Археологія знання М. Фуко в контексті постструктуралістської філософії

Вирішення глобальних проблем культури та суспільства. Дослідження фукольдіанської та постструктуралістської філософії в працях М. Фуко. Картографічне осмислення простору Р. Бартом і Ж. Деррідом. Аналіз становлення структуралистського методу в археології.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2015
Размер файла 50,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Карпова С.Г. Структурализм М.Фуко (от «знания» к «археологии знания») / С.Г. Карпова // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Збірник наукових праць. - Д.: ДНУ, 2008. - С. 189 - 195 (0,5 др. а.).

2. Карпова С.Г. Картография социальности в философии М.Фуко / С.Г. Карпова // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія». Вип.17. - Д.: ДНУ, 2008.- С. 135 - 140 (0,5 др. а.).

3. Карпова С.Г. Дискурс и дискурсивные практики в археологии знания М.Фуко / С.Г. Карпова // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія». Вип.18. - Д.: ДНУ, 2008. - С. 72 - 77 (0,5 др. а.).

4. Карпова С.Г. Роль интеллектуала в прогрессивном развитии современного общества (в контексте фукольдианской философии) / С.Г. Карпова // Ученые записки ТНУ им. В.И.Вернадского. Философия. Социология.- Симферополь: ТНУ им. В.И.Вернадского, 2008. - Т. 21 (60). - №3. - С. 107 - 112 (0,5 др. а.).

5. Карпова С.Г. М.Фуко «на грани»…(археология) / С.Г. Карпова // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Збірник наукових праць. - Д.: Пороги, ДНУ, 2009. - С. 79 - 85 (0,5 др. а.).

6. Карпова С.Г. Генеалогический метод М.Фуко / С.Г. Карпова // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія». Вип.19. - Д.: ДНУ, 2009.- С. 78 - 82 (0,4 др. а.).

7. Карпова С.Г. До проблеми влади в концепції М.Фуко / С.Г. Карпова // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Історія і філософія науки і техніки». Вип.17. - Д.: ДНУ, 2009.- С. 24 - 30 (0,6 др. а.).

8. Карпова С.Г. К проблеме поиска единых оснований в философских концепциях Ж.Делёза и М.Фуко / С.Г. Карпова // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія». Вип.20(1). - Д.: ДНУ, 2010. - С. 126 - 132 (0,5 др. а.).

9. Карпова С.Г. «Кто есть кто?..» (к анализу философии Ж.Деррида и М.Фуко) / С.Г. Карпова // Філософія і політологія в контексті сучасної культури: Науковий журнал. - Д.: Вид-во ДНУ, 2010. - С. 60 - 67 (0,6 др. а.).

АНОТАЦІЯ

Карпова С.Г. Археологія знання М.Фуко в контексті постструктуралістської філософії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 - історія філософії. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню археології знання М.Фуко в контексті постструктуралістської філософії (Р.Барт, Ж.Бодрійяр, Ж.Дерріда, Ж.Дельоз). Комплексно аналізуються дослідження фукольдіанської та «постфілософії» в працях вітчизняних та зарубіжних авторів.

Показана специфіка методології М.Фуко сформована «на межі» структуралізму та постструктуралізму (що обумовлює «топологічне» та «картографічне» осмислення простору).

Детально аналізується фукольдіанська археологія знання, археологічний метод та топологічно-картографічне осмислення простору в контексті постструктуралістських дискурсів Р.Барта та Ж.Дерріда (крізь концепти «гетеротопія», «годологія», «слід», «текст», «мова»), Ж.Дельоза та Ж.Бодрійяра («зовнішнє», «згин-складка», «складка», «відмінність і повторення», «симулякр»).

Ключові слова: археологія знання, гетеротопія, дискурс, картографія соціальності, постструктуралістська філософія, симулякр, складка, слід,.

АННОТАЦИЯ

Карпова С.Г. Археология знания М.Фуко в контексте постструктуралистской философии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 - история философии. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2011.

Диссертация посвящена исследованию археологии знания М.Фуко в контексте постструктуралистской философии (Р.Барт, Ж.Бодрийяр, Ж.Деррида, Ж.Делёз).

