Національна ідентичність у контексті глобалізації: соціально-філософський аналіз

Глобалізація як історична форма єдності світової спільноти послаблює національні структури на різних рівнях їх буття: державному, національно-етнічному, індивідуальному, змінює спосіб ідентифікації подій та явищ учасниками глобального суспільства, перетворює традиційні структури та принципи самоідентифікації. Амбівалентна сутність глобалізації формує дві картини світу: світ, уніфікований у нормах і цінностях, і світ відмінностей, де нормою є визнання "інакшості Іншого" за наявності спільних цінностей. Водночас глобалізація не є одновекторним та однозначним процесом, вона зустрічає спротив різних культур, історій, географій, ідентичностей, які трансформують характер і спрямованість цього процесу. Глобалізація ставить межі етнічній диференціації, зберігаючи цілісність тканини культурно-історичного процесу. Загальнолюдське, глобальне стає категоричним імперативом у розвитку локальних (національних) культур. Ретельна розробка всього комплексу проблем глобального дозволяє бачити в глобалізації як загальнолюдську, так і національну перспективу.

Розмивання традиційних патернів ідентичності, яке зумовлюється глобальними соціокультурними змінами, виявляє різноспрямовані вектори ідентифікаційних процесів. В одному випадку об'єктом ідентифікації стає глобальне суспільство і, відповідно, формується космополітична ідентичність, в основі якої лежать універсальні цінності, принципи і норми; у другому - наднаціональні утворення (ЄС, СНД та ін..), які конструюють та поширюють власні ідентичності; у третьому - нації-держави, формою історичного буття яких виступає національна ідентичність.

Національна ідентичність у глобалізованому світі стає динамічнішою, ніж у традиційному суспільстві, змінюється її структура та внутрішній зміст. Трансформація національної ідентичності проявляється, по-перше, у зростанні потреби в реконструкції ідентичності, по-друге, у прискоренні темпів перетворення ідентичності, по-третє, у появі нових глобальних ознак ідентичності, по-четверте, у посиленні уваги до локальних, специфічних рис ідентичності. Останнє виявляється насамперед у зростанні антиглобалістських рухів та ініціатив, у посиленні ролі ідентичностей спротиву.

У глобалізованому світі нормою життя стає перехресна взаємодія різних цивілізацій, культурне розмаїття, еклектичне поєднання стилів і смаків. Під дією зростаючих інформаційних потоків і глобально впізнаваних символів посилюється десакралізація базових цінностей національної культури. Протиріччя між потребами універсальних глобальних цінностей і вимогами зберегти свою національну самобутність постає як зіткнення ідентичностей і зумовлює кризу ідентичності. Відповіддю на виклики глобалізації має бути поєднання модернізації зі збереженням власної культурної спадщини, самобутності "національного духу", "національного менталітету", адаптація традиційних інститутів і цінностей культури до мінливого глобалізованого світу.

Зростання глобальних міграційних потоків знижує рівень консолідації і гомогенності титульних націй, фрагментує національну ідентичність, послаблює ідею нації. Емігрантські общини й громади віддають перевагу етнічній, релігійній, мовній ідентичності порівняно з національною. Існує гостра необхідність розробки комплексної міграційної політики держави, яка передбачала б досягнення міграційної привабливості України не тільки для іммігрантів та їх інтеграцію в українське суспільство, а й для своїх громадян-мігрантів.

Глобалізація істотно обмежила функції національної держави як базової одиниці організації сучасного світу й визначального джерела національної ідентичності. Водночас значущість поділу світу саме за цим критерієм залишається незаперечним фактом, а національна належність - однією із найважливіших для людини. Національна держава у добу глобалізації отримала унікальну можливість для ефективного синтезу традицій та новацій у контексті модерного універсалізму.

