Роль ідеалізації в сучасній формальній епістемології
Моделі раціонального агента в формальній епістемології та теорії штучного інтелекту. Моделювання динаміки переконань, епістемічна логіка як засіб моделювання їх статики. Подолання логічного всезнання. Ідеалізація в моделюванні раціональних агентів.
Рубрика | Философия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2014 |
Размер файла | 45,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Такого рода модели могут быть построены с помощью формализмов модальной эпистемической логики и аксиоматизированной системы динамики убеждений. В диссертации представлено анализ таких моделей с точки зрения использования в них процедуры идеализации, а также проведен сравнительный анализ таких стратегий с аналогичными стратегиями в развертывании научных теорий в естественных науках. В диссертации представлено исследование формальных моделей рационального агента на эпистемологическом уровне. Такая модель включает в себя систему статики и систему динамики убеждений, статика убеждений (знания) моделируется с помощью формализмов модальних эпистемических/доксастических логик. Не смотря на проблему логического всезнания эти логики остаются эффективным способом моделирования поведения искусственных агентов, которые обладают интелектом, а также для анализа компютерных систем на дескриптивном уровне. Парадигмальным примером моделирования динамики является AGM-теория. Эта теория отразила идеальную систему динамики знания, и инкорпорирует в себе множество идеализаций, таких как “эпистемическое состояние”, “эпистемическое действие”, “логическое обязательство принимать следствия своих убеждений”. Показано, что нормативный уровень процедуры идеализации обеспечивается нормативной программой в эпистемологии. Предложено уточнение смысла понятия нормативности, которое задается в идеализированных моделях рациональности. Областью применения является теория искусственного интелекта. Возможность эмпирической интерпретации обеспечивается компьютерным моделированием. В результате исследования ми пришли к заключению, что компьютерное моделирование становится адекватным методом для самой формальной эпистемологии как научной дисциплины.
Ключевые слова: идеализация, “логическое всеведение”, формальная эпистемология, рациональность, агент познания, нормативность, дескриптивность, эпистемическая логика, динамика убеждений, компьютерная наука, искусственный интеллект.
Bеlous T.M. The Role of Idealization in Contemporary Formal Epistemology. - Manuscript.
Thesis for Candidate's degree in Philosophy in speciality 09.00.01 - Ontology, Gnoseology, Phenomenology. Kiev National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2005.
The dissertation is devoted to investigation the role that idealization plays in the construction the formal models of beliefs and in “information-oriented” branches of logics including non-monotonic reasoning, modal and dynamic logic. We examine the role that idealization plays in the construction the formal models of beliefs. This allows us to show that the principal task of formal epistemology is admitted to give doxastic model, a theory of belief. As we show, such a model give us an account for the static and the dynamics of doxastic states; and it would have to do so not as a merely empirical theory. But from the perspective of a theory of rationality theory of beliefs have a characteristic normative feature. This leads us into an investigation of conditions for the formulation the principles of the new concept of rationality. We present the direction of search for ways of performing the main task in contemporary analytical epistemology. We propose the following principle of rationality: we need a construction a general theory of rationality on normative level in epistemology, which can be implemented in artificial agent. The implementation can be viewed as making the abstract proposals more precise, and making them more objectively testable by making it an objective matter of fact what consequences they have for specific examples. It seems uncontroversial that any kind of theory of rationality must be sufficiently precise from perspective of being actually implemented. Probably, an advantageous way to achieve this is by using some idealization. Computational facilitation afforded by idealizations make them vital elements of scientific activity. In addition, that is more important, by implementation we achieve the possibility to test the correctness of our theory of cognition.
Key words: idealization, logical omniscience, formal epistemology, rationality, agent, normative level, descriptive level, epistemic logic, belief revision, Artificial Intelligence.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Семіотичні категорії логіки. Показники, символи і сигнали як немовні знаки. Денотат та концепт імені. Оповідна пропозиція у формальній логіці. Таємниця гегелівської діалектичної логіки. Саморефлексія ідеології марксиста: приховані основи тоталітарності.
реферат [27,8 K], добавлен 15.06.2009Ефективним методом науки в адекватному вивченні реальних процесів й явищ навколишньої дійсності є моделювання як побудова аналогів реальних об'єктів дослідження. Поняття, що співвідносять із моделюванням: прогнозування, проектування, закони, теорії та ін.
научная работа [35,8 K], добавлен 21.11.2010Дихотомія "контекстів відкриття" і "контекстів обґрунтування". Причини непопулярності епістемічної логіки серед філософів. Слабка ефективність "сильної" раціональності та універсалістська парадигма логіки. Труднощі епістемічної логіки "другого покоління".
реферат [83,1 K], добавлен 15.12.2010Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання. Компоненти та рівні наукового пізнання, його форми (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) і методи (спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання). Основні види наукових досліджень.
реферат [24,1 K], добавлен 25.02.2015Формування філософських поглядів Б. Рассела, започаткування методу логічного аналізу. Проблеми використання мови, її дослідження за допомогою логічного аналізу. Сутність теорії пізнання. Внесок в освіту, історію, політичну теорію та релігійне вчення.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 13.05.2012Поняття методу, його відміннясть від теорії. Розгляд спостереження, порівняння, вимірювання, експерименту як загальних методів дослідження, а також абстрагування, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, інтуїції, моделювання як специфічних емпіричних.
презентация [165,2 K], добавлен 08.03.2014Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.
реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003"Практичний" підхід до вирішення проблеми розробки будівництва та обслуговування мануфактур у трилогії Уоттса «Рифтери». Аналіз створення штучного інтелекту. Розвиток технології віртуальної реальності, технології повного занурення та злиття з мережею.
реферат [381,3 K], добавлен 23.11.2023Темпоральна логіка як розділ модальної логіки, де досліджуються темпоральні висловлювання та їх відношення в структурі міркування, історія її становлення та розвитку. Поняття та аналіз прикладів темпоральних висловлювань. Теорія можливих світів.
контрольная работа [55,8 K], добавлен 24.04.2014Дитинство та юність Аристотеля - давньогрецького вченого-енциклопедиста, філософа і логіка, засновника класичної (формальної) логіки. Періоди творчої діяльності Аристотеля - перший античний, подорожей, другий античний. Аналіз аристотелівської логіки.
презентация [996,9 K], добавлен 14.10.2014