Правова реальність як форма прояву інтелектуальної традиції епохи (на матеріалах романо-германської правової сім’ї)

Формула права стала втіленням мисленнєвої домінанти зовнішнього як риси інтелектуальної традиції того часу, виразила принцип раціонального як логічно-послідовного, доцільного, практичного мислення, через принцип формальної рівності увідповіднила індивідуальне та загальне.

В дисертації підкреслюється, що праворозуміння римської античності успадкувало від попередньої доби окремі принципи і смисли, зокрема: природної справедливості, aeguitas (рівної справедливості), добра, гуманізму, раціоналістичної домінанти, ідеї боротьби за право.

5. З'ясовано, що правовий розвиток середньовіччя, зберігає і розвиває раціоналістичну домінанту античності, відображає наростання в християнізованій середньовічній культурі домінант універсального, загального та цілісного - феодально роздроблене західноєвропейське суспільство прагне об'єднання і усталеності. Правові феномени середньовіччя пронизані принципом примирення одиничного та загального - в рамках канонічного права твориться система права, що виконує цю місію. Норми права стають все більше загальними, абстрактно-схематичними, наростає домінанта, універсальності, інтерпретаційність, догматизм, традиціоналізм тощо, тобто проявляються характерні риси інтелектуального підґрунтя західно-європейського середньовіччя.

6. Правові феномени епохи модерну є формами прояву раціоналістичної домінанти, що трансформувалася в класично-раціоналістичну. Правовій ідеології та правознавству цього часу властиві раціоцентризм, монометодологізм, фундаменталізм, об'єктивізм у питаннях витоків права, пошуків істини в праві, її критеріїв тощо. В юридично-позитивістському (легістському) праворозумінні, ідеології та практиці домінанта раціоцентризму, що заперечує особистісно-ціннісній підхід, проявилася максимально випукло. Наростання універсальності, поєднаної з раціональністю, простежується в законодавчій діяльності, характері норм, юридичній техніці, систематизації, кодифікаційній роботі XVIII-XIX ст. Саме під впливом модерної раціоналістично-інтелектуальної традиції правові системи романо-германської правової сім'ї трансформувалися в "замкнуті" в самих собі системи.

Найбільшою вадою правової реальності епохи модерну є мінімізація гуманістичного виміру, хоча природно-правова ідеологія успадкувала від попередніх епох такі смисли і значення як: природна справедливість, добро, свобода, спільне благо тощо.

7. Правова реальність сучасної романо-германської правової сім'ї адекватно реагує на глобалізаційні процеси сучасності, появу інформаційного суспільства, персоналістично-антропоцентричний переворот в нинішньому світі тощо. Феномени постмодерної правової реальності, постмодерне юридичне мислення складаються на підґрунті інтелектуально-духовних засадах постмодерну, і цим феноменам властиві такі характеристики як: гуманістично-антропоцентричний вимір, особистісно-ціннісний підхід, принцип єдності суб'єктивного та інтерсуб'єктивного, одиничного та загального, принцип плюралізму, домінанти свободи, творчості, справедливості, верховенства права тощо. Новими формами раціональності, що прийшли на зміну раціоналізму класичному, проникнуто всі феномени права. Зміна інтелектуальної традиції зумовила процес "розімкнення" романо-германських правових систем, появу децентралізованого права, зростання ролі та значимості правової процедури, судочинства, зближення природно-правової доктрини і позитивного права, зближення двох правових сімей: загального права та романо-германської, що відображає інтеграційні реалії сучасної Європи, прагнення до усталеного, єдиного, безпечного світу тощо.

8. Обґрунтовано ідею, що реформування правової системи України, щоб мати глибинний характер, має ґрунтуватися на зміні інтелектуальної традиції. Нинішня правова система України ґрунтована в основному на модерній інтелектуальній традиції з усіма властивими їй рисами і найзначнішою вадою - браком гуманістичного виміру. Зміна існуючої інтелектуальної традиції шляхом доповнення її елементами постмодерного юридичного мислення, а саме: принципами плюралізму, гуманізму, верховенства права, відповідності домінант одиничного та загального, ціннісним підходом тощо зумовить формування нового праворозуміння, якісно нової правової доктрини, яке лежатиме в основі розмаїття форм права. Зміна правової інтелектуальної традиції в сучасній Україні частково розпочалася - правова ідеологія частково змінилася, в той же час нормативно-знакова реальність та правозастосування залишилися в основному в межах старої, модерної традиції, що є перешкодою на шляху зближення правової системи України з міждержавними правовими системами РЄ та ЄС та побудови демократичної правової державності. Оскільки основним елементом правової системи є людина, то реформування має розпочатися з докорінних змін саме правового мислення та правосвідомості фахівців-юристів, громадян-суб'єктів права, представників влади, всіх учасників правовідносин. І в цьому плані якісні зміни мають відбутися у вітчизняній юридичній науці та освіті. Загалом ж реформа права - це проблема комплексна, і працювати на її здійснення має все суспільство. В умовах наростання глобалізаційних та інтеграційних процесів, якісної зміни реалій життя глибинна реформа правової сфери є необхідністю, і якщо її буде здійснено, право стане однозначно стимулюючим чинником суспільного розвитку.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Братасюк В. Римське право як форма вираження принципу суб'єктивно-індивідуальної волі // Українське право. - 2003. - Число 1 (16). - С. 207-213.

2. Братасюк В. Правове мислення та інтелектуальний консенсус епохи // Проблеми філософії права. - Т. 1. - 2003. - С. 116-122.

3. Братасюк В. Правова реальність та інтелектуальна традиція постмодерну: зміна парадигм розвитку // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2004. - № 3. - С. 59-65.

4. Братасюк В. Юридичний позитивізм - необхідність переосмислення в умовах сучасних реалій // Підприємництво, господарство та право. - 2004. - № 12. - С. 64-69.

5. Братасюк В. Праворозуміння посттоталітарної України в контексті розбудови правової держави // Українсько-польські відносини в XX ст.: державність, суспільство, культура. - Матеріали міжнародної наук. конф. 15-16 квітня 1999 р. - Тернопіль, 1999. - С. 135-144.

6. Братасюк В. Подолання крайнощів юридичного догматизму як гносеологічна передумова творення правового закону // Актуальні проблеми правознавства. Наук. зб. ЮІ ТАНГ. - Вип. 2. - Тернопіль, 2001. - С. 52-56.

7. Братасюк В. Особливості сучасної романо-германської правової мислительної техніки // Актуальні проблеми правознавства. Наук. зб. ЮІ ТАНГ. - Вип. 3. - Тернопіль, 2001. - С. 80-88.

8. Братасюк В. Проблеми формування відкритого правового мислення в умовах трансформаційних процесів в сучасній Україні // Актуальні проблеми державотворення в Україні: Матеріали четвертої міжвузівської науково-практ. конф. (Рівне, 25 квітня, 2001 р.). - Рівне, 2001. - С. 26-32.

9. Братасюк В. Відкрите правове мислення як чинник становлення громадянського суспільства в сучасній Україні // Матеріали наук.-практ. конф. за міжнарод. участю. 30 травня 2001 р. - Т. 1. - К., 2001. - С. 93-96.

10. Братасюк В. Соціокультурна детермінація західноєвропейського правового мислення // Актуальні проблеми правознавства. - Наук. зб. ЮІ ТАНГ. - Вип. 5. - Тернопіль, 2003. - С. 67-77.

Размещено на Allbest.ru