Глобалізаційні та інтеграційні процеси зумовили формування нових наднаціональних ідентичностей, зокрема європейської. Як втілення спільності долі народів Європи вона виявляється у єдності цінностей, заснованих на гуманізмі й братерстві, толерантності, визнанні фундаментальних прав людини і норм права, ґрунтується на індивідуальній і соціальній відповідальності. Одночасно застосування європоцентризму як ідеологічного концепту й суспільно-політичної практики деструктивно впливає на сучасний міжцивілізаційний діалог через пропагування виняткового статусу західноєвропейських цінностей у світовому історико-культурному процесі.

Набуття Україною незалежного державного статусу передбачає формування цілісної самоідентифікованої спільноти, спроможної протистояти внутрішнім і зовнішнім викликам. Творення спільної національно-державної ідентичності українців є основою життєдіяльності української держави, її внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечення національних інтересів. Становлення модерної української політичної нації ускладнюється незавершеністю в оформленні сталої державно-політичної моделі країни, слабкістю держави та неефективністю діяльності державних органів. Лише інститут дієздатної соціальної, правової держави, що працює за стандартами європейської демократії, може зупинити ентропію національного буття і спрямувати вивільнену енергію українців на конструктивну творчу її самореалізацію.

Трансформація української національної ідентичності відбувається під впливом таких наднаціональних утворень як ЄС і СНД, у межах яких формуються відповідно європейська і пан(російська) наднаціональні ідентичності. Якщо маркери європейської ідентичності співіснують паралельно з маркерами національної, суттєво не впливаючи і не змінюючи її сутність, то маркери російської ідентичності спроможні нівелювати, а то й замінити ідентитенти української, деконструювати підстави для існування окремої української національної ідентичності. Перш ніж інтегруватися до Європи чи будь-якої іншої наднаціональної структури, Україна повинна сформувати власний національний проект - модель самодостатньої держави зі сформованою національною ідентичністю. У перспективі український проект може відбутися тільки як європейський.

Інтеграція України в глобальний світ передбачає пошук можливостей реалізації глобального проекту на національному, регіональному та міжнародному рівнях, що базується на її історичних, національно-культурних особливостях, враховує її геополітичне розташування та тенденції розвитку сучасного світу. Актуальним для України є формування власної національної глобалізаційної стратегії, яка б: а) гармонійно поєднувала активізацію внутрішніх ресурсів і різнобічних зв'язків зі світовою спільнотою, передусім європейською; б) забезпечувала максимальне використання можливостей, наданих глобалізацією, і мінімізувала її негативні наслідки; в) передбачала відому автономізацію українського суспільства від зовнішніх центрів як самостійного суб'єкта міжнародних відносин та утвердження власного іміджу на зовнішньополітичній арені; г) забезпечувала її поступове входження в глобальний соціум, максимально враховувала національні інтереси; ґ) залучала до формування національно-державної ідентичності представників етнічних, релігійних, мовних та інших груп усередині країни, а також українську діаспору як важливого чинника транскордонного та міжкультурного діалогу України зі світом; д) мала на меті формування на її теренах по-сучасному цивілізованого національного культурно-комунікативного простору.

Реалізація такої глобалізаційної стратегії змінить зв'язки, значення й смисли національного та глобального, які в майбутньому будуть включені в нові конструкції цілісності української національної ідентичності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Козловець М.А. Соціокультурні аспекти трансформаційних процесів в Україні в контексті постмодерну / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 598. - Філософські проблеми науки, освіти та культури доби постмодерну. - Харків-Житомир, 2003. - С. 63-67.

2. Козловець М.А. Проблема національної ідентичності українців в контексті процесів глобалізації / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 18. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2004. - С. 201-211.

3. Козловець М.А. Ідеологічний простір України: від хаосу до інституціалізації / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 625-1/2004. - Філософські проблеми науки та культури. - Харків, 2004. - С. 52-57.

4. Козловець М.А. Ідеологія як фактор консолідації суспільства / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 18. - Житомир, 2004. - С. 35-39.

5. Козловець М.А. Ідеологія і становлення громадянського суспільства в Україні / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 20. - Житомир, 2005. - С. 36-41.

6. Козловець М.А. Філософія національної ідеї у творчості Івана Франка / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 29. - Житомир, 2006. - С. 8-14.

