Релігійний фактор міжетнічних відносин на початку XXI століття (соціально-філософський аналіз)

Провідними методологічними парадигмами дисертаційної роботи стали культурно-історичний, соціокультурний та синергетичний підходи у їх взаємодії. Культурно-історичний та соціокультурний підходи сприяли виявленню конкретних культурних чинників, які суттєво вплинули на формування певних етнічних спільнот, етнічних культур і відносин між ними в ту чи іншу історичну епоху. А стосовно до сучасного періоду вони дозволили показати вплив глобалізаційних процесів на міжетнічні та міжрелігійні взаємини, які суттєво динамізують зміни в цих взаєминах і спричиняють нелінійність, нерівноважність, стохастичність, біфуркаційність, полікультурність складної системи міжетнічних відносин. Виходячи з того, що синергетика - це наука про складні, відкриті нелінійні самоорганізовані системи, використання синергетичного підходу сприяло соціально-філософському аналізу зазначених відносин в їх цілісності й разом з тим у ієрархічності й багатовимірності.

На підставі герменевтичного та компаративного методів простежена ґенеза етнорелігійних спільнот, яка дозволила встановити, що в багатьох випадках спочатку зароджувалися етнічні релігії й одночасно формувалися етнорелігійні спільноти. В інших випадках релігії консолідували новий етнічний сплав із різноманітних етнічних субстратів і протягом життя наступних поколінь формували новий стиль духовно-культурного буття соціуму. Разом із тим вони часто виконували "етноохоронну" функцію, що було особливо характерним для етнокультурних спільнот, які перебували в іншому релігійному оточенні. Сучасні релігії ввібрали в себе первісні релігійні уявлення, обряди, ритуали та міфи прадавніх форм релігійної свідомості, які у вигляді архетипів більшою чи меншою мірою знаходять відображення в колективній свідомості і суспільному житті етносів і продовжують впливати на етнокультурну ідентифікацію індивідів та міжетнічні стосунки.

Аналіз міжрелігійних відносин показав, що в глобалізованому світі міжрелігійні й міжконфесійні відмінності зазнають ідеологізації з боку державних діячів, політичних партій і рухів із метою маніпулювання релігійними почуттями, віруваннями та переконаннями для задоволення власних політичних інтересів. Ідеологізація релігійних відмінностей полягає в клерикалізації, політизації, радикалізації етнокультурних особливостей, і в тому числі відмінностей у релігійних догматах, віровченнях, настановах і культах, а також у формуванні негативних стереотипів щодо деяких релігій і вірувань.

На рубежі ХХ і ХХІ століть відбувається інтенсифікація діалогів та полілогу між світовими й етнонаціональними релігіями. Такі діалоги та полілог (поліфонія) мають свої особливості, і насамперед завдяки усвідомленню представниками різних релігій і конфесій, що без співробітництва та діалогу між ними неможливо забезпечити мир між культурами, а отже, всередині суспільств і між країна ми, що належать до різних цивілізацій. З одного боку, це викликано посиленням ролі церков у налагодженні діалогів між представниками різних етнокультурних спільнот у межах однієї країни та на міждержавному рівні. З другого боку - зважена державна політика в релігійній сфері сприяє встановленню партнерських або принаймні толерантних взаємин між віруючими, які сповідують різні релігії всередині країни, що попереджає виникнення конфліктних ситуацій на релігійному ґрунті.

Гармонізація міжетнічних та міжрелігійних відносин може бути досягнута на засадах принципів толерантності й мультикультурності, оскільки в сучасному світі майже немає країн, населення яких було б гомогенним у етнокультурному й етнорелігійному відношеннях. Прагнення етнічних і релігійних спільнот у полікультурних суспільствах до самоідентифікації наштовхується на дію механізмів глобалізації, які призводять до змішування різних рас, націй, етносів та їх культур. Відбувається взаємопроникнення останніх, що зумовлює формування загальнолюдських культурних цінностей. Обґрунтовано, що в міжрелігійних стосунках принцип толерантності виступає у вигляді екуменізму, а втілення в міжетнічних відносинах принципу мультикультурності дозволяє забезпечити рівність різних релігійних, конфесійних, етнокультурних ідентичностей у полікультурних суспільствах.

