Екзистенційно-герменевтична інтерпретація античної метафізики у творчості М. Гайдеґґера і Г.-Г. Гадамера (історико-філософський аналіз)
Концептуальний аналіз історико-філософських праць М. Гайдеґґера і Г.-Г. Гадамера. Оцінка текстологічної методики тлумачення текстів давньогрецьких філософів. Особливості легітимізації методу тлумачення античної традиції. Підходи античної метафізики.
Рубрика | Философия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.10.2013 |
Размер файла | 50,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Технічною компонентою цієї екстраполяції може виступати подальша розробка Г.-Г. Гадамером концепції “кола розуміння”, що розкриває специфіку людського пізнання, а також концептуалізація домінування “істини над методом”, що є послідовним продовженням максими Гуссерля-Гайдеґґера “До самих речей!”.
В дисертаційному дослідженні доведено, що філософський діалог з традицією є досвідом актуалізації мислення, що передбачає сама сутність традиції, і тому завжди унікальним через те, що потребує методологічної самоідентифікації дослідника, по можливості визначення інтерпретативної домінанти, проведення системного аналізу, що має включати метафізичні чинники онтологічних зрізів культури. Ця актуалізація свідчить передусім про практичне спрямування нової парадигми філософування, що проголошують М. Гайдеґґер та Г.-Г. Гадамер. За їхньою думкою, філософія не має права бути відокремленою сферою пізнання заради самого пізнання; філософія стає засобом розв'язання фундаментальних питань людського життя.
В результаті проведеного в дисертаційному дослідженні аналізу доведено, що екзистенційно-феноменологічний метод М. Гайдеґґера та герменевтичний Г.-Г. Гадамера здатні сформувати методологічне та предметне проблемні поля, у яких можливі альтернативні реалізації методологічних настанов, виділення інших інтерпретаційних домінант для тлумачення історії західної метафізики, а також будь-якої предметної сфери “наук про дух”. Цим зумовлюються можливі подальші перспективи дослідження, які можуть безпосередньо реалізовувати методологічні напрацювання М. Гайдеґґера та Г.-Г. Гадамера.
філософський гайдеґґер гадамер античний
СТАТТІ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ВАК УКРАЇНИ
1. Лобода Ю.А. О герменевтической гносеологии Гераклита Эфесского // Вісник Дніпропетровского університету. Сер. “Філософія. Соціологія. Політологія.” - Вип. 12. - Д.: ДНУ, 2005. С. 126-133 (0,5 др.а.).
2. Лобода Ю.А. Образ античной метафизики в философской герменевтике Г.-Г. Гадамера // Вісник Дніпропетровского університету. Сер. “Філософія. Соціологія. Політологія.” - Вип. Д.: ДНУ, 2006. С. 113-117 (0,4 др.а.).
3. Лобода Ю.А. “Деструкция” как методологическая основа историко-философских интерпретаций М.Хайдеґґера // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. Д.: ДНУ, 2006. С. 124-129 (0,4 др.а.).
4. Лобода Ю.А. Трансформация значения категории “суждение” в греко-римском мировоззрении (к вопросу о логико-культурологической компоненте деструкции М.Хайдеґґера) // Вісник Дніпропетровского університету. Сер. “Філософія. Соціологія. Політологія.” - Вип. 15. - Д.: ДНУ, 2007. С. 292-295 (0,5 др.а.).
5. Лобода Ю.А. Диалог Платона “Гиппий больший” как поле герменевтического поиска // Філософія, культура, життя. Міжвузівський збірник наукових праць. - Вип. 13. Д.: Наука і освіта, 2001. С. 290-298 (0,5 др.а.).
6. Лобода Ю.А. Интерпретация кантовской метафизики М.Хайдеґґером: проблема антропологического центра // Філософія, культура, життя. Міжвузівський збірник наукових праць. - Вип. 24. Д.: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2004. - С. 231-238 (0,5 др.а.).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Глибокий історико-епістемологічний аналіз впливу античної науки і математики на розвиток наукового раціоналізму ХVІІ ст., початок якого було закладено працями Ф. Бекона, Р. Декарта, Дж. Локка. Історичні передумови побудови нової наукової картини світу.
реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010Особливості природничо-наукового знання античності. Аналіз основних наукових програм античної науки: математичної, що виникла на базі піфагорійської та платонівської філософії; атомістичної теорії (Левкип, Демокріт) та континуалістичної - Арістотеля.
реферат [28,4 K], добавлен 06.01.2014Аналіз антагонального характеру правопорядку та правової держави. Особливості Римської правової цивілізації. Огляд філософських течій епохи занепаду античної цивілізації, іменованої епохою еллінізму. Морально-правова свідомість маргінальної особистості.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 18.10.2012Чинники формування принципів відношення до феномену техніки. Історичний розвиток теоретичної рефлексії з приводу техніки. Аналіз теоретико-методологічних засад у філософському осмисленні феномена техніки на прикладі Гайдеґґера, Каппа та П. Енгельмейера.
дипломная работа [126,6 K], добавлен 10.06.2014Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Методи філософських досліджень. Недолікии марксистської інтерпретації діалектики і метафізики. Феноменологічний, трансцендентальний методи. Герменевтика. Функції філософії. Світовий філософський процес. Ситуація глухого кута. Духовна культура людства.
реферат [22,4 K], добавлен 09.10.2008Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Основы герменевтики как общей теории интерпретации и немецкий философии Ф. Шлейермахер. Герменевтика как методологическая основа гуманитарного знания В. Дильтея. Вклад в разработку философской герменевтики немецкого философа Г. Гадамера: суть и методы.
реферат [19,7 K], добавлен 16.04.2009Дослідження буддійської традиції в буддології. Показ її подібності з традицією європейського скептицизму щодо відображення змісту основних категорій пізнання. Окремий розгляд вчення Нагарджуни і його тлумачення відомим сходознавцем Є. Торчиновим.
реферат [23,3 K], добавлен 20.09.2010Історичні витоки філософського осягнення природи часу. Тлумачення поняття дійсності та часу у класичному природознавстві. Засади об'єктивності часу як вимірювальної тривалості. Критичний аналіз філософських витоків часу у сучасному природознавстві.
дипломная работа [97,2 K], добавлен 12.12.2014