Проведён анализ историко-философских отечественных и зарубежных исследований философии М.Фуко, который обнаружил теоретические и методологические неточности относительно археологии знания в фукольдианской философии.

Археологическая и генеалогическая «пограничная» методология попеременно фиксирует нахождение М.Фуко «на грани», обозначивая картографическое и топологическое ощущение пространства, и нахождение в области структурализма и постструктурализма. «Топологическое» фиксирует структуралистский дискурс философии Фуко, а «картографическое» - постструктуралистский.

Фукольдианская методология использует археологию знания (через «дискурс», «высказывание», «эпистему», «знание» и т.д.), а ггенеалогическая методология «динамизирует» археологическую через дискурс власти.

Через генезис от дискурса «знание» к «археологии знания» показано становление структуралистского метода в фукольдианских построениях (от «знания безумия» к «гуманитарному знанию», а потом к «археологии знания», с учётом «гуманитарного знания» и «знания-власти»).

Обосновано и показано как в философии М.Фуко археология знания реализуется через восприятие социальности как картографированной.

Картография социальности предполагает наличие определённого типа карт, отличных по своей сути и специфике от географической интерпретации карты.

В контексте построений Фуко можно говорить о карте знания, власти, безумия и сексуальности, которые являются в том числе пересекаемыми, прерывающимися и представляют гносеологический «срез» бытия общества.

Дискурсы археологии знания, реализующиеся на уровне фукольдианской картографии социальности, могут быть использованы на современном историко-философском и социально-политическом уровне, при условии картографического осмысления общества и его структуры. «Общество» и «социальное» представляется как единая поверхность, посредством картографии социальности в ней отражается и глубина, а точнее - срез. М.Фуко, путём использования археологического метода, производит «разрез» всей картографированной социальности и, таким образом, выявляет «на срезе» археологию знания.

В философии М.Фуко интеллектуал, рассматривая «поверхность» именно как поверхность дискурса, а также через археологически-генеалогическую деконструкцию, сможет совершить картографический анализ социальности, используя наряду с другими методами ещё и топологически-картографические методы.

Детально анализируется фукольдианская археология знания, археологический метод и топологически-картографическое осмысление пространства в контексте постструктуралистских дискурсов Р.Барта и Ж.Деррида (через концепты «гетеротопия», «годология», «след», «архи-след», «текст», «язык»), Ж.Делёза и Ж.Бодрийяра (через концепты «внешнее», «сгиб-складка», «складка», «различие и повторение», «симулякр»).

Археологическое прочтение концептов «текст», «письменность», «топос» и «литература» фиксирует «взаимовлияние» дискурсов М.Фуко, Р.Барта, Ж.Деррида.

Фукольдианское осмысление концептов «гетеротопия» и «утопия» (через «место» и «рисунок») находит своё продолжение в бартовском осмыслении «утопии» (через «фотографию»). Здесь общим местом становится также лингвистический аспект и это, через «годологическую структуру» и «текст», отражается в концептах Ж.Деррида. Дерридианская годологическая структура через «след» оказывается созвучной фукольдианскому ощущению пространства социальности посредством картографии и её археологического осмысления.

Годологически-топологическое понимание Ж.Деррида «сближает» его как с М.Фуко, так и Р.Бартом, который «топос» и «атопичность» рассматривает уже через текст. «Текст», в обозначении Р.Барта существует в «литературном измерении» и отличен по специфике от «литературы» в понимании М.Фуко и Ж.Деррида, но всё же оказывается осмыслен археологической фукольдианской методологией (которая показывает необходимость и важность «сопредельного» и «междисциплинарного» исследования, на уровне которых в полной мере может осуществиться анализ гуманитарного знания, дискурсов, эпистемы и т.д.).

Фукольдианские археологические поиски «языка», «внешнего» и «складки» явились направляющими векторами для поисков Ж.Делёза «складки» и специфического понимания им пространства. «Разрыв-складка» М.Фуко фиксирует археологически осмысленное картографическое пространство, обозначенное позже у Ж.Делёза через идею «ризомы».