Осмислення особливостей вияву релігійного фактора міжетнічних стосунків у сучасній Україні показало, що українському суспільству притаманні всі основні риси загальноцивілізаційного розвитку на етапі глобалізації як країні на перехресті цивілізаційних осей "Схід - Захід" і "Північ - Південь". Завдяки інтенсифікації міграції у світовому масштабі, а також посиленню міжкультурної комунікації до небувалого рівня українське суспільство стає все більш полікультурним. Особливістю цих процесів в Україні є те, що вони відбуваються здебільшого без гострих конфліктів, що пояснюється історичною гетерогенністю української культури, терпимістю й повагою українців до інших народів, їхніх культурних звичаїв, традицій, як і віротерпимістю за відсутності нав'язування українству чужих цінностей.

У сучасних умовах актуалізація релігійних феноменів справляє неабиякий вплив на буття та свідомість українського народу. Вона відбувається на глобальному фоні значного зміцнення ролі релігійного фактора не тільки в усіх аспектах міжкультурних, міжрелігійних та міжцивілізаційних стосунків, а й в усіх сферах суспільно-політичного та духовно-культурного життя націй і народів. Прагнення до самоідентифікації, в тому числі й за релігійною ознакою, до самостійності як у політичному, так і в культурно-духовному вимірах, розкріпачення свідомості під впливом небаченої досі свободи релігії, совісті й переконань тощо становлять підґрунтя до невдоволення частини релігійно-активного прошарку українського соціуму традиційними релігіями і віровченнями. Звідси спостерігається потяг до новітніх культів, з одного боку, а з другого боку, - прагнення деякої частини віруючих до відмови від християнської традиції та до відновлення старожитньої віри предків у вигляді релігії українських рідновірів.

Отримані в процесі дисертаційного дослідження результати створюють фундамент для подальшої роботи над вирішенням проблеми осмислення ролі, яку відіграє релігійний чинник у стосунках між етносами, націями, цивілізаціями. З огляду на поглиблення процесів глобалізації на початку ХХІ століття доцільним буде проведення соціально-філософського, релігієзнавчого, культурологічного, політологічного аналізу співвідношення полікультуралізму та полірелігійності в контексті взаємодії загальноцивілізаційних осей "Схід-Захід" і "Північ-Південь". На окреме соціально-філософське дослідження заслуговує й проблема впливу неорелігій на міжкультурні відносини в Україні в умовах глобалізації.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені у таких публікація автора

1. Жолдоков В.О. Соціально-філософський аналіз принципів запобігання дискримінації етнічних меншин / В.О. Жолдоков // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2006. - № 1(3). - С. 74-79.

2. Жолдоков В.О. Методологічні засади соціально-філософського розгляду парадигм утворення і протікання етнорелігійних конфліктів в умовах глобалізації / В.О. Жолдоков // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2007. - № 1(5). - С. 126-130.

3. Жолдоков В.А. Феномен мультикультурности в информационную эпоху / В.А. Жолдоков // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2008. - № 1(7). - С. 196-200.

4. Жолдоков В.О. Міжкультурна комунікація як чинник гармонізації міжетнічних стосунків (соціально-філософський аспект) / В.О. Жолдоков // Політологічний вісник. Зб. наук. праць. - К.: "ІНТАС", 2009. - Вип. 42. - С. 34-43.

5. Жолдоков В.А. Культурно-исторические корни межэтнических отношений / В.А. Жолдоков // Гілея (науковий вісник): Зб. наук. праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2009. - Вип. 24. - С. 267-274.

6. Жолдоков В.О. Роль вищої освіти у формуванні культури прав людини / В.О. Жолдоков // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-18 березня 2005 р.: В 2-х т. - Т. 1/ За заг. ред. А.Г. Гудманяна, О.В. Петренка. - К.: НАУ, 2005. - С. 18-19.

7. Жолдоков В.О. Толерантність як принцип взаємодії етнічних культур / В.О. Жолдоков // Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету): Дні науки філософського факультету - 2009. Міжнар. наук. конф. (21-22 квітня 2009 р.): Матеріали доп. та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. - С. 57-59.

Размещено на Allbest.ru