Проблема сенсу життя у філософії Фрідріха Вільгельма Ніцше

У Висновках узагальнено результати дисертації, що висвітлюють проблематику та загальну структуру дослідження:

1. Класичний характер трактування сенсу життя означає те, що людство уявляє світлу, оптимістичну перспективу у своєму існуванні, яка полягає у Царстві Божому. Для Ніцше така настанова була неприйнятна, оскільки він не бачив жодної зовнішньої підстави, насамперед, через догмат Бога, яка би була абсолютною запорукою на майбутнє. В такому ставленні до класичного світогляду є своя логіка. На думку Ніцше, для того, щоб бути вільним, людству не потрібні зовнішні обставини. Людина завжди відчувала себе залежною, особливо від Бога.

2. Становлення Ніцше як філософа, який був засновником напряму "філософії життя", слід розглядати з точки зору формування вчення про нігілістичне здійснення. Ніцше представив нігілізм як концепт, тобто поняття, яке водночас виступає смисловим простором некласичного трактування сенсу життя. Тому відсутність ціннісних сторін життя людини спонукала Ніцше переосмислити духовну активність людства в культурі. На думку німецького філософа, нігілізм приходить як психологічний стан, коли людина, шукаючи сенс у становленні, не знаходить його. Іншою ознакою нігілізму, як вважав Ніцше, був крах єдності, коли немає принципу, який би поєднав усе суще в очах людини. Останньою формою нігілізму було усвідомлення того, що "істинний світ" базується на психологічних засадах, а цінність надається сущому лише з однією метою -- стверджувати людську самоцінність. Нігілізм Ніцше не полягає у простій заміні одних цінностей іншими, а є рухом, процесом постійного відкидання. Нігілізм можна назвати "вічно триваючою порожнечею".

3. Некласична філософська думка висунула на перший план ірраціональні засоби пізнання буття. Класичні, раціональні пізнавальні засоби тут не діяли.

4. На відміну від класичного уявлення про життя як процес, який добігає кінця, щоб після смерті перетворитись на вічність, некласичне уявлення про сутність життя базувалось на тому, що життя має здатність нескінченно збільшуватись, через що уявлення про потойбічне існування втрачало сенс. У некласичній моделі пізнання сенсу життя суб'єктом виступає свідомість як трансцендентальний суб'єкт, або воля, або лібідо. "Воля до влади" є справжнім змістом життя. В процесі самореалізації життя пізнає само себе, а людина є лише тлом, на якому це життя здійснюється.

5. Просвітницька модель сенсу життя може вважатись дуже близькою до ніцшевської, бо передбачала відчуження від традиційного християнського світогляду. Але Ніцше не міг її прийняти через абсолютизацію людського розуму як способу розуміння сенсу життя. Принцип відкидання індивідуальної свобідної волі не був властивий просвітницькому світогляду, який базувався на принципі "загального блага".

6. Відкидання загальнозначущості християнської доктрини стало найважливішим для Ніцше тому, що в ній стверджувалась не тільки залежність людини від Бога, а й творча, доброчесна її сутність, яка дісталась людині як "Подобі Божій". Заперечення Бога означало для Ніцше ще тільки половину справи, тому що в людини час від часу виникало бажання убити Бога.

7. Нігілістичне ставлення Ф. Ніцше до соціал-демократії пояснюється тим, що він вважав їх тими чинниками, які проголошуючи принципи рівності та колективного способу життя усіх людей, призводять до нівелювання особистості, втрати її індивідуальності та перешкоджають проявам життєвих інстинктів.

8. Надлюдина є результатом пізнання життям самого себе. Отже, надлюдина є справжнім суб'єктом пізнання сенсу життя, але з позиції класичної філософії її суб'єктність не є традиційною. Можна вважати її "безсуб'єктним суб'єктом", бо вона є результатом абсолютного самоздолання людини. В цьому розумінні надлюдина не є "більш досконалою людиною", а є результатом відкидання та винищення людини. Це означає, що надлюдина встановлює особливий, надлюдський спосіб ставлення до світу, тобто перетворює не світ відповідно до власних цілей, а людей заради власних потреб. Вона є абсолютною метою, що перетворює людину на абсолютний засіб.

9. Якщо відзнакою соціального перебування людини є розвиток, то такою ознакою для надлюдини є еволюція як відтворення "світу без людини" на більш високому, як здавалось Ніцше, рівні, на якому людина долається як "велика культурна невдача".

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павлишин Л. Г. Проблема еволюції надлюдини у філософії Ф. Ніцше / Павлишин Л. Г. // Науковий вісник Чернівецького університету (серія: Філософія). -- Чернівці: Рута, 2007. -- Вип. 346-347. -- С. 159-62.

2. Павлишин Л. Г. Нігілізм як результат переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше / Павлишин Л. Г. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (серія: філософія). -- Тернопіль: Видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. -- № 15. -- С. 91-95.

3. Павлишин Л. Г. Суперечливий характер ставлення Ф. Ніцше до християнської церкви та Бога / Павлишин Л. Г. // Науковий вісник Ужгородського національного університету (серія: право). -- Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2007. -- № 7. -- С. 367-370.

4. Павлишин Л. Г. Фрідріх Ніцше про аполлонівсько-діонісійське начало як виклик раціональному способу життя людини / Павлишин Л. Г. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (серія: філософія). -- Тернопіль: Видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. -- № 16. -- С. 44-49.

5. Павлишин Л. Г. Моральні цінності як невід'ємний атрибут духовного життя людини / Павлишин Л. Г. // Аксіологічні аспекти трансформації сучасного українського суспільства: метаріали Всеукр. наук.-практ. конф., 27-28 квіт. 2007 р., Івано-Франківськ. -- Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. -- С. 200-201.

6. Павлишин Л. Г. Грецька трагедія як вічний символ радості і повноти життя / Павлишин Л. Г. // Філософія гуманітарного знання. Соціокультурні виміри: Міжнар. наук. конф., 26-27 жовт. 2007 р., Чернівці. -- Чернівці: Рута, 2007. -- С. 100-101.

7. Павлишин Л. Г. Християнська мораль як заперечення сили та могутності життя у філософії Фрідріха Ніцше / Павлишин Л. Г. // Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 квітня 2008 р., Чернівці. -- Чернівці: Рута, 2008. -- С. 73-75.

Размещено на Allbest.ru