7. Козловець М.А. Ідеологія як фактор формування національної ідентичності / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 28. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2007. - С. 91-99.

8. Козловець М.А. Блиск і злиденність філософії державотворення / М.А. Козловець // Практична філософія. - 2007. - № 2. - С. 105-114.

9. Козловец Н.А. Украина в контексте культурной глобализации / Н.А. Козловец // Интеллигенция и взаимодействие культур: материалы VІ Международ. науч. конф. ("Байкальская встреча") (26-29 июня 2007 г.): в 2 т. / Отв. редактор И.И. Осинский. Т.1. - М.; Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госуниверситета, 2007. - С. 104-110.

10. Козловець М.А. Сучасна культурна глобалізація і національна ідентичність / М.А. Козловець // Вісник Черкаського університету. - Серія Філософія. - Випуск 109. - Черкаси, 2007. - С. 5-13.

11. Козловець М.А. Історична пам'ять як чинник формування національної ідентичності українців / М.А. Козловець // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 65. - К.: Академічний Центр "Аналітика", 2007. - С. 61-82.

12. Козловець М.А. Національна держава та проблема ідентичності за доби глобалізму / М.А. Козловець // Практична філософія.- 2007.- № 4.- С.12-124.

13. Козловець М.А. Націоналізм в історії людства. Особливості українського націоналізму / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 791. - Серія: Теорія культури і філософія науки. - Випуск 33. - Харків, 2007. - С. 176-179.

14. Козловець М.А. Глобальна міграція і політика ідентичності та громадянства / М.А. Козловець // Українська полоністика.- 2008. - Випуск 5. - Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка. - С. 3-22.

15. Козловець М.А. Освіта і національна ідентичність в умовах глобалізації / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 40. - Житомир, 2008. - С. 8-14.

16. Козловець М.А. Глобалізація як чинник деструкції ідентичності / М.А. Козловець // Практична філософія. - 2008. - № 3. - С. 210-218.

17. Козловець М.А. Ідентичність: сакральне та профанне / М.А. Козловець // Філософська думка. - 2008. - № 4. - С. 136-149.

18. Козловец Н.А. Глобализация: поиск новых форм идентичности / Н.А. Козловец // Вестник Бурятского государственного университета. Философия, социология, политология, культурология. - Выпуск 6. - Улан-Удэ, Изд-во Бурятского госуниверситета, 2008. - С. 49-55.

19. Козловець М.А. Сучасна глобалізація та антиглобалістичні концепції / М.А. Козловець // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - Харків: ХАІ, 2008. - № 2 (15). - С. 66-69.

20. Козловець М.А. Європейська інтеграція і національна ідентичність: український контекст / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 35. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2008. - С. 146-158.

21. Козловець М.А. Національне міфотворення в контексті націєтворення / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 829-2008. - Серія: Теорія культури і філософія науки. - Випуск 36. - Харків, 2008. - С. 174-178.

22. Козловец Н.А. Дискурс и национально-гражданские идентичности Украины и России / Н.А. Козловец // Интеллигенция и проблемы национальных отношений: материалы VІІ Междунар. науч. конф. (Байкальская встреча) (16-18 сентября 2008 г.) : в 2 т. / Отв. редактор И.И. Осинский. - М.; Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госунвиверситета, 2008. - Т.1. - С. 153-160.

23. Козловець М.А. Національна державність за доби глобалізму / М.А. Козловець // Практична філософія. - 2009. - № 2. - С. 164-172.

24. Козловець М.А. Схід-Захід: дилема чи проблема українського вибору? / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 43. - Житомир, 2009. - С. 3-9.

25. Козловець М.А. Європейська ідентичність: уніфікація чи "єдність в розмаїтті"? / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 37. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2009. - С. 72-86.

26. Козловець М.А. Світовий комунікативний простір і національна ідентифікація / М.А. Козловець // Наукові записки. Серія "Філософія". - Острог: Вид-во Національного ун-ту "Острозька академія". - Вип. 6. - 2010. - С. 119-136.

Размещено на Allbest.ru