Феномен справедливості у контексті соціальної комункації

В дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз категорії справедливості як визначального феномену людського буття. Розглядаються функції та структура справедливості, відзначається її регулятивна роль в формуванні та розвитку соціального дискурсу.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 47,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В социальном дискурсе существуют правила, которые устанавливают систему кооперации, предназначенную обеспечить блага каждому. Это можно считать главным принципом справедливости. Вопрос стоит о совпадении или расхождении интересов относительно справедивого распределения благ. Конфликт интересов выражается в том, что людям небезразлично, как большие выгоды, полученные от сотрудничества, распределяются между ними, поскольку в преследовании собственных целей они стремятся получить больше сами и уменьшить часть, положенную другим. Второй принцип можно определить как принцип долженствования в общественных отношениях (в экономике, праве, политике и тому подобное). Эти принципы обеспечивают способ соблюдения прав и обязанностей основными общественными институтами.

Дан ретроспективный анализ справедливости в европейской социально-философской и философско-правовой традиции: античности, средневековья, Нового времени. Представлено понимание справедливости в связи с концепциями естественного права, договорного права, положительного права. Указано, что в понятиях “справедливое” и “несправедливое” оценивалось всякое социальное явление, которое имеет отношение к распределению благ, пониманию равенства, поведения людей, закона, суда, судебного решения, законодательных актов, деятельности государственных органов, юристов, политических решений и т. п.

Осуществлен ретроспективный анализ функционирования категориального понятия “справедливость” в восточнославянском социально-философском, философско-правовом и общекультурном дискурсе. Представлены историко-этимологические изменения в его семантике, а также разные смысловые коннотации, связанные с социально политическими взглядами субъектов дискурса: славянофильство, позитивизм, марксизм, анархизм, религиозная философия. Представлены метаморфозы, которые испытывало содержание категории справедливости в связи с развитием социально-философской мысли. В XIX в. семантика “справедливости” приобрела несколько новых значений, а традиционные - обогатились новыми семантическими оттенками. В целом, семантическое поле понятия выглядело как соответствие реальным событиям, фактам (истина), соответствие чьих-либо поступков или слов неписанным правилам, традициям (правильность), врожденная (естественная) справедливость, юридическая или формальная справедливость, справедливость, которая распределяет, (воздаяние должного), революционная справедливость, религиозно-нравственная справедливость.

Рассмотрены современные концепции справедливости. В частности: неокантианский (понимание справедливости во многом идентично признанию естественного права и противопоставляется праву позитивному) и неогегельянский (понимание справедливости в ключе государственного национал-социализма как проявления “народного духа”) подходы; трактовка справедливости в “чистом учении о праве” Г.Кельзена (исключение понятия справедливости из области права); концепция “возрожденного” естественного права (сверхчеловеческий характер справедливости, автономность человеческой морали); трактовка справедливости в философии экзистенциализма (истинные справедливость и право как проявление экзистенции) и неопозитивизма (справедливость как общественное долженствование) и т.п.

Анализируются проявления справедливости в различных сферах социальной коммуникации. Указывается, что коммуникация является универсальным достоянием человечества и универсальной реальностью общественного бытия, а справедливость является априори коммуникативным фактором, который направляет человеческую коммуникацию в социальном дискурсе и регулирует общественные отношения в пределах социума. Отмечается, что понимание справедливости - несправедливости может приобретать различное содержание у различных субъектов социальной коммуникации: то, что считается справедливым для одной части социума, может считаться не стоящим внимания или абсолютно несправедливым для другой. Дихотомия “справедливость - несправедливость” способна быть причиной непонимания, напряжения и конфликтности в пределах социального дискурса. Тем не менее, именно стремление к справедливости является уравновешивающим фактором в организации и регулировании социальных процессов. В философско-нравственном понимании “справедливость - несправедливость” представляют крайние точки в шкале социальной коммуникации.

Ключевые слова: справедливость, мораль, нравственность, право, социум, социальная коммуникация, социальный дискурс.

Veretskaia L.I. Phenomenon of justice in social communication context. - Manuskript.