Ризоматическая множественность пространства сквозь проблему «языка» и «знания» объединяет в едином контекстуальном поле (через «высказывание», археологически осмысленное) делёзовское и фукольдианское понимание.

В свою очередь, дискурсивные концепты «говорения» и «видимости», обозначенные у Фуко и Делёза, находят своё продолжение в дискурсах «языка» и «вещи» в построениях Бодрийяра (через археологическое постижение пересекающихся карт социальности). Принцип картографирования социальной реальности получает своё продолжение через концепты «симулякр» и «симуляция» в бодрийяровских построениях, где «карта» становится первичной по отношению к «территории» и утверждает прецессию симулякров.

Ключевые слова: археология знания, гетеротопия, дискурс, картография социальности, постструктуралистская философия, симулякр, складка, след.

ANNOTATION

Karpova S.G. Archaeology of knowledge of M.Foucault in the context of poststructuralist philosophy. - Manuscript.

The thesis on the receiving of the scientific degree of the Candidate of Philosophic Sciences, Speciality 09.00.05 - History of Philosophy. - Oles Honchar's National University of Dnipropetrovsk. - Dnipropetrovsk, 2011.

Thesis is devoted to M.Foucault's archaeology of knowledge in the context of poststructuralist philosophy (R.Barthes, J.Baudrillard, J.Derrida, G.Deleuze). A comprehensive analysis the study of the Foucault's philosophy and «postphilosophy» in the work of native and foreign authors was conducted.

Specifics of Foucault's methodology formed «on the verge» of structuralism and poststructuralism, which causes «topological» and «cartographical» comprehension of space were provided.

Detailed analysis of Foucault's archaeology of knowledge, archaeological method and «topological» and «cartographical» comprehension of space in the context of poststructuralist discourses R.Barthes and J.Derrida (through the «heterotopias», «godology», «should», «text», «language»), G.Deleuze and J.Baudrillard («external», «bend-fold», «fold», «difference and repetition», «simulacrum») was done.

Keywords: archaeology of knowledge, heterotopias, discourse, cartography of sociality, poststructuralist philosophy, simulacrum, fold, trace.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Наукове знання як сплав суб'єктивного й об'єктивного елементів в концепції Е. Мейерсона, проблема дослідження еволюції наукового знання. Формування основних цілей та завдань філософії. Вплив кантівської філософії на наукові дослідження Е. Мейерсона.

    реферат [22,5 K], добавлен 21.05.2010

  • Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.

    реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010

  • Характеристика и предпосылки философии Фуко. Концепция и особенности языка Фуко, специфика эпистемологического поля классической эпохи. Сущность и содержание концепция языка и мышления в философии М. Хайдеггера. Значение историографический метод Фуко.

    курсовая работа [58,8 K], добавлен 10.05.2018

  • Истоки и основные этапы эволюции политической теории Фуко. Специфика позиции раннего Фуко. Понятие "археологии знания". Генеалогия власти. Эстетика существования. Концепция власти как основа политической теории. Идея смены режимов власти знания.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 19.12.2012

  • Етапи становлення позитивістської філософії науки. Особливість спрямування еволюції уявлень про навчання від монізму до плюралізму. Аналіз суб’єктності та об’єктивності знання. Суть принципу верифікації, який відстоювали представники неопозитивізму.

    статья [27,3 K], добавлен 27.08.2017

  • Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.

    контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014

  • Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.

    реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009

  • Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.

    реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016

  • Формування філософських ідеї в Древній Індії, осмислення явищ світу у "Упанішадах". Філософська думка в Древньому Китаї - творчість Лаоцзи і Конфуція. Періоди розвитку грецької філософії. Духовні витоки Росії, їх особливості, історичні етапи становлення.

    реферат [49,9 K], добавлен 14.03.2010

  • Основные принципы структурализма. Структурный анализ в лингвистике и антропологии К. Леви-Стросса. Попытки Якобсона и Греймаса построить лингвистическое описание структур литературы. Мишель Фуко как крупная и характерная фигура в философии ХХ века.

    реферат [40,3 K], добавлен 13.12.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.