Поняття "досвід" в контексті класичного ідеалу раціональності
Парадигмальні константи класичного ідеалу раціональності. Специфіка розуміння поняття "досвід" в класичному ідеалі раціональності. Трансформація поняття "досвід" в тематичному горизонті феноменології. Структуралістські стратегії експлікації досвіду.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 51,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Структурализм формирует собственную перспективу критики классического идеала рациональности, раскрывает его логоцентрическую направленность. В этом контексте раскрываются антропологичесские проблемы упорядочивания «дикого опыта» в трансцендентальном эмпиризме Ж. Делёза. Легитимация даной проблематики в философском дискурсе создает почву для формирования новых направлений на фоне нового измерения трансформации классического идеала рациональности, где проблема опыта тоже играет ключевую роль. Одним из них становится структурализм.
Поструктурализм в неклассическом стиле философствования акцентирует внимание на потере разумом своего привелигированного положения в постсовременном мире. Философский дискурс утрачивает любые целенаправленные ориентации и претензию на «глубину», становится мышлением на «грани» (М. Фуко) и на «поверхности» (Ж. Делёз). Постструктуралистская философия порывает с линейной схемой наследственности философского знания, формирует методологическую установку плюрализма, которая не имея претензий на мета-нарративы, допускает возможность разновекторности развития, воплощенного в образе «ризомы». Проблема опыта становится ключевой в антропологической проблематике философского дискурса постструктурализма.
Философско-антропологический анализ понятия «опыт» раскрывает поле конституирования субъективности человека, его онтологическую укорененность в бытии культуры. Опыт, формируясь на почве деятельных структур, заданных историко-социальным контекстом, имеет автобиографический характер, поскольку представляет собой интеграцию жизненного пути конкретного субъекта, а не только его рациональных достижений. Он позволяет аккумулировать продуктивные силы человека в соответствии с логикой тех форм культуры, в которых они сформированы.
Ключевые слова: классический идеал рациональности, опыт, ренспонзитивность, феноменологическая редукция, логоцентризм, трансгрессия.
Annotation
Lauta O. D. The term «experience» under the context of classical ideal of rationality. - Manuscript.
The dissertation thesis for Candidate of sciences degree in philosophy. Specialty 09.00.04. - philosophical anthropology, philosophy of culture. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2009.
The dissertation is devoted to philosophical anthropological analysis of term «experience», which is formed at process of classical ideal of rationality transformation. The reduction of term «experience» clears the paradigm constants of classical ideal of rationality, unawareness, objectiveness, out of experience character of subject's gnoseological structures.
Into the classical ideal of rationality individual experience is reduced to basic self explicit, which causes problem of conscience genesis. Phenomenological ontology of experience allows to describe responsive rationality, and structuralism strategies of experience explication are aimed to reveal intensions of logocentrism. So the anthropological content of experience essence is the integration of concrete subject's life way.
Key words: classical ideal of rationality, experience, responsibility, phenomenological reduction, logocentrism, transgression.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Гендерні дослідження в гносеологічному, методологічному, ціннісному аспектах і в контексті суттєвих змін, що відбуваються в сучасній науці. Змістовна багатоманітність гендерних досліджень з точки зору контекстуальної визначеності розуміння людини.
автореферат [66,1 K], добавлен 13.04.2009Виникнення поняття раціональність, неповна та обмежена раціональність. Тлумачення Г. Саймона про раціональність: вагомість результату. Актуальність теорії, вплив на роботу С. Рассела та на наукові роботи Г. Саймона.
реферат [18,3 K], добавлен 27.03.2011Дослідження філософських поглядів Д. Юма та Дж. Локка. Скептична філософія людської природи Д. Юма. Сенсуалістична концепція досвіду Дж. Локка. Проблеми походження людського знання, джерела ідей у людській свідомості, інваріанти розуміння досвіду.
статья [22,8 K], добавлен 18.08.2017Перегляд класичного ідеалу науки і його основних принципів. Зміни в науковій діяльності в постіндустріальному суспільстві. Прагнення до інтелектуального пізнання у роботі вчених. Етичні аспекти наукової роботи в постіндустріальному суспільстві.
эссе [65,0 K], добавлен 06.12.2023Необхідність увиразнення і розуміння індивідом життєвих пріоритетів у суспільстві. Накопичення життєвого досвіду упродовж життєвого існування. Розв’язання питання сенсу життя. Маргіналізація людини та суспільства. Ставлення до життєвого проектування.
статья [26,4 K], добавлен 20.08.2013Поняття як форма людського мислення, форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів; використання понятійного апарату як у складі суджень, так і поза судженнями. Місце, яке займають філософські категорії в розумовій діяльності людини.
реферат [25,0 K], добавлен 10.08.2010Сцієнтизм в буржуазній культурі XIX ст. Характеристика класичного позитивізму. Поняття "парадигми" за Куном. Філософський структуралізм XX ст. Синтез природних і соціальних наук на основі виявлення еволюційно-біологічних передумов поведінки людини.
реферат [28,1 K], добавлен 12.05.2009Історичні витоки філософського осягнення природи часу. Тлумачення поняття дійсності та часу у класичному природознавстві. Засади об'єктивності часу як вимірювальної тривалості. Критичний аналіз філософських витоків часу у сучасному природознавстві.
дипломная работа [97,2 K], добавлен 12.12.2014Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.
реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003Дихотомія "контекстів відкриття" і "контекстів обґрунтування". Причини непопулярності епістемічної логіки серед філософів. Слабка ефективність "сильної" раціональності та універсалістська парадигма логіки. Труднощі епістемічної логіки "другого покоління".
реферат [83,1 K], добавлен 15.12.2010