Конструктивістські тенденції в сучасній аналітичній філософії

Vinogradov E. Reality, Actuality, and Conceptual Schemes // 20th World Congress of Philosophy. Copley Place, Boston, Massachusetts, USA. Volume of Abstracts. P. 207.

Vinogradov E. The Rationalistic Paradigm of Franz Brentano and Kazimierz Twardowski // The Lvov-Warsaw-School and Contemporary Philosophy / Ed. by K.Kijania-Placek and J.Woleсski. Dordrecht, Boston, London: Kluwer Academic Publishers, 1998. P. 101-104.

Анотація

Виноградов Є.Г. Конструктивістські тенденції в сучасній аналітичній філософії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 - історія філософії. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню конструктивістських тенденцій в сучасній аналітичній філософії, виникнення яких розглядається як результат еволюції класичної епістемологічної програми. В дисертації показано, яким чином незадовільність розв'язань проблем референції та концептуальності знання, запропонованих класичними та альтернативними епістемологіями, а також результати дискусії "реалізм/антиреалізм" призвели до необхідності перегляду традиційних уявлень про знання та реальність. Виразом цих тенденцій є формування конструктивістських підходів щодо епістемологічних та онтологічних проблем. Різні версії конструктивізму представляють людське пізнання як до певної міри довільне конструювання (організацію) світу. Послідовне застосування плюралістичних методологій для побудови онтологій та описів когнітивних процесів дозволяє виділити основні риси конструктивізму як організаційної теорії пізнання.

Ключові слова: аналітична філософія, конструктивізм, референція, концептуальність, альтернативні епістемології, онтологія, реалізм, антиреалізм, плюралізм, організаційна теорія пізнання.

Summary

Vinogradov Ye.G. Constructivist tendencies in contemporary analytic philosophy. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of philosophical sciences on speciality 09.00.05 - history of philosophy. - Ivan Franko Lviv National University, Lviv, 2001.

Evolution of classical epistemologies leads to emergence of the new epistemological programme. It focuses upon the idea of knowing as organising or constructing the world. Two acute questions for constructivism are the conditions of certainty of knowledge and exploration of tools of organisation of experience. Research programme of logical empiricism hadn't brought a satisfactory solution for the problem of reference viewed in analytic philosophy as the centre of epistemological enterprise. The thorough critique of the foundations of this programme performed by W.V.O.Quine and W.Sellars laid the foundations of holistic epistemology. Further elaboration of this theory caused the emergence of discussion between realists and anti-realists that requires reconsideration of the key terms used in it and clarification of the methodological background of constructivism.

Analysis of divergent cognitive practices demonstrates the presence of powerful "background" unarticulated beliefs about the nature of knowledge which influence a researcher's attitudes significantly. However, criticism of these beliefs produced in AI researches and cognitive sciences and feminist epistemologies leads to explicitly relativist views on knowledge. As a result, knowledge is maintained to be (1) genetically relative, linked to the specific way of perceiving the world by human species; (2) bounded historically; characterised by (3) cultural and linguistic relativity; and (4) gender relativity. Recognition of actual relationism in cognitive process cannot resolve the problem of relativity tacitly supported by monist methodology. Therefore pluralist methodologies are seen as the way of escaping relativist trap. Among the various theories the concept of radical or 'deep' pluralism is considered to be the most effective tool for overcoming relativist tendencies both in epistemology and ontology. Elaboration of these ideas makes the way for construction of pluralist ontologies with the notion of object as its basic unit. Along with N.Goodman's operationalist theory of worldmaking and ecological theory of niches (B.Smith-A.Varzi) the cognitive mechanisms of experience organisation (cognitive schemes) are being considered. Researches of cognitive sciences allow to distinguish several basic levels of cognitive schemes without shaping a kind of hierarchy of them. While knowledge is considered to be the conceptualised experience of operating with objects, the basic features of organisational theory of knowledge as a version of constructivist epistemology are being defined. Procedures for preventing the repressiveness of constructivist theory of knowledge are also being proposed.

Clear descriptive character of the theory of cognitive schemes raises the question about the possibility of non-normative concept of truth. Deflationist theory of truth viewed as an alternative to both correspondence and coherence theories is expected to be a promising perspective of saving semantical interpretation of truth in the face of the widespread epistemic concepts.

Key words: analytic philosophy, constructivism, reference, conceptuality, alternative epistemologies, ontology, realism, anti-realism, pluralism, organisational theory of knowledge.

Аннотация