Thesis for a candidate's degree in philosophical science, specialty 09.00.03.- Social philosophy and philosophy of history.- South-Ukrainian State “K.D.Ushinski” Pedagogical University, Odessa, 2002.

The present scientific research work describes the social and philosophical category of justice as a significant phenomenon of human life. The author analyzes functions and structure of justice and its adjusting role in forming and development of social discursus. The concept of justice presents in its European philosophical paradigms are presented in retrospective of natural law, agreed law, positive law. Modern views on justice are reflected in such conceptions as Newhehelianism, Newkantianism, “pure law doctrine”, “revived” natural law, newpositivism, existencialism et cetera. Justice is analized in its appearenses in various social spheres. It is concidered that communication is a universal acquisition of humanity and universal reality of social life. The Justice is a priori reason that directs humanity communication in social discursus. Comprehension of justice-unjustice is able to acquire different contents by action of different participants of communication. Dichotomy “justice - unjustice” is capable to be reason of efforts and conflicts within social discursus.

Key words: justice, moral, morality, law, social communication, social discursus, sotium.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Становлення та розвиток теорії Джона Роулза. Джон Роулз – великий борець за теорію справедливості. Два правила пріоритету та концепція демократичної рівності. Інститути справедливого суспільства, два принципи справедливості i проблема стабільності.

    реферат [39,8 K], добавлен 23.11.2010

  • Формування філософських поглядів вітчизняного науковця та суспільно-політичного діяча Б. Кістяківського. Методи дослідження суспільного життя. Встановлення причинно-наслідкових співвідношень між соціальними явищами, їх оцінка з позиції справедливості.

    статья [29,4 K], добавлен 20.08.2013

  • Відображення ідей свободи, рівності та справедливості у філософських системах Платона та Канта. Розуміння об'єктивного закону як принципу становлення соціальних і природних форм буття. Утвердження свободи і рівності в умовах сучасного політичного процесу.

    контрольная работа [31,3 K], добавлен 15.11.2015

  • Вчення філософів, які висвітлюють феномен влади в контексті осмислення людської сутності. Влада як фундаментальний вимір буття, її значення, роль у формуванні та здійсненні сутності й існування людини. Характеристика влади як феномену екзистенції.

    автореферат [29,0 K], добавлен 11.04.2009

  • Джерела та філософія проблеми буття. Питання, на які за тисячі років кращі мудреці людства не змогли дати прийнятної відповіді. Перша філософська концепція буття. Філософська система Гегеля. Філософія постмодерну. Структура буття та світу людини.

    контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.12.2012

  • Систематизація, узагальнення і конкретизація категорії свободи совісті та визначення механізмів здійснення свободи совісті в ході демократичних перетворень в Україні. Соціально-філософське обґрунтування проблем свободи совісті, як соціального явища.

    автореферат [41,3 K], добавлен 13.04.2009

  • Проблема нескінченносі і вічності буття - питання філософської науки усіх часів. Категорія буття, її сенс і специфіка. Основи форми буття, їх єдність. Світ як сукупна реальність. Буття людини, його основні форми. Специфіка і особливості людського буття.

    контрольная работа [22,7 K], добавлен 14.03.2008

  • Екзистенціальні витоки проблеми буття. Античність: пошуки "речових" першопочатків. Буття як "чиста" думка: початок онтології. Античні опоненти проблеми буття. Ідеї староіндійської філософії про першість духу. Ототожнення буття з фізичною природою.

    презентация [558,3 K], добавлен 22.11.2014

  • Звідки постає проблема сенсу життя людини. Способи осмислення людського буття, життя як утілення смислу. Феномен смерті, платонівський та епікурівський погляди на смерть. Погляди на ідею конечного людського буття як дарунка, що чекає на відповідь.

    контрольная работа [35,7 K], добавлен 15.08.2010

  • Специфіка аналізу білінгвізму як особливого соціального явища у різних аспектах, зокрема у межах соціальної філософії. Застосування процедури системного розгляду в трьох взаємопов’язаних аспектах - структурному, функціональному, динамічному аспектах.

    статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.