механизмы социальных изменений.
SUMMARY
Grigoriev D.N. Becoming of the Ukrainian state system in interpretation of nonlinear conception of social cognition. - Manuscript.
Thesis for a candidates degree in philosophy by speciality 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history.- Institute of Higher education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.- Kyiv, 2008.
Narrow-mindedness of classic approach to understanding the socially-historical dynamics is grounded in the dissertation and conducted it's postneclassical interpretation of the modern seeing of models of historical prognostication, which actualized in connection with the newest scientific discoveries, such as non-linearity of historical time, neocausality and others.
An author accents attention on heuristic and predictional potential of nonlinear paradigm, which is a part of contemporary worldview and methodological basis of modern picture of world. All that necessitated opening the essences of nonlinear paradigm and articulation of its basic descriptions.
On the basis of theory of nonlinear dynamics an author gives it a shot recomprehention of the institutions of the state system in the postneclassical epoch. As a result we come to the conclusion about that takes place gradual softening of interpretation of main function of the state, which consists in its monopoly to use «force», not only in cases of social pathology but also substituting by this category a «management category» in common interpretation of this term. Special attention is spared to the modeling of history of the Ukrainian state system as example on which
essence of nonlinear approach opens up in humanitarian tradition of knowledge. A thesis that fixed in basis of analysis can be formulated as follows: crises moments of Ukrainian history are points of branching (bifurcation) - not only not must be eliminated from consideration, but must become central, because the basis of change of selforganization nascent social order makes the change of picture of structure of selforganization in the point of the social branching. It is the points of counting out of opening of logic of nonlinear presentations of process of institualization of the Ukrainian state system. In this work not theoretical constructions are examined priority, but the real public transformations at the special attention to the points of branching in Ukrainian history - points of loss / acquisition statebuilding vector. Also from point of the unrealized possibilities of statebuilding alternative evolutional scenarios are examined. It enabled to formulate the basic mechanisms of realization of nonlinear paradigm in socially-historical cognition as the example of becoming of the Ukrainian state system.
Key words: nonlinear paradigm, historical modelling, horizon of historical prognosis, neocasuality, bifurcation, attractor, social chaos, order, enthropy, organization / selforganization mechanisms of social changes.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Порівняння спільних та відмінних позицій Винниченка і Донцова у питаннях формування української еліти. Специфіка поглядів письменників щодо проблеми України, її самоідентифікації, питання мови, культури, формування нації як основи української державності.
статья [21,4 K], добавлен 27.08.2017Теоретичний рівень наукового знання з географії в контексті загальнонаукової методології. Методологічна база географічних дисциплін та її місце в загальній науковій методології. Емпіричний та емпірико-теоретичний рівні пізнання в географічній науці.
реферат [44,5 K], добавлен 14.10.2014Природа і призначення процесу пізнання. Практика як основа та його рушійна сила, процес відображення реальної дійсності. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Основні методи соціального дослідження.
реферат [20,8 K], добавлен 14.01.2015Специфічні ознаки наукового пізнання та процес його здобуття. Проблема методу і методології в філософії науки. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності. Логічна структура наукового дослідження та її елементи.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.06.2011Дослідження буддійської традиції в буддології. Показ її подібності з традицією європейського скептицизму щодо відображення змісту основних категорій пізнання. Окремий розгляд вчення Нагарджуни і його тлумачення відомим сходознавцем Є. Торчиновим.
реферат [23,3 K], добавлен 20.09.2010Загальні уявлення про теорію пізнання, її предмет і метод. Поняття "знання" і "пізнання", багатоманітність їх форм. Предмет і метод гносеології; раціоналізм та емпіризм; герменевтика. Основні форми чуттєвого і раціонального пізнання, поняття істини.
курсовая работа [94,0 K], добавлен 15.10.2013Сутність пізнавального процесу, його принципи та особливості. Об’єктивна, абсолютна і відносна істина. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, його основні форми і методи. Поняття конкретного і абстрактного на рівнях емпірії і теорії.
реферат [67,8 K], добавлен 25.02.2015Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання. Компоненти та рівні наукового пізнання, його форми (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) і методи (спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання). Основні види наукових досліджень.
реферат [24,1 K], добавлен 25.02.2015Способи освоєння людиною миру та головні фактори, що на них впливають. Істотні особливості сучасної міфології. Границі наукового знання. Причини посилення взаємозв'язку між різними способами. Сучасні інтерпретації взаємин науки й ціннісних форм пізнання.
реферат [24,0 K], добавлен 07.01.2010Аналіз низки внутрішніх і зовнішніх цінностей наукового пізнання. Визначення сутності регулятивів - аксіологічних передумов науки, цілей і цінностей. Ознайомлення з поглядами філософів. Дослідження внутрішніх аксіологічних основ наукового пізнання.
статья [27,0 K], добавлен 21.